Скрыть
20:2
20:3
20:5
20:8
20:9
20:10
20:11
20:12
20:14
20:15
20:17
20:19
20:20
20:21
20:22
20:23
20:24
20:25
20:26
20:27
20:28
20:30
20:31
20:32
20:33
20:34
20:36
20:37
20:38
20:39
20:41
20:42
20:43
20:44
20:45
20:46
20:48
Церковнославянский (рус)
И изыдо́ша вси́ сы́нове Изра́илевы, и собра́шася ве́сь со́нмъ я́ко еди́нъ му́жъ, от­ Да́на и до вирсаві́и, и земля́ Галаа́дска къ Го́сподеви въ Массифу́,
и ста́ша предъ лице́мъ Госпо́днимъ вся́ племена́ Изра́илева въ со́нмѣ люді́й Бо́жiихъ, четы́реста ты́сящъ муже́й пѣ́шихъ воз­двиза́ющихъ ору́жiя.
И услы́шаша сы́нове Венiами́ни, я́ко взыдо́ша сы́нове Изра́илевы въ Массифу́, и реко́ша сы́нове Изра́илевы: глаго́лите, гдѣ́ бы́сть зло́ба сiя́?
И от­вѣща́ му́жъ Леви́тинъ, му́жъ жены́ уморе́ныя, глаго́ля: въ гавао́нъ Венiами́нь прiидо́хъ а́зъ и подло́жница моя́ вита́ти:
и воста́ша на мя́ му́жiе гавао́нстiи и обыдо́ша мя́ во дворѣ́ но́щiю, и хотѣ́ша мя́ уби́ти, и подло́жницу мою́ оби́дѣша и обруга́ша, и у́мре:
и взя́хъ подло́жницу мою́ и раздроби́хъ ю́, и посла́хъ ю́ во вся́ предѣ́лы наслѣ́дiя Изра́илева, я́ко сотвори́ша безу́мiе во Изра́или:
се́, вси́ вы́ сы́нове Изра́илевы, дади́те себѣ́ сло́во и совѣ́тъ здѣ́.
И воста́ша вси́ лю́дiе я́ко еди́нъ му́жъ, глаго́люще: не отъи́детъ му́жъ въ селе́нiе свое́, и не воз­врати́т­ся му́жъ въ до́мъ сво́й:
и ны́нѣ сло́во сiе́, е́же сотвори́мъ гавао́ну: взы́демъ на него́ по жре́бiю,
то́кмо во́змемъ по десяти́ муже́й от­ ста́ во всѣ́хъ племенѣ́хъ Изра́илевыхъ, и сто́ от­ ты́сящи, и ты́сяща от­ тмы́, взя́ти бра́шно лю́демъ исходя́щымъ въ гаваю́ Венiами́ню, сотвори́ти ему́ по всему́ согрѣше́нiю, е́же сотвори́ во Изра́или.
И собра́шася вси́ му́жiе Изра́илевы ко гра́ду, я́ко еди́нъ му́жъ изъ градо́въ исходя́ще,
и посла́ша племена́ Изра́илева муже́й во все́ пле́мя Венiами́не, глаго́люще: ка́я зло́ба сiя́ бы́в­шая въ ва́съ?
и ны́нѣ дади́те муже́й беззако́н­ныхъ, и́же въ гаваи́, сыно́въ велiа́ловыхъ, и умертви́мъ и́хъ, и очи́стимъ зло́ от­ Изра́иля. И не изво́лиша сы́нове Венiами́ни послу́шати гла́са бра́тiи сво­ея́ сыно́въ Изра́илевыхъ.
И собра́шася сы́нове Венiами́ни от­ градо́въ сво­и́хъ въ гаваю́, изы́ти на бра́нь къ сыно́мъ Изра́илевымъ.
И сочто́шася сы́нове Венiами́ни от­ градо́въ въ то́й де́нь два́десять и пя́ть ты́сящъ муже́й воз­двиза́ющихъ ору́жiя, кромѣ́ живу́щихъ въ гаваи́:
и́хже сочте́ся се́дмь со́тъ муже́й избра́н­ныхъ от­ всѣ́хъ люді́й ободеснору́чныхъ: сі́и вси́ пра́щницы ме́щуще ка́менiе ко вла́су и не погрѣша́юще.
И всѣ́хъ муже́й Изра́илевыхъ сочте́ся, кромѣ́ сыно́въ Венiами́новыхъ, четы́реста ты́сящъ муже́й воз­двиза́ющихъ ору́жiе: вси́ сі́и му́жiе во́ини.
И воста́ша, и взыдо́ша въ Веѳи́ль, и вопроси́ша Бо́га, и реко́ша сы́нове Изра́илевы: кто́ от­ на́съ взы́детъ въ нача́лѣ во­ева́ти на сы́ны Венiами́ни? И рече́ Госпо́дь: Иу́да въ нача́лѣ да взы́детъ во́ждь.
И воста́ша сы́нове Изра́илевы зау́тра и ополчи́шася на гаваю́.
И изы́де вся́къ му́жъ Изра́илевъ на бра́нь съ Венiами́номъ, и срази́шася съ ни́ми му́жiе Изра́илевы на бра́ни у гаваи́.
И изыдо́ша сы́нове Венiами́новы изъ гаваи́, и изби́ша во Изра́или въ то́й де́нь два́десять двѣ́ ты́сящы муже́й на земли́.
И укрѣпи́ся вся́къ му́жъ Изра́илевъ, и при­­ложи́ша сни́тися на бра́нь на мѣ́сто, идѣ́же снидо́шася въ де́нь пе́рвый.
И взыдо́ша сы́нове Изра́илевы и пла́кашася предъ Го́сподемъ до ве́чера, и вопроси́ша Го́спода, глаго́люще: а́ще при­­ложи́мъ еще́ при­­ступи́ти на бра́нь къ сыно́мъ Венiами́нимъ бра́тiямъ на́шымъ? И рече́ Госпо́дь: взы́дите къ ни́мъ.
И прiидо́ша сы́нове Изра́илевы къ сыно́мъ Венiами́нимъ въ де́нь вторы́й.
И изыдо́ша сы́нове Венiами́ни проти́ву и́мъ от­ гаваи́ въ де́нь вторы́й, и изби́ша еще́ от­ сыно́въ Изра́илевыхъ осмь­на́­де­сять ты́сящъ муже́й на земли́: сі́и вси́ воз­двиза́ющiи ору́жiе.
И взыдо́ша вси́ сы́нове Изра́илевы и вси́ лю́дiе, и прiидо́ша въ Веѳи́ль, и пла́кашася, и сѣдо́ша та́мо предъ Го́сподемъ, и пости́шася въ то́й де́нь да́же до ве́чера:
и воз­несо́ша всесожже́нiе спасе́нiя предъ Го́сподемъ, я́ко та́мо киво́тъ завѣ́та Го́спода Бо́га во дни́ о́ны,
и Финее́съ сы́нъ Елеаза́ра сы́на Ааро́ня предстоя́ предъ ни́мъ въ ты́я дни́. И вопроси́ша сы́нове Изра́илевы Го́спода, глаго́люще: а́ще при­­ложи́мъ взы́ти еще́ на бра́нь къ сыно́мъ Венiами́нимъ бра́тiямъ на́шымъ, или́ оста́вимъ? И рече́ Госпо́дь: взы́дите, зау́тра преда́мъ и́хъ въ ру́ки ва́шя.
И поста́виша сы́нове Изра́илевы подса́ду о́крестъ гаваи́.
И взыдо́ша сы́нове Изра́илевы къ сыно́мъ Венiами́нимъ въ де́нь тре́тiй: и ополчи́шася на гаваю́ я́ко еди́ною и еди́ною.
И изыдо́ша сы́нове Венiами́ни проти́ву лю́демъ и протяго́шася изъ гра́да, и нача́ша убива́ти люді́й уя́звленыхъ, я́коже пе́рвое и второ́е на путе́хъ, от­ ни́хже е́сть еди́нъ сходя́й въ Веѳи́ль, а другі́й въ гаваю́ на селѣ́, я́ко три́десять муже́й во Изра́или.
И реко́ша сы́нове Венiами́ни: па́даютъ предъ на́ми я́коже и пре́жде. И сы́нове Изра́илевы реко́ша: побѣжи́мъ и от­то́ргнемъ и́хъ от­ гра́да на пути́. И сотвори́ша та́ко.
И вси́ му́жiе Изра́илевы воста́ша от­ мѣ́ста сво­его́ и снидо́шася въ Ваа́лъ-ѳама́рѣ: подса́да же Изра́илева нахожда́­ше от­ мѣ́ста сво­его́ от­ за́пада гаваи́.
И прiидо́ша проти́ву гаваи́ де́сять ты́сящъ муже́й избра́н­ныхъ от­ всего́ Изра́иля, и бра́нь бя́ше тяжка́: и ті́и не разумѣ́ша, я́ко постиза́етъ и́хъ зло́.
И порази́ Госпо́дь Венiами́на предъ сы́ны Изра́илевыми: и изби́ша сы́нове Изра́илевы от­ Венiами́на въ то́й де́нь два́десять пя́ть ты́сящъ и сто́ муже́й: сі́и вси́ воз­двиза́ху ору́жiе.
И ви́дѣша сы́нове Венiами́ни, я́ко пораже́ни су́ть. И да́ша мѣ́сто сы́нове Изра́илевы Венiами́ну, поне́же упова́ша на подса́ду, ю́же подсади́ша у гаваи́:
и подви́жеся подса́да, и устреми́ся на гаваю́, и изби́ша ве́сь гра́дъ о́стрiемъ меча́.
И Изра́илтяне имя́ху зна́менiе съ подса́дою бра́ни, яви́ти зна́менiе ды́ма изъ гра́да.
И воз­врати́ся Изра́иль на бра́нь, и Венiами́нъ нача́ убива́ти я́звеныхъ во Изра́или до три́десяти муже́й, я́ко реко́ша: па́ки паде́нiемъ па́даютъ предъ на́ми, я́коже и пе́рвая бра́нь.
И зна́менiе взы́де наипа́че надъ гра́домъ, а́ки сто́лпъ ды́ма: и озрѣ́ся Венiами́нъ вспя́ть, и се́, взы́де сконча́нiе гра́да до небеси́.
И му́жъ Изра́илевъ воз­врати́ся: и потща́шася му́жiе Венiами́ни, ви́дѣша бо, я́ко пости́же и́хъ зло́,
и побѣго́ша предъ сы́ны Изра́илевыми на пу́ть пусты́ни, бра́нь же пости́же и́хъ, и и́же изъ градо́въ избива́ша и́хъ средѣ́ себе́:
и побива́ху Венiами́на, и гна́ша его́ от­ нуа́ вслѣ́дъ его́ до гаваи́ безъ опочива́нiя, и порази́ша его́ да́же проти́ву гаваи́ на восто́къ со́лнца.
И падо́ша от­ Венiами́на осмь­на́­де­сять ты́сящъ муже́й, сі́и вси́ му́жiе си́льнiи.
И озрѣ́шася оста́в­шiи, и побѣго́ша въ пусты́ню къ ка́меню реммо́ню: и пожа́ша от­ ни́хъ сы́нове Изра́илевы по стезя́мъ я́ко сте́блiе пя́ть ты́сящъ муже́й, и гна́ша вслѣ́дъ и́хъ до гадаа́ма и изби́ша от­ ни́хъ двѣ́ ты́сящы муже́й.
И бы́сть всѣ́хъ па́дшихъ от­ Венiами́на въ то́й де́нь два́десять пя́ть ты́сящъ муже́й воз­двиза́ющихъ ору́жiе, вси́ сі́и му́жiе си́льнiи.
И озрѣ́шася оста́в­шiи, и вбѣго́ша въ пусты́ню къ ка́меню реммо́ню ше́сть со́тъ муже́й, и сѣдѣ́ша въ ка́мени реммо́ни четы́ри ме́сяцы.
Сы́нове же Изра́илевы воз­врати́шася къ сыно́мъ Венiами́нимъ, и изби́ша я́ ору́жiемъ от­ гра́да внѣ́, да́же и до скота́, и все́ е́же обрѣ́теся во всѣ́хъ градѣ́хъ, и гра́ды вся́ обрѣ́тшыяся пожго́ша огне́мъ.
Синодальный
1 Весь Израиль собрался в Массифу для совещания и выслушания левита; 12 требование Вениамитянам о наказании виновных жителей Гивы отвергнуто; 15 обе стороны готовятся к сражению; Израиль два раза поражен Вениамитянами; 26 на третий день, с помощью хитрости, Израиль овладевает Гивою и сжигает ее; 47 шестьсот Вениамитян скрылись в горы Риммон, Израильтяне сожгли их города.
И вышли все сыны Израилевы, и собралось все общество, как один человек, от Дана до Вирсавии, и земля Галаадская пред Господа в Массифу.
И собрались [пред Господа] начальники всего народа, все колена Израилевы, в собрание народа Божия, четыреста тысяч пеших, обнажающих меч.
И сыны Вениаминовы услышали, что сыны Израилевы пришли в Массифу. И сказали сыны Израилевы: скажите, как происходило это зло?
Левит, муж оной убитой женщины, отвечал и сказал: я с наложницею моею пришел ночевать в Гиву Вениаминову;
и восстали на меня жители Гивы и окружили из-за меня дом ночью; меня намеревались убить, и наложницу мою замучили, [надругавшись над нею,] так, что она умерла;
я взял наложницу мою, разрезал ее и послал ее во все области владения Израилева, ибо они сделали беззаконное и срамное дело в Израиле;
вот все вы, сыны Израилевы, рассмотрите это дело и решите здесь.
И восстал весь народ, как один человек, и сказал: не пойдем никто в шатер свой и не возвратимся никто в дом свой;
и вот что мы сделаем ныне с Гивою: [пойдем] на нее по жребию;
и возьмем по десяти человек из ста от всех колен Израилевых, по сто от тысячи и по тысяче от тьмы, чтоб они принесли съестных припасов для народа, который пойдет против Гивы Вениаминовой, наказать ее за срамное дело, которое она сделала в Израиле.
И собрались все Израильтяне против города единодушно, как один человек.
И послали колена Израилевы во все колено Вениаминово сказать: какое это гнусное дело сделано у вас!
Выдайте развращенных оных людей, которые в Гиве; мы умертвим их и искореним зло из Израиля. Но сыны Вениаминовы не хотели послушать голоса братьев своих, сынов Израилевых;
а собрались сыны Вениаминовы из городов в Гиву, чтобы пойти войною против сынов Израилевых.
И насчиталось в тот день сынов Вениаминовых, собравшихся из городов, двадцать шесть тысяч человек, обнажающих меч; кроме того, из жителей Гивы насчитано семьсот отборных;
из всего народа сего было семьсот человек отборных, которые были левши, и все сии, бросая из пращей камни в волос, не бросали мимо.
Израильтян же, кроме сынов Вениаминовых, насчиталось четыреста тысяч человек, обнажающих меч; все они были способны к войне.
И встали и пошли в дом Божий, и вопрошали Бога и сказали сыны Израилевы: кто из нас прежде пойдет на войну с сынами Вениамина? И сказал Господь: Иуда [пойдет] впереди.
И встали сыны Израилевы поутру и расположились станом подле Гивы;
и выступили Израильтяне на войну против Вениамина, и стали сыны Израилевы в боевой порядок близ Гивы.
И вышли сыны Вениаминовы из Гивы и положили в тот день двадцать две тысячи Израильтян на землю.
Но народ Израильский ободрился, и опять стали в боевой порядок на том месте, где стояли в прежний день.
И пошли сыны Израилевы, и плакали пред Господом до вечера, и вопрошали Господа: вступать ли мне еще в сражение с сынами Вениамина, брата моего? Господь сказал: идите против него.
И подступили сыны Израилевы к сынам Вениамина во второй день.
Вениамин вышел против них из Гивы во второй день, и еще положили на землю из сынов Израилевых восемнадцать тысяч человек, обнажающих меч.
Тогда все сыны Израилевы и весь народ пошли и пришли в дом Божий и, сидя там, плакали пред Господом, и постились в тот день до вечера, и вознесли всесожжения и мирные жертвы пред Господом.
И вопрошали сыны Израилевы Господа [в то время ковчег завета Божия находился там,
и Финеес, сын Елеазара, сына Ааронова, предстоял пред ним]: выходить ли мне еще на сражение с сынами Вениамина, брата моего, или нет? Господь сказал: идите; Я завтра предам его в руки ваши.
И поставил Израиль засаду вокруг Гивы.
И пошли сыны Израилевы на сынов Вениамина в третий день и стали в боевой порядок пред Гивою, как прежде.
Сыны Вениаминовы выступили против народа и отдалились от города, и начали, как прежде, убивать из народа на дорогах, из которых одна идет к Вефилю, а другая к Гиве полем, и убили до тридцати человек из Израильтян.
И сказали сыны Вениаминовы: они падают пред нами, как и прежде. А сыны Израилевы сказали: побежим от них и отвлечем их от города на дороги. [И сделали так.]
И все Израильтяне встали с своего места и выстроились в Ваал-Фамаре. И засада Израилева устремилась из своего места, с западной стороны Гивы.
И пришли пред Гиву десять тысяч человек отборных из всего Израиля, и началось жестокое сражение; но сыны Вениамина не знали, что предстоит им беда.
И поразил Господь Вениамина пред Израильтянами, и положили в тот день Израильтяне из сынов Вениамина двадцать пять тысяч сто человек, обнажавших меч.
Когда сыны Вениамина увидели, что они поражены, тогда Израильтяне уступили место сынам Вениамина, ибо надеялись на засаду, которую они поставили близ Гивы.
Засада же поспешила и устремилась к Гиве, и вступила и поразила весь город мечом.
Израильтяне поставили с засадою условленным знаком к нападению поднимающийся дым из города.
Итак, когда Израильтяне отступили с места сражения, и Вениамин начал поражать и поверг Израильтян до тридцати человек и говорил: «опять падают они пред нами, как и в прежние сражения»,
тогда начал подниматься из города дым столбом. Вениамин оглянулся назад, и вот, дым от всего города восходит к небу.
Израильтяне воротились, а Вениамин оробел, ибо увидел, что постигла его беда.
И побежали они от Израильтян по дороге к пустыне; но сеча преследовала их, и выходившие из городов побивали их там;
окружили Вениамина, и преследовали его до Менухи и поражали до самой восточной стороны Гивы.
И пало из сынов Вениамина восемнадцать тысяч человек, людей сильных.
[Оставшиеся] оборотились и побежали к пустыне, к скале Риммону, и побили еще [Израильтяне] на дорогах пять тысяч человек; и гнались за ними до Гидома и еще убили из них две тысячи человек.
Всех же сынов Вениаминовых, павших в тот день, было двадцать пять тысяч человек, обнажавших меч, и все они были мужи сильные.
И обратились [оставшиеся] и убежали в пустыню, к скале Риммону, шестьсот человек, и оставались там в каменной горе Риммоне четыре месяца.
Израильтяне же опять пошли к сынам Вениаминовым и поразили их мечом, и людей в городе, и скот, и все, что ни встречалось [во всех городах], и все находившиеся на пути города сожгли огнем.
Украинский (Огієнко)
І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.
І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.
І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи.
І сказали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?
І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів́и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.
І встали на мене господарі Ґів́и, і вночі оточили через мене той дім.
Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.
І схопив я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.
Ось ви всі Ізраїлеві сини, дайте собі тут слово та раду!
І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!
А тепер оце та річ, що зробимо Ґів́ї: підемо на неї за жеребком!
І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів́ї Веніямина, згідно з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.
І був зібраний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.
І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Що це за зло, що сталось між вами?
А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів́ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля.
Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів́ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.
І Веніяминові сини з міст були перелічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів́и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.
З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.
І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніямина, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.
І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами?
І сказав Господь: Юда спереду.
І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів́ї.
І вийшов Ізраїльтянин на війну з Веніямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів́ї.
І вийшли Веніяминові сини з Ґів́и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.
І зміцнився народ, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.
І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора.
І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата?
І сказав Господь: Ідіть на нього!
І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.
А Веніямин вийшов із Ґів́ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.
І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора.
І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.
І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.
А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?
А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.
І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів́ї.
І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів́ї, як і раніш.
І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів́ї, у полі, коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.
І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як перше!
А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дороги.
І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.
І прийшли перед Ґів́у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий.
А вони не знали, що суне на них те зло.
І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п́ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, що витягають меча.
І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку поставили на Ґів́у.
А засідка поспішилася, і напала на Ґів́у.
І засідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.
А Ізраїльтянин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.
І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!
А з міста став підійматися стовп диму.
І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!
І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець перестрашився, бо побачив, що досягло його те зло.
І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.
Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів́ї зо сходу сонця.
Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, усе це люди хоробрі.
І повернулися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону.
А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п́ять тисяч люда.
І гналися за ними аж до Ґід́ому, і побили з нього дві тисячі люда.
І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п́ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.
І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка.
І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.
А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене.
А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.
καὶ ἐξῆλθον πάν­τες οἱ υἱοὶ Ισραηλ καὶ ἐξεκκλησιάσθη πᾶσα ἡ συν­αγωγὴ ὡς ἀνὴρ εἷς ἀπο­̀ Δαν καὶ ἕως Βηρσαβεε καὶ γῆ Γαλααδ προ­̀ς κύριον εἰς Μασ­σηφα
καὶ ἔστη τὸ κλίμα παν­τὸς τοῦ λαοῦ πᾶσαι αἱ φυλαὶ Ισραηλ ἐν τῇ ἐκκλησίᾳ τοῦ λαοῦ τοῦ θεοῦ τετρακόσιαι χιλιάδες ἀνδρῶν πεζῶν σπωμένων ῥομφαίαν
καὶ ἤκουσαν οἱ υἱοὶ Βενιαμιν ὅτι ἀνέβησαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ προ­̀ς κύριον εἰς Μασ­σηφα καὶ εἶπαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ λαλήσατε ποῦ ἐγένετο ἡ κακία αὕτη
καὶ ἀπεκρίθη ὁ ἀνὴρ ὁ Λευίτης ὁ ἀνὴρ τῆς γυναικὸς τῆς πεφονευμένης καὶ εἶπεν εἰς Γαβαα τῆς Βενιαμιν ἦλθον ἐγὼ καὶ ἡ παλλακή μου κατα­λῦσαι
καὶ ἀνέστησαν ἐπ᾿ ἐμὲ οἱ ἄνδρες οἱ παρα­̀ τῆς Γαβαα καὶ περιεκύκλωσαν ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν οἰκίαν νυκτὸς καὶ ἐμὲ ἠθέλησαν ἀπο­κτεῖναι καὶ τὴν παλλακήν μου ἐταπείνωσαν καὶ ἐνέπαιξαν αὐτῇ καὶ ἀπέθανεν
καὶ ἐπελαβόμην τῆς παλλακῆς μου καὶ ἐμέλισα αὐτὴν καὶ ἐξαπέστειλα ἐν παν­τὶ ὁρίῳ κληρο­νο­μίας Ισραηλ ὅτι ἐποίησαν ἀφροσύνην ἐν τῷ Ισραηλ
ἰδοὺ πάν­τες ὑμεῖς οἱ υἱοὶ Ισραηλ δότε ἑαυτοῖς λόγον καὶ βουλήν
καὶ ἀνέστη πᾶς ὁ λαὸς ὡς ἀνὴρ εἷς λέγων οὐκ εἰσελευσόμεθα ἀνὴρ εἰς τὸ σκήνωμα αὐτοῦ καὶ οὐκ ἐκκλινοῦμεν ἀνὴρ εἰς τὸν οἶκον αὐτοῦ
καὶ νῦν τοῦτο τὸ ῥῆμα ὃ ποιήσομεν τῇ Γαβαα ἀναβησόμεθα ἐπ᾿ αὐτὴν ἐν κλήρῳ
καὶ λημψόμεθα δέκα ἄνδρας τοῖς ἑκατὸν καὶ ἑκατὸν τοῖς χιλίοις καὶ χιλίους τοῖς μυρίοις λαβεῖν ἐπι­σιτισμὸν τῷ λαῷ τοῖς εἰσπορευο­μέ­νοις ἐπι­τελέσαι τῇ Γαβαα τοῦ Βενιαμιν κατα­̀ πᾶσαν τὴν ἀφροσύνην ἣν ἐποίησαν ἐν Ισραηλ
καὶ συν­ήχθη πᾶς ἀνὴρ Ισραηλ ἐκ τῶν πόλεων ὡς ἀνὴρ εἷς ἐρχόμενοι
καὶ ἐξαπέστειλαν αἱ φυλαὶ Ισραηλ ἄνδρας ἐν πάσῃ φυλῇ Βενιαμιν λέγον­τες τίς ἡ κακία αὕτη ἡ γενομένη ἐν ὑμῖν
καὶ νῦν δότε τοὺς ἄνδρας τοὺς ἀσεβεῖς τοὺς ἐν Γαβαα τοὺς υἱοὺς Βελιαλ καὶ θανατώσομεν αὐτοὺς καὶ ἐξαροῦμεν κακίαν ἐξ Ισραηλ καὶ οὐκ ἠθέλησαν οἱ υἱοὶ Βενιαμιν εἰσακοῦσαι τῆς φωνῆς τῶν ἀδελφῶν αὐτῶν τῶν υἱῶν Ισραηλ
καὶ συν­ήχθησαν οἱ υἱοὶ Βενιαμιν ἐκ τῶν πόλεων αὐτῶν εἰς Γαβαα ἐξελθεῖν τοῦ πολεμῆσαι μετὰ υἱῶν Ισραηλ
καὶ ἐπεσκέπησαν οἱ υἱοὶ Βενιαμιν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἐκ τῶν πόλεων εἴκοσι καὶ πέν­τε χιλιάδες ἀνδρῶν σπωμένων ῥομφαίαν χωρὶς τῶν κατοικούν­των τὴν Γαβαα οὗτοι ἐπεσκέπησαν ἑπτακόσιοι ἄνδρες νεανίσκοι ἐκλεκτοὶ
ἀμφοτεροδέξιοι πάν­τες οὗτοι σφενδονῆται βάλλον­τες λίθους προ­̀ς τὴν τρίχα καὶ οὐ δια­μαρτάνον­τες
καὶ πᾶς ἀνὴρ Ισραηλ ἐπεσκέπησαν χωρὶς τῶν υἱῶν Βενιαμιν τετρακόσιαι χιλιάδες ἀνδρῶν σπωμένων ῥομφαίαν πάν­τες οὗτοι ἄνδρες πολεμισταί
καὶ ἀνέστησαν καὶ ἀνέβησαν εἰς Βαιθηλ καὶ ἐπηρώτησαν ἐν τῷ θεῷ καὶ εἶπαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ τίς ἀναβή­σε­ται ἡμῖν ἀφηγού­με­νος πολεμῆσαι μετὰ Βενιαμιν καὶ εἶπεν κύριος Ιουδας ἀναβή­σε­ται ἀφηγού­με­νος
καὶ ἀνέστησαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ καὶ παρενέβαλον ἐπι­̀ τὴν Γαβαα
καὶ ἐξῆλθεν πᾶς ἀνὴρ Ισραηλ εἰς πόλεμον μετὰ Βενιαμιν καὶ παρετάξαν­το μετ᾿ αὐτῶν εἰς πόλεμον ἀνὴρ Ισραηλ προ­̀ς τὴν Γαβαα
καὶ ἐξῆλθον οἱ υἱοὶ Βενιαμιν ἐκ τῆς πόλεως καὶ διέφθειραν ἐν Ισραηλ ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ δύο καὶ εἴκοσι χιλιάδας ἀνδρῶν ἐπι­̀ τὴν γῆν
καὶ ἐνίσχυσεν ἀνὴρ Ισραηλ καὶ προ­σέθεν­το παρα­τάξασθαι πόλεμον ἐν τῷ τόπῳ ᾧ παρετάξαν­το ἐκεῖ ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ πρώτῃ
καὶ ἀνέβησαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ καὶ ἔκλαυσαν ἐνώπιον κυρίου ἕως ἑσπέρας καὶ ἐπηρώτησαν ἐν κυρίῳ λέγον­τες εἰ προ­σθῶ προ­σεγγίσαι εἰς πόλεμον μετὰ Βενιαμιν τοῦ ἀδελφοῦ μου καὶ εἶπεν κύριος ἀνάβητε προ­̀ς αὐτόν
καὶ προ­σήλθοσαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ προ­̀ς Βενιαμιν ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ δευτέρᾳ
καὶ ἐξῆλθεν Βενιαμιν εἰς ἀπάν­τησιν αὐτῶν ἐκ τῆς Γαβαα ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ δευτέρᾳ καὶ διέφθειρεν ἐκ τοῦ λαοῦ ὀκτωκαίδεκα χιλιάδας ἀνδρῶν ἐπι­̀ τὴν γῆν πάν­τες οὗτοι ἐσπασ­μέ­νοι ῥομφαίαν
καὶ ἀνέβησαν πάν­τες οἱ υἱοὶ Ισραηλ καὶ πᾶς ὁ λαὸς καὶ ἤλθοσαν εἰς Βαιθηλ καὶ ἔκλαυσαν ἔναν­τι κυρίου καὶ ἐνήστευσαν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ καὶ ἀνήνεγκαν ὁλοκαυτώματα σωτηρίου ἔναν­τι κυρίου
καὶ ἐπηρώτησαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἐν κυρίῳ καὶ ἐκεῖ ἡ κιβωτὸς δια­θήκης κυρίου ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις
καὶ Φινεες υἱὸς Ελεαζαρ υἱοῦ Ααρων παρεστηκὼς ἐνώπιον αὐτῆς ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις λέγων εἰ προ­σθῶ ἔτι ἐξελθεῖν εἰς πόλεμον μετὰ υἱῶν Βενιαμιν τοῦ ἀδελφοῦ μου ἢ κοπάσω καὶ εἶπεν κύριος ἀνάβητε ὅτι αὔριον παρα­δώσω αὐτὸν ἐν χειρί σου
καὶ ἔθηκαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἔνεδρα ἐν τῇ Γαβαα κύκλῳ
καὶ ἔταξεν Ισραηλ προ­̀ς τὸν Βενιαμιν ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ τρίτῃ καὶ παρετάξαν­το προ­̀ς Γαβαα καθὼς ἅπαξ καὶ ἅπαξ
καὶ ἐξῆλθον οἱ υἱοὶ Βενιαμιν εἰς ἀπάν­τησιν τοῦ λαοῦ καὶ ἐξειλκύσθησαν ἐκ τῆς πόλεως καὶ ἤρξαν­το τύπτειν ἐκ τοῦ λαοῦ καθὼς ἅπαξ καὶ ἅπαξ ἐν ταῖς ὁδοῖς ἥ ἐστιν μία ἀναβαίνουσα εἰς Βαιθηλ καὶ μία ἀναβαίνουσα εἰς Γαβαα ἐν τῷ ἀγρῷ ὡσεὶ τριάκον­τα ἄνδρας ἐν τῷ Ισραηλ
καὶ εἶπαν οἱ υἱοὶ Βενιαμιν προ­σκόπτουσιν ἐνώπιον ἡμῶν καθὼς ἔμπρο­σθεν καὶ οἱ υἱοὶ Ισραηλ εἶπαν φύγωμεν καὶ ἐκσπάσωμεν αὐτοὺς ἐκ τῆς πόλεως εἰς τὰς ὁδούς
καὶ πᾶς ἀνὴρ Ισραηλ ἀνέστη ἐκ τοῦ τόπου αὐτοῦ καὶ παρετάξαν­το ἐν Βααλθαμαρ καὶ τὸ ἔνεδρον Ισραηλ ἐπάλαιεν ἐκ τοῦ τόπου αὐτοῦ ἀπο­̀ δυσμῶν τῆς Γαβαα
καὶ παρεγένον­το ἐξ ἐναν­τίας τῆς Γαβαα δέκα χιλιάδες ἀνδρῶν ἐκλεκτῶν ἐκ παν­τὸς Ισραηλ καὶ ὁ πόλεμος ἐβαρύνθη καὶ αὐτοὶ οὐκ ἔγνωσαν ὅτι ἀφῆπται αὐτῶν ἡ κακία
καὶ ἐτρόπωσεν κύριος τὸν Βενιαμιν κατα­̀ προ­́σωπον Ισραηλ καὶ διέφθειραν οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἐν τῷ Βενιαμιν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ εἴκοσι καὶ πέν­τε χιλιάδας καὶ ἑκατὸν ἄνδρας πάν­τες οὗτοι σπώμενοι ῥομφαίαν
καὶ εἶδεν Βενιαμιν ὅτι τετρόπωται καὶ ἔδωκεν ἀνὴρ Ισραηλ τῷ Βενιαμιν τόπον ὅτι ἤλπισαν ἐπι­̀ τὸ ἔνεδρον ὃ ἔταξαν προ­̀ς τὴν Γαβαα
καὶ τὸ ἔνεδρον ὥρμησεν καὶ ἐξεχύθησαν προ­̀ς τὴν Γαβαα καὶ ἐπορεύ­θη τὸ ἔνεδρον καὶ ἐπάταξαν ὅλην τὴν πόλιν ἐν στόματι ῥομφαίας
καὶ ἡ συν­ταγὴ ἦν ἀνδρὶ Ισραηλ προ­̀ς τὸ ἔνεδρον τοῦ ἀνενέγκαι αὐτοὺς πυρσὸν τοῦ καπνοῦ τῆς πόλεως
καὶ ἀνέστρεψαν ἀνὴρ Ισραηλ ἐν τῷ πολέμῳ καὶ Βενιαμιν ἦρκται τοῦ τύπτειν τραυματίας ἐν τῷ ἀνδρὶ Ισραηλ ὡσεὶ τριάκον­τα ἄνδρας ὅτι εἶπαν πλη­̀ν τροπού­με­νος τροποῦται ἐναν­τίον ἡμῶν καθὼς ὁ πόλεμος ὁ ἔμπρο­σθεν
καὶ ὁ πυρσὸς ἤρξατο ἀναβαίνειν ἐκ τῆς πόλεως στῦλος καπνοῦ καὶ ἐπέβλεψεν Βενιαμιν ὀπίσω αὐτοῦ καὶ ἰδοὺ ἀνέβη συν­τέλεια τῆς πόλεως εἰς τὸν οὐρανόν
καὶ ἀνὴρ Ισραηλ ἀπέστρεψεν καὶ ἔσπευσεν ἀνὴρ Βενιαμιν καὶ εἶδεν ὅτι ἧπται αὐτοῦ ἡ κακία
καὶ ἔκλιναν ἐνώπιον ἀνδρὸς Ισραηλ εἰς τὴν ὁδὸν τῆς ἐρήμου καὶ ὁ πόλεμος κατέφθασεν αὐτόν καὶ οἱ ἀπο­̀ τῶν πόλεων διέφθειραν αὐτὸν ἐν μέσῳ αὐτῶν
καὶ ἔκοψαν τὸν Βενιαμιν κατα­παῦσαι αὐτὸν κατα­́παυσιν καὶ κατεπάτησαν αὐτὸν ἕως ἐξ ἐναν­τίας τῆς Γαβαα ἀπο­̀ ἀνατολῶν ἡλίου
καὶ ἔπεσαν ἐκ τοῦ Βενιαμιν ὀκτωκαίδεκα χιλιάδες ἀνδρῶν σὺν πᾶσιν τούτοις ἄνδρες δυνατοί
καὶ ἐξέκλιναν καὶ ἔφυγον εἰς τὴν ἔρημον προ­̀ς τὴν πέτραν τὴν Рεμμων καὶ ἐκαλαμήσαν­το ἐν ταῖς ὁδοῖς πέν­τε χιλιάδας ἀνδρῶν καὶ προ­σεκολλήθησαν ὀπίσω αὐτοῦ ἕως Γαδααμ καὶ ἐπάταξαν ἐξ αὐτῶν δισχιλίους ἄνδρας
καὶ ἐγένον­το πάν­τες οἱ πεπτωκότες ἐν τῷ Βενιαμιν εἴκοσι καὶ πέν­τε χιλιάδες ἀνδρῶν σπωμένων ῥομφαίαν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ σὺν πᾶσι τούτοις ἄνδρες δυνατοί
καὶ ἐξέκλιναν καὶ ἔφυγον εἰς τὴν ἔρημον προ­̀ς τὴν πέτραν τὴν Рεμμων ἑξακόσιοι ἄνδρες καὶ ἐκάθισαν ἐν τῇ πέτρᾳ Рεμμων τετράμηνον
καὶ ἀνὴρ Ισραηλ ἀπέκλεισεν τοὺς υἱοὺς Βενιαμιν καὶ ἐπάταξαν αὐτοὺς ἐν στόματι ῥομφαίας ἀπο­̀ πόλεως ἑξῆς ἕως κτήνους ἕως παν­τὸς τοῦ εὑρεθέν­τος εἰς πάσας τὰς πόλεις καὶ τὰς πόλεις τὰς εὑρεθείσας ἐξαπέστειλαν ἐν πυρί
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible