Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Михея
 

 
  • У́, лю́тѣ мнѣ́! поне́же бы́хъ а́ки собира́яй сла́му на жа́твѣ, и я́ко па́родокъ во объима́нiи виногра́да не су́щу гро́здiю, е́же я́сти первопло́дная, я́же вожделѣ́ душа́ моя́.
  • У́, лю́тѣ мнѣ́, душе́! я́ко поги́бе благо­чести́вый от­ земли́, и исправля́ющаго въ человѣ́цѣхъ нѣ́сть: вси́ во кро́вехъ пря́т­ся, кі́йждо бли́жняго сво­его́ озлобля́етъ озлобле́нiемъ,
  • на зло́ ру́ки своя́ уготовля́ютъ: кня́зь про́ситъ, и судiя́ ми́рная словеса́ глаго́летъ, жела́нiе души́ его́ е́сть: и от­иму́ блага́я и́хъ,
  • я́ко мо́ль пояда́яй, и ходя́й по пра́виламъ въ де́нь стражбы́. У́, лю́тѣ! у́, лю́тѣ! от­мще́нiя твоя́ при­­спѣ́ша, ны́нѣ бу́дутъ пла́чы и́хъ.
  • Не вѣ́рите друго́мъ, ни надѣ́йтеся на старѣ́йшины, и от­ сожи́телницы тво­ея́ храни́ся, е́же сказа́ти е́й что́:
  • поне́же сы́нъ безче́ститъ отца́, дще́рь воста́нетъ на ма́терь свою́ и невѣ́ста на свекро́вь свою́, врази́ вси́ му́жу дома́шнiи его́.
  • А́зъ же ко Го́сподеви воз­зрю́, потерплю́ Бо́га Спа́са мо­его́, услы́шитъ мя́ Бо́гъ мо́й.
  • Не ра́дуйся о мнѣ́, вражде́бница моя́, я́ко падо́хъ, и воста́ну: зане́ а́ще ся́ду во тмѣ́, Госпо́дь освѣти́тъ мя́.
  • Гнѣ́въ Госпо́день стерплю́, я́ко согрѣши́хъ ему́, до́ндеже оправди́тъ прю́ мою́ и сотвори́тъ су́дъ мо́й: и изведе́тъ мя́ на свѣ́тъ, и узрю́ пра́вду его́.
  • И у́зритъ вражде́бница моя́, и облече́т­ся въ сту́дъ глаго́лющая ко мнѣ́: гдѣ́ есть Госпо́дь Бо́гъ тво́й? О́чи мо­и́ воз­зря́тъ на ню́, ны́нѣ бу́детъ въ попра́нiе а́ки ка́лъ на путе́хъ.
  • Де́нь глажде́нiя пли́нѳа: изглажде́нiе твое́ де́нь о́ный, и сотре́тъ зако́ны твоя́ де́нь о́ный.
  • И гра́ди тво­и́ прiи́дутъ на поравне́нiе и въ раздѣле́нiе Ассирі́йско, и гра́ди тво­и́ тве́рдiи въ раздѣле́нiе от­ ти́ра да́же до рѣки́ Си́рскiя, и от­ мо́ря да́же до мо́ря, и от­ горы́ да́же до горы́, дні́е воды́ и молвы́.
  • И бу́детъ земля́ въ па́губу со живу́щими на не́й, от­ плодо́въ начина́нiй и́хъ.
  • Паси́ лю́ди твоя́ жезло́мъ тво­и́мъ, о́вцы наслѣ́дiя тво­его́, вселя́ющыяся еди́ны въ дубра́вѣ средѣ́ карми́ла, попасу́тъ Васани́тиду и Галаади́тиду, я́коже дні́е вѣ́ка.
  • И по дне́мъ исхо́да тво­его́ изъ Еги́пта у́зрите чуде́сная.
  • У́зрятъ язы́цы и усрамя́т­ся от­ всея́ крѣ́пости сво­ея́, ру́цѣ воз­ложа́тъ на уста́ своя́, и у́ши и́хъ огло́хнутъ,
  • поли́жутъ пе́рсть я́ко змі́еве плѣ́жуще по земли́, смяту́т­ся во облеже́нiи сво­е́мъ: о Го́сподѣ Бо́зѣ на́­шемъ ужа́снут­ся и убоя́т­ся от­ тебе́.
  • Кто́ Бо́гъ я́коже ты́, отъ­е́мляй беззако́нiя и оставля́яй нече́стiя оста́нкомъ наслѣ́дiя сво­его́? и не удержа́ гнѣ́ва сво­его́ во свидѣ́нiе, я́ко воли́тель ми́лости е́сть.
  • То́й обрати́тъ и уще́дритъ ны́, и погрузи́тъ непра́вды на́шя и вве́ржетъ въ глубины́ морскі́я вся́ грѣхи́ на́шя,
  • да́стъ и́стину Иа́кову, [и] ми́лость Авраа́му, я́коже кля́л­ся еси́ отце́мъ на́шымъ во дни́ пе́рвыя.
  • Горе мне! ибо со мною теперь – как по собрании летних плодов, как по уборке винограда: ни одной ягоды для еды, ни спелого плода, которого желает душа моя.
  • Не стало милосердых на земле, нет правдивых между людьми; все строят ковы, чтобы проливать кровь; каждый ставит брату своему сеть.
  • Руки их обращены к тому, чтобы уметь делать зло; начальник требует подарков, и судья судит за взятки, а вельможи высказывают злые хотения души своей и извращают дело.
  • Лучший из них – как терн, и справедливый – хуже колючей изгороди, день провозвестников Твоих, посещение Твое наступает; ныне постигнет их смятение.
  • Не верьте другу, не полагайтесь на приятеля; от лежащей на лоне твоем стереги двери уст твоих.
  • Ибо сын позорит отца, дочь восстает против матери, невестка – против свекрови своей; враги человеку – домашние его.
  • А я буду взирать на Господа, уповать на Бога спасения моего: Бог мой услышит меня.
  • Не радуйся ради меня, неприятельница моя! хотя я упал, но встану; хотя я во мраке, но Господь свет для меня.
  • Гнев Господень я буду нести, потому что согрешил пред Ним, доколе Он не решит дела моего и не совершит суда надо мною; тогда Он выведет меня на свет, и я увижу правду Его.
  • И увидит это неприятельница моя и стыд покроет ее, говорившую мне: «где Господь Бог твой?» Насмотрятся на нее глаза мои, как она будет попираема подобно грязи на улицах.
  • В день сооружения стен твоих, в этот день отдалится определение.
  • В тот день придут к тебе из Ассирии и городов Египетских, и от Египта до реки Евфрата, и от моря до моря, и от горы до горы.
  • А земля та будет пустынею за вину жителей ее, за плоды деяний их.
  • Паси народ Твой жезлом Твоим, овец наследия Твоего, обитающих уединенно в лесу среди Кармила; да пасутся они на Васане и Галааде, как во дни древние!
  • Как во дни исхода твоего из земли Египетской, явлю ему дивные дела.
  • Увидят это народы и устыдятся при всем могуществе своем; положат руку на уста, уши их сделаются глухими;
  • будут лизать прах как змея, как черви земные выползут они из укреплений своих; устрашатся Господа Бога нашего и убоятся Тебя.
  • Кто Бог, как Ты, прощающий беззаконие и не вменяющий преступления остатку наследия Твоего? не вечно гневается Он, потому что любит миловать.
  • Он опять умилосердится над нами, изгладит беззакония наши. Ты ввергнешь в пучину морскую все грехи наши.
  • Ты явишь верность Иакову, милость Аврааму, которую с клятвою обещал отцам нашим от дней первых.
