Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Луке

 
  • [Зач. 78.] Бя́ху же при­­ближа́ющеся къ нему́ вси́ мы́тарiе и грѣ́шницы, послу́шати его́.
  • И ропта́ху фарисе́е и кни́жницы, глаго́люще, я́ко се́й грѣ́шники прiе́млетъ и съ ни́ми я́стъ.
  • Рече́ же къ ни́мъ при́тчу сiю́, глаго́ля:
  • кі́й человѣ́къ от­ ва́съ имы́й сто́ ове́цъ, и погу́бль еди́ну от­ ни́хъ, не оста́витъ ли девяти́десяти и девяти́ въ пусты́ни, и и́детъ вслѣ́дъ поги́бшiя, до́ндеже обря́щетъ ю́?
  • И обрѣ́тъ воз­лага́етъ на ра́мѣ сво­и́ ра́дуяся:
  • и при­­ше́дъ въ до́мъ, созыва́етъ дру́ги и сосѣ́ды, глаго́ля и́мъ: ра́дуйтеся со мно́ю, я́ко обрѣто́хъ овцу́ мою́ поги́бшую.
  • Глаго́лю ва́мъ, я́ко та́ко ра́дость бу́детъ на небеси́ о еди́номъ грѣ́шницѣ ка́ющемся, не́жели о девяти́десятихъ и девяти́ пра́ведникъ, и́же не тре́буютъ покая́нiя.
  • Или́ ка́я жена́ иму́щи де́сять дра́хмъ, а́ще погуби́тъ дра́хму еди́ну, не вжига́етъ ли свѣти́лника, и помете́тъ хра́мину, и и́щетъ при­­лѣ́жно, до́ндеже обря́щетъ?
  • И обрѣ́тши созыва́етъ други́ни и сосѣ́ды, глаго́лющи: ра́дуйтеся со мно́ю, я́ко обрѣто́хъ дра́хму поги́бшую.
  • Та́ко, глаго́лю ва́мъ, ра́дость быва́етъ предъ а́нгелы Бо́жiими о еди́номъ грѣ́шницѣ ка́ющемся.
  • [Зач. 79.] Рече́ же: человѣ́къ нѣ́кiй имѣ́ два́ сы́на:
  • и рече́ юнѣ́йшiй ею́ {от­ ни́хъ} отцу́: о́тче, да́ждь ми́ досто́йную ча́сть имѣ́нiя. И раздѣли́ и́ма имѣ́нiе.
  • И не по мно́зѣхъ дне́хъ собра́въ все́ мні́й сы́нъ, отъи́де на страну́ дале́че, и ту́ расточи́ имѣ́нiе свое́, живы́й блу́дно.
  • Изжи́в­шу же ему́ все́, бы́сть гла́дъ крѣ́покъ на странѣ́ то́й, и то́й нача́тъ лиша́тися.
  • И ше́дъ при­­лѣпи́ся еди́ному от­ жи́тель тоя́ страны́: и посла́ его́ на се́ла своя́ пасти́ свинiя́.
  • И жела́­ше насы́тити чре́во свое́ от­ роже́цъ, я́же ядя́ху свинiя́: и никто́же дая́ше ему́.
  • Въ себе́ же при­­ше́дъ, рече́: коли́ко нае́мникомъ отца́ мо­его́ избыва́ютъ хлѣ́бы, а́зъ же гла́домъ ги́блю?
  • Воста́въ иду́ ко отцу́ мо­ему́, и реку́ ему́: о́тче, согрѣши́хъ на небо и предъ тобо́ю,
  • и уже́ нѣ́смь досто́инъ нарещи́ся сы́нъ тво́й? сотвори́ мя я́ко еди́наго от­ нае́мникъ тво­и́хъ.
  • И воста́въ и́де ко отцу́ сво­ему́. Еще́ же ему́ дале́че су́щу, узрѣ́ его́ оте́цъ его́, и ми́лъ ему́ бы́сть, и те́къ нападе́ на вы́ю его́, и облобыза́ его́.
  • Рече́ же ему́ сы́нъ: о́тче, согрѣши́хъ на небо и предъ тобо́ю, и уже́ нѣ́смь досто́инъ нарещи́ся сы́нъ тво́й.
  • Рече́ же оте́цъ къ рабо́мъ сво­и́мъ: изнеси́те оде́жду пе́рвую и облецы́те его́, и дади́те пе́рстень на ру́ку его́ и сапоги́ на но́зѣ:
  • и при­­ве́дше теле́цъ упита́н­ный заколи́те, и я́дше весели́мся:
  • я́ко сы́нъ мо́й се́й ме́ртвъ бѣ́, и оживе́: и изги́блъ бѣ́, и обрѣ́теся. И нача́ша весели́тися.
  • Бѣ́ же сы́нъ его́ ста́рѣй на селѣ́: и я́ко гряды́й при­­бли́жися къ до́му, слы́ша пѣ́нiе и ли́ки:
  • и при­­зва́въ еди́наго от­ о́трокъ, вопроша́­ше: что́ [у́бо] сiя́ су́ть?
  • О́нъ же рече́ ему́, я́ко бра́тъ тво́й прiи́де: и закла́ оте́цъ тво́й телца́ упита́н­на, я́ко здра́ва его́ прiя́тъ.
  • Разгнѣ́вася же, и не хотя́ше вни́ти. Оте́цъ же его́ изше́дъ моля́ше его́.
  • О́нъ же от­вѣща́въ рече́ отцу́: се́ толи́ко лѣ́тъ рабо́таю тебѣ́, и николи́же за́повѣди твоя́ преступи́хъ, и мнѣ́ николи́же да́лъ еси́ козля́те, да со дру́ги сво­и́ми воз­весели́л­ся бы́хъ:
  • егда́ же сы́нъ тво́й се́й, изъяды́й твое́ имѣ́нiе съ любо­дѣ́йцами, прiи́де, закла́лъ еси́ ему́ телца́ пито́маго.
  • О́нъ же рече́ ему́: ча́до, ты́ всегда́ со мно́ю еси́ и вся́ моя́ твоя́ су́ть:
  • воз­весели́тижеся и воз­ра́довати подоба́­ше, я́ко бра́тъ тво́й се́й ме́ртвъ бѣ́, и оживе́: и изги́блъ бѣ́, и обрѣ́теся.
  • [Зач. 78.] Приближались к Нему все мытари и грешники слушать Его.
  • Фарисеи же и книжники роптали, говоря: Он принимает грешников и ест с ними.
  • Но Он сказал им следующую притчу:
  • кто из вас, имея сто овец и потеряв одну из них, не оставит девяноста девяти в пустыне и не пойдет за пропавшею, пока не найдет ее?
  • А найдя, возьмет ее на плечи свои с радостью
  • и, придя домой, созовет друзей и соседей и скажет им: порадуйтесь со мною: я нашел мою пропавшую овцу.
  • Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии.
  • Или какая женщина, имея десять драхм, если потеряет одну драхму, не зажжет свечи́ и не станет мести комнату и искать тщательно, пока не найдет,
  • а найдя, созовет подруг и соседок и скажет: порадуйтесь со мною: я нашла потерянную драхму.
  • Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.
  • [Зач. 79.] Еще сказал: у некоторого человека было два сына;
  • и сказал младший из них отцу: отче! дай мне следующую мне часть имения. И отец разделил им имение.
  • По прошествии немногих дней младший сын, собрав всё, пошел в дальнюю сторону и там расточил имение свое, живя распутно.
  • Когда же он прожил всё, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться;
  • и пошел, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней;
  • и он рад был наполнить чрево свое рожка́ми, которые ели свиньи, но никто не давал ему.
  • Придя же в себя, сказал: сколько наемников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода;
  • встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою
  • и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих.
  • Встал и пошел к отцу своему. И когда он был еще далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его.
  • Сын же сказал ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим.
  • А отец сказал рабам своим: принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги;
  • и приведите откормленного теленка, и заколите; станем есть и веселиться!
  • ибо этот сын мой был мертв и ожил, пропадал и нашелся. И начали веселиться.
  • Старший же сын его был на поле; и возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование;
  • и, призвав одного из слуг, спросил: что это такое?
  • Он сказал ему: брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым.
  • Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его.
  • Но он сказал в ответ отцу: вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козлёнка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими;
  • а когда этот сын твой, расточивший имение своё с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка.
  • Он же сказал ему: сын мой! ты всегда со мною, и всё мое твое,
  • а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся.
  • 众 税 吏 和 罪 人 , 都 挨 近 耶 稣 要 听 他 讲 道 。
  • 法 利 赛 人 和 文 士 , 私 下 议 论 说 , 这 个 人 接 待 罪 人 , 又 同 他 们 吃 饭 。
  • 耶 稣 就 用 比 喻 , 说 ,
  • 你 们 中 间 谁 有 一 百 只 羊 , 失 去 一 只 , 不 把 这 九 十 九 只 撇 在 旷 野 , 去 找 那 失 去 的 羊 直 到 找 着 呢 。
  • 找 着 了 , 就 欢 欢 喜 喜 的 扛 在 肩 上 , 回 到 家 里 。
  • 就 请 朋 友 邻 舍 来 , 对 他 们 说 , 我 失 去 的 羊 已 经 找 着 了 , 你 们 和 我 一 起 欢 喜 吧 。
  • 我 告 诉 你 们 , 一 个 罪 人 悔 改 , 在 天 上 也 要 这 样 为 他 欢 喜 , 较 比 为 九 十 九 个 不 用 悔 改 的 义 人 , 欢 喜 更 大 。
  • 或 是 一 个 妇 人 , 有 十 块 钱 , 若 失 落 一 块 , 岂 不 点 上 灯 , 打 扫 屋 子 , 细 细 的 找 , 直 到 找 着 麽 。
  • 找 着 了 , 就 请 朋 友 邻 舍 来 , 对 他 们 说 , 我 失 落 的 那 块 钱 已 经 找 着 了 , 你 们 和 我 一 同 欢 喜 吧 。
  • 我 告 诉 你 们 , 一 个 罪 人 悔 改 , 在 神 的 使 者 面 前 , 也 是 这 样 为 他 欢 喜 。
  • 耶 稣 又 说 , 一 个 人 有 两 个 儿 子 。
  • 小 儿 子 对 父 亲 说 , 父 亲 , 请 你 把 我 应 得 的 家 业 分 给 我 。 他 父 亲 就 把 产 业 分 给 他 们 。
  • 过 了 不 多 几 日 , 小 儿 子 就 把 他 一 切 所 有 的 , 都 收 拾 起 来 , 往 远 方 去 了 。 在 那 里 任 意 放 荡 , 浪 费 赀 财 。
  • 既 耗 尽 了 一 切 所 有 的 , 又 遇 着 那 地 方 大 遭 饥 荒 , 就 穷 苦 起 来 。
  • 于 是 去 投 靠 那 地 方 的 一 个 人 , 那 人 打 发 他 到 田 里 去 放 猪 。
  • 他 恨 不 得 拿 猪 所 吃 的 豆 荚 充 饥 。 也 没 有 人 给 他 。
  • 他 醒 悟 过 来 , 就 说 , 我 父 亲 有 多 少 的 雇 工 , 口 粮 有 馀 , 我 倒 在 这 里 饿 死 麽 。
  • 我 要 起 来 , 到 我 父 亲 那 里 去 , 向 他 说 , 父 亲 , 我 得 罪 了 天 , 又 得 罪 了 你 。
  • 从 今 以 后 , 我 不 配 称 为 你 的 儿 子 , 把 我 当 作 一 个 雇 工 吧 。
  • 于 是 起 来 往 他 父 亲 那 里 去 。 相 离 还 远 , 他 父 亲 看 见 , 就 动 了 慈 心 , 跑 去 抱 着 他 的 颈 项 , 连 连 舆 他 亲 嘴 。
  • 儿 子 说 , 父 亲 , 我 得 罪 了 天 , 又 得 罪 了 你 , 从 今 以 后 , 我 不 配 称 为 你 的 儿 子 。
  • 父 亲 却 吩 咐 仆 人 说 , 把 那 上 好 的 袍 子 快 拿 出 来 给 他 穿 。 把 戒 指 戴 在 他 指 头 上 。 把 鞋 穿 在 他 脚 上 。
  • 把 那 肥 牛 犊 牵 来 宰 了 , 我 们 可 以 吃 喝 快 乐 。
  • 因 为 我 这 个 儿 子 , 是 死 而 复 活 , 失 而 又 得 的 。 他 们 就 快 乐 起 来 。
  • 那 时 , 大 儿 子 正 在 田 里 。 他 回 来 离 家 不 远 , 听 见 作 乐 跳 舞 的 声 音 。
  • 便 叫 过 一 个 仆 人 来 , 问 是 什 么 事 。
  • 仆 人 说 , 你 兄 弟 来 了 。 你 父 亲 , 因 为 得 他 无 灾 无 病 的 回 来 , 把 牛 犊 宰 了 。
  • 大 儿 子 却 生 气 , 不 肯 进 去 。 他 父 亲 就 出 来 劝 他 。
  • 他 对 父 亲 说 , 我 服 事 你 这 多 年 , 从 来 没 有 违 背 过 你 的 命 。 你 并 没 有 给 我 一 只 山 羊 羔 , 叫 我 和 朋 友 , 一 同 快 乐 。
  • 但 你 这 个 儿 子 , 和 娼 妓 吞 尽 了 你 的 产 业 , 他 一 来 了 , 你 倒 为 他 宰 了 肥 牛 犊 。
  • 父 亲 对 他 说 , 儿 阿 , 你 常 和 我 同 在 , 我 一 切 所 有 的 , 都 是 你 的 。
  • 只 是 你 这 个 兄 弟 是 死 而 复 活 , 失 而 又 得 的 , 所 以 我 们 理 当 欢 喜 快 乐 。