Скрыть
25:1
25:2
25:3
25:4
25:5
25:6
25:7
25:8
25:9
25:16
25:17
25:18
25:19
25:20
25:22
25:23
25:24
25:25
25:26
25:27
25:28
25:32
25:33
25:36
25:37
25:38
25:39
25:42
25:43
25:44
25:45
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
П́ять же з них нерозумні були, а п́ять мудрі.
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий;
і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
І одному він дав п́ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його.
І відійшов.
А той, що взяв п́ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п́ять інших талантів.
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
І прийшов той, що взяв п́ять талантів, приніс іще п́ять талантів і сказав: Пане мій, п́ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п́ять талантів.
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний!
Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний!
Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю.
Ото маєш своє…
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий!
Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в́язниці Я був і прийшли ви до Мене.
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в́язниці і до Тебе прийшли?
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в́язниці і Мене не відвідали ви.
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в́язниці і не послужили Тобі?
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible