Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.

А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв́язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?

Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв́язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?

А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники.
І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!

Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?

Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді.
І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.

І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?

Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.

І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.

І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених?
А Він відказав їм:

Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!

Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам!
А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!

Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти…

А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви.
Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!

Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть…

І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!

І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!

Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе…

А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.

Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе!
Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!

Ось ваш дім зостається порожній для вас!
Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім́я!