Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Матфею

 
  • Тогда́ уподо́бися ца́р­ст­вiе небе́сное десяти́мъ дѣ́вамъ, я́же прiя́ша свѣти́лники своя́ и изыдо́ша въ срѣ́тенiе жениху́:
  • пя́ть же бѣ́ от­ ни́хъ мудры́ и пя́ть юро́дивы.
  • Юро́дивыя же, прiе́мшя свѣти́лники своя́, не взя́ша съ собо́ю еле́а:
  • му́дрыя же прiя́ша еле́й въ сосу́дѣхъ со свѣти́лники сво­и́ми:
  • косня́щу же жениху́, воз­дрема́шася вся́ и спа́ху.
  • Полу́нощи же во́пль бы́сть: се́, жени́хъ гряде́тъ, исходи́те въ срѣ́тенiе его́.
  • Тогда́ воста́ша вся́ дѣ́вы ты́я и украси́ша свѣти́лники своя́.
  • Юро́дивыя же му́дрымъ рѣ́ша: дади́те на́мъ от­ еле́а ва́­шего, я́ко свѣти́лницы на́ши угаса́ютъ.
  • Отвѣща́ша же му́дрыя, глаго́люща: еда́ ка́ко не доста́нетъ на́мъ и ва́мъ: иди́те же па́че къ продаю́щымъ и купи́те себѣ́.
  • Иду́щымъ же и́мъ купи́ти, прiи́де жени́хъ: и гото́выя внидо́ша съ ни́мъ на бра́ки, и затворе́ны бы́ша две́ри.
  • Послѣди́ же прiидо́ша и про́чыя дѣ́вы, глаго́лющя: го́споди, го́споди, от­ве́рзи на́мъ.
  • О́нъ же от­вѣща́въ рече́ и́мъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ, не вѣ́мъ ва́съ.
  • Бди́те у́бо, я́ко не вѣ́сте дне́ ни часа́, въ о́ньже Сы́нъ человѣ́ческiй прiи́детъ.
  • [Зач. 105.] Я́коже бо человѣ́къ нѣ́кiй от­ходя́ при­­зва́ своя́ рабы́ и предаде́ и́мъ имѣ́нiе свое́:
  • и о́вому у́бо даде́ пя́ть тала́нтъ, о́вому же два́, о́вому же еди́нъ, кому́ждо проти́ву си́лы его́: и отъи́де а́бiе.
  • Ше́дъ же прiе́мый пя́ть тала́нтъ, дѣ́ла въ ни́хъ и сотвори́ другі́я пя́ть тала́нтъ:
  • та́кожде и и́же два́, при­­обрѣ́те и то́й друга́я два́:
  • прiе́мый же еди́нъ, ше́дъ вкопа́ [его́] въ зе́млю и скры́ сребро́ господи́на сво­его́.
  • По мно́зѣ же вре́мени прiи́де господи́нъ ра́бъ тѣ́хъ и стяза́ся съ ни́ми о словеси́.
  • И при­­сту́пль пя́ть тала́нтъ прiе́мый, при­­несе́ другі́я пя́ть тала́нтъ, глаго́ля: го́споди, пя́ть тала́нтъ ми́ еси́ пре́далъ: се́, другі́я пя́ть тала́нтъ при­­обрѣто́хъ и́ми.
  • Рече́ же ему́ госпо́дь его́: до́брѣ, ра́бе благі́й и вѣ́рный: о ма́лѣ бы́лъ еси́ вѣ́ренъ, надъ мно́гими тя́ поста́влю: вни́ди въ ра́дость го́спода тво­его́.
  • Присту́пль же и и́же два́ тала́нта прiе́мый, рече́: го́споди, два́ тала́нта ми́ еси́ пре́далъ: се́, друга́я два́ тала́нта при­­обрѣто́хъ и́ма.
  • Рече́ [же] ему́ госпо́дь его́: до́брѣ, ра́бе благі́й и вѣ́рный: о ма́лѣ [ми́] бы́лъ еси́ вѣ́ренъ, надъ мно́гими тя́ поста́влю: вни́ди въ ра́дость го́спода тво­его́.
  • Присту́пль же и прiе́мый еди́нъ тала́нтъ, рече́: го́споди, вѣ́дяхъ тя́, я́ко же́стокъ еси́ человѣ́къ, жне́ши, идѣ́же не сѣ́ялъ еси́, и собира́еши идѣ́же не расточи́лъ еси́:
  • и убоя́вся, ше́дъ скры́хъ тала́нтъ тво́й въ земли́: [и] се́, и́маши твое́.
  • Отвѣща́въ же госпо́дь его́ рече́ ему́: лука́вый ра́бе и лѣни́вый, вѣ́дѣлъ еси́, я́ко жну́ идѣ́же не сѣ́яхъ, и собира́ю идѣ́же не расточи́хъ:
  • подоба́­ше у́бо тебѣ́ вда́ти сребро́ мое́ торжнико́мъ, и при­­ше́дъ а́зъ взя́лъ бы́хъ свое́ съ ли́хвою:
  • воз­ми́те у́бо от­ него́ тала́нтъ и дади́те иму́щему де́сять тала́нтъ:
  • иму́щему бо вездѣ́ дано́ бу́детъ и преизбу́детъ: от­ неиму́щаго же, и е́же мни́т­ся имѣ́я, взя́то бу́детъ от­ него́:
  • и неключи́маго раба́ вве́рзите во тму́ кромѣ́шнюю: ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ. Сiя́ глаго́ля воз­гласи́: имѣ́яй у́шы слы́шати да слы́шитъ.
  • [Зач. 106.] Егда́ же прiи́детъ Сы́нъ человѣ́ческiй въ сла́вѣ сво­е́й и вси́ святі́и а́нгели съ ни́мъ, тогда́ ся́детъ на престо́лѣ сла́вы сво­ея́,
  • и соберу́т­ся предъ ни́мъ вси́ язы́цы: и разлучи́тъ и́хъ дру́гъ от­ дру́га, я́коже па́стырь разлуча́етъ о́вцы от­ ко́злищъ:
  • и поста́витъ о́вцы одесну́ю себе́, а ко́злища ошу́юю.
  • Тогда́ рече́тъ Ца́рь су́щымъ одесну́ю его́: прiиди́те, благослове́н­нiи Отца́ мо­его́, наслѣ́дуйте угото́ван­ное ва́мъ ца́р­ст­вiе от­ сложе́нiя мíра:
  • взалка́хся бо, и да́сте ми́ я́сти: воз­жада́хся, и напо­и́сте мя́: стра́ненъ бѣ́хъ, и введо́сте мене́:
  • на́гъ, и одѣ́ясте мя́: бо́ленъ, и посѣти́сте мене́: въ темни́цѣ бѣ́хъ, и прiидо́сте ко мнѣ́.
  • Тогда́ от­вѣща́ютъ ему́ пра́ведницы, глаго́люще: Го́споди, когда́ тя́ ви́дѣхомъ а́лчуща, и напита́хомъ? или́ жа́ждуща, и напо­и́хомъ?
  • когда́ же тя́ ви́дѣхомъ стра́н­на, и введо́хомъ? или́ на́га, и одѣ́яхомъ?
  • когда́ же тя́ ви́дѣхомъ боля́ща, или́ въ темни́цѣ, и прiидо́хомъ къ тебѣ́?
  • И от­вѣща́въ Ца́рь рече́тъ и́мъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ, поне́же сотвори́сте еди́ному си́хъ бра́тiй мо­и́хъ ме́ншихъ, мнѣ́ сотвори́сте.
  • Тогда́ рече́тъ и су́щымъ ошу́юю [его́]: иди́те от­ мене́, прокля́тiи, во о́гнь вѣ́чный, угото́ван­ный дiа́волу и а́ггеломъ его́:
  • взалка́хся бо, и не да́сте ми́ я́сти: воз­жада́хся, и не напо­и́сте мене́:
  • стра́ненъ бѣ́хъ, и не введо́сте мене́: на́гъ, и не одѣ́ясте мене́: бо́ленъ и въ темни́цѣ, и не посѣти́сте мене́.
  • Тогда́ от­вѣща́ютъ ему́ и ті́и, глаго́люще: Го́споди, когда́ тя́ ви́дѣхомъ а́лчуща, или́ жа́ждуща, или́ стра́н­на, или́ на́га, или́ бо́льна, или́ въ темни́цѣ, и не послужи́хомъ тебѣ́?
  • Тогда́ от­вѣща́етъ и́мъ, глаго́ля: ами́нь глаго́лю ва́мъ, поне́же не сотвори́сте еди́ному си́хъ ме́ншихъ, ни мнѣ́ сотвори́сте.
  • И и́дутъ сі́и въ му́ку вѣ́чную, пра́ведницы же въ живо́тъ вѣ́чный.
  • [Зач. 104.] Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.
  • Из них пять было мудрых и пять неразумных.
  • Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла.
  • Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих.
  • И как жених замедлил, то задремали все и уснули.
  • Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему.
  • Тогда встали все девы те и поправили светильники свои.
  • Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут.
  • А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе.
  • Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились;
  • после приходят и прочие девы, и говорят: Господи! Господи! отвори нам.
  • Он же сказал им в ответ: истинно говорю вам: не знаю вас.
  • Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который приидет Сын Человеческий.
  • [Зач. 105.] Ибо Он поступит, как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение свое:
  • и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и тотчас отправился.
  • Получивший пять талантов пошел, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов;
  • точно так же и получивший два таланта приобрел другие два;
  • получивший же один талант пошел и закопал его в землю и скрыл серебро господина своего.
  • По долгом времени, приходит господин рабов тех и требует у них отчета.
  • И, подойдя, получивший пять талантов принес другие пять талантов и говорит: господин! пять талантов ты дал мне; вот, другие пять талантов я приобрел на них.
  • Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.
  • Подошел также и получивший два таланта и сказал: господин! два таланта ты дал мне; вот, другие два таланта я приобрел на них.
  • Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.
  • Подошел и получивший один талант и сказал: господин! я знал тебя, что ты человек жестокий, жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпа́л,
  • и, убоявшись, пошел и скрыл талант твой в земле; вот тебе твое.
  • Господин же его сказал ему в ответ: лукавый раб и ленивый! ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпа́л;
  • посему надлежало тебе отдать серебро мое торгующим, и я, придя, получил бы мое с прибылью;
  • итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов,
  • ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то́, что́ имеет;
  • а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов. Сказав сие, возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!
  • [Зач. 106.] Когда же приидет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей,
  • и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов;
  • и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов – по левую.
  • Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира:
  • ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня;
  • был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне.
  • Тогда праведники скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, и накормили? или жаждущим, и напоили?
  • когда мы видели Тебя странником, и приняли? или нагим, и одели?
  • когда мы видели Тебя больным, или в темнице, и пришли к Тебе?
  • И Царь скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне.
  • Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его:
  • ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня;
  • был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня.
  • Тогда и они скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице, и не послужили Тебе?
  • Тогда скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне.
  • И пойдут сии в му́ку вечную, а праведники в жизнь вечную.
  • »Entonces el reino de los cielos será semejante a diez vírgenes que, tomando sus lámparas, salieron a recibir al novio.
  • Cinco de ellas eran prudentes y cinco insensatas.
  • Las insensatas, tomando sus lámparas, no tomaron consigo aceite;
  • pero las prudentes tomaron aceite en sus vasijas, juntamente con sus lámparas.
  • Como el novio tardaba, cabecearon todas y se durmieron.
  • Y a la medianoche se oyó un clamor: “¡Aquí viene el novio, salid a recibirlo!”
  • Entonces todas aquellas vírgenes se levantaron y arreglaron sus lámparas.
  • Y las insensatas dijeron a las prudentes: “Dadnos de vuestro aceite, porque nuestras lámparas se apagan.”
  • Pero las prudentes respondieron diciendo: “Para que no nos falte a nosotras y a vosotras, id más bien a los que venden y comprad para vosotras mismas.”
