Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Ездр.
Неем.
2Ездр.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Макк.
2Макк.
3Макк.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
6:1
6:4
6:8
6:13
6:17
6:19
6:20
6:21
6:23
6:24
6:27
1 О жертве повинности; 8 особые указания священникам относительно каждого рода жертвы.
И сказал Господь Моисею, говоря:
если кто согрешит и сделает преступление пред Господом и запрется пред ближним своим в том, что ему поручено, или у него положено, или им похищено, или обманет ближнего своего,
или найдет потерянное и запрется в том, и поклянется ложно в чем-нибудь, что люди делают и тем грешат, –
то, согрешив и сделавшись виновным, он должен возвратить похищенное, что похитил, или отнятое, что отнял, или порученное, что ему поручено, или потерянное, что он нашел;
или если он в чем поклялся ложно, то должен отдать сполна, и приложить к тому пятую долю и отдать тому, кому принадлежит, в день приношения жертвы повинности;
и за вину свою пусть принесет Господу к священнику в жертву повинности из стада овец овна без порока, по оценке твоей;
и очистит его священник пред Господом, и прощено будет ему, что бы он ни сделал, все, в чем он сделался виновным.
И сказал Господь Моисею, говоря:
заповедай Аарону и сынам его: вот закон всесожжения: всесожжение пусть остается на месте сожигания на жертвеннике всю ночь до утра, и огонь жертвенника пусть горит на нем [и не угасает];
и пусть священник оденется в льняную одежду свою, и наденет на тело свое льняное нижнее платье, и снимет пепел от всесожжения, которое сжег огонь на жертвеннике, и положит его подле жертвенника;
и пусть снимет с себя одежды свои, и наденет другие одежды, и вынесет пепел вне стана на чистое место;
а огонь на жертвеннике пусть горит [и] не угасает; и пусть священник зажигает на нем дрова каждое утро, и раскладывает на нем всесожжение, и сожигает на нем тук мирной жертвы;
огонь непрестанно пусть горит на жертвеннике и не угасает.
Вот закон о приношении хлебном: [священники] сыны Аароновы должны приносить его пред Господа к жертвеннику;
и пусть возьмет [священник] горстью своею из приношения хлебного и пшеничной муки и елея и весь ливан, который на жертве, и сожжет на жертвеннике: это приятное благоухание, в память пред Господом;
а остальное из него пусть едят Аарон и сыны его; пресным должно есть его на святом месте, на дворе скинии собрания пусть едят его;
не должно печь его квасным. Сие даю Я им в долю из жертв Моих. Это великая святыня, подобно как жертва за грех и жертва повинности.
Все потомки Аароновы мужеского пола могут есть ее. Это вечный участок в роды ваши из жертв Господних. Все, прикасающееся к ним, освятится.
И сказал Господь Моисею, говоря:
вот приношение от Аарона и сынов его, которое принесут они Господу в день помазания его: десятая часть ефы пшеничной муки в жертву постоянную, половина сего для утра и половина для вечера;
на сковороде в елее она должна быть приготовлена; напитанную елеем приноси ее в кусках, как разламывается в куски приношение хлебное; приноси ее в приятное благоухание Господу;
и священник, помазанный на место его из сынов его, должен совершать сие: это вечный устав Господа. Вся она должна быть сожжена;
и всякое хлебное приношение от священника все да будет сожигаемо, а не съедаемо.
И сказал Господь Моисею, говоря:
скажи Аарону и сынам его: вот закон о жертве за грех: жертва за грех должна быть заколаема пред Господом на том месте, где заколается всесожжение; это великая святыня;
священник, совершающий жертву за грех, должен есть ее; она должна быть съедаема на святом месте, на дворе скинии собрания;
все, что прикоснется к мясу ее, освятится; и если кровью ее обрызгана будет одежда, то обрызганное омой на святом месте;
глиняный сосуд, в котором она варилась, должно разбить; если же она варилась в медном сосуде, то должно его вычистить и вымыть водою;
весь мужеский пол священнического рода может есть ее: это великая святыня [у Господа];
а всякая жертва за грех, от которой кровь вносится в скинию собрания для очищения во святилище, не должна быть съедаема; ее должно сожигать на огне.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
душа́ я́же а́ще согрѣши́тъ, и презрѣ́въ пре́зритъ за́повѣди Госпо́дня, и солже́тъ къ дру́гу о вда́нiи, или́ о о́бщинѣ, или́ о хище́нiи, или́ преоби́дѣ чи́мъ бли́жняго,
или́ обрѣ́те погубле́ное, и солже́тъ о не́мъ, и клене́тся въ непра́вду о еди́нѣмъ от всѣ́хъ, я́же а́ще сотвори́тъ человѣ́къ я́ко согрѣши́ти въ ни́хъ:
и бу́детъ егда́ согрѣши́тъ и престу́питъ, и отда́стъ похище́ное, е́же похи́ти, или́ оби́ду, е́юже преоби́дѣ, или́ вда́нiе, е́же вдано́ бы́сть ему́, или́ поги́бшее, е́же обрѣ́те:
от вся́кiя ве́щи, ея́же ра́ди кля́ся въ непра́вду, и да отда́стъ са́мое то́ и́стое, и пя́тую ча́сть свою́ приложи́тъ ктому́: его́же е́сть, тому́ да отда́стъ, въ о́ньже де́нь обличи́тся:
и о преступле́нiи свое́мъ да принесе́тъ Го́споду овна́ от ове́цъ непоро́чна, цѣно́ю въ не́мже прегрѣши́:
и да помо́лится жре́цъ о не́мъ предъ Го́сподемъ, и оста́вится ему́ за еди́но от всѣ́хъ, я́же сотвори́ и преступи́ въ не́мъ.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
заповѣ́ждь Ааро́ну и сыно́мъ его́, глаго́ля: се́й зако́нъ всесожже́нiя: сiе́ всесожже́нiе на горѣ́нiи его́ на олтари́ всю́ но́щь до зау́тра, и о́гнь олтаря́ да гори́тъ на не́мъ, и не угаса́етъ:
и да облече́тся жре́цъ въ срачи́цу {Гре́ч.: хито́нъ.} льня́ну, и надра́ги льня́ны да возвлече́тъ на тѣ́ло свое́, и да изнесе́тъ прино́съ, его́же а́ще изжже́тъ о́гнь всесожже́нiя от олтаря́, и да поста́витъ бли́зъ олтаря́:
и да совлече́тъ ри́зы своя́, и да облече́тся въ ри́зы и́ны, и да изнесе́тъ прино́съ внѣ́ полка́ на мѣ́сто чи́сто:
и о́гнь на олтари́ да гори́тъ на не́мъ и не угаса́етъ: и да возжже́тъ на не́мъ жре́цъ дрова́ по вся́ у́тра, и да воскладе́тъ на́нь всесожже́нiе, и да возложи́тъ на́нь ту́къ спасе́нiя:
и о́гнь всегда́ да гори́тъ на олтари́, не угаса́етъ:
се́й зако́нъ же́ртвы, ю́же принесу́тъ сы́нове Ааро́ни жерцы́ предъ Го́сподемъ, пря́мо олтаря́:
и да во́зметъ от него́ [жре́цъ] го́рсть муки́ пшени́чны же́ртвенныя съ еле́емъ ея́ и со всѣ́мъ лива́номъ ея́, су́щими на же́ртвѣ: и да вознесе́тъ на олта́рь прино́съ въ воню́ благово́нiя, въ па́мять ея́ Го́споду:
оста́вшееся же от нея́ снѣ́стъ Ааро́нъ и сы́нове его́: прѣ́сна да снѣдя́тся въ мѣ́стѣ святѣ, въ притво́рѣ ски́нiи свидѣ́нiя да снѣдя́тъ я́:
да не испече́тся ква́сна: ча́сть сiю́ да́хъ и́мъ от прино́совъ Госпо́днихъ: свята́я святы́хъ су́ть, я́коже е́же о грѣсѣ́, и я́коже е́же о преступле́нiи:
вся́къ му́жескъ по́лъ жре́ческъ да снѣдя́тъ ю́: зако́нно вѣ́чно въ ро́ды ва́шя от прино́съ Госпо́днихъ: вся́къ, и́же а́ще прико́снется и́мъ, освяти́тся.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
се́й да́ръ Ааро́ну и сыно́мъ его́, его́же принесу́тъ Го́споду въ де́нь, въ о́ньже а́ще пома́жеши его́: деся́тую ча́сть мѣ́ры е́фи муки́ пшени́чны въ же́ртву всегда́, по́лъ ея́ зау́тра и по́лъ ея́ въ ве́черъ:
на сковрадѣ́ въ еле́и да сотвори́тся, спря́жену да принесе́тъ ю́ виту́ю же́ртву от укру́ховъ, же́ртву въ воню́ благово́нiя Го́споду:
жре́цъ пома́занный, и́же вмѣ́сто его́ от сыно́въ его́, да сотвори́тъ ю́: зако́нно вѣ́чно, все́ да соверши́тся:
и вся́ка же́ртва жре́ческа всесожже́нна да бу́детъ и да не снѣ́стся.
И рече́ Госпо́дь Бо́гъ Моисе́ю, глаго́ля:
рцы́ Ааро́ну и сыно́мъ его́, глаго́ля: се́й зако́нъ согрѣше́нiя: на мѣ́стѣ, на не́мже закала́ютъ всесожже́нiя, да закала́ютъ я́же грѣха́ ра́ди предъ Го́сподемъ: свята́я [бо] святы́хъ су́ть:
жре́цъ принося́й ю́ да снѣ́стъ ю́: въ мѣ́стѣ святѣ да снѣ́стся, въ притво́рѣ ски́нiи свидѣ́нiя:
вся́къ прикаса́йся мя́съ ея́ освяти́тся: и ему́же а́ще воскропи́тся от кро́ве ея́ на ри́зу, я́же а́ще воскропи́тся на ню́, да испере́тся на мѣ́стѣ святѣ:
и сосу́дъ гли́нянъ, въ не́мже вари́тся, да разбiе́тся: а́ще же въ мѣ́дянъ сосу́дѣ свари́тся, да истре́тъ его́, и измы́етъ водо́ю:
вся́къ му́жескъ по́лъ въ жерцѣ́хъ да снѣ́стъ ю́: свята́я [бо] святы́хъ су́ть Го́споду:
и вся́, я́же о грѣсѣ́ а́ще принесу́тся от кро́ве и́хъ въ ски́нiю свидѣ́нiя, ко очище́нiю во святы́ни, да не снѣдя́тся, огне́мъ да сожгу́тся.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір́ї скинії заповіту будуть їсти її.
Не буде печена вона квашеною.
Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов;
вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов;
вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх.
Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.
На лопатці в оливі буде вона зроблена;
принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова.
Уся вона буде спалена.
Уся вона буде спалена.
А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!
Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір́ї скинії заповіту.
Усе, що доторкнеться до м́яса її, стане святе;
а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий.
А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.
А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.