Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
28:1
28:2
28:3
28:4
28:5
28:6
28:7
28:8
28:9
28:10
28:11
28:12
28:13
28:14
28:17
28:18
28:19
28:20
28:21
28:22
28:24
28:25
28:27
Е́сть бо сребру́ мѣ́сто, отону́дуже и быва́етъ, и мѣ́сто зла́ту, отону́дуже очища́ется.
Желѣ́зо бо изъ земли́ ражда́ется, мѣ́дь же ра́вно ка́менiю сѣче́тся.
Чи́нъ положи́ тмѣ́, и вся́ концы́ са́мъ испыту́етъ, камы́къ тмы́ и сѣ́нь сме́рти.
Пресѣче́нiе пото́ка от пра́ха: забыва́ющiи же пу́ть пра́вый изнемого́ша, от человѣ́къ подвиго́шася.
Е́сть земля́, изъ нея́же изы́детъ хлѣ́бъ: подъ не́ю обрати́ся я́ко о́гнь.
Мѣ́сто сапфи́ра ка́менiе ея́, и пе́рсть зла́то ему́.
Стезя́, не позна́ ея́ пти́ца, и не узрѣ́ ю́ о́ко су́пово,
и не ходи́ша по не́й сы́нове велича́выхъ, и не пре́йде по не́й ле́въ.
На несѣко́мѣ ка́мени простре́ ру́ку свою́, преврати́ же изъ коре́нiя го́ры:
бре́ги рѣ́къ расто́рже, вся́кое же честно́е ви́дѣ о́ко мое́:
глубины́ же рѣ́къ откры́ и показа́ си́лу свою́ на свѣ́тъ.
Прему́дрость же отку́ду обрѣ́теся? и ко́е мѣ́сто е́сть вѣ́дѣнiя?
Не вѣ́сть человѣ́къ пути́ ея́, ниже́ обрѣ́теся въ человѣ́цѣхъ.
Бе́здна рече́: нѣ́сть во мнѣ́: и мо́ре рече́: нѣ́сть со мно́ю.
Не да́стся сокро́вище за ню́, и не извѣ́сится сребро́ на измѣне́нiе ея́,
и не сравни́тся со зла́томъ Софи́рскимъ, со о́никсомъ честны́мъ и сапфи́ромъ:
не ра́вно бу́детъ е́й зла́то и криста́ль, и измѣне́нiе ея́ сосу́ди зла́ти.
Превысо́кая и би́серiе не помя́нутся, и притяжи́ прему́дрость па́че вну́треннѣйшихъ:
не уравни́тся е́й топа́зiй еѳiо́пскiй, со зла́томъ чи́стымъ не сравни́тся.
Прему́дрость же отку́ду обрѣ́теся? и ко́е мѣ́сто е́сть ра́зуму?
Утаи́ся от вся́каго человѣ́ка, и от пти́цъ небе́сныхъ скры́ся.
Па́губа и сме́рть реко́стѣ: слы́шахомъ ея́ сла́ву.
Бо́гъ бла́го позна́ ея́ пу́ть: са́мъ бо вѣ́сть мѣ́сто ея́.
И́бо са́мъ поднебе́сную всю́ надзира́етъ, вѣ́дый, я́же на земли́, вся́, я́же сотвори́.
Вѣ́тровъ вѣ́съ и водѣ́ мѣ́ру егда́ сотвори́лъ,
та́ко ви́дяй сочте́, и пу́ть въ сотрясе́нiи гласо́въ,
тогда́ ви́дѣ ю́ и повѣ́да ю́, угото́вавъ изслѣ́ди
и рече́ человѣ́ку: се́, благоче́стiе е́сть прему́дрость, а е́же удаля́тися от зла́ е́сть вѣ́дѣнiе.
1 Рудокоп находит сокровища, сокрытые в земле; 12 но «где премудрость обретается»? 23 Только «Бог ведает место её»; 27 «И сказал человеку: вот, страх Господень есть истинная премудрость».
Так! у серебра есть источная жила, и у золота место, где его плавят.
Железо получается из земли; из камня выплавляется медь.
Человек полагает предел тьме и тщательно разыскивает камень во мраке и тени смертной.
Вырывают рудокопный колодезь в местах, забытых ногою, спускаются вглубь, висят и зыблются вдали от людей.
Земля, на которой вырастает хлеб, внутри изрыта как бы огнем.
Камни ее – место сапфира, и в ней песчинки золота.
Стези туда не знает хищная птица, и не видал ее глаз коршуна;
не попирали ее скимны, и не ходил по ней шакал.
На гранит налагает он руку свою, с корнем опрокидывает горы;
в скалах просекает каналы, и все драгоценное видит глаз его;
останавливает течение потоков и сокровенное выносит на свет.
Но где премудрость обретается? и где место разума?
Не знает человек цены ее, и она не обретается на земле живых.
Бездна говорит: не во мне она; и море говорит: не у меня.
Не дается она за золото и не приобретается она за вес серебра;
не оценивается она золотом Офирским, ни драгоценным ониксом, ни сапфиром;
не равняется с нею золото и кристалл, и не выменяешь ее на сосуды из чистого золота.
А о кораллах и жемчуге и упоминать нечего, и приобретение премудрости выше рубинов.
Не равняется с нею топаз Ефиопский; чистым золотом не оценивается она.
Откуда же исходит премудрость? и где место разума?
Сокрыта она от очей всего живущего и от птиц небесных утаена.
Аваддон и смерть говорят: ушами нашими слышали мы слух о ней.
Бог знает путь ее, и Он ведает место ее.
Ибо Он прозирает до концов земли и видит под всем небом.
Когда Он ветру полагал вес и располагал воду по мере,
когда назначал устав дождю и путь для молнии громоносной,
тогда Он видел ее и явил ее, приготовил ее и еще испытал ее
и сказал человеку: вот, страх Господень есть истинная премудрость, и удаление от зла – разум.
ხომ აქვს ვერცხლს საბადო და ოქროს - ადგილი, სადაც წმედენ მას;
რკინას მიწიდან იღებენ და სპილენძი გადამდნარი ქვაა.
ადამიანმა საზღვარი მიუჩინა სიბნელეს და ქვეყნის კიდემდე ეძებს ბნელეთისა და წყვდიადის ქვას;
მაღაროს თხრის უკაცრიელში, კაცის ფეხთაგან მივიწყებულ ადგილებში;
მიწაა, პურს რომ აღმოაცენებს, მისი ქვეშეთი კი თითქოს ცეცხლისგან არის სახეცვლილი;
საფირონის საბადოა მისი ქვები და მასთან ოქროს ქვიშა იპოვება!
მისი ბილიკი არ იცის ონავარმა ფრინველმა და ქორის თვალსაც არ დაუნახავს;
ამაყ მხეცებს იქ ფეხი არ დაუდგამთ, ლომს არ გაუვლია;
კაჟისკენ გაიშვერს ხელს, ფესვებიანად აყირავებს მთებს;
კლდეებში არხები გაჰყავს და ყოველივე ძვირფასს ჭვრეტს მისი თვალი.
მდინარეთა ნიაღვარს აკავებს და დაფარული სინათლეზე გამოაქვს.
სად იპოვება სიბრძნე და სად არის შემეცნების ადგილი?
მისი გზა არ იცის ადამიანმა და ცოცხალთა ქვეყნად ის არ იპოვება.
უფსკრული ამბობს: ჩემში არ არისო; ზღვა ამბობს: ჩემთან არ არისო.
არ გაიცვლება ოქროს ზოდში და ვერ აიწონება ვერცხლი მის ფასად;
არ შეფასდება ოფირის ოქროდ, არც ძვირფასი ონიქსით და არც საფირონით;
ვერ გაუსწორდება მას ოქრო და ბროლი; წმიდა ოქროს ჭურჭელი მისი საღირალი არ არის;
არ არის სახსენებელი მარჯანი და ბროლი; მარგალიტზე ძვირფასია სიბრძნე.
ვერ გაუსწორდება მას ქუშის ტოპაზი, წმიდა ოქროთი არ აიწონება.
საიდან მოდის სიბრძნე და სად არის შემეცნების ადგილი?
უხილავია ყოველი ცოცხალის თვალისათვის და დაფარულია ცის ფრინველთათვის;
ქვესკნელი და სიკვდილი ამბობენ: ყური კი მოგვიკრავსო მისთვის.
ღმერთმა იცის მისი გზა და მან უწყის მისი ადგილი;
რადგან ის თვალს ავლებს ქვეყნის კიდეებს, მთელს ცისქვეშეთს ხედავს.
როდესაც ქარს წონას უწესებდა და წყალს დონეს უსაზღვრავდა,
როდესაც წვიმას წესი დაუდგინა და მეხის გვრგვინვას გზა გაუკაფა,
მაშინ იხილა ის და გამოაცხადა, დააფუძნა და კიდეც გამოსცადა.
უთხრა ადამიანს: აჰა, უფლის შიშია სიბრძნე და ბოროტისგან განდგომაა შემეცნება.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
ламає в копальні далеко від мешканця;
забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
Безодня говорить: Вона не в мені!
і море звіщає: Вона не зо мною!
і море звіщає: Вона не зо мною!
Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.
Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!
Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?
Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!