  • Pero mientras ellas iban a comprar, llegó el novio; y las que estaban preparadas entraron con él a la boda, y se cerró la puerta.
  • Después llegaron también las otras vírgenes, diciendo: “¡Señor, señor, ábrenos!”
  • Pero él, respondiendo, dijo: “De cierto os digo que no os conozco.”
  • Velad, pues, porque no sabéis el día ni la hora en que el Hijo del hombre ha de venir.

  • »El reino de los cielos es como un hombre que, yéndose lejos, llamó a sus siervos y les entregó sus bienes.
  • A uno dio cinco talentos, a otro dos y a otro uno, a cada uno conforme a su capacidad; y luego se fue lejos.
  • El que recibió cinco talentos fue y negoció con ellos, y ganó otros cinco talentos.
  • Asimismo el que recibió dos, ganó también otros dos.
  • Pero el que recibió uno hizo un hoyo en la tierra y escondió el dinero de su señor.
  • »Después de mucho tiempo regresó el señor de aquellos siervos y arregló cuentas con ellos.
  • Se acercó el que había recibido cinco talentos y trajo otros cinco talentos, diciendo: “Señor, cinco talentos me entregaste; aquí tienes, he ganado otros cinco talentos sobre ellos.”
  • Su señor le dijo: “Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré. Entra en el gozo de tu señor.”
  • Se acercó también el que había recibido dos talentos y dijo: “Señor, dos talentos me entregaste; aquí tienes, he ganado otros dos talentos sobre ellos.”
  • Su señor le dijo: “Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré. Entra en el gozo de tu señor.”
  • Pero acercándose también el que había recibido un talento, dijo: “Señor, te conocía que eres hombre duro, que siegas donde no sembraste y recoges donde no esparciste;
  • por lo cual tuve miedo, y fui y escondí tu talento en la tierra; aquí tienes lo que es tuyo.”
  • Respondiendo su señor, le dijo: “Siervo malo y negligente, sabías que siego donde no sembré y que recojo donde no esparcí.
  • Por tanto, debías haber dado mi dinero a los banqueros y, al venir yo, hubiera recibido lo que es mío con los intereses.
  • Quitadle, pues, el talento y dadlo al que tiene diez talentos,
  • porque al que tiene, le será dado y tendrá más; y al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.
  • Y al siervo inútil echadlo en las tinieblas de afuera; allí será el lloro y el crujir de dientes.”

  • »Cuando el Hijo del hombre venga en su gloria y todos los santos ángeles con él, entonces se sentará en su trono de gloria,
  • y serán reunidas delante de él todas las naciones; entonces apartará los unos de los otros, como aparta el pastor las ovejas de los cabritos.
  • Y pondrá las ovejas a su derecha y los cabritos a su izquierda.
  • Entonces el Rey dirá a los de su derecha: “Venid, benditos de mi Padre, heredad el Reino preparado para vosotros desde la fundación del mundo,
  • porque tuve hambre y me disteis de comer; tuve sed y me disteis de beber; fui forastero y me recogisteis;
  • estuve desnudo y me vestisteis; enfermo y me visitasteis; en la cárcel y fuisteis a verme.”
  • Entonces los justos le responderán diciendo: “Señor, ¿cuándo te vimos hambriento y te alimentamos, o sediento y te dimos de beber?
  • ¿Y cuándo te vimos forastero y te recogimos, o desnudo y te vestimos?
  • ¿O cuándo te vimos enfermo o en la cárcel, y fuimos a verte?”
  • Respondiendo el Rey, les dirá: “De cierto os digo que en cuanto lo hicisteis a uno de estos mis hermanos más pequeños, a mí lo hicisteis.”
  • »Entonces dirá también a los de la izquierda: “Apartaos de mí, malditos, al fuego eterno preparado para el diablo y sus ángeles,
  • porque tuve hambre, y no me disteis de comer; tuve sed, y no me disteis de beber;
  • fui forastero, y no me recogisteis; estuve desnudo, y no me vestisteis; enfermo y en la cárcel, y no me visitasteis.”
  • Entonces también ellos le responderán diciendo: “Señor, ¿cuándo te vimos hambriento, sediento, forastero, desnudo, enfermo o en la cárcel, y no te servimos?”
  • Entonces les responderá diciendo: “De cierto os digo que en cuanto no lo hicisteis a uno de estos más pequeños, tampoco a mí lo hicisteis.”
  • Irán estos al castigo eterno y los justos a la vida eterna.


  • 那 时 , 天 国 好 比 十 个 童 女 , 拿 着 灯 , 出 去 迎 接 新 郎 。
  • 其 中 有 五 个 是 愚 拙 的 。 五 个 是 聪 明 的 。
  • 愚 拙 的 拿 着 灯 , 却 不 豫 备 油 。
  • 聪 明 的 拿 着 灯 , 又 豫 备 油 在 器 皿 里 。
  • 新 郎 迟 延 的 时 候 , 他 们 都 打 盹 睡 着 了 。
  • 半 夜 有 人 喊 着 说 , 新 郎 来 了 , 你 们 出 来 迎 接 他 。
  • 那 些 童 女 就 都 起 来 收 拾 灯 。
  • 愚 拙 的 对 聪 明 的 说 , 请 分 点 油 给 我 们 。 因 为 我 们 的 灯 要 灭 了 。
  • 聪 明 的 回 答 说 , 恐 怕 不 够 你 我 用 的 。 不 如 你 们 自 己 到 卖 油 的 那 里 去 买 吧 。
  • 他 们 去 买 的 时 候 , 新 郎 到 了 。 那 豫 备 好 了 的 , 同 他 进 去 坐 席 。 门 就 关 了 。
  • 其 馀 的 童 女 , 随 后 也 来 了 , 说 , 主 阿 , 主 阿 , 给 我 们 开 门 。
  • 他 却 回 答 说 , 我 实 在 告 诉 你 们 , 我 不 认 识 你 们 。
  • 所 以 你 们 要 儆 醒 , 因 为 那 日 子 , 那 时 辰 , 你 们 不 知 道 。
  • 天 国 又 好 比 一 个 人 要 往 外 国 去 , 就 叫 了 仆 人 来 , 把 他 的 家 业 交 给 他 们 。
  • 按 着 各 人 的 才 干 , 给 他 们 银 子 。 一 个 给 了 五 千 , 一 个 给 了 二 千 , 一 个 给 了 一 千 。 就 往 外 国 去 了 。
  • 那 领 五 千 的 , 随 既 拿 去 做 买 卖 , 另 外 赚 了 五 千 。
  • 那 领 二 千 的 , 也 照 样 另 赚 了 二 千 。
  • 但 那 领 一 千 的 , 去 掘 开 地 , 把 主 人 的 银 子 埋 藏 了 。
  • 过 了 许 久 , 那 些 仆 人 的 主 人 来 了 , 和 他 们 算 账 。
  • 那 领 五 千 银 子 的 , 又 带 着 那 另 外 的 五 千 来 , 说 , 主 阿 , 你 交 给 我 五 千 银 子 , 请 看 , 我 又 赚 了 五 千 。
  • 主 人 说 , 好 , 你 这 又 良 善 又 忠 心 的 仆 人 。 你 在 不 多 的 事 上 有 忠 心 , 我 把 许 多 事 派 你 管 理 。 可 以 进 来 享 受 你 主 人 的 快 乐 。
  • 那 领 二 千 的 也 来 说 , 主 阿 , 你 交 给 我 二 千 银 子 , 请 看 , 我 又 赚 了 二 千 。
  • 主 人 说 , 好 , 你 这 又 良 善 又 忠 心 的 仆 人 。 你 在 不 多 的 事 上 有 忠 心 , 我 把 许 多 事 派 你 管 理 。 可 以 进 来 享 受 你 主 人 的 快 乐 。
  • 那 领 一 千 的 , 也 来 说 , 主 阿 , 我 知 道 你 是 忍 心 的 人 , 没 有 种 的 地 方 要 收 割 , 没 有 散 的 地 方 要 聚 敛 。
  • 我 就 害 怕 , 去 把 你 的 一 千 银 子 埋 藏 在 地 里 。 请 看 , 你 的 原 银 在 这 里 。
  • 主 人 回 答 说 , 你 这 又 恶 又 懒 的 仆 人 , 你 既 知 道 我 没 有 种 的 地 方 要 收 割 , 没 有 散 的 地 方 要 聚 敛 。
  • 就 当 把 我 的 银 子 放 给 兑 换 银 钱 的 人 , 到 我 来 的 时 候 , 可 以 连 本 带 利 收 回 。
  • 夺 过 他 这 一 千 来 , 给 那 有 一 万 的 。
  • 因 为 凡 有 的 , 还 要 加 给 他 , 叫 他 有 馀 。 没 有 的 , 连 他 所 有 的 , 也 要 夺 过 来 。
  • 把 这 无 用 的 仆 人 , 丢 在 外 面 黑 暗 里 。 在 那 里 必 要 哀 哭 切 齿 了 。
  • 当 人 子 在 他 荣 耀 里 同 着 众 天 使 降 临 的 时 候 , 要 坐 在 他 荣 耀 的 宝 座 上 。
  • 万 民 都 要 聚 集 在 他 面 前 。 他 要 把 他 们 分 别 出 来 , 好 像 牧 羊 的 分 别 绵 羊 山 羊 一 般 。
  • 把 绵 羊 安 置 在 右 边 , 山 羊 在 左 边 。
  • 于 是 王 要 向 那 右 边 的 说 , 你 们 这 蒙 我 父 赐 福 的 , 可 来 承 受 那 创 世 以 来 为 你 们 所 预 备 的 国 。
  • 因 为 我 饿 了 , 你 们 给 我 吃 。 渴 了 , 你 们 给 我 喝 。 我 作 客 旅 , 你 们 留 我 住 。
  • 我 赤 身 露 体 , 你 们 给 我 穿 。 我 病 了 , 你 们 看 顾 我 。 我 在 监 里 , 你 们 来 看 我 。
  • 义 人 就 回 答 说 , 主 阿 , 我 们 什 么 时 候 见 你 饿 了 给 你 吃 , 渴 了 给 你 喝 。
  • 什 么 时 候 见 你 作 客 旅 留 你 住 , 或 是 赤 身 露 体 给 你 穿 。
  • 又 什 么 时 候 见 你 病 了 , 或 是 在 监 里 , 来 看 你 呢 。
  • 王 要 回 答 说 , 我 实 在 告 诉 你 们 , 这 些 事 你 们 既 作 在 我 这 弟 兄 中 一 个 最 小 的 身 上 , 就 是 作 在 我 身 上 了 。
  • 王 又 要 向 那 左 边 的 说 , 你 们 这 被 咒 诅 的 人 , 离 开 我 , 进 入 那 为 魔 鬼 和 他 的 使 者 所 豫 备 的 永 火 里 去 。
  • 因 为 我 饿 了 , 你 们 不 给 我 吃 。 渴 了 , 你 们 不 给 我 喝 。
  • 我 作 客 旅 , 你 们 不 留 我 住 。 我 赤 身 露 体 , 你 们 不 给 我 穿 。 我 病 了 , 我 在 监 里 , 你 们 不 来 看 顾 我 。
  • 他 们 也 要 回 答 说 , 主 阿 , 我 们 什 么 时 候 见 你 饿 了 , 或 渴 了 , 或 作 客 旅 , 或 赤 身 露 体 , 或 病 了 , 或 在 监 里 , 不 伺 候 你 呢 。
  • 王 要 回 答 说 , 我 实 在 告 诉 你 们 , 这 些 事 你 们 既 不 作 在 我 这 弟 兄 中 一 个 最 小 的 身 上 , 就 是 不 作 在 我 身 上 了 。
  • 这 些 人 要 往 永 刑 里 去 。 那 些 义 人 要 往 永 生 里 去 。