Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
12:3
12:5
12:12
12:13
12:14
12:16
12:17
12:18
12:23
12:24
см.:Пс.103:27-28;
12:25
12:26
12:27
12:28
12:29
12:30
12:32
12:34
12:36
12:37
12:38
12:40
12:41
12:43
12:44
12:45
12:46
12:48
12:49
12:52
12:55
12:56
12:57
12:59
О ни́хже {между́ тѣ́мъ} собра́вшымся тма́мъ наро́да, я́ко попира́ти дру́гъ дру́га, нача́тъ глаго́лати ученико́мъ Свои́мъ пе́рвѣе: внемли́те себѣ́ от ква́са фарисе́йска, е́же е́сть лицемѣ́рiе.
[Зач. 63.] Ничто́же бо покрове́но е́сть, е́же не откры́ется, и та́йно, е́же не уразумѣ́ется:
зане́, ели́ка во тмѣ́ рѣ́сте, во свѣ́тѣ услы́шатся: и е́же ко у́ху глаго́ласте во хра́мѣхъ, проповѣ́стся на кро́вѣхъ.
Глаго́лю же ва́мъ друго́мъ Свои́мъ: не убо́йтеся от убива́ющихъ тѣ́ло и пото́мъ не мо́гущихъ ли́шше что́ сотвори́ти:
сказу́ю же ва́мъ, кого́ убо́йтеся: убо́йтеся иму́щаго вла́сть по убiе́нiи воврещи́ въ де́брь о́гненную: е́й, глаго́лю ва́мъ, того́ убо́йтеся.
Не пя́ть ли пти́цъ цѣни́тся пѣ́нязема двѣма́, и ни еди́на от ни́хъ нѣ́сть забве́на предъ Бо́гомъ.
Но и вла́си главы́ ва́шея вси́ изочте́ни су́ть. Не убо́йтеся у́бо: мно́зѣхъ пти́цъ у́нши есте́ вы́.
[Зач. 64.] Глаго́лю же ва́мъ: вся́къ, и́же а́ще исповѣ́сть Мя́ предъ человѣ́ки, и Сы́нъ Человѣ́ческiй исповѣ́сть его́ предъ А́нгелы Бо́жiими:
а отвергі́йся Мене́ предъ человѣ́ки, отве́рженъ бу́детъ предъ А́нгелы Бо́жiими.
И вся́къ и́же рече́тъ сло́во на Сы́на Человѣ́ческаго, оста́вится ему́: а на Свята́го Ду́ха хули́вшему не оста́вится.
Егда́ же приведу́тъ вы́ на собо́рища и вла́сти и влады́чества, не пецы́теся, ка́ко или́ что́ отвѣща́ете, или́ что́ рече́те:
Святы́й бо Ду́хъ научи́тъ вы́ въ то́й ча́съ, я́же подоба́етъ рещи́.
[Зач. 65.] Рече́ же Ему́ нѣ́кiй от наро́да: Учи́телю, рцы́ бра́ту моему́ раздѣли́ти со мно́ю достоя́нiе.
О́нъ же рече́ ему́: человѣ́че, кто́ Мя́ поста́ви судiю́ или́ дѣли́теля надъ ва́ми?
Рече́ же къ ни́мъ: блюди́те и храни́теся от лихои́мства: я́ко не от избы́тка {внегда́ избы́точествовати} кому́ живо́тъ его́ е́сть от имѣ́нiя его́.
[Зач. 66.] Рече́ же при́тчу къ ни́мъ, глаго́ля: человѣ́ку нѣ́коему бога́ту угобзи́ся ни́ва:
и мы́сляше въ себѣ́, глаго́ля: что́ сотворю́, я́ко не и́мамъ гдѣ́ собра́ти плодо́въ мои́хъ?
И рече́: се́ сотворю́: разорю́ жи́тницы моя́, и бо́лшыя сози́жду, и соберу́ ту́ вся́ жи́та моя́ и блага́я моя́:
и реку́ души́ мое́й: душе́, и́маши мно́га бла́га, лежа́ща на лѣ́та мно́га: почива́й, я́ждь, пі́й, весели́ся.
Рече́ же ему́ Бо́гъ: безу́мне, въ сiю́ но́щь ду́шу твою́ истя́жутъ от тебе́: а я́же угото́валъ еси́, кому́ бу́дутъ?
Та́ко собира́яй себѣ́, а не въ Бо́га богатѣ́я.
Рече́ же ко ученико́мъ Свои́мъ: сего́ ра́ди глаго́лю ва́мъ: не пецы́теся душе́ю ва́шею, что́ я́сте: ни тѣ́ломъ, во что́ облече́теся:
душа́ бо́лши е́сть пи́щи, и тѣ́ло оде́жды.
Смотри́те вра́нъ, я́ко не сѣ́ютъ, ни жну́тъ: и́мже нѣ́сть сокро́вища, ни жи́тницы, и Бо́гъ пита́етъ и́хъ: ко́льми па́че вы́ есте́ лу́чши пти́цъ?
Кто́ же от ва́съ пекі́йся мо́жетъ приложи́ти во́зрасту своему́ ла́коть еди́нъ?
А́ще у́бо ни ма́ла чесо́ мо́жете, что́ о про́чихъ пече́теся?
Смотри́те кри́ны, ка́ко расту́тъ: не тружда́ются, ни пряду́тъ: глаго́лю же ва́мъ, я́ко ни Соломо́нъ во все́й сла́вѣ свое́й облече́ся, я́ко еди́нъ от си́хъ.
А́ще же траву́, на селѣ́ дне́сь су́щу и у́трѣ въ пе́щь вме́щему, Бо́гъ та́ко одѣва́етъ: ко́льми па́че ва́съ, маловѣ́ри?
И вы́ не ищи́те, что́ я́сте, или́ что́ пiе́те: и не возноси́теся:
всѣ́хъ бо си́хъ язы́цы мíра сего́ и́щутъ: ва́шъ же Оте́цъ вѣ́сть, я́ко тре́буете си́хъ.
Оба́че ищи́те Ца́рствiя Бо́жiя, и сiя́ вся́ приложа́тся ва́мъ.
[Зач. 67.] Не бо́йся, ма́лое ста́до: я́ко благоизво́ли Оте́цъ ва́шъ да́ти ва́мъ Ца́рство.
Продади́те имѣ́нiя ва́ша и дади́те ми́лостыню. Сотвори́те себѣ́ влага́лища неветша́юща, сокро́вище неоскудѣ́емо на небесѣ́хъ, идѣ́же та́ть не приближа́ется, ни мо́ль растлѣва́етъ.
Идѣ́же бо сокро́вище ва́ше, ту́ и се́рдце ва́ше бу́детъ.
Да бу́дутъ чре́сла ва́ша препоя́сана, и свѣти́лницы горя́щiи:
и вы́ подо́бни человѣ́комъ ча́ющымъ го́спода своего́, когда́ возврати́тся от бра́ка, да прише́дшу и толкну́вшу, а́бiе отве́рзутъ ему́.
Блаже́ни раби́ ті́и, и́хже прише́дъ госпо́дь обря́щетъ бдя́щихъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко препоя́шется и поса́дитъ и́хъ, и мину́въ {приступи́въ} послу́житъ и́мъ.
И а́ще прiи́детъ во втору́ю стра́жу, и въ тре́тiю стра́жу прiи́детъ, и обря́щетъ [и́хъ] та́ко, блаже́ни су́ть раби́ ті́и.
Се́ же вѣ́дите, я́ко а́ще бы вѣ́далъ господи́нъ хра́мины, въ кі́й ча́съ та́ть прiи́детъ, бдѣ́лъ у́бо бы, и не бы́ да́лъ подкопа́ти до́му своего́.
И вы́ у́бо бу́дите гото́ви: я́ко, въ о́нъ же ча́съ не мни́те, Сы́нъ Человѣ́ческiй прiи́детъ.
Рече́ же Ему́ Пе́тръ: Го́споди, къ на́мъ ли при́тчу сiю́ глаго́леши, или́ ко всѣ́мъ?
Рече́ же Госпо́дь: [Зач. 68.] кто́ у́бо е́сть вѣ́рный строи́тель и му́дрый, его́же поста́витъ госпо́дь надъ че́лядiю свое́ю, дая́ти во вре́мя житомѣ́рiе?
Блаже́нъ ра́бъ то́й, его́же прише́дъ госпо́дь его́ обря́щетъ творя́ща та́ко:
вои́стинну глаго́лю ва́мъ, я́ко надъ всѣ́мъ имѣ́нiемъ свои́мъ поста́витъ его́.
А́ще же рече́тъ ра́бъ то́й въ се́рдцы свое́мъ: косни́тъ господи́нъ мо́й прiити́: и начне́тъ би́ти рабы́ и рабы́ни, я́сти же и пи́ти и упива́тися:
прiи́детъ господи́нъ раба́ того́ въ де́нь, въ о́нъ же не ча́етъ, и въ ча́съ, въ о́нъ же не вѣ́сть: и расте́шетъ его́, и ча́сть его́ съ невѣ́рными положи́тъ.
То́й же ра́бъ вѣ́дѣвый во́лю господи́на своего́, и не угото́вавъ, ни сотвори́въ по во́ли его́, бiе́нъ бу́детъ мно́го:
невѣ́дѣвый же, сотвори́въ же досто́йная ра́намъ, бiе́нъ бу́детъ ма́ло. [Зач. 69.] Вся́кому же, ему́же дано́ бу́детъ мно́го, мно́го взы́щется от него́: и ему́же преда́ша мно́жайше, мно́жайше про́сятъ {истя́жутъ} от него́.
Огня́ прiидо́хъ воврещи́ на зе́млю, и что́ хощу́, а́ще уже́ возгорѣ́ся?
Креще́нiемъ же и́мамъ крести́тися, и ка́ко удержу́ся, до́ндеже сконча́ются?
Мните́ ли, я́ко ми́ръ прiидо́хъ да́ти на зе́млю? Ни́, глаго́лю ва́мъ, но раздѣле́нiе.
Бу́дутъ бо отсе́лѣ пя́ть во еди́номъ дому́ раздѣле́ни, трiе́ на два́, и два́ на три́:
раздѣли́тся оте́цъ на сы́на, и сы́нъ на отца́: ма́ти на дще́рь, и дщи́ на ма́терь: свекры́ на невѣ́сту свою́, и невѣ́ста на свекро́вь свою́.
Глаго́лаше же и наро́домъ: егда́ у́зрите о́блакъ восходя́щь от за́пада, а́бiе глаго́лете: ту́ча гряде́тъ: и быва́етъ та́ко.
И егда́ ю́гъ вѣ́ющь, глаго́лете: зно́й бу́детъ: и быва́етъ.
Лицемѣ́ри, лице́ не́бу и земли́ вѣ́сте искуша́ти: вре́мене же сего́ ка́ко не искуша́ете?
Что́ же и о себѣ́ не су́дите пра́ведное?
Егда́ бо гряде́ши съ сопе́рникомъ твои́мъ ко кня́зю, на пути́ да́ждь дѣ́ланiе {потщи́ся} избы́ти от него́: да не ка́ко привлече́тъ тебе́ къ судiи́, и судiя́ тя́ преда́стъ слузѣ́, и слуга́ всади́тъ тя́ въ темни́цу:
глаго́лю тебѣ́: не изы́деши отту́ду, до́ндеже и послѣ́днюю мѣ́дницу возда́си.
Тем временем собралось великое множество народа, так что вышла давка; а Он сперва стал говорить, обращаясь к Своим ученикам:
«Берегитесь фарисейской закваски, которая есть лицедейство.
«Берегитесь фарисейской закваски, которая есть лицедейство.
Нет ничего сокровенного, что не вышло бы наружу, и ничего тайного, что не сделалось бы известным.
Поэтому то, что вы сказали во тьме, будет слышно при свете дня, и то, о чем вы шептались взаперти, провозгласят с кровель домов.
И Я говорю вам, как друзьям Моим: не бойтесь тех, кто умерщвляют тело и после этого уже ничего не могут сделать!
А кого бояться, Я скажу вам: бойтесь Того, Кто имеет власть после умерщвления ввергнуть в Геенну; да, говорю вам, вот кого бойтесь!
Разве пяти воробьям цена не две медные монеты? А ведь ни один из них не забыт у Бога.
А у вас и волосы на голове все сосчитаны. Не бойтесь: вам цена больше, чем множеству воробьев.
И Я говорю вам: кто воздаст Мне честь перед людьми, тому и Сын Человеческий воздаст честь перед Ангелами Божьими;
а кто отречется от Меня перед людьми, от того и Сын Человеческий отречется перед Ангелами Божьими.
И кто скажет слово против Сына Человеческого, простится ему; но кто изречет хулу против Святого Духа, ему не простится.
А когда станут приводить вас в синагоги, и к начальством, и к властям, не тревожьтесь, как вам защищаться и что сказать;
потому что Дух Святой научит вас в тот самый час, что надо сказать».
Тут кто-то из толпы сказал Ему:
«Учитель, скажи моему брату, чтобы он поделился со мной наследством!»
«Учитель, скажи моему брату, чтобы он поделился со мной наследством!»
Но Он ему сказал:
«Любезный, разве Я поставлен у вас судить и делить между вами ваше добро?»
«Любезный, разве Я поставлен у вас судить и делить между вами ваше добро?»
И Он сказал им:
«Смотрите, берегитесь стяжательства, потому что даже при изобилии благ не от них зависит жизнь человека».
«Смотрите, берегитесь стяжательства, потому что даже при изобилии благ не от них зависит жизнь человека».
И рассказал Он им притчу:
«У одного богача на полях был хороший урожай,
«У одного богача на полях был хороший урожай,
и он рассуждал сам с собой: «Что мне делать? Уродилось столько, что девать некуда!»
И решил он: «Вот что сделаю: снесу житницы, выстрою другие побольше, свезу туда весь урожай, все, чем богат,
и скажу своей душе: «Ну, теперь у тебя добра полно на многие годы; не думай ни о чем, ешь, пей да наслаждайся жизнью!»
Но Бог сказал ему: «Глупец! Этой же ночью душу твою востребуют от тебя;
так кому достанется то, что ты скопил?» Так бывает с тем, кто собирает богатства для самого себя, вместо того, чтобы обогащать себя в очах Божьих».
А ученикам Своим Он сказал:
«Вот почему Я говорю вам: не беспокойтесь о жизни вашей, что вам есть, ни о теле вашем, во что вам одеться.
«Вот почему Я говорю вам: не беспокойтесь о жизни вашей, что вам есть, ни о теле вашем, во что вам одеться.
Ибо жизнь больше, чем пища, и тело больше, чем одежда.
Подумайте, как вороны не сеют и не жнут, и нет у них ни хранилищ, ни закромов, а Бог питает их; насколько же вы ценнее птиц!
И кто меж вас, беспокоясь, может прибавить к сроку своей жизни хоть на локоть?
А если вы и самого малого не можете, к чему беспокоитесь об остальном?
Подумайте, как растут лилии – не трудятся, не прядут; но Я говорю вам, что сам Соломон во всей славе своей никогда не наряжался так, как любая из них.
Если же полевую траву, которая нынче есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так украшает, – насколько же более вас, маловеры?
И вы не спрашивайте, что вам есть и что вам пить, и не тревожьтесь.
Такие заботы занимают все народы мира сего; но ваш Отец знает, что вам все это нужно.
Но вы ищите Царства Его, а это все будет дано вам в придачу.
Не страшись, малое стадо, ибо воля Отца вашего – даровать вам Царство.
Продайте, что имеете, и раздайте бедным, и это будут вам кошели без износа и сокровища неистощимые – на небесах, где ни вор не придет, ни моль не поест.
Ибо, где сокровище ваше, там будет и сердце ваше.
Да будут чресла ваши препоясаны и светильники зажжены;
будьте как те, кто ожидают своего господина, возвращающегося с брачного пиршества, чтобы тотчас отворить ему, едва он вернется и постучится.
Блаженны те слуги, которых господин, вернувшись, застанет бодрствующими! Аминь, говорю Я вам: он подпояшет свою одежду, пригласит их возлечь за столом и станет, приблизясь, прислуживать им.
Если даже во вторую или в третью стражу придет он и застанет их так – блаженны они!
Но знайте, что если бы хозяину было заранее известно, в какой час придет вор, не допустил бы он взлома.
И вы будьте готовы, ибо Сын Человеческий придет в час, когда вы не ждете».
А Петр спросил: «Господи, Ты рассказал эту притчу для нас, или же для всех?»
И сказал Господь:
«Кто домоправитель верный и разумный, которого господин поставит над своими слугами, чтобы он в должное время выдавал, сколько надо, из съестных припасов?
«Кто домоправитель верный и разумный, которого господин поставит над своими слугами, чтобы он в должное время выдавал, сколько надо, из съестных припасов?
Блажен тот слуга, которого господин его, когда придет, застанет за такими делами.
Воистину говорю вам, он поставит его над всем своим достоянием.
Но если тот слуга скажет в душе: «Еще не скоро придет мой господин», – и примется бить слуг и служанок, станет есть, пить и напиваться, –
придет господин того слуги в день, в который тот не ждет, и в час, которого тот не знает, и извергнет его, и подвергнет одной участи с неверными.
Притом слуга, который знал волю господина своего, но ничего не сделал, чтобы ее исполнить, бит будет много;
а тот, кто не знал, хотя бы и заслужил наказания, бит будет мало. Кому много дано, с того много спросится, и кому много доверено, с того больше взыщут.
Огонь пришел Я принести на землю, и как хочу Я, чтобы он уже разгорелся!
Крещением должен Я креститься, и как томлюсь Я, покуда это не сбудется!
Думаете ли вы, что Я пришел дать мир на земле? Нет, говорю вам, но разделение.
Ибо отныне, если есть в одном доме пятеро, они будут разделены: трое против двоих, и двое против троих.
И будет отец против сына, и сын против отца, мать против дочери, и дочь против матери, свекровь против невестки своей, и невестка против свекрови».
А народу говорил Он:
«Когда вы видите, что с запада идет туча, вы тотчас говорите: «Быть дождю», – и это сбывается.
«Когда вы видите, что с запада идет туча, вы тотчас говорите: «Быть дождю», – и это сбывается.
И когда вы видите, что дует ветер с юга, вы говорите: «Быть зною», – и это сбывается.
Лицедеи, умеете же вы распознавать лицо земли и неба, почему вы не распознаете, какое наступило время?
И как вы сами не рассудите по справедливости?
Когда идешь к начальству вместе с тем, кто имеет против тебя тяжбу, постарайся уладить с ним ваше дело по дороге, чтобы он не отвел тебя к судье, а судья не предал тебя тюремщику, а тот не вверг тебя в темницу.
Говорю тебе, оттуда не выйдешь, пока не выплатишь последнего кодранта».
Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну.
Так, кажу вам: Того бійтеся!
Так, кажу вам: Того бійтеся!
Чи ж не п́ять горобців продають за два гроші?
Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Але навіть волосся вам на голові пораховане все.
Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься;
а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного.
Спочивай, їж та пий, і веселися!
Спочивай, їж та пий, і веселися!
Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?…
Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує.
Скільки ж більше за птахів ви варті!
Скільки ж більше за птахів ви варті!
Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть.
Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Продавайте достатки свої та милостиню подавайте.
Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони!
Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий.
Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть.
А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть.
А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю?
Ні, кажу вам, але поділ!
Ні, кажу вам, але поділ!
Віднині бо п́ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!…
Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в́язниці тебе.
Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
Немецкий (GNB)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
Inzwischen waren Tausende von Menschen zusammengekommen, so viele, dass sie einander auf die Füße traten. Jesus wandte sich zuerst seinen Jüngern zu, den Männern und Frauen; er sagte zu ihnen: »Nehmt euch in Acht vor dem Sauerteig der Pharisäer – ich meine: Lasst euch nicht von ihrer Scheinheiligkeit anstecken!
Was verhüllt ist, wird offenbar werden, und was niemand weiß, wird allen bekannt werden.
Deshalb lasst auch ihr euch warnen: Was ihr in der Dunkelheit gesagt habt, werden alle am hellen Tag zu hören bekommen. Was ihr jemand hinter verschlossener Tür ins Ohr geflüstert habt, wird laut in der Öffentlichkeit ausgerufen werden.«
»Euch, meinen Freunden, den Männern und Frauen, sage ich: Fürchtet euch nicht vor Menschen! Sie können nur den Leib töten, aber darüber hinaus können sie euch nichts anhaben.
Ich will euch sagen, wen ihr fürchten sollt: Fürchtet den, der nicht nur töten kann, sondern auch noch die Macht hat, euch ins ewige Verderben zu schicken. Ja, ich sage euch, den sollt ihr fürchten!
Kauft man nicht fünf Spatzen für zwei Groschen? Und doch kümmert sich Gott um jeden Einzelnen von ihnen.
Doch bei euch ist sogar jedes Haar auf dem Kopf gezählt. Habt keine Angst: Ihr seid Gott mehr wert als ein ganzer Schwarm Spatzen!
Ich sage euch: Wer sich vor den Menschen zu mir bekennt, zu dem wird sich auch der Menschensohn am Gerichtstag bekennen vor den Engeln Gottes.
Wer mich aber vor den Menschen nicht kennen will, den wird auch der Menschensohn nicht kennen am Gerichtstag vor den Engeln Gottes.
Wer den Menschensohn beschimpft, kann Vergebung finden. Wer aber den Heiligen Geist beleidigt, wird keine Vergebung finden.
Wenn sie euch vor die Synagogengerichte schleppen und vor andere Richter und Machthaber, dann macht euch keine Sorgen darüber, wie ihr euch verteidigen oder was ihr sagen sollt.
Denn der Heilige Geist wird euch in dem Augenblick eingeben, was ihr sagen müsst.«
Ein Mann in der Menge wandte sich an Jesus: »Lehrer, sag doch meinem Bruder, er soll mit mir das Erbe teilen, das unser Vater uns hinterlassen hat!«
Jesus antwortete ihm: »Freund, ich bin nicht zum Richter für eure Erbstreitigkeiten bestellt!«
Dann sagte er zu allen: »Gebt Acht! Hütet euch vor jeder Art von Habgier! Denn der Mensch gewinnt sein Leben nicht aus seinem Besitz, auch wenn der noch so groß ist.«
Jesus erzählte ihnen dazu eine Geschichte:
»Ein reicher Grundbesitzer hatte eine besonders gute Ernte gehabt.
́Was soll ich jetzt tun?́, überlegte er. ́Ich weiß gar nicht, wo ich das alles unterbringen soll!
Ich hab́ś, sagte er, ́ich reiße meine Scheunen ab und baue größere! Dann kann ich das ganze Getreide und alle meine Vorräte dort unterbringen
und kann zu mir selbst sagen: Gut gemacht! Jetzt bist du auf viele Jahre versorgt. Gönne dir Ruhe, iss und trink nach Herzenslust und genieße das Leben!́
Aber Gott sagte zu ihm: ́Du Narr, noch in dieser Nacht werde ich dein Leben von dir zurückfordern! Wem gehört dann dein Besitz?́«
Und Jesus schloss: »So steht es mit allen, die für sich selber Besitz aufhäufen, aber bei Gott nichts besitzen.«
Dann sagte Jesus zu seinen Jüngern, den Männern und Frauen: »Darum sage ich euch: Macht euch keine Sorgen um euer Leben, ob ihr etwas zu essen habt, und um euren Leib, ob ihr etwas anzuziehen habt!
Das Leben ist mehr als Essen und Trinken, und der Leib ist mehr als die Kleidung!
Seht euch die Raben an! Sie säen nicht und ernten nicht, sie haben weder Scheune noch Vorratskammer. Aber Gott sorgt für sie. Und ihr seid ihm doch viel mehr wert als die Vögel!
Wer von euch kann durch Sorgen sein Leben auch nur um einen Tag verlängern?
Wenn ihr nicht einmal so eine Kleinigkeit zustande bringt, warum quält ihr euch dann mit Sorgen um all die anderen Dinge?
Seht euch die Blumen auf den Feldern an, wie sie wachsen! Sie arbeiten nicht und machen sich keine Kleider, doch ich sage euch: Nicht einmal Salomo bei all seinem Reichtum war so prächtig gekleidet wie irgendeine von ihnen.
Wenn Gott sogar die Feldblumen so ausstattet, die heute blühen und morgen verbrannt werden, dann wird er sich erst recht um euch kümmern. Habt doch mehr Vertrauen!
Zerbrecht euch also nicht den Kopf darüber, was ihr essen und trinken werdet.
Mit all dem plagen sich Menschen, die Gott nicht kennen. Euer Vater weiß, was ihr braucht.
Sorgt euch nur darum, dass ihr euch seiner Herrschaft unterstellt, dann wird er euch schon mit dem anderen versorgen.
Sei ohne Angst, du kleine Herde! Euer Vater ist entschlossen, euch seine neue Welt zu schenken!«
»Verkauft euren Besitz und schenkt das Geld den Armen! Verschafft euch Geldbeutel, die kein Loch bekommen, und sammelt Reichtümer bei Gott, die euch nicht zwischen den Fingern zerrinnen und nicht von Dieben gestohlen und von Motten zerfressen werden.
Denn euer Herz wird immer dort sein, wo ihr eure Schätze habt.«
»Haltet euch bereit und lasst eure Lampen nicht verlöschen!
