Скрыть
13:1
13:2
13:3
13:4
13:5
13:8
13:9
13:10
13:11
13:12
13:13
13:15
13:16
13:17
13:19
13:21
13:23
13:26
13:28
13:31
13:32
13:33
13:35
Церковнославянский (рус)
[Зач. 70.] Прiидо́ша же нѣ́цыи въ то́ вре́мя, повѣ́да­ю­ще Ему́ о Галиле́ехъ, и́хже кро́вь Пила́тъ смѣси́ съ же́ртвами и́хъ.
И от­вѣща́въ Иису́съ рече́ и́мъ: мните́ ли, я́ко Галиле́ане сі́и грѣ́шнѣйши па́че всѣ́хъ Галиле́анъ бя́ху, я́ко та́ко постра́даша?
Ни́, глаго́лю ва́мъ: но а́ще не пока́етеся, вси́ та́кожде поги́бнете.
Или́ о́ни осмь­на́­де­ся­те, на ни́хже паде́ сто́лпъ Силоа́мскiй и поби́ и́хъ, мни́те ли, я́ко ті́и до́лжнѣйши бя́ху па́че всѣ́хъ живу́щихъ во Иерусали́мѣ?
Ни́, глаго́лю ва́мъ: но а́ще не пока́етеся, вси́ та́кожде поги́бнете.
Глаго́лаше же сiю́ при́тчу: смоко́вницу имя́ше нѣ́кiй въ виногра́дѣ сво­е́мъ всаждену́: и прiи́де ищя́ плода́ на не́й, и не обрѣ́те:
рече́ же къ винаре́ви: се́ тре́тiе лѣ́то, от­не́лиже при­­хожду́ ищя́ плода́ на смоко́вницѣ се́й, и не обрѣта́ю: посѣцы́ ю́ [у́бо], вску́ю и зе́млю упражня́етъ?
О́нъ же от­вѣща́въ рече́ ему́: го́споди, оста́ви ю́ и се́ лѣ́то, до́ндеже окопа́ю о́крестъ ея́ и осы́плю гно́­емъ:
и а́ще у́бо сотвори́тъ пло́дъ: а́ще ли же ни́, во гряду́щее посѣче́ши ю́.
[Зач. 71.] Бя́ше же учя́ на еди́номъ от­ со́нмищъ въ суббо́ту:
и се́ жена́ бѣ́ иму́щи ду́хъ неду́женъ лѣ́тъ осмь­на́­де­сять, и бѣ́ сля́ка и не могу́щи восклони́тися от­ню́дъ.
Ви́дѣвъ же ю́ Иису́съ, при­­гласи́ и рече́ е́й: же́но, от­пущена́ еси́ от­ неду́га тво­его́.
И воз­ложи́ на ню́ ру́цѣ: и а́бiе простре́ся, и сла́вляше Бо́га.
Отвѣща́въ же старѣ́йшина собо́ру, негоду́я, зане́ въ суббо́ту исцѣли́ [ю́] Иису́съ, глаго́лаше наро́ду: ше́сть дні́й е́сть, въ ня́же досто́итъ дѣ́лати: въ ты́я у́бо при­­ходя́ще цѣли́теся, а не въ де́нь суббо́тный.
Отвѣща́ [же] у́бо ему́ Госпо́дь и рече́: лицемѣ́ре, ко́ждо ва́съ въ суббо́ту не от­рѣша́етъ ли сво­его́ вола́ или́ осла́ от­ я́слiй, и ве́дъ напая́етъ,
сiю́ же дще́рь Авраа́млю су́щу, ю́же связа́ сатана́ се́ осмо­е­на́­де­ся­те лѣ́то, не досто́яше ли разрѣши́тися е́й от­ ю́зы сея́ въ де́нь суббо́тный?
И сiя́ Ему́ глаго́лющу, стыдя́хуся вси́ противля́ющiися Ему́: и вси́ лю́дiе ра́довахуся о всѣ́хъ сла́вныхъ быва́ющихъ от­ Него́.
[Зач. 72.] Глаго́лаше же: кому́ подо́бно е́сть Ца́р­ст­вiе Бо́жiе? И кому́ уподо́блю е́?
Подо́бно е́сть зе́рну гору́шну, е́же прiе́мъ человѣ́къ вве́рже въ вертогра́дъ сво́й: и воз­расте́, и бы́сть дре́во ве́лiе, и пти́цы небе́сныя всели́шася въ вѣ́твiе его́.
Па́ки рече́: кому́ уподо́блю Ца́р­ст­вiе Бо́жiе?
Подо́бно е́сть ква́су, его́же прiе́мши жена́, скры́ въ са́тѣхъ трiе́хъ муки́, до́ндеже вски́се все́.
И прохожда́­ше сквоз­ѣ́ гра́ды и ве́си, учя́ и ше́­ст­вiе творя́ во Иерусали́мъ.
Рече́ же нѣ́кiй Ему́: Го́споди, а́ще ма́ло е́сть спаса́ющихся? О́нъ же рече́ къ ни́мъ:
подвиза́йтеся вни́ти сквоз­ѣ́ тѣ́сная врата́: я́ко мно́зи, глаго́лю ва́мъ, взы́щутъ вни́ти, и не воз­мо́гутъ.
Отне́лѣже воста́нетъ до́му влады́ка, и затвори́тъ две́ри, и на́чнете внѣ́ стоя́ти и ударя́ти въ две́ри, глаго́люще: Го́споди, Го́споди, от­ве́рзи на́мъ. И от­вѣща́въ рече́тъ ва́мъ: не вѣ́мъ ва́съ, от­ку́ду есте́.
Тогда́ на́чнете глаго́лати: ядо́хомъ предъ Тобо́ю и пи́хомъ, и на распу́тiихъ на́шихъ учи́лъ еси́.
И рече́тъ: глаго́лю ва́мъ, не вѣ́мъ ва́съ, от­ку́ду есте́: от­ступи́те от­ Мене́, вси́ дѣ́лателiе непра́вды.
Ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ, егда́ у́зрите Авраа́ма и Исаа́ка и Иа́кова и вся́ проро́ки во Ца́р­ст­вiи Бо́жiи, ва́съ же изгони́мыхъ во́нъ.
И прiи́дутъ от­ восто́къ и за́падъ и сѣ́вера и ю́га, и воз­ля́гутъ въ Ца́р­ст­вiи Бо́жiи.
И се́ су́ть послѣ́днiи, и́же бу́дутъ пе́рви, и су́ть пе́рвiи, и́же бу́дутъ послѣ́дни.
[Зач. 73.] Въ то́й де́нь при­­ступи́ша нѣ́цый от­ фарисе́й, глаго́люще Ему́: изы́ди и иди́ от­сю́ду, я́ко И́родъ хо́щетъ Тя́ уби́ти.
И рече́ и́мъ: ше́дше рцы́те ли́су тому́: се́ изгоню́ бѣ́сы и исцѣле́нiя творю́ дне́сь и у́трѣ, и въ тре́тiй сконча́юся.
Оба́че подоба́етъ Ми́ дне́сь и у́трѣ и въ бли́жнiй ити́: я́ко невоз­мо́жно е́сть проро́ку поги́бнути кромѣ́ Иерусали́ма.
Иерусали́ме, Иерусали́ме, изби́вый проро́ки и ка́менiемъ побива́я по́слан­ныя къ тебѣ́, колькра́ты восхотѣ́хъ собра́ти ча́да твоя́, я́коже коко́шъ гнѣздо́ свое́ подъ крилѣ́, и не восхотѣ́сте?
Се́ оставля́ет­ся ва́мъ до́мъ ва́шъ пу́стъ. Глаго́лю же ва́мъ, я́ко не и́мате Мене́ ви́дѣти, до́ндеже прiи́детъ, егда́ рече́те: благослове́нъ Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Греческий [Greek (Koine)]
παρῆσαν δέ τινες ἐν αὐτῷ τῷ καιρῷ ἀπαγγέλλον­τες αὐτῷ περὶ τῶν Γαλιλαίων ὧν τὸ αἷμα Пιλᾶτος ἔμιξεν μετὰ τῶν θυσιῶν αὐτῶν
καὶ ἀπο­κριθεὶς εἶπεν αὐτοῖς δοκεῖτε ὅτι οἱ Γαλιλαῖοι οὗτοι ἁμαρτωλοὶ παρα­̀ πάν­τας τοὺς Γαλιλαίους ἐγένον­το ὅτι ταῦτα πεπόνθασιν
οὐχί λέγω ὑμῖν ἀλλ᾿ ἐὰν μὴ μετανοῆτε πάν­τες ὁμοίως ἀπο­λεῖσθε
ἢ ἐκεῖνοι οἱ δεκαοκτὼ ἐφ᾿ οὓς ἔπεσεν ὁ πύργος ἐν τῷ Σιλωὰμ καὶ ἀπέκτεινεν αὐτούς δοκεῖτε ὅτι αὐτοὶ ὀφειλέται ἐγένον­το παρα­̀ πάν­τας τοὺς ἀνθρώπους τοὺς κατοικοῦν­τας Ἰερουσαλήμ
οὐχί λέγω ὑμῖν ἀλλ᾿ ἐὰν μὴ μετανοῆτε πάν­τες ὡσαύτως ἀπο­λεῖσθε
ἔλεγεν δὲ ταύτην τὴν παρα­βολήν συκῆν εἶχέν τις πεφυτευμένην ἐν τῷ ἀμπελῶνι αὐτοῦ καὶ ἦλθεν ζητῶν καρπὸν ἐν αὐτῇ καὶ οὐχ εὗρεν
εἶπεν δὲ προ­̀ς τὸν ἀμπελουργόν ἰδοὺ τρία ἔτη ἀφ᾿ οὗ ἔρχομαι ζητῶν καρπὸν ἐν τῇ συκῇ ταύτῃ καὶ οὐχ εὑρίσκω ἔκκοψον οὖν αὐτήν ἱνατί καὶ τὴν γῆν καταργεῖ
ὁ δὲ ἀπο­κριθεὶς λέγει αὐτῷ κύριε ἄφες αὐτὴν καὶ τοῦτο τὸ ἔτος ἕως ὅτου σκάψω περὶ αὐτὴν καὶ βάλω κόπρια
κἂν μὲν ποιήσῃ καρπὸν εἰς τὸ μέλλον εἰ δὲ μή γε ἐκκόψεις αὐτήν
ἦν δὲ διδάσκων ἐν μιᾷ τῶν συν­αγωγῶν ἐν τοῖς σάββασιν
καὶ ἰδοὺ γυνὴ πνεῦμα ἔχουσα ἀσθενείας ἔτη δεκαοκτώ καὶ ἦν συγκύπτουσα καὶ μὴ δυναμένη ἀνακύψαι εἰς τὸ παν­τελές
ἰδὼν δὲ αὐτὴν ὁ Ἰησοῦς προ­σεφώνησεν καὶ εἶπεν αὐτῇ γύναι ἀπο­λέλυσαι τῆς ἀσθενείας σου
καὶ ἐπέθηκεν αὐτῇ τὰς χεῖρας καὶ παρα­χρῆμα ἀνωρθώθη καὶ ἐδόξαζεν τὸν θεόν
ἀπο­κριθεὶς δὲ ὁ ἀρχισυν­άγωγος ἀγανακτῶν ὅτι τῷ σαββάτῳ ἐθεράπευσεν ὁ Ἰησοῦς ἔλεγεν τῷ ὄχλῳ ὅτι ἓξ ἡμέραι εἰσὶν ἐν αἷς δεῖ ἐργάζεσθαι ἐν αὐταῖς οὖν ἐρχόμενοι θεραπεύ­εσθε καὶ μὴ τῇ ἡμέρᾳ τοῦ σαββάτου
ἀπεκρίθη δὲ αὐτῷ ὁ κύριος καὶ εἶπεν ὑποκριταί ἕκασ­τος ὑμῶν τῷ σαββάτῳ οὐ λύει τὸν βοῦν αὐτοῦ ἢ τὸν ὄνον ἀπο­̀ τῆς φάτνης καὶ ἀπαγαγὼν ποτίζει
ταύτην δὲ θυγατέρα Ἀβραὰμ οὖσαν ἣν ἔδησεν ὁ Σατανᾶς ἰδοὺ δέκα καὶ ὀκτὼ ἔτη οὐκ ἔδει λυθῆναι ἀπο­̀ τοῦ δεσμοῦ τούτου τῇ ἡμέρᾳ τοῦ σαββάτου
καὶ ταῦτα λέγον­τος αὐτοῦ κατῃσχύνον­το πάν­τες οἱ ἀν­τικείμενοι αὐτῷ καὶ πᾶς ὁ ὄχλος ἔχαιρεν ἐπι­̀ πᾶσιν τοῖς ἐνδόξοις τοῖς γινο­μέ­νοις ὑπ᾿ αὐτοῦ
ἔλεγεν οὖν τίνι ὁμοία ἐστὶν ἡ βασιλεία τοῦ θεοῦ καὶ τίνι ὁμοιώσω αὐτήν
ὁμοία ἐστὶν κόκκῳ σινάπεως ὃν λαβὼν ἄνθρωπος ἔβαλεν εἰς κῆπον ἑαυτοῦ καὶ ηὔξησεν καὶ ἐγένετο εἰς δένδρον καὶ τὰ πετεινὰ τοῦ οὐρανοῦ κατεσκήνωσεν ἐν τοῖς κλάδοις αὐτοῦ
καὶ πάλιν εἶπεν τίνι ὁμοιώσω τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ
ὁμοία ἐστὶν ζύμῃ ἣν λαβοῦσα γυνὴ ἐνέκρυψεν εἰς ἀλεύ­ρου σάτα τρία ἕως οὗ ἐζυμώθη ὅλον
καὶ διεπορεύ­ετο κατα­̀ πόλεις καὶ κώμας διδάσκων καὶ πορείαν ποι­ού­με­νος εἰς Ἱεροσόλυμα
εἶπεν δέ τις αὐτῷ κύριε εἰ ὀλίγοι οἱ σῳζόμενοι ὁ δὲ εἶπεν προ­̀ς αὐτούς
ἀγωνίζεσθε εἰσελθεῖν δια­̀ τῆς στενῆς θύρας ὅτι πολλοί λέγω ὑμῖν ζητήσουσιν εἰσελθεῖν καὶ οὐκ ἰσχύσουσιν
ἀφ᾿ οὗ ἂν ἐγερθῇ ὁ οἰκοδεσπότης καὶ ἀπο­κλείσῃ τὴν θύραν καὶ ἄρξησθε ἔξω ἑστάναι καὶ κρούειν τὴν θύραν λέγον­τες κύριε ἄνοιξον ἡμῖν καὶ ἀπο­κριθεὶς ἐρεῖ ὑμῖν οὐκ οἶδα ὑμᾶς πόθεν ἐστέ
τότε ἄρξεσθε λέγειν ἐφάγομεν ἐνώπιόν σου καὶ ἐπι­́ομεν καὶ ἐν ταῖς πλατείαις ἡμῶν ἐδίδαξας
καὶ ἐρεῖ λέγων ὑμῖν οὐκ οἶδα ὑμᾶς πόθεν ἐστέ ἀπό­στητε ἀπ᾿ ἐμοῦ πάν­τες ἐργάται ἀδικίας
ἐκεῖ ἔσται ὁ κλαυθμὸς καὶ ὁ βρυγμὸς τῶν ὀδόν­των ὅταν ὄψεσθε Ἀβραὰμ καὶ Ἰσαὰκ καὶ Ἰακὼβ καὶ πάν­τας τοὺς προ­φήτας ἐν τῇ βασιλείᾳ τοῦ θεοῦ ὑμᾶς δὲ ἐκβαλλο­μέ­νους ἔξω
καὶ ἥξουσιν ἀπο­̀ ἀνατολῶν καὶ δυσμῶν καὶ ἀπο­̀ βορρᾶ καὶ νότου καὶ ἀνακλιθήσον­ται ἐν τῇ βασιλείᾳ τοῦ θεοῦ
καὶ ἰδοὺ εἰσὶν ἔσχατοι οἳ ἔσον­ται πρῶτοι καὶ εἰσὶν πρῶτοι οἳ ἔσον­ται ἔσχατοι
ἐν αὐτῇ τῇ ὥρᾳ προ­σῆλθάν τινες Φαρισαῖοι λέγον­τες αὐτῷ ἔξελθε καὶ πορεύ­ου ἐν­τεῦθεν ὅτι Ἡρῴδης θέλει σε ἀπο­κτεῖναι
καὶ εἶπεν αὐτοῖς πορευθέν­τες εἴπατε τῇ ἀλώπεκι ταύτῃ ἰδοὺ ἐκβάλλω δαιμόνια καὶ ἰάσεις ἀπο­τελῶ σήμερον καὶ αὔριον καὶ τῇ τρίτῃ τελειοῦμαι
πλη­̀ν δεῖ με σήμερον καὶ αὔριον καὶ τῇ ἐχομένῃ πορεύ­εσθαι ὅτι οὐκ ἐνδέχεται προ­φήτην ἀπο­λέσθαι ἔξω Ἰερουσαλήμ
Ἰερουσαλὴμ Ἰερουσαλήμ ἡ ἀπο­κτείνουσα τοὺς προ­φήτας καὶ λιθοβολοῦσα τοὺς ἀπεσταλ­μέ­νους προ­̀ς αὐτήν ποσάκις ἠθέλησα ἐπι­συν­άξαι τὰ τέκνα σου ὃν τρόπον ὄρνις τὴν ἑαυτῆς νοσ­σιὰν ὑπὸ τὰς πτέρυγας καὶ οὐκ ἠθελήσατε
ἰδοὺ ἀφίεται ὑμῖν ὁ οἶκος ὑμῶν λέγω δὲ ὑμῖν οὐ μὴ ἴδητέ με ἕως ἥξει ὅτε εἴπητε εὐλογημένος ὁ ἐρχό­με­νος ἐν ὀνόματι κυρίου
Украинский (Огієнко)
Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
Ні, кажу вам;
та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
Ні, кажу вам;
та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево.
І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу;
зрубай його, нащо й землю марнує воно?
А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
чи року наступного плоду не вродить воно.
Коли ж ні, то зрубаєш його.
І навчав Він в одній з синагог у суботу.
І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе.
І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв́язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв́язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники.
І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді.
І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.
І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених?
А Він відказав їм:
Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!
Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам!
А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!
Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти…
А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви.
Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!
Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть…
І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!
І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!
Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе…
А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.
Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе!
Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Ось ваш дім зостається порожній для вас!
Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім́я!
1 Покайся или погибни; притча о смоковнице. 10 Исцеление скорченной женщины в субботу; протест начальника синагоги. 18 Притчи о зерне горчичном и закваске. 22 Когда тесные врата затворены. 31 Ответ Иисуса Христа Ироду. 34 «Иерусалим! Иерусалим!»
[Зач. 70.] В это время пришли некоторые и рассказали Ему о Галилеянах, которых кровь Пилат смешал с жертвами их.
Иисус сказал им на это: думаете ли вы, что эти Галилеяне были грешнее всех Галилеян, что так пострадали?
Нет, говорю вам, но, если не покаетесь, все та́к же погибнете.
Или думаете ли, что те восемнадцать человек, на которых упала башня Силоамская и побила их, виновнее были всех, живущих в Иерусалиме?
Нет, говорю вам, но, если не покаетесь, все та́к же погибнете.
И сказал сию притчу: некто имел в винограднике своем посаженную смоковницу, и пришел искать плода на ней, и не нашел;
и сказал виноградарю: вот, я третий год прихожу искать плода на этой смоковнице и не нахожу; сруби ее: на что она и землю занимает?
Но он сказал ему в ответ: господин! оставь ее и на этот год, пока я окопаю ее и обложу навозом, –
не принесет ли плода; если же нет, то в следующий год срубишь ее.
[Зач. 71.] В одной из синагог учил Он в субботу.
Там была женщина, восемнадцать лет имевшая духа немощи: она была скорчена и не могла выпрямиться.
Иисус, увидев ее, подозвал и сказал ей: женщина! ты освобождаешься от недуга твоего.
И возложил на нее руки, и она тотчас выпрямилась и стала славить Бога.
При этом начальник синагоги, негодуя, что Иисус исцелил в субботу, сказал народу: есть шесть дней, в которые должно делать; в те и приходи́те исцеляться, а не в день субботний.
Господь сказал ему в ответ: лицемер! не отвязывает ли каждый из вас вола своего или осла от яслей в субботу и не ведет ли поить?
сию же дочь Авраамову, которую связал сатана вот уже восемнадцать лет, не надлежало ли освободить от уз сих в день субботний?
И когда говорил Он это, все противившиеся Ему стыдились; и весь народ радовался о всех славных делах Его.
[Зач. 72.] Он же сказал: чему подобно Царствие Божие? и чему уподоблю его?
Оно подобно зерну горчичному, которое, взяв, человек посадил в саду своем; и выросло, и стало большим деревом, и птицы небесные укрывались в ветвях его.
Ещё сказал: чему уподоблю Царствие Божие?
Оно подобно закваске, которую женщина, взяв, положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.
И проходил по городам и селениям, уча и направляя путь к Иерусалиму.
Некто сказал Ему: Господи! неужели мало спасающихся? Он же сказал им:
подвизайтесь войти сквозь тесные врата, ибо, сказываю вам, многие поищут войти, и не возмогут.
Когда хозяин дома встанет и затворит двери, тогда вы, стоя вне, станете стучать в двери и говорить: Господи! Господи! отвори нам; но Он скажет вам в ответ: не знаю вас, откуда вы.
Тогда станете говорить: мы ели и пили пред Тобою, и на улицах наших учил Ты.
Но Он скажет: говорю вам: не знаю вас, откуда вы; отойдите от Меня все делатели неправды.
Там будет плач и скрежет зубов, когда увидите Авраама, Исаака и Иакова и всех пророков в Царствии Божием, а себя изгоняемыми вон.
И придут от востока и запада, и севера и юга, и возлягут в Царствии Божием.
И вот, есть последние, которые будут первыми, и есть первые, которые будут последними.
[Зач. 73.] В тот день пришли некоторые из фарисеев и говорили Ему: выйди и удались отсюда, ибо Ирод хочет убить Тебя.
И сказал им: пойдите, скажите этой лисице: се, изгоняю бесов и совершаю исцеления сегодня и завтра, и в третий день кончу;
а впрочем, Мне должно ходить сегодня, завтра и в последующий день, потому что не бывает, чтобы пророк погиб вне Иерусалима.
Иерусалим! Иерусалим! избивающий пророков и камнями побивающий посланных к тебе! сколько раз хотел Я собрать чад твоих, как птица птенцов своих под крылья, и вы не захотели!
Се, оставляется вам дом ваш пуст. Сказываю же вам, что вы не увидите Меня, пока не придет время, когда скажете: благословен Грядый во имя Господне!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible