Скрыть
1:33
1:36
Церковнославянский (рус)
[Зач. 1.] Зача́ло ева́нгелiа Иису́са Христа́, Сы́на Бо́жiя,
я́коже е́сть пи́сано во проро́цѣхъ: се́, а́зъ посыла́ю а́нгела мо­его́ предъ лице́мъ тво­и́мъ, и́же угото́витъ пу́ть тво́й предъ тобо́ю.
Гла́съ вопiю́щаго въ пусты́ни: угото́вайте пу́ть Госпо́день, пра́вы твори́те стези́ его́.
Бы́сть Иоа́н­нъ крестя́й въ пусты́ни и проповѣ́дая креще́нiе покая́нiя во от­пуще́нiе грѣхо́въ.
И исхожда́­ше къ нему́ вся́ Иуде́йская страна́ и Иерусали́мляне: и креща́хуся вси́ во Иорда́нѣ рѣцѣ́ от­ него́, исповѣ́да­ю­ще грѣхи́ своя́.
Бѣ́ же Иоа́н­нъ оболче́нъ власы́ велблу́жди, и по́ясъ усме́нъ о чреслѣ́хъ его́, и яды́й акри́ды и ме́дъ ди́вiй.
И проповѣ́даше, глаго́ля: гряде́тъ крѣ́плiй мене́ вслѣ́дъ мене́, ему́же нѣ́смь досто́инъ прекло́нься разрѣши́ти реме́нь сапо́гъ его́:
а́зъ у́бо крести́хъ вы́ водо́ю: то́й же крести́тъ вы́ Ду́хомъ святы́мъ.
[Зач. 2.] И бы́сть во о́нѣхъ дне́хъ, прiи́де Иису́съ от­ назаре́та Галиле́йскаго и крести́ся от­ Иоа́н­на во Иорда́нѣ.
И а́бiе восходя́ от­ воды́, ви́дѣ разводя́щася небеса́ и Ду́ха я́ко го́лубя, сходя́ща на́нь.
И гла́съ бы́сть съ небесе́: ты́ еси́ Сы́нъ мо́й воз­лю́блен­ный, о не́мже благоволи́хъ.
И а́бiе Ду́хъ изведе́ его́ въ пусты́ню.
И бѣ́ ту́ въ пусты́ни дні́й четы́редесять, искуша́емь сатано́ю, и бѣ́ со звѣрьми́: и а́нгели служа́ху ему́.
По преда́нiи же Иоа́н­новѣ, прiи́де Иису́съ въ Галиле́ю, проповѣ́дая ева́нгелiе ца́р­ст­вiя Бо́жiя
и глаго́ля, я́ко испо́лнися вре́мя и при­­бли́жися ца́р­ст­вiе Бо́жiе: пока́йтеся и вѣ́руйте во ева́нгелiе.
[Зач. 3.] Ходя́ же при­­ мо́ри Галиле́йстѣмъ, ви́дѣ Си́мона и Андре́а бра́та [того́] Си́мона, вмета́юща мре́жи въ мо́ре: бѣ́ста бо ры́баря.
И рече́ и́ма Иису́съ: прiиди́та вслѣ́дъ мене́, и сотворю́ ва́съ бы́ти ловца́ человѣ́комъ.
И а́бiе оста́вльша мре́жи своя́, по не́мъ идо́ста.
И преше́дъ ма́ло от­ту́ду, узрѣ́ Иа́кова зеведе́ова и Иоа́н­на бра́та его́, и та́ въ корабли́ стро́яща мре́жа:
и а́бiе воз­зва́ я́. И оста́вльша отца́ сво­его́ зеведе́а въ корабли́ съ нае́мники, по не́мъ идо́ста.
И внидо́ша въ капернау́мъ: и а́бiе въ суббо́ты в­ше́дъ въ со́нмище, уча́­ше.
И дивля́хуся о уче́нiи его́: бѣ́ бо учя́ и́хъ я́ко вла́сть имы́й, и не я́ко кни́жницы.
[Зач. 4.] И бѣ́ въ со́нмищи и́хъ человѣ́къ въ ду́сѣ нечи́сте, и воз­зва́,
глаго́ля: оста́ви, что́ на́мъ и тебѣ́, Иису́се назаряни́не? при­­ше́лъ еси́ погуби́ти на́съ: вѣ́мъ тя́, кто́ еси́, святы́й Бо́жiй.
И запрети́ ему́ Иису́съ, глаго́ля: умолчи́ и изы́ди изъ него́.
И стрясе́ его́ ду́хъ нечи́стый, и возопи́ гла́сомъ вели́кимъ, и изы́де изъ него́.
И ужасо́шася вси́, я́коже стяза́тися и́мъ къ себѣ́, глаго́лющымъ: что́ е́сть сiе́? [и] что́ уче́нiе но́вое сiе́, я́ко по о́бласти и духово́мъ нечи́стымъ вели́тъ, и послу́шаютъ его́?
Изы́де же слу́хъ его́ а́бiе во всю́ страну́ Галиле́йску.
[Зач. 5.] И а́бiе изъ со́нмища изше́дше, прiидо́ша въ до́мъ Си́моновъ и Андре́овъ, со Иа́ковомъ и Иоа́н­номъ.
Те́ща же Си́монова лежа́­ше огне́мъ жего́ма: и а́бiе глаго́лаша ему́ о не́й.
И при­­сту́пль воз­дви́же ю́, е́мь за ру́ку ея́: и оста́ви ю́ о́гнь а́бiе, и служа́­ше и́мъ.
По́здѣ же бы́в­шу, егда́ захожда́­ше со́лнце, при­­ноша́ху къ нему́ вся́ неду́жныя и бѣсны́я.
И бѣ́ ве́сь гра́дъ собра́л­ся къ две́ремъ.
И исцѣли́ мно́ги злѣ́ стра́ждущыя разли́чными неду́ги: и бѣ́сы мно́ги изгна́, и не оставля́ше глаго́лати бѣ́сы, я́ко вѣ́дяху его́ Христа́ су́ща.
[Зач. 6.] И у́тро, но́щи су́щей зѣло́, воста́въ изы́де, и и́де въ пу́сто мѣ́сто, и ту́ моли́тву дѣ́яше.
И гна́ша его́ Си́монъ и и́же съ ни́мъ:
и обрѣ́тше его́, глаго́лаша ему́, я́ко вси́ тебе́ и́щутъ.
И глаго́ла и́мъ: и́демъ въ бли́жнiя ве́си и гра́ды, да и та́мо проповѣ́мъ: на сiе́ бо изыдо́хъ.
И бѣ́ проповѣ́дая на со́нмищихъ и́хъ, во все́й Галиле́и, и бѣ́сы изгоня́.
И прiи́де къ нему́ прокаже́нъ, моля́ его́ и на колѣ́ну при­­пада́я предъ ни́мъ, и глаго́ля ему́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши мя́ очи́стити.
Иису́съ же милосе́рдовавъ, просте́ръ ру́ку, косну́ся его́, и глаго́ла ему́: хощу́, очи́стися.
И ре́кшу ему́, а́бiе отъи́де от­ него́ прокаже́нiе, и чи́стъ бы́сть.
И запре́щь ему́, а́бiе изгна́ его́:
и глаго́ла ему́: блюди́, никому́же ничесо́же рцы́: но ше́дъ покажи́ся иере́еви и при­­неси́ за очище́нiе твое́, я́же повелѣ́ Моисе́й, во свидѣ́тел­ст­во и́мъ.
О́нъ же изше́дъ нача́тъ проповѣ́дати мно́го и проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ ему́ я́вѣ во гра́дъ вни́ти: но внѣ́ въ пусты́хъ мѣ́стѣхъ бѣ́. И при­­хожда́ху къ нему́ от­всю́ду.
Синодальный
[Зач. 1.] Начало Евангелия Иисуса Христа, Сына Божия,
как написано у пророков: вот, Я посылаю Ангела Моего пред лицем Твоим, который приготовит путь Твой пред Тобою.
Глас вопиющего в пустыне: приготовьте путь Господу, прямыми сделайте стези Ему.
Явился Иоанн, крестя в пустыне и проповедуя крещение покаяния для прощения грехов.
И выходили к нему вся страна Иудейская и Иерусалимляне, и крестились от него все в реке Иордане, исповедуя грехи свои.
Иоанн же носил одежду из верблюжьего волоса и пояс кожаный на чреслах своих, и ел акриды и дикий мед.
И проповедовал, говоря: идет за мною Сильнейший меня, у Которого я недостоин, наклонившись, развязать ремень обуви Его;
я крестил вас водою, а Он будет крестить вас Духом Святым.
[Зач. 2.] И было в те дни, пришел Иисус из Назарета Галилейского и крестился от Иоанна в Иордане.
И когда выходил из воды, тотчас увидел Иоанн разверзающиеся небеса и Духа, как голубя, сходящего на Него.
И глас был с небес: Ты Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение.
Немедленно после того Дух ведет Его в пустыню.
И был Он там в пустыне сорок дней, искушаемый сатаною, и был со зверями; и Ангелы служили Ему.
После же того, как предан был Иоанн, пришел Иисус в Галилею, проповедуя Евангелие Царствия Божия
и говоря, что исполнилось время и приблизилось Царствие Божие: покайтесь и веруйте в Евангелие.
[Зач. 3.] Проходя же близ моря Галилейского, увидел Симона и Андрея, брата его, закидывающих сети в море, ибо они были рыболовы.
И сказал им Иисус: идите за Мною, и Я сделаю, что вы будете ловцами человеков.
И они тотчас, оставив свои сети, последовали за Ним.
И, пройдя оттуда немного, Он увидел Иакова Зеведеева и Иоанна, брата его, также в лодке починивающих сети;
и тотчас призвал их. И они, оставив отца своего Зеведея в лодке с работниками, последовали за Ним.
И приходят в Капернаум; и вскоре в субботу вошел Он в синагогу и учил.
И дивились Его учению, ибо Он учил их, как власть имеющий, а не как книжники.
[Зач. 4.] В синагоге их был человек, одержимый духом нечистым, и вскричал:
оставь! что Тебе до нас, Иисус Назарянин? Ты пришел погубить нас! знаю Тебя, кто Ты, Святый Божий.
Но Иисус запретил ему, говоря: замолчи и выйди из него.
Тогда дух нечистый, сотрясши его и вскричав громким голосом, вышел из него.
И все ужаснулись, так что друг друга спрашивали: что это? что это за новое учение, что Он и духам нечистым повелевает со властью, и они повинуются Ему?
И скоро разошлась о Нем молва по всей окрестности в Галилее.
[Зач. 5.] Выйдя вскоре из синагоги, пришли в дом Симона и Андрея, с Иаковом и Иоанном.
Теща же Симонова лежала в горячке; и тотчас говорят Ему о ней.
Подойдя, Он поднял ее, взяв ее за руку; и горячка тотчас оставила ее, и она стала служить им.
При наступлении же вечера, когда заходило солнце, приносили к Нему всех больных и бесноватых.
И весь город собрался к дверям.
И Он исцелил многих, страдавших различными болезнями; изгнал многих бесов, и не позволял бесам говорить, что они знают, что Он Христос.
[Зач. 6.] А утром, встав весьма рано, вышел и удалился в пустынное место, и там молился.
Симон и бывшие с ним пошли за Ним
и, найдя Его, говорят Ему: все ищут Тебя.
Он говорит им: пойдем в ближние селения и города, чтобы Мне и там проповедовать, ибо Я для того пришел.
И Он проповедовал в синагогах их по всей Галилее и изгонял бесов.
Приходит к Нему прокаженный и, умоляя Его и падая пред Ним на колени, говорит Ему: если хочешь, можешь меня очистить.
Иисус, умилосердившись над ним, простер руку, коснулся его и сказал ему: хочу, очистись.
После сего слова проказа тотчас сошла с него, и он стал чист.
И, посмотрев на него строго, тотчас отослал его
и сказал ему: смотри, никому ничего не говори, но пойди, покажись священнику и принеси за очищение твое, что повелел Моисей, во свидетельство им.
А он, выйдя, начал провозглашать и рассказывать о происшедшем, так что Иисус не мог уже явно войти в город, но находился вне, в местах пустынных. И приходили к Нему отовсюду.
Арабский
بدء انجيل يسوع المسيح ابن الله

كما هو مكتوب في الانبياء .ها انا ارسل امام وجهك ملاكي الذي يهيّئ طريقك قدامك .

صوت صارخ في البرية اعدّوا طريق الرب اصنعوا سبله مستقيمة .

كان يوحنا يعمد في البرية ويكرز بمعمودية التوبة لمغفرة الخطايا .

وخرج اليه جميع كورة اليهودية واهل اورشليم واعتمدوا جميعهم منه في نهر الاردن معترفين بخطاياهم .

وكان يوحنا يلبس وبر الابل ومنطقة من جلد على حقويه ويأكل جرادا وعسلا بريا .

وكان يكرز قائلا يأتي بعدي من هو اقوى مني الذي لست اهلا ان انحني واحل سيور حذائه .

انا عمدتكم بالماء واما هو فسيعمدكم بالروح القدس

وفي تلك الايام جاء يسوع من ناصرة الجليل واعتمد من يوحنا في الاردن .

وللوقت وهو صاعد من الماء رأى السموات قد انشقت والروح مثل حمامة نازلا عليه .

وكان صوت من السموات .انت ابني الحبيب الذي به سررت

وللوقت اخرجه الروح الى البرية .

وكان هناك في البرية اربعين يوما يجرب من الشيطان .وكان مع الوحوش .وصارت الملائكة تخدمه

وبعدما اسلم يوحنا جاء يسوع الى الجليل يكرز ببشارة ملكوت الله .

ويقول قد كمل الزمان واقترب ملكوت الله .فتوبوا وآمنوا بالانجيل

وفيما هو يمشي عند بحر الجليل ابصر سمعان واندراوس اخاه يلقيان شبكة في البحر .فانهما كانا صيادين .

فقال لهما يسوع هلم ورائي فاجعلكما تصيران صيادي الناس .

فللوقت تركا شباكهما وتبعاه .

ثم اجتاز من هناك قليلا فرأى يعقوب بن زبدي ويوحنا اخاه وهما في السفينة يصلحان الشباك .

فدعاهما للوقت .فتركا اباهما زبدي في السفينة مع الأجرى وذهبا وراءه

ثم دخلوا كفرناحوم وللوقت دخل المجمع في السبت وصار يعلم .

فبهتوا من تعليمه لانه كان يعلمهم كمن له سلطان وليس كالكتبة .

وكان في مجمعهم رجل به روح نجس .فصرخ

قائلا آه ما لنا ولك يا يسوع الناصري .أتيت لتهلكنا .انا اعرفك من انت قدوس الله .

فانتهره يسوع قائلا اخرس واخرج منه .

فصرعه الروح النجس وصاح بصوت عظيم وخرج منه .

فتحيروا كلهم حتى سأل بعضهم بعضا قائلين ما هذا .ما هو هذا التعليم الجديد .لانه بسلطان يأمر حتى الارواح النجسة فتطيعه .

فخرج خبره للوقت في كل ‎الكورة المحيطة بالجليل

ولما خرجوا من المجمع جاءوا للوقت الى بيت سمعان واندراوس مع يعقوب ويوحنا .

وكانت حماة سمعان مضطجعة محمومة .فللوقت اخبروه عنها .

فتقدم واقامها ماسكا بيدها فتركتها الحمّى حالا وصارت تخدمهم .

ولما صار المساء اذ غربت الشمس قدموا اليه جميع السقماء والمجانين .

وكانت المدينة كلها مجتمعة على الباب .

فشفى كثيرين كانوا مرضى بامراض مختلفة واخرج شياطين كثيرة ولم يدع الشياطين يتكلمون لانهم عرفوه

وفي الصبح باكرا جدا قام وخرج ومضى الى موضع خلاء وكان يصلّي هناك .

فتبعه سمعان والذين معه .

ولما وجدوه قالوا له ان الجميع يطلبونك .

فقال لهم لنذهب الى القرى المجاورة لاكرز هناك ايضا لاني لهذا خرجت .

فكان يكرز في مجامعهم في كل الجليل ويخرج الشياطين

فأتى اليه ابرص يطلب اليه جاثيا وقائلا له ان اردت تقدر ان تطهرني .

فتحنن يسوع ومد يده ولمسه وقال له اريد فاطهر .

فللوقت وهو يتكلم ذهب عنه البرص وطهر .

فانتهره وارسله للوقت

وقال له انظر لا تقل لاحد شيئا بل اذهب أر نفسك للكاهن وقدّم عن تطهيرك ما أمر به موسى شهادة لهم .

واما هو فخرج وابتدأ ينادي كثيرا ويذيع الخبر حتى لم يعد يقدر ان يدخل مدينة ظاهرا بل كان خارجا في مواضع خالية وكانوا يأتون اليه من كل ناحية

Principio del evangelio de Jesucristo, Hijo de Dios.
Como está escrito en el profeta Isaías:

«Yo envío mi mensajero delante de tu faz,
el cual preparará tu camino delante de ti.

Voz del que clama en el desierto:
“Preparad el camino del Señor.
¡Enderezad sus sendas!”»

Bautizaba Juan en el desierto y predicaba el bautismo de arrepentimiento para perdón de pecados.
Acudía a él toda la provincia de Judea y todos los de Jerusalén, y eran bautizados por él en el río Jordán, confesando sus pecados.
Juan estaba vestido de pelo de camello, tenía un cinto de cuero alrededor de su cintura, y comía langostas y miel silvestre.
Y predicaba, diciendo: «Viene tras mí el que es más poderoso que yo, a quien no soy digno de desatar, agachado, la correa de su calzado.
Yo a la verdad os he bautizado con agua, pero él os bautizará con Espíritu Santo.»

Aconteció en aquellos días que Jesús vino de Nazaret de Galilea, y fue bautizado por Juan en el Jordán.
Luego, cuando subía del agua, vio abrirse los cielos y al Espíritu como paloma que descendía sobre él.
Y vino una voz de los cielos que decía: «Tú eres mi Hijo amado, en ti tengo complacencia.»

Luego el Espíritu lo impulsó al desierto.
Y estuvo allí en el desierto cuarenta días. Era tentado por Satanás y estaba con las fieras, y los ángeles lo servían.

Después que Juan fue encarcelado, Jesús fue a Galilea predicando el evangelio del reino de Dios.
Decía: «El tiempo se ha cumplido y el reino de Dios se ha acercado. ¡Arrepentíos y creed en el evangelio!»

Andando junto al Mar de Galilea, vio a Simón y a su hermano Andrés que echaban la red en el mar, porque eran pescadores.
Jesús les dijo:

—Venid en pos de mí, y haré que seáis pescadores de hombres.

Y dejando al instante sus redes, lo siguieron.
Pasando de allí un poco más adelante, vio a Jacobo, hijo de Zebedeo, y a su hermano Juan, que estaban en la barca remendando las redes;
y en seguida los llamó. Entonces, dejando a su padre, Zebedeo, en la barca con los jornaleros, lo siguieron.

Entraron en Capernaúm, y el sábado entró Jesús en la sinagoga y comenzó a enseñar.
Y se admiraban de su doctrina, porque les enseñaba como quien tiene autoridad, y no como los escribas.
Pero había en la sinagoga de ellos un hombre con espíritu impuro, que gritó:
—¡Ah! ¿Qué tienes con nosotros, Jesús nazareno? ¿Has venido a destruirnos? Sé quién eres: el Santo de Dios.
Entonces Jesús lo reprendió, diciendo:

—¡Cállate y sal de él!

Y el espíritu impuro, sacudiéndolo con violencia y dando un alarido, salió de él.
Todos se asombraron, de tal manera que discutían entre sí, diciendo:

—¿Qué es esto? ¿Qué nueva doctrina es ésta, que con autoridad manda aun a los espíritus impuros, y lo obedecen?

Muy pronto se difundió su fama por toda la provincia alrededor de Galilea.

Al salir de la sinagoga, fueron a casa de Simón y Andrés, con Jacobo y Juan.
La suegra de Simón estaba acostada con fiebre, y en seguida le hablaron de ella.
Entonces él se acercó, la tomó de la mano y la levantó; e inmediatamente se le pasó la fiebre y los servía.

Cuando llegó la noche, luego que el sol se puso, le llevaron a todos los enfermos y endemoniados.
Toda la ciudad se agolpó a la puerta.
Y sanó a muchos que padecían de diversas enfermedades, y echó fuera muchos demonios; y no dejaba hablar a los demonios, porque lo conocían.

Levantándose muy de mañana, siendo aún muy oscuro, salió y se fue a un lugar desierto, y allí oraba.
Lo buscó Simón y los que con él estaban,
y hallándolo, le dijeron:

—Todos te buscan.

Él les dijo:

—Vamos a los lugares vecinos para que predique también allí, porque para esto he venido.

Y predicaba en las sinagogas de ellos en toda Galilea, y echaba fuera los demonios.

Vino a él un leproso que, de rodillas, le dijo:

—Si quieres, puedes limpiarme.

Jesús, teniendo misericordia de él, extendió la mano, lo tocó y le dijo:

—Quiero, sé limpio.

Tan pronto terminó de hablar, la lepra desapareció del hombre, y quedó limpio.
Entonces lo despidió en seguida, y le ordenó estrictamente:
—Mira, no digas a nadie nada, sino ve, muéstrate al sacerdote y ofrece por tu purificación lo que Moisés mandó, para testimonio a ellos.
Pero, al salir, comenzó a publicar y a divulgar mucho el hecho, de manera que ya Jesús no podía entrar abiertamente en la ciudad, sino que se quedaba fuera, en los lugares desiertos; y venían a él de todas partes.



Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки