рцы́ Ааро́ну и сыно́мъ его́, да внима́ютъ от святы́нь сыно́въ Изра́илевыхъ, и да не оскверня́тъ и́мене свята́го Моего́, ели́ка они́ освяща́ютъ Ми́: А́зъ Госпо́дь.

Рцы́ и́мъ: въ ро́ды ва́шя вся́къ человѣ́къ, и́же а́ще присту́питъ от вся́каго сѣ́мене ва́шего ко святы́мъ, ели́ка а́ще освятя́тъ сы́нове Изра́илевы Го́споду, и нечистота́ его́ на не́мъ бу́детъ, потреби́тся душа́ о́ная от Мене́: А́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.

И человѣ́къ от сѣ́мене Ааро́на жерца́, и се́й прокаже́нъ, или́ сѣ́мя излива́етъ, от святы́хъ да не снѣ́стъ, до́ндеже очи́стится: и прикаса́яйся вся́кой нечистотѣ́ души́, или́ человѣ́къ, ему́же а́ще изы́детъ от его́ ло́жа сѣ́мя,

или́ и́же а́ще прико́снется вся́кому га́ду нечи́сту, и́же оскверни́тъ его́, или́ человѣ́ку, и́же оскверни́тъ его́, по вся́кой нечистотѣ́ его́:

душа́, я́же а́ще прико́снется и́хъ, нечиста́ бу́детъ до ве́чера: да не снѣ́стъ от святы́хъ, а́ще не омы́етъ тѣ́ла своего́ водо́ю,

и за́йдетъ со́лнце, и чи́стъ бу́детъ: и тогда́ да снѣ́стъ от святы́хъ, я́ко хлѣ́бъ его́ е́сть.

Мертвечи́ны и звѣроя́дины да не снѣ́стъ, е́же оскверни́тися ему́ въ ни́хъ: А́зъ Госпо́дь.

И да сохраня́тъ повелѣ́нiя Моя́, да не прiи́мутъ си́хъ ра́ди грѣха́, и и́змрутъ за ни́хъ, а́ще оскверня́тъ и́хъ: А́зъ Госпо́дь Бо́гъ освяща́яй и́хъ.

И вся́къ иноплеме́нникъ да не снѣ́стъ святы́нь: присе́лникъ иере́евъ или́ нае́мникъ да не снѣ́стъ святы́нь.

А́ще же жре́цъ пристя́жетъ ду́шу пристяжа́ную сребро́мъ, сiя́ да снѣ́стъ хлѣ́бы его́: и домоча́дцы его́, и сі́и да снѣдя́тъ хлѣ́бы его́.

И дще́рь человѣ́ка жерца́, а́ще пося́гнетъ за му́жа иноплеме́нника, сiя́ от нача́тковъ святы́хъ да не снѣ́стъ.

И дще́рь жерца́ а́ще бу́детъ вдова́ или́ отпуще́на, плода́ же не бу́детъ е́й, возврати́тся въ до́мъ отца́ своего́, по ю́ности свое́й, от хлѣ́бовъ отца́ своего́ да снѣ́стъ: вся́къ же иноплеме́нникъ да не снѣ́стъ от ни́хъ.

И человѣ́къ, и́же а́ще я́стъ свята́я по невѣ́дѣнiю, и да приложи́тъ пя́тую свою́ ча́сть ко и́стому, и да да́стъ сiе́ жерцу́ свято́е.

И да не оскверня́тъ святы́нь сыно́въ Изра́илевыхъ, и́хже они́ отдѣля́ютъ Го́споду:

и да не наведу́тъ на себе́ беззако́нiе преступле́нiя, внегда́ я́сти и́мъ святы́ню и́хъ, я́ко А́зъ Госпо́дь освяща́яй и́хъ.

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:

глаго́ли Ааро́ну и сыно́мъ его́ и всему́ со́нму Изра́илеву и рече́ши къ ни́мъ: человѣ́къ человѣ́къ от сыно́въ Изра́илевыхъ, или́ от пришле́цъ прилежа́щихъ къ ни́мъ во Изра́или, и́же а́ще принесе́тъ да́ры своя́ по вся́кому исповѣ́данiю своему́, или́ по вся́кому изволе́нiю своему́, ели́ка а́ще принесу́тъ Го́споду на всесожже́нiе,

прiя́тны ва́мъ непоро́чны му́жескъ по́лъ от ста́дъ воло́въ, или́ от ове́цъ и от ко́зъ:

всѣ́хъ, ели́ка а́ще и́мутъ поро́къ на себѣ́, да не принесу́тъ Го́споду, поне́же непрiя́тно бу́детъ ва́мъ.

И человѣ́къ и́же а́ще принесе́тъ же́ртву спасе́нiя Го́споду, отлучи́въ обѣ́тъ или́ по изволе́нiю, или́ въ пра́здники ва́шя, от ста́дъ воло́въ или́ от ове́цъ, непоро́чно да бу́детъ въ прiя́тiе, вся́къ поро́къ да не бу́детъ на не́мъ:

слѣ́по, или́ сокруше́но, или́ язы́къ урѣ́занъ иму́що, или́ черви́во, или́ кра́стово, или́ лиша́во, да не принесу́тъ тѣ́хъ Го́споду, и въ же́ртву не дади́те от ни́хъ на олта́рь Го́сподеви:

и телца́ или́ о́вцу ухорѣ́зну, или́ безхво́стну, въ заколе́нiе сотвори́ши я́ себѣ́ [по изволе́нiю], въ обѣ́тъ же тво́й да не прiи́мется:

ему́же су́ть я́тра сокруше́на, и ему́же разда́влена, и изрѣ́зана, и исто́ржена, да не принесе́те си́хъ Го́споду, и въ земли́ ва́шей да не сотвори́те.

И от руки́ иноплеме́нника да не принесе́те даро́въ Бо́гу ва́шему от всѣ́хъ си́хъ, я́ко врежде́нiя су́ть на ни́хъ, поро́къ на ни́хъ, не прiи́мутся сiя́ от ва́съ.

И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:

теле́цъ, или́ овча́, или́ козля́, егда́ роди́тся, да бу́детъ се́дмь дні́й подъ ма́терiю свое́ю, въ де́нь же осмы́й и да́лѣе принесе́тся въ да́ръ, прино́съ Го́споду:

и телца́ и овча́те вку́пѣ съ ма́терiю да не зако́лете въ еди́нъ де́нь.

А́ще же пожре́ши же́ртву обѣ́тъ ра́дованiя Го́сподеви, прiя́тно ва́мъ пожри́те е́:

сiя́ въ то́йже де́нь да снѣ́стся, да не оста́вите от мя́съ на у́трiе: А́зъ е́смь Госпо́дь.

И сохрани́те за́повѣди Моя́ и сотвори́те я́: А́зъ Госпо́дь:

и не оскверни́те и́мене Свята́го, и освящу́ся посредѣ́ сыно́въ Изра́илевыхъ: А́зъ Госпо́дь освяща́яй ва́съ,

изведы́й вы́ изъ земли́ Еги́петскiя, я́ко бы́ти ва́мъ въ Бо́га: А́зъ Госпо́дь.

Французский (LSG)

L'Éternel parla à Moïse, et dit:

Parle à Aaron et à ses fils, afin qu'ils s'abstiennent des choses saintes qui me sont consacrées par les enfants d'Israël, et qu'ils ne profanent point mon saint nom. Je suis l'Éternel.

Dis-leur: Tout homme parmi vos descendants et de votre race, qui s'approchera des choses saintes que consacrent à l'Éternel les enfants d'Israël, et qui aura sur lui quelque impureté, cet homme-là sera retranché de devant moi. Je suis l'Éternel.

Tout homme de la race d'Aaron, qui aura la lèpre ou une gonorrhée, ne mangera point des choses saintes jusqu'à ce qu'il soit pur. Il en sera de même pour celui qui touchera une personne souillée par le contact d'un cadavre, pour celui qui aura une pollution,

pour celui qui touchera un reptile et en aura été souillé, ou un homme atteint d'une impureté quelconque et en aura été souillé.

Celui qui touchera ces choses sera impur jusqu'au soir; il ne mangera pas des choses saintes, mais il lavera son corps dans l'eau;

après le coucher du soleil, il sera pur, et il mangera ensuite des choses saintes, car c'est sa nourriture.

Il ne mangera point d'une bête morte ou déchirée, afin de ne pas se souiller par elle. Je suis l'Éternel.

Ils observeront mes commandements, de peur qu'ils ne portent la peine de leur péché et qu'ils ne meurent, pour avoir profané les choses saintes. Je suis l'Éternel, qui les sanctifie.

Aucun étranger ne mangera des choses saintes; celui qui demeure chez un sacrificateur et le mercenaire ne mangeront point des choses saintes.

Mais un esclave acheté par le sacrificateur à prix d'argent pourra en manger, de même que celui qui est né dans sa maison; ils mangeront de sa nourriture.

La fille d'un sacrificateur, mariée à un étranger, ne mangera point des choses saintes offertes par élévation.

Mais la fille d'un sacrificateur qui sera veuve ou répudiée, sans avoir d'enfants, et qui retournera dans la maison de son père comme dans sa jeunesse, pourra manger de la nourriture de son père. Aucun étranger n'en mangera.

Si un homme mange involontairement d'une chose sainte, il donnera au sacrificateur la valeur de la chose sainte, en y ajoutant un cinquième.

Les sacrificateurs ne profaneront point les choses saintes qui sont présentées par les enfants d'Israël, et qu'ils ont offertes par élévation à l'Éternel;

ils les chargeraient ainsi du péché dont ils se rendraient coupables en mangeant les choses saintes: car je suis l'Éternel, qui les sanctifie.

L'Éternel parla à Moïse, et dit:

Parle à Aaron et à ses fils, et à tous les enfants d'Israël, et tu leur diras: Tout homme de la maison d'Israël ou des étrangers en Israël, qui offrira un holocauste à l'Éternel, soit pour l'accomplissement d'un voeu, soit comme offrande volontaire,

prendra un mâle sans défaut parmi les boeufs, les agneaux ou les chèvres, afin que sa victime soit agréée.

Vous n'en offrirez aucune qui ait un défaut, car elle ne serait pas agréée.

Si un homme offre à l'Éternel du gros ou du menu bétail en sacrifice d'actions de grâces, soit pour l'accomplissement d'un voeu, soit comme offrande volontaire, la victime sera sans défaut, afin qu'elle soit agréée; il n'y aura en elle aucun défaut.

Vous n'en offrirez point qui soit aveugle, estropiée, ou mutilée, qui ait des ulcères, la gale ou une dartre; vous n'en ferez point sur l'autel un sacrifice consumé par le feu devant l'Éternel.

Tu pourras sacrifier comme offrande volontaire un boeuf ou un agneau ayant un membre trop long ou trop court, mais il ne sera point agréé pour l'accomplissement d'un voeu.

Vous n'offrirez point à l'Éternel un animal dont les testicules ont été froissés, écrasés, arrachés ou coupés; vous ne l'offrirez point en sacrifice dans votre pays.

Vous n'accepterez de l'étranger aucune de ces victimes, pour l'offrir comme aliment de votre Dieu; car elles sont mutilées, elles ont des défauts: elles ne seraient point agréées.

L'Éternel dit à Moïse:

Un boeuf, un agneau ou une chèvre, quand il naîtra, restera sept jours avec sa mère; dès le huitième jour et les suivants, il sera agréé pour être offert à l'Éternel en sacrifice consumé par le feu.

Boeuf ou agneau, vous n'égorgerez pas un animal et son petit le même jour.

Quand vous offrirez à l'Éternel un sacrifice d'actions de grâces, vous ferez en sorte qu'il soit agréé.

La victime sera mangée le jour même; vous n'en laisserez rien jusqu'au matin. Je suis l'Éternel.

Vous observerez mes commandements, et vous les mettrez en pratique. Je suis l'Éternel.

Vous ne profanerez point mon saint nom, afin que je sois sanctifié au milieu des enfants d'Israël. Je suis l'Éternel, qui vous sanctifie,

et qui vous ai fait sortir du pays d'Égypte pour être votre Dieu. Je suis l'Éternel.

Украинский (Огієнко)

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення.
Я Господь!

Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого.
Я Господь!

Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься.
А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,

або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,

особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.

А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.

Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним.
Я Господь!

І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх.
Я Господь, що освячує їх!

А кожен чужий не буде їсти святощів;
осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.

А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.

А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.

А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого.
А кожен чужий не буде їсти його.

А чоловік, коли з́їсть святощі через помилку, то докладе до неї п́яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,

і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,

і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів.
Бо Я Господь, що освячує їх.

І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:

Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,

то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.

Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.

А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:

сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.

А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.

А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.

І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір́ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.

А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.

А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.

Того дня буде вона з́їджена, не зоставите з неї аж до ранку.
Я Господь!

І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх.
Я Господь!

І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів.
Я Господь, що освячує вас,

що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом.
Я Господь!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

وَكَلَّمَ الرَّبُّ مُوسَى قَائِلاً:

«كَلِّمْ هَارُونَ وَبَنِيهِ أَنْ يَتَوَقَّوْا أَقْدَاسَ بَنِي إِسْرَائِيلَ الَّتِي يُقَدِّسُونَهَا لِي وَلاَ يُدَنِّسُوا اسْمِي الْقُدُّوسَ. أَنَا الرَّبُّ.

قُلْ لَهُمْ: فِي أَجْيَالِكُمْ كُلُّ إِنْسَانٍ مِنْ جَمِيعِ نَسْلِكُمُ اقْتَرَبَ إِلَى الأَقْدَاسِ الَّتِي يُقَدِّسُهَا بَنُو إِسْرَائِيلَ لِلرَّبِّ، وَنَجَاسَتُهُ عَلَيْهِ، تُقْطَعُ تِلْكَ النَّفْسُ مِنْ أَمَامِي. أَنَا الرَّبُّ.

كُلُّ إِنْسَانٍ مِنْ نَسْلِ هَارُونَ وَهُوَ أَبْرَصُ أَوْ ذُو سَيْل، لاَ يَأْكُلْ مِنَ الأَقْدَاسِ حَتَّى يَطْهُرَ. وَمَنْ مَسَّ شَيْئًا نَجِسًا لِمَيْتٍ، أَوْ إِنْسَانٌ حَدَثَ مِنْهُ اضْطِجَاعُ زَرْعٍ،

أَوْ إِنْسَانٌ مَسَّ دَبِيبًا يَتَنَجَّسُ بِهِ، أَوْ إِنْسَانًا يَتَنَجَّسُ بِهِ لِنَجَاسَةٍ فِيهِ،

فَالَّذِي يَمَسُّ ذلِكَ يَكُونُ نَجِسًا إِلَى الْمَسَاءِ، وَلاَ يَأْكُلْ مِنَ الأَقْدَاسِ، بَلْ يَرْحَضُ جَسَدَهُ بِمَاءٍ.

فَمَتَى غَرَبَتِ الشَّمْسُ يَكُونُ طَاهِرًا، ثُمَّ يَأْكُلُ مِنَ الأَقْدَاسِ لأَنَّهَا طَعَامُهُ.

مِيْتَةً أَوْ فَرِيسَةً لاَ يَأْكُلْ فَيَتَنَجَّسَ بِهَا. أَنَا الرَّبُّ.

فَيَحْفَظُونَ شَعَائِرِي لِكَيْ لاَ يَحْمِلُوا لأَجْلِهَا خَطِيَّةً يَمُوتُونَ بِهَا لأَنَّهُمْ يُدَنِّسُونَهَا. أَنَا الرَّبُّ مُقَدِّسُهُمْ.

«وَكُلُّ أَجْنَبِيٍّ لاَ يَأْكُلُ قُدْسًا. نَزِيلُ كَاهِنٍ وَأَجِيرُهُ لاَ يَأْكُلُونَ قُدْسًا.

لكِنْ إِذَا اشْتَرَى كَاهِنٌ أَحَدًا شِرَاءَ فِضَّةٍ، فَهُوَ يَأْكُلُ مِنْهُ، وَالْمَوْلُودُ فِي بَيْتِهِ. هُمَا يَأْكُلاَنِ مِنْ طَعَامِهِ.

وَإِذَا صَارَتِ ابْنَةُ كَاهِنٍ لِرَجُل أَجْنَبِيٍّ لاَ تَأْكُلُ مِنْ رَفِيعَةِ الأَقْدَاسِ.

وَأَمَّا ابْنَةُ كَاهِنٍ قَدْ صَارَتْ أَرْمَلَةً أَوْ مُطَلَّقَةً، وَلَمْ يَكُنْ لَهَا نَسْلٌ، وَرَجَعَتْ إِلَى بَيْتِ أَبِيهَا كَمَا فِي صِبَاهَا، فَتَأْكُلُ مِنْ طَعَامِ أَبِيهَا. لكِنَّ كُلَّ أَجْنَبِيٍّ لاَ يَأْكُلُ مِنْهُ.

وَإِذَا أَكَلَ إِنْسَانٌ قُدْسًا سَهْوًا، يَزِيدُ عَلَيْهِ خُمْسَهُ وَيَدْفَعُ الْقُدْسَ لِلْكَاهِنِ.

فَلاَ يُدَنِّسُونَ أَقْدَاسَ بَنِي إِسْرَائِيلَ الَّتِي يَرْفَعُونَهَا لِلرَّبِّ،

فَيُحَمِّلُونَهُمْ ذَنْبَ إِثْمٍ بِأَكْلِهِمْ أَقْدَاسَهُمْ. لأَنِّي أَنَا الرَّبُّ مُقَدِّسُهُمْ».

وَكَلَّمَ الرَّبُّ مُوسَى قَائِلاً:

«كَلِّمْ هَارُونَ وَبَنِيهِ وَجَمِيعِ بَنِي إِسْرَائِيلَ وَقُلْ لَهُمْ: كُلُّ إِنْسَانٍ مِنْ بَيْتِ إِسْرَائِيلَ وَمِنَ الْغُرَبَاءِ فِي إِسْرَائِيلَ، قَرَّبَ قُرْبَانَهُ مِنْ جَمِيعِ نُذُورِهِمْ وَجَمِيعِ نَوَافِلِهِمِ الَّتِي يُقَرِّبُونَهَا لِلرَّبِّ مُحْرَقَةً،

فَلِلرِّضَا عَنْكُمْ يَكُونُ ذَكَرًا صَحِيحًا مِنَ الْبَقَرِ أَوِ الْغَنَمِ أَوِ الْمَعْزِ.

كُلُّ مَا كَانَ فِيهِ عَيْبٌ لاَ تُقَرِّبُوهُ لأَنَّهُ لاَ يَكُونُ لِلرِّضَا عَنْكُمْ.

وَإِذَا قَرَّبَ إِنْسَانٌ ذَبِيحَةَ سَلاَمَةٍ لِلرَّبِّ وَفَاءً لِنَذْرٍ، أَوْ نَافِلَةً مِنَ الْبَقَرِ أَوِ الأَغْنَامِ، تَكُونُ صَحِيحَةً لِلرِّضَا. كُلُّ عَيْبٍ لاَ يَكُونُ فِيهَا.

الأَعْمَى وَالْمَكْسُورُ وَالْمَجْرُوحُ وَالْبَثِيرُ وَالأَجْرَبُ وَالأَكْلَفُ، هذِهِ لاَ تُقَرِّبُوهَا لِلرَّبِّ، وَلاَ تَجْعَلُوا مِنْهَا وَقُودًا عَلَى الْمَذْبَحِ لِلرَّبِّ.

وَأَمَّا الثَّوْرُ أَوِ الشَّاةُ الزَّوَائِدِيُّ أَوِ الْقُزُمُ فَنَافِلَةً تَعْمَلُهُ، وَلكِنْ لِنَذْرٍ لاَ يُرْضَى بِهِ.

وَمَرْضُوضَ الْخِصْيَةِ وَمَسْحُوقَهَا وَمَقْطُوعَهَا لاَ تُقَرِّبُوا لِلرَّبِّ. وَفِي أَرْضِكُمْ لاَ تَعْمَلُوهَا.

وَمِنْ يَدِ ابْنِ الْغَرِيبِ لاَ تُقَرِّبُوا خُبْزَ إِلهِكُمْ مِنْ جَمِيعِ هذِهِ، لأَنَّ فِيهَا فَسَادَهَا. فِيهَا عَيْبٌ لاَ يُرْضَى بِهَا عَنْكُمْ».

وَكَلَّمَ الرَّبُّ مُوسَى قَائِلاً:

«مَتَى وُلِدَ بَقَرٌ أَوْ غَنَمٌ أَوْ مِعْزًى يَكُونُ سَبْعَةَ أَيَّامٍ تَحْتَ أُمِّهِ، ثُمَّ مِنَ الْيَوْمِ الثَّامِنِ فَصَاعِدًا يُرْضَى بِهِ قُرْبَانَ وَقُودٍ لِلرَّبِّ.

وَأَمَّا الْبَقَرَةُ أَوِ الشَّاةُ فَلاَ تَذْبَحُوهَا وَابْنَهَا فِي يَوْمٍ وَاحِدٍ.

وَمَتَى ذَبَحْتُمْ ذَبِيحَةَ شُكْرٍ لِلرَّبِّ، فَلِلرِّضَا عَنْكُمْ تَذْبَحُونَهَا.

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ تُؤْكَلُ. لاَ تُبْقُوا مِنْهَا إِلَى الْغَدِ. أَنَا الرَّبُّ.

فَتَحْفَظُونَ وَصَايَايَ وَتَعْمَلُونَهَا. أَنَا الرَّبُّ.

وَلاَ تُدَنِّسُونَ اسْمِي الْقُدُّوسَ، فَأَتَقَدَّسُ فِي وَسَطِ بَنِي إِسْرَائِيلَ. أَنَا الرَّبُّ مُقَدِّسُكُمُ

الَّذِي أَخْرَجَكُمْ مِنْ أَرْضِ مِصْرَ لِيَكُونَ لَكُمْ إِلهًا. أَنَا الرَّبُّ».