Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
14:2
14:4
14:5
14:6
14:7
14:8
14:9
14:10
14:11
14:12
14:14
14:15
14:16
14:18
14:19
14:20
14:21
14:22
14:24
14:26
14:27
14:28
14:29
14:30
14:31
14:32
14:33
14:35
14:36
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним…
Бо Ірод схопив був Івана, і зв́язав його, і посадив у в́язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!…
І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
І послав стяти Івана в в́язниці.
І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері…
А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє.
І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня;
відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п́ятеро хліба й дві рибі.
А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п́ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів…
Їдців же було мужа тисяч із п́ять, крім жінок і дітей.
І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті;
і як вечір настав, був там Сам.
і як вечір настав, був там Сам.
А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара!
І від страху вони закричали…
І від страху вони закричали…
А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
А Він відказав йому: Іди.
І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!…
І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його.
А хто доторкавсь, уздоровлений був.
А хто доторкавсь, уздоровлений був.