Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Марку

 
  • [Зач. 15.] И па́ки нача́тъ учи́ти при­­ мо́ри: и собра́ся къ нему́ наро́дъ мно́гъ, я́коже самому́ влѣ́зшу въ кора́бль, сѣдѣ́ти въ мо́ри: и ве́сь наро́дъ при­­́ мо́ри на земли́ бя́ше.
  • И уча́­ше и́хъ при́тчами мно́го и глаго́лаше и́мъ во уче́нiи сво­е́мъ:
  • слы́шите: се́, изы́де сѣ́яй сѣ́яти:
  • и бы́сть егда́ сѣ́яше, о́во паде́ при­­ пути́, и прiидо́ша пти́цы, и позоба́ша е́:
  • друго́е же паде́ при­­ ка́мени, идѣ́же не имя́ше земли́ мно́ги, и а́бiе прозябе́, зане́ не имя́ше глубины́ земны́я:
  • со́лнцу же воз­сiя́в­шу при­­свя́де, и зане́ не имя́ше ко́рене, и́зсше:
  • и друго́е паде́ въ те́рнiи, и взы́де те́рнiе, и подави́ е́: и плода́ не даде́:
  • и друго́е паде́ на земли́ до́брѣй, и дая́ше пло́дъ восходя́щь и расту́щь, и при­­пло́доваше на три́десять, и на шестьдеся́тъ, и на сто́.
  • И глаго́лаше: имѣ́яй у́шы слы́шати да слы́шитъ.
  • [Зач. 16.] Егда́ же бы́сть еди́нъ, вопроси́ша его́, и́же бя́ху съ ни́мъ, со обѣма­на́­де­ся­те о при́тчи.
  • И глаго́лаше и́мъ: ва́мъ е́сть дано́ вѣ́дати та́йны ца́р­ст­вiя Бо́жiя: о́нѣмъ же внѣ́шнимъ въ при́тчахъ вся́ быва́ютъ,
  • да ви́дяще ви́дятъ, и не у́зрятъ: и слы́шаще слы́шатъ, и не разумѣ́ютъ: да не когда́ обратя́т­ся, и оста́вят­ся и́мъ грѣси́.
  • И глаго́ла и́мъ: не вѣ́сте ли при́тчи сея́? и ка́ко вся́ при́тчи уразумѣ́ете?
  • Сѣ́яй, сло́во сѣ́етъ.
  • Сі́и же су́ть, и́же при­­ пути́, идѣ́же сѣ́ет­ся сло́во, и егда́ услы́шатъ, а́бiе при­­хо́дитъ сатана́ и от­ъе́млетъ сло́во сѣ́ян­ное въ сердца́хъ и́хъ.
  • И сі́и су́ть та́кожде и́же на ка́мен­ныхъ сѣ́емiи, и́же егда́ услы́шатъ сло́во, а́бiе съ ра́достiю прiе́млютъ е́:
  • и не и́мутъ коре́нiя въ себѣ́, но при­­вре́мен­ни су́ть: та́же бы́в­шей печа́ли или́ гоне́нiю словесе́ ра́ди, а́бiе соблажня́ют­ся.
  • А сі́и су́ть, и́же въ те́рнiи сѣ́емiи, слы́шащiи сло́во:
  • и печа́ли вѣ́ка сего́, и ле́сть бога́т­ст­ва, и о про́чихъ по́хоти входя́щыя подавля́ютъ сло́во, и безпло́дно быва́етъ.
  • И сі́и су́ть, и́же на земли́ до́брѣй сѣ́ян­нiи, и́же слы́шатъ сло́во и прiе́млютъ, и пло́д­ст­вуютъ на три́десять, и на шестьдеся́тъ, и на сто́.
  • И глаго́лаше и́мъ: еда́ свѣти́лникъ прихо́дитъ {вжига́ютъ}, да подъ спу́домъ положа́тъ его́ или́ подъ одро́мъ? не да ли на свѣ́щницѣ положе́нъ бу́детъ?
  • нѣ́сть бо та́йно, е́же не яви́т­ся, ниже́ бы́сть потае́но, но да прiи́детъ въ явле́нiе:
  • а́ще кто́ и́мать у́шы слы́шати, да слы́шитъ.
  • [Зач. 17.] И глаго́лаше и́мъ: блюди́те что́ слы́шите: въ ню́же мѣ́ру мѣ́рите, воз­мѣ́рит­ся ва́мъ, и при­­ложи́т­ся ва́мъ слы́шащымъ:
  • и́же бо а́ще и́мать, да́ст­ся ему́: а и́же не и́мать, и е́же и́мать, отъ­и́мет­ся от­ него́.
  • И глаго́лаше: та́ко е́сть [и] ца́р­ст­вiе Бо́жiе, я́коже человѣ́къ вмета́етъ сѣ́мя въ зе́млю,
  • и спи́тъ, и востае́тъ но́щiю и дні́ю: и сѣ́мя прозяба́етъ и расте́тъ, я́коже не вѣ́сть о́нъ:
  • от­ себе́ бо земля́ плоди́тъ пре́жде траву́, пото́мъ кла́съ, та́же исполня́етъ пшени́цу въ кла́сѣ:
  • егда́ же созрѣ́етъ пло́дъ, а́бiе по́слетъ се́рпъ, я́ко наста́ жа́тва.
  • И глаго́лаше: чесому́ уподо́бимъ ца́р­ст­вiе Бо́жiе? или́ ко́­ей при́тчи при­­ложи́мъ е́?
  • я́ко зе́рно гору́шично, е́же егда́ всѣ́яно бу́детъ въ земли́, мнѣ́е всѣ́хъ сѣ́менъ е́сть земны́хъ:
  • и егда́ всѣ́яно бу́детъ, воз­раста́етъ, и быва́етъ бо́лѣе всѣ́хъ зе́лiй, и твори́тъ вѣ́тви ве́лiя, я́ко мощи́ подъ сѣ́нiю его́ пти́цамъ небе́снымъ вита́ти.
  • И таковы́ми при́тчами мно́гими глаго́лаше и́мъ сло́во, я́коже можа́ху слы́шати.
  • Безъ при́тчи же не глаго́лаше и́мъ словесе́: осо́бь же ученико́мъ сво­и́мъ сказа́­ше вся́.
  • [Зач. 18.] И глаго́ла и́мъ въ то́й де́нь, ве́черу бы́в­шу: пре́йдемъ на о́нъ по́лъ.
  • И от­пу́щше наро́ды, поя́ша его́ я́коже бѣ́ въ корабли́: и ині́и же корабли́ бя́ху съ ни́мъ.
  • И бы́сть бу́ря вѣ́трена вели́ка: во́лны же влива́хуся въ кора́бль, я́ко уже́ погружа́тися ему́.
  • И бѣ́ са́мъ на кормѣ́ на воз­гла́вницѣ спя́. И воз­буди́ша его́ и глаго́лаша ему́: учи́телю, не ради́ши ли, я́ко погиба́емъ?
  • И воста́въ запрети́ вѣ́тру и рече́ мо́рю: молчи́, преста́ни. И уле́же вѣ́тръ, и бы́сть тишина́ ве́лiя.
  • И рече́ и́мъ: что́ та́ко страшли́ви есте́? ка́ко не и́мате вѣ́ры?
  • И убоя́шася стра́хомъ ве́лiимъ и глаго́лаху дру́гъ ко дру́гу: кто́ у́бо се́й е́сть, я́ко и вѣ́тръ и мо́ре послу́шаютъ его́?
  • [Зач. 15.] И опять начал учить при море; и собралось к Нему множество народа, так что Он вошел в лодку и сидел на море, а весь народ был на земле, у моря.
  • И учил их притчами много, и в учении Своем говорил им:
  • слушайте: вот, вышел сеятель сеять;
  • и, когда сеял, случилось, что иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то́.
  • Иное упало на каменистое место, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока;
  • когда же взошло солнце, увяло и, как не имело корня, засохло.
  • Иное упало в терние, и терние выросло, и заглушило семя, и оно не дало плода.
  • И иное упало на добрую землю и дало плод, который взошел и вырос, и принесло иное тридцать, иное шестьдесят, и иное сто.
  • И сказал им: кто имеет уши слышать, да слышит!
  • [Зач. 16.] Когда же остался без народа, окружающие Его, вместе с двенадцатью, спросили Его о притче.
  • И сказал им: вам дано знать тайны Царствия Божия, а тем внешним все бывает в притчах;
  • так что они своими глазами смотрят, и не видят; своими ушами слышат, и не разумеют, да не обратятся, и прощены будут им грехи (примечание).
  • И говорит им: не понимаете этой притчи? Как же вам уразуметь все притчи?
  • Сеятель слово сеет.
  • Посеянное при дороге означает тех, в которых сеется слово, но к которым, когда услышат, тотчас приходит сатана и похищает слово, посеянное в сердцах их.
  • Подобным образом и посеянное на каменистом месте означает тех, которые, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,
  • но не имеют в себе корня и непостоянны; потом, когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняются.
  • Посеянное в тернии означает слышащих слово,
  • но в которых заботы века сего, обольщение богатством и другие пожелания, входя в них, заглушают слово, и оно бывает без плода.
  • А посеянное на доброй земле означает тех, которые слушают слово и принимают, и приносят плод, один в тридцать, другой в шестьдесят, иной во сто крат.
  • И сказал им: для того ли приносится свеча, чтобы поставить ее под сосуд или под кровать? не для того ли, чтобы поставить ее на подсвечнике?
  • Нет ничего тайного, что не сделалось бы явным, и ничего не бывает потаенного, что не вышло бы наружу.
  • Если кто имеет уши слышать, да слышит!
  • [Зач. 17.] И сказал им: замечайте, что слышите: какою мерою мерите, такою отмерено будет вам и прибавлено будет вам, слушающим.
  • Ибо кто имеет, тому дано будет, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет.
  • И сказал: Царствие Божие подобно тому, как если человек бросит семя в землю,
  • и спит, и встает ночью и днем; и ка́к семя всходит и растет, не знает он,
  • ибо земля сама собою производит сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе.
  • Когда же созреет плод, немедленно посылает серп, потому что настала жатва.
  • И сказал: чему уподобим Царствие Божие? или какою притчею изобразим его?
  • Оно – как зерно горчичное, которое, когда сеется в землю, есть меньше всех семян на земле;
  • а когда посеяно, всходит и становится больше всех злаков, и пускает большие ветви, так что под тенью его могут укрываться птицы небесные.
  • И таковыми многими притчами проповедовал им слово, сколько они могли слышать.
  • Без притчи же не говорил им, а ученикам наедине изъяснял все.
  • [Зач. 18.] Вечером того дня сказал им: переправимся на ту сторону.
  • И они, отпустив народ, взяли Его с собою, как Он был в лодке; с Ним были и другие лодки.
  • И поднялась великая буря; волны били в лодку, так что она уже наполнялась водою.
  • А Он спал на корме на возглавии. Его будят и говорят Ему: Учитель! неужели Тебе нужды нет, что мы погибаем?
  • И, встав, Он запретил ветру и сказал морю: умолкни, перестань. И ветер утих, и сделалась великая тишина.
  • И сказал им: что вы так боязливы? как у вас нет веры?
  • И убоялись страхом великим и говорили между собою: кто же Сей, что и ветер и море повинуются Ему?
  • وابتدأ ايضا يعلم عند البحر .فاجتمع اليه جمع كثير حتى انه دخل السفينة وجلس على البحر والجمع كله كان عند البحر على الارض

  • فكان يعلمهم كثيرا بامثال وقال لهم في تعليمه

  • اسمعوا .هوذا الزارع قد خرج ليزرع .

  • وفيما هو يزرع سقط بعض على الطريق فجاءت طيور السماء واكلته .

  • وسقط آخر على مكان محجر حيث لم تكن له تربة كثيرة .فنبت حالا اذ لم يكن له عمق ارض .

  • ولكن لما اشرقت الشمس احترق .واذ لم يكن له اصل جف .

  • وسقط آخر في الشوك .فطلع الشوك وخنقه فلم يعطي ثمرا .

  • وسقط آخر في الارض الجيدة .فاعطى ثمرا يصعد وينمو .فأتى واحد بثلاثين وآخر بستين وآخر بمئة .

  • ثم قال لهم من له اذنان للسمع فليسمع

  • ولما كان وحده سأله الذين حوله مع الاثني عشر عن المثل .

  • فقال لهم قد أعطي لكم ان تعرفوا سرّ ملكوت الله .واما الذين هم من خارج فبالامثال يكون لهم كل شيء .

  • لكي يبصروا مبصرين ولا ينظروا ويسمعوا سامعين ولا يفهموا لئلا يرجعوا فتغفر لهم خطاياهم .

  • ثم قال لهم أما تعلمون هذا المثل .فكيف تعرفون جميع الامثال .

  • الزارع يزرع الكلمة .

  • وهؤلاء هم الذين على الطريق .حيث تزرع الكلمة وحينما يسمعون يأتي الشيطان للوقت وينزع الكلمة المزروعة في قلوبهم .

  • وهؤلاء كذلك هم الذين زرعوا على الاماكن المحجرة .الذين حينما يسمعون الكلمة يقبلونها للوقت بفرح .

  • ولكن ليس لهم اصل في ذواتهم بل هم الى حين .فبعد ذلك اذا حدث ضيق او اضطهاد من اجل الكلمة فللوقت يعثرون .

  • وهؤلاء هم الذين زرعوا بين الشوك .هؤلاء هم الذين يسمعون الكلمة

  • وهموم هذا العالم وغرور الغنى وشهوات سائر الاشياء تدخل وتخنق الكلمة فتصير بلا ثمر .

  • وهؤلاء هم الذين زرعوا على الارض الجيدة .الذين يسمعون الكلمة ويقبلونها ويثمرون واحد ثلاثين وآخر ستين وآخر مئة

  • ثم قال لهم هل يؤتى بسراج ليوضع تحت المكيال او تحت السرير .أليس ليوضع على المنارة .

  • لانه ليس شيء خفي لا يظهر ولا صار مكتوما الا ليعلن .

  • ان كان لاحد اذنان للسمع فليسمع .

  • وقال لهم انظروا ما تسمعون .بالكيل الذي به تكيلون يكال لكم ويزاد لكم ايها السامعون .

  • لان من له سيعطى .واما من ليس له فالذي عنده سيؤخذ منه

  • وقال .هكذا ملكوت الله كأن انسانا يلقي البذار على الارض

  • وينام ويقوم ليلا ونهارا والبذار يطلع وينمو وهو لا يعلم كيف .

  • لان الارض من ذاتها تأتي بثمر .اولا نباتا ثم سنبلا ثم قمحا ملآن في السنبل .

  • واما متى ادرك الثمر فللوقت يرسل المنجل لان الحصاد قد حضر

  • وقال بماذا نشبّه ملكوت الله او باي مثل نمثله .

  • مثل حبة خردل متى زرعت في الارض فهي اصغر جميع البزور التي على الارض .

  • ولكن متى زرعت تطلع وتصير اكبر جميع البقول وتصنع اغصانا كبيرة حتى تستطيع طيور السماء ان تتآوى تحت ظلها .

  • وبامثال كثيرة مثل هذه كان يكلمهم حسبما كانوا يستطيعون ان يسمعوا .

  • وبدون مثل لم يكن يكلمهم .واما على انفراد فكان يفسر لتلاميذه كل شيء

  • وقال لهم في ذلك اليوم لما كان المساء .لنجتز الى العبر .

  • فصرفوا الجمع واخذوه كما كان في السفينة .وكانت معه ايضا سفن اخرى صغيرة .

  • فحدث نوء ريح عظيم فكانت الامواج تضرب الى السفينة حتى صارت تمتلئ .

  • وكان هو في المؤخر على وسادة نائما .فأيقظوه وقالوا له يا معلم أما يهمك اننا نهلك .

  • فقام وانتهر الريح وقال للبحر اسكت .ابكم .فسكنت الريح وصار هدوء عظيم .

  • وقال لهم ما بالكم خائفين هكذا .كيف لا ايمان لكم .

  • فخافوا خوفا عظيما وقالوا بعضهم لبعض من هو هذا .فان الريح ايضا والبحر يطيعانه

  • 耶 稣 又 在 海 边 教 训 人 。 有 许 多 人 到 他 那 里 聚 集 , 他 只 得 上 船 坐 下 。 船 在 海 里 , 众 人 都 靠 近 海 站 在 岸 上 。
  • 耶 稣 就 用 比 喻 教 训 他 们 许 多 道 理 。 在 教 训 之 间 , 对 他 们 说 ,
  • 你 们 听 阿 。 有 一 个 撒 种 的 。 出 去 撒 种 。
  • 撒 的 时 候 , 有 落 在 路 旁 的 , 飞 鸟 来 吃 尽 了 。
  • 有 落 在 土 浅 石 头 地 上 的 , 土 既 不 深 , 发 苗 最 快 。
  • 日 头 出 来 一 晒 , 因 为 没 有 根 , 就 枯 乾 了 。
  • 有 落 在 荆 棘 里 的 , 荆 棘 长 起 来 , 把 他 挤 住 了 , 就 不 结 实 。
  • 又 有 落 在 好 土 里 的 , 就 发 生 长 大 , 结 实 有 三 十 倍 的 , 有 六 十 倍 的 , 有 一 百 倍 的 。
  • 又 说 , 有 耳 可 听 的 , 就 应 当 听 。
  • 无 人 的 时 候 , 跟 随 耶 稣 的 人 , 和 十 二 个 门 徒 , 问 他 这 比 喻 的 意 思 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 神 国 的 奥 秘 , 只 叫 你 们 知 道 , 若 是 对 外 人 讲 , 凡 事 就 用 比 喻 。
  • 叫 他 们 看 是 看 见 , 却 不 晓 得 。 听 是 听 见 , 却 不 明 白 。 恐 怕 他 们 回 转 过 来 , 就 得 赦 免 。
  • 又 对 他 们 说 , 你 们 不 明 白 这 比 喻 麽 。 这 样 怎 能 明 白 一 切 的 比 喻 呢 。
  • 撒 种 之 人 所 撒 的 , 就 是 道 。
  • 那 撒 在 路 旁 的 , 就 是 人 听 了 道 , 撒 但 立 刻 来 , 把 撒 在 他 心 里 的 道 夺 了 去 。
  • 那 撒 在 石 头 地 上 的 , 就 是 人 听 了 道 , 立 刻 欢 喜 领 受 。
  • 但 他 心 里 没 有 根 , 不 过 是 暂 时 的 , 及 至 为 道 遭 了 患 难 , 或 是 受 了 逼 迫 , 立 刻 就 跌 倒 了 。
  • 还 有 那 撒 在 荆 棘 里 的 , 就 是 人 听 了 道 。
  • 后 来 有 世 上 的 思 虑 , 钱 财 的 迷 惑 , 和 别 样 的 私 欲 , 进 来 把 道 挤 住 了 , 就 不 能 结 实 。
  • 那 撒 在 好 地 上 的 , 就 是 人 听 道 , 又 领 受 , 并 且 结 实 , 有 三 十 倍 的 , 有 六 十 倍 的 , 有 一 百 倍 的 。
  • 耶 稣 又 对 他 们 说 , 人 拿 灯 来 , 岂 是 放 在 斗 底 下 , 床 底 下 , 不 放 在 灯 台 上 麽 。
  • 因 为 掩 藏 的 事 , 没 有 不 显 出 来 的 。 隐 瞒 的 事 , 没 有 不 露 出 来 的 。
  • 有 耳 可 听 的 , 就 应 当 听 。
  • 又 说 你 们 所 听 的 要 留 心 。 你 们 用 什 么 量 器 量 给 人 , 也 必 用 什 么 量 器 量 给 你 们 , 并 且 要 多 给 你 们 。
  • 因 为 有 的 还 要 给 他 。 没 有 的 , 连 他 所 有 的 也 要 夺 去 。
  • 又 说 , 神 的 国 , 如 同 人 把 种 撒 在 地 上 ,
  • 黑 夜 睡 觉 , 白 日 起 来 , 这 种 就 发 芽 渐 长 , 那 人 却 不 晓 得 如 何 这 样 。
  • 地 生 五 谷 , 是 出 于 自 然 的 。 先 发 苗 , 后 长 穗 , 再 后 穗 上 结 成 饱 满 的 子 粒 。
  • 谷 既 熟 了 , 就 用 镰 刀 去 割 , 因 为 收 成 的 时 候 到 了 。
  • 又 说 , 神 的 国 , 我 们 可 用 什 么 比 较 呢 。 可 用 什 么 比 喻 表 明 呢 。
  • 好 像 一 粒 芥 菜 种 , 种 在 地 里 的 时 候 , 虽 比 地 上 的 百 种 都 小 ,
  • 但 种 上 以 后 , 就 长 起 来 , 比 各 样 的 菜 都 大 , 又 长 出 大 枝 来 。 甚 至 天 上 的 飞 鸟 , 可 以 宿 在 他 的 荫 下 。
  • 耶 稣 用 许 多 这 样 的 比 喻 , 照 他 们 所 能 听 的 , 对 他 们 讲 道 。
  • 若 不 用 比 喻 , 就 不 对 他 们 讲 。 没 有 人 的 时 候 , 就 把 一 切 的 道 讲 给 门 徒 听 。
  • 当 那 天 晚 上 , 耶 稣 对 门 徒 说 , 我 们 渡 到 那 边 去 吧 。
  • 门 徒 离 开 众 人 , 耶 稣 仍 在 船 上 , 他 们 就 把 他 一 同 带 去 。 也 有 别 的 船 和 他 同 行 。
  • 忽 然 起 了 暴 风 , 波 浪 打 入 船 内 , 甚 至 船 要 满 了 水 。
  • 耶 稣 在 船 尾 上 , 枕 着 枕 头 睡 觉 。 门 徒 叫 醒 了 他 , 说 , 夫 子 , 我 们 丧 命 , 你 不 顾 麽 。
  • 耶 稣 醒 了 , 斥 责 风 , 向 海 说 , 住 了 吧 , 静 了 吧 。 风 就 止 住 , 大 大 的 平 静 了 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 为 什 么 胆 怯 。 你 们 没 有 信 心 麽 。
  • 他 们 就 大 大 的 惧 怕 , 彼 此 说 , 这 到 底 是 谁 , 连 风 和 海 也 听 从 他 了 。