Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Иова

 
  • Не ви́дѣлъ ли є҆сѝ є҆го̀, и҆ глаго́лємымъ не ᲂу҆диви́лсѧ ли є҆сѝ; не ᲂу҆боѧ́лсѧ ли є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆гото́васѧ мѝ; Кто́ бо є҆́сть противлѧ́ѧйсѧ мнѣ̀, и҆лѝ кто̀ противоста́нетъ мѝ и҆ стерпи́тъ,
  • а҆́ще всѧ̀ поднебе́снаѧ моѧ̀ є҆́сть;
  • Не ᲂу҆молчꙋ̀ є҆гѡ̀ ра́ди и҆ сло́вомъ си́лы поми́лꙋю ра́внаго є҆мꙋ̀.
  • Кто̀ ѿкры́етъ лицѐ ѡ҆блече́нїѧ є҆гѡ̀, въ согбе́нїе же пе́рсей є҆гѡ̀ кто̀ вни́детъ;
  • Двє́ри лица̀ є҆гѡ̀ кто̀ ѿве́рзетъ; ѡ҆́крестъ зꙋбѡ́въ є҆гѡ̀ стра́хъ,
  • ᲂу҆тро́ба є҆гѡ̀ щиты̀ мѣ̑дѧны, сою́зъ же є҆гѡ̀ ꙗ҆́коже смѷрі́тъ ка́мень,
  • є҆ди́нъ ко дрꙋго́мꙋ прилипа́ютъ, дꙋ́хъ же не про́йдетъ є҆гѡ̀:
  • ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ бра́тꙋ своемꙋ̀ прилѣпи́тсѧ, содержа́тсѧ и҆ не ѿто́ргнꙋтсѧ.
  • Въ чха́нїи є҆гѡ̀ возблиста́етъ свѣ́тъ: ѻ҆́чи же є҆гѡ̀ видѣ́нїе денни́цы.
  • И҆з̾ ᲂу҆́стъ є҆гѡ̀ и҆схо́дѧтъ а҆́ки свѣщы̀ горѧ́щыѧ, и҆ разме́щꙋтсѧ а҆́ки и҆́скры ѻ҆́гнєнныѧ:
  • и҆з̾ ноздре́й є҆гѡ̀ и҆схо́дитъ ды́мъ пе́щи горѧ́щїѧ ѻ҆гне́мъ ᲂу҆́глїѧ:
  • дꙋша́ же є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ ᲂу҆́глїе, и҆ ꙗ҆́кѡ пла́мы и҆з̾ ꙗ҆́стъ є҆гѡ̀ и҆схо́дитъ.
  • На вы́и же є҆гѡ̀ водворѧ́етсѧ си́ла, пред̾ ни́мъ тече́тъ па́гꙋба.
  • Плѡ́ти же тѣлесѐ є҆гѡ̀ сольпнꙋ́шасѧ: лїе́тъ на́нь, и҆ не подви́житсѧ.
  • Се́рдце є҆гѡ̀ ѡ҆жестѣ̀ а҆́ки ка́мень, стои́тъ же а҆́ки на́ковальнѧ неподви́жна.
  • Ѡ҆бра́щшꙋсѧ же є҆мꙋ̀, стра́хъ ѕвѣрє́мъ четверонѡ́гимъ по землѝ ска́чꙋщымъ.
  • А҆́ще срѧ́щꙋтъ є҆го̀ ко́пїѧ, ничто́же сотворѧ́тъ є҆мꙋ̀, копїѐ вонзе́но и҆ бронѧ̀:
  • вмѣнѧ́етъ бо желѣ́зо а҆́ки плє́вы, мѣ́дь же а҆́ки дре́во гни́ло:
  • не ᲂу҆ѧзви́тъ є҆го̀ лꙋ́къ мѣ́дѧнъ, мни́тъ бо каменоме́тнꙋю пра́щꙋ а҆́ки сѣ́но:
  • а҆́ки сте́блїе вмѣни́шасѧ є҆мꙋ̀ мла́тове, рꙋга́етжесѧ трꙋ́сꙋ ѻ҆гнено́сномꙋ.
  • Ло́же є҆гѡ̀ ѻ҆стнѝ ѻ҆́стрїи, всѧ́ко же зла́то морско́е под̾ ни́мъ, ꙗ҆́коже бре́нїе безчи́сленно.
  • Возжиза́етъ бе́зднꙋ, ꙗ҆́коже пе́щь мѣ́дѧнꙋ: мни́тъ же мо́ре ꙗ҆́кѡ мѷрова́рницꙋ
  • и҆ та́ртаръ бе́здны ꙗ҆́коже плѣ́нника: вмѣни́лъ бе́зднꙋ въ прохожде́нїе.
  • Ничто́же є҆́сть на землѝ подо́бно є҆мꙋ̀ сотворе́но, порꙋ́гано бы́ти а҆́гг҃лы мои́ми:
  • всѐ высо́кое зри́тъ: са́мъ же ца́рь всѣ̑мъ сꙋ́щымъ въ вода́хъ.
  • Надежда тщетна: не упадешь ли от одного взгляда его?
  • Нет столь отважного, который осмелился бы потревожить его; кто же может устоять перед Моим лицем?
  • Кто предварил Меня, чтобы Мне воздавать ему? под всем небом все Мое.
  • Не умолчу о членах его, о силе и красивой соразмерности их.
  • Кто может открыть верх одежды его, кто подойдет к двойным челюстям его?
  • Кто может отворить двери лица его? круг зубов его – ужас;
  • крепкие щиты его – великолепие; они скреплены как бы твердою печатью;
  • один к другому прикасается близко, так что и воздух не проходит между ними;
  • один с другим лежат плотно, сцепились и не раздвигаются.
  • От его чихания показывается свет; глаза у него как ресницы зари;
  • из пасти его выходят пламенники, выскакивают огненные искры;
  • из ноздрей его выходит дым, как из кипящего горшка или котла.
  • Дыхание его раскаляет угли, и из пасти его выходит пламя.
  • На шее его обитает сила, и перед ним бежит ужас.
  • Мясистые части тела его сплочены между собою твердо, не дрогнут.
  • Сердце его твердо, как камень, и жестко, как нижний жернов.
  • Когда он поднимается, силачи в страхе, совсем теряются от ужаса.
  • Меч, коснувшийся его, не устоит, ни копье, ни дротик, ни латы.
  • Железо он считает за солому, медь – за гнилое дерево.
  • Дочь лука не обратит его в бегство; пращные камни обращаются для него в плеву.
  • Булава считается у него за соломину; свисту дротика он смеется.
  • Под ним острые камни, и он на острых камнях лежит в грязи.
  • Он кипятит пучину, как котел, и море претворяет в кипящую мазь;
  • оставляет за собою светящуюся стезю; бездна кажется сединою.
  • Нет на земле подобного ему; он сотворен бесстрашным;
  • на все высокое смотрит смело; он царь над всеми сынами гордости.
  • أتصطاد لوياثان بشص او تضغط لسانه بحبل.

  • أتضع أسلة في خطمه ام تثقب فكّه بخزامة.

  • أيكثر التضرعات اليك ام يتكلم معك باللين.

  • هل يقطع معك عهدا فتتخذه عبدا مؤبدا.

  • أتلعب معه كالعصفور او تربطه لاجل فتياتك.

  • هل تحفر جماعة الصيادين لاجله حفرة او يقسمونه بين الكنعانيين.

  • أتملأ جلده حرابا وراسه بإلال السمك.

  • ضع يدك عليه. لا تعد تذكر القتال.

  • هوذا الرجاء به كاذب. ألا يكبّ ايضا برؤيته.

  • ليس من شجاع يوقظه فمن يقف اذا بوجهي.

  • من تقدمني فاوفيه. ما تحت كل السموات هو لي

  • لا اسكت عن اعضائه وخبر قوته وبهجة عدّته.

  • من يكشف وجه لبسه ومن يدنو من مثنى لجمته.

  • من يفتح مصراعي فمه. دائرة اسنانه مرعبة.

  • فخره مجان مانعة محكّمة مضغوطة بخاتم

  • الواحد يمسّ الآخر فالريح لا تدخل بينها.

  • كل منها ملتصق بصاحبه متلكّدة لا تنفصل.

  • عطاسه يبعث نورا وعيناه كهدب الصبح.

  • من فيه تخرج مصابيح. شرار نار تتطاير منه.

  • من منخريه يخرج دخان كانه من قدر منفوخ او من مرجل.

  • نفسه يشعل جمرا ولهيب يخرج من فيه.

  • في عنقه تبيت القوة وامامه يدوس الهول.

  • مطاوي لحمه متلاصقة مسبوكة عليه لا تتحرك.

  • قلبه صلب كالحجر وقاس كالرحى.

  • عند نهوضه تفزع الاقوياء. من المخاوف يتيهون

  • سيف الذي يلحقه لا يقوم ولا رمح ولا مزراق ولا درع.

  • يحسب الحديد كالتبن والنحاس كالعود النخر.

  • لا يستفزّه نبل القوس. حجارة المقلاع ترجع عنه كالقش.

  • يحسب المقمعة كقش ويضحك على اهتزاز الرمح.

  • تحته قطع خزف حادة. يمدد نورجا على الطين.

  • يجعل العمق يغلي كالقدر ويجعل البحر كقدر عطارة.

  • يضيء السبيل وراءه فيحسب اللج اشيب.

  • ليس له في الارض نظير. صنع لعدم الخوف.

  • يشرف على كل متعال. هو ملك على كل بني الكبرياء