Азбука веры » Би́блия » И́ова » гл.23

И́ова, Глава 23

Толкования

Толкования главы

23:1

23:2

23:3

23:4

23:5

23:6

23:7

23:8

23:9

23:10

см.:Иов.31:4;Иов.33:9;

23:11

см.:Пс.118:51;

23:12

23:13

23:14

23:15

23:15a

23:16

23:17

Церковнославянский (рус)

Отвѣща́въ же и́овъ, рече́:

вѣ́мъ у́бо, я́ко изъ руки́ моея́ обличе́нiе мое́ е́сть, и рука́ его́ тяжка́ бы́сть па́че моего́ воздыха́нiя.

Кто́ у́бо увѣ́сть, я́ко обря́щу его́ и прiиду́ ко кончи́нѣ?

И реку́ мо́й су́дъ, уста́ же моя́ испо́лню обличе́нiя,

уразумѣ́ю же изцѣле́нiя, я́же ми́ рече́тъ, и ощущу́, что́ ми возвѣсти́тъ.

И а́ще со мно́гою крѣ́постiю на́йдетъ на мя́, посе́мъ же не воспрети́тъ ми́.

И́стина бо и обличе́нiе от него́: да изведе́тъ же въ коне́цъ су́дъ мо́й.

А́ще бо во пе́рвыхъ пойду́, ктому́ нѣ́смь: въ послѣ́днихъ же, ка́ко вѣ́мъ его́?

ошу́юю творя́щу ему́, и не разумѣ́хъ: обложи́тъ одесну́ю, и не узрю́.

Вѣ́сть бо уже́ пу́ть мо́й, искуси́ же мя́ я́ко зла́то.

Изы́ду же въ за́повѣдехъ его́, пути́ бо его́ сохрани́хъ, и не уклоню́ся от за́повѣдiй его́

и не преступлю́, въ нѣ́дрѣхъ же мои́хъ сокры́хъ глаго́лы его́.

А́ще же и са́мъ суди́лъ та́ко, кто́ есть рекі́й проти́ву ему́? са́мъ бо восхотѣ́ и сотвори́.

Сего́ ра́ди о не́мъ тре́петенъ бы́хъ, наказу́емь же попеко́хся о не́мъ:

сего́ ра́ди от лица́ его́ потщу́ся, поучу́ся и убою́ся от него́.

И Госпо́дь умягчи́лъ се́рдце мое́, и Вседержи́тель потща́ся о мнѣ́:

не вѣ́дѣхъ бо, я́ко на́йдетъ на мя́ тма́, предъ лице́мъ же мои́мъ покры́етъ мра́къ.

Греческий [Greek (Koine)]

ὑπολαβὼν δὲ Ιωβ λέγει

καὶ δὴ οἶδα ὅτι ἐκ χειρός μου ἡ ἔλεγξίς ἐστιν καὶ ἡ χεὶρ αὐτοῦ βαρεῖα γέγονεν ἐπ᾿ ἐμῷ στεναγμῷ

τίς δ᾿ ἄρα γνοίη ὅτι εὕροιμι αὐτὸν καὶ ἔλθοιμι εἰς τέλος

εἴποιμι δὲ ἐμαυτοῦ κρίμα τὸ δὲ στόμα μου ἐμπλήσαιμι ἐλέγχων

γνῴην δὲ ῥήματα ἅ μοι ἐρεῖ αἰσθοίμην δὲ τίνα μοι ἀπαγγελεῖ

καὶ εἰ ἐν πολλῇ ἰσχύι ἐπελεύσεταί μοι εἶτα ἐν ἀπειλῇ μοι οὐ χρήσεται

ἀλήθεια γὰρ καὶ ἔλεγχος παρ᾿ αὐτοῦ ἐξαγάγοι δὲ εἰς τέλος τὸ κρίμα μου

εἰς γὰρ πρῶτα πορεύσομαι καὶ οὐκέτι εἰμί τὰ δὲ ἐπ᾿ ἐσχάτοις τί οἶδα

ἀριστερὰ ποιήσαντος αὐτοῦ καὶ οὐ κατέσχον περιβαλεῖ δεξιά καὶ οὐκ ὄψομαι

οἶδεν γὰρ ἤδη ὁδόν μου διέκρινεν δέ με ὥσπερ τὸ χρυσίον

ἐξελεύσομαι δὲ ἐν ἐντάλμασιν αὐτοῦ ὁδοὺς γὰρ αὐτοῦ ἐφύλαξα καὶ οὐ μὴ ἐκκλίνω

ἀπὸ ἐνταλμάτων αὐτοῦ καὶ οὐ μὴ παρέλθω ἐν δὲ κόλπῳ μου ἔκρυψα ῥήματα αὐτοῦ

εἰ δὲ καὶ αὐτὸς ἔκρινεν οὕτως τίς ἐστιν ὁ ἀντειπὼν αὐτῷ ὃ γὰρ αὐτὸς ἠθέλησεν καὶ ἐποίησεν

διὰ τοῦτο ἐπ᾿ αὐτῷ ἐσπούδακα νουθετούμενος δὲ ἐφρόντισα αὐτοῦ

ἐπὶ τούτῳ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ κατασπουδασθῶ κατανοήσω καὶ πτοηθήσομαι ἐξ αὐτοῦ

κύριος δὲ ἐμαλάκυνεν τὴν καρδίαν μου ὁ δὲ παντοκράτωρ ἐσπούδασέν με

οὐ γὰρ ᾔδειν ὅτι ἐπελεύσεταί μοι σκότος πρὸ προσώπου δέ μου ἐκάλυψεν γνόφος

Украинский (Огієнко)

Языки

А Йов відповів та й сказав:

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої…

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане?
О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю…

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Але Він при одному, й хто заверне Його?
Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його…

А Бог пом́якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!