Seid wie Diener und Dienerinnen, die auf ihren Herrn warten, der auf einer Hochzeit ist. Wenn er dann spät zurückkommt und an die Tür klopft, können sie ihm sofort aufmachen.
Sie dürfen sich freuen, wenn der Herr sie bei seiner Ankunft wach und dienstbereit findet. Ich versichere euch: Er wird sich die Schürze umbinden, sie zu Tisch bitten und sie selber bedienen.
Vielleicht kommt er erst um Mitternacht oder sogar noch später. Freude ohne Ende ist ihnen gewiss, wenn er sie dann wachend antrifft!
Macht euch das eine klar: Wenn ein Hausherr im Voraus wüsste, zu welcher Stunde der Dieb kommt, würde er den Einbruch verhindern.
So müsst auch ihr jederzeit bereit sein; denn der Menschensohn wird zu einer Stunde kommen, wenn ihr es nicht erwartet.«
Petrus fragte: »Herr, bezieht sich der Vergleich mit dem Hausherrn auf alle oder nur auf uns Apostel?«
Der Herr antwortete: »Wer ist denn wohl der treue und kluge Verwalter, dem sein Herr den Auftrag geben wird, die Dienerschaft zu beaufsichtigen und jedem pünktlich die Tagesration auszuteilen?
Er darf sich freuen, wenn sein Herr zurückkehrt und ihn bei seiner Arbeit findet.
Ich versichere euch: Sein Herr wird ihm die Verantwortung für alle seine Güter übertragen.
Wenn er sich aber sagt: ́So bald kommt mein Herr nicht zurücḱ, und anfängt, die Diener und Dienerinnen zu schlagen, üppig zu essen und sich zu betrinken,
dann wird sein Herr an einem Tag und zu einer Stunde zurückkehren, wenn er überhaupt nicht damit rechnet. Er wird ihn in Stücke hauen und ihn dorthin bringen lassen, wo die Treulosen ihre Strafe verbüßen.
Der Diener, der die Anweisungen seines Herrn kennt und sie nicht bereitwillig befolgt, wird hart bestraft.
Ein Diener, der den Willen seines Herrn nicht kennt und etwas tut, wofür er Strafe verdient hätte, wird besser davonkommen. Wem viel gegeben worden ist, von dem wird auch viel verlangt. Je mehr einem Menschen anvertraut wird, desto mehr wird von ihm gefordert.«
»Ich bin gekommen, um auf der Erde ein Feuer zu entzünden, und ich wollte, es stünde schon in hellen Flammen.
Aber ich muss noch eine Taufe auf mich nehmen – hätte ich sie doch schon hinter mir!
Meint ihr, ich sei gekommen, um Frieden in die Welt zu bringen? Nein, nicht Frieden, sage ich euch, sondern Entzweiung.
Denn so wird es von nun an zugehen: Wenn fünf Menschen in einer Familie zusammenleben, werden drei gegen zwei stehen und zwei gegen drei.
Der Vater wird gegen den Sohn sein und der Sohn gegen den Vater. Die Mutter wird gegen die Tochter sein und die Tochter gegen die Mutter. Die Schwiegermutter wird gegen die Schwiegertochter sein und die Schwiegertochter gegen die Schwiegermutter.«
Jesus wandte sich wieder der Volksmenge zu und sagte: »Wenn ihr eine Wolke im Westen aufsteigen seht, sagt ihr gleich: ́Es wird regneń, und dann regnet es auch.
Wenn ihr merkt, dass Südwind weht, sagt ihr: ́Es wird heiß werdeń, und so geschieht es auch.
Ihr Scheinheiligen! Das Aussehen von Himmel und Erde könnt ihr beurteilen und schließt daraus, wie das Wetter wird. Warum versteht ihr dann nicht, was die Ereignisse dieser Zeit ankündigen?
Könnt ihr denn nicht von selbst erkennen, worauf es jetzt ankommt?
Es ist, wie wenn du von deinem Gläubiger vor Gericht geschleppt wirst. Dann gibst du dir doch auch Mühe, die Sache mit ihm in Ordnung zu bringen, solange du noch mit ihm auf dem Weg bist. Wenn du erst einmal vor Gericht stehst, wird dich der Richter dem Gefängniswärter übergeben, und der bringt dich ins Gefängnis.
Ich sage dir: Dort kommst du erst wieder heraus, wenn du deine Schuld bis auf den letzten Pfennig bezahlt hast!«