Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Иова

 
  • Еще́ же при­­ложи́въ и́овъ, рече́ въ при́тчахъ:
  • кто́ мя устро́итъ по ме́сяцамъ пре́жднихъ дні́й, въ ни́хже мя́ Бо́гъ храня́ше,
  • я́коже егда́ свѣтя́шеся свѣти́лникъ его́ надъ главо́ю мо­е́ю, егда́ свѣ́томъ его́ хожда́хъ во тмѣ́,
  • егда́ бѣ́хъ тя́жекъ въ путе́хъ, егда́ Бо́гъ посѣще́нiе творя́ше до́му мо­ему́,
  • егда́ бѣ́хъ бога́тъ зѣло́, о́крестъ же мене́ раби́,
  • егда́ облива́хуся путiе́ мо­и́ ма́сломъ кра́вiимъ, го́ры же моя́ облива́хуся млеко́мъ,
  • егда́ исхожда́хъ изу́тра во гра́дъ, на сто́гнахъ же поставля́шеся ми́ престо́лъ?
  • Ви́дяще мя́ ю́ноши скрыва́шася, старѣ́йшины же вси́ востава́ша:
  • вельмо́жи же престава́ху глаго́лати, пе́рстъ воз­ло́жше на уста́ своя́.
  • Слы́шав­шiи же блажи́ша мя́, и язы́къ и́хъ при­­льпе́ горта́ни и́хъ:
  • я́ко у́хо слы́ша и ублажи́ мя, о́ко же ви́дѣвъ мя́ уклони́ся.
  • Спасо́хъ бо убо́гаго от­ руки́ си́льнаго, и сиротѣ́, ему́же не бѣ́ помо́щника, помого́хъ.
  • Благослове́нiе погиба́ющаго на мя́ да прiи́детъ, уста́ же вдови́ча благослови́ша мя́.
  • Въ пра́вду же облача́хся, одѣва́хся же въ су́дъ я́ко въ ри́зу.
  • О́ко бѣ́хъ слѣпы́мъ, нога́ же хромы́мъ:
  • а́зъ бы́хъ оте́цъ немощны́мъ, ра́спрю же, ея́же не вѣ́дяхъ, изслѣ́дихъ:
  • сотро́хъ же члено́вныя непра́ведныхъ, от­ среды́ же зубо́въ и́хъ грабле́нiе изъя́хъ.
  • Рѣ́хъ же: во́зрастъ мо́й состарѣ́ет­ся я́коже стебло́ фи́никово, мно́га лѣ́та поживу́.
  • Ко́рень разве́рзеся при­­ водѣ́, и роса́ пребу́детъ на жа́твѣ мо­е́й.
  • Сла́ва моя́ но́ва со мно́ю, и лу́къ мо́й въ руцѣ́ мо­е́й по́йдетъ.
  • [Старѣ́йшины] слы́шав­шiи мя́ внима́ху, молча́ху же о мо­е́мъ совѣ́тѣ.
  • Къ мо­ему́ глаго́лу не при­­лага́ху, ра́довахуся же, егда́ къ ни́мъ глаго́лахъ:
  • я́коже земля́ жа́ждущая ожида́етъ дождя́, та́ко сі́и мо­его́ глаго́ланiя.
  • А́ще воз­смѣю́ся къ ни́мъ, не вѣ́риша: и свѣ́тъ лица́ мо­его́ не от­пада́­ше.
  • Избра́хъ пу́ть и́хъ, и сѣдѣ́хъ кня́зь, и вселя́хся я́коже ца́рь посредѣ́ хра́брыхъ, а́ки утѣша́яй печа́льныхъ.
