Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
40:1
40:3
40:4
40:5
40:6
40:7
40:8
40:9
40:10
40:11
40:12
40:13
40:14
40:15
40:16
40:17
40:18
40:19
40:20
40:21
40:22
40:23
40:24
40:25
40:26
40:27
40:28
40:29
40:30
40:31
40:32
Па́ки же отвѣща́въ Госпо́дь, рече́ ко и́ову изъ о́блака:
ни́, но препоя́ши я́ко му́жъ чре́сла твоя́: вопрошу́ же тя́, ты́ же ми́ отвѣща́й.
Не отверга́й суда́ моего́: мни́ши ли мя́ ина́ко тебѣ́ сотво́рша, ра́звѣ да яви́шися правди́въ?
Еда́ мы́шца ти́ е́сть на Го́спода, или́ гла́сомъ на него́ греми́ши?
Прiими́ же высоту́ и си́лу, въ сла́ву же и въ че́сть облецы́ся:
пусти́ же а́нгелы гнѣ́вомъ и вся́каго укори́теля смири́,
велича́ва же угаси́ и согно́й нечести́выя а́бiе:
скры́й же въ зе́млю внѣ́ вку́пѣ и ли́ца и́хъ безче́стiя испо́лни.
Исповѣ́мъ, я́ко мо́жетъ десни́ца твоя́ спасти́.
Но у́бо се́, звѣ́рiе у тебе́, траву́ а́ки воло́ве ядя́тъ:
се́ у́бо, крѣ́пость его́ на чре́слѣхъ, си́ла же его́ на пу́пѣ чре́ва:
поста́ви о́шибъ я́ко кипари́съ, жи́лы же его́ [я́ко у́же] сплете́ны су́ть,
ре́бра его́ ре́бра мѣ́дяна, хребе́тъ же его́ желѣ́зо слiя́но.
Сі́есть нача́ло созда́нiя Госпо́дня: сотворе́нъ пору́ганъ бы́ти а́нгелы его́:
возше́дъ же на го́ру стреми́нную, сотвори́ ра́дость четвероно́гимъ въ та́ртарѣ:
подъ вся́кимъ дре́вомъ спи́тъ, при ро́гозѣ и тро́стiи и Сито́вiи:
осѣня́ютъ же надъ ни́мъ древеса́ вели́ка съ лѣ́торасльми и вѣ́тви напо́льныя:
а́ще бу́детъ наводне́нiе, не ощути́тъ: упова́етъ, я́ко вни́детъ Иорда́нъ во уста́ его́:
во о́ко свое́ во́зметъ его́, ожесточи́вся продира́витъ но́здри.
Извлече́ши ли змі́а у́дицею, или́ обложи́ши узду́ о ноздре́хъ его́?
или́ вдѣ́жеши колце́ въ но́здри его́? ши́ломъ же проверти́ши ли устнѣ́ его́?
возглаго́летъ же ли ти́ съ моле́нiемъ, [или́] съ проше́нiемъ кро́тко?
сотвори́тъ же ли завѣ́тъ съ тобо́ю? по́ймеши же ли его́ раба́ вѣ́чна?
поигра́еши же ли съ ни́мъ, я́коже со пти́цею, или́ свя́жеши его́ я́ко вра́бiя дѣ́тищу?
пита́ются ли же и́мъ язы́цы, и раздѣля́ютъ ли его́ Финикі́йстiи наро́ди?
вся́ же пла́вающая собра́вшеся не подъи́мутъ ко́жи еди́ныя о́шиба его́, и корабли́ ры́барей главы́ его́.
Возложи́ши же ли на́нь ру́ку, воспомяну́въ бра́нь быва́ющую на тѣ́лѣ его́? и ктому́ да не бу́детъ.
