Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Левит

 
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
  • рцы́ Ааро́ну и сыно́мъ его́, да внима́ютъ от­ святы́нь сыно́въ Изра́илевыхъ, и да не оскверня́тъ и́мене свята́го мо­его́, ели́ка они́ освяща́ютъ ми́: а́зъ Госпо́дь.
  • Рцы́ и́мъ: въ ро́ды ва́шя вся́къ человѣ́къ, и́же а́ще при­­сту́питъ от­ вся́каго сѣ́мене ва́­шего ко святы́мъ, ели́ка а́ще освятя́тъ сы́нове Изра́илевы Го́споду, и нечистота́ его́ на не́мъ бу́детъ, потреби́т­ся душа́ о́ная от­ мене́: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.
  • И человѣ́къ от­ сѣ́мене Ааро́на жерца́, и се́й прокаже́нъ, или́ сѣ́мя излива́етъ, от­ святы́хъ да не снѣ́стъ, до́ндеже очи́стит­ся: и при­­каса́яйся вся́кой нечистотѣ́ души́, или́ человѣ́къ, ему́же а́ще изы́детъ от­ его́ ло́жа сѣ́мя,
  • или́ и́же а́ще при­­ко́снет­ся вся́кому га́ду нечи́сту, и́же оскверни́тъ его́, или́ человѣ́ку, и́же оскверни́тъ его́, по вся́кой нечистотѣ́ его́:
  • душа́, я́же а́ще при­­ко́снет­ся и́хъ, нечиста́ бу́детъ до ве́чера: да не снѣ́стъ от­ святы́хъ, а́ще не омы́етъ тѣ́ла сво­его́ водо́ю,
  • и за́йдетъ со́лнце, и чи́стъ бу́детъ: и тогда́ да снѣ́стъ от­ святы́хъ, я́ко хлѣ́бъ его́ е́сть.
  • Мертвечи́ны и звѣроя́дины да не снѣ́стъ, е́же оскверни́тися ему́ въ ни́хъ: а́зъ Госпо́дь.
  • И да сохраня́тъ повелѣ́нiя моя́, да не прiи́мутъ си́хъ ра́ди грѣха́, и и́змрутъ за ни́хъ, а́ще оскверня́тъ и́хъ: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ освяща́яй и́хъ.
  • И вся́къ иноплеме́н­никъ да не снѣ́стъ святы́нь: при­­се́лникъ иере́евъ или́ нае́мникъ да не снѣ́стъ святы́нь.
  • А́ще же жре́цъ при­­стя́жетъ ду́шу при­­стяжа́ную сребро́мъ, сiя́ да снѣ́стъ хлѣ́бы его́: и домоча́дцы его́, и сі́и да снѣдя́тъ хлѣ́бы его́.
  • И дще́рь человѣ́ка жерца́, а́ще пося́гнетъ за му́жа иноплеме́н­ника, сiя́ от­ нача́тковъ святы́хъ да не снѣ́стъ.
  • И дще́рь жерца́ а́ще бу́детъ вдова́ или́ от­пуще́на, плода́ же не бу́детъ е́й, воз­врати́т­ся въ до́мъ отца́ сво­его́, по ю́ности сво­е́й, от­ хлѣ́бовъ отца́ сво­его́ да снѣ́стъ: вся́къ же иноплеме́н­никъ да не снѣ́стъ от­ ни́хъ.
  • И человѣ́къ, и́же а́ще я́стъ свята́я по невѣ́дѣнiю, и да при­­ложи́тъ пя́тую свою́ ча́сть ко и́стому, и да да́стъ сiе́ жерцу́ свято́е.
  • И да не оскверня́тъ святы́нь сыно́въ Изра́илевыхъ, и́хже они́ от­дѣля́ютъ Го́споду:
  • и да не наведу́тъ на себе́ беззако́нiе преступле́нiя, внегда́ я́сти и́мъ святы́ню и́хъ, я́ко а́зъ Госпо́дь освяща́яй и́хъ.
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
  • глаго́ли Ааро́ну и сыно́мъ его́ и всему́ со́нму Изра́илеву и рече́ши къ ни́мъ: человѣ́къ человѣ́къ от­ сыно́въ Изра́илевыхъ, или́ от­ при­­шле́цъ при­­лежа́щихъ къ ни́мъ во Изра́или, и́же а́ще при­­несе́тъ да́ры своя́ по вся́кому исповѣ́данiю сво­ему́, или́ по вся́кому изволе́нiю сво­ему́, ели́ка а́ще при­­несу́тъ Го́споду на всесожже́нiе,
  • прiя́тны ва́мъ непоро́чны му́жескъ по́лъ от­ ста́дъ воло́въ, или́ от­ ове́цъ и от­ ко́зъ:
