Скрыть
12:3
12:5
12:12
12:13
12:14
12:16
12:17
12:18
12:23
12:25
12:26
12:27
12:28
12:29
12:30
12:32
12:34
12:36
12:37
12:38
12:40
12:41
12:43
12:44
12:45
12:46
12:48
12:49
12:52
12:55
12:56
12:57
12:59
Английский (NKJV)
In the meantime, when an innumerable multitude of people had gathered together, so that they trampled one another, He began to say to His disciples first of all, «Beware of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
For there is nothing covered that will not be revealed, nor hidden that will not be known.
Therefore whatever you have spoken in the dark will be heard in the light, and what you have spoken in the ear in inner rooms will be proclaimed on the housetops.
«And I say to you, My friends, do not be afraid of those who kill the body, and after that have no more that they can do.
But I will show you whom you should fear: Fear Him who, after He has killed, has power to cast into hell; yes, I say to you, fear Him!
«Are not five sparrows sold for two copper coins? And not one of them is forgotten before God.
But the very hairs of your head are all numbered. Do not fear therefore; you are of more value than many sparrows.
«Also I say to you, whoever confesses Me before men, him the Son of Man also will confess before the angels of God.
But he who denies Me before men will be denied before the angels of God.
«And anyone who speaks a word against the Son of Man, it will be forgiven him; but to him who blasphemes against the Holy Spirit, it will not be forgiven.
«Now when they bring you to the synagogues and magistrates and authorities, do not worry about how or what you should answer, or what you should say.
For the Holy Spirit will teach you in that very hour what you ought to say.»
Then one from the crowd said to Him, «Teacher, tell my brother to divide the inheritance with me.»
But He said to him, «Man, who made Me a judge or an arbitrator over you?»
And He said to them, «Take heed and beware of covetousness, for onés life does not consist in the abundance of the things he possesses.»
Then He spoke a parable to them, saying: «The ground of a certain rich man yielded plentifully.
And he thought within himself, saying, «What shall I do, since I have no room to store my crops?́
So he said, «I will do this: I will pull down my barns and build greater, and there I will store all my crops and my goods.
And I will say to my soul, «Soul, you have many goods laid up for many years; take your ease; eat, drink, and be merry.»́
But God said to him, «Fool! This night your soul will be required of you; then whose will those things be which you have provided?́
«So is he who lays up treasure for himself, and is not rich toward God.»
Then He said to His disciples, «Therefore I say to you, do not worry about your life, what you will eat; nor about the body, what you will put on.
Life is more than food, and the body is more than clothing.
Consider the ravens, for they neither sow nor reap, which have neither storehouse nor barn; and God feeds them. Of how much more value are you than the birds?
And which of you by worrying can add one cubit to his stature?
If you then are not able to do the least, why are you anxious for the rest?
Consider the lilies, how they grow: they neither toil nor spin; and yet I say to you, even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
If then God so clothes the grass, which today is in the field and tomorrow is thrown into the oven, how much more will He clothe you, O you of little faith?
«And do not seek what you should eat or what you should drink, nor have an anxious mind.
For all these things the nations of the world seek after, and your Father knows that you need these things.
But seek the kingdom of God, and all these things shall be added to you.
«Do not fear, little flock, for it is your Fatheŕs good pleasure to give you the kingdom.
Sell what you have and give alms; provide yourselves money bags which do not grow old, a treasure in the heavens that does not fail, where no thief approaches nor moth destroys.
For where your treasure is, there your heart will be also.
«Let your waist be girded and your lamps burning;
and you yourselves be like men who wait for their master, when he will return from the wedding, that when he comes and knocks they may open to him immediately.
Blessed are those servants whom the master, when he comes, will find watching. Assuredly, I say to you that he will gird himself and have them sit down to eat, and will come and serve them.
And if he should come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.
But know this, that if the master of the house had known what hour the thief would come, he would have watched and not allowed his house to be broken into.
Therefore you also be ready, for the Son of Man is coming at an hour you do not expect.»
Then Peter said to Him, «Lord, do You speak this parable only to us, or to all people?»
