Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Иова

 
  • Не ви́дѣлъ ли еси́ его́, и глаго́лемымъ не удиви́л­ся ли еси́? не убоя́л­ся ли еси́, я́ко угото́вася ми́?
  • Кто́ бо е́сть противля́яйся мнѣ́, или́ кто́ противоста́нетъ ми́ и стерпи́тъ,
  • 2а́ще вся́ поднебе́сная моя́ е́сть?
  • 3Не умолчу́ его́ ра́ди и сло́вомъ си́лы поми́лую ра́внаго ему́.
  • 4Кто́ от­кры́етъ лице́ облече́нiя его́, въ согбе́нiе же пе́рсей его́ кто́ вни́детъ?
  • 5Две́ри лица́ его́ кто́ от­ве́рзетъ? о́крестъ зубо́въ его́ стра́хъ,
  • 6утро́ба его́ щиты́ мѣ́дяны, сою́зъ же его́ я́коже смири́тъ ка́мень,
  • 7еди́нъ ко друго́му при­­липа́ютъ, ду́хъ же не про́йдетъ его́:
  • 8я́ко му́жъ бра́ту сво­ему́ при­­лѣпи́т­ся, содержа́т­ся и не от­то́ргнут­ся.
  • 9Въ чха́нiи его́ воз­блиста́етъ свѣ́тъ: о́чи же его́ видѣ́нiе ден­ни́цы.
  • 10Изъ у́стъ его́ исхо́дятъ а́ки свѣщы́ горя́щыя, и разме́щут­ся а́ки и́скры о́гнен­ныя:
  • 11изъ ноздре́й его́ исхо́дитъ ды́мъ пе́щи горя́щiя огне́мъ у́глiя:
  • 12душа́ же его́ я́ко у́глiе, и я́ко пла́мы изъ я́стъ его́ исхо́дитъ..
  • 13На вы́и же его́ водворя́ет­ся си́ла, предъ ни́мъ тече́тъ па́губа.
  • 14Пло́ти же тѣлесе́ его́ сольпну́шася: Лiе́тъ на́нь, и не подви́жит­ся.
  • 15Се́рдце его́ ожестѣ́ а́ки ка́мень, сто­и́тъ же а́ки на́ковальня неподви́жна.
  • 16Обра́щшуся же ему́, стра́хъ звѣре́мъ четвероно́гимъ по земли́ ска́чущымъ.
  • 17А́ще сря́щутъ его́ ко́пiя, ничто́же сотворя́тъ ему́, копiе́ вонзе́но и броня́:
  • 18вмѣня́етъ бо желѣ́зо а́ки пле́вы, мѣ́дь же а́ки дре́во гни́ло:
  • 19не уязви́тъ его́ лу́къ мѣ́дянъ, мни́тъ бо каменоме́тную пра́щу а́ки сѣ́но:
  • 20а́ки сте́блiе вмѣни́шася ему́ мла́тове, руга́етжеся тру́су огнено́сному.
  • 21Ло́же его́ остни́ о́стрiи, вся́ко же зла́то морско́е подъ ни́мъ, я́коже бре́нiе безчи́слен­но.
  • 22Возжиза́етъ бе́здну, я́коже пе́щь мѣ́дяну: мни́тъ же мо́ре я́ко мирова́рницу
  • 23и та́ртаръ бе́здны я́коже плѣ́н­ника: вмѣни́лъ бе́здну въ прохожде́нiе.
  • 24Ничто́же е́сть на земли́ подо́бно ему́ сотворе́но, пору́гано бы́ти а́нгелы мо­и́ми:
  • 25все́ высо́кое зри́тъ: са́мъ же ца́рь всѣ́мъ су́щымъ въ вода́хъ.
  • Надежда тщетна: не упадешь ли от одного взгляда его?
  • Нет столь отважного, который осмелился бы потревожить его; кто же может устоять перед Моим лицем?
  • Кто предварил Меня, чтобы Мне воздавать ему? под всем небом все Мое.
  • Не умолчу о членах его, о силе и красивой соразмерности их.
  • Кто может открыть верх одежды его, кто подойдет к двойным челюстям его?
  • Кто может отворить двери лица его? круг зубов его – ужас;
  • крепкие щиты его – великолепие; они скреплены как бы твердою печатью;
  • один к другому прикасается близко, так что и воздух не проходит между ними;
  • один с другим лежат плотно, сцепились и не раздвигаются.
  • От его чихания показывается свет; глаза у него как ресницы зари;
  • из пасти его выходят пламенники, выскакивают огненные искры;
  • из ноздрей его выходит дым, как из кипящего горшка или котла.
  • Дыхание его раскаляет угли, и из пасти его выходит пламя.
  • На шее его обитает сила, и перед ним бежит ужас.
  • Мясистые части тела его сплочены между собою твердо, не дрогнут.
  • Сердце его твердо, как камень, и жестко, как нижний жернов.
  • Когда он поднимается, силачи в страхе, совсем теряются от ужаса.
  • Меч, коснувшийся его, не устоит, ни копье, ни дротик, ни латы.
  • Железо он считает за солому, медь – за гнилое дерево.
  • Дочь лука не обратит его в бегство; пращные камни обращаются для него в плеву.
  • Булава считается у него за соломину; свисту дротика он смеется.
  • Под ним острые камни, и он на острых камнях лежит в грязи.
  • Он кипятит пучину, как котел, и море претворяет в кипящую мазь;
  • оставляет за собою светящуюся стезю; бездна кажется сединою.
  • Нет на земле подобного ему; он сотворен бесстрашным;
  • на все высокое смотрит смело; он царь над всеми сынами гордости.
  • οὐχ ἑόρακας αὐτὸν οὐδὲ ἐπι­̀ τοῖς λεγο­μέ­νοις τεθαύμακας
  • οὐ δέδοικας ὅτι ἡτοίμασταί μοι τίς γάρ ἐστιν ὁ ἐμοὶ ἀν­τιστάς
  • ἢ τίς ἀν­τιστή­σε­ταί μοι καὶ ὑπομενεῖ εἰ πᾶσα ἡ ὑπ᾿ οὐρανὸν ἐμή ἐστιν
  • οὐ σιωπήσομαι δι᾿ αὐτόν καὶ λόγον δυνάμεως ἐλεήσει τὸν ἴσον αὐτοῦ
  • τίς ἀπο­καλύψει προ­́σωπον ἐνδύσεως αὐτοῦ εἰς δὲ πτύξιν θώρακος αὐτοῦ τίς ἂν εἰσέλθοι
  • πύλας προ­σώπου αὐτοῦ τίς ἀνοίξει κύκλῳ ὀδόν­των αὐτοῦ φόβος
  • τὰ ἔγκατα­ αὐτοῦ ἀσπίδες χάλκειαι σύνδεσμος δὲ αὐτοῦ ὥσπερ σμιρίτης λίθος
  • εἷς τοῦ ἑνὸς κολλῶν­ται πνεῦμα δὲ οὐ μὴ διέλθῃ αὐτόν
  • ἀνὴρ τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ προ­σκολληθή­σε­ται συν­έχον­ται καὶ οὐ μὴ ἀπο­σπασθῶσιν
  • ἐν πταρμῷ αὐτοῦ ἐπι­φαύσκεται φέγγος οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ εἶδος ἑωσφόρου
  • ἐκ στόμα­τος αὐτοῦ ἐκπορεύ­ον­ται λαμπάδες καιόμεναι καὶ δια­ρριπτοῦν­ται ἐσχάραι πυρός
  • ἐκ μυκτήρων αὐτοῦ ἐκπορεύ­εται καπνὸς καμίνου καιομένης πυρὶ ἀνθράκων
  • ἡ ψυχὴ αὐτοῦ ἄνθρακες φλὸξ δὲ ἐκ στόμα­τος αὐτοῦ ἐκπορεύ­εται
  • ἐν δὲ τραχήλῳ αὐτοῦ αὐλίζεται δύναμις ἔμπρο­σθεν αὐτοῦ τρέχει ἀπώλεια
  • σάρκες δὲ σώμα­τος αὐτοῦ κεκόλλην­ται κατα­χέει ἐπ᾿ αὐτόν οὐ σαλευθή­σε­ται
  • ἡ καρδία αὐτοῦ πέπηγεν ὡς λίθος ἕστηκεν δὲ ὥσπερ ἄκμων ἀνήλα­τος
  • στραφέν­τος δὲ αὐτοῦ φόβος θηρίοις τετράποσιν ἐπι­̀ γῆς ἁλλο­μέ­νοις
  • ἐὰν συν­αν­τήσωσιν αὐτῷ λόγχαι οὐδὲν μὴ ποιήσωσιν δόρυ ἐπηρμένον καὶ θώρακα
  • ἥγηται μὲν γὰρ σίδηρον ἄχυρα χαλκὸν δὲ ὥσπερ ξύλον σαθρόν
  • οὐ μὴ τρώσῃ αὐτὸν τόξον χάλκειον ἥγηται μὲν πετροβόλον χόρτον
  • ὡς καλάμη ἐλογίσθησαν σφῦραι κατα­γελᾷ δὲ σεισμοῦ πυρφόρου
  • ἡ στρωμνὴ αὐτοῦ ὀβελίσκοι ὀξεῖς πᾶς δὲ χρυσὸς θαλάσ­σης ὑπ᾿ αὐτὸν ὥσπερ πηλὸς ἀμύθητος
  • ἀναζεῖ τὴν ἄβυσ­σον ὥσπερ χαλκεῖον ἥγηται δὲ τὴν θάλασ­σαν ὥσπερ ἐξάλειπτρον
  • τὸν δὲ τάρταρον τῆς ἀβύσ­σου ὥσπερ αἰχμάλωτον ἐλογίσατο ἄβυσ­σον εἰς περίπατον
  • οὐκ ἔστιν οὐδὲν ἐπι­̀ τῆς γῆς ὅμοι­ον αὐτῷ πεποιημένον ἐγκατα­παίζεσθαι ὑπὸ τῶν ἀγγέλων μου
  • πᾶν ὑψηλὸν ὁρᾷ αὐτὸς δὲ βασιλεὺς πάν­των τῶν ἐν τοῖς ὕδασιν
  • 你 能 用 鱼 钩 钓 上 鳄 鱼 麽 。 能 用 绳 子 压 下 它 的 舌 头 麽 。
  • 你 能 用 绳 索 穿 它 的 鼻 子 麽 。 能 用 钩 穿 它 的 腮 骨 麽 。
  • 它 岂 向 你 连 连 恳 求 , 说 柔 和 的 话 麽 。
  • 岂 肯 与 你 立 约 , 使 你 拿 它 永 远 作 奴 仆 麽 。
  • 你 岂 可 拿 它 当 雀 鸟 玩 耍 麽 。 岂 可 为 你 的 幼 女 将 它 拴 住 麽 。
  • 搭 夥 的 渔 夫 岂 可 拿 它 当 货 物 麽 。 能 把 它 分 给 商 人 麽 。
  • 你 能 用 倒 钩 枪 扎 满 它 的 皮 , 能 用 鱼 叉 叉 满 它 的 头 麽 。
  • 你 按 手 在 它 身 上 , 想 与 它 争 战 , 就 不 再 这 样 行 吧 。
  • 人 指 望 捉 拿 它 是 徒 然 的 。 一 见 它 , 岂 不 丧 胆 麽 。
  • 没 有 那 麽 凶 猛 的 人 敢 惹 它 。 这 样 , 谁 能 在 我 面 前 删 立 得 住 呢 。
  • 谁 先 给 我 什 么 , 使 我 偿 还 呢 。 天 下 万 物 都 是 我 的 。
  • 论 到 鳄 鱼 的 肢 体 和 其 大 力 , 并 美 好 的 骨 骼 , 我 不 能 缄 默 不 言 。
  • 谁 能 剥 它 的 外 衣 。 谁 能 进 它 上 下 牙 骨 之 间 呢 。
  • 谁 能 开 它 的 腮 颊 。 它 牙 齿 四 围 是 可 畏 的 。
  • 它 以 坚 固 的 鳞 甲 为 可 夸 , 紧 紧 合 闭 , 封 得 严 密 。
  • 这 鳞 甲 一 一 相 连 , 甚 至 气 不 得 透 入 其 间 ,
  • 都 是 互 相 联 络 , 胶 结 , 不 能 分 离 。
  • 它 打 喷 嚏 就 发 出 光 来 。 它 眼 睛 好 像 早 晨 的 光 线 ( 原 文 作 眼 皮 ) 。
  • 从 它 口 中 发 出 烧 着 的 火 把 , 与 飞 迸 的 火 星 。
  • 从 它 鼻 孔 冒 出 烟 来 , 如 烧 开 的 锅 和 点 着 的 芦 苇 。
  • 它 的 气 点 着 煤 炭 , 有 火 焰 从 它 口 中 发 出 。
  • 它 颈 项 中 存 着 劲 力 。 在 它 面 前 的 都 恐 吓 蹦 跳 。
  • 它 的 肉 块 互 相 联 络 , 紧 贴 其 身 , 不 能 摇 动 。
  • 它 的 心 结 实 如 石 头 , 如 下 磨 石 那 样 结 实 。
  • 它 一 起 来 , 勇 士 都 惊 恐 , 心 里 慌 乱 , 便 都 昏 迷 。
  • 人 若 用 刀 , 用 枪 , 用 标 枪 , 用 尖 枪 扎 它 , 都 是 无 用 。
  • 它 以 铁 为 乾 草 , 以 铜 为 烂 木 。
  • 箭 不 能 恐 吓 它 使 它 逃 避 。 弹 石 在 它 看 为 碎 秸 。
  • 棍 棒 算 为 禾 秸 。 它 嗤 笑 短 枪 飕 的 响 声 。
  • 它 肚 腹 下 如 尖 瓦 片 , 它 如 钉 耙 经 过 淤 泥 。
  • 它 使 深 渊 开 滚 如 锅 , 使 洋 海 如 锅 中 的 膏 油 。
  • 它 行 的 路 随 后 发 光 , 令 人 想 深 渊 如 同 白 发 。
  • 在 地 上 没 有 像 它 造 的 那 样 , 无 所 惧 怕 。
  • 凡 高 大 的 , 它 无 不 藐 视 。 它 在 骄 傲 的 水 族 上 作 王 。