Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Матфею

 
  • Тогда́ при­­ступи́ша ко Иису́сови и́же от­ Иерусали́ма кни́жницы и фарисе́е, глаго́люще:
  • почто́ ученицы́ тво­и́ преступа́ютъ преда́нiе ста́рецъ? не умыва́ютъ бо ру́къ сво­и́хъ, егда́ хлѣ́бъ ядя́тъ.
  • О́нъ же от­вѣща́въ рече́ и́мъ: почто́ и вы́ преступа́ете за́повѣдь Бо́жiю за преда́нiе ва́­ше?
  • Бо́гъ бо заповѣ́да, глаго́ля: чти́ отца́ и ма́терь: и: и́же злосло́витъ отца́ или́ ма́терь, сме́ртiю да у́мретъ.
  • Вы́ же глаго́лете: и́же а́ще рече́тъ отцу́ или́ ма́тери: да́ръ, и́мже бы от­ мене́ по́льзовал­ся еси́:
  • и да не почти́тъ отца́ сво­его́ или́ ма́тере {ма́тере сво­ея́}: и разори́сте за́повѣдь Бо́жiю за преда́нiе ва́­ше.
  • Лицемѣ́ри, до́брѣ проро́че­с­т­вова о ва́съ Иса́iа, глаго́ля:
  • при­­ближа́ют­ся мнѣ́ лю́дiе сі́и усты́ сво­и́ми и устна́ми чту́тъ мя́: се́рдце же и́хъ дале́че от­сто­и́тъ от­ мене́:
  • всу́е же чту́тъ мя́, уча́ще уче́ниемъ, за́повѣдемъ человѣ́ческимъ.
  • И при­­зва́въ наро́ды, рече́ и́мъ: слы́шите и разумѣ́йте:
  • не входя́щее во уста́ скверни́тъ человѣ́ка: но исходя́щее изо у́стъ, то́ скверни́тъ человѣ́ка.
  • [Зач. 61.] Тогда́ при­­сту́пльше ученицы́ его́ рѣ́ша ему́: вѣ́си ли, я́ко фарисе́е слы́шав­ше сло́во соблазни́шася?
  • О́нъ же от­вѣща́въ рече́: вся́къ са́дъ, его́же не насади́ Оте́цъ мо́й небе́сный, искорени́т­ся:
  • оста́вите и́хъ: вожди́ су́ть слѣ́пи слѣпце́мъ: слѣпе́цъ же слѣпца́ а́ще во́дитъ, о́ба въ я́му впаде́тася.
  • Отвѣща́въ же пе́тръ рече́ ему́: скажи́ на́мъ при́тчу сiю́.
  • Иису́съ же рече́ [и́мъ]: едина́че {еще́} ли и вы́ безъ ра́зума есте́?
  • не у́ ли разумѣва́ете, я́ко вся́ко, е́же вхо́дитъ во уста́, во чре́во вмѣща́ет­ся и Афедро́номъ исхо́дитъ?
  • исходя́щая же изо у́стъ, от­ се́рдца исхо́дятъ, и та́ скверня́тъ человѣ́ка:
  • от­ се́рдца бо исхо́дятъ помышле́нiя зла́я, уби́й­ст­ва, прелюбо­дѣя́нiя, любо­дѣя́нiя, татьбы́, лжесвидѣ́тел­ст­ва, хулы́:
  • сiя́ су́ть скверня́щая человѣ́ка: а е́же неумове́н­ныма рука́ма я́сти, не скверни́тъ человѣ́ка.
  • [Зач. 62.] И изше́дъ от­ту́ду Иису́съ, отъи́де во страны́ ти́рскiя и Сидо́нскiя.
  • И се́, жена́ Ханане́йска, от­ предѣ́лъ тѣ́хъ изше́дши, возопи́ къ нему́ глаго́лющи: поми́луй мя́, Го́споди, Сы́не Дави́довъ, дщи́ моя́ злѣ́ бѣсну́ет­ся.
  • О́нъ же не от­вѣща́ е́й словесе́. И при­­сту́пльше ученицы́ его́, моля́ху его́, глаго́люще: от­пусти́ ю́, я́ко вопiе́тъ вслѣ́дъ на́съ.
  • О́нъ же от­вѣща́въ рече́: нѣ́смь по́сланъ, то́кмо ко овца́мъ поги́бшымъ до́му Изра́илева.
  • Она́ же при­­ше́дши поклони́ся ему́, глаго́лющи: Го́споди, помози́ ми.
  • О́нъ же от­вѣща́въ рече́: нѣ́сть добро́ отъ­я́ти хлѣ́ба ча́домъ и поврещи́ псо́мъ.
  • Она́ же рече́: е́й, Го́споди: и́бо и пси́ ядя́тъ от­ крупи́цъ па́да­ю­щихъ от­ трапе́зы господе́й сво­и́хъ.
  • Тогда́ от­вѣща́въ Иису́съ рече́ е́й: о, же́но, ве́лiя вѣ́ра твоя́: бу́ди тебѣ́ я́коже хо́щеши. И исцѣлѣ́ дщи́ ея́ от­ того́ часа́.
  • [Зач. 63.] И преше́дъ от­ту́ду Иису́съ, прiи́де на мо́ре Галиле́йское, и воз­ше́дъ на гору́, сѣ́де ту́.
  • И при­­ступи́ша къ нему́ наро́ди мно́зи, иму́ще съ собо́ю хромы́я, слѣпы́я, нѣмы́я, бѣ́дныя и и́ны мно́ги, и при­­верго́ша и́хъ къ нога́ма Иису́совыма: и исцѣли́ и́хъ:
  • я́коже наро́домъ диви́тися, ви́дящимъ нѣмы́я глаго́люща, бѣ́дныя здра́вы, хромы́я ходя́щя и слѣпы́я ви́дящя: и сла́вляху Бо́га Изра́илева.
  • [Зач. 64.] Иису́съ же при­­зва́въ ученики́ своя́, рече́ [и́мъ]: милосе́рдую о наро́дѣ [се́мъ], я́ко уже́ дни́ три́ при­­сѣдя́тъ мнѣ́ и не и́мутъ чесо́ я́сти: и от­пусти́ти и́хъ не я́дшихъ не хощу́, да не ка́ко ослабѣ́ютъ на пути́.
  • И глаго́лаша ему́ ученицы́ его́: от­ку́ду на́мъ въ пусты́ни хлѣ́би толи́цы, я́ко да насы́тит­ся толи́къ наро́дъ?
  • И глаго́ла и́мъ Иису́съ: коли́ко хлѣ́бы и́мате? Они́ же рѣ́ша: се́дмь, и ма́ло ры́бицъ.
  • И повелѣ́ наро́домъ воз­лещи́ на земли́,
  • и прiе́мь се́дмь хлѣ́бы и ры́бы, хвалу́ воз­да́въ преломи́ и даде́ ученико́мъ сво­и́мъ, ученицы́ же наро́домъ.
  • И ядо́ша вси́ и насы́тишася: и взя́ша избы́тки укру́хъ, се́дмь ко́шницъ испо́лнь:
  • я́дшихъ же бя́ше четы́ре ты́сящы муже́й, ра́звѣ же́нъ и дѣте́й.
  • И от­пусти́въ наро́ды, влѣ́зе въ кора́бль и прiи́де въ предѣ́лы Магдали́нски.
  • Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:
  • зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.
  • Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?
  • Ибо Бог заповедал: почитай отца и мать; и: злословящий отца или мать смертью да умрет.
  • А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: дар Богу то, чем бы ты от меня пользовался,
  • тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.
  • Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:
  • приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;
  • но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим.
  • И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!
  • не то́, что́ входит в уста, оскверняет человека, но то́, что́ выходит из уст, оскверняет человека.
  • [Зач. 61.] Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?
  • Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;
  • оставьте их: они – слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму.
  • Петр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.
  • Иисус сказал: неужели и вы еще не разумеете?
  • еще ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?
  • а исходящее из уст – из сердца исходит – сие оскверняет человека,
  • ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления –
  • это оскверняет человека; а есть неумытыми руками – не оскверняет человека.
  • [Зач. 62.] И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.
  • И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.
  • Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти ее, потому что кричит за нами.
  • Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.
  • А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.
  • Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
  • Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.
  • Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика́ вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь ее в тот час.
  • [Зач. 63.] Перейдя оттуда, пришел Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.
  • И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;
  • так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.
  • [Зач. 64.] Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.
  • И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?
  • Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.
  • Тогда велел народу возлечь на землю.
  • И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики народу.
  • И ели все и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,
  • а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.
  • И, отпустив народ, Он вошел в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.
  • 那 时 有 法 利 赛 人 和 文 士 , 从 耶 路 撒 冷 来 见 耶 稣 说 ,
  • 你 的 门 徒 为 什 么 犯 古 人 的 遗 传 呢 。 因 为 吃 饭 的 时 候 , 他 们 不 洗 手 。
  • 耶 稣 回 答 说 , 你 们 为 什 么 因 着 你 们 的 遗 传 , 犯 神 的 诫 命 呢 。
  • 神 说 , 当 孝 敬 父 母 。 又 说 , 咒 骂 父 母 的 , 必 治 死 他 。
  • 你 们 倒 说 , 无 论 何 人 对 父 母 说 , 我 所 当 奉 给 你 的 , 已 经 作 了 供 献 。
  • 他 就 可 以 不 孝 敬 父 母 。 这 就 是 你 们 藉 着 遗 传 , 废 了 神 的 诫 命 。
  • 假 冒 为 善 的 人 哪 , 以 赛 亚 指 着 你 们 说 的 豫 言 , 是 不 错 的 。 他 说 ,
  • 这 百 姓 用 嘴 唇 尊 敬 我 , 心 却 远 离 我 。
  • 他 们 将 人 的 吩 咐 , 当 作 道 理 教 导 人 , 所 以 拜 我 也 是 枉 然 。
  • 耶 稣 就 叫 了 众 人 来 , 对 他 们 说 , 你 们 要 听 , 也 要 明 白 。
  • 入 口 的 不 能 污 秽 人 , 出 口 的 乃 能 污 秽 人 。
  • 当 时 , 门 徒 进 前 来 对 他 说 , 法 利 赛 人 听 见 这 话 , 不 服 , 你 知 道 麽 。 ( 不 服 原 文 作 跌 倒 )
  • 耶 稣 回 答 说 , 凡 栽 种 的 物 , 若 不 是 我 父 栽 种 的 , 必 要 拔 出 来 。
  • 任 凭 他 们 吧 。 他 们 是 瞎 眼 领 路 的 。 若 是 瞎 子 领 瞎 子 , 两 个 人 都 要 掉 在 坑 里 。
  • 彼 得 对 耶 稣 说 , 请 将 这 比 喻 讲 给 我 们 听 。
  • 耶 稣 说 , 你 们 到 如 今 还 不 明 白 麽 。
  • 岂 不 知 凡 入 口 的 , 是 运 到 肚 子 里 , 又 落 在 茅 厕 里 麽 。
  • 惟 独 出 口 的 , 是 从 心 里 发 出 来 的 , 这 才 污 秽 人 。
  • 因 为 从 心 里 发 出 来 的 , 有 恶 念 , 凶 杀 , 奸 淫 , 苟 合 , 偷 盗 , 妄 证 , 谤 ? ? 。
  • 这 都 是 污 秽 人 的 。 至 于 不 洗 手 吃 饭 , 那 却 不 污 秽 人 。
  • 耶 稣 离 开 那 里 , 退 到 推 罗 西 顿 的 境 内 去 。
  • 有 一 个 迦 南 妇 人 , 从 那 地 方 出 来 , 喊 着 说 , 主 啊 , 大 卫 的 子 孙 , 可 怜 我 。 我 女 儿 被 鬼 附 得 甚 苦 。
  • 耶 稣 一 言 不 答 。 门 徒 进 前 来 , 求 他 说 , 这 妇 人 在 我 们 后 头 喊 叫 。 请 打 发 他 走 吧 。
  • 耶 稣 说 , 我 奉 差 遣 , 不 过 是 到 以 色 列 家 迷 失 的 羊 那 里 去 。
  • 那 妇 人 来 拜 他 , 说 , 主 啊 , 帮 助 我 。
  • 他 回 答 说 , 不 好 拿 儿 女 的 饼 , 丢 给 狗 吃 。
  • 妇 人 说 , 主 啊 , 不 错 。 但 是 狗 也 吃 它 主 人 桌 子 上 掉 下 来 的 啐 渣 儿 。
  • 耶 稣 说 , 妇 人 , 你 的 信 心 是 大 的 。 照 你 所 要 的 , 给 你 成 全 了 吧 。 从 那 时 候 , 他 女 儿 就 好 了 。
  • 耶 稣 离 开 那 地 方 , 来 到 靠 近 加 利 利 的 海 边 , 就 上 山 坐 下 。
  • 有 许 多 人 到 他 那 里 , 带 着 瘸 子 , 瞎 子 , 哑 吧 , 有 残 疾 的 , 和 好 些 别 的 病 人 , 都 放 在 他 脚 前 。 他 就 治 好 了 他 们 。
  • 甚 至 众 人 都 希 奇 。 因 为 看 见 哑 吧 说 话 , 残 疾 的 痊 愈 , 瘸 子 行 走 , 瞎 子 看 见 , 他 们 就 归 荣 耀 给 以 色 列 的 神 。
  • 耶 稣 叫 门 徒 来 说 , 我 怜 悯 这 众 人 , 因 为 他 们 同 我 在 这 里 已 经 三 天 , 也 没 有 吃 的 了 。 我 不 愿 意 叫 他 们 饿 着 回 去 , 恐 怕 在 路 上 困 乏 。
  • 门 徒 说 , 我 们 在 野 地 , 那 里 有 这 麽 多 的 饼 , 叫 这 许 多 人 吃 饱 呢 。
  • 耶 稣 说 , 你 们 有 多 少 饼 。 他 们 说 , 有 七 个 , 还 有 几 条 小 鱼 。
  • 他 就 吩 咐 众 人 坐 在 地 上 。
  • 拿 着 这 七 个 饼 和 几 条 鱼 , 祝 谢 了 , 擘 开 , 递 给 门 徒 。 门 徒 又 递 给 众 人 。
  • 众 人 都 吃 并 且 吃 饱 了 。 收 拾 剩 下 的 零 碎 , 装 满 了 七 个 筐 子 。
  • 吃 的 人 , 除 了 妇 女 孩 子 , 共 有 四 千 。
  • 耶 稣 叫 众 人 散 去 , 就 上 船 , 来 到 马 加 丹 的 境 界 。