6ἔτι δὲ ὑπολαβὼν ὁ κύριος εἶπεν τῷ Ιωβ ἐκ τοῦ νέφους
7μή ἀλλὰ ζῶσαι ὥσπερ ἀνὴρ τὴν ὀσφύν σου ἐρωτήσω δέ σε σὺ δέ μοι ἀποκρίθητι
8μὴ ἀποποιοῦ μου τὸ κρίμα οἴει δέ με ἄλλως σοι κεχρηματικέναι ἢ ἵνα ἀναφανῇς δίκαιος
9ἦ βραχίων σοί ἐστιν κατὰ τοῦ κυρίου ἢ φωνῇ κατ᾿ αὐτὸν βροντᾷς
10ἀνάλαβε δὴ ὕψος καὶ δύναμιν δόξαν δὲ καὶ τιμὴν ἀμφίεσαι
11ἀπόστειλον δὲ ἀγγέλους ὀργῇ πᾶν δὲ ὑβριστὴν ταπείνωσον
12ὑπερήφανον δὲ σβέσον σῆψον δὲ ἀσεβεῖς παραχρῆμα
13κρύψον δὲ εἰς γῆν ἔξω ὁμοθυμαδόν τὰ δὲ πρόσωπα αὐτῶν ἀτιμίας ἔμπλησον
14ὁμολογήσω ἄρα ὅτι δύναται ἡ δεξιά σου σῶσαι
15ἀλλὰ δὴ ἰδοὺ θηρία παρὰ σοί χόρτον ἴσα βουσὶν ἐσθίει
16ἰδοὺ δὴ ἰσχὺς αὐτοῦ ἐπ᾿ ὀσφύι ἡ δὲ δύναμις ἐπ᾿ ὀμφαλοῦ γαστρός
17ἔστησεν οὐρὰν ὡς κυπάρισσον τὰ δὲ νεῦρα αὐτοῦ συμπέπλεκται
18αἱ πλευραὶ αὐτοῦ πλευραὶ χάλκειαι ἡ δὲ ῥάχις αὐτοῦ σίδηρος χυτός
19τοῦτ᾿ ἔστιν ἀρχὴ πλάσματος κυρίου πεποιημένον ἐγκαταπαίζεσθαι ὑπὸ τῶν ἀγγέλων αὐτοῦ
20ἐπελθὼν δὲ ἐπ᾿ ὄρος ἀκρότομον ἐποίησεν χαρμονὴν τετράποσιν ἐν τῷ ταρτάρῳ
21ὑπὸ παντοδαπὰ δένδρα κοιμᾶται παρὰ πάπυρον καὶ κάλαμον καὶ βούτομον
22σκιάζονται δὲ ἐν αὐτῷ δένδρα μεγάλα σὺν ῥαδάμνοις καὶ κλῶνες ἄγνου
23ἐὰν γένηται πλήμμυρα οὐ μὴ αἰσθηθῇ πέποιθεν ὅτι προσκρούσει ὁ Ιορδάνης εἰς τὸ στόμα αὐτοῦ
24ἐν τῷ ὀφθαλμῷ αὐτοῦ δέξεται αὐτόν ἐνσκολιευόμενος τρήσει ῥῖνα
25ἄξεις δὲ δράκοντα ἐν ἀγκίστρῳ περιθήσεις δὲ φορβεὰν περὶ ῥῖνα αὐτοῦ
26εἰ δήσεις κρίκον ἐν τῷ μυκτῆρι αὐτοῦ ψελίῳ δὲ τρυπήσεις τὸ χεῖλος αὐτοῦ
27λαλήσει δέ σοι δεήσει ἱκετηρίᾳ μαλακῶς
28θήσεται δὲ διαθήκην μετὰ σοῦ λήμψῃ δὲ αὐτὸν δοῦλον αἰώνιον
29παίξῃ δὲ ἐν αὐτῷ ὥσπερ ὀρνέῳ ἢ δήσεις αὐτὸν ὥσπερ στρουθίον παιδίῳ
30ἐνσιτοῦνται δὲ ἐν αὐτῷ ἔθνη μεριτεύονται δὲ αὐτὸν φοινίκων γένη
31πᾶν δὲ πλωτὸν συνελθὸν οὐ μὴ ἐνέγκωσιν βύρσαν μίαν οὐρᾶς αὐτοῦ καὶ ἐν πλοίοις ἁλιέων κεφαλὴν αὐτοῦ
32ἐπιθήσεις δὲ αὐτῷ χεῖρα μνησθεὶς πόλεμον τὸν γινόμενον ἐν σώματι αὐτοῦ καὶ μηκέτι γινέσθω
6וַיַּעַן־יְהוָה אֶת־אִיּוֹב מִן (מִן) סְעָרָה (סְעָרָה), וַיֹּאמַר׃
7אֱזָר־נָא כְגֶבֶר חֲלָצֶיךָ; אֶשְׁאָלְךָ, וְהוֹדִיעֵנִי׃
8הַאַף תָּפֵר מִשְׁפָּטִי; תַּרְשִׁיעֵנִי, לְמַעַן תִּצְדָּק׃
9וְאִם־זְרוֹעַ כָּאֵל לָךְ; וּבְקוֹל, כָּמֹהוּ תַרְעֵם׃
10עֲדֵה נָא גָאוֹן וָגֹבַהּ; וְהוֹד וְהָדָר תִּלְבָּשׁ׃
11הָפֵץ עֶבְרוֹת אַפֶּךָ; וּרְאֵה כָל־גֵּאֶה, וְהַשְׁפִּילֵהוּ׃
12רְאֵה כָל־גֵּאֶה הַכְנִיעֵהוּ; וַהֲדֹךְ רְשָׁעִים תַּחְתָּם׃
13טָמְנֵם בֶּעָפָר יָחַד; פְּנֵיהֶם, חֲבֹשׁ בַּטָּמוּן׃
14וְגַם־אֲנִי אוֹדֶךָּ; כִּי־תוֹשִׁעַ לְךָ יְמִינֶךָ׃
15הִנֵּה־נָא בְהֵמוֹת אֲשֶׁר־עָשִׂיתִי עִמָּךְ; חָצִיר, כַּבָּקָר יֹאכֵל׃
16הִנֵּה־נָא כֹחוֹ בְמָתְנָיו; וְאֹנוֹ, בִּשְׁרִירֵי בִטְנוֹ׃
17יַחְפֹּץ זְנָבוֹ כְמוֹ־אָרֶז; גִּידֵי פַחֲדוֹ (פַחֲדָיו) יְשֹׂרָגוּ׃
18עֲצָמָיו אֲפִיקֵי נְחוּשָׁה; גְּרָמָיו, כִּמְטִיל בַּרְזֶל׃
19הוּא רֵאשִׁית דַּרְכֵי־אֵל; הָעֹשׂוֹ יַגֵּשׁ חַרְבּוֹ׃
20כִּי־בוּל הָרִים יִשְׂאוּ־לוֹ; וְכָל־חַיַּת הַשָּׂדֶה, יְשַׂחֲקוּ־שָׁם׃
21תַּחַת־צֶאֱלִים יִשְׁכָּב; בְּסֵתֶר קָנֶה וּבִצָּה׃
22יְסֻכֻּהוּ צֶאֱלִים צִלֲלוֹ; יְסֻבּוּהוּ, עַרְבֵי־נָחַל׃
23הֵן יַעֲשֹׁק נָהָר לֹא יַחְפּוֹז; יִבְטַח כִּי־יָגִיחַ יַרְדֵּן אֶל־פִּיהוּ׃
24בְּעֵינָיו יִקָּחֶנּוּ; בְּמוֹקְשִׁים, יִנְקָב־אָף׃
25תִּמְשֹׁךְ לִוְיָתָן בְּחַכָּה; וּבְחֶבֶל, תַּשְׁקִיעַ לְשֹׁנוֹ׃
26הֲתָשִׂים אַגְמוֹן בְּאַפּוֹ; וּבְחוֹחַ, תִּקּוֹב לֶחֱיוֹ׃
27הֲיַרְבֶּה אֵלֶיךָ תַּחֲנוּנִים; אִם־יְדַבֵּר אֵלֶיךָ רַכּוֹת׃
28הֲיִכְרֹת בְּרִית עִמָּךְ; תִּקָּחֶנּוּ, לְעֶבֶד עוֹלָם׃
29הַתְשַׂחֶק־בּוֹ כַּצִּפּוֹר; וְתִקְשְׁרֶנּוּ, לְנַעֲרוֹתֶיךָ׃
30יִכְרוּ עָלָיו חַבָּרִים; יֶחֱצוּהוּ, בֵּין כְּנַעֲנִים׃
31הַתְמַלֵּא בְשֻׂכּוֹת עוֹרוֹ; וּבְצִלְצַל דָּגִים רֹאשׁוֹ׃
32שִׂים־עָלָיו כַּפֶּךָ; זְכֹר מִלְחָמָה, אַל־תּוֹסַף׃
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І говорив Господь Йову й сказав:
Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник?
Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
І Йов відповів Господеві й сказав:
Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти?
Я кладу свою руку на уста свої…
Я кладу свою руку на уста свої…
Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!…
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м́язах його живота.
Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
Голова оце Божих доріг;
і тільки Творець його може зблизити до нього меча…
і тільки Творець його може зблизити до нього меча…
Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?
Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?
Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?
Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?
Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив́яжеш його для дівчаток своїх?
Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?
Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб́ячою його голову?
Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!