Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
37:1
37:2
37:4
37:7
37:9
37:10
37:11
37:12
37:13
37:15
37:16
37:17
37:19
37:20
37:21
37:22
37:24
И от си́хъ возмяте́ся се́рдце мое́ и отто́ржеся от мѣ́ста своего́.
Послу́шай слу́ха во гнѣ́вѣ я́рости Госпо́дни, и поуче́нiе изоу́стъ его́ изы́детъ.
Подъ всѣ́мъ не́бомъ нача́лство его́, и свѣ́тъ его́ на крилу́ земли́.
Вслѣ́дъ его́ возопiе́тъ гла́сомъ, возгреми́тъ гла́сомъ вели́чiя своего́, и не измѣни́тъ и́хъ, я́ко услы́шитъ гла́съ его́.
Возгреми́тъ крѣ́пкiй гла́сомъ свои́мъ ди́вная: сотвори́ бо ве́лiя, и́хже не вѣ́дахомъ.
Повелѣва́яй снѣ́гу: бу́ди на земли́, и бу́ря дождя́, и бу́ря дожде́въ могу́тства его́.
Въ руцѣ́ вся́каго человѣ́ка зна́менаетъ, да позна́етъ вся́къ человѣ́къ свою́ не́мощь.
Внидо́ша же звѣ́рiе подъ кро́въ и умолко́ша на ло́жи.
Изъ храни́лищъ вну́треннихъ нахо́дятъ болѣ́зни, и от внѣ́шнихъ стра́нъ сту́день.
И от дыха́нiя крѣ́пка да́стъ ле́дъ: управля́етъ же во́ду, я́коже хо́щетъ,
и избра́нное устроя́етъ о́блакъ: разжене́тъ о́блакъ свѣ́тъ его́,
и са́мъ окре́стная преврати́тъ, я́коже хо́щетъ, въ дѣла́ и́хъ: вся́, ели́ка заповѣ́сть и́мъ, сiя́ чиноположе́на су́ть от него́ на земли́,
а́ще въ наказа́нiе, а́ще на зе́млю свою́, а́ще на ми́лость обря́щетъ и́.
Внуши́ сiя́, и́ове: ста́ни уча́йся си́лѣ Госпо́дни.
Вѣ́мы, я́ко Госпо́дь положи́ дѣла́ своя́, свѣ́тъ сотвори́въ изъ тмы́.
Вѣ́сть же разли́чiе облако́въ и ве́лiя паде́нiя злы́хъ.
Твоя́ же оде́жда тепла́, почива́етъ же на земли́ от ю́га.
Утвержде́нiя съ ни́мъ въ дре́вности, крѣпка́ я́коже видѣ́нiе сли́тiя.
Чесо́ ра́ди, научи́ мя, что́ рече́мъ ему́? и преста́немъ мно́га глаго́люще.
Еда́ кни́га, или́ книго́чiа ми́ предстои́тъ? да стоя́щь сотворю́ человѣ́ку молча́ти.
Не всѣ́мъ же ви́димь свѣ́тъ: свѣ́тлый е́сть въ дре́вностехъ, я́коже е́же от него́ на о́блацѣхъ.
От сѣ́вера о́блацы златоза́рни: въ си́хъ ве́лiя сла́ва и че́сть Вседержи́телева.
И не обрѣта́емъ ино́го подо́бна крѣ́пости его́: и́же су́дитъ пра́ведно, мни́ши ли, я́ко не слы́шитъ то́й?
Тѣ́мже убоя́тся его́ человѣ́цы: убоя́тся же его́ и прему́дрiи се́рдцемъ.
καὶ ταύτης ἐταράχθη ἡ καρδία μου καὶ ἀπερρύη ἐκ τοῦ τόπου αὐτῆς
ἄκουε ἀκοὴν ἐν ὀργῇ θυμοῦ κυρίου καὶ μελέτη ἐκ στόματος αὐτοῦ ἐξελεύσεται
ὑποκάτω παντὸς τοῦ οὐρανοῦ ἀρχὴ αὐτοῦ καὶ τὸ φῶς αὐτοῦ ἐπὶ πτερύγων τῆς γῆς
ὀπίσω αὐτοῦ βοήσεται φωνή βροντήσει ἐν φωνῇ ὕβρεως αὐτοῦ καὶ οὐκ ἀνταλλάξει αὐτούς ὅτι ἀκούσει φωνὴν αὐτοῦ
βροντήσει ὁ ἰσχυρὸς ἐν φωνῇ αὐτοῦ θαυμάσια ἐποίησεν γὰρ μεγάλα ἃ οὐκ ᾔδειμεν
συντάσσων χιόνι γίνου ἐπὶ τῆς γῆς καὶ χειμὼν ὑετός καὶ χειμὼν ὑετῶν δυναστείας αὐτοῦ
ἐν χειρὶ παντὸς ἀνθρώπου κατασφραγίζει ἵνα γνῷ πᾶς ἄνθρωπος τὴν ἑαυτοῦ ἀσθένειαν
εἰσῆλθεν δὲ θηρία ὑπὸ σκέπην ἡσύχασαν δὲ ἐπὶ κοίτης
ἐκ ταμιείων ἐπέρχονται δῖναι ἀπὸ δὲ ἀκρωτηρίων ψῦχος
καὶ ἀπὸ πνοῆς ἰσχυροῦ δώσει πάγος οἰακίζει δὲ τὸ ὕδωρ ὡς ἐὰν βούληται
καὶ ἐκλεκτὸν καταπλάσσει νεφέλη διασκορπιεῖ νέφος φῶς αὐτοῦ
καὶ αὐτὸς κυκλώματα διαστρέψει ἐν θεεβουλαθω εἰς ἔργα αὐτῶν πάντα ὅσα ἂν ἐντείληται αὐτοῖς ταῦτα συντέτακται παρ᾿ αὐτοῦ ἐπὶ τῆς γῆς
ἐὰν εἰς παιδείαν ἐὰν εἰς τὴν γῆν αὐτοῦ ἐὰν εἰς ἔλεος εὑρήσει αὐτόν
ἐνωτίζου ταῦτα Ιωβ στῆθι νουθετοῦ δύναμιν κυρίου
οἴδαμεν ὅτι ὁ θεὸς ἔθετο ἔργα αὐτοῦ φῶς ποιήσας ἐκ σκότους
ἐπίσταται δὲ διάκρισιν νεφῶν ἐξαίσια δὲ πτώματα πονηρῶν
σοῦ δὲ ἡ στολὴ θερμή ἡσυχάζεται δὲ ἐπὶ τῆς γῆς
στερεώσεις μετ᾿ αὐτοῦ εἰς παλαιώματα ἰσχυραὶ ὡς ὅρασις ἐπιχύσεως
διὰ τί δίδαξόν με τί ἐροῦμεν αὐτῷ καὶ παυσώμεθα πολλὰ λέγοντες
μὴ βίβλος ἢ γραμματεύς μοι παρέστηκεν ἵνα ἄνθρωπον ἑστηκὼς κατασιωπήσω
πᾶσιν δ᾿ οὐχ ὁρατὸν τὸ φῶς τηλαυγές ἐστιν ἐν τοῖς παλαιώμασιν ὥσπερ τὸ παρ᾿ αὐτοῦ ἐπὶ νεφῶν
ἀπὸ βορρᾶ νέφη χρυσαυγοῦντα ἐπὶ τούτοις μεγάλη ἡ δόξα καὶ τιμὴ παντοκράτορος
καὶ οὐχ εὑρίσκομεν ἄλλον ὅμοιον τῇ ἰσχύι αὐτοῦ ὁ τὰ δίκαια κρίνων οὐκ οἴει ἐπακούειν αὐτόν
διὸ φοβηθήσονται αὐτὸν οἱ ἄνθρωποι φοβηθήσονται δὲ αὐτὸν καὶ οἱ σοφοὶ καρδίᾳ
אַף־לְזֹאת יֶחֱרַד לִבִּי; וְיִתַּר, מִמְּקוֹמוֹ׃
שִׁמְעוּ שָׁמוֹעַ בְּרֹגֶז קֹלוֹ; וְהֶגֶה, מִפִּיו יֵצֵא׃
תַּחַת־כָּל־הַשָּׁמַיִם יִשְׁרֵהוּ; וְאוֹרוֹ, עַל־כַּנְפוֹת הָאָרֶץ׃
אַחֲרָיו יִשְׁאַג־קוֹל, יַרְעֵם בְּקוֹל גְּאוֹנוֹ; וְלֹא יְעַקְּבֵם, כִּי־יִשָּׁמַע קוֹלוֹ׃
יַרְעֵם אֵל בְּקוֹלוֹ נִפְלָאוֹת; עֹשֶׂה גְדֹלוֹת, וְלֹא נֵדָע׃
כִּי לַשֶּׁלַג יֹאמַר, הֱוֵא אָרֶץ וְגֶשֶׁם מָטָר; וְגֶשֶׁם, מִטְרוֹת עֻזּוֹ׃
בְּיַד־כָּל־אָדָם יַחְתּוֹם; לָדַעַת, כָּל־אַנְשֵׁי מַעֲשֵׂהוּ׃
וַתָּבֹא חַיָּה בְמוֹ־אָרֶב; וּבִמְעוֹנֹתֶיהָ תִשְׁכֹּן׃
מִן־הַחֶדֶר תָּבוֹא סוּפָה; וּמִמְּזָרִים קָרָה׃
מִנִּשְׁמַת־אֵל יִתֶּן־קָרַח; וְרֹחַב מַיִם בְּמוּצָק׃
אַף־בְּרִי יַטְרִיחַ עָב; יָפִיץ, עֲנַן אוֹרוֹ׃
וְהוּא מְסִבּוֹת מִתְהַפֵּךְ בְּתַחְבּוּלָתוֹ (בְּתַחְבּוּלֹתָיו) לְפָעֳלָם; כֹּל אֲשֶׁר יְצַוֵּם עַל־פְּנֵי תֵבֵל אָרְצָה׃
אִם־לְשֵׁבֶט אִם־לְאַרְצוֹ; אִם־לְחֶסֶד, יַמְצִאֵהוּ׃
הַאֲזִינָה זֹּאת אִיּוֹב; עֲמֹד, וְהִתְבּוֹנֵן נִפְלְאוֹת אֵל׃
הֲתֵדַע בְּשׂוּם־אֱלוֹהַּ עֲלֵיהֶם; וְהוֹפִיעַ, אוֹר עֲנָנוֹ׃
הֲתֵדַע עַל־מִפְלְשֵׂי־עָב; מִפְלְאוֹת, תְּמִים דֵּעִים׃
אֲשֶׁר־בְּגָדֶיךָ חַמִּים; בְּהַשְׁקִט אֶרֶץ, מִדָּרוֹם׃
תַּרְקִיעַ עִמּוֹ לִשְׁחָקִים; חֲזָקִים, כִּרְאִי מוּצָק׃
הוֹדִיעֵנוּ מַה־נֹּאמַר לוֹ; לֹא־נַעֲרֹךְ, מִפְּנֵי־חֹשֶׁךְ׃
הַיְסֻפַּר־לוֹ כִּי אֲדַבֵּר; אִם־אָמַר אִישׁ, כִּי יְבֻלָּע׃
וְעַתָּה לֹא רָאוּ אוֹר, בָּהִיר הוּא בַּשְּׁחָקִים; וְרוּחַ עָבְרָה, וַתְּטַהֲרֵם׃
מִצָּפוֹן זָהָב יֶאֱתֶה; עַל־אֱלוֹהַּ, נוֹרָא הוֹד׃
שַׁדַּי לֹא־מְצָאנֻהוּ שַׂגִּיא־כֹחַ; וּמִשְׁפָּט וְרֹב־צְדָקָה, לֹא יְעַנֶּה׃
לָכֵן יְרֵאוּהוּ אֲנָשִׁים; לֹא־יִרְאֶה, כָּל־חַכְמֵי־לֵב׃ פ
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Аз ин низ дили ман ба тапиш меафтад ва аз хонааш мебарояд.
Ғулғулаи овози Ӯро бо диққат бишнавед, ва садоеро, ки аз даҳони Ӯ мебарояд.
Онро ба зери тамоми осмон равона мекунад, ва нури Ӯ дар канорҳои замин намоён аст.
Баъд аз он, овозе ба ғурриш меояд: Ӯ бо овози бузургии Худ гулдуррос мезанад, ва ҳангоме ки овозаш шунида шуд, онҳоро боздорӣ намекунад.
Худо бо овози Худ ба таври аҷоиб гулдуррос мезанад, корҳои бузурге мекунад, ки барои мо ақлнорас аст.
Зеро ки ба барф мегӯяд: ́Ба замин фуруд ой́; ҳамчунин ба боридани борон ва ба боридани боронҳои пурзӯри Худ.
Дасти ҳар одамро мӯҳр мезанад, то ки тамоми одамон амали Ӯро бидонанд.
Он гоҳ ҳайвонот низ дар ғорҳои худ пинҳон мешаванд ва дар лонаҳои худ менишинанд.
Аз ҷануб тундбод меояд, ва аз шимол сармо.
Аз нафаси Худо ях ба вуҷуд меояд, ва сатҳи об яхбанд мешавад.
Ӯ нами зиёде бар абрҳо бор мекунад, ва абрҳои нури Худро мегустаронад.
Ва онҳо мувофиқи мақсадҳои тадбирсозиҳои Ӯ ба ҳар тараф чарх мезананд, то ҳар чиро, ки ба онҳо фармояд, бар рӯи замини ободон ба амал оваранд,
Хоҳ онҳоро барои ҷазо ба замини Худ равона кунад, хоҳ барои меҳрубонӣ.
Ба ин гӯш деҳ, эй Айюб! Биисту ба корҳои аҷоиби Худо бо диққат назар андоз.
Оё ту хабардор ҳастӣ, ки Худо бори Худро чӣ гуна бар онҳо мегузорад, ва нурро мефармояд, ки абрҳои Ӯро равшан кунад?
Оё ту аз баробарвазнии мувозинати абрҳо хабардор ҳастӣ, ки он аз корҳои аҷоиби Комилфикр аст?
Оё ту хабардор ҳастӣ, ки либосҳоят чӣ гуна гарм мешаванд, вақте ки замин аз боди ҷанубӣ ором мегардад?
Оё ту метавонӣ ба монанди Ӯ фалакро бигустаронӣ, ки он мисли оинаи рехташуда мустаҳкам аст?
Моро таълим деҳ, ки ба ин корҳои Ӯ чӣ гӯем? Мо аз боиси торикӣ наметавонем чизе ба забон оварем.
Оё васфи пурраи Ӯ қобили имкон аст, ки ман боз сухан ронам? Оё касе метавонад бигӯяд, ки чизе аз ӯ пинҳон мемонад?
Ва ҳоло нури офтобро аз паси абрҳо намебинанд, гарчанде ки он бар фалак дурахшон аст; вале боде вазида, онро тоза хоҳад кард.
Аз шимол дурахши дурахшандагии заррин меояд: ин акси шукӯҳи тарсоварест саҳмгинест, ки бар Худост.
Тавоноро мо наметавонем дарёбем: Ӯ дар қувват ва инсоф азим бузург аст ва дар росткорӣ бузург адолат муаззам; ситам намекунад.
Бинобар ин, бояд ки одамон тарсгори Ӯ бошанд; лекин Ӯ ба ҳамаи донодилон назар намекунад».