  • 哀 哉 , 我 ( 或 作 以 色 列 ) 好 像 夏 天 的 果 子 已 被 收 尽 , 又 像 摘 了 葡 萄 所 剩 下 的 。 没 有 一 挂 可 吃 的 , 我 心 羡 慕 初 熟 的 无 花 果 。
  • 地 上 虔 诚 人 灭 尽 , 世 间 没 有 正 直 人 。 各 人 埋 伏 , 要 杀 人 流 血 。 都 用 网 罗 猎 取 弟 兄 。
  • 他 们 双 手 作 恶 。 君 王 徇 情 面 , 审 判 官 要 贿 赂 。 位 分 大 的 吐 出 恶 意 。 都 彼 此 结 联 行 恶 。
  • 他 们 最 好 的 , 不 过 是 蒺 藜 。 最 正 直 的 , 不 过 是 荆 棘 篱 笆 。 你 守 望 者 说 降 罚 的 日 子 已 经 来 到 。 他 们 必 扰 乱 不 安 。
  • 不 要 倚 赖 邻 舍 。 不 要 信 靠 密 友 。 要 守 住 你 的 口 , 不 要 向 你 怀 中 的 妻 题 说 。
  • 因 为 , 儿 子 藐 视 父 亲 , 女 儿 抗 拒 母 亲 , 媳 妇 抗 拒 婆 婆 。 人 的 仇 敌 , 就 是 自 己 家 里 的 人 。
  • 至 于 我 , 我 要 仰 望 耶 和 华 , 要 等 候 那 救 我 的 神 。 我 的 神 必 应 允 我 。
  • 我 的 仇 敌 阿 , 不 要 向 我 夸 耀 。 我 虽 跌 倒 , 却 要 起 来 。 我 虽 坐 在 黑 暗 里 , 耶 和 华 却 作 我 的 光 。
  • 我 要 忍 受 耶 和 华 的 恼 怒 , 因 我 得 罪 了 他 。 直 等 他 为 我 辨 屈 , 为 我 伸 冤 。 他 必 领 我 到 光 明 中 , 我 必 得 见 他 的 公 义 。
  • 那 时 我 的 仇 敌 , 就 是 曾 对 我 说 耶 和 华 你 神 在 哪 里 的 , 他 一 看 见 这 事 就 被 羞 愧 遮 盖 。 我 必 亲 眼 见 他 遭 报 。 他 必 被 践 踏 , 如 同 街 上 的 泥 土 。
  • 以 色 列 阿 , 日 子 必 到 , 你 的 墙 垣 必 重 修 。 到 那 日 , 你 的 境 界 必 开 展 ( 或 作 命 令 必 传 到 远 方 ) 。
  • 当 那 日 , 人 必 从 亚 述 , 从 埃 及 的 城 邑 , 从 埃 及 到 大 河 , 从 这 海 到 那 海 , 从 这 山 到 那 山 , 都 归 到 你 这 里 。
  • 然 而 , 这 地 因 居 民 的 缘 故 , 又 因 他 们 行 事 的 结 果 , 必 然 荒 凉 。
  • 求 耶 和 华 在 迦 密 山 的 树 林 中 , 用 你 的 杖 牧 放 你 独 居 的 民 , 就 是 你 产 业 的 羊 群 。 求 你 容 他 们 在 巴 珊 和 基 列 得 食 物 , 像 古 时 一 样 。
  • 耶 和 华 说 , 我 要 把 奇 事 显 给 他 们 看 , 好 像 出 埃 及 地 的 时 候 一 样 。
  • 列 国 看 见 这 事 , 就 必 为 自 己 的 势 力 惭 愧 。 他 们 必 用 手 捂 口 , 掩 耳 不 听 。
  • 他 们 必 舔 土 如 蛇 , 又 如 土 中 腹 行 的 物 , 战 战 兢 兢 地 出 他 们 的 营 寨 。 他 们 必 战 惧 投 降 耶 和 华 , 也 必 因 我 们 的 神 而 惧 怕 。
  • 神 阿 , 有 何 神 像 你 , 赦 免 罪 孽 , 饶 恕 你 产 业 之 馀 民 的 罪 过 。 不 永 远 怀 怒 , 喜 爱 施 恩 。
  • 必 再 怜 悯 我 们 , 将 我 们 的 罪 孽 踏 在 脚 下 , 又 将 我 们 的 一 切 罪 投 于 深 海 。
  • 你 必 按 古 时 起 誓 应 许 我 们 列 祖 的 话 , 向 雅 各 发 诚 实 , 向 亚 伯 拉 罕 施 慈 爱 。

  • Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні;
    нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!
  • Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого.
    Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.
  • Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.
  • Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену.
    Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!
  • І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!
  • Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!
  • А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!
  • Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!
  • Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені.
    Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!
  • І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій?
    Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.
  • Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!
  • Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.
  • І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.
  • Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого;
    що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.
  • Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.
  • Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.
  • Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!
  • Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?
  • Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.
  • Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.