Скрыть
11:1
11:4
11:6
11:7
11:8
11:9
11:11
11:13
11:15
11:17
11:18
11:20
11:22
11:23
11:24
11:26
11:28
Церковнославянский (рус)
И бы́сть, егда́ соверши́ Иису́съ заповѣ́дая обѣма­на́­де­ся­те ученико́ма Сво­и́ма, пре́йде от­ту́ду учи́ти и проповѣ́дати во градѣ́хъ и́хъ.
[Зач. 40.] Иоа́н­нъ же слы́шавъ во узи́лищи дѣла́ Христо́ва, посла́ два́ от­ учени́къ сво­и́хъ,
рече́ Ему́: Ты́ ли еси́ Гряды́й, или́ ино́го ча́емъ?
И от­вѣща́въ Иису́съ рече́ и́ма: ше́дша воз­вѣсти́та Иоа́н­нови, я́же слы́шита и ви́дита:
слѣпі́и прозира́ютъ и хро́мiи хо́дятъ, прокаже́н­нiи очища́ют­ся и глусі́и слы́шатъ, ме́ртвiи востаю́тъ и ни́щiи благовѣ­ст­ву́ютъ:
и блаже́нъ е́сть, и́же а́ще не соблазни́т­ся о Мнѣ́.
Тѣ́ма же исходя́щема, нача́тъ Иису́съ наро́домъ глаго́лати о Иоа́н­нѣ: чесо́ изыдо́сте въ пусты́ню ви́дѣти? Тро́сть ли вѣ́тромъ коле́блему?
Но чесо́ изыдо́сте ви́дѣти? Человѣ́ка ли въ мя́гки ри́зы облече́н­на? Се́, и́же мя́гкая нося́щiи, въ домѣ́хъ ца́рскихъ су́ть.
Но чесо́ изыдо́сте ви́дѣти? Проро́ка ли? Е́й, глаго́лю ва́мъ, и ли́шше проро́ка.
Се́й бо е́сть, о не́мже е́сть пи́сано: се́, А́зъ посыла́ю А́нгела Мо­его́ предъ лице́мъ Тво­и́мъ, и́же угото́витъ пу́ть Тво́й предъ Тобо́ю.
Ами́нь глаго́лю ва́мъ, не воста́ въ рожде́н­ныхъ жена́ми бо́лiй Иоа́н­на Крести́теля: мні́й же во Ца́р­ст­вiи Небе́снѣмъ бо́лiй его́ е́сть.
От дні́й же Иоа́н­на Крести́теля досе́лѣ Ца́р­ст­вiе Небе́сное ну́дит­ся {съ ну́ждею воспрiе́млет­ся}, и ну́ждницы восхища́ютъ е́:
вси́ бо проро́цы и зако́нъ до Иоа́н­на прореко́ша.
И а́ще хо́щете прiя́ти, то́й е́сть Илiа́ хотя́й прiити́:
имѣ́яй у́шы слы́шати да слы́шитъ.
[Зач. 41.] Кому́ же уподо́блю ро́дъ се́й? Подо́бенъ е́сть дѣ́темъ сѣдя́щымъ на то́ржищихъ, и воз­глаша́ющымъ друго́мъ сво­и́мъ
и глаго́лющымъ: писка́хомъ ва́мъ, и не пляса́сте: пла́кахомъ ва́мъ, и не рыда́сте.
Прiи́де бо Иоа́н­нъ ни яды́й, ни пiя́й: и глаго́лютъ: бѣ́са и́мать.
Прiи́де Сы́нъ Человѣ́ческiй яды́й и пiя́й: и глаго́лютъ: се́, человѣ́къ я́дца и винопі́йца, мытаре́мъ дру́гъ и грѣ́шникомъ. И оправди́ся прему́дрость от­ ча́дъ сво­и́хъ.
[Зач. 42.] Тогда́ нача́тъ Иису́съ поноша́ти градово́мъ, въ ни́хже бы́ша мно́жайшыя си́лы Его́, зане́ не пока́яшася:
го́ре тебѣ́, Хорази́не, го́ре тебѣ́, Виѳсаи́до: я́ко а́ще въ Ти́рѣ и Сидо́нѣ бы́ша си́лы бы́ли бы́в­шыя въ ва́съ, дре́вле у́бо во вре́тищи и пе́пелѣ пока́ялися бы́ша:
оба́че глаго́лю ва́мъ Ти́ру и Сидо́ну от­ра́днѣе бу́детъ въ де́нь су́дный, не́же ва́мъ.
И ты́, Капернау́ме, и́же до небе́съ воз­несы́йся, до а́да сни́деши: зане́ а́ще въ Cодо́мѣхъ бы́ша си́лы бы́ли бы́в­шыя въ тебѣ́, пребы́ли у́бо бы́ша до дне́шняго дне́:
оба́че глаго́лю ва́мъ, я́ко земли́ Cодо́мстѣй от­ра́днѣе бу́детъ въ де́нь су́дный, не́же тебѣ́.
Въ то́ вре́мя от­вѣща́въ Иису́съ рече́: исповѣ́даютися, О́тче, Го́споди небесе́ и земли́, я́ко утаи́лъ еси́ сiя́ от­ прему́дрыхъ и разу́мныхъ и от­кры́лъ еси́ та́ младе́нцемъ:
е́й, О́тче, я́ко та́ко бы́сть благоволе́нiе предъ Тобо́ю.
[Зач. 43.] Вся́ Мнѣ́ пре́дана су́ть Отце́мъ Мо­и́мъ: и никто́же зна́етъ Сы́на, то́кмо Оте́цъ: ни Отца́ кто́ зна́етъ, то́кмо Сы́нъ, и ему́же а́ще во́литъ Сы́нъ от­кры́ти.
Прiиди́те ко Мнѣ́ вси́ тружда́ющiися и обремене́н­нiи, и А́зъ упоко́ю вы́:
воз­ми́те и́го Мое́ на себе́ и научи́теся от­ Мене́, я́ко кро́токъ е́смь и смире́нъ се́рдцемъ: и обря́щете поко́й душа́мъ ва́шымъ:
и́го бо Мое́ благо, и бре́мя Мое́ легко́ е́сть.
Рус. (Аверинцев)
И было: когда окончил Иисус эти наставления двенадцати ученикам Своим, Он пошел оттуда, чтобы учить и проповедовать в городах по пути.
Между тем Иоанн, прослышав в темнице о деяниях, которые совершал Христос, послал учеников
. задать Ему вопрос:
«Ты ли – Тот, Кто должен придти, или ждать нам другого?»
И ответил им Иисус:
«Пойдите и расскажите Иоанну, что вы слышите и видите:
слепые прозревают и хромые ходят, прокаженные очищаются и глухие начинают слышать, мертвые воскресают и убогие приемлют Благовестие;
и блажен, кто не усомнится во Мне».
Когда же они ушли, стал Иисус говорить народу об Иоанне:
«Что желали вы увидеть, когда ходили в пустыню? Не тростник же, что колышется под ветром?
На что вы шли посмотреть? На человека, облеченного в тонкие одежды? Нет, те, кто носят тонкие одежды, – в жилищах царей. Так кого же вы шли увидеть? Пророка? Да, говорю вам, и больше, нежели пророка.
Он – тот, о ком написано:
«Вот, Я посылаю вестника Моего пред лицом Твоим, и он пред Тобою приготовит путь для Тебя».
Воистину говорю вам: не являлось между рожденных женщинами более великого, нежели Иоанн Креститель, однако наименьший в Царстве Божием больше, нежели он.
От дней Иоанна Крестителя и доныне Царство Небесное терпит насилие, и употребляющие силу овладевают им.
Ибо все Пророки, как и весь Закон, до Иоанна пророчествовали.
И он, если вы готовы принять это, и есть тот Илия, которому должно придти.
Кто имеет уши, чтобы слышать, пусть слышит!
Но с кем Я сравню это поколение? Словно дети кричат друг другу, сидя на площади:
«Мы играли вам на флейте, что же вы не плясали?» «Мы завели причитание, что же вы не рыдали?»
Вот, пришел Иоанн, не ест и не пьет, и они говорят: «в нем бес».
Пришел Сын Человеческий, ест и пьет, и они говорят: «это чревоугодник и винопийца, друг мытарей и грешников». Но оправдана Премудрость делами своими».
Затем начал Он укорять города, в которых совершена была большая часть чудес Его, за то, что они не покаялись:
«Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Если бы в Тире и Сидоне явлены были такие чудеса, какие явлены были у вас, они давно принесли бы покаяние в рубище и пепле.
Да, говорю Я вам, Тиру и Сидону легче будет в День Суда, нежели вам.
И ты, Капернаум, думаешь ли ты, что до неба вознесешься? До преисподней будешь ты низвержен, потому что если бы в Содоме явлены были такие чудеса, которые явлены были в тебе, стоял бы он и до сего дня.
Да, говорю Я вам, земле Содомской легче будет в День Суда, нежели тебе».
В то время, продолжая Свою речь, Иисус сказал:
«Благодарю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты открыл младенцам сокрытое от мудрых и разумных;
да, Отче, ибо таково было Твое благоволение!
Все вверено Мне Отцом Моим, и никто не знает Сына, кроме Отца, и Отца не знает никто, кроме Сына, и еще того, кому Сын пожелает открыть.
Придите ко Мне, все страждущие и удрученные, и Я дам вам покой.
Примите иго Мое на ваши плечи и выучитесь научению Моему, ибо Я кроток и смиренен сердцем, и успокоятся души ваши;
ибо иго Мое сладко и бремя Мое легко».
Украинский (Огієнко)
І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
Прочувши ж Іван у в́язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина…
І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися?
Чи на очерет, що вітер гойдає його?
Та на що ви дивитись ходили?
Може на чоловіка, у м́які шати одягненого?
Аджеж ті, хто носить м́яке, по палатах царських.
По що ж ви ходили?
Може бачити пророка?
Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя!
Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
Хто має вуха, нехай слухає!
До кого ж цей рід прирівняю?
До хлоп́ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви…
Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
Прийшов же Син Людський, що їсть і п́є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п́яниця, Він приятель митників і грішників.
І виправдалася мудрість своїми ділами.
Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо!
Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.
Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш.
Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.
Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!…
Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Передав Мені все Мій Отець.
І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
وَلَمَّا أَكْمَلَ يَسُوعُ أَمْرَهُ لِتَلاَمِيذِهِ الاثْنَيْ عَشَرَ، انْصَرَفَ مِنْ هُنَاكَ لِيُعَلِّمَ وَيَكْرِزَ فِي مُدُنِهِمْ.
أَمَّا يُوحَنَّا فَلَمَّا سَمِعَ فِي السِّجْنِ بِأَعْمَالِ الْمَسِيحِ، أَرْسَلَ اثْنَيْنِ مِنْ تَلاَمِيذِهِ،
وَقَالَ لَهُ:«أَنْتَ هُوَ الآتِي أَمْ نَنْتَظِرُ آخَرَ؟»
فَأَجَابَ يَسُوعُ وَقَالَ لَهُمَا:«اذْهَبَا وَأَخْبِرَا يُوحَنَّا بِمَا تَسْمَعَانِ وَتَنْظُرَانِ:
اَلْعُمْيُ يُبْصِرُونَ، وَالْعُرْجُ يَمْشُونَ، وَالْبُرْصُ يُطَهَّرُونَ، وَالصُّمُّ يَسْمَعُونَ، وَالْمَوْتَى يَقُومُونَ، وَالْمَسَاكِينُ يُبَشَّرُونَ.
وَطُوبَى لِمَنْ لاَ يَعْثُرُ فِيَّ».
وَبَيْنَمَا ذَهَبَ هذَانِ ابْتَدَأَ يَسُوعُ يَقُولُ لِلْجُمُوعِ عَنْ يُوحَنَّا: «مَاذَا خَرَجْتُمْ إِلَى الْبَرِّيَّةِ لِتَنْظُرُوا؟ أَقَصَبَةً تُحَرِّكُهَا الرِّيحُ؟
لكِنْ مَاذَا خَرَجْتُمْ لِتَنْظُرُوا؟ أَإِنْسَانًا لاَبِسًا ثِيَابًا نَاعِمَةً؟ هُوَذَا الَّذِينَ يَلْبَسُونَ الثِّيَابَ النَّاعِمَةَ هُمْ فِي بُيُوتِ الْمُلُوكِ.
لكِنْ مَاذَا خَرَجْتُمْ لِتَنْظُرُوا؟ أَنَبِيًّا؟ نَعَمْ، أَقُولُ لَكُمْ، وَأَفْضَلَ مِنْ نَبِيٍّ.
فَإِنَّ هذَا هُوَ الَّذِي كُتِبَ عَنْهُ: هَا أَنَا أُرْسِلُ أَمَامَ وَجْهِكَ مَلاَكِي الَّذِي يُهَيِّئُ طَرِيقَكَ قُدَّامَكَ.
اَلْحَقَّ أَقُولُ لَكُمْ: لَمْ يَقُمْ بَيْنَ الْمَوْلُودِينَ مِنَ النِّسَاءِ أَعْظَمُ مِنْ يُوحَنَّا الْمَعْمَدَانِ، وَلكِنَّ الأَصْغَرَ فِي مَلَكُوتِ السَّمَاوَاتِ أَعْظَمُ مِنْهُ.
وَمِنْ أَيَّامِ يُوحَنَّا الْمَعْمَدَانِ إِلَى الآنَ مَلَكُوتُ السَّمَاوَاتِ يُغْصَبُ، وَالْغَاصِبُونَ يَخْتَطِفُونَهُ.
لأَنَّ جَمِيعَ الأَنْبِيَاءِ وَالنَّامُوسَ إِلَى يُوحَنَّا تَنَبَّأُوا.
وَإِنْ أَرَدْتُمْ أَنْ تَقْبَلُوا، فَهذَا هُوَ إِيلِيَّا الْمُزْمِعُ أَنْ يَأْتِيَ.
مَنْ لَهُ أُذُنَانِ لِلسَّمْعِ فَلْيَسْمَعْ.
«وَبِمَنْ أُشَبِّهُ هذَا الْجِيلَ؟ يُشْبِهُ أَوْلاَدًا جَالِسِينَ فِي الأَسْوَاقِ يُنَادُونَ إِلَى أَصْحَابِهِمْ
وَيَقُولُونَ: زَمَّرْنَا لَكُمْ فَلَمْ تَرْقُصُوا! نُحْنَا لَكُمْ فَلَمْ تَلْطِمُوا!
لأَنَّهُ جَاءَ يُوحَنَّا لاَ يَأْكُلُ وَلاَ يَشْرَبُ، فَيَقُولُونَ: فِيهِ شَيْطَانٌ.
جَاءَ ابْنُ الإِنْسَانِ يَأْكُلُ وَيَشْرَبُ، فَيَقُولُونَ: هُوَذَا إِنْسَانٌ أَكُولٌ وَشِرِّيبُ خَمْرٍ، مُحِبٌّ لِلْعَشَّارِينَ وَالْخُطَاةِ. وَالْحِكْمَةُ تَبَرَّرَتْ مِنْ بَنِيهَا».
حِينَئِذٍ ابْتَدَأَ يُوَبِّخُ الْمُدُنَ الَّتِي صُنِعَتْ فِيهَا أَكْثَرُ قُوَّاتِهِ لأَنَّهَا لَمْ تَتُبْ:
«وَيْلٌ لَكِ يَا كُورَزِينُ! وَيْلٌ لَكِ يَا بَيْتَ صَيْدَا! لأَنَّهُ لَوْ صُنِعَتْ فِي صُورَ وَصَيْدَاءَ الْقُوَّاتُ الْمَصْنُوعَةُ فِيكُمَا، لَتَابَتَا قَدِيمًا فِي الْمُسُوحِ وَالرَّمَادِ.
وَلكِنْ أَقُولُ لَكُمْ: إِنَّ صُورَ وَصَيْدَاءَ تَكُونُ لَهُمَا حَالَةٌ أَكْثَرُ احْتِمَالاً يَوْمَ الدِّينِ مِمَّا لَكُمَا.
وَأَنْتِ يَا كَفْرَنَاحُومَ الْمُرْتَفِعَةَ إِلَى السَّمَاءِ! سَتُهْبَطِينَ إِلَى الْهَاوِيَةِ. لأَنَّهُ لَوْ صُنِعَتْ فِي سَدُومَ الْقُوَّاتُ الْمَصْنُوعَةُ فِيكِ لَبَقِيَتْ إِلَى الْيَوْمِ.
وَلكِنْ أَقُولُ لَكُمْ: إِنَّ أَرْضَ سَدُومَ تَكُونُ لَهَا حَالَةٌ أَكْثَرُ احْتِمَالاً يَوْمَ الدِّينِ مِمَّا لَكِ».
فِي ذلِكَ الْوَقْتِ أَجَابَ يَسُوعُ وَقَالَ: «أَحْمَدُكَ أَيُّهَا الآبُ رَبُّ السَّمَاءِ وَالأَرْضِ، لأَنَّكَ أَخْفَيْتَ هذِهِ عَنِ الْحُكَمَاءِ وَالْفُهَمَاءِ وَأَعْلَنْتَهَا لِلأَطْفَالِ.
نَعَمْ أَيُّهَا الآبُ، لأَنْ هكَذَا صَارَتِ الْمَسَرَّةُ أَمَامَكَ.
كُلُّ شَيْءٍ قَدْ دُفِعَ إِلَيَّ مِنْ أَبِي، وَلَيْسَ أَحَدٌ يَعْرِفُ الابْنَ إِلاَّ الآبُ، وَلاَ أَحَدٌ يَعْرِفُ الآبَ إِلاَّ الابْنُ وَمَنْ أَرَادَ الابْنُ أَنْ يُعْلِنَ لَهُ.
تَعَالَوْا إِلَيَّ يَا جَمِيعَ الْمُتْعَبِينَ وَالثَّقِيلِي الأَحْمَالِ، وَأَنَا أُرِيحُكُمْ.
اِحْمِلُوا نِيرِي عَلَيْكُمْ وَتَعَلَّمُوا مِنِّي، لأَنِّي وَدِيعٌ وَمُتَوَاضِعُ الْقَلْبِ، فَتَجِدُوا رَاحَةً لِنُفُوسِكُمْ.
لأَنَّ نِيرِي هَيِّنٌ وَحِمْلِي خَفِيفٌ».
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible