Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Марку

 
  • [Зач. 32.] Въ ты́я дни́, зѣло́ мно́гу наро́ду су́щу, и не иму́щымъ чесо́ я́сти, при­­зва́въ Иису́съ ученики́ своя́, глаго́ла и́мъ:
  • милосе́рдую о наро́дѣ, я́ко уже́ три́ дни́ при­­сѣдя́тъ мнѣ́ и не и́мутъ чесо́ я́сти:
  • и а́ще от­пущу́ и́хъ не я́дшихъ въ до́мы своя́, ослабѣ́ютъ на пути́: мно́зи бо от­ ни́хъ издале́ча при­­шли́ су́ть.
  • И от­вѣща́ша ему́ ученицы́ его́: от­ку́ду си́хъ воз­мо́жетъ кто́ здѣ́ насы́тити хлѣ́бы въ пусты́ни?
  • И вопроси́ и́хъ: коли́ко и́мате хлѣ́бовъ? Они́ же рѣ́ша: се́дмь.
  • И повелѣ́ наро́ду воз­лещи́ на земли́: и прiе́мь се́дмь хлѣ́бовъ, хвалу́ воз­да́въ, преломи́ и дая́ше ученико́мъ сво­и́мъ, да предлага́ютъ: и предложи́ша предъ наро́домъ.
  • И имя́ху ры́бицъ ма́ло: и [сiя́] благослови́въ, рече́ предложи́ти и ты́я.
  • Ядо́ша же и насы́тишася: и взя́ша избы́тки укру́хъ, се́дмь ко́шницъ.
  • Бя́ху же я́дшихъ я́ко четы́ре ты́сящы. И от­пусти́ и́хъ.
  • И а́бiе влѣ́зъ въ кора́бль со ученики́ сво­и́ми, прiи́де во страны́ далмануѳа́нски.
  • [Зач. 33.] И изыдо́ша фарисе́е и нача́ша стяза́тися съ ни́мъ, и́щуще от­ него́ зна́менiя съ небесе́, искуша́юще его́.
  • И воз­дохну́въ Ду́хомъ сво­и́мъ, глаго́ла: что́ ро́дъ се́й зна́менiя и́щетъ? ами́нь глаго́лю ва́мъ, а́ще да́ст­ся ро́ду сему́ зна́менiе.
  • И оста́вль и́хъ, влѣ́зъ па́ки въ кора́бль, [и] и́де на о́нъ по́лъ.
  • И забы́ша ученицы́ его́ взя́ти хлѣ́бы и ра́звѣ еди́наго хлѣ́ба не имя́ху съ собо́ю въ корабли́.
  • И преща́­ше и́мъ, глаго́ля: зри́те, блюди́теся от­ ква́са фарисе́йска и от­ ква́са И́родова.
  • И помышля́ху, дру́гъ ко дру́гу глаго́люще, я́ко хлѣ́бы не и́мамы.
  • И разумѣ́въ Иису́съ, глаго́ла и́мъ: что́ помышля́ете, я́ко хлѣ́бы не и́мате? не у́ ли чу́в­ст­вуете, ниже́ разумѣ́ете? еще́ ли окамене́но се́рдце ва́­ше и́мате?
  • о́чи иму́ще не ви́дите? и у́шы иму́ще не слы́шите? и не по́мните ли,
  • егда́ пя́ть хлѣ́бы преломи́хъ въ пя́ть ты́сящъ, коли́ко ко́шъ испо́лнь укру́хъ прiя́сте? Глаго́лаша ему́: два­на́­де­сять.
  • Егда́ же се́дмь въ четы́ре ты́сящы, коли́ко ко́шницъ исполне́нiя укру́хъ взя́сте? Они́ же рѣ́ша: се́дмь.
  • И глаго́ла и́мъ: ка́ко не разумѣ́ете?
  • [Зач. 34.] И прiи́де въ Виѳсаи́ду: и при­­ведо́ша къ нему́ слѣ́па, и моля́ху его́, да его́ ко́снет­ся.
  • И е́мь за ру́ку слѣпа́го, изведе́ его́ во́нъ изъ ве́си: и плю́нувъ на о́чи его́, [и] воз­ло́жь ру́цѣ на́нь, вопроша́­ше его́, а́ще что́ ви́дитъ?
  • И воз­зрѣ́въ глаго́лаше: ви́жу человѣ́ки я́ко дре́вiе ходя́щя.
  • Пото́мъ [же] па́ки воз­ложи́ ру́цѣ на о́чи его́ и сотвори́ его́ прозрѣ́ти: и утвори́ся {и исцѣлѣ́} и узрѣ́ свѣ́тло все́.
  • И посла́ его́ въ до́мъ его́, глаго́ля: ни въ ве́сь вни́ди, ни повѣ́ждь кому́ въ ве́си.
  • [Зач. 35.] И изы́де Иису́съ и ученицы́ его́ въ ве́си кесарі́и Фили́пповы: и на пути́ вопроша́­ше ученики́ своя́, глаго́ля и́мъ: кого́ мя глаго́лютъ человѣ́цы бы́ти?
  • Они́ же от­вѣща́ша: Иоа́н­на крести́теля: и ині́и илiю́: друзі́и же еди́наго от­ проро́къ.
  • И то́й глаго́ла и́мъ: вы́ же кого́ мя глаго́лете бы́ти? Отвѣща́въ же пе́тръ глаго́ла ему́: ты́ еси́ Христо́съ.
  • [Зач. 36.] И запрети́ и́мъ, да ни кому́же глаго́лютъ о не́мъ.
  • И нача́тъ учи́ти и́хъ, я́ко подоба́етъ Сы́ну человѣ́ческому мно́го пострада́ти, и искуше́ну бы́ти от­ ста́рецъ и архiере́й и кни́жникъ, и убiе́ну бы́ти, и въ тре́тiй де́нь воскре́снути.
  • И не обину́яся сло́во глаго́лаше. И прiе́мь его́ пе́тръ, нача́тъ прети́ти ему́.
  • О́нъ же обра́щься и воз­зрѣ́въ на ученики́ своя́, запрети́ Петро́ви, глаго́ля: иди́ за мно́ю, сатано́: я́ко не мы́слиши, я́же [су́ть] Бо́жiя, но я́же человѣ́ческа.
  • И при­­зва́въ наро́ды со ученики́ сво­и́ми, рече́ и́мъ: [Зач. 37.] и́же хо́щетъ по мнѣ́ ити́, да от­ве́ржет­ся себе́, и во́зметъ кре́стъ сво́й, и по мнѣ́ гряде́тъ:
  • и́же бо а́ще хо́щетъ ду́шу свою́ спасти́, погуби́тъ ю́: а и́же погуби́тъ ду́шу свою́ мене́ ра́ди и ева́нгелiа, то́й спасе́тъ ю́:
  • ка́я бо по́льза человѣ́ку, а́ще прiобря́щетъ мíръ ве́сь, и отщети́тъ ду́шу свою́?
  • или́ что́ да́стъ человѣ́къ измѣ́ну на души́ сво­е́й?
  • и́же бо а́ще постыди́т­ся мене́ и мо­и́хъ слове́съ въ ро́дѣ се́мъ прелюбо­дѣ́йнѣмъ и грѣ́шнѣмъ, и Сы́нъ человѣ́ческiй постыди́т­ся его́, егда́ прiи́детъ во сла́вѣ Отца́ сво­его́ со а́нгелы святы́ми.
  • [Зач. 32.] В те дни, когда собралось весьма много народа и нечего было им есть, Иисус, призвав учеников Своих, сказал им:
  • жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть.
  • Если неевшими отпущу их в домы их, ослабеют в дороге, ибо некоторые из них пришли издалека.
  • Ученики Его отвечали Ему: откуда мог бы кто взять здесь в пустыне хлебов, чтобы накормить их?
  • И спросил их: сколько у вас хлебов? Они сказали: семь.
  • Тогда велел народу возлечь на землю; и, взяв семь хлебов и воздав благодарение, преломил и дал ученикам Своим, чтобы они раздали; и они раздали народу.
  • Было у них и немного рыбок: благословив, Он велел раздать и их.
  • И ели, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин.
  • Евших же было около четырех тысяч. И отпустил их.
  • И тотчас войдя в лодку с учениками Своими, прибыл в пределы Далмануфские.
  • [Зач. 33.] Вышли фарисеи, начали с Ним спорить и требовали от Него знамения с неба, искушая Его.
  • И Он, глубоко вздохнув, сказал: для чего род сей требует знамения? Истинно говорю вам, не дастся роду сему знамение.
  • И, оставив их, опять вошел в лодку и отправился на ту сторону.
  • При сем ученики Его забыли взять хлебов и кроме одного хлеба не имели с собою в лодке.
  • А Он заповедал им, говоря: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и закваски Иродовой.
  • И, рассуждая между собою, говорили: это значит, что хлебов нет у нас.
  • Иисус, уразумев, говорит им: что рассуждаете о том, что нет у вас хлебов? Еще ли не понимаете и не разумеете? Еще ли окаменено у вас сердце?
  • Имея очи, не видите? имея уши, не слышите? и не помните?
  • Когда Я пять хлебов преломил для пяти тысяч человек, сколько полных коробов набрали вы кусков? Говорят Ему: двенадцать.
  • А когда семь для четырех тысяч, сколько корзин набрали вы оставшихся кусков? Сказали: семь.
  • И сказал им: как же не разумеете?
  • [Зач. 34.] Приходит в Вифсаиду; и приводят к Нему слепого и просят, чтобы прикоснулся к нему.
  • Он, взяв слепого за руку, вывел его вон из селения и, плюнув ему на глаза, возложил на него руки и спросил его: видит ли что?
  • Он, взглянув, сказал: вижу проходящих людей, как деревья.
  • Потом опять возложил руки на глаза ему и велел ему взглянуть. И он исцелел и стал видеть все ясно.
  • И послал его домой, сказав: не заходи в селение и не рассказывай никому в селении.
  • [Зач. 35.] И пошел Иисус с учениками Своими в селения Кесарии Филипповой. Дорогою Он спрашивал учеников Своих: за кого почитают Меня люди?
  • Они отвечали: за Иоанна Крестителя; другие же – за Илию; а иные – за одного из пророков.
  • Он говорит им: а вы за кого почитаете Меня? Петр сказал Ему в ответ: Ты Христос.
  • [Зач. 36.] И запретил им, чтобы никому не говорили о Нем.
  • И начал учить их, что Сыну Человеческому много должно пострадать, быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.
  • И говорил о сем открыто. Но Петр, отозвав Его, начал прекословить Ему.
  • Он же, обратившись и взглянув на учеников Своих, воспретил Петру, сказав: отойди от Меня, сатана, потому что ты думаешь не о том, что Божие, но что человеческое.
  • И, подозвав народ с учениками Своими, сказал им: || [Зач. 37.] кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.
  • Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет ее, а кто потеряет душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережет ее.
  • Ибо какая польза человеку, если он приобретет весь мир, а душе своей повредит?
  • Или какой выкуп даст человек за душу свою?
  • Ибо кто постыдится Меня и Моих слов в роде сем прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда приидет в славе Отца Своего со святыми Ангелами.
  • 那 时 , 又 有 许 多 人 聚 集 , 并 没 有 什 么 吃 的 。 耶 稣 叫 门 徒 来 , 说 ,
  • 我 怜 悯 这 众 人 , 因 为 他 们 同 我 在 这 里 已 经 三 天 , 也 没 有 吃 的 了 。
  • 我 若 打 发 他 们 饿 着 回 家 , 就 必 在 路 上 困 乏 。 因 为 其 中 有 从 远 处 来 的 。
  • 门 徒 回 答 说 , 在 这 野 地 , 从 那 里 能 得 饼 , 叫 这 些 人 吃 饱 呢 。
  • 耶 稣 问 他 们 说 , 你 们 有 多 少 饼 。 他 们 说 , 七 个 。
  • 他 吩 咐 众 人 坐 在 地 上 , 就 拿 着 这 七 个 饼 , 祝 谢 了 , 擘 开 递 给 门 徒 叫 他 们 摆 开 , 门 徒 就 摆 在 众 人 面 前 。
  • 又 有 几 条 小 鱼 。 耶 稣 祝 了 福 , 就 吩 咐 也 摆 在 众 人 面 前 。
  • 众 人 都 吃 , 并 且 吃 饱 了 。 收 拾 剩 下 的 零 碎 , 有 七 筐 子 。
  • 人 数 约 有 四 千 。 耶 稣 打 发 他 们 走 了 ,
  • 随 既 同 门 徒 上 船 , 来 到 大 玛 努 他 境 内 。
  • 法 利 赛 人 出 来 盘 问 耶 稣 , 求 他 从 天 上 显 个 神 迹 给 他 们 看 , 想 要 试 探 他 。
  • 耶 稣 心 里 深 深 的 叹 息 说 , 这 世 代 为 什 么 求 神 迹 呢 。 我 实 在 告 诉 你 们 , 没 有 神 迹 给 这 世 代 看 。
  • 他 就 离 开 他 们 , 又 上 船 往 海 那 边 去 了 。
  • 门 徒 忘 了 带 饼 。 在 船 上 除 了 一 个 饼 , 没 有 别 的 食 物 。
  • 耶 稣 嘱 咐 他 们 说 , 你 们 要 谨 慎 , 防 备 法 利 赛 人 的 酵 , 和 希 律 的 酵 。
  • 他 们 彼 此 议 论 说 , 这 是 因 为 我 们 没 有 饼 吧 。
  • 耶 稣 看 出 来 , 就 说 , 你 们 为 什 么 因 为 没 有 饼 就 议 论 呢 。 你 们 还 不 省 悟 , 还 不 明 白 麽 。 你 们 的 心 还 是 愚 顽 麽 。
  • 你 们 有 眼 睛 看 不 见 麽 , 有 耳 朵 , 听 不 见 麽 。 也 不 记 得 麽 。
  • 我 擘 开 那 五 个 饼 分 给 五 千 人 , 你 们 收 拾 的 零 碎 , 装 满 了 多 少 篮 子 呢 。 他 们 说 , 十 二 个 。
  • 又 擘 开 那 七 个 饼 分 给 四 千 人 , 你 们 收 拾 的 零 碎 , 装 满 了 多 少 筐 子 呢 。 他 们 说 , 七 个 。
  • 耶 稣 说 , 你 们 还 是 不 明 白 麽 。
  • 他 们 来 到 伯 赛 大 , 有 人 带 一 个 瞎 子 来 , 求 耶 稣 摸 他 。
  • 耶 稣 拉 着 瞎 子 的 手 , 领 他 到 村 外 。 就 吐 唾 沫 在 他 眼 睛 上 , 按 手 在 他 身 上 , 问 他 说 , 你 看 见 什 么 了 。
  • 他 就 抬 头 一 看 说 , 我 看 见 人 了 。 他 们 好 像 树 木 , 并 且 行 走 。
  • 随 后 又 按 手 在 他 眼 睛 上 , 他 定 睛 一 看 , 就 复 了 原 , 样 样 都 看 得 清 楚 了 。
  • 耶 稣 打 发 他 回 家 , 说 , 连 这 村 子 你 也 不 要 进 去 。
  • 耶 稣 和 门 徒 出 去 , 往 该 撒 利 亚 腓 立 比 的 村 庄 去 。 在 路 上 问 门 徒 说 , 人 说 我 是 谁 。
  • 他 们 说 , 有 人 说 , 是 施 洗 的 约 翰 。 有 人 说 , 是 以 利 亚 。 又 有 人 说 , 是 先 知 里 的 一 位 。
  • 又 问 他 们 说 , 你 们 说 我 是 谁 。 彼 得 回 答 说 , 你 是 基 督 。
  • 耶 稣 就 禁 戒 他 们 , 不 要 告 诉 人 。
  • 从 此 他 教 训 他 们 说 , 人 子 必 须 受 许 多 的 苦 , 被 长 老 祭 司 长 和 文 士 弃 绝 , 并 且 被 杀 , 过 三 天 复 活 。
  • 耶 稣 明 明 的 说 这 话 , 彼 得 就 拉 着 他 , 劝 他 。
  • 耶 稣 转 过 来 , 看 着 门 徒 , 就 责 备 彼 得 说 , 撒 但 , 退 我 后 边 去 吧 。 因 为 你 不 体 贴 神 的 意 思 , 只 体 贴 人 的 意 思 。
  • 于 是 叫 众 人 和 门 徒 来 , 对 他 们 说 , 若 有 人 要 跟 从 我 , 就 当 舍 己 , 背 起 他 的 十 字 架 来 跟 从 我 。
  • 因 为 凡 救 自 己 生 命 的 , ( 生 命 或 作 灵 魂 下 同 ) 必 丧 掉 生 命 。 凡 为 我 和 福 音 丧 掉 生 命 的 , 必 救 了 生 命 。
  • 人 就 是 赚 得 全 世 界 , 赔 上 自 己 的 生 命 , 有 什 么 益 处 呢 。
  • 人 还 能 拿 什 么 换 生 命 呢 。
  • 凡 在 这 淫 乱 罪 恶 的 世 代 , 把 我 和 我 的 道 当 作 可 耻 的 , 人 子 在 他 父 的 荣 耀 里 , 同 圣 天 使 降 临 的 时 候 , 也 要 把 那 人 当 作 可 耻 的 。