  • всѣ́хъ, ели́ка а́ще и́мутъ поро́къ на себѣ́, да не при­­несу́тъ Го́споду, поне́же непрiя́тно бу́детъ ва́мъ.
  • И человѣ́къ и́же а́ще при­­несе́тъ же́ртву спасе́нiя Го́споду, от­лучи́въ обѣ́тъ или́ по изволе́нiю, или́ въ пра́здники ва́шя, от­ ста́дъ воло́въ или́ от­ ове́цъ, непоро́чно да бу́детъ въ прiя́тiе, вся́къ поро́къ да не бу́детъ на не́мъ:
  • слѣ́по, или́ сокруше́но, или́ язы́къ урѣ́занъ иму́що, или́ черви́во, или́ кра́стово, или́ лиша́во, да не при­­несу́тъ тѣ́хъ Го́споду, и въ же́ртву не дади́те от­ ни́хъ на олта́рь Го́сподеви:
  • и телца́ или́ о́вцу ухорѣ́зну, или́ безхво́стну, въ заколе́нiе сотвори́ши я́ себѣ́ [по изволе́нiю], въ обѣ́тъ же тво́й да не прiи́мет­ся:
  • ему́же су́ть я́тра сокруше́на, и ему́же разда́влена, и изрѣ́зана, и исто́ржена, да не при­­несе́те си́хъ Го́споду, и въ земли́ ва́­шей да не сотвори́те.
  • И от­ руки́ иноплеме́н­ника да не при­­несе́те даро́въ Бо́гу ва́­шему от­ всѣ́хъ си́хъ, я́ко врежде́нiя су́ть на ни́хъ, поро́къ на ни́хъ, не прiи́мут­ся сiя́ от­ ва́съ.
  • И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
  • теле́цъ, или́ овча́, или́ козля́, егда́ роди́т­ся, да бу́детъ се́дмь дні́й подъ ма́терiю сво­е́ю, въ де́нь же осмы́й и да́лѣе при­­несе́т­ся въ да́ръ, при­­но́съ Го́споду:
  • и телца́ и овча́те вку́пѣ съ ма́терiю да не зако́лете въ еди́нъ де́нь.
  • А́ще же пожре́ши же́ртву обѣ́тъ ра́дованiя Го́сподеви, прiя́тно ва́мъ пожри́те е́:
  • сiя́ въ то́йже де́нь да снѣ́ст­ся, да не оста́вите от­ мя́съ на у́трiе: а́зъ е́смь Госпо́дь.
  • И сохрани́те за́повѣди моя́ и сотвори́те я́: а́зъ Госпо́дь:
  • и не оскверни́те и́мене свята́го, и освящу́ся посредѣ́ сыно́въ Изра́илевыхъ: а́зъ Госпо́дь освяща́яй ва́съ,
  • изведы́й вы́ изъ земли́ Еги́петскiя, я́ко бы́ти ва́мъ въ Бо́га: а́зъ Госпо́дь.
  • И сказал Господь Моисею, говоря:
  • скажи Аарону и сынам его, чтоб они осторожно поступали со святынями сынов Израилевых и не бесчестили святаго имени Моего в том, что они посвящают Мне. Я Господь.
  • Скажи им: если кто из всего потомства вашего в роды ваши, имея на себе нечистоту, приступит к святыням, которые посвящают сыны Израилевы Господу, то истребится душа та от лица Моего. Я Господь [Бог ваш].
  • Кто из семени Ааронова прокажен, или имеет истечение, тот не должен есть святынь, пока не очистится; и кто прикоснется к чему-нибудь нечистому от мертвого, или у кого случится излияние семени,
  • или кто прикоснется к какому-нибудь гаду, от которого он сделается нечист, или к человеку, от которого он сделается нечист какою бы то ни было нечистотою, –
  • тот, прикоснувшийся к сему, нечист будет до вечера и не должен есть святынь, прежде нежели омоет тело свое водою;
  • но когда зайдет солнце и он очистится, тогда может он есть святыни, ибо это его пища.
  • Мертвечины и звероядины он не должен есть, чтобы не оскверниться этим. Я Господь.
  • Да соблюдают они повеления Мои, чтобы не понести на себе греха и не умереть в нем, когда нарушат сие. Я Господь [Бог], освящающий их.
  • Никто посторонний не должен есть святыни; поселившийся у священника и наемник не должен есть святыни;
  • если же священник купит себе человека за серебро, то сей может есть оную; также и домочадцы его могут есть хлеб его.
  • Если дочь священника выйдет в замужество за постороннего, то она не должна есть приносимых святынь;
  • когда же дочь священника будет вдова, или разведенная, и детей нет у нее, и возвратится в дом отца своего, как была в юности своей, тогда она может есть хлеб отца своего; а посторонний никто не должен есть его.
  • Кто по ошибке съест что-нибудь из святыни, тот должен отдать священнику святыню и приложить к ней пятую ее долю.
  • Священники сами не должны порочить святыни сынов Израилевых, которые они приносят Господу,
  • и не должны навлекать на себя вину в преступлении, когда будут есть святыни свои, ибо Я Господь, освящающий их.
  • И сказал Господь Моисею, говоря:
  • объяви Аарону и сынам его и всем сынам Израилевым и скажи им: если кто из дома Израилева, или из пришельцев, [поселившихся] между Израильтянами, по обету ли какому, или по усердию приносит жертву свою, которую приносят Господу во всесожжение,
  • то, чтобы сим приобрести благоволение от Бога, жертва должна быть без порока, мужеского пола, из крупного скота, из овец и из коз;
  • никакого животного, на котором есть порок, не приносите [Господу], ибо это не приобретет вам благоволения.
  • И если кто приносит мирную жертву Господу, исполняя обет, или по усердию, [или в праздники ваши,] из крупного скота или из мелкого, то жертва должна быть без порока, чтоб быть угодною Богу: никакого порока не должно быть на ней;
  • животного слепого, или поврежденного, или уродливого, или больного, или коростового, или паршивого, таких не приносите Господу и в жертву не давайте их на жертвенник Господень;
  • тельца и агнца с членами, несоразмерно длинными или короткими, в жертву усердия принести можешь; а если по обету, то это не угодно будет Богу;
  • животного, у которого ятра раздавлены, разбиты, оторваны или вырезаны, не приносите Господу и в земле вашей не делайте сего;
  • и из рук иноземцев не приносите всех таковых животных в дар Богу вашему, потому что на них повреждение, порок на них: не приобретут они вам благоволения.
  • И сказал Господь Моисею, говоря:
  • когда родится теленок, или ягненок, или козленок, то семь дней он должен пробыть при матери своей, а от восьмого дня и далее будет благоугоден для приношения в жертву Господу;
  • но ни коровы, ни овцы не заколайте в один день с порождением ее.
  • Если прино́сите Господу жертву благодарения, то приноси́те ее так, чтоб она приобрела вам благоволение;
  • в тот же день должно съесть ее, не оставляйте от нее до утра. Я Господь.
  • И соблюдайте заповеди Мои и исполняйте их. Я Господь.
  • Не бесчестите святого имени Моего, чтоб Я был святим среди сынов Израилевых. Я Господь, освящающий вас,
  • Который вывел вас из земли Египетской, чтоб быть вашим Богом. Я Господь.
  • وكلم الرب موسى قائلا.

  • كلم هرون وبنيه ان يتوقّوا اقداس بني اسرائيل التي يقدسونها لي ولا يدنّسوا اسمي القدوس. انا الرب.

  • قل لهم. في اجيالكم كل انسان من جميع نسلكم اقترب الى الاقداس التي يقدسها بنو اسرائيل للرب ونجاسته عليه تقطع تلك النفس من امامي. انا الرب.

  • كل انسان من نسل هرون وهو ابرص او ذو سيل لا يأكل من الاقداس حتى يطهر. ومن مسّ شيئا نجسا لميت او انسان حدث منه اضطجاع زرع.

  • او انسان مسّ دبيبا يتنجس به او انسانا يتنجس به لنجاسة فيه.

  • فالذي يمسّ ذلك يكون نجسا الى المساء ولا يأكل من الاقداس بل يرحض جسده بماء.

  • فمتى غربت الشمس يكون طاهرا ثم يأكل من الاقداس لانها طعامه.

  • ميتة او فريسة لا يأكل فيتنجس بها. انا الرب.

  • فيحفظون شعائري لكي لا يحملوا لاجلها خطية يموتون بها لانهم يدنسونها. انا الرب مقدسهم.

  • وكل اجنبي لا يأكل قدسا. نزيل كاهن واجيره لا ياكلون قدسا.

  • لكن اذا اشترى كاهن احدا شراء فضة فهو يأكل منه والمولود في بيته. هما ياكلان من طعامه.

  • واذا صارت ابنة كاهن لرجل اجنبي لا تأكل من رفيعة الاقداس.

  • واما ابنة كاهن قد صارت ارملة او مطلقة ولم يكن لها نسل ورجعت الى بيت ابيها كما في صباها فتأكل من طعام ابيها. لكن كل اجنبي لا ياكل منه.

  • واذا اكل انسان قدسا سهوا يزيد عليه خمسه ويدفع القدس للكاهن.

  • فلا يدنسون اقداس بني اسرائيل التي يرفعونها للرب.

  • فيحملونهم ذنب اثم باكلهم اقداسهم. لاني انا الرب مقدسهم

  • وكلم الرب موسى قائلا.

  • كلم هرون وبنيه وجميع بني اسرائيل وقل لهم. كل انسان من بيت اسرائيل ومن الغرباء في اسرائيل قرّب قربانه من جميع نذورهم وجميع نوافلهم التي .يقرّبونها للرب محرقة

  • فللرضا عنكم يكون ذكرا صحيحا من البقر او الغنم او المعز.

  • كل ما كان فيه عيب لا تقرّبوه لانه لا يكون للرضا عنكم.

  • واذا قرّب انسان ذبيحة سلامة للرب وفاء لنذر او نافلة من البقر او الاغنام تكون صحيحة للرضا. كل عيب لا يكون فيها.

  • الاعمى والمكسور والمجروح والبثير والاجرب والاكلف هذه لا تقربوها للرب ولا تجعلوا منها وقودا على المذبح للرب.

  • واما الثور او الشاة الزوائدي او القزم فنافلة تعمله ولكن لنذر لا يرضى به.

  • ومرضوض الخصية ومسحوقها ومنزوعها ومقطوعها لا تقربوا للرب. وفي ارضكم لا تعملوها.

  • ومن يد ابن الغريب لا تقربوا خبز الهكم من جميع هذه لان فيها فسادها. فيها عيب لا يرضى بها عنكم.

  • وكلم الرب موسى قائلا.

  • متى ولد بقر او غنم او معزى يكون سبعة ايام تحت امه ثم من اليوم الثامن فصاعدا يرضى به قربان وقود للرب.

  • واما البقرة او الشاة فلا تذبحوها وابنها في يوم واحد.

  • ومتى ذبحتم ذبيحة شكر للرب فللرضا عنكم تذبحونها.

  • في ذلك اليوم تؤكل. لا تبقوا منها الى الغد. انا الرب.

  • فتحفظون وصاياي وتعملونها. انا الرب.

  • ولا تدنسون اسمي القدوس فاتقدس في وسط بني اسرائيل. انا الرب مقدسكم.

  • الذي اخرجكم من ارض مصر ليكون لكم الها. انا الرب.

  •  Habló Jehová a Moisés y le dijo:
  • «Di a Aarón y a sus hijos que se abstengan de las cosas santas que los hijos de Israel me han dedicado, para que no profanen mi santo nombre. Yo, Jehová.
  • »Diles que todo hombre de vuestra descendencia, en todas vuestras generaciones, que se acerque a las cosas sagradas que los hijos de Israel consagran a Jehová, estando impuro, será eliminado de mi presencia. Yo, Jehová.
  • »Cualquier hombre de la descendencia de Aarón que sea leproso o padezca flujo, no comerá de las cosas sagradas hasta que esté limpio.

    »El que toque cualquier cosa de cadáveres, o el hombre que haya tenido derramamiento de semen,

  • o el hombre que haya tocado cualquier reptil, por el cual haya quedado impuro, o a un hombre que le haya hecho impuro con cualquier impureza suya;
  • la persona que toque estas cosas será impura hasta la noche, y no comerá de las cosas sagradas antes que haya lavado su cuerpo con agua.
  • Cuando el sol se ponga, quedará limpio, y después podrá comer las cosas sagradas, pues es su alimento.
  • No comerá animal muerto ni despedazado por las fieras, pues se contaminaría con ello. Yo, Jehová.
  • »Guarden, pues, mi ordenanza, no sea que carguen con algún pecado cuando la profanen, y mueran a causa de ello. Yo soy Jehová, que los santifico.
  • »Ningún extraño comerá de las cosas sagradas. Ni el huésped del sacerdote ni el jornalero comerán cosas sagradas.
  • »Pero cuando el sacerdote compre algún esclavo por dinero, éste podrá comer de ellas, así como también el nacido en su casa podrá comer de su alimento.
  • »La hija del sacerdote, si se casa con un hombre que no es sacerdote, no comerá de la ofrenda de las cosas sagradas.
  • Pero si la hija del sacerdote queda viuda o es repudiada, no tiene prole y ha regresado a la casa de su padre, podrá comer del alimento de su padre como en su juventud; pero ningún extraño comerá de él.
  • »El que involuntariamente coma de cosa sagrada, la restituirá al sacerdote con la cosa sagrada y le añadirá una quinta parte.
  • No profanarán, pues, las cosas santas de los hijos de Israel, las cuales apartan para Jehová,
  • pues les harían cargar la iniquidad del pecado, por comer esas cosas santas. Yo, Jehová, soy el que los santifico.»
  • También habló Jehová a Moisés y le dijo:
  • «Habla a Aarón y a sus hijos, y a todos los hijos de Israel, y diles: Cualquier hombre de la casa de Israel, o de los extranjeros en Israel, que presente su ofrenda en pago de sus votos o como ofrenda voluntaria presentada en holocausto a Jehová,
  • para que sea aceptado deberá ofrecer un macho sin defecto de entre el ganado vacuno, de entre los corderos o de entre las cabras.
  • Ninguna cosa en que haya defecto ofreceréis, pues no os será aceptado.
  • »Asimismo, cuando alguno ofrezca un sacrificio en ofrenda de paz a Jehová para cumplir un voto, o como ofrenda voluntaria, sea de vacas o de ovejas, para que sea aceptado será sin defecto.
  • No ofreceréis a Jehová un animal ciego, perniquebrado, mutilado, verrugoso, sarnoso o roñoso, ni de ellos pondréis ofrenda quemada sobre el altar de Jehová.
  • Podrás ofrecer como ofrenda voluntaria un buey o un carnero que tenga de más o de menos, pero en pago de un voto no será aceptado.
  • No ofreceréis a Jehová un animal con testículos heridos o magullados, rasgados o cortados, ni en vuestra tierra lo ofreceréis.
  • Ni de mano de extranjeros tomarás estos animales para ofrecerlos como alimento de vuestro Dios, porque su corrupción está en ellos; hay en ellos defecto, no se os aceptarán.»
  • Habló Jehová a Moisés y le dijo:
  • «El becerro o el cordero o la cabra, cuando nazca, siete días estará mamando de su madre, pero desde el octavo día en adelante será aceptado como ofrenda de sacrificio que se quema para Jehová.
  • »No degollaréis en un mismo día una vaca o una oveja junto con su cría.
  • »Cuando ofrezcáis un sacrificio de acción de gracias a Jehová, lo sacrificaréis de manera que sea aceptable.
  • En el mismo día se comerá; no dejaréis de él para otro día. Yo, Jehová.
  • »Guardad, pues, mis mandamientos, y cumplidlos. Yo, Jehová.
  • »No profanéis mi santo nombre, para que yo sea santificado en medio de los hijos de Israel. Yo soy Jehová, que os santifico,
  • y os saqué de la tierra de Egipto para ser vuestro Dios. Yo, Jehová.»