Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Луке

 
  • [Зач. 22.] Бы́сть же въ суббо́ту второпе́рвую ити́ ему́ сквоз­ѣ́ сѣ́янiя: и восторга́ху ученицы́ его́ кла́сы, и ядя́ху, стира́юще рука́ми.
  • Нѣ́цыи же от­ фарисе́й рѣ́ша и́мъ: что́ творите́, его́же не досто́итъ твори́ти въ суббо́ты?
  • И от­вѣща́въ Иису́съ рече́ къ ни́мъ: ни ли́ сего́ чли́ есте́, е́же сотвори́ Дави́дъ, егда́ взалка́ся са́мъ и и́же съ ни́мъ бя́ху?
  • ка́ко вни́де въ до́мъ Бо́жiй, и хлѣ́бы предложе́нiя взе́мъ, и яде́, и даде́ и су́щымъ съ ни́мъ, и́хже не досто́яше я́сти, то́кмо еди́нымъ иере́емъ?
  • И глаго́лаше и́мъ, я́ко госпо́дь е́сть Сы́нъ человѣ́ческiй и суббо́тѣ.
  • Бы́сть же и въ другу́ю суббо́ту вни́ти ему́ въ со́нмище и учи́ти: и бѣ́ та́мо человѣ́къ, и рука́ ему́ десна́я бѣ́ суха́.
  • Назира́ху же кни́жницы и фарисе́и, а́ще въ суббо́ту исцѣли́тъ, да обря́щутъ рѣ́чь на́нь.
  • О́нъ же вѣ́дяше помышле́нiя и́хъ, и рече́ человѣ́ку иму́щему су́ху ру́ку: воста́ни и ста́ни посредѣ́. О́нъ же воста́въ ста́.
  • Рече́ же Иису́съ къ ни́мъ: вопрошу́ вы́: что́ досто́итъ въ суббо́ты, добро́ твори́ти, или́ зло́ твори́ти? ду́шу спасти́, или́ погуби́ти? Они́ же умолча́ша.
  • И воз­зрѣ́въ на всѣ́хъ и́хъ, рече́ ему́: простри́ ру́ку твою́. О́нъ же сотвори́ та́ко: и утверди́ся рука́ его́ здра́ва я́ко друга́я.
  • Они́ же испо́лнишася безу́мiя, и глаго́лаху дру́гъ ко дру́гу, что́ бы́ша сотвори́ли Иису́сови.
  • [Зач. 23.] Бы́сть же во дни́ ты́я, изы́де въ го́ру помоли́тися: и бѣ́ объ но́щь въ моли́твѣ Бо́жiи.
  • И егда́ бы́сть де́нь, при­­зва́ ученики́ своя́: и избра́ от­ ни́хъ два­на́­де­ся­те, и́хже и апо́столы нарече́:
  • Си́мона, его́же именова́ Петра́, и Андре́а бра́та его́, Иа́кова и Иоа́н­на, Фили́ппа и Варѳоломе́а,
  • Матѳе́а и Ѳому́, Иа́кова алфе́ева и Симо́на нарица́емаго зило́та,
  • Иу́ду Иа́ковля, и Иу́ду Искарiо́тскаго, и́же и бы́сть преда́тель.
  • [Зач. 24.] Изше́дъ съ ни́ми, ста́ на мѣ́стѣ ра́внѣ: и наро́дъ учени́къ его́, и мно́же­с­т­во мно́го люде́й от­ всея́ Иуде́и и Иерусали́ма и помо́рiя ти́рска и Сидо́нска,
  • и́же прiидо́ша послу́шати его́ и исцѣли́тися от­ неду́гъ сво­и́хъ, и стра́ждущiи от­ ду́хъ нечи́стыхъ: и исцѣля́хуся.
  • И ве́сь наро́дъ иска́­ше при­­каса́тися ему́: я́ко си́ла от­ него́ исхожда́­ше и исцѣля́ше вся́.
  • И то́й воз­ве́дъ о́чи сво­и́ на ученики́ своя́, глаго́лаше: блаже́ни ни́щiи ду́хомъ: я́ко ва́­ше е́сть ца́р­ст­вiе Бо́жiе.
  • Блаже́ни, а́лчущiи ны́нѣ: я́ко насы́титеся. Блаже́ни, пла́чущiи ны́нѣ: я́ко воз­смѣе́теся.
  • Блаже́ни бу́дете, егда́ воз­ненави́дятъ ва́съ человѣ́цы, и егда́ разлуча́тъ вы́, и поно́сятъ, и пронесу́тъ и́мя ва́­ше я́ко зло́, Сы́на человѣ́ческаго ра́ди.
  • Возра́дуйтеся въ то́й де́нь и взыгра́йте: се́ бо мзда́ ва́ша мно́га на небеси́. По си́мъ бо творя́ху проро́комъ отцы́ и́хъ.
  • [Зач. 25.] Оба́че го́ре ва́мъ бога́тымъ: я́ко от­сто­ите́ утѣше́нiя ва́­шего {я́ко воспрiе́млете утѣше́нiе ва́­ше}.
  • Го́ре ва́мъ, насы́щен­нiи ны́нѣ: я́ко вза́лчете. Го́ре ва́мъ смѣю́щымся ны́нѣ: я́ко воз­рыда́ете и воспла́чете.
  • Го́ре, егда́ до́брѣ реку́тъ ва́мъ вси́ человѣ́цы: по си́мъ бо творя́ху лжепроро́комъ отцы́ и́хъ.
  • Но ва́мъ глаго́лю слы́шащымъ: люби́те враги́ ва́шя, добро́ твори́те ненави́дящымъ ва́съ,
  • благослови́те клену́щыя вы́, и моли́теся за творя́щихъ ва́мъ оби́ду.
  • Бiю́щему тя́ въ лани́ту, пода́ждь и другу́ю: и от­ взима́ющаго ти́ ри́зу, и срачи́цу не воз­брани́.
  • Вся́кому же прося́щему у тебе́, да́й: и от­ взима́ющаго твоя́, не истязу́й.
  • [Зач. 26.] И я́коже хо́щете да творя́тъ ва́мъ человѣ́цы, и вы́ твори́те и́мъ та́кожде.
  • И а́ще лю́бите лю́бящыя вы́, ка́я ва́мъ благода́ть е́сть? и́бо и грѣ́шницы лю́бящыя и́хъ лю́бятъ.
  • И а́ще благотворите́ благотворя́щымъ ва́мъ, ка́я ва́мъ благода́ть е́сть? и́бо и грѣ́шницы то́жде творя́тъ.
  • И а́ще взаи́мъ даете́, от­ ни́хже ча́ете воспрiя́ти, ка́я ва́мъ благода́ть е́сть, и́бо и грѣ́шницы грѣ́шникомъ взаи́мъ дава́ютъ, да воспрiи́мутъ ра́вная.
  • Оба́че люби́те враги́ ва́шя, и благотвори́те, и взаи́мъ да́йте, ничесо́же ча́юще: и бу́детъ мзда́ ва́ша мно́га, и бу́дете сы́нове вы́шняго: я́ко то́й бла́гъ е́сть на безблагода́тныя {неблагода́рныя} и злы́я.
  • Бу́дите у́бо милосе́рди, я́коже и Оте́цъ ва́шъ милосе́рдъ е́сть.
  • [Зач. 27.] И не суди́те, и не су́дятъ ва́мъ: [и] не осужда́йте, да не осужде́ни бу́дете: от­пуща́йте, и от­пу́стятъ ва́мъ:
  • да́йте, и да́ст­ся ва́мъ: мѣ́ру добру́, натка́ну и потря́сну и прелива́ющуся дадя́тъ на ло́но ва́­ше: то́ю бо мѣ́рою, е́юже мѣ́рите, воз­мѣ́рит­ся ва́мъ.
  • Рече́ же при́тчу и́мъ: еда́ мо́жетъ слѣпе́цъ слѣпца́ води́ти? не о́ба ли въ я́му впаде́тася?
  • Нѣ́сть учени́къ надъ учи́теля сво­его́: соверше́нъ же вся́къ бу́детъ, я́коже [и] учи́тель его́.
  • Что́ же ви́диши суче́цъ, и́же е́сть во очеси́ бра́та тво­его́, бервна́ же, е́же е́сть во очеси́ тво­е́мъ, не чу́еши?
  • Или́ ка́ко мо́жеши рещи́ бра́ту тво­ему́: бра́те, оста́ви, да изму́ суче́цъ, и́же е́сть во очеси́ тво­е́мъ, са́мъ су́щаго во очеси́ тво­е́мъ бервна́ не ви́дя? Лицемѣ́ре, изми́ пе́рвѣе бервно́ изъ очесе́ тво­его́, и тогда́ про́зриши изъя́ти суче́цъ изъ очесе́ бра́та тво­его́.
  • Нѣ́сть бо дре́во добро́, творя́ плода́ зла́: ниже́ дре́во зло́, творя́ плода́ добра́.
  • Вся́ко бо дре́во от­ плода́ сво­его́ познае́т­ся: не от­ те́рнiя бо че́шутъ смо́квы, ни от­ купины́ е́млютъ гро́здiя.
  • Благі́й человѣ́къ от­ блага́го сокро́вища се́рдца сво­его́ изно́ситъ благо́­е: и злы́й человѣ́къ от­ зла́го сокро́вища се́рдца сво­его́ изно́ситъ зло́­е: от­ избы́тка бо се́рдца глаго́лютъ уста́ его́.
  • [Зач. 28.] Что́ же мя́ зовете́: Го́споди, Го́споди, и не творите́, я́же глаго́лю?
  • Вся́къ гряды́й ко мнѣ́ и слы́шай словеса́ моя́ и творя́ я́, скажу́ ва́мъ, кому́ е́сть подо́бенъ:
  • подо́бенъ е́сть человѣ́ку зи́ждущу хра́мину, и́же ископа́ и углуби́, и положи́ основа́нiе на ка́мени: наводне́нiю же бы́в­шу, при­­паде́ рѣка́ ко хра́минѣ то́й, и не мо́же поколеба́ти ея́: основана́ бо бѣ́ на ка́мени.
  • Слы́шавый же и не сотвори́вый подо́бенъ е́сть человѣ́ку созда́в­шему хра́мину на земли́ безъ основа́нiя: къ не́йже при­­паде́ рѣка́, и а́бiе паде́ся, и бы́сть разруше́нiе хра́мины тоя́ ве́лiе.
  • [Зач. 22.] В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.
  • Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?
  • Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?
  • Ка́к он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?
  • И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.
  • Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
  • Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.
  • Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.
  • Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что́ должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.
  • И, посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.
  • Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что́ бы им сделать с Иисусом.
  • [Зач. 23.] В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.
  • Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:
  • Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,
  • Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,
  • Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.
  • [Зач. 24.] И, сойдя с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима и приморских мест Тирских и Сидонских,
  • которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.
  • И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.
  • И Он, возведя очи Свои на учеников Своих, говорил: Блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.
  • Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.
  • Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас, и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.
  • Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.
  • [Зач. 25.] Напротив, горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.
  • Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.
  • Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо! ибо так поступали с лжепророками отцы их.
  • Но вам, слушающим, говорю: люби́те врагов ваших, благотворите ненавидящим вас,
  • благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.
  • Ударившему тебя по щеке подставь и другую, и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.
  • Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.
  • [Зач. 26.] И ка́к хотите, чтобы с вами поступали люди, та́к и вы поступайте с ними.
  • И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.
  • И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то́ же делают.
  • И если взаймы даёте тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.
  • Но вы люби́те врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.
  • Итак, будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.
  • [Зач. 27.] Не суди́те, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете;
  • давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
  • Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?
  • Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.
  • Что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?
  • Или, как можешь сказать брату твоему: брат! дай, я выну сучок из глаза твоего, когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего.
  • Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый,
  • ибо всякое дерево познаётся по плоду своему, потому что не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника.
  • Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
  • [Зач. 28.] Что́ вы зовете Меня: Господи! Господи! – и не делаете того, что́ Я говорю?
  • Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.
  • Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода напёрла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.
  • А слушающий и неисполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда напёрла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.
  • І давялося Яму ў суботу, першую па другім дні Пасхі, прахо́дзіць пасе́вамі, і вучні Яго зрыва́лі каласы і елі, расціра́ючы рука́мі.
  • Некато́рыя ж з фарысеяў сказалі ім: чаму вы робіце тое, што не дазво́лена рабіць па суботах?
  • І сказаў ім Іісус у адказ: хіба́ вы не чыталі, што́ зрабіў Давід, калі згалада́ўся сам і тыя, што былí з ім?
  • як увайшоў ён у дом Божы і ўзяў хлябы́ выстаўле́ння, якіх не дазво́лена было́ есці нікому, а толькі адным святарам, і еў, і даў тым, што з ім былí.
  • І казаў ім: Сын Чалавечы ёсць гаспада́р і суботы.
  • Давялося і ў другую суботу ўвайсці Яму ў сінагогу і вучы́ць; і быў там чалавек, і правая рука ў яго была́ сухая.
  • Кніжнікі і фарысеі сачылі за Ім, ці не ацалíць Ён у суботу, каб знайсці абвінава́чанне су́праць Яго.
  • Але Ён ведаў по́мыслы іх і сказаў чалавеку, які меў сухую руку́: падыміся і стань пасярэ́дзіне. І той, падняўшыся, стаў.
  • Іісус жа сказаў ім: спытаюся Я ў вас: што́ дазволена рабіць па суботах — дабро рабіць ці зло рабіць? душу́ ўратава́ць ці загубíць? Яны ж маўчалі.
  • І, паглядзе́ўшы на ўсіх іх, сказаў яму: працягнí руку́ тваю. І ён зрабіў так, і стала рука яго здаровай, як другая.
  • Яны ж перапоўніліся шале́нствам і гаварылі між сабою, што́ ім рабіць з Іісусам.
  • І сталася ў тыя дні: выйшаў Ён на гару памаліцца і правёў усю ноч у малітве да Бога.
  • А калі настаў дзень, паклíкаў вучняў Сваіх і вы́браў з іх двана́ццаць, якіх і назваў Апосталамі:
  • Сíмана, якога і назваў Пятром, і Андрэя, брата яго, Іакава і Іаана, Філіпа і Варфаламе́я,
  • Матфея і Фаму́, Іакава Алфе́евага і Сíмана, называнага Зіло́там,
  • Іуду Іа́кавага і Іуду Іскарыёта, які і стаў прада́жнікам.
  • І, спусцíўшыся з імі, стаў Ён на роўным ме́сцы і многа вучняў Яго і вялікае мноства людзей з усёй Іудзеі і Іерусаліма, і ўзбярэ́жжа Ты́рскага і Сідонскага,
  • што прыйшлі паслухаць Яго і ацалíцца ад хвароб сваіх, таксама і тыя, што паку́тавалі ад духаў нячыстых; і ацаля́ліся.
  • І ўсе людзі імкну́ліся дакрану́цца да Яго, бо сіла ад Яго сыходзіла і ацаля́ла ўсіх.
  • І Ён, узвёўшы вочы Свае на вучняў Сваіх, гаварыў: блажэ́нныя ўбогія духам, бо ваша ёсць Царства Божае.
  • Блажэ́нныя галодныя цяпер, бо насы́ціцеся. Блажэ́нныя, хто плача цяпер, бо засмеяце́ся.
  • Блажэ́нныя вы, калі ўзненавíдзяць вас людзі і калі адлу́чаць вас, і зга́ньбяць, і вы́кінуць імя́ ваша як зло, за Сына Чалавечага.
  • Узрадуйцеся ў той дзень і ўзвесялíцеся, бо вось узнагарода ваша вялікая на небе. Таму што гэтак рабілі прарокам бацькí іх.
  • Але гора вам, багатыя, бо вы ўжо атры́мліваеце ўце́ху вашу.
  • Гора вам, перасы́чаныя цяпер, бо голад зазна́еце. Гора вам, хто смяе́цца цяпер, бо засмутку́еце і запла́чаце.
  • Гора вам, калі добра будуць гаварыць пра вас усе людзі. Бо так рабілі лжэпрарокам бацькí іх.
  • А вам, хто слухае, кажу: любíце ворагаў вашых, дабро рабіце тым, што ненавíдзяць вас,
  • благаслаўля́йце тых, што пракліна́юць вас, і малíцеся за тых, што кры́ўдзяць вас.
  • Таму, хто б’е цябе па шчацэ́, падстаў і другую; а таму, хто забірае ў цябе вопратку, не перашкаджа́й узяць і сарочку.
  • Кожнаму, хто просіць у цябе, дай; і ў таго, хто забірае тваё, не патрабуй назад.
  • І як вы хочаце, каб рабілі вам людзі, так і вы ім рабіце.
  • А калі вы лю́біце тых, што лю́бяць вас, якая вам за гэта падзяка́ бо і грэшнікі лю́бяць тых, хто іх лю́біць.
  • І калі робіце дабро тым, хто вам робіць дабро, якая вам за гэта падзя́ка? бо і грэшнікі тое самае робяць.
  • І калі пазыча́еце тым, ад каго спадзеяце́ся атрымаць назад, якая вам за гэта падзя́ка? бо і грэшнікі пазыча́юць грэшнікам, каб атрымаць назад столькі ж.
  • Але вы любíце ворагаў вашых, і дабро рабíце, і пазыча́йце, ні на што не спадзеючы́ся; і будзе ўзнагаро́да ваша вялікай, і будзеце сына́мі Усявы́шняга; бо Ён добры і да няўдзя́чных і злых.
  • Дык вось, будзьце міласэ́рныя, як і Айцец ваш міласэ́рны.
  • Не судзíце, і вас не будуць судзíць; і не асуджа́йце, і не будзеце асу́джаны; прабача́йце, і вам праба́чаць;
  • давайце, і вам будзе да́дзена: ме́ру добрую, шчы́льна накла́дзеную, утрэ́сеную, перапо́ўненую дадуць вам у прыпо́л; бо якою ме́раю ме́раеце, такою і вам адме́раецца.
  • Сказаў ім таксама прытчу: хіба́ можа сляпы сляпога вадзíць? ці не абодва ў яму ўпаду́ць?
  • Вучань не вышэйшы за настаўніка свайго, але, удаскана́ліўшыся, кожны будзе, як настаўнік яго.
  • Што ж ты глядзіш на парушы́нку ў воку брата твайго, а бервяна́ ў сваім воку не заўважа́еш?
  • Альбо, як можаш казаць брату твайму: бра́це, дай, я вы́му парушы́нку з вока твайго, — калі сам бервяна́ ў воку тваім не бачыш. Крываду́шнік, вы́мі перш бервяно з твайго вока, і тады ўбачыш, як вы́няць парушы́нку з вока брата твайго.
  • Бо няма добрага дрэва, якое б радзíла кепскі плод, няма і кепскага дрэва, якое б радзíла добры плод.
  • Бо ўсякае дрэва па сваім пло́дзе пазнае́цца: бо з калючых кустоў не збіраюць смокваў і з цярно́ўніку не здымаюць вінаграду.
  • Добры чалавек з добрай ска́рбніцы сэ́рца свайго выно́сіць добрае, а ліхí чалавек з ліхо́й ска́рбніцы сэрца свайго выно́сіць ліхо́е; бо ад перапо́ўненасці сэ́рца гавораць ву́сны яго.
  • Што́ ж клíчаце Мяне: “Госпадзі, Госпадзі!”, а не робіце таго, што Я кажу?
  • Кожны, хто прыхо́дзіць да Мяне і слухае словы Мае́ і выко́нвае іх, пакажу вам, да каго падо́бны.
  • Ён падо́бны да чалавека, які, буду́ючы дом, капа́ў і паглы́біўся і закла́ў падму́рак на ка́мені; калі ж зда́рылася разво́ддзе, нахлы́нула рака́ на дом той і не змагла́ пахісну́ць яго, бо ён быў закла́дзены на ка́мені.
  • А хто пачуў і не вы́канаў, той падо́бны да чалавека, які збудава́ў дом на зямлі без падму́рка; калі ж нахлы́нула на яго рака́, адразу ён абвалíўся і было разбурэ́нне дома таго вялікае.
  • 有 一 个 安 息 日 , 耶 稣 从 麦 地 经 过 。 他 的 门 徒 掐 了 麦 穗 , 用 手 搓 着 吃 。
  • 有 几 个 法 利 赛 人 说 , 你 们 为 什 么 作 安 息 日 不 可 作 的 事 呢 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 经 上 记 着 大 卫 和 跟 从 他 的 人 , 饥 饿 之 时 所 作 的 事 , 连 这 个 你 们 也 没 有 念 过 麽 。
  • 他 怎 麽 进 了 神 的 殿 , 拿 陈 设 饼 吃 , 又 给 跟 从 的 人 吃 。 这 饼 除 了 祭 司 以 外 , 别 人 都 不 可 吃 。
  • 又 对 他 们 说 , 人 子 是 安 息 日 的 主 。
  • 又 有 一 个 安 息 日 , 耶 稣 进 了 会 堂 教 训 人 。 在 那 里 有 一 个 人 右 手 枯 乾 了 。
  • 文 士 和 法 利 赛 人 窥 探 耶 稣 , 在 安 息 日 治 病 不 治 病 。 要 得 把 柄 去 告 他 。
  • 耶 稣 却 知 道 他 们 的 意 念 。 就 对 那 枯 乾 一 只 手 的 人 说 , 起 来 , 站 在 当 中 。 那 人 就 起 来 站 着 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 我 问 你 们 , 在 安 息 日 行 善 行 恶 , 救 命 害 命 , 那 样 是 可 以 的 呢 。
  • 他 就 周 围 看 着 他 们 众 人 , 对 那 人 说 , 伸 出 手 来 。 他 把 手 一 伸 , 手 就 复 了 原 。
  • 他 们 就 满 心 大 怒 , 彼 此 商 议 , 怎 样 处 治 耶 稣 。
  • 那 时 耶 稣 出 去 上 山 祷 告 。 整 夜 祷 告 神 。
  • 到 了 天 亮 , 叫 他 的 门 徒 来 。 就 从 他 们 中 间 挑 选 十 二 个 人 , 称 他 们 为 使 徒 。
  • 这 十 二 个 人 有 西 门 , 耶 稣 又 给 他 起 名 叫 彼 得 , 还 有 他 兄 弟 安 得 烈 , 又 有 雅 各 和 约 翰 , 腓 力 和 巴 多 罗 买 ,
  • 马 太 和 多 马 , 亚 勒 腓 的 儿 子 雅 各 , 和 奋 锐 党 的 西 门 ,
  • 雅 各 的 儿 子 犹 大 , ( 儿 子 或 作 兄 弟 ) 和 卖 主 的 加 略 人 犹 大 。
  • 耶 稣 和 他 们 下 了 山 , 站 在 一 块 平 地 上 。 同 站 的 有 许 多 门 徒 , 又 有 许 多 百 姓 , 从 犹 太 全 地 , 和 耶 路 撒 冷 , 并 推 罗 西 顿 的 海 边 来 。 都 要 听 他 讲 道 , 又 指 望 医 治 他 们 的 病 。
  • 还 有 被 污 鬼 缠 磨 的 , 也 得 了 医 治 。
  • 众 人 都 想 要 摸 他 。 因 为 有 能 力 从 他 身 上 发 出 来 , 医 好 了 他 们 。
  • 耶 稣 举 目 看 着 门 徒 说 , 你 们 贫 穷 的 人 有 福 了 。 因 为 神 的 国 是 你 们 的 。
  • 你 们 饥 饿 的 人 有 福 了 。 因 为 你 们 将 要 饱 足 。 你 们 哀 哭 的 人 有 福 了 。 因 为 你 们 将 要 喜 笑 。
  • 人 为 人 子 恨 恶 你 们 , 拒 绝 你 们 , 辱 骂 你 们 , 弃 掉 你 们 的 名 , 以 为 是 恶 , 你 们 就 有 福 了 。
  • 当 那 日 你 们 要 欢 喜 跳 跃 。 因 为 你 们 在 天 上 的 赏 赐 是 大 的 。 他 们 的 祖 宗 待 先 知 也 是 这 样 。
  • 但 你 们 富 足 的 人 有 祸 了 。 因 为 你 们 受 过 你 们 的 安 慰 。
  • 你 们 饱 足 的 人 有 祸 了 。 因 为 你 们 将 要 饥 饿 。 你 们 喜 笑 的 人 有 祸 了 。 因 为 你 们 将 要 哀 恸 哭 泣 。
  • 人 都 说 你 们 好 的 时 候 , 你 们 就 有 祸 了 。 因 为 他 们 的 祖 宗 待 假 先 知 也 是 这 样 。
  • 只 是 我 告 诉 你 们 这 听 道 的 人 , 你 们 的 仇 敌 要 爱 他 , 恨 你 们 的 要 待 他 好 。
  • 咒 诅 你 们 的 要 为 他 祝 福 , 凌 辱 你 们 的 要 为 他 祷 告 。
  • 有 人 打 你 这 边 的 脸 , 连 那 边 的 脸 也 由 他 打 。 有 人 夺 你 的 外 衣 , 连 里 衣 也 由 他 拿 去 。
  • 凡 求 你 的 , 就 给 他 。 有 人 夺 你 的 东 西 去 , 不 用 再 要 回 来 。
  • 你 们 愿 意 人 怎 样 待 你 们 , 你 们 也 要 怎 样 待 人 。
  • 你 们 若 单 爱 那 爱 你 们 的 人 , 有 什 么 可 酬 谢 的 呢 。 就 是 罪 人 也 爱 那 爱 他 们 的 人 。
  • 你 们 若 善 待 那 善 待 你 们 的 人 , 有 什 么 可 酬 谢 的 呢 。 就 是 罪 人 也 是 这 样 行 。
  • 你 们 若 借 给 人 , 指 望 从 他 收 回 , 有 什 么 可 酬 谢 的 呢 。 就 是 罪 人 也 借 给 罪 人 , 要 如 数 收 回 。
  • 你 们 倒 要 爱 仇 敌 , 也 要 善 待 他 们 , 并 要 借 给 人 不 指 望 偿 还 。 你 们 的 赏 赐 就 必 大 了 , 你 们 也 必 作 至 高 者 的 儿 子 。 因 为 他 恩 待 那 忘 恩 的 和 作 恶 的 。
  • 你 们 要 慈 悲 , 像 你 们 的 父 慈 悲 一 样 。
  • 你 们 不 要 论 断 人 , 就 不 被 论 断 。 你 们 不 要 定 人 的 罪 , 就 不 被 定 罪 。 你 们 要 饶 恕 人 , 就 必 蒙 饶 恕 。 ( 饶 恕 原 文 作 释 放 )
  • 你 们 要 给 人 , 就 必 有 给 你 们 的 。 并 且 用 十 足 的 升 斗 , 连 摇 带 按 , 上 尖 下 流 的 , 倒 在 你 们 怀 里 。 因 为 你 们 用 什 么 量 器 量 给 人 , 也 必 用 什 么 量 器 量 给 你 们 。
  • 耶 稣 又 用 比 喻 对 他 们 说 , 瞎 子 岂 能 领 瞎 子 , 两 个 人 不 是 都 要 掉 在 坑 里 麽 。
  • 学 生 不 能 高 过 先 生 。 凡 学 成 了 的 不 过 和 先 生 一 样 。
  • 为 什 么 看 见 你 弟 兄 眼 中 有 刺 , 却 不 想 自 己 眼 中 有 梁 木 呢 。
  • 你 不 见 自 己 眼 中 有 梁 木 。 怎 能 对 你 弟 兄 说 , 容 我 去 掉 你 眼 中 的 刺 呢 。 你 这 假 冒 为 善 的 人 , 先 去 掉 自 己 眼 中 的 梁 木 , 然 后 才 能 看 得 清 楚 , 去 掉 你 兄 弟 眼 中 的 刺 。
  • 因 为 没 有 好 树 结 坏 果 子 。 也 没 有 坏 树 结 好 果 子 。
  • 凡 树 木 看 果 子 , 就 可 以 认 出 他 来 。 人 不 是 从 荆 棘 上 摘 无 花 果 , 也 不 是 从 蒺 ? ? 里 摘 葡 萄 。
  • 善 人 从 他 心 里 所 存 的 善 , 就 发 出 善 来 。 恶 人 从 他 心 里 所 存 的 恶 , 就 发 出 恶 来 。 因 为 心 里 所 充 满 的 , 口 里 就 说 出 来 。
  • 你 们 为 什 么 称 呼 我 主 阿 , 主 阿 , 却 不 遵 我 的 话 行 呢 。
  • 凡 到 我 这 里 来 , 听 见 我 的 话 就 去 行 的 , 我 要 告 诉 你 们 他 像 什 么 人 。
  • 他 像 一 个 人 盖 房 子 , 深 深 的 挖 地 , 把 根 基 安 在 磐 石 上 。 到 发 大 水 的 时 候 , 水 冲 那 房 子 , 房 子 总 不 能 摇 动 。 因 为 根 基 立 在 磐 石 上 。 有 古 卷 作 因 为 盖 造 得 好
  • 惟 有 听 见 不 去 行 的 , 就 像 一 个 人 在 土 地 上 盖 房 子 , 没 有 根 基 。 水 一 冲 , 随 即 倒 塌 了 , 并 且 那 房 子 坏 得 很 大 。