я́коже объядо́ша пло́ти люді́й мои́хъ, и ко́жы и́хъ от косте́й и́хъ одра́ша, и ко́сти и́хъ столко́ша и содроби́ша я́ко пло́ти въ коно́бъ и я́ко мяса́ въ горне́цъ:

та́ко возопiю́тъ ко Го́споду, и не послу́шаетъ и́хъ и отврати́тъ лице́ свое́ от ни́хъ въ то́ вре́мя, поне́же слука́вноваша въ начина́нiихъ свои́хъ на ня́.

Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь на проро́ки льстя́щыя люді́й мои́хъ, угрыза́ющыя зубы́ свои́ми и проповѣ́дающыя ми́ръ на ни́хъ, и не вда́ся во уста́ и́хъ, возста́виша на ни́хъ ра́ть:

сего́ ра́ди но́щь бу́детъ ва́мъ от видѣ́нiя, и тма́ бу́детъ ва́мъ от волхвова́нiя, и за́йдетъ со́лнце на проро́ки, и поме́ркнетъ на ня́ де́нь:

и усрамя́тся ви́дящiи со́нiя, и посмѣя́ни бу́дутъ волсви́, и возглаго́лютъ на ни́хъ вси́ сі́и, зане́ не бу́детъ послу́шаяй и́хъ.

А́ще а́зъ не напо́лню си́лы Ду́хомъ Госпо́днимъ и судо́мъ и си́лою, е́же возвѣсти́ти Иа́кову нече́стiя его́ и Изра́илеви грѣхи́ его́.

Слы́шите сiя́, старѣ́йшины до́му Иа́ковля и оста́вшiи до́му Изра́илева, гнуша́ющiися судо́мъ и вся́ пра́вая развраща́ющiи,

созида́ющiи Сiо́на кровьми́ и Иерусали́ма непра́вдами:

старѣ́йшины его́ на да́рѣхъ сужда́ху, и жерцы́ его́ на мздѣ́ отвѣщава́ху, и проро́цы его́ на сребрѣ́ волхвова́ху, и на Го́сподѣ почива́ху, глаго́люще: не Госпо́дь ли въ на́съ е́сть? не прiи́дутъ на ны́ зла́я.

Сего́ ра́ди ва́съ дѣ́ла Сiо́нъ я́коже ни́ва изоре́тся, и Иерусали́мъ я́ко ово́щное храни́лище бу́детъ, и гора́ до́му я́коже лу́гъ дубра́вный.

Еврейский

וָאֹמַר, שִׁמְעוּ־נָא רָאשֵׁי יַעֲקֹב, וּקְצִינֵי בֵּית יִשְׂרָאֵל; הֲלוֹא לָכֶם, לָדַעַת אֶת־הַמִּשְׁפָּט׃

שֹׂנְאֵי טוֹב וְאֹהֲבֵי רָעָה (רָע); גֹּזְלֵי עוֹרָם מֵעֲלֵיהֶם, וּשְׁאֵרָם מֵעַל עַצְמוֹתָם׃

וַאֲשֶׁר אָכְלוּ שְׁאֵר עַמִּי, וְעוֹרָם מֵעֲלֵיהֶם הִפְשִׁיטוּ, וְאֶת־עַצְמֹתֵיהֶם פִּצֵּחוּ; וּפָרְשׂוּ כַּאֲשֶׁר בַּסִּיר, וּכְבָשָׂר בְּתוֹךְ קַלָּחַת׃

אָז יִזְעֲקוּ אֶל־יְהוָה, וְלֹא יַעֲנֶה אוֹתָם; וְיַסְתֵּר פָּנָיו מֵהֶם בָּעֵת הַהִיא, כַּאֲשֶׁר הֵרֵעוּ מַעַלְלֵיהֶם׃ פ

כֹּה אָמַר יְהוָה, עַל־הַנְּבִיאִים הַמַּתְעִים אֶת־עַמִּי; הַנֹּשְׁכִים בְּשִׁנֵּיהֶם וְקָרְאוּ שָׁלוֹם, וַאֲשֶׁר לֹא־יִתֵּן עַל־פִּיהֶם, וְקִדְּשׁוּ עָלָיו מִלְחָמָה׃

לָכֵן לַיְלָה לָכֶם מֵחָזוֹן, וְחָשְׁכָה לָכֶם מִקְּסֹם; וּבָאָה הַשֶּׁמֶשׁ עַל־הַנְּבִיאִים, וְקָדַר עֲלֵיהֶם הַיּוֹם׃

וּבֹשׁוּ הַחֹזִים, וְחָפְרוּ הַקֹּסְמִים, וְעָטוּ עַל־שָׂפָם כֻּלָּם; כִּי אֵין מַעֲנֵה אֱלֹהִים׃

וְאוּלָם, אָנֹכִי מָלֵאתִי כֹחַ אֶת־רוּחַ יְהוָה, וּמִשְׁפָּט וּגְבוּרָה; לְהַגִּיד לְיַעֲקֹב פִּשְׁעוֹ, וּלְיִשְׂרָאֵל חַטָּאתוֹ׃ ס

שִׁמְעוּ־נָא זֹאת, רָאשֵׁי בֵּית יַעֲקֹב, וּקְצִינֵי בֵּית יִשְׂרָאֵל; הַמֲתַעֲבִים מִשְׁפָּט, וְאֵת כָּל־הַיְשָׁרָה יְעַקֵּשׁוּ׃

בֹּנֶה צִיּוֹן בְּדָמִים; וִירוּשָׁלִַם בְּעַוְלָה׃

רָאשֶׁיהָ בְּשֹׁחַד יִשְׁפֹּטוּ, וְכֹהֲנֶיהָ בִּמְחִיר יוֹרוּ, וּנְבִיאֶיהָ בְּכֶסֶף יִקְסֹמוּ; וְעַל־יְהוָה יִשָּׁעֵנוּ לֵאמֹר, הֲלוֹא יְהוָה בְּקִרְבֵּנוּ, לֹא־תָבוֹא עָלֵינוּ רָעָה׃

לָכֵן בִּגְלַלְכֶם, צִיּוֹן שָׂדֶה תֵחָרֵשׁ; וִירוּשָׁלִַם עִיִּין תִּהְיֶה, וְהַר הַבַּיִת לְבָמוֹת יָעַר׃ פ

Украинский (Огієнко)

А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право?

Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх.

Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м́ясо в котел.

Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.

Так говорить Господь на пророків, що вводять народ Мій у блуд, що зубами своїми гризуть та покликують: Мир!
А на того, хто їм не дає що до рота, на нього святую війну оголошують.

Тому буде вам ніч, щоб не стало видіння, і стемніє вам, щоб не чарувати.
І над тими пророками сонце закотиться, і над ними потемніє день.

І посоромлені будуть такі прозорливці, і будуть застиджені чарівники, і всі вони свої уста закриють, бо не буде їм Божої відповіді.

А я повний сили й Господнього Духа, і правди й відваги, щоб представити Якову прогріх його, а Ізраїлеві його гріх.

Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють,

вони кров́ю будують Сіона, а кривдою Єрусалима.

Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас?
Зло не прийде на нас!

О так, через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір́ями лісу…

Таджикский

Языки

ВА ман гуфтам: бишнавед, эй сарварони Яъқуб ва доварони хонадони Исроил! Шумо, охир, вазифадор ҳастед, ки адлу инсофро бидонед.

Аммо шумо аз некӣ нафрат мекунед ва бадиро дӯст медоред; пӯсти онҳоро аз баданашон ва гӯшти онҳоро аз устухонҳошон меканед.

Ҳамон касоне ҳастед, ки гӯшти қавми Маро хӯрдаанд, ва пӯсти онҳоро аз баданашон кандаанд, ва устухонҳои онҳоро шикастаанд, ва гӯё ки ба дег меандохта бошанд, яъне мисли гӯште ки андаруни потила мепазанд, пора-пора кардаанд.

Он гоҳ сӯи Парвардигор истиғоса хоҳанд бурд, вале Ӯ онҳоро иҷобат нахоҳад кард, ва рӯи Худро дар он замон аз онҳо хоҳад пӯшонид, чунки ба аъмоли бад дода шудаанд.

Парвардигор дар бораи анбиёе ки қавми маро дар иштибоҳ меандозанд, яъне вақте ки бо дандонҳои худ чизе мехоянд, – сулҳу осоиштагиро мехонанд, вале вақте ки касе ба даҳони онҳо чизе намегузорад, – бар зидди вай ҷанг эълон мекунанд, чунин мегӯяд:

«Бинобар ин шаб барои шумо ба ҷои рӯъё, ва торикӣ барои шумо ба ҷои фолгирӣ хоҳад буд; ва офтоб бар анбиё ғуруб хоҳад кард, ва рӯз барояшон торик хоҳад шуд.

Ва пешгӯйҳо расво, ва фолгирҳо хиҷил гардида, ҳамаашон ришу мӯйлаби худро хоҳанд пӯшонид, чунки аз ҷониби Парвардигор ҷавобе нахоҳад буд».

Валекин ман ба воситаи Рӯҳи Парвардигор аз қувват ва инсоф ва мардонагӣ пур шудаам, то ки ба Яъқуб дар бораи ҷинояташ ва ба Исроил дар бораи гуноҳаш сухан ронам.

Пас инро бишнавед, эй сарварони хонадони Яъқуб ва эй доварони хонадони Исроил, ки аз инсоф нафрат доред ва ҳар чизи ростро каҷ мекунед,

Сионро бо хун ва Ерусалимро бо ноинсофӣ бино мекунед!

Сарваронаш ба бадали ришва доварӣ менамоянд, ва коҳинонаш ба бадали музд таълим медиҳанд, ва анбиёяш ба бадали нуқра фол мегиранд, ва ба Парвардигор таваккал намуда, мегӯянд: «Парвардигор, охир, андаруни мост, – мусибате бар мо нахоҳад омад!»

Бинобар ин, аз боиси шумо, Сион мисли саҳро шудгор хоҳад шуд, ва Ерусалим ба харобазор, ва кӯҳи Хона ба баландиҳои ҷангалзор мубаддал хоҳад гардид.