  • 约 伯 又 接 着 说 ,
  • 惟 愿 我 的 景 况 如 从 前 的 月 份 , 如 神 保 守 我 的 日 子 。
  • 那 时 他 的 灯 照 在 我 头 上 。 我 藉 他 的 光 行 过 黑 暗 。
  • 我 愿 如 壮 年 的 时 候 , 那 时 我 在 帐 棚 中 。 神 待 我 有 密 友 之 情 。
  • 全 能 者 仍 与 我 同 在 。 我 的 儿 女 都 环 绕 我 。
  • 奶 多 可 洗 我 的 脚 。 磐 石 为 我 出 油 成 河 。
  • 我 出 到 城 门 , 在 街 上 设 立 座 位 。
  • 少 年 人 见 我 而 回 避 , 老 年 人 也 起 身 站 立 。
  • 王 子 都 停 止 说 话 , 用 手 糊 口 。
  • 首 领 静 默 无 声 , 舌 头 贴 住 上 膛 。
  • 耳 朵 听 我 的 , 就 称 我 有 福 。 眼 睛 看 我 的 , 便 称 赞 我 。
  • 因 我 拯 救 哀 求 的 困 苦 人 , 和 无 人 帮 助 的 孤 儿 。
  • 将 要 灭 亡 的 为 我 祝 福 。 我 也 使 寡 妇 心 中 欢 乐 。
  • 我 以 公 义 为 衣 服 , 以 公 平 为 外 袍 和 冠 冕 。
  • 我 为 瞎 子 的 眼 , 瘸 子 的 脚 。
  • 我 为 穷 乏 人 的 父 , 素 不 认 识 的 人 , 我 查 明 他 的 案 件 。
  • 我 打 破 不 义 之 人 的 牙 床 , 从 他 牙 齿 中 夺 了 所 抢 的 。
  • 我 便 说 , 我 必 死 在 家 中 ( 原 文 作 窝 中 ) , 必 增 添 我 的 日 子 , 多 如 尘 沙 。
  • 我 的 根 长 到 水 边 , 露 水 终 夜 沾 在 我 的 枝 上 。
  • 我 的 荣 耀 在 身 上 增 新 , 我 的 弓 在 手 中 日 强 。
  • 人 听 见 我 而 仰 望 , 静 默 等 候 我 的 指 教 。
  • 我 说 话 之 后 , 他 们 就 不 再 说 。 我 的 言 语 像 雨 露 滴 在 他 们 身 上 。
  • 他 们 仰 望 我 如 仰 望 雨 , 又 张 开 口 如 切 慕 春 雨 。
  • 他 们 不 敢 自 信 , 我 就 向 他 们 含 笑 。 他 们 不 使 我 脸 上 的 光 改 变 。
  • 我 为 他 们 选 择 道 路 , 又 坐 首 位 。 我 如 君 王 在 军 队 中 居 住 , 又 如 吊 丧 的 安 慰 伤 心 的 人 。
  • И продолжал Иов возвышенную речь свою и сказал:
  • о, если бы я был, как в прежние месяцы, как в те дни, когда Бог хранил меня,
  • когда светильник Его светил над головою моею, и я при свете Его ходил среди тьмы;
  • как был я во дни молодости моей, когда милость Божия была над шатром моим,
  • когда еще Вседержитель был со мною, и дети мои вокруг меня,
  • когда пути мои обливались молоком, и скала источала для меня ручьи елея!
  • когда я выходил к воротам города и на площади ставил седалище свое, –
  • юноши, увидев меня, прятались, а старцы вставали и стояли;
  • князья удерживались от речи и персты полагали на уста свои;
  • голос знатных умолкал, и язык их прилипал к гортани их.
  • Ухо, слышавшее меня, ублажало меня; око видевшее восхваляло меня,
  • потому что я спасал страдальца вопиющего и сироту беспомощного.
  • Благословение погибавшего приходило на меня, и сердцу вдовы доставлял я радость.
  • Я облекался в правду, и суд мой одевал меня, как мантия и увясло.
  • Я был глазами слепому и ногами хромому;
  • отцом был я для нищих и тяжбу, которой я не знал, разбирал внимательно.
  • Сокрушал я беззаконному челюсти и из зубов его исторгал похищенное.
  • И говорил я: в гнезде моем скончаюсь, и дни мои будут многи, как песок;
  • корень мой открыт для воды, и роса ночует на ветвях моих;
  • слава моя не стареет, лук мой крепок в руке моей.
  • Внимали мне и ожидали, и безмолвствовали при совете моем.
  • После слов моих уже не рассуждали; речь моя капала на них.
  • Ждали меня, как дождя, и, как дождю позднему, открывали уста свои.
  • Бывало, улыбнусь им – они не верят; и света лица моего они не помрачали.
  • Я назначал пути им и сидел во главе и жил как царь в кругу воинов, как утешитель плачущих.