Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Судей Израилевых

 
  • И бя́ше Иефѳа́й Галаади́тянинъ си́ленъ крѣ́постiю: и то́й бы́сть сы́нъ жены́ блудни́цы, я́же роди́ Галаа́ду Иефѳа́я.
  • И роди́ жена́ Галаа́дова сыно́въ ему́: и воз­мужа́ша сы́нове жены́ и изгна́ша Иефѳа́я, и реко́ша ему́: не наслѣ́диши въ дому́ отца́ на́­шего, я́ко сы́нъ жены́ блу́дныя еси́ ты́.
  • И от­бѣже́ Иефѳа́й от­ лица́ бра́тiи сво­ея́ и всели́ся въ земли́ то́въ: и собира́хуся ко Иефѳа́ю му́жiе пра́здни, и хожда́ху съ ни́мъ.
  • И бы́сть по дне́хъ си́хъ, и во­ева́ша сы́нове Аммо́ни на Изра́иля.
  • И егда́ во­ева́ша сы́нове Аммо́ни на Изра́иля, и по­идо́ша старѣ́йшины Галаа́довы поя́ти Иефѳа́я от­ земли́ то́въ,
  • и реко́ша ко Иефѳа́ю: прiиди́ и бу́ди на́мъ нача́лникъ, и ополчи́мся на сы́ны Аммо́ни.
  • И рече́ Иефѳа́й старѣ́йшинамъ Галаа́дскимъ: не вы́ ли воз­ненави́дѣсте мя́, и изгна́сте мя́ изъ до́му отца́ мо­его́, и от­пусти́сте мя́ от­ себе́? и почто́ прiидо́сте ко мнѣ́ ны́нѣ, егда́ ну́жду воз­ъимѣ́сте?
  • И реко́ша старѣ́йшины Галаа́дстiи ко Иефѳа́ю: сего́ ра́ди ны́нѣ прiидо́хомъ къ тебѣ́, да по́йдеши съ на́ми, и ополчи́мся на сы́ны Аммо́ни: и бу́деши на́мъ кня́зь всѣ́мъ живу́щымъ въ Галаа́дѣ.
  • И рече́ Иефѳа́й ко старѣ́йшинамъ Галаа́довымъ: а́ще воз­враща́ете мя́ ополчи́тися на сы́ны Аммо́ни, и преда́стъ и́хъ Госпо́дь предо мно́ю, и а́зъ ва́мъ бу́ду ли кня́зь?
  • И реко́ша старѣ́йшины Галаа́дстiи ко Иефѳа́ю: Госпо́дь да бу́детъ по́слухъ между́ на́ми, а́ще по сло́ву тво­ему́ та́ко не сотвори́мъ.
  • И по́йде Иефѳа́й со старѣ́йшинами Галаа́дскими, и поста́виша его́ лю́дiе надъ собо́ю главу́ и кня́зя: и глаго́ла Иефѳа́й вся́ словеса́ своя́ предъ Го́сподемъ въ Массифѣ́.
  • И посла́ Иефѳа́й послы́ къ царю́ сыно́въ Аммо́нихъ, глаго́ля: что́ мнѣ́ и тебѣ́, я́ко при­­ше́лъ еси́ ко мнѣ́ во­ева́ти на земли́ мо­е́й?
  • И рече́ ца́рь сыно́въ Аммо́нихъ къ посло́мъ Иефѳа́евымъ: я́ко взя́ Изра́иль зе́млю мою́, егда́ изы́де изъ Еги́пта, от­ Арно́на да́же до Иаво́ка и до Иорда́на: и ны́нѣ воз­врати́ ю́ съ ми́ромъ, и от­иду́.
  • И воз­врати́шася послы́ ко Иефѳа́ю. И при­­ложи́ еще́ Иефѳа́й, и посла́ послы́ къ царю́ сыно́въ Аммо́нихъ, и реко́ша ему́:
  • та́ко глаго́летъ Иефѳа́й: не взя́ Изра́иль земли́ Моа́вли и земли́ сыно́въ Аммо́нихъ,
  • поне́же егда́ исхожда́­ше изъ Еги́пта, по́йде Изра́иль по пусты́ни до мо́ря чермна́го, и прiи́де до Ка́диса:
  • и посла́ Изра́иль послы́ къ царю́ Едо́мску, глаго́ля: да прейду́ сквоз­ѣ́ зе́млю твою́: и не послу́ша ца́рь Едо́мскъ: та́кожде посыла́ и къ царю́ Моа́вску, и не восхотѣ́: и сѣ́де Изра́иль въ Ка́дисѣ:
  • и и́де пусты́нею, и обы́де зе́млю Едо́млю и зе́млю Моа́влю, и прiи́де на восто́ки со́лнца земли́ Моа́вли, и ополчи́ся объ ону́ страну́ Арно́на, и не вни́де въ предѣ́лы Моа́вли, я́ко Арно́нъ бя́ше предѣ́лъ Моа́вль:
  • и посла́ Изра́иль послы́ къ сио́ну царю́ Аморре́йску, царю́ есево́нску, и рече́ къ нему́ Изра́иль: да пре́йдемъ по земли́ тво­е́й до мѣ́ста на́­шего:
  • и не восхотѣ́ сио́нъ Изра́илю преити́ по предѣ́ломъ сво­и́мъ, и собра́ сио́нъ вся́ лю́ди своя́, и ополчи́ся во Иа́сѣ, и во­ева́ на Изра́иля:
  • и предаде́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ сио́на и вся́ лю́ди его́ въ ру́ки Изра́иля, и изби́ и́хъ:
  • и наслѣ́дова Изра́иль всю́ зе́млю Аморре́а живу́щаго на земли́ то́й: и взя́ ве́сь предѣ́лъ Аморре́йскъ от­ Арно́на да́же до Иаво́ка, и от­ пусты́ни до Иорда́на:
  • и ны́нѣ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ изгна́ Аморре́а от­ лица́ люді́й сво­и́хъ Изра́иля, и ты́ ли хо́щеши наслѣ́дити его́?
  • ни́, но ели́ко даде́ въ наслѣ́дiе тебѣ́ хамо́съ бо́гъ тво́й, сiя́ да наслѣ́диши: а всѣ́хъ, и́хже изгна́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ от­ лица́ на́­шего, сiя́ мы́ наслѣ́димъ:
  • и ны́нѣ еда́ лу́чшiй еси́ ты́ Вала́ка сы́на Сепфо́рова, царя́ Моа́вля? не бра́нiю ли боря́шеся со Изра́илемъ, или́ вою́я во­ева́ его́?
  • егда́ всели́ся Изра́иль во есево́нѣ и въ предѣ́лѣхъ его́, и во Аро­и́рѣ и въ предѣ́лѣхъ его́, и во всѣ́хъ градѣ́хъ, и́же у Иорда́на, три́ста лѣ́тъ, и почто́ не изба́вилъ еси́ и́хъ во вре́мя о́но?
  • а́зъ же не согрѣши́хъ тебѣ́, и ты́ твори́ши со мно́ю зло́, вою́я на мя́: да су́дитъ Госпо́дь судя́й дне́сь между́ сы́ны Изра́илевыми и между́ сы́ны Аммо́ни.
  • И не послу́ша ца́рь сыно́въ Аммо́нихъ слове́съ Иефѳа́евыхъ, я́же посыла́­ше къ нему́.
  • И бы́сть на Иефѳа́и Ду́хъ Госпо́день, и пре́йде Галаа́да и Манассі́ю, и пре́йде стражбу́ Галаа́дову, и от­ стражбы́ Галаа́довы и́де на о́ну страну́ сыно́въ Аммо́нихъ.
  • И обѣща́ Иефѳа́й обѣ́тъ Го́сподеви и рече́: а́ще преда́нiемъ преда́си сы́ны Аммо́ни въ ру́ку мою́,
  • и бу́детъ исходя́й, и́же а́ще изы́детъ изъ вра́тъ до́му мо­его́ во срѣ́тенiе мнѣ́, егда́ воз­вращу́ся съ ми́ромъ от­ сыно́въ Аммо́нихъ, и бу́детъ Го́сподеви, и воз­несу́ его́ во всесожже́нiе.
  • И прiи́де Иефѳа́й къ сыно́мъ Аммо́нимъ во­ева́ти на ня́: и предаде́ я́ Госпо́дь въ ру́цѣ его́
  • и изби́ и́хъ от­ Аро­и́ра, до́ндеже прiити́ въ мени́ѳъ, два́десять градо́въ, и да́же до Аве́ля виногра́довъ, я́звою вели́кою зѣло́. И покоре́ни бы́ша сы́нове Аммо́ни предъ лице́мъ сыно́въ Изра́илевыхъ.
  • И прiи́де Иефѳа́й въ Массифу́ въ до́мъ сво́й: и се́, дще́рь его́ исхожда́­ше во срѣ́тенiе его́ съ тимпа́ны и ли́ки: и сiя́ бя́ше единоро́дна ему́ воз­лю́блен­на: и не бѣ́ ему́ сы́на, ни другі́я дще́ре, кромѣ́ ея́.
  • И бы́сть егда́ уви́дѣ ю́ са́мъ, растерза́ ри́зы своя́ и рече́: о, дщи́ моя́, смуща́ющи смути́ла мя́ еси́: и ты́ ны́нѣ въ претыка́нiе была́ еси́ предъ очи́ма мо­и́ма: а́зъ бо от­верзо́хъ уста́ моя́ на тя́ ко Го́споду и не воз­могу́ вспя́ть воз­врати́ти.
  • И рече́ къ нему́: о́тче, а́ще от­ве́рзлъ еси́ уста́ твоя́ ко Го́споду, сотвори́ мнѣ́, я́коже изы́де изо у́стъ тво­и́хъ, зане́же сотвори́ тебѣ́ Госпо́дь ме́сть враго́мъ тво­и́мъ от­ сыно́въ Аммо́нихъ.
  • И рече́ ко отцу́ сво­ему́: сотвори́, о́тче мо́й, сiе́ сло́во: оста́ви мя́ два́ мѣ́сяца, да пойду́ и взы́ду на го́ры и пла́чуся дѣ́в­ст­ва мо­его́ а́зъ и други́ни мо­и́.
  • И рече́: иди́. И от­пусти́ ю́ на два́ мѣ́сяца: и и́де сама́ и други́ни ея́, и пла́кася дѣ́в­ст­ва сво­его́ на гора́хъ.
  • И бы́сть въ концѣ́ двою́ мѣ́сяцу, и воз­врати́ся ко отцу́ сво­ему́: и сотвори́ на не́й обѣ́тъ сво́й, и́мже обѣща́ся: и сiя́ не позна́ му́жа. И бы́сть въ повелѣ́нiе во Изра́или:
  • от­ дні́й до дні́й исхожда́ху дще́ри Изра́илевы пла́кати о дще́ри Иефѳа́я Галаади́тина четы́ри дни́ въ лѣ́тѣ.
  • Иеффай Галаадитянин был человек храбрый. Он был сын блудницы; от Галаада родился Иеффай.
  • И жена Галаадова родила ему сыновей. Когда возмужали сыновья жены, изгнали они Иеффая, сказав ему: ты не наследник в доме отца нашего, потому что ты сын другой женщины.
  • И убежал Иеффай от братьев своих и жил в земле Тов; и собрались к Иеффаю праздные люди и выходили с ним.
  • Чрез несколько времени Аммонитяне пошли войною на Израиля.
  • Во время войны Аммонитян с Израильтянами пришли старейшины Галаадские взять Иеффая из земли Тов
  • и сказали Иеффаю: приди, будь у нас вождем, и сразимся с Аммонитянами.
  • Иеффай сказал старейшинам Галаадским: не вы ли возненавидели меня и выгнали из дома отца моего? зачем же пришли ко мне ныне, когда вы в беде?
  • Старейшины Галаадские сказали Иеффаю: для того мы теперь пришли к тебе, чтобы ты пошел с нами и сразился с Аммонитянами и был у нас начальником всех жителей Галаадских.
  • И сказал Иеффай старейшинам Галаадским: если вы возвратите меня, чтобы сразиться с Аммонитянами, и Господь предаст мне их, то останусь ли я у вас начальником?
  • Старейшины Галаадские сказали Иеффаю: Господь да будет свидетелем между нами, что мы сделаем по слову твоему!
  • И пошел Иеффай со старейшинами Галаадскими, и народ поставил его над собою начальником и вождем, и Иеффай произнес все слова свои пред лицем Господа в Массифе.
  • И послал Иеффай послов к царю Аммонитскому сказать: что тебе до меня, что ты пришел ко мне воевать на земле моей?
  • Царь Аммонитский сказал послам Иеффая: Израиль, когда шел из Египта, взял землю мою от Арнона до Иавока и Иордана; итак возврати мне ее с миром [и я отступлю].
  • [И возвратились послы к Иеффаю.] Иеффай в другой раз послал послов к царю Аммонитскому,
  • сказать ему: так говорит Иеффай: Израиль не взял земли Моавитской и земли Аммонитской;
  • ибо когда шли из Египта, Израиль пошел в пустыню к Чермному морю и пришел в Кадес;
  • оттуда послал Израиль послов к царю Едомскому сказать: «позволь мне пройти землею твоею»; но царь Едомский не послушал; и к царю Моавитскому он посылал, но и тот не согласился; посему Израиль оставался в Кадесе.
  • И пошел пустынею, и миновал землю Едомскую и землю Моавитскую, и, придя к восточному пределу земли Моавитской, расположился станом за Арноном; но не входил в пределы Моавитские, ибо Арнон есть предел Моава.
  • И послал Израиль послов к Сигону, царю Аморрейскому, царю Есевонскому, и сказал ему Израиль: позволь нам пройти землею твоею в свое место.
  • Но Сигон не согласился пропустить Израиля чрез пределы свои, и собрал Сигон весь народ свой, и расположился станом в Иааце, и сразился с Израилем.
  • И предал Господь Бог Израилев Сигона и весь народ его в руки Израилю, и он побил их; и получил Израиль в наследие всю землю Аморрея, жившего в земле той;
  • и получили они в наследие все пределы Аморрея от Арнона до Иавока и от пустыни до Иордана.
  • Итак Господь Бог Израилев изгнал Аморрея от лица народа Своего Израиля, а ты хочешь взять его наследие?
  • Не владеешь ли ты тем, что дал тебе Хамос, бог твой? И мы владеем всем тем, что дал нам в наследие Господь Бог наш.
  • Разве ты лучше Валака, сына Сепфорова, царя Моавитского? Ссорился ли он с Израилем, или воевал ли с ними?
  • Израиль уже живет триста лет в Есевоне и в зависящих от него городах, в Ароере и зависящих от него городах, и во всех городах, которые близ Арнона; для чего вы в то время не отнимали [их]?
  • А я не виновен пред тобою, и ты делаешь мне зло, выступив против меня войною. Господь Судия да будет ныне судьею между сынами Израиля и между Аммонитянами!
  • Но царь Аммонитский не послушал слов Иеффая, с которыми он посылал к нему.
  • И был на Иеффае Дух Господень, и прошел он Галаад и Манассию, и прошел Массифу Галаадскую, и из Массифы Галаадской пошел к Аммонитянам.
  • И дал Иеффай обет Господу и сказал: если Ты предашь Аммонитян в руки мои,
  • то по возвращении моем с миром от Аммонитян, что выйдет из ворот дома моего навстречу мне, будет Господу, и вознесу сие на всесожжение.
  • И пришел Иеффай к Аммонитянам – сразиться с ними, и предал их Господь в руки его;
  • и поразил их поражением весьма великим, от Ароера до Минифа двадцать городов, и до Авель-Керамима, и смирились Аммонитяне пред сынами Израилевыми.
  • И пришел Иеффай в Массифу в дом свой, и вот, дочь его выходит навстречу ему с тимпанами и ликами: она была у него только одна, и не было у него еще ни сына, ни дочери.
  • Когда он увидел ее, разодрал одежду свою и сказал: ах, дочь моя! ты сразила меня; и ты в числе нарушителей покоя моего! я отверз [о тебе] уста мои пред Господом и не могу отречься.
  • Она сказала ему: отец мой! ты отверз уста твои пред Господом – и делай со мною то, что произнесли уста твои, когда Господь совершил чрез тебя отмщение врагам твоим Аммонитянам.
  • И сказала отцу своему: сделай мне только вот что: отпусти меня на два месяца; я пойду, взойду на горы и опла́чу девство мое с подругами моими.
  • Он сказал: пойди. И отпустил ее на два месяца. Она пошла с подругами своими и оплакивала девство свое в горах.
  • По прошествии двух месяцев она возвратилась к отцу своему, и он совершил над нею обет свой, который дал, и она не познала мужа. И вошло в обычай у Израиля,
  • что ежегодно дочери Израилевы ходили оплакивать дочь Иеффая Галаадитянина, четыре дня в году.
  • 基 列 人 耶 弗 他 是 个 大 能 的 勇 士 , 是 妓 女 的 儿 子 。 耶 弗 他 是 基 列 所 生 的 。
  • 基 列 的 妻 也 生 了 几 个 儿 子 , 他 妻 所 生 的 儿 子 长 大 了 , 就 赶 逐 耶 弗 他 , 说 , 你 不 可 在 我 们 父 家 承 受 产 业 , 因 为 你 是 妓 女 的 儿 子 。
  • 耶 弗 他 就 逃 避 他 的 弟 兄 , 去 住 在 陀 伯 地 , 有 些 匪 徒 到 他 那 里 聚 集 , 与 他 一 同 出 入 。
  • 过 了 些 日 子 , 亚 扪 人 攻 打 以 色 列 。
  • 亚 扪 人 攻 打 以 色 列 的 时 候 , 基 列 的 长 老 到 陀 伯 地 去 , 要 叫 耶 弗 他 回 来 。
  • 对 耶 弗 他 说 , 请 你 来 作 我 们 的 元 帅 , 我 们 好 与 亚 扪 人 争 战 。
  • 耶 弗 他 回 答 基 列 的 长 老 说 , 从 前 你 们 不 是 恨 我 , 赶 逐 我 出 离 父 家 麽 。 现 在 你 们 遭 遇 急 难 为 何 到 我 这 里 来 呢 。
  • 基 列 的 长 老 回 答 耶 弗 他 说 , 现 在 我 们 到 你 这 里 来 , 是 要 你 同 我 们 去 , 与 亚 扪 人 争 战 。 你 可 以 作 基 列 一 切 居 民 的 领 袖 。
  • 耶 弗 他 对 基 列 的 长 老 说 , 你 们 叫 我 回 去 , 与 亚 扪 人 争 战 , 耶 和 华 把 他 交 给 我 , 我 可 以 作 你 们 的 领 袖 麽 。
  • 基 列 的 长 老 回 答 耶 弗 他 说 , 有 耶 和 华 在 你 我 中 间 作 见 证 , 我 们 必 定 照 你 的 话 行 。
  • 于 是 耶 弗 他 同 基 列 的 长 老 回 去 , 百 姓 就 立 耶 弗 他 作 领 袖 , 作 元 帅 。 耶 弗 他 在 米 斯 巴 将 自 己 的 一 切 话 陈 明 在 耶 和 华 面 前 。
  • 耶 弗 他 打 发 使 者 去 见 亚 扪 人 的 王 , 说 , 你 与 我 有 什 么 相 干 , 竟 来 到 我 国 中 攻 打 我 呢 。
  • 亚 扪 人 的 王 回 答 耶 弗 他 的 使 者 说 , 因 为 以 色 列 人 从 埃 及 上 来 的 时 候 占 据 我 的 地 , 从 亚 嫩 河 到 雅 博 河 , 直 到 约 旦 河 。 现 在 你 要 好 好 地 将 这 地 归 还 吧 。
  • 耶 弗 他 又 打 发 使 者 去 见 亚 扪 人 的 王 ,
  • 对 他 说 , 耶 弗 他 如 此 说 , 以 色 列 人 并 没 有 占 据 摩 押 地 和 亚 扪 人 的 地 。
  • 以 色 列 人 从 埃 及 上 来 乃 是 经 过 旷 野 到 红 海 , 来 到 加 低 斯 ,
  • 就 打 发 使 者 去 见 以 东 王 , 说 , 求 你 容 我 从 你 的 地 经 过 。 以 东 王 却 不 应 允 。 又 照 样 打 发 使 者 去 见 摩 押 王 , 他 也 不 允 准 。 以 色 列 人 就 住 在 加 低 斯 。
  • 他 们 又 经 过 旷 野 , 绕 着 以 东 和 摩 押 地 , 从 摩 押 地 的 东 边 过 来 , 在 亚 嫩 河 边 安 营 , 并 没 有 入 摩 押 的 境 内 , 因 为 亚 嫩 河 是 摩 押 的 边 界 。
  • 以 色 列 人 打 发 使 者 去 见 亚 摩 利 王 西 宏 , 就 是 希 实 本 的 王 , 对 他 说 , 求 你 容 我 们 从 你 的 地 经 过 , 往 我 们 自 己 的 地 方 去 。
  • 西 宏 却 不 信 服 以 色 列 人 , 不 容 他 们 经 过 他 的 境 界 , 乃 招 聚 他 的 众 民 在 雅 杂 安 营 , 与 以 色 列 人 争 战 。
  • 耶 和 华 以 色 列 的 神 将 西 宏 和 他 的 众 民 都 交 在 以 色 列 人 手 中 , 以 色 列 人 就 击 杀 他 们 , 得 了 亚 摩 利 人 的 全 地 ,
  • 从 亚 嫩 河 到 雅 博 河 , 从 旷 野 直 到 约 旦 河 。
  • 耶 和 华 以 色 列 的 神 在 他 百 姓 以 色 列 面 前 赶 出 亚 摩 利 人 , 你 竟 要 得 他 们 的 地 麽 。
  • 你 的 神 基 抹 所 赐 你 的 地 你 不 是 得 为 业 麽 。 耶 和 华 我 们 的 神 在 我 们 面 前 所 赶 出 的 人 , 我 们 就 得 他 的 地 。
  • 难 道 你 比 摩 押 王 西 拨 的 儿 子 巴 勒 还 强 麽 。 他 曾 与 以 色 列 人 争 竞 , 或 是 与 他 们 争 战 麽 。
  • 以 色 列 人 住 希 实 本 和 属 希 实 本 的 乡 村 , 亚 罗 珥 和 属 亚 罗 珥 的 乡 村 , 并 沿 亚 嫩 河 的 一 切 城 邑 , 已 经 有 三 百 年 了 。 在 这 三 百 年 之 内 , 你 们 为 什 么 没 有 取 回 这 些 地 方 呢 。
  • 原 来 我 没 有 得 罪 你 , 你 却 攻 打 我 , 恶 待 我 。 愿 审 判 人 的 耶 和 华 今 日 在 以 色 列 人 和 亚 扪 人 中 间 判 断 是 非 。
  • 但 亚 扪 人 的 王 不 肯 听 耶 弗 他 打 发 人 说 的 话 。
  • 耶 和 华 的 灵 降 在 耶 弗 他 身 上 , 他 就 经 过 基 列 和 玛 拿 西 , 来 到 基 列 的 米 斯 巴 , 又 从 米 斯 巴 来 到 亚 扪 人 那 里 。
  • 耶 弗 他 就 向 耶 和 华 许 愿 , 说 , 你 若 将 亚 扪 人 交 在 我 手 中 ,
  • 我 从 亚 扪 人 那 里 平 平 安 安 回 来 的 时 候 , 无 论 什 么 人 , 先 从 我 家 门 出 来 迎 接 我 , 就 必 归 你 , 我 也 必 将 他 献 上 为 燔 祭 。
  • 于 是 耶 弗 他 往 亚 扪 人 那 里 去 , 与 他 们 争 战 。 耶 和 华 将 他 们 交 在 他 手 中 ,
  • 他 就 大 大 杀 败 他 们 , 从 亚 罗 珥 到 米 匿 , 直 到 亚 备 勒 基 拉 明 , 攻 取 了 二 十 座 城 。 这 样 亚 扪 人 就 被 以 色 列 人 制 伏 了 。
  • 耶 弗 他 回 米 斯 巴 到 了 自 己 的 家 , 不 料 , 他 女 儿 拿 着 鼓 跳 舞 出 来 迎 接 他 , 是 他 独 生 的 , 此 外 无 儿 无 女 。
  • 耶 弗 他 看 见 她 , 就 撕 裂 衣 服 , 说 , 哀 哉 。 我 的 女 儿 阿 , 你 使 我 甚 是 愁 苦 , 叫 我 作 难 了 。 因 为 我 已 经 向 耶 和 华 开 口 许 愿 , 不 能 挽 回 。
  • 他 女 儿 回 答 说 , 父 阿 , 你 既 向 耶 和 华 开 口 , 就 当 照 你 口 中 所 说 的 向 我 行 , 因 耶 和 华 已 经 在 仇 敌 亚 扪 人 身 上 为 你 报 仇 。
  • 又 对 父 亲 说 , 有 一 件 事 求 你 允 准 , 容 我 去 两 个 月 , 与 同 伴 在 山 上 , 好 哀 哭 我 终 为 处 女 。
  • 耶 弗 他 说 , 你 去 吧 。 就 容 她 去 两 个 月 。 她 便 和 同 伴 去 了 , 在 山 上 为 她 终 为 处 女 哀 哭 。
  • 两 月 已 满 , 她 回 到 父 亲 那 里 , 父 亲 就 照 所 许 的 愿 向 她 行 了 。 女 儿 终 身 没 有 亲 近 男 子 。
  • 此 后 以 色 列 中 有 个 规 矩 , 每 年 以 色 列 的 女 子 去 为 基 列 人 耶 弗 他 的 女 儿 哀 哭 四 天 。