І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим?
Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

Ісус же поглянув на нього з любов́ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі!
Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

І учні жахнулись від слів Його.
А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові.
Бо для Бога можливе все!

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим.
А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись.
І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб́ють, але третього дня Він воскресне!

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите.
Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п́ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

Вони відказали Йому: Можемо.
А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п́ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

І приходять вони в Єрихон.
А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його!
І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?
Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе!
І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.