Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Плач Иеремии

 
  • א Ка́ко омрачи́ во гнѣ́вѣ сво­е́мъ Госпо́дь дще́рь Сiо́ню: све́рже съ небесе́ на зе́млю сла́ву Изра́илеву, и не помяну́ подно́жiя ногу́ свое́ю въ де́нь гнѣ́ва и я́рости сво­ея́.
  • ב Погрузи́ Госпо́дь и не пощадѣ́: вся́ кра́сная Иа́ковля разори́ я́ростiю сво­е́ю, тверды́ни дще́ре Иу́дины изве́рже на зе́млю, оскверни́ царя́ ея́ и кня́зи ея́,
  • ג сокруши́ во гнѣ́вѣ я́рости сво­ея́ ве́сь ро́гъ Изра́илевъ, обрати́ вспя́ть десни́цу его́ от­ лица́ врага́, разжже́ во Иа́ковѣ я́ко о́гнь пла́мы, и потреби́ вся́ о́крестъ,
  • ד напряже́ лу́къ сво́й я́ко ра́тникъ проти́вный, утверди́ десни́цу свою́ я́ко супоста́тъ и изби́ вся́ кра́сная о́чiю мое́ю во селе́нiихъ дще́ре Сiо́ни, излiя́ я́ко о́гнь я́рость свою́.
  • ה Бы́сть Госпо́дь а́ки вра́гъ, погрузи́ Изра́иля, погрузи́ вся́ до́мы его́, разсы́па вся́ стѣ́ны его́ и умно́жи дще́ри Иу́динѣ смире́на и смире́ну,
  • ו и разве́рзе а́ки виногра́дъ селе́нiе свое́, разсы́па пра́здники его́: забы́ Госпо́дь, я́же сотвори́ въ Сiо́нѣ пра́здники и суббо́ты, и озло́би преще́нiемъ гнѣ́ва сво­его́ царя́ и кня́зя и жерца́.
  • ז Отри́ну Госпо́дь же́ртвен­никъ сво́й, от­трясе́ святы́ню свою́, сокруши́ руко́ю вра́жiею стѣ́ну забра́ловъ его́: гла́съ да́ша въ дому́ Госпо́дни я́ко въ де́нь пра́здника.
  • ח Обрати́ся Госпо́дь разсы́пати стѣ́ну дще́ре Сiо́ни: протяже́ мѣ́ру, не от­врати́ руки́ сво­ея́ от­ попра́нiя: и сѣ́това предгра́дiе, и огра́да вку́пѣ изнемо́же.
  • ט Врасто́ша въ зе́млю врата́ ея́, погуби́ и сокруши́ вереи́ ея́, царя́ ея́ и кня́зи ея́ во язы́цѣхъ, нѣ́сть зако́на, и проро́цы ея́ не ви́дѣша видѣ́нiя от­ Го́спода.
  • י Сѣдо́ша на земли́, умолко́ша старѣ́йшины дще́ре Сiо́ни, посы́паша пе́рсть на главы́ своя́, препоя́сашася во вре́тища, низведо́ша въ зе́млю старѣ́йшинъ дѣ́въ Иерусали́мскихъ.
  • כ Оскудѣ́ша о́чи мо­и́ въ слеза́хъ, смути́ся се́рдце мое́, излiя́ся на зе́млю сла́ва моя́ о сокруше́нiи дще́ре люді́й мо­и́хъ, внегда́ оскудѣ́ младе́нецъ и ссу́щiй на сто́гнахъ гра́дскихъ.
  • ל Ма́теремъ сво­и́мъ реко́ша: гдѣ́ пшени́ца и вино́? внегда́ разсла́бленымъ бы́ти и́мъ, я́ко я́звенымъ на сто́гнахъ гра́дскихъ, егда́ излива́хуся ду́ши и́хъ въ ло́но ма́терей и́хъ.
  • מ Что́ ти засвидѣ́тел­ст­вую? или́ что́ уподо́блю тебѣ́, дщи́ Иерусали́мля? кто́ тя спасе́тъ и кто́ тя утѣ́шитъ, дѣви́це, дщи́ Сiо́ня? я́ко воз­вели́чися ча́ша сокруше́нiя тво­его́, кто́ тя изцѣли́тъ?
  • נ Проро́цы тво­и́ ви́дѣша тебѣ́ су́етная и безу́мiе и не от­кры́ша о непра́вдѣ тво­е́й, е́же воз­врати́ти плѣне́нiе твое́, и ви́дѣша тебѣ́ словеса́ су́етная и изринове́нiя.
  • ס Восплеска́ша рука́ма о тебѣ́ вси́ мину́ющiи путе́мъ, позвизда́ша и покива́ша главо́ю сво­е́ю о дще́ри Иерусали́мли, реку́ще: се́й ли гра́дъ, вѣне́цъ сла́вы, весе́лiе всея́ земли́?
  • פ Отверзо́ша на тя́ уста́ своя́ вси́ врази́ тво­и́, позвизда́ша и поскрежета́ша зубы́ сво­и́ми и рѣ́ша: поглоти́мъ ю́: оба́че се́й де́нь, его́же ча́яхомъ, обрѣто́хомъ его́, ви́дѣхомъ.
  • ע Сотвори́ Госпо́дь, я́же помы́сли, сконча́ словеса́ своя́, я́же заповѣ́да от­ дні́й пе́рвыхъ: разори́ и не пощадѣ́, и воз­весели́ о тебѣ́ врага́, воз­несе́ ро́гъ стужа́ющаго ти́.
  • צ Возопи́ се́рдце и́хъ ко Го́споду, стѣ́ны дще́ре Сiо́ни да излiю́тъ я́коже водоте́ча сле́зы де́нь и но́щь: не да́ждь поко́я себѣ́, и да не умо́лкнетъ зѣ́ница о́чiю твое́ю.
  • ק Воста́ни, по­учи́ся въ нощи́ въ нача́лѣ стражбы́ тво­ея́, пролі́й я́ко во́ду се́рдце твое́ предъ лице́мъ Госпо́днимъ, воз­дви́гни къ нему́ ру́цѣ тво­и́ о душа́хъ младе́нецъ тво­и́хъ, разсла́бленыхъ гла́домъ въ нача́лѣ всѣ́хъ исхо́довъ.
  • ר Ви́ждь, Го́споди, и при́зри, кого́ еси́ отреби́лъ си́це? еда́ снѣдя́тъ жены́ пло́дъ утро́бы сво­ея́? отребле́нiе сотвори́ по́варъ, избiю́тъ ли младе́нцевъ ссу́щихъ сосцы́? убiе́ши ли во святы́ни Госпо́дни жерца́ и проро́ка?
  • ש Успо́ша на исхо́дищихъ о́трокъ и ста́рецъ: дѣви́цы моя́ и ю́ноты мо­и́ от­идо́ша въ плѣ́нъ, мече́мъ и гла́домъ изби́лъ еси́, въ де́нь гнѣ́ва тво­его́ свари́лъ еси́, не пощадѣ́лъ.
  • ת Призва́лъ еси́ я́ко де́нь пра́здника при­­ше́л­ст­вiя моя́ о́крестъ, и не бы́сть въ де́нь гнѣ́ва Госпо́дня уцѣлѣ́вый и оста́выйся, я́ко сотвори́хъ воз­мощи́ и умно́жихъ враги́ моя́ вся́.
  • Как помрачил Господь во гневе Своем дщерь Сиона! с небес поверг на землю красу Израиля и не вспомнил о подножии ног Своих в день гнева Своего.
  • Погубил Господь все жилища Иакова, не пощадил, разрушил в ярости Своей укрепления дщери Иудиной, поверг на землю, отверг царство и князей его, как нечистых:
  • в пылу гнева сломил все роги Израилевы, отвел десницу Свою от неприятеля и воспылал в Иакове, как палящий огонь, пожиравший все вокруг;
  • натянул лук Свой, как неприятель, направил десницу Свою, как враг, и убил все, вожделенное для глаз; на скинию дщери Сиона излил ярость Свою, как огонь.
  • Господь стал как неприятель, истребил Израиля, разорил все чертоги его, разрушил укрепления его и распространил у дщери Иудиной сетование и плач.
  • И отнял ограду Свою, как у сада; разорил Свое место собраний, заставил Господь забыть на Сионе празднества и субботы; и в негодовании гнева Своего отверг царя и священника.
  • Отверг Господь жертвенник Свой, отвратил сердце Свое от святилища Своего, предал в руки врагов стены чертогов его; в доме Господнем они шумели, как в праздничный день.
  • Господь определил разрушить стену дщери Сиона, протянул вервь, не отклонил руки Своей от разорения; истребил внешние укрепления, и стены вместе разрушены.
  • Ворота ее вдались в землю; Он разрушил и сокрушил запоры их; царь ее и князья ее – среди язычников; не стало закона, и пророки ее не сподобляются видений от Господа.
  • Сидят на земле безмолвно старцы дщери Сионовой, посыпали пеплом свои головы, препоясались вретищем; опустили к земле головы свои девы Иерусалимские.
  • Истощились от слез глаза мои, волнуется во мне внутренность моя, изливается на землю печень моя от гибели дщери народа моего, когда дети и грудные младенцы умирают от голода среди городских улиц.
  • Матерям своим говорят они: «где хлеб и вино?», умирая, подобно раненым, на улицах городских, изливая души свои в лоно матерей своих.
  • Что мне сказать тебе, с чем сравнить тебя, дщерь Иерусалима? чему уподобить тебя, чтобы утешить тебя, дева, дщерь Сиона? ибо рана твоя велика, как море; кто может исцелить тебя?
  • Пророки твои провещали тебе пустое и ложное и не раскрывали твоего беззакония, чтобы отвратить твое пленение, и изрекали тебе откровения ложные и приведшие тебя к изгнанию.
  • Руками всплескивают о тебе все проходящие путем, свищут и качают головою своею о дщери Иерусалима, говоря: «это ли город, который называли совершенством красоты, радостью всей земли?»
  • Разинули на тебя пасть свою все враги твои, свищут и скрежещут зубами, говорят: «поглотили мы его, только этого дня и ждали мы, дождались, увидели!»
  • Совершил Господь, что определил, исполнил слово Свое, изреченное в древние дни, разорил без пощады и дал врагу порадоваться над тобою, вознес рог неприятелей твоих.
  • Сердце их вопиет к Господу: стена дщери Сиона! лей ручьем слезы день и ночь, не давай себе покоя, не спускай зениц очей твоих.
  • Вставай, взывай ночью, при начале каждой стражи; изливай, как воду, сердце твое пред лицем Господа; простирай к Нему руки твои о душе детей твоих, издыхающих от голода на углах всех улиц.
  • «Воззри, Господи, и посмотри: кому Ты сделал так, чтобы женщины ели плод свой, младенцев, вскормленных ими? чтобы убиваемы были в святилище Господнем священник и пророк?
  • Дети и старцы лежат на земле по улицам; девы мои и юноши мои пали от меча; Ты убивал их в день гнева Твоего, заколал без пощады.
  • Ты созвал отовсюду, как на праздник, ужасы мои, и в день гнева Господня никто не спасся, никто не уцелел; тех, которые были мною вскормлены и выращены, враг мой истребил».
  • 主 何 竟 发 怒 , 使 黑 云 遮 蔽 锡 安 城 。 他 将 以 色 列 的 华 美 从 天 扔 在 地 上 。 在 他 发 怒 的 日 子 并 不 记 念 自 己 的 脚 凳 。
  • 主 吞 灭 雅 各 一 切 的 住 处 , 并 不 顾 惜 。 他 发 怒 倾 覆 犹 大 民 的 保 障 , 使 这 保 障 坍 倒 在 地 。 他 辱 没 这 国 和 其 中 的 首 领 。
  • 他 发 烈 怒 , 把 以 色 列 的 角 全 然 砍 断 , 在 仇 敌 面 前 收 回 右 手 。 他 像 火 焰 四 围 吞 灭 , 将 雅 各 烧 毁 。
  • 他 张 弓 好 像 仇 敌 。 他 站 着 举 起 右 手 , 如 同 敌 人 将 悦 人 眼 目 的 , 尽 行 杀 戮 。 在 锡 安 百 姓 的 帐 棚 上 倒 出 他 的 忿 怒 , 像 火 一 样 。
  • 主 如 仇 敌 吞 灭 以 色 列 和 锡 安 的 一 切 宫 殿 , 拆 毁 百 姓 的 保 障 。 在 犹 大 民 中 加 增 悲 伤 哭 号 。
  • 他 强 取 自 己 的 帐 幕 , 好 像 是 园 中 的 窝 棚 , 毁 坏 他 的 聚 会 之 处 。 耶 和 华 使 圣 节 和 安 息 日 在 锡 安 都 被 忘 记 , 又 在 怒 气 的 愤 恨 中 藐 视 君 王 和 祭 司 。
  • 耶 和 华 丢 弃 自 己 的 祭 坛 , 憎 恶 自 己 的 圣 所 , 将 宫 殿 的 墙 垣 交 付 仇 敌 。 他 们 在 耶 和 华 的 殿 中 喧 囔 , 像 在 圣 会 之 日 一 样 。
  • 耶 和 华 定 意 拆 毁 锡 安 的 城 墙 。 他 拉 了 准 绳 , 不 将 手 收 回 , 定 要 毁 灭 。 他 使 外 郭 和 城 墙 都 悲 哀 , 一 同 衰 败 。
  • 锡 安 的 门 都 陷 入 地 内 。 主 将 她 的 门 闩 毁 坏 , 折 断 。 她 的 君 王 和 首 领 落 在 没 有 律 法 的 列 国 中 。 她 的 先 知 不 得 见 耶 和 华 的 异 象 。
  • 锡 安 城 的 长 老 坐 在 地 上 默 默 无 声 。 他 们 扬 起 尘 土 落 在 头 上 , 腰 束 麻 布 。 耶 路 撒 冷 的 处 女 垂 头 至 地 。
  • 我 眼 中 流 泪 , 以 致 失 明 , 我 的 心 肠 扰 乱 , 肝 胆 涂 地 , 都 因 我 众 民 遭 毁 灭 , 又 因 孩 童 和 吃 奶 的 在 城 内 街 上 发 昏 。
  • 那 时 , 他 们 在 城 内 街 上 发 昏 , 好 像 受 伤 的 , 在 母 亲 的 怀 里 , 将 要 丧 命 。 对 母 亲 说 , 谷 酒 在 哪 里 呢 。
  • 耶 路 撒 冷 的 民 哪 , 我 可 用 什 么 向 你 证 明 呢 。 我 可 用 什 么 与 你 相 比 呢 。 锡 安 的 民 哪 , 我 可 拿 什 么 和 你 比 较 , 好 安 慰 你 呢 。 因 为 你 的 裂 口 大 如 海 , 谁 能 医 治 你 呢 。
  • 你 的 先 知 为 你 见 虚 假 和 愚 昧 的 异 象 , 并 没 有 显 露 你 的 罪 孽 , 使 你 被 掳 的 归 回 。 却 为 你 见 虚 假 的 默 示 和 使 你 被 赶 出 本 境 的 缘 故 。
  • 凡 过 路 的 都 向 你 拍 掌 。 他 们 向 耶 路 撒 冷 城 嗤 笑 , 摇 头 , 说 , 难 道 人 所 称 为 全 美 的 , 称 为 全 地 所 喜 悦 的 , 就 是 这 城 麽 。
  • 你 的 仇 敌 都 向 你 大 大 张 口 。 他 们 嗤 笑 , 又 切 齿 说 , 我 们 吞 灭 她 。 这 真 是 我 们 所 盼 望 的 日 子 临 到 了 。 我 们 亲 眼 看 见 了 。
  • 耶 和 华 成 就 了 他 所 定 的 , 应 验 了 他 古 时 所 命 定 的 。 他 倾 覆 了 , 并 不 顾 惜 , 使 你 的 仇 敌 向 你 夸 耀 。 使 你 敌 人 的 角 也 被 高 举 。
  • 锡 安 民 的 心 哀 求 主 。 锡 安 的 城 墙 阿 , 愿 你 流 泪 如 河 , 昼 夜 不 息 。 愿 你 眼 中 的 瞳 人 泪 流 不 止 。
  • 夜 间 , 每 逢 交 更 的 时 候 要 起 来 呼 喊 , 在 主 面 前 倾 心 如 水 。 你 的 孩 童 在 各 市 口 上 受 饿 发 昏 。 你 要 为 他 们 的 性 命 向 主 举 手 祷 告 。
  • 耶 和 华 阿 , 求 你 观 看 。 见 你 向 谁 这 样 行 。 妇 人 岂 可 吃 自 己 所 生 育 手 里 所 摇 弄 的 婴 孩 麽 。 祭 司 和 先 知 岂 可 在 主 的 圣 所 中 被 杀 戮 麽 。
  • 少 年 人 和 老 年 人 都 在 街 上 躺 卧 。 我 的 处 女 和 壮 丁 都 倒 在 刀 下 。 你 发 怒 的 日 子 杀 死 他 们 。 你 杀 了 , 并 不 顾 惜 。
  • 你 招 聚 四 围 惊 吓 我 的 , 像 在 大 会 的 日 子 招 聚 人 一 样 。 耶 和 华 发 怒 的 日 子 , 无 人 逃 脱 , 无 人 存 留 。 我 所 摇 弄 所 养 育 的 婴 孩 , 仇 敌 都 杀 净 了 。