Азбука веры » Би́блия » Левíтъ » гл.21

Левíтъ, Глава 21

Толкования

Толкования главы

21:1

см.:Иез.44:25;

21:2

см.:Чис.6:7;

21:3

21:4

21:5

см.:Лев.19:27;Втор.14:1;Иез.44:20;

21:6

21:7

см.:Иез.44:22;Еф.5:27;

21:8

см.:Лев.11:44;

21:9

21:10

см.:Исх.28:41;Лев.10:6;

21:11

см.:Чис.6:7;Чис.9:6;

21:12

см.:Лев.10:7;Исх.28:38;

21:13

см.:Иез.44:22;

21:14

21:15

21:16

21:16-17

21:17

см.:1Тим.3:2;Тит.1:7;

21:18

см.:1Тим.6:14;2Пет.3:14;

21:19

21:20

21:21

21:22

21:23

см.:Лев.22:9;

21:24

Церковнославянский (рус)

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля: рцы́ жерце́мъ сыно́мъ Ааро́нимъ, и рече́ши и́мъ: надъ душа́ми да не оскверня́тся въ язы́цѣ свое́мъ,

но ра́звѣ въ дому́ бли́жняго своего́, надъ отце́мъ и ма́терiю, и сына́ми и дще́рьми, надъ бра́томъ

и надъ сестро́ю свое́ю дѣ́вою, я́же е́сть бли́жняя ему́, не дана́ му́жу, надъ си́ми да оскверня́тся:

да не оскверни́тся внеза́пу въ лю́дехъ свои́хъ, во оскверне́нiе свое́.

И да не обрі́ете главы́ по ме́ртвѣмъ, и обли́чiя брады́ да не обрі́ютъ, и на пло́техъ свои́хъ да не сотворя́тъ я́звъ:

свя́ти да бу́дутъ Бо́гу своему́ и не оскверня́тъ и́мене Бо́га своего́: же́ртвы бо Госпо́дни да́ры Бо́га своего́ са́ми прино́сятъ, и бу́дутъ свя́ти.

Жены́ блудни́цы и оскверне́ны да не по́ймутъ, и жены́ изгна́ныя от му́жа ея́ да не по́ймутъ: я́ко свя́ти су́ть Го́споду Бо́гу своему́:

и да освяти́ши его́: да́ры Го́спода Бо́га ва́шего се́й прино́ситъ, свя́тъ бу́детъ: я́ко свя́тъ А́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ освяща́я и́хъ.

И дще́рь человѣ́ка жерца́ а́ще оскверни́тся, е́же соблуди́ти, и́мя отца́ своего́ сiя́ оскверня́етъ: огне́мъ да сожже́тся.

И жре́цъ вели́кiй от бра́тiй свои́хъ, ему́же возлiя́нъ на главу́ еле́й пома́занiя, и соверше́нный, е́же облачи́тися въ ри́зы, главы́ да не откры́етъ, и ри́зъ свои́хъ да не раздере́тъ,

и ко вся́кой души́ уме́ршей да не прiи́детъ: надъ отце́мъ свои́мъ и надъ ма́терiю свое́ю да не оскверни́тся,

и от святы́хъ да не изы́детъ, и да не оскверни́тъ и́мене свята́го Бо́га своего́, я́ко святы́й еле́й пома́занiя Бо́га его́ на не́мъ: А́зъ Госпо́дь.

Се́й въ жену́ дѣ́ву от ро́да своего́ да по́йметъ:

вдови́цы же и изгна́ныя, и оскверне́ныя и блудни́цы, си́хъ да не по́йметъ: но дѣви́цу от пле́мене своего́ да по́йметъ въ жену́:

и да не оскверни́тъ сѣ́мене своего́ въ лю́дехъ свои́хъ: А́зъ Госпо́дь Бо́гъ освяща́яй его́.

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:

рцы́ ко Ааро́ну, глаго́ля: человѣ́къ от ро́да твоего́ въ ро́дѣхъ ва́шихъ, а́ще ко́ему бу́детъ на не́мъ поро́къ, да не присту́питъ приноси́ти да́ры Бо́га своего́:

вся́къ человѣ́къ, ему́же а́ще бу́детъ на не́мъ поро́къ, да не присту́питъ: человѣ́къ слѣ́пъ, или́ хро́мъ, или́ корно́сый, или́ ухорѣ́занъ,

или́ человѣ́къ, ему́же е́сть сокруше́нiе руки́ или́ сокруше́нiе ноги́,

или́ горба́тъ, или́ гноеточи́въ очи́ма, или́ бѣльмоо́ченъ, или́ человѣ́къ, на не́мже су́ть кра́сты ди́вiя, или́ лишаи́, или́ единоя́трный:

вся́къ, ему́же а́ще бу́детъ на не́мъ поро́къ от сѣ́мене Ааро́на жерца́, да не присту́питъ принести́ же́ртвъ Бо́гу твоему́, зане́ поро́къ на не́мъ: даро́въ Бо́жiихъ да не присту́питъ приноси́ти:

да́ры Бо́га своего́ свята́я святы́хъ, и от святы́хъ да снѣ́стъ:

оба́че къ завѣ́сѣ да не присту́питъ, и ко олтарю́ да не прибли́жится, я́ко поро́къ и́мать: и да не оскверни́тъ святи́лища Бо́га своего́, я́ко А́зъ Госпо́дь освяща́яй и́хъ.

И глаго́ла Моисе́й ко Ааро́ну и сыно́мъ его́, и ко всѣ́мъ сыно́мъ Изра́илевымъ.

Еврейский

וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, אֱמֹר אֶל־הַכֹּהֲנִים בְּנֵי אַהֲרֹן; וְאָמַרְתָּ אֲלֵהֶם, לְנֶפֶשׁ לֹא־יִטַּמָּא בְּעַמָּיו׃

כִּי אִם־לִשְׁאֵרוֹ, הַקָּרֹב אֵלָיו; לְאִמּוֹ וּלְאָבִיו, וְלִבְנוֹ וּלְבִתּוֹ וּלְאָחִיו׃

וְלַאֲחֹתוֹ הַבְּתוּלָה הַקְּרוֹבָה אֵלָיו, אֲשֶׁר לֹא־הָיְתָה לְאִישׁ; לָהּ יִטַּמָּא׃

לֹא יִטַּמָּא בַּעַל בְּעַמָּיו; לְהֵחַלּוֹ׃

לֹא־יִקְרְחָה (יִקְרְחוּ) קָרְחָה בְּרֹאשָׁם, וּפְאַת זְקָנָם לֹא יְגַלֵּחוּ; וּבִבְשָׂרָם, לֹא יִשְׂרְטוּ שָׂרָטֶת׃

קְדֹשִׁים יִהְיוּ לֵאלֹהֵיהֶם, וְלֹא יְחַלְּלוּ, שֵׁם אֱלֹהֵיהֶם; כִּי אֶת־אִשֵּׁי יְהוָה לֶחֶם אֱלֹהֵיהֶם הֵם מַקְרִיבִם וְהָיוּ קֹדֶשׁ׃

אִשָּׁה זֹנָה וַחֲלָלָה לֹא יִקָּחוּ, וְאִשָּׁה גְּרוּשָׁה מֵאִישָׁהּ לֹא יִקָּחוּ; כִּי־קָדֹשׁ הוּא לֵאלֹהָיו׃

וְקִדַּשְׁתּוֹ, כִּי־אֶת־לֶחֶם אֱלֹהֶיךָ הוּא מַקְרִיב; קָדֹשׁ יִהְיֶה־לָּךְ, כִּי קָדוֹשׁ, אֲנִי יְהוָה מְקַדִּשְׁכֶם׃

וּבַת אִישׁ כֹּהֵן, כִּי תֵחֵל לִזְנוֹת; אֶת־אָבִיהָ הִיא מְחַלֶּלֶת, בָּאֵשׁ תִּשָּׂרֵף׃ ס

וְהַכֹּהֵן הַגָּדוֹל מֵאֶחָיו אֲשֶׁר־יוּצַק עַל־רֹאשׁוֹ שֶׁמֶן הַמִּשְׁחָה וּמִלֵּא אֶת־יָדוֹ, לִלְבֹּשׁ אֶת־הַבְּגָדִים; אֶת־רֹאשׁוֹ לֹא יִפְרָע, וּבְגָדָיו לֹא יִפְרֹם׃

וְעַל כָּל־נַפְשֹׁת מֵת לֹא יָבֹא; לְאָבִיו וּלְאִמּוֹ לֹא יִטַּמָּא׃

וּמִן־הַמִּקְדָּשׁ לֹא יֵצֵא, וְלֹא יְחַלֵּל, אֵת מִקְדַּשׁ אֱלֹהָיו; כִּי נֵזֶר שֶׁמֶן מִשְׁחַת אֱלֹהָיו עָלָיו אֲנִי יְהוָה׃

וְהוּא אִשָּׁה בִבְתוּלֶיהָ יִקָּח׃

אַלְמָנָה וּגְרוּשָׁה וַחֲלָלָה זֹנָה, אֶת־אֵלֶּה לֹא יִקָּח; כִּי אִם־בְּתוּלָה מֵעַמָּיו יִקַּח אִשָּׁה׃

וְלֹא־יְחַלֵּל זַרְעוֹ בְּעַמָּיו; כִּי אֲנִי יְהוָה מְקַדְּשׁוֹ׃ פ

וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה לֵּאמֹר׃

דַּבֵּר אֶל־אַהֲרֹן לֵאמֹר; אִישׁ מִזַּרְעֲךָ לְדֹרֹתָם, אֲשֶׁר יִהְיֶה בוֹ מוּם, לֹא יִקְרַב, לְהַקְרִיב לֶחֶם אֱלֹהָיו׃

כִּי כָל־אִישׁ אֲשֶׁר־בּוֹ מוּם לֹא יִקְרָב; אִישׁ עִוֵּר אוֹ פִסֵּחַ, אוֹ חָרֻם אוֹ שָׂרוּעַ׃

אוֹ אִישׁ, אֲשֶׁר־יִהְיֶה בוֹ שֶׁבֶר רָגֶל; אוֹ שֶׁבֶר יָד׃

אוֹ־גִבֵּן אוֹ־דַק, אוֹ תְּבַלֻּל בְּעֵינוֹ; אוֹ גָרָב אוֹ יַלֶּפֶת, אוֹ מְרוֹחַ אָשֶׁךְ׃

כָּל־אִישׁ אֲשֶׁר־בּוֹ מוּם, מִזֶּרַע אַהֲרֹן הַכֹּהֵן, לֹא יִגַּשׁ, לְהַקְרִיב אֶת־אִשֵּׁי יְהוָה; מוּם בּוֹ, אֵת לֶחֶם אֱלֹהָיו, לֹא יִגַּשׁ לְהַקְרִיב׃

לֶחֶם אֱלֹהָיו, מִקָּדְשֵׁי הַקֳּדָשִׁים; וּמִן־הַקֳּדָשִׁים יֹאכֵל׃

אַךְ אֶל־הַפָּרֹכֶת לֹא יָבֹא, וְאֶל־הַמִּזְבֵּחַ לֹא יִגַּשׁ כִּי־מוּם בּוֹ; וְלֹא יְחַלֵּל אֶת־מִקְדָּשַׁי, כִּי אֲנִי יְהוָה מְקַדְּשָׁם׃

וַיְדַבֵּר מֹשֶׁה, אֶל־אַהֲרֹן וְאֶל־בָּנָיו; וְאֶל־כָּל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃ פ

Украинский (Огієнко)

І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.

Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,

і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.

Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.

Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.

Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога.
І будуть вони святі.

Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.

І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!

А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена.

А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,

і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.

І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога.
Я Господь!

І він візьме жінку в дівоцтві її.

Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку.

І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його.

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога.

Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий,

або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,

або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами,

кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога.

Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.

Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх.

І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізраїлевих.

Немецкий (GNB)

Языки

Den Priestern, den Söhnen Aarons, ließ der HERR durch Mose sagen:

»Kein Priester darf sich dadurch verunreinigen, dass er mit einer Leiche in Berührung kommt.

Ausgenommen sind nur die nächsten Angehörigen: Mutter, Vater, Sohn, Tochter, Bruder,

auch eine unverheiratete Schwester, die noch mit ihrem Bruder im selben Haushalt lebt.

An der Leiche einer verheirateten Schwester jedoch entweiht er sich.

Kein Priester darf sich bei einem Trauerfall den Kopf kahl scheren, den Bart stutzen oder Einschnitte am Körper machen.

Die Priester sollen ein Leben führen, das mir, ihrem Gott, geweiht ist, und sollen meinen Namen heilig halten. Sie bringen mir die Opfergaben dar, die auf meinem Altar verbrannt werden und die meine Speise sind, darum müssen sie alles meiden, was sie unrein machen könnte.

Sie dürfen keine Prostituierte heiraten, auch kein Mädchen, das nicht mehr Jungfrau ist, auch keine geschiedene Frau; denn ein Priester ist seinem Gott geweiht.

Ein Priester soll euch als ein Mann gelten, den ich für mich ausgesondert habe; denn er bringt mir meine Opferspeise dar. Ich bin der heilige Gott und habe euch als mein Volk ausgesondert.

Wenn die Tochter eines Priesters eine Prostituierte wird, entweiht sie ihren Vater und muss verbrannt werden.

Der oberste unter den Priestern, der bei der Amtseinsetzung mit den vorgeschriebenen Gewändern bekleidet worden ist und auf dessen Kopf das Salböl gegossen wurde, darf bei einem Trauerfall nicht sein Haar frei hängen lassen oder seine Kleider zerreißen.

Er darf zu keinem Toten gehen, weil er dadurch unrein wird, auch nicht, wenn es sein Vater oder seine Mutter ist.

Solange ein Toter in seinem Haus liegt, soll er nicht dorthin gehen. Er muss ständig in meinem Heiligtum bleiben, damit er es nicht entweiht; denn er ist mit dem heiligen Öl gesalbt. Ich bin der HERR!

Er darf nur eine unberührte Jungfrau heiraten,

keine Witwe und keine Geschiedene und keine Prostituierte. Er muss ein Mädchen aus seinem eigenen Volk zur Frau nehmen.

Sonst würde er unreine Kinder haben. Ich, der HERR, habe ihn zu meinem Dienst ausgesondert.«

Weiter ließ der HERR dem Priester Aaron durch Mose sagen: »Wenn einer deiner Nachkommen ein Gebrechen hat, darf er nicht zum Altar kommen, um mir eine Opfergabe darzubringen. Dieses Verbot gilt für alle Zukunft.

Keiner ist zum Opferdienst zugelassen, der blind oder gelähmt oder irgendwie missgestaltet ist,

auch niemand, dessen Arm oder Bein verkrüppelt ist,

kein Buckliger oder Kleinwüchsiger, keiner, der eine Augen- oder Hautkrankheit hat, auch keiner mit zerquetschten Hoden.

Niemand von den Nachkommen des Priesters Aaron, der irgendein Gebrechen hat, darf jemals eine Opfergabe als Speise für mich, seinen Gott, auf dem Altar verbrennen.

Er darf von den Opfern essen, die mir dargebracht werden, sowohl von den heiligen als auch von den besonders heiligen Opfergaben;

aber weil er ein Gebrechen hat, darf er nicht zum Vorhang gehen oder sich dem Altar nähern. Er soll mein Heiligtum und alle seine heiligen Gegenstände nicht entweihen; denn ich bin der HERR, der sie heilig macht.«

Mose teilte diese Anordnungen Aaron und seinen Söhnen und dem ganzen Volk mit.