Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Луке

 
  • Приближа́­шеся же пра́здникъ опрѣсно́къ, глаго́лемый па́сха:
  • и иска́ху архiере́е и кни́жницы, ка́ко бы уби́ли его́: боя́хуся бо люде́й.
  • Вни́де же сатана́ во Иу́ду нарица́емаго Искарiо́тъ, су́ща от­ числа́ обою­на́­де­ся­те.
  • И ше́дъ глаго́ла архiере́омъ и во­ево́дамъ, ка́ко его́ преда́стъ и́мъ.
  • И воз­ра́довашася, и совѣща́ша ему́ сре́бреники да́ти:
  • и исповѣ́да {обѣща́ся}, и иска́­ше удо́бна вре́мене, да преда́стъ его́ и́мъ безъ наро́да.
  • Прiи́де же де́нь опрѣсно́ковъ, въ о́нъ же подоба́­ше жре́ти па́сху:
  • и посла́ Петра́ и Иоа́н­на, ре́къ: ше́дша угото́вайта на́мъ па́сху, да я́мы.
  • О́на же реко́ста ему́: гдѣ́ хо́щеши угото́ваемъ?
  • О́нъ же рече́ и́ма: се́ восходя́щема ва́ма во гра́дъ, сря́щетъ вы́ человѣ́къ въ скуде́льницѣ во́ду нося́: по не́мъ идѣ́та въ до́мъ, въ о́нъ же вхо́дитъ,
  • и рцѣ́та до́му влады́цѣ: глаго́летъ тебѣ́ учи́тель: гдѣ́ е́сть оби́тель, идѣ́же па́сху со ученики́ мо­и́ми снѣ́мъ?
  • И то́й ва́ма пока́жетъ го́рницу ве́лiю по́стлану: ту́ угото́вайта.
  • Ше́дша же обрѣто́ста, я́коже рече́ и́ма: и угото́васта па́сху.
  • И егда́ бы́сть ча́съ, воз­леже́, и оба­на́­де­ся­те апо́стола съ ни́мъ.
  • И рече́ къ ни́мъ: жела́нiемъ воз­желѣ́хъ сiю́ па́сху я́сти съ ва́ми, пре́жде да́же не прiиму́ му́къ:
  • глаго́лю бо ва́мъ, я́ко от­се́лѣ не и́мамъ я́сти от­ нея́, до́ндеже сконча́ют­ся во ца́р­ст­вiи Бо́жiи.
  • И прiи́мъ ча́шу, хвалу́ воз­да́въ, рече́: прiими́те сiю́, и раздѣли́те себѣ́:
  • глаго́лю бо ва́мъ, я́ко не и́мамъ пи́ти от­ плода́ ло́знаго, до́ндеже ца́р­ст­вiе Бо́жiе прiи́детъ.
  • И прiи́мъ хлѣ́бъ, хвалу́ воз­да́въ преломи́, и даде́ и́мъ, глаго́ля: сiе́ е́сть тѣ́ло мое́, е́же за вы́ дае́мо: сiе́ твори́те въ мое́ воспомина́нiе.
  • Та́кожде же и ча́шу по ве́чери, глаго́ля: сiя́ ча́ша но́вый завѣ́тъ мо­е́ю кро́вiю, я́же за вы́ пролива́ет­ся:
  • оба́че се́, рука́ предаю́щаго мя́ со мно́ю [е́сть] на трапе́зѣ,
  • и Сы́нъ у́бо человѣ́ческiй и́детъ по рече́н­ному {по предуста́влен­ному совѣ́ту}: оба́че го́ре человѣ́ку тому́, и́мже предае́т­ся.
  • И ті́и нача́ша иска́ти въ себѣ́, кото́рый у́бо от­ ни́хъ хо́щетъ сiе́ сотвори́ти.
  • Бы́сть же и пря́ въ ни́хъ, кі́й мни́т­ся и́хъ бы́ти бо́лiй.
  • О́нъ же рече́ и́мъ: ца́рiе язы́къ госпо́д­ст­вуютъ и́ми, и облада́ющiи и́ми благода́теле нарица́ют­ся.
  • Вы́ же не та́ко: но бо́лiй въ ва́съ, да бу́детъ я́ко мні́й: и ста́рѣй, я́ко служа́й.
  • Кто́ бо бо́лiй, воз­лежа́й ли, или́ служа́й? не воз­лежа́й ли? А́зъ же посредѣ́ ва́съ е́смь я́ко служа́й.
  • Вы́ же есте́ пребы́в­ше со мно́ю въ напа́стехъ мо­и́хъ:
  • и а́зъ завѣщава́ю ва́мъ, я́коже завѣща́ мнѣ́ Оте́цъ мо́й, ца́р­ст­во,
  • да я́сте и пiе́те на трапе́зѣ мо­е́й во ца́р­ст­вiи мо­е́мъ: и ся́дете на престо́лѣхъ, судя́ще обѣма­на́­де­ся­те колѣ́нома Изра́илевома.
  • Рече́ же Госпо́дь: Си́моне, Си́моне, се́ сатана́ про́ситъ ва́съ, да бы́ сѣ́ялъ, я́ко пшени́цу:
  • а́зъ же моли́хся о тебѣ́, да не оскудѣ́етъ вѣ́ра твоя́: и ты́ нѣ́когда обра́щься утверди́ бра́тiю твою́.
  • О́нъ же рече́ ему́: Го́споди, съ тобо́ю гото́въ е́смь и въ темни́цу и на сме́рть ити́.
  • О́нъ же рече́: глаго́лю ти́, пе́тре, не воз­гласи́тъ пѣ́тель дне́сь, до́ндеже трикра́ты от­ве́ржешися мене́ не вѣ́дѣти.
  • И рече́ и́мъ: егда́ посла́хъ вы́ безъ влага́лища и безъ мѣ́ха и безъ сапо́гъ, еда́ чесого́ лише́ни бы́сте? Они́ же рѣ́ша: ничесо́же.
  • Рече́ же и́мъ: но ны́нѣ и́же и́мать влага́лище, да во́зметъ, та́кожде и мѣ́хъ: а и́же не и́мать, да прода́стъ ри́зу свою́, и ку́питъ но́жъ.
  • Глаго́лю бо ва́мъ, я́ко еще́ пи́саное се́, подоба́етъ, да сконча́ет­ся о мнѣ́, е́же: и со беззако́н­ными вмѣни́ся. И́бо е́же о мнѣ́, кончи́ну и́мать.
  • Они́ же рѣ́ша: Го́споди, се́ ножа́ здѣ́ два́. О́нъ же рече́ и́мъ: дово́лно е́сть.
  • [Зач. 109.] И изше́дъ и́де по обы́чаю въ го́ру Елео́нскую: по не́мъ же идо́ша ученицы́ его́.
  • Бы́въ же на мѣ́стѣ, рече́ и́мъ: моли́теся, да не вни́дете въ напа́сть.
  • И са́мъ от­ступи́ от­ ни́хъ я́ко верже́нiемъ ка́мене, и покло́нь колѣ́на моля́шеся,
  • глаго́ля: о́тче, а́ще во́лиши мимонести́ ча́шу сiю́ от­ мене́: оба́че не моя́ во́ля, но твоя́ да бу́детъ.
  • Яви́ся же ему́ а́нгелъ съ небесе́, укрѣпля́я его́.
  • И бы́въ въ по́двизѣ, при­­лѣ́жнѣе моля́шеся: бы́сть же по́тъ его́ я́ко ка́пли кро́ве ка́плющыя на зе́млю.
  • И воста́въ от­ моли́твы [и] при­­ше́дъ ко ученико́мъ, обрѣ́те и́хъ спя́щихъ от­ печа́ли
  • и рече́ и́мъ: что́ спите́? воста́в­ше моли́теся, да не вни́дете въ напа́сть.
  • Еще́ же ему́ глаго́лющу, се́ наро́дъ, и нарица́емый Иу́да, еди́нъ от­ обою­на́­де­ся­те, идя́ше предъ ни́ми, и при­­ступи́ ко Иису́сови цѣлова́ти его́. Сiе́ бо бѣ́ зна́менiе да́лъ и́мъ: его́же а́ще лобжу́, то́й е́сть.
  • Иису́съ же рече́ ему́: Иу́до, лобза́нiемъ ли Сы́на человѣ́ческаго предае́ши?
  • Ви́дѣв­ше же, и́же бѣ́ху съ ни́мъ, быва́емое, рѣ́ша ему́: Го́споди, а́ще уда́римъ ноже́мъ?
  • И уда́ри еди́нъ нѣ́кiй от­ ни́хъ архiере́ова раба́, и урѣ́за ему́ у́хо десно́е.
  • Отвѣща́въ же Иису́съ рече́: оста́вите до сего́. И косну́вся у́ха его́, исцѣли́ его́.
  • Рече́ же Иису́съ ко при­­ше́дшымъ на́нь архiере́омъ и во­ево́дамъ церко́внымъ и ста́рцемъ: я́ко на разбо́йника ли изыдо́сте со ору́жiемъ и дреко́льми я́ти мя́?
  • по вся́ дни́ су́щу ми́ съ ва́ми въ це́ркви, не простро́сте руки́ на мя́: но се́ е́сть ва́ша годи́на и о́бласть те́мная.
  • Е́мше же его́ ведо́ша, и введо́ша его́ во дво́ръ архiере́овъ. Пе́тръ же вослѣ́дъ идя́ше издале́ча.
  • Возгнѣ́щшымъ же о́гнь посредѣ́ двора́ и вку́пѣ сѣдя́щымъ и́мъ, сѣдя́ше пе́тръ посредѣ́ и́хъ.
  • Узрѣ́в­ши же его́ рабы́ня нѣ́кая сѣдя́ща при­­ свѣ́тѣ {огни́}, и воз­зрѣ́в­ши на́нь, рече́: и се́й съ ни́мъ бѣ́.
  • О́нъ же от­ве́ржеся его́, глаго́ля: же́но, не зна́ю его́.
  • И пома́лѣ другі́й ви́дѣвъ его́, рече́: и ты́ от­ ни́хъ еси́. Пе́тръ же рече́: человѣ́че, нѣ́смь.
  • И мимоше́дшу я́ко часу́ еди́ному, и́нъ нѣ́кiй крѣпля́шеся глаго́ля: во­и́стин­ну и се́й съ ни́мъ бѣ́: и́бо Галиле́анинъ е́сть.
  • Рече́ же пе́тръ: человѣ́че, не вѣ́мъ, е́же глаго́леши. И а́бiе, еще́ глаго́лющу ему́, воз­гласи́ пѣ́тель.
  • И обра́щься Госпо́дь воз­зрѣ́ на Петра́: и помяну́ пе́тръ сло́во Госпо́дне, я́коже рече́ ему́, я́ко пре́жде да́же пѣ́тель не воз­гласи́тъ, от­ве́ржешися мене́ трикра́ты.
  • И изше́дъ во́нъ, пла́кася го́рько.
  • И му́жiе держа́щiи Иису́са руга́хуся ему́, бiю́ще:
  • и закры́в­ше его́, бiя́ху его́ по лицу́, и вопроша́ху его́, глаго́люще: прорцы́, кто́ е́сть ударе́й тя́?
  • И и́на мно́га ху́ляще глаго́лаху на́нь.
  • И я́ко бы́сть де́нь, собра́шася ста́рцы людсті́и и архiере́е и кни́жницы, и ведо́ша его́ на со́нмъ сво́й,
  • глаго́люще: а́ще ты́ еси́ Христо́съ? рцы́ на́мъ. Рече́ же и́мъ: а́ще ва́мъ реку́, не и́мете вѣ́ры:
  • а́ще же и вопрошу́ [вы́], не от­вѣща́ете ми́, ни от­пустите́:
  • от­се́лѣ бу́детъ Сы́нъ человѣ́ческiй сѣдя́й одесну́ю си́лы Бо́жiя.
  • Рѣ́ша же вси́: ты́ ли у́бо еси́ Сы́нъ Бо́жiй? О́нъ же къ ни́мъ рече́: вы́ глаго́лете, я́ко а́зъ е́смь.
  • Они́ же рѣ́ша: что́ еще́ тре́буемъ свидѣ́тел­ст­ва? са́ми бо слы́шахомъ от­ у́стъ его́.
  • Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
  • и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
  • Вошел же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
  • и он пошел, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
  • Они обрадовались и согласились дать ему денег;
  • и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
  • Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,
  • и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
  • Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
  • Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдет он,
  • и скажите хозяину дома: Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?
  • И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
  • Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
  • И когда настал час, Он возлег, и двенадцать Апостолов с Ним,
  • и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
  • ибо сказываю вам, что уже не буду есть ее, пока она не совершится в Царствии Божием.
  • И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите ее и разделите между собою,
  • ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придет Царствие Божие.
  • И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание.
  • Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
  • И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
  • впрочем, Сын Человеческий идет по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предается.
  • И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
  • Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться бо́льшим.
  • Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
  • а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий – как служащий.
  • Ибо кто больше: возлежащий, или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
  • Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,
  • и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
  • да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моем, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
  • И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
  • но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
  • Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
  • Но Он сказал: говорю тебе, Петр, не пропоет петух сегодня, как ты трижды отречешься, что не знаешь Меня.
  • И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы́ и без обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они отвечали: ни в чем.
  • Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму́; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
  • ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: и к злодеям причтен. Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
  • Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
  • [Зач. 109.] И, выйдя, пошел по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
  • Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
  • И Сам отошел от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
  • говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем не Моя воля, но Твоя да будет.
  • Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
  • И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
  • Встав от молитвы, Он пришел к ученикам, и нашел их спящими от печали
  • и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
  • Когда Он еще говорил это, появился народ, а впереди его шел один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
  • Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаешь Сына Человеческого?
  • Бывшие же с Ним, видя, к чему идет дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
  • И один из них ударил раба первосвященникова, и отсек ему правое ухо.
  • Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
  • Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
  • Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
  • Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Петр же следовал издали.
  • Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Петр между ними.
  • Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
  • Но он отрекся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
  • Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Петр сказал этому человеку: нет!
  • Прошло с час времени, еще некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
  • Но Петр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда еще говорил он, запел петух.
  • Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Петр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: прежде нежели пропоет петух, отречешься от Меня трижды.
  • И, выйдя вон, горько заплакал.
  • Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
  • и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
  • И много иных хулений произносили против Него.
  • И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион
  • и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
  • если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;
  • отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
  • И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.
  • Они же сказали: какое еще нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.
  • 除 酵 节 , 又 名 逾 越 节 , 近 了 。
  • 祭 司 长 和 文 士 , 想 法 子 怎 麽 才 能 杀 害 耶 稣 , 是 因 为 他 们 惧 怕 百 姓 。
  • 这 时 , 撒 但 入 了 那 称 为 加 略 人 犹 大 的 心 , 他 本 是 十 二 门 徒 里 的 一 个 ,
  • 他 去 和 祭 司 长 并 守 殿 官 商 量 , 怎 麽 可 以 把 耶 稣 交 给 他 们 。
  • 他 们 欢 喜 , 就 约 定 给 他 银 子 。
  • 他 应 允 了 , 就 找 机 会 要 趁 众 人 不 在 跟 前 的 时 候 , 把 耶 稣 交 给 他 们 。
  • 除 酵 节 , 须 宰 逾 越 羊 羔 的 那 一 天 到 了 。
  • 耶 稣 打 发 彼 得 , 约 翰 , 说 , 你 们 去 为 我 们 豫 备 逾 越 节 的 筵 席 , 好 叫 我 们 吃 。
  • 他 们 问 他 说 , 要 我 们 在 那 里 豫 备 。
  • 耶 稣 说 , 你 们 进 了 城 , 必 有 人 拿 着 一 瓶 水 迎 面 而 来 。 你 们 就 跟 着 他 , 到 他 所 进 的 房 子 里 去 。
  • 对 那 家 的 主 人 说 , 夫 子 说 , 客 房 在 那 里 , 我 与 门 徒 好 在 那 里 吃 逾 越 节 的 筵 席 。
  • 他 必 指 给 你 们 摆 设 整 齐 的 一 间 大 楼 , 你 们 就 在 那 里 豫 备 。
  • 他 们 去 了 , 所 遇 见 的 , 正 如 耶 稣 所 说 的 。 他 们 就 豫 备 了 逾 越 节 的 筵 席 ) 。
  • 时 候 到 了 , 耶 稣 坐 席 , 使 徒 也 和 他 同 坐 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 我 很 愿 意 在 受 害 以 先 , 和 你 们 吃 这 逾 越 节 的 筵 席 。
  • 我 告 诉 你 们 , 我 不 再 吃 这 筵 席 , 直 到 我 成 就 在 神 的 国 里 。
  • 耶 稣 接 过 杯 来 , 祝 谢 了 , 说 , 你 们 拿 这 个 , 大 家 分 着 喝 。
  • 我 告 诉 你 们 , 从 今 以 后 , 我 不 再 喝 这 葡 萄 汁 , 直 等 神 的 国 来 到 。
  • 又 拿 起 饼 来 祝 谢 了 , 就 擘 开 递 给 他 们 , 说 , 这 是 我 的 身 体 , 为 你 们 舍 的 。 你 们 也 应 当 如 此 行 , 为 的 是 记 念 我 。
  • 饭 后 也 照 样 拿 起 杯 来 , 说 , 这 杯 是 用 我 血 所 立 的 新 约 , 是 为 你 们 流 出 来 的 。
  • 看 哪 , 那 卖 我 之 人 的 手 , 与 我 一 同 在 桌 子 上 。
  • 人 子 固 然 要 照 所 豫 定 的 去 世 。 但 卖 人 子 的 人 有 祸 了 。
  • 他 们 就 彼 此 对 问 , 是 那 一 个 要 作 这 事 。
  • 门 徒 起 了 争 论 , 他 们 中 间 那 一 个 可 算 为 大 。
  • 耶 稣 说 , 外 邦 人 有 君 王 为 主 治 理 他 们 。 那 掌 权 管 他 们 的 称 为 恩 主 。
  • 但 你 们 不 可 这 样 。 你 们 里 头 为 大 的 , 倒 要 像 年 幼 的 。 为 首 领 的 , 倒 要 像 服 事 人 的 。
  • 是 谁 为 大 , 是 坐 席 的 呢 , 是 服 事 人 的 呢 。 不 是 坐 席 的 大 麽 。 然 而 我 在 你 们 中 间 , 如 同 服 事 人 的 。
  • 我 在 磨 炼 之 中 , 常 和 我 同 在 的 就 是 你 们 。
  • 我 将 国 赐 给 你 们 , 正 如 我 父 赐 给 我 一 样 。
  • 叫 你 们 在 我 国 里 , 坐 在 我 的 席 上 吃 喝 。 并 且 坐 在 宝 座 上 , 审 判 以 色 列 十 二 个 支 派 。
  • 主 又 说 , 西 门 , 西 门 , 撒 但 想 要 得 着 你 们 , 好 筛 你 们 , 像 筛 麦 子 一 样 。
  • 但 我 已 经 为 你 们 祈 求 , 叫 你 不 至 于 失 了 信 心 。 你 回 头 以 后 , 要 坚 固 你 的 弟 兄 。
  • 彼 得 说 , 主 阿 , 我 就 是 同 你 下 监 , 同 你 受 死 , 也 是 甘 心 。
  • 耶 稣 说 , 彼 得 , 我 告 诉 你 , 今 日 鸡 还 没 有 叫 , 你 要 三 次 说 不 认 得 我 。
  • 耶 稣 又 对 他 们 说 , 我 差 你 们 出 去 的 时 候 , 没 有 钱 囊 , 没 有 口 袋 , 没 有 鞋 , 你 们 缺 少 什 么 没 有 。 他 们 说 , 没 有 。
  • 耶 稣 说 , 但 如 今 有 钱 囊 的 可 以 带 着 , 有 口 袋 的 也 可 以 带 着 。 没 有 刀 的 要 卖 衣 服 买 刀 。
  • 我 告 诉 你 们 , 经 上 写 着 说 , 他 被 列 在 罪 犯 之 中 。 这 话 必 应 验 在 我 身 上 , 因 为 那 关 系 我 的 事 , 必 然 成 就 。
  • 他 们 说 , 主 阿 , 请 看 , 这 里 有 两 把 刀 。 耶 稣 说 , 壳 了 。
  • 耶 稣 出 来 , 照 常 往 橄 榄 山 去 。 门 徒 也 跟 随 他 。
  • 到 了 那 地 方 , 就 对 他 们 说 , 你 们 要 祷 告 , 免 得 入 了 迷 惑 。
  • 于 是 离 开 他 们 , 约 有 扔 一 块 石 头 那 麽 远 , 跪 下 祷 告 ,
  • 说 , 父 阿 , 你 若 愿 意 , 就 把 这 杯 撤 去 。 然 而 不 要 成 就 我 的 意 思 , 只 要 成 就 你 的 意 思 。
  • 有 一 位 天 使 , 从 天 上 显 现 , 加 添 他 的 力 量 。
  • 耶 稣 极 其 伤 痛 , 祷 告 更 加 恳 切 。 汗 珠 如 大 血 点 , 滴 在 地 上 。
  • 祷 告 完 了 , 就 起 来 , 到 门 徒 那 里 , 见 他 们 因 为 忧 愁 都 睡 着 了 。
  • 就 对 他 们 说 , 你 们 为 什 么 睡 觉 呢 。 起 来 祷 告 , 免 得 入 了 迷 惑 。
  • 说 话 之 间 , 来 了 许 多 人 , 那 十 二 个 门 徒 里 名 叫 犹 大 的 , 走 在 前 头 , 就 近 耶 稣 , 要 与 他 亲 嘴 。
  • 耶 稣 对 他 说 , 犹 大 , 你 用 亲 嘴 的 暗 号 卖 人 子 麽 。
  • 左 右 的 人 见 光 景 不 好 , 就 说 , 主 阿 , 我 们 拿 刀 砍 可 以 不 可 以 。
  • 内 中 有 一 个 人 , 把 大 祭 司 的 仆 人 砍 了 一 刀 , 削 掉 了 他 的 右 耳 。
  • 耶 稣 说 , 到 了 这 个 地 步 , 由 他 们 吧 。 就 摸 那 人 的 耳 朵 , 把 他 治 好 了 。
  • 耶 稣 对 那 些 来 拿 他 的 祭 司 长 , 和 守 殿 官 , 并 长 老 , 说 , 你 们 带 着 刀 棒 , 出 来 拿 我 , 如 同 拿 强 盗 麽 。
  • 我 天 天 同 你 们 在 殿 里 , 你 们 不 下 手 拿 我 。 现 在 却 是 你 们 的 时 候 , 黑 暗 掌 权 了 。
  • 他 们 拿 住 耶 稣 , 把 他 带 到 大 祭 司 的 宅 里 。 彼 得 远 远 的 跟 着 。
  • 他 们 在 院 子 里 生 了 火 , 一 同 坐 着 。 彼 得 也 坐 在 他 们 中 间 。
  • 有 一 个 使 女 , 看 见 彼 得 坐 在 火 光 里 , 就 定 睛 看 他 , 说 , 这 个 人 素 来 也 是 同 那 人 一 夥 的 。
  • 彼 得 却 不 承 认 , 说 , 女 子 , 我 不 认 得 他 。
  • 过 了 不 多 的 时 候 , 又 有 一 各 人 看 见 他 , 说 , 你 也 是 他 们 一 党 的 。 彼 得 说 , 你 这 个 人 , 我 不 是 。
  • 约 过 了 一 小 时 , 又 有 一 个 人 极 力 的 说 , 他 实 在 是 同 那 人 一 夥 的 。 因 为 他 也 是 加 利 利 人 。
  • 彼 得 说 , 你 这 个 人 , 我 不 晓 得 你 说 的 是 什 么 。 正 说 话 之 间 鸡 就 叫 了 。
  • 主 转 过 身 来 , 看 彼 得 。 彼 得 便 想 起 主 对 他 所 说 的 话 , 今 日 鸡 叫 以 先 , 你 要 三 次 不 认 我 。
  • 他 就 出 去 痛 哭 。
  • 看 守 耶 稣 的 人 戏 弄 他 , 打 他 ,
  • 又 蒙 着 他 的 眼 睛 问 他 说 , 你 是 先 知 , 告 诉 我 们 , 打 你 的 是 谁 。
  • 他 们 还 用 别 的 话 辱 骂 他 。
  • 天 一 亮 , 民 间 的 众 长 老 连 祭 司 长 带 文 士 都 聚 会 。 把 耶 稣 带 到 他 们 的 公 会 里 ,
  • 说 , 你 若 是 基 督 , 就 告 诉 我 们 。 耶 稣 说 , 我 告 诉 你 们 , 你 们 也 不 信 。
  • 我 若 问 你 们 , 你 们 也 不 回 答 。
  • 从 今 以 后 , 人 子 要 坐 在 神 权 能 的 右 边 。
  • 他 们 都 说 , 这 样 , 你 是 神 的 儿 子 麽 。 耶 稣 说 , 你 们 所 说 的 是 。
  • 他 们 说 , 何 必 再 用 见 证 呢 。 他 亲 口 所 说 的 , 我 们 都 亲 自 听 见 了 。