And the Lord said, «Who then is that faithful and wise steward, whom his master will make ruler over his household, to give them their portion of food in due season?
Blessed is that servant whom his master will find so doing when he comes.
Truly, I say to you that he will make him ruler over all that he has.
But if that servant says in his heart, «My master is delaying his coming,́ and begins to beat the male and female servants, and to eat and drink and be drunk,
the master of that servant will come on a day when he is not looking for him, and at an hour when he is not aware, and will cut him in two and appoint him his portion with the unbelievers.
And that servant who knew his masteŕs will, and did not prepare himself or do according to his will, shall be beaten with many stripes.
But he who did not know, yet committed things deserving of stripes, shall be beaten with few. For everyone to whom much is given, from him much will be required; and to whom much has been committed, of him they will ask the more.
«I came to send fire on the earth, and how I wish it were already kindled!
But I have a baptism to be baptized with, and how distressed I am till it is accomplished!
Do you suppose that I came to give peace on earth? I tell you, not at all, but rather division.
For from now on five in one house will be divided: three against two, and two against three.
Father will be divided against son and son against father, mother against daughter and daughter against mother, mother-in-law against her daughter-in-law and daughter-in-law against her mother-in-law.»
Then He also said to the multitudes, «Whenever you see a cloud rising out of the west, immediately you say, «A shower is cominǵ; and so it is.
And when you see the south wind blow, you say, «There will be hot weatheŕ; and there is.
Hypocrites! You can discern the face of the sky and of the earth, but how is it you do not discern this time?
«Yes, and why, even of yourselves, do you not judge what is right?
When you go with your adversary to the magistrate, make every effort along the way to settle with him, lest he drag you to the judge, the judge deliver you to the officer, and the officer throw you into prison.
I tell you, you shall not depart from there till you have paid the very last mite.»
Церковнославянский (рус)
О ни́хже {между́ тѣ́мъ} собра́в­шымся тма́мъ наро́да, я́ко попира́ти дру́гъ дру́га, нача́тъ глаго́лати ученико́мъ Сво­и́мъ пе́рвѣе: внемли́те себѣ́ от­ ква́са фарисе́йска, е́же е́сть лицемѣ́рiе.
[Зач. 63.] Ничто́же бо покрове́но е́сть, е́же не от­кры́ет­ся, и та́йно, е́же не уразумѣ́ет­ся:
зане́, ели́ка во тмѣ́ рѣ́сте, во свѣ́тѣ услы́шат­ся: и е́же ко у́ху глаго́ласте во хра́мѣхъ, проповѣ́ст­ся на кро́вѣхъ.
Глаго́лю же ва́мъ друго́мъ Сво­и́мъ: не убо́йтеся от­ убива́ющихъ тѣ́ло и пото́мъ не мо́гущихъ ли́шше что́ сотвори́ти:
сказу́ю же ва́мъ, кого́ убо́йтеся: убо́йтеся иму́щаго вла́сть по убiе́нiи воврещи́ въ де́брь о́гнен­ную: е́й, глаго́лю ва́мъ, того́ убо́йтеся.
Не пя́ть ли пти́цъ цѣни́т­ся пѣ́нязема двѣма́, и ни еди́на от­ ни́хъ нѣ́сть забве́на предъ Бо́гомъ.
Но и вла́си главы́ ва́­шея вси́ изочте́ни су́ть. Не убо́йтеся у́бо: мно́зѣхъ пти́цъ у́нши есте́ вы́.
[Зач. 64.] Глаго́лю же ва́мъ: вся́къ, и́же а́ще исповѣ́сть Мя́ предъ человѣ́ки, и Сы́нъ Человѣ́ческiй исповѣ́сть его́ предъ А́нгелы Бо́жiими:
а от­вергі́йся Мене́ предъ человѣ́ки, от­ве́рженъ бу́детъ предъ А́нгелы Бо́жiими.
И вся́къ и́же рече́тъ сло́во на Сы́на Человѣ́ческаго, оста́вит­ся ему́: а на Свята́го Ду́ха хули́в­шему не оста́вит­ся.
Егда́ же при­­веду́тъ вы́ на собо́рища и вла́сти и влады́че­ст­ва, не пецы́теся, ка́ко или́ что́ от­вѣща́ете, или́ что́ рече́те:
Святы́й бо Ду́хъ научи́тъ вы́ въ то́й ча́съ, я́же подоба́етъ рещи́.
[Зач. 65.] Рече́ же Ему́ нѣ́кiй от­ наро́да: Учи́телю, рцы́ бра́ту мо­ему́ раздѣли́ти со мно́ю достоя́нiе.
О́нъ же рече́ ему́: человѣ́че, кто́ Мя́ поста́ви судiю́ или́ дѣли́теля надъ ва́ми?
Рече́ же къ ни́мъ: блюди́те и храни́теся от­ лихо­и́м­ст­ва: я́ко не от­ избы́тка {внегда́ избы́точе­с­т­вовати} кому́ живо́тъ его́ е́сть от­ имѣ́нiя его́.
[Зач. 66.] Рече́ же при́тчу къ ни́мъ, глаго́ля: человѣ́ку нѣ́ко­ему бога́ту угобзи́ся ни́ва:
и мы́сляше въ себѣ́, глаго́ля: что́ сотворю́, я́ко не и́мамъ гдѣ́ собра́ти плодо́въ мо­и́хъ?
И рече́: се́ сотворю́: разорю́ жи́тницы моя́, и бо́лшыя сози́жду, и соберу́ ту́ вся́ жи́та моя́ и блага́я моя́:
и реку́ души́ мо­е́й: душе́, и́маши мно́га бла́га, лежа́ща на лѣ́та мно́га: почива́й, я́ждь, пі́й, весели́ся.
Рече́ же ему́ Бо́гъ: безу́мне, въ сiю́ но́щь ду́шу твою́ истя́жутъ от­ тебе́: а я́же угото́валъ еси́, кому́ бу́дутъ?
Та́ко собира́яй себѣ́, а не въ Бо́га богатѣ́я.
Рече́ же ко ученико́мъ Сво­и́мъ: сего́ ра́ди глаго́лю ва́мъ: не пецы́теся душе́ю ва́­шею, что́ я́сте: ни тѣ́ломъ, во что́ облече́теся:
душа́ бо́лши е́сть пи́щи, и тѣ́ло оде́жды.
Смотри́те вра́нъ, я́ко не сѣ́ютъ, ни жну́тъ: и́мже нѣ́сть сокро́вища, ни жи́тницы, и Бо́гъ пита́етъ и́хъ: ко́льми па́че вы́ есте́ лу́чши пти́цъ?
Кто́ же от­ ва́съ пекі́йся мо́жетъ при­­ложи́ти во́зрасту сво­ему́ ла́коть еди́нъ?
А́ще у́бо ни ма́ла чесо́ мо́жете, что́ о про́чихъ пече́теся?
Смотри́те кри́ны, ка́ко расту́тъ: не тружда́ют­ся, ни пряду́тъ: глаго́лю же ва́мъ, я́ко ни Соломо́нъ во все́й сла́вѣ сво­е́й облече́ся, я́ко еди́нъ от­ си́хъ.
А́ще же траву́, на селѣ́ дне́сь су́щу и у́трѣ въ пе́щь вме́щему, Бо́гъ та́ко одѣва́етъ: ко́льми па́че ва́съ, маловѣ́ри?
И вы́ не ищи́те, что́ я́сте, или́ что́ пiе́те: и не воз­носи́теся:
всѣ́хъ бо си́хъ язы́цы мíра сего́ и́щутъ: ва́шъ же Оте́цъ вѣ́сть, я́ко тре́буете си́хъ.
Оба́че ищи́те Ца́р­ст­вiя Бо́жiя, и сiя́ вся́ при­­ложа́т­ся ва́мъ.
[Зач. 67.] Не бо́йся, ма́лое ста́до: я́ко благо­изво́ли Оте́цъ ва́шъ да́ти ва́мъ Ца́р­ст­во.
Продади́те имѣ́нiя ва́ша и дади́те ми́лостыню. Сотвори́те себѣ́ влага́лища неветша́юща, сокро́вище неоскудѣ́емо на небесѣ́хъ, идѣ́же та́ть не при­­ближа́ет­ся, ни мо́ль растлѣва́етъ.
Идѣ́же бо сокро́вище ва́­ше, ту́ и се́рдце ва́­ше бу́детъ.
Да бу́дутъ чре́сла ва́ша препоя́сана, и свѣти́лницы горя́щiи:
и вы́ подо́бни человѣ́комъ ча́ющымъ го́спода сво­его́, когда́ воз­врати́т­ся от­ бра́ка, да при­­ше́дшу и толкну́в­шу, а́бiе от­ве́рзутъ ему́.
Блаже́ни раби́ ті́и, и́хже при­­ше́дъ госпо́дь обря́щетъ бдя́щихъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко препоя́шет­ся и поса́дитъ и́хъ, и мину́въ {приступи́въ} послу́житъ и́мъ.
И а́ще прiи́детъ во втору́ю стра́жу, и въ тре́тiю стра́жу прiи́детъ, и обря́щетъ [и́хъ] та́ко, блаже́ни су́ть раби́ ті́и.
Се́ же вѣ́дите, я́ко а́ще бы вѣ́далъ господи́нъ хра́мины, въ кі́й ча́съ та́ть прiи́детъ, бдѣ́лъ у́бо бы, и не бы́ да́лъ подкопа́ти до́му сво­его́.
И вы́ у́бо бу́дите гото́ви: я́ко, въ о́нъ же ча́съ не мни́те, Сы́нъ Человѣ́ческiй прiи́детъ.
Рече́ же Ему́ Пе́тръ: Го́споди, къ на́мъ ли при́тчу сiю́ глаго́леши, или́ ко всѣ́мъ?
Рече́ же Госпо́дь: [Зач. 68.] кто́ у́бо е́сть вѣ́рный стро­и́тель и му́дрый, его́же поста́витъ госпо́дь надъ че́лядiю сво­е́ю, дая́ти во вре́мя житомѣ́рiе?
Блаже́нъ ра́бъ то́й, его́же при­­ше́дъ госпо́дь его́ обря́щетъ творя́ща та́ко:
во­и́стин­ну глаго́лю ва́мъ, я́ко надъ всѣ́мъ имѣ́нiемъ сво­и́мъ поста́витъ его́.
А́ще же рече́тъ ра́бъ то́й въ се́рдцы сво­е́мъ: косни́тъ господи́нъ мо́й прiити́: и начне́тъ би́ти рабы́ и рабы́ни, я́сти же и пи́ти и упива́тися:
прiи́детъ господи́нъ раба́ того́ въ де́нь, въ о́нъ же не ча́етъ, и въ ча́съ, въ о́нъ же не вѣ́сть: и расте́шетъ его́, и ча́сть его́ съ невѣ́рными положи́тъ.
То́й же ра́бъ вѣ́дѣвый во́лю господи́на сво­его́, и не угото́вавъ, ни сотвори́въ по во́ли его́, бiе́нъ бу́детъ мно́го:
невѣ́дѣвый же, сотвори́въ же досто́йная ра́намъ, бiе́нъ бу́детъ ма́ло. [Зач. 69.] Вся́кому же, ему́же дано́ бу́детъ мно́го, мно́го взы́щет­ся от­ него́: и ему́же преда́ша мно́жайше, мно́жайше про́сятъ {истя́жутъ} от­ него́.
Огня́ прiидо́хъ воврещи́ на зе́млю, и что́ хощу́, а́ще уже́ воз­горѣ́ся?
Креще́нiемъ же и́мамъ крести́тися, и ка́ко удержу́ся, до́ндеже сконча́ют­ся?
Мните́ ли, я́ко ми́ръ прiидо́хъ да́ти на зе́млю? Ни́, глаго́лю ва́мъ, но раздѣле́нiе.
Бу́дутъ бо от­се́лѣ пя́ть во еди́номъ дому́ раздѣле́ни, трiе́ на два́, и два́ на три́:
раздѣли́т­ся оте́цъ на сы́на, и сы́нъ на отца́: ма́ти на дще́рь, и дщи́ на ма́терь: свекры́ на невѣ́сту свою́, и невѣ́ста на свекро́вь свою́.
Глаго́лаше же и наро́домъ: егда́ у́зрите о́блакъ восходя́щь от­ за́пада, а́бiе глаго́лете: ту́ча гряде́тъ: и быва́етъ та́ко.
И егда́ ю́гъ вѣ́ющь, глаго́лете: зно́й бу́детъ: и быва́етъ.
Лицемѣ́ри, лице́ не́бу и земли́ вѣ́сте искуша́ти: вре́мене же сего́ ка́ко не искуша́ете?
Что́ же и о себѣ́ не су́дите пра́ведно­е?
Егда́ бо гряде́ши съ сопе́рникомъ тво­и́мъ ко кня́зю, на пути́ да́ждь дѣ́ланiе {потщи́ся} избы́ти от­ него́: да не ка́ко при­­влече́тъ тебе́ къ судiи́, и судiя́ тя́ преда́стъ слузѣ́, и слуга́ всади́тъ тя́ въ темни́цу:
глаго́лю тебѣ́: не изы́деши от­ту́ду, до́ндеже и послѣ́днюю мѣ́дницу воз­да́си.
Украинский (Огієнко)
Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну.
Так, кажу вам: Того бійтеся!
Чи ж не п́ять горобців продають за два гроші?
Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Але навіть волосся вам на голові пораховане все.
Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься;
а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного.
Спочивай, їж та пий, і веселися!
Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?…
Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує.
Скільки ж більше за птахів ви варті!
Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть.
Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Продавайте достатки свої та милостиню подавайте.
Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони!
Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий.
Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть.
А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю?
Ні, кажу вам, але поділ!
Віднині бо п́ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!…
Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в́язниці тебе.
Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
Дар ин миён, вақте ки ҳазорон одамон ҷамъ омаданд, ба тавре ки якдигарро фишор медоданд, Ў ба сухан оғоз намуда, аввал ба шогирдони Худ гуфт: “Аз хамиртуруши фарисиён, ки риёкорист, ҳазар кунед“.
Ҳеҷ чизи ниҳоне нест, ки ошкор нагардад, ва ҳеҷ чизи махфие нест, ки маълум нашавад.
Бинобар ин, он чи шумо дар торикӣ гуфтаед, дар рўшноӣ шунида хоҳад шудм, ва он чи шумо дар хона ба гўш гуфтаед, дар болои бомҳо эълон карда хоҳад шуд.
Ва Ман ба шумо эй дўстонам, мегўям: аз кушандагони ҷисм, ки қодир нестанд баъд аз он ягон кори дигаре бикунанд, натарсед.
Лекин ба шумо нишон медиҳам, ки аз кӣ тарсидан лозим аст: аз Ў ҳаросон бошед, ки баъд аз куштан қодир аст ба дўзах андозад; оре, ба шумо мегўям, ки аз Ў тарсед.
Оё панҷ гунҷишк ба ду фулус фурўхта намешавад? Ва ягонтои онҳо аз назари Худо намеафтад.
Ва ҳатто ҳамаи мўйҳои сари шумо шумурда шудааст. Пас, натарсед: шумо аз бисёр гунҷишкон бартарӣ доред.
Ва Ман ба шумо мегўям: ҳар кӣ Маро дар назди мардум эътироф кунад, Писари Одам низ вайро дар назди фариштагони Худо эътироф хоҳад кард.
Лекин ҳар кӣ Маро дар назди мардун инкор кунад, вай дар назди фариштагон инкор карда хоҳад шуд.
Ва ҳар кӣ бар зидди Писари Одам сухане гўяд, ба вай омурзида мешавад; лекин ҳар кӣ ба зидди Рўҳулқудс куфр гўяд, ба вай омурзида нахоҳад шуд.
Ҳар гоҳ шуморо ба куништҳо ва назди сардорон ва ҳокимон баранд, андеша накунед, ки чӣ гуна ё чӣ ҷавобе бояд бидиҳед ва ё чӣ сухане бояд бигўед;
Зеро ки дар он соат Рўҳулқудс шуморо таълим хоҳад дод, ки чӣ бояд гуфт“.
Шахсе аз миёни мардум ба Ў гуфт: “Эй Устод! Ба бародарам бигўй, ки меросро бо ман тақсим кунад“.
Ба вай гуфт: “Эй одамизод, кӣ Маро бар шумо қозӣ ё ҳаким Кардааст?“
Ва ба онҳо гуфт: “Зинҳор, аз тамаъкорӣ ҳазар кунед, зеро ки ҳаёти одам ба фаровонии дороии вай вобаста нест“.
Ва масале ба онҳо гуфт: “Киштзори як марди сарватдор ҳосили фаровоне овард;
Ва дар дили худ андеша карда гуфт: “Чӣ кунам, модоме ки барои анбор кардани ҳосилоти худ ҷое надорам?“
Ва гуфт: “Чунин мекунам: анборҳои худро вайрон карда, калонтарашро бино мекунам, ва дар он ҷо тамоми ғалладона ва тамоми дороии худро ҷамъ меоварам.
Ва ба ҷони худ мегўям: Эй ҷони ман! Дороии бисьёре барои чандин сол дорӣ: фароғат кун, бихўр, бинўш ва димоғчоқӣ кун“.
Вале Худо ба вай гуфт: “Эй нодон! Худи имшаб ҷонатро аз ту талаб мекунанд; пас, он чи захира кардӣ, насиби кӣ мешавад?“
„Чунин аст ҳоли касе ки барои худ ганҷҳо ғун мекунад, вале пеши Худо сарвате надорад“.
Ва Ў ба шогирдонаш гуфт: “Бинобар ин ба шумо мегўям: барои ҳаёти худ ғамхори накунед, ки чӣ бихўред, низ барои ҷисми худ, ки чӣ бипўшед:
Ҳаёт аз хўрок ва ҷисм аз пўшок муҳимтар аст.
Ба зоғон нигоҳ кунед: онҳо на мекоранд, на медараванд; На ганҷинае доранд, на анборе, ва Худо ба онҳо рўзӣ мерасонад; пас шумо аз парандагон чӣ қадар бештар арзанда ҳастед!“
Ва кист ки аз шумо, ки бо ғамхории худ қоматашро як зироъ баланд карда тавонад?
Пас, агар шумо аз ўҳдаи чунин кори хурдтарин баромада натавонед, чаро ба дигараш ғамхори мекунед?
Ба савсанҳо назар кунед, ки чӣ гуна нашъунамо меёбанд: на меҳнат мекунанд ва на мересанд; лекин ба шумо мегўям, ки Сулаймон ҳам бо тамоми ҷалоли худ чун яке аз онҳо либос напўшидааст
Пас, агар Худо алафи саҳроро, ки имрўз ҳасту фардо ба танўр андохта мешавад, чунин бипўшонад, шуморо эй сустимонҳо, чӣ қадар аз он беҳтар пўшонда метавонад.
Ва шумо дар ҷустуҷўи он набошед, ки чӣ бихўред ё чи бипўшед, аз ғам осуда бошед.
Чунки қавми ҷаҳон дар ҷустуҷўи ҳамаи ин чизҳо мебошанд; лекин Падари шумо медонад, ки шумо ба ин чизҳо эҳтиёҷ доред;
Балки Малакути Худоро биталабед, ва ҳамаи ин ба шумо илова хоҳад шуд.
Натарс, эй рамаи худр! Зеро ки Падари шумо таваҷҷўҳ намудааст, ки Малакутро ба шумо ато кунад.
Дороии худро бифрўшед ва садақа диҳед. Барои худ ҳамьёнҳои кўҳнанашаванда, ганҷи бепоён дар осмон муҳайё созед, ки дузд ба он наздик намешавад, ва куя онро намезанад;
Зеро ҳар ҷо, ганҷи шумост, дили шумо низ дар он ҷо хоҳад буд.
Камарҳотон баста ва чароғҳотон фурўзон бошад;
Ва худатон монанди касоне бошед, ки ба оғои худ интизорӣ доранд, то ки ҳангоми аз тўи арўси омада дарро кўфтанаш дарҳол барояш воз кунанд.
Хушо ҳамон ғуломе ки оғояшон, дар вақти омаданаш, онҳоро бедор меёбад; ба ростӣ ба шумо мегўям, ки вай камари худро баста, онҳоро назди суфра хоҳад шинонд ва пеш омада, ба онҳо хизмат хоҳад кард.
.Ва агар дар поси дуюм ва сеюми шаб омада, онҳоро чунин ёбад, хушо он ғулом!
Лекин ҳаминро шумо медонед, ки агар соҳиби хона медонист ки дар кадом соат дузд меояд, бедор монда, намегузошт, ки ба хонааш нақб занад:
Пас, шумо низ тайёр бошед, зеро дар соате ки гумон надоред,Писари Одам меояд.
Петрус гуфт: “Худовандо! Оё ин масалро барои мо гуфтӣ, ё барои ҳама?“
Худованд гуфт: “Кист он гумоштаи мўътамад ва доно, ки оғояш вайро бар хизматгорони худ таин карда бошад, то ки ба онҳо дар сари вақт хўрок диҳад?
Хушо он ғуломе ки оғояш омада, вайро машғули ҳамин кор ёбад;
Ба ростӣ ба шумо мегўям, ки вайро бар тамоми дороии худ таъин хоҳад кард.
Лекин агар он ғулом дар дили худ гўяд, ки ́оғои ман ба зудӣ намеояд́, ва ба задани ғуломону канизон ва ба хўрдану нўшидану маст шудан шурўъ кунад,
Оғои он ғулом, дар рўзе ки ў мунтазир нест, ва дар соате ки гумон надорад, хоҳадд омад, ва ўро ду пора карда, қисматашро бо хоинон баробар хоҳад кард.
Ва он ғулом, ки иродаи оғои худро медонист, вале тайёр нашуд ва мувофиқи иродаи вай амал накард, шаттаи бисьёр хоҳад хўрд;
Аммо он ки намедонист ва корҳои сазовори ҷазо кард, камтар шатта хоҳад хўрд. Ба ҳар касе ки бисьёр ато шуда бошад, аз вай бисьёр талаб карда мешавад; ва ба ҳар касе ки амонати бисьёр супурда шуда бошад, аз вай бисьёр талаб мекунанд.
Ман омадаам, то ки оташе бар замин фурўд оварам, ва хеле иштиёқмандам, ки он ҳоло фурўзон шавад!
Маро таъмиде дар пеш аст, таъмиде ки бояд биёбам; ва чӣ қадар дар изтироб ҳастам, то даме ки ин ба амал ояд!
Оё шумо гумон мекунед, ки Ман омадаам, то осоиштагӣ ба замин биёрам? Не, мегўям ба шумо, балки барои он ки ҷудоӣ биёрам;
Зеро ки минбаъд панҷ нафар дар як хона аз ҳам ҷудо хоҳанд буд: се аз ду, ва ду аз се;
Падар аз писар ва писар аз падар, модар аз духтар ва духтар аз модар, модаршў аз келин ва келин аз модаршў ҷудо хоҳад буд“.
Ба мардум низ гуфт: “Вақте ки абри аз ғарб пайдошударо мебинед, дарҳол мегўед: ́Борон хоҳад борид́; ва чунин мешавад;
Ва ҳангоме ки боди ҷанубӣ мевазад, мегўед: ́Гармо хоҳад омад́; ва меояд.
Эй риёкорон! Қиёфаи замину осмонро шинохта метавонед, пас чӣ гуна ин замонро шинохта наметавонед?
Пас, чаро шумо аз пеши худ ҳукм намекунед, ки адолат чист?
Вақте ки ту бо даъвогари худ назди сардор меравӣ, дар аснои роҳ саъю кўшиш намо, ки аз вай халос шавӣ, то ки вай туро назди қозӣ набарад, ва қозӣ туро ба мулозим насупорад, мулозим туро ва ба зиндон наандозад;
Ба ту мегўям, ки то фулуси охиринро адо накунӣ, аз он ҷо берун нахоҳӣ рафт“.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible