Евангелие от Матфея, 20:28

 
  • [Зач. 80.] Подóбно бо éсть цáр­ст­вiе небéсное человѣ́ку домови́ту, и́же изы́де кýпно {зѣлó} ýтро ная́ти дѣ́латели въ виногрáдъ свóй,
  • и совѣщáвъ съ дѣ́латели по пѣ́нязю на дéнь, послá и́хъ въ виногрáдъ свóй.
  • И изшéдъ въ трéтiй чáсъ, ви́дѣ и́ны стоя́щя на тóржищи прáздны,
  • и тѣ́мъ речé: иди́те и вы́ въ виногрáдъ мóй, и éже бýдетъ прáвда, дáмъ вáмъ. Они́ же идóша.
  • Пáки же изшéдъ въ шесты́й и девя́тый чáсъ, сотвори́ тáкоже.
  • Во единыйже­нá­де­сять чáсъ изшéдъ, обрѣ́те другíя стоя́щя прáздны и глагóла и́мъ: чтó здѣ́ сто­итé вéсь дéнь прáздни?
  • Глагóлаша емý: я́ко никтóже нáсъ ная́тъ. Глагóла и́мъ: иди́те и вы́ въ виногрáдъ [мóй], и éже бýдетъ прáведно, прiи́мете.
  • Вéчеру же бы́в­шу, глагóла господи́нъ виногрáда къ при­­стáвнику сво­емý: при­­зови́ дѣ́латели и дáждь и́мъ мздý, начéнъ от­ послѣ́днихъ до пéрвыхъ.
  • И при­­шéдше и́же во единый­нá­де­сять чáсъ, прiя́ша по пѣ́нязю.
  • Пришéдше же пéрвiи мня́ху, я́ко вя́щше прiи́мутъ: и прiя́ша и тíи по пѣ́нязю:
  • прiéмше же роптáху на господи́на,
  • глагóлюще, я́ко сíи послѣ́днiи еди́нъ чáсъ сотвори́ша, и рáвныхъ нáмъ сотвори́лъ и́хъ еси́, понéсшымъ тяготý днé и вáръ.
  • О́нъ же от­вѣщáвъ речé еди́ному и́хъ: дрýже, не оби́жу тебé: не по пѣ́нязю ли совѣщáлъ еси́ со мнóю?
  • воз­ми́ твоé и иди́: хощý же и семý послѣ́днему дáти, я́коже и тебѣ́:
  • или́ нѣ́сть ми́ лѣ́ть сотвори́ти, éже хощý, во сво­и́хъ ми́? áще óко твоé лукáво éсть, я́ко áзъ блáгъ éсмь?
  • Тáко бýдутъ послѣ́днiи пéрви, и пéрвiи послѣ́дни: мнóзи бо сýть звáни, мáло же избрáн­ныхъ.
  • [Зач. 81.] И восходя́ Иисýсъ во Иерусали́мъ, поя́тъ оба­нá­де­ся­те ученикá еди́ны {осóбь} на пути́ и речé и́мъ:
  • сé, восхóдимъ во Иерусали́мъ, и Сы́нъ человѣ́ческiй прéданъ бýдетъ архiерéемъ и кни́жникомъ: и осýдятъ егó на смéрть,
  • и предадя́тъ егó язы́комъ на поругáнiе и бiéнiе и пропя́тiе: и въ трéтiй дéнь воскрéснетъ.
  • Тогдá при­­ступи́ къ немý мáти сы́ну зеведéову съ сынóма сво­и́ма, клáня­ю­щися и прося́щи нѣ́что от­ негó.
  • О́нъ же речé éй: чесó хóщеши? Глагóла емý: рцы́, да ся́дета сiя́ óба сы́на моя́, еди́нъ одеснýю тебé, и еди́нъ ошýюю [тебé], во цáр­ст­вiи тво­éмъ.
  • Отвѣщáвъ же Иисýсъ речé: не вѣ́ста, чесó прóсита: мóжета ли пи́ти чáшу, ю́же áзъ и́мамъ пи́ти, или́ крещéнiемъ, и́мже áзъ крещáюся, крести́тися? Глагóласта емý: мóжева.
  • И глагóла и́ма: чáшу ýбо мою́ испiéта, и крещéнiемъ, и́мже áзъ крещáюся, и́мате крести́тися: а éже сѣ́сти одеснýю менé и ошýюю менé, нѣ́сть моé дáти, но и́мже уготóвася от­ Отцá мо­егó.
  • И слы́шав­ше дéсять, негодовáша о обою́ брáту.
  • Иисýсъ же при­­звáвъ и́хъ, речé: вѣ́сте, я́ко кня́зи язы́къ госпóд­ст­вуютъ и́ми, и вели́цыи обладáютъ и́ми:
  • не тáко же бýдетъ въ вáсъ: но и́же áще хóщетъ въ вáсъ вя́щшiй бы́ти, да бýдетъ вáмъ слугá:
  • и и́же áще хóщетъ въ вáсъ бы́ти пéрвый, бýди вáмъ рáбъ:
  • я́коже Сы́нъ человѣ́ческiй не прiи́де, да послýжатъ емý, но послужи́ти и дáти Дýшу свою́ избавлéнiе за мнóгихъ.
  • [Зач. 82.] И исходя́щу емý от­ иерихóна, по нéмъ и́де нарóдъ мнóгъ.
  • И сé, двá слѣпцá сѣдя́ща при­­ пути́, слы́шав­ша, я́ко Иисýсъ мимохóдитъ, возопи́ста, глагóлюща: поми́луй ны́, Гóсподи, Сы́не Дави́довъ.
  • Нарóдъ же прещá­ше и́ма, да умолчи́та: о́на же пáче вопiя́ста, глагóлюща: поми́луй ны́, Гóсподи, Сы́не Дави́довъ.
  • И востáвъ Иисýсъ воз­гласи́ я́ и речé: чтó хóщета, да сотворю́ вáма?
  • Глагóласта емý: Гóсподи, да от­вéрзетѣся óчи нáю.
  • Милосéрдовавъ же Иисýсъ при­­коснýся óчiю и́ма: и áбiе прозрѣ́ста и́ма óчи, и по нéмъ идóста.
  • [Зач. 80.] Ибо Царство Небесное подобно хозяину дома, который вышел рано поутру нанять работников в виноградник свой
  • и, договорившись с работниками по динарию на день, послал их в виноградник свой;
  • выйдя около третьего часа, он увидел других, стоящих на торжище праздно,
  • и им сказал: идите и вы в виноградник мой, и чтó следовать будет, дам вам. Они пошли.
  • Опять выйдя около шестого и девятого часа, сделал тó же.
  • Наконец, выйдя около одиннадцатого часа, он нашел других, стоящих праздно, и говорит им: чтó вы стоите здесь целый день праздно?
  • Они говорят ему: никто нас не нанял. Он говорит им: идите и вы в виноградник мой, и чтó следовать будет, полýчите.
  • Когда же наступил вечер, говорит господин виноградника управителю своему: позови работников и отдай им плату, начав с последних до первых.
  • И пришедшие около одиннадцатого часа получили по динарию.
  • Пришедшие же первыми думали, что они получат больше, но получили и они по динарию;
  • и, получив, стали роптать на хозяина дома
  • и говорили: эти последние работали один час, и ты сравнял их с нами, перенесшими тягость дня и зной.
  • Он же в ответ сказал одному из них: друг! я не обижаю тебя; не за динарий ли ты договорился со мною?
  • возьми свое и пойди; я же хочу дать этому последнему тó же, чтó и тебе;
  • разве я не властен в своем делать, чтó хочу? или глаз твой завистлив оттого, что я добр?
  • Так будут последние первыми, и первые последними, ибо много званых, а мало избранных.
  • [Зач. 81.] И, восходя в Иерусалим, Иисус дорогою отозвал двенадцать учеников одних, и сказал им:
  • вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть;
  • и предадут Его язычникам на поругание и биение и распятие; и в третий день воскреснет.
  • Тогда приступила к Нему мать сыновей Зеведеевых с сыновьями своими, кланяясь и чего-то прося у Него.
  • Он сказал ей: чего ты хочешь? Она говорит Ему: скажи, чтобы сии два сына мои сели у Тебя один по правую сторону, а другой по левую в Царстве Твоем.
  • Иисус сказал в ответ: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить, или креститься крещением, которым Я крещусь? Они говорят Ему: можем.
  • И говорит им: чашу Мою будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься, но дать сесть у Меня по правую сторону и по левую – не от Меня зависит, но кому уготовано Отцем Моим.
  • Услышав сие, прочие десять учеников вознегодовали на двух братьев.
  • Иисус же, подозвав их, сказал: вы знаете, что князья народов господствуют над ними, и вельможи властвуют ими;
  • но между вами да не будет так: а кто хочет между вами быть бóльшим, да будет вам слугою;
  • и кто хочет между вами быть первым, да будет вам рабом;
  • так как Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.
  • [Зач. 82.] И когда выходили они из Иерихона, за Ним следовало множество народа.
  • И вот, двое слепых, сидевшие у дороги, услышав, что Иисус идет мимо, начали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов!
  • Народ же заставлял их молчать; но они еще громче стали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов!
  • Иисус, остановившись, подозвал их и сказал: чего вы хотите от Меня?
  • Они говорят Ему: Господи! чтобы открылись глаза наши.
  • Иисус же, умилосердившись, прикоснулся к глазам их; и тотчас прозрели глаза их, и они пошли за Ним.
  • Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
  • Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
  • А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
  • та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
  • Вони ж відійшли.
    І вийшов він знов о годині десь шостій й дев́ятій, і те саме зробив.
  • А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
  • Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас.
    Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
  • Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
  • І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
  • Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше.
    Та й вони по динару взяли.
  • А взявши, вони почали нарікати на господаря,
  • кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту…
  • А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
  • Візьми ти своє та й іди.
    Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
  • Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити?
    Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
  • Отак будуть останні першими, а перші останніми!
  • Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
  • Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його…
  • І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп́яття, але третього дня Він воскресне!
  • Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
  • А Він їй сказав: Чого хочеш?
    Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
  • А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите.
    Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся?
    Вони кажуть Йому: Можемо.
  • Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся.
    А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
  • Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
  • А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
  • Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
  • А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
  • Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
  • Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
  • І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
  • Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
  • Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
  • Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
  • І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
Rambler's Top100 Рейтинг@Mail.ru Мобильная версия сайта


Библия на портале Азбука веры (292 голоса: 4.55 из 5)