Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Судей Израилевых

 
  • И при­­ложи́ша сы́нове Изра́илевы сотвори́ти зло́е предъ Го́сподемъ: и Ао́дъ у́мре.
  • И от­даде́ и́хъ Госпо́дь въ ру́ку Иави́на царя́ Ханаа́нска, и́же ца́р­ст­вова во Асо́рѣ. И во­ево́да си́лы его́ Сиса́ра, и то́й живя́ше во Арисо́ѳѣ язы́ковъ.
  • И возопи́ша сы́нове Изра́илевы ко Го́споду, я́ко де́вять со́тъ колесни́цъ желѣ́зныхъ бя́ше ему́: и то́й озло́би Изра́иля зѣло́ лѣ́тъ два́десять.
  • И Девво́ра, жена́ проро́чица, жена́ лафидо́ѳова, сiя́ судя́ше Изра́илю въ то́ вре́мя:
  • и сiя́ живя́ше подъ фи́никомъ Девво́ра между́ ра́мою и между́ Веѳи́лемъ, въ горѣ́ Ефре́мли: и восхожда́ху сы́нове Изра́илевы къ не́й та́мо на су́дъ.
  • И посла́ Девво́ра, и при­­зва́ Вара́ка сы́на Авинее́мля изъ Кеде́са Нефѳали́мова, и рече́ къ нему́: не заповѣ́да ли тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ? и по́йдеши въ го́ру Ѳаво́ръ, и по́ймеши съ собо́ю де́сять ты́сящъ муже́й от­ сыно́въ Нефѳали́млихъ и от­ сыно́въ Завуло́нихъ:
  • и при­­веду́ къ тебѣ́ въ водоте́чь кисо́нь Сиса́ру во­ево́ду си́лы Иави́ни, и колесни́цы его́, и мно́же­с­т­во [во́й] его́, и преда́мъ его́ въ ру́ки твоя́.
  • И рече́ къ не́й Вара́къ: а́ще по́йдеши со мно́ю, пойду́, и а́ще не по́йдеши со мно́ю, не пойду́: я́ко не вѣ́мъ дне́, въ о́ньже благо­устро́итъ Госпо́дь а́нгела со мно́ю.
  • И рече́ Девво́ра къ нему́: иду́щи пойду́ съ тобо́ю: оба́че вѣ́ждь, я́ко не бу́детъ тебѣ́ сла́ва на пути́, въ о́ньже ты́ и́деши: поне́же въ ру́ку же́нску преда́стъ Госпо́дь Сиса́ру. И воста́ Девво́ра и по́йде съ Вара́комъ до Ка́диса.
  • И воз­зва́ Вара́къ Завуло́на и Нефѳали́ма до Ка́диса, и по­идо́ша вслѣ́дъ его́ де́сять ты́сящъ муже́й, и и́де съ ни́мъ Девво́ра.
  • И хаве́ръ кине́й от­лучи́ся от­ ке́ны и от­ сыно́въ Иова́ва, у́жика Моисе́ова: и потче́ ку́щу свою́ подъ ду́бомъ почива́ющихъ, и́же е́сть при­­ Кеде́сѣ.
  • И воз­вѣсти́ша Сиса́рѣ, я́ко взы́де Вара́къ сы́нъ Авинее́мль на го́ру Ѳаво́ръ.
  • И созва́ Сиса́ра вся́ колесни́цы своя́, де́вять со́тъ колесни́цъ желѣ́зныхъ, и вся́ лю́ди и́же съ ни́мъ, от­ Арисо́ѳа язы́ковъ въ водоте́чь кисо́нь.
  • И рече́ Девво́ра къ Вара́ку: воста́ни, я́ко се́й де́нь, въ о́ньже предаде́ Госпо́дь Сиса́ру въ ру́ку твою́, зане́ Госпо́дь изы́детъ предъ тобо́ю. И сни́де Вара́къ съ горы́ Ѳаво́ръ, и де́сять ты́сящъ муже́й вслѣ́дъ его́.
  • И сотре́ Госпо́дь Сиса́ру и вся́ колесни́цы его́ и ве́сь по́лкъ его́ о́стрiемъ меча́ предъ Вара́комъ. И сни́де Сиса́ра съ колесни́цы сво­ея́ и побѣже́ нога́ми сво­и́ми.
  • И Вара́къ гоня́й вслѣ́дъ колесни́цъ его́ и вслѣ́дъ полка́, да́же до дубра́вы язы́ковъ. И паде́ ве́сь по́лкъ Сиса́ринъ о́стрiемъ меча́: не оста́ся ни еди́нъ.
  • И Сиса́ра убѣже́ нога́ми сво­и́ми въ ку́щу Иаи́ли, жены́ хаве́ра кине́ева: я́ко ми́ръ бя́ше между́ Иави́номъ царе́мъ Асо́рскимъ и между́ до́момъ хаве́ра кине́ева.
  • И изы́де Иаи́ль во срѣ́тенiе Сиса́рѣ и рече́ къ нему́: уклони́ся, господи́не мо́й, уклони́ся ко мнѣ́, не бо́йся. И уклони́ся къ не́й въ ку́щу: и покры́ его́ оде́ждею сво­е́ю.
  • И рече́ Сиса́ра къ не́й: напо́й мя́ ма́ло воды́, я́ко воз­жажда́хъ. И от­рѣши́ мѣ́хъ мле́чный, и напо­и́ его́, и покры́ его́.
  • И рече́ къ не́й Сиса́ра: ста́ни во две́рехъ ку́щи, и бу́детъ а́ще кто́ прiи́детъ къ тебѣ́, и вопро́ситъ тя́, и рече́тъ: е́сть ли здѣ́ му́жъ? и рече́ши: нѣ́сть.
  • И взя́ Иаи́ль, жена́ хаве́рова, ко́лъ ку́щный, и взя́ мла́тъ въ ру́ку свою́, и вни́де къ нему́ ти́хо, и водрузи́ ко́лъ во скра́нiи его́, и пронзе́ до земли́: и се́й утру́ждся спа́­ше, и и́здше.
  • И се́, Вара́къ гоня́й Сиса́ру. И изы́де Иаи́ль во срѣ́тенiе ему́ и рече́ ему́: прiиди́, и покажу́ тебѣ́ му́жа, его́же ты́ и́щеши. И вни́де къ не́й, и се́, Сиса́ра лежа́­ше ме́ртвъ, и ко́лъ во скра́нiи его́.
  • И покори́ Госпо́дь Бо́гъ въ то́й де́нь Иави́на царя́ Ханаа́ня предъ сы́ны Изра́илевыми:
  • и хожда́­ше рука́ сыно́въ Изра́илевыхъ ходя́щи, и ожесточи́ся на Иави́на царя́ Ханаа́нска, до́ндеже истреби́ша его́.
  • Когда умер Аод, сыны Израилевы стали опять делать злое пред очами Господа.
  • И предал их Господь в руки Иавина, царя Ханаанского, который царствовал в Асоре; военачальником у него был Сисара, который жил в Харошеф-Гоиме.
  • И возопили сыны Израилевы к Господу, ибо у него было девятьсот железных колесниц, и он жестоко угнетал сынов Израилевых двадцать лет.
  • В то время была судьею Израиля Девора пророчица, жена Лапидофова;
  • она жила под Пальмою Девориною, между Рамою и Вефилем, на горе Ефремовой; и приходили к ней [туда] сыны Израилевы на суд.
  • [Девора] послала и призвала Варака, сына Авиноамова, из Кедеса Неффалимова, и сказала ему: повелевает [тебе] Господь Бог Израилев: пойди, взойди на гору Фавор и возьми с собою десять тысяч человек из сынов Неффалимовых и сынов Завулоновых;
  • а Я приведу к тебе, к потоку Киссону, Сисару, военачальника Иавинова, и колесницы его и многолюдное [войско] его, и предам его в руки твои.
  • Варак сказал ей: если ты пойдешь со мною, пойду; а если не пойдешь со мною, не пойду; [ибо я не знаю дня, в который пошлет Господь Ангела со мною].
  • Она сказала [ему]: пойти пойду с тобою; только [знай, что] не тебе уже будет слава на сем пути, в который ты идешь; но в руки женщины предаст Господь Сисару. И встала Девора и пошла с Вараком в Кедес.
  • Варак созвал Завулонян и Неффалимлян в Кедес, и пошли вслед за ним десять тысяч человек, и Девора пошла с ним.
  • Хевер Кенеянин отделился тогда от Кенеян, сынов Ховава, родственника Моисеева, и раскинул шатер свой у дубравы в Цаанниме близ Кедеса.
  • И донесли Сисаре, что Варак, сын Авиноамов, взошел на гору Фавор.
  • Сисара созвал все колесницы свои, девятьсот железных колесниц, и весь народ, который у него, из Харошеф-Гоима к потоку Киссону.
  • И сказала Девора Вараку: встань, ибо это тот день, в который Господь предаст Сисару в руки твои; Сам Господь пойдет пред тобою. И сошел Варак с горы Фавора, и за ним десять тысяч человек.
  • Тогда Господь привел в замешательство Сисару и все колесницы его и все ополчение его от меча Варакова, и сошел Сисара с колесницы [своей] и побежал пеший.
  • Варак преследовал колесницы [его] и ополчение до Харошеф-Гоима, и пало все ополчение Сисарино от меча, не осталось никого.
  • Сисара же убежал пеший в шатер Иаили, жены Хевера Кенеянина; ибо между Иавином, царем Асорским, и домом Хевера Кенеянина был мир.
  • И вышла Иаиль навстречу Сисаре и сказала ему: зайди, господин мой, зайди ко мне, не бойся. Он зашел к ней в шатер, и она покрыла его ковром [своим].
  • [Сисара] сказал ей: дай мне немного воды напиться, я пить хочу. Она развязала мех с молоком, и напоила его и опять покрыла его.
  • [Сисара] сказал ей: стань у дверей шатра, и если кто придет и спросит у тебя и скажет: «нет ли здесь кого?», ты скажи: «нет».
  • Иаиль, жена Хеверова, взяла кол от шатра, и взяла молот в руку свою, и подошла к нему тихонько, и вонзила кол в висок его так, что приколола к земле; а он спал от усталости – и умер.
  • И вот, Варак гонится за Сисарою. Иаиль вышла навстречу ему и сказала ему: войди, я покажу тебе человека, которого ты ищешь. Он вошел к ней, и вот, Сисара лежит мертвый, и кол в виске его.
  • И смирил [Господь] Бог в тот день Иавина, царя Ханаанского, пред сынами Израилевыми.
  • Рука сынов Израилевых усиливалась более и более над Иавином, царем Ханаанским, доколе не истребили они Иавина, царя Ханаанского.
  • А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.
  • І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі.
    А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.
  • І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев́ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.
  • А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.
  • І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.
  • І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового.
    І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.
  • А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.
  • І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, не піду.
  • А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру.
    І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.
  • І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка.
    І пішла з ним Девора.
  • А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.
  • І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.
  • І скликав Сісера всі свої колесниці, дев́ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.
  • І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку.
    Ось Господь вийшов перед тобою.
    І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.
  • І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком.
    І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.
  • А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму.
    І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.
  • А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.
  • І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся!
    І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.
  • І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений.
    І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.
  • І сказав він до неї: Стань при вході намету.
    І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто?
    то ти відповіси: Нема.
  • І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю.
    А він спав, змучений, і він помер.
  • А ось Барак женеться за Сісерою.
    І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш.
    І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!…
  • Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.
  • А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.
  • وعاد بنو اسرائيل يعملون الشر في عيني الرب بعد موت اهود.

  • فباعهم الرب بيد يابين ملك كنعان الذي ملك في حاصور. ورئيس جيشه سيسرا وهو ساكن في حروشة الامم.

  • فصرخ بنو اسرائيل الى الرب لانه كان له تسع مئة مركبة من حديد وهو ضايق بني اسرائيل بشدة عشرين سنة

  • ودبورة امرأة نبية زوجة لفيدوت هي قاضية اسرائيل في ذلك الوقت.

  • وهي جالسة تحت نخلة دبورة بين الرامة وبيت ايل في جبل افرايم. وكان بنو اسرائيل يصعدون اليها للقضاء.

  • فارسلت ودعت باراق بن ابينوعم من قادش نفتالي وقالت له ألم يامر الرب اله اسرائيل. اذهب وازحف الى جبل تابور وخذ معك عشرة آلاف رجل من بني نفتالي ومن بني زبولون.

  • فأجذب اليك الى نهر قيشون سيسرا رئيس جيش يابين بمركباته وجمهوره وأدفعه ليدك.

  • فقال لها باراق ان ذهبت معي اذهب. وان لم تذهبي معي فلا اذهب.

  • فقالت اني اذهب معك غير انه لا يكون لك فخر في الطريق التي انت سائر فيها. لان الرب يبيع سيسرا بيد امرأة. فقامت دبورة وذهبت مع باراق الى قادش

  • ودعا باراق زبولون ونفتالي الى قادش وصعد ومعه عشرة آلاف رجل. وصعدت دبورة معه.

  • وحابر القيني انفرد من قاين من بني حوباب حمي موسى وخيّم حتى الى بلوطة في صعنايم التي عند قادش.

  • واخبروا سيسرا بانه قد صعد باراق بن ابينوعم الى جبل تابور.

  • فدعا سيسرا جميع مركباته تسع مئة مركبة من حديد وجميع الشعب الذين معه من حروشة الامم الى نهر قيشون.

  • فقالت دبورة لباراق قم. لان هذا هو اليوم الذي دفع فيه الرب سيسرا ليدك. ألم يخرج الرب قدامك. فنزل باراق من جبل تابور ووراءه عشرة آلاف رجل.

  • فازعج الرب سيسرا وكل المركبات وكل الجيش بحد السيف امام باراق. فنزل سيسرا عن المركبة وهرب على رجليه.

  • وتبع باراق المركبات والجيش الى حروشة الامم. وسقط كل جيش سيسرا بحد السيف لم يبق ولا واحد.

  • واما سيسرا فهرب على رجليه الى خيمة ياعيل امرأة حابر القيني. لانه كان صلح بين يابين ملك حاصور وبيت حابر القيني.

  • فخرجت ياعيل لاستقبال سيسرا وقالت له مل يا سيدي مل اليّ. لا تخف. فمال اليها الى الخيمة وغطته باللحاف.

  • فقال لها اسقيني قليل ماء لاني قد عطشت. ففتحت وطب اللبن واسقته ثم غطته.

  • فقال لها قفي بباب الخيمة ويكون اذا جاء احد وسألك أهنا رجل انك تقولين لا.

  • فأخذت ياعيل امرأة حابر وتد الخيمة وجعلت الميتدة في يدها وقارت اليه وضربت الوتد في صدغه فنفذ الى الارض وهو متثقل في النوم ومتعب فمات.

  • واذا بباراق يطارد سيسرا فخرجت ياعيل لاستقباله وقالت له تعال فاريك الرجل الذي انت طالبه. فجاء اليها واذا سيسرا ساقط ميتا والوتد في صدغه.

  • فاذل الله في ذلك اليوم يابين ملك كنعان امام بني اسرائيل.

  • واخذت يد بني اسرائيل تتزايد وتقسو على يابين ملك كنعان حتى قرضوا يابين ملك كنعان