Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
6:1
6:2
6:3
см.:Притч.27:3;
6:5
6:6
6:7
6:8
6:10
6:11
6:12
см.:1Кор.10:13;
6:13
6:14
6:16
6:17
6:18
6:19
6:20
6:21
6:22
6:23
6:24
6:25
6:27
6:28
6:29
6:30
Отвѣща́въ же и́овъ, рече́:
а́ще бы кто́ вѣ́ся извѣ́силъ гнѣ́въ мо́й, болѣ́зни же моя́ взя́лъ бы на мѣ́рило вку́пѣ,
то́ песка́ морска́го тяжча́йшiи бы́ли бы: но, я́коже мни́тся, словеса́ моя́ зла́ су́ть.
Стрѣ́лы бо Госпо́дни въ тѣ́лѣ мое́мъ су́ть, и́хже я́рость испива́етъ кро́вь мою́: егда́ начну́ глаго́лати, боду́тъ мя́.
Что́ бо? еда́ вотще́ возреве́тъ ди́вiй осе́лъ, ра́звѣ бра́шна прося́? или́ возреве́тъ гла́сомъ во́лъ, въ я́слехъ имѣ́яй бра́шно?
Снѣ́стся ли хлѣ́бъ безъ со́ли? или́ е́сть вку́съ во тщи́хъ словесѣ́хъ?
Не мо́жетъ бо утиши́тися душа́ моя́: смра́дъ бо зрю́ бра́шна моя́, я́коже воню́ льво́ву.
А́ще бо да́лъ бы, да прiи́детъ проше́нiе мое́, и наде́жду мою́ да́лъ бы Госпо́дь.
Наче́нъ Госпо́дь да уязвля́етъ мя́, до конца́ же да не убiе́тъ мя́.
Бу́ди же ми́ гра́дъ гро́бъ, на его́же стѣна́хъ скака́хъ въ не́мъ: не пощажу́: не солга́хъ бо во словесѣ́хъ святы́хъ Бо́га моего́.
Ка́я бо крѣ́пость моя́, я́ко терплю́? или́ ко́е ми́ вре́мя, я́ко терпи́тъ моя́ душа́?
еда́ крѣ́пость ка́менiя крѣ́пость моя́? или́ пло́ти моя́ су́ть мѣ́дяны?
или́ не упова́хъ на него́? по́мощь же от мене́ отступи́,
отрече́ся от мене́ ми́лость, посѣще́нiе же Госпо́дне презрѣ́ мя.
Не воззрѣ́ша на мя́ бли́жнiи мои́: я́коже пото́къ оскудѣва́яй, или́ я́коже во́лны преидо́ша мя́:
и́же мене́ боя́хуся, ны́нѣ нападо́ша на мя́:
я́коже снѣ́гъ или́ ле́дъ сме́рзлый, егда́ иста́етъ теплотѣ́ бы́вшей, не ктому́ познава́ется, что́ бѣ́:
та́ко и а́зъ оста́вленъ е́смь от всѣ́хъ, погибо́хъ же и бездо́мокъ бы́хъ:
ви́дите пути́ Ѳема́нскiя, на стези́ Саво́нскiя смотря́щiи,
и студа́ испо́лнени бу́дутъ на гра́ды и на имѣ́нiя надѣ́ющiися.
Ны́нѣ же и вы́ наидо́сте на мя́ неми́лостивно: у́бо ви́дѣвше мо́й стру́пъ убо́йтеся.
Что́ бо? еда́ что́ у ва́съ проси́хъ, или́ ва́шея крѣ́пости тре́бую,
да спасе́те мя́ от враго́въ, или́ изъ руки́ си́льныхъ изба́вите мя́?
Научи́те мя́, а́зъ же умолчу́: а́ще что́ погрѣши́хъ, скажи́те ми́.
Но, я́коже мни́тся, зла́ [су́ть] му́жа и́стиннаго словеса́, не от ва́съ бо крѣ́пости прошу́:
ниже́ обличе́нiе ва́ше словесы́ мя́ утоли́тъ, ниже́ бо вѣща́нiя ва́шего слове́съ стерплю́.
Оба́че я́ко на си́ра напа́даете, наска́чете же на дру́га ва́шего.
Ны́нѣ же воззрѣ́въ на ли́ца ва́ша, не солжу́.
Ся́дите ны́нѣ, и да не бу́детъ непра́ведно, и па́ки ко пра́ведному сни́дитеся.
И́бо нѣ́сть въ язы́цѣ мое́мъ непра́вды, и горта́нь мо́й не ра́зуму ли поуча́ется?
וַיַּעַן אִיּוֹב, וַיֹּאמַר׃
לוּ, שָׁקוֹל יִשָּׁקֵל כַּעְשִׂי; וְהַיָּתִי (וְהַוָּתִי), בְּמֹאזְנַיִם יִשְׂאוּ־יָחַד׃
כִּי־עַתָּה, מֵחוֹל יַמִּים יִכְבָּד; עַל־כֵּן, דְּבָרַי לָעוּ׃
כִּי חִצֵּי שַׁדַּי עִמָּדִי, אֲשֶׁר חֲמָתָם שֹׁתָה רוּחִי; בִּעוּתֵי אֱלוֹהַּ יַעַרְכוּנִי׃
הֲיִנְהַק־פֶּרֶא עֲלֵי־דֶשֶׁא; אִם יִגְעֶה־שּׁוֹר, עַל־בְּלִילוֹ׃
הֲיֵאָכֵל תָּפֵל מִבְּלִי־מֶלַח; אִם־יֶשׁ־טַעַם, בְּרִיר חַלָּמוּת׃
מֵאֲנָה לִנְגּוֹעַ נַפְשִׁי; הֵמָּה, כִּדְוֵי לַחְמִי׃
מִי־יִתֵּן תָּבוֹא שֶׁאֱלָתִי; וְתִקְוָתִי, יִתֵּן אֱלוֹהַּ׃
וְיֹאֵל אֱלוֹהַּ וִידַכְּאֵנִי; יַתֵּר יָדוֹ, וִיבַצְּעֵנִי׃
וּתְהִי עוֹד נֶחָמָתִי, וַאֲסַלְּדָה בְחִילָה לֹא יַחְמוֹל; כִּי־לֹא כִחַדְתִּי, אִמְרֵי קָדוֹשׁ׃
מַה־כֹּחִי כִי־אֲיַחֵל; וּמַה־קִּצִּי, כִּי־אַאֲרִיךְ נַפְשִׁי׃
אִם־כֹּחַ אֲבָנִים כֹּחִי; אִם־בְּשָׂרִי נָחוּשׁ׃
הַאִם אֵין עֶזְרָתִי בִי; וְתֻשִׁיָּה, נִדְּחָה מִמֶּנִּי׃
לַמָּס מֵרֵעֵהוּ חָסֶד; וְיִרְאַת שַׁדַּי יַעֲזוֹב׃
אַחַי בָּגְדוּ כְמוֹ־נָחַל; כַּאֲפִיק נְחָלִים יַעֲבֹרוּ׃
הַקֹּדְרִים מִנִּי־קָרַח; עָלֵימוֹ, יִתְעַלֶּם־שָׁלֶג׃
בְּעֵת יְזֹרְבוּ נִצְמָתוּ; בְּחֻמּוֹ, נִדְעֲכוּ מִמְּקוֹמָם׃
יִלָּפְתוּ אָרְחוֹת דַּרְכָּם; יַעֲלוּ בַתֹּהוּ וְיֹאבֵדוּ׃
הִבִּיטוּ אָרְחוֹת תֵּמָא; הֲלִיכֹת שְׁבָא, קִוּוּ־לָמוֹ׃
בֹּשׁוּ כִּי־בָטָח; בָּאוּ עָדֶיהָ, וַיֶּחְפָּרוּ׃
כִּי־עַתָּה הֱיִיתֶם לֹא (לוֹ); תִּרְאוּ חֲתַת, וַתִּירָאוּ׃
הֲכִי־אָמַרְתִּי הָבוּ לִי; וּמִכֹּחֲכֶם, שִׁחֲדוּ בַעֲדִי׃
וּמַלְּטוּנִי מִיַּד־צָר; וּמִיַּד עָרִיצִים תִּפְדּוּנִי׃
הוֹרוּנִי וַאֲנִי אַחֲרִישׁ; וּמַה־שָּׁגִיתִי, הָבִינוּ לִי׃
מַה־נִּמְרְצוּ אִמְרֵי־יֹשֶׁר; וּמַה־יּוֹכִיחַ הוֹכֵחַ מִכֶּם׃
הַלְהוֹכַח מִלִּים תַּחְשֹׁבוּ; וּלְרוּחַ, אִמְרֵי נֹאָשׁ׃
אַף־עַל־יָתוֹם תַּפִּילוּ; וְתִכְרוּ, עַל־רֵיעֲכֶם׃
וְעַתָּה הוֹאִילוּ פְנוּ־בִי; וְעַל־פְּנֵיכֶם, אִם־אֲכַזֵּב׃
שֻׁבוּ־נָא אַל־תְּהִי עַוְלָה; וְשֻׁבִי (וְשׁוּבוּ) עוֹד צִדְקִי־בָהּ׃
הֲיֵשׁ־בִּלְשׁוֹנִי עַוְלָה; אִם־חִכִּי, לֹא־יָבִין הַוּוֹת׃
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
А Йов відповів та й сказав:
Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,
то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!…
Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п́є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене…
Чи дикий осел над травою реве?
Хіба реве віл, коли ясла повні?
Хіба реве віл, коли ясла повні?
Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?
Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі…
О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!
О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,
то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!…
Яка сила моя, що надію я матиму?
І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
Чи сила камінна то сила моя?
Чи тіло моє мідяне?
Чи тіло моє мідяне?
Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?
Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього…
Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,
темніші від льоду вони, в них ховається сніг.
Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.
Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.
Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.
І засоромилися, що вони сподівались;
до нього прийшли та й збентежились.
до нього прийшли та й збентежились.
Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!
Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?
Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені…
Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?
Чи ви думаєте докоряти словами?
Бо на вітер слова одчайдушного,
Бо на вітер слова одчайдушного,
і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!…
Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.
Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!
Хіба в мене на язиці є неправда?
чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?
чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?