Скрыть
5:1
5:2
5:6
5:7
5:17
5:19
5:20
5:22
5:23
5:24
5:26
5:28
5:30
5:32
5:34
5:35
5:36
5:40
5:41
5:46
5:47
5:48
Церковнославянский (рус)
Узрѣ́въ же наро́ды, взы́де на гору́: и сѣ́дшу Ему́, при­­ступи́ша къ Нему́ ученицы́ Его́.
И от­ве́рзъ уста́ Своя́, уча́­ше и́хъ, глаго́ля:
блаже́ни ни́щiи ду́хомъ: я́ко тѣ́хъ е́сть Ца́р­ст­вiе Небе́сное.
Блаже́ни пла́чущiи: я́ко ті́и утѣ́шат­ся.
Блаже́ни кро́тцыи: я́ко ті́и наслѣ́дятъ зе́млю.
Блаже́ни а́лчущiи и жа́ждущiи пра́вды: я́ко ті́и насы́тят­ся.
Блаже́ни ми́лостивiи: я́ко ті́и поми́ловани бу́дутъ.
Блаже́ни чи́стiи се́рдцемъ: я́ко ті́и Бо́га у́зрятъ.
Блаже́ни миротво́рцы: я́ко ті́и сы́нове Бо́жiи нареку́т­ся.
Блаже́ни изгна́ни пра́вды ра́ди: я́ко тѣ́хъ е́сть Ца́р­ст­вiе Небе́сное.
Блаже́ни есте́, егда́ поно́сятъ ва́мъ, и иждену́тъ, и реку́тъ вся́къ зо́лъ глаго́лъ на вы́ лжу́ще, Мене́ ра́ди:
ра́дуйтеся и весели́теся, я́ко мзда́ ва́ша мно́га на небесѣ́хъ: та́ко бо изгна́ша проро́ки, и́же [бѣ́ша] пре́жде ва́съ.
Вы́ есте́ со́ль земли́: а́ще же со́ль обуя́етъ, чи́мъ осоли́т­ся? Ни во что́же бу́детъ ктому́, то́чiю да изсы́пана бу́детъ во́нъ и попира́ема человѣ́ки.
[Зач. 11.] Вы́ есте́ свѣ́тъ мíра: не мо́жетъ гра́дъ укры́тися верху́ горы́ стоя́:
ниже́ вжига́ютъ свѣти́лника и поставля́ютъ его́ подъ спу́домъ, но на свѣ́щницѣ, и свѣ́титъ всѣ́мъ, и́же въ хра́минѣ [су́ть].
Та́ко да просвѣти́т­ся свѣ́тъ ва́шъ предъ человѣ́ки, я́ко да ви́дятъ ва́ша до́брая дѣла́ и просла́вятъ Отца́ ва́­шего, И́же на небесѣ́хъ.
[Да] не мни́те, я́ко прiидо́хъ разори́ти зако́нъ, или́ проро́ки: не прiидо́хъ разори́ти, но испо́лнити.
Ами́нь бо глаго́лю ва́мъ: до́ндеже пре́йдетъ не́бо и земля́, Ио́та еди́на, или́ еди́на черта́ не пре́йдетъ от­ зако́на, до́ндеже вся́ бу́дутъ.
И́же а́ще разори́тъ еди́ну за́повѣдiй си́хъ ма́лыхъ и научи́тъ та́ко человѣ́ки, мні́й нарече́т­ся въ Ца́р­ст­вiи Небе́снѣмъ: а и́же сотвори́тъ и научи́тъ, се́й ве́лiй нарече́т­ся въ Ца́р­ст­вiи Небе́снѣмъ.
[Зач. 12.] Глаго́лю бо ва́мъ, я́ко а́ще не избу́детъ пра́вда ва́ша па́че кни́жникъ и фарисе́й, не вни́дете въ Ца́р­ст­вiе Небе́сное.
Слы́шасте, я́ко рече́но бы́сть дре́внимъ: не убiе́ши: и́же [бо] а́ще убiе́тъ, пови́ненъ е́сть суду́.
А́зъ же глаго́лю ва́мъ, я́ко вся́къ гнѣ́ваяйся на бра́та сво­его́ всу́е пови́ненъ е́сть суду́: и́же бо а́ще рече́тъ бра́ту сво­ему́: рака́, пови́ненъ е́сть со́нмищу: а и́же рече́тъ: уро́де, пови́ненъ е́сть гее́н­нѣ о́гнен­нѣй.
А́ще у́бо при­­несе́ши да́ръ тво́й ко олтарю́ и ту́ помяне́ши, я́ко бра́тъ тво́й и́мать нѣ́что на тя́:
оста́ви ту́ да́ръ тво́й предъ олтаре́мъ и ше́дъ пре́жде смири́ся съ бра́томъ тво­и́мъ, и тогда́ при­­ше́дъ при­­неси́ да́ръ тво́й.
Бу́ди увѣщава́яся съ сопе́рникомъ тво­и́мъ ско́ро, до́ндеже еси́ на пути́ съ ни́мъ, да не преда́стъ тебе́ сопе́рникъ судiи́, и судiя́ тя́ преда́стъ слузѣ́, и въ темни́цу вве́рженъ бу́деши:
ами́нь глаго́лю тебѣ́: не изы́деши от­ту́ду, до́ндеже воз­да́си послѣ́днiй кодра́нтъ.
[Зач. 13.] Слы́шасте, я́ко рѣче́но бы́сть дре́внимъ: не прелюбы́ сотвори́ши.
А́зъ же глаго́лю ва́мъ, я́ко вся́къ, и́же воз­зри́тъ на жену́ ко е́же вожделѣ́ти ея́, уже́ любо­дѣ́й­ст­вова съ не́ю въ се́рдцы сво­е́мъ:
а́ще же о́ко твое́ десно́е соблажня́етъ тя́, изми́ е́ и ве́рзи от­ себе́: у́не бо ти́ е́сть, да поги́бнетъ еди́нъ от­ у́дъ тво­и́хъ, а не все́ тѣ́ло твое́ вве́ржено бу́детъ въ гее́н­ну [о́гнен­ную]:
и а́ще десна́я твоя́ рука́ соблажня́етъ тя́, усѣцы́ ю́ и ве́рзи от­ себе́: у́не бо ти́ е́сть, да поги́бнетъ еди́нъ от­ у́дъ тво­и́хъ, а не все́ тѣ́ло твое́ вве́ржено бу́детъ въ гее́н­ну.
Рече́но же бы́сть, я́ко и́же а́ще пу́ститъ жену́ свою́, да да́стъ е́й кни́гу распу́стную.
А́зъ же глаго́лю ва́мъ, я́ко вся́къ от­пуща́яй жену́ свою́, ра́звѣ словесе́ любо­дѣ́йнаго, твори́тъ ю́ прелюбо­дѣ́й­ст­вовати: и и́же пущени́цу по́йметъ, прелюбо­дѣ́й­ст­вуетъ.
[Зач. 14.] Па́ки слы́шасте, я́ко рѣче́но бы́сть дре́внимъ: не во лжу́ клене́шися, воз­да́си же Го́сподеви кля́твы твоя́.
А́зъ же глаго́лю ва́мъ не кля́тися вся́ко: ни не́бомъ, я́ко престо́лъ е́сть Бо́жiй:
ни земле́ю, я́ко подно́жiе е́сть нога́ма Его́: ни Иерусали́момъ, я́ко гра́дъ е́сть вели́каго Царя́:
ниже́ главо́ю тво­е́ю клени́ся, я́ко не мо́жеши вла́са еди́наго бѣ́ла или́ че́рна сотвори́ти:
бу́ди же сло́во ва́­ше: е́й, е́й: ни́, ни́: ли́шше же сею́ от­ непрiя́зни е́сть.
Слы́шасте, я́ко рѣче́но бы́сть: о́ко за о́ко, и зу́бъ за зу́бъ.
А́зъ же глаго́лю ва́мъ не проти́витися злу́: но а́ще тя́ кто́ уда́ритъ въ десну́ю твою́ лани́ту, обрати́ ему́ и другу́ю:
и хотя́щему суди́тися съ тобо́ю и ри́зу твою́ взя́ти, от­пусти́ ему́ и срачи́цу:
и а́ще кто́ тя́ по́йметъ по си́лѣ по́прище еди́но, иди́ съ ни́мъ два́.
[Зач. 15.] Прося́щему у тебе́ да́й, и хотя́щаго от­ тебе́ зая́ти не от­врати́.
Слы́шасте, я́ко рѣче́но е́сть: воз­лю́биши и́скрен­няго тво­его́ и воз­ненави́диши врага́ тво­его́.
А́зъ же глаго́лю ва́мъ: люби́те враги́ ва́шя, благослови́те клену́щыя вы́, добро́ твори́те ненави́дящымъ ва́съ, и моли́теся за творя́щихъ ва́мъ напа́сть и изгоня́щыя вы́,
я́ко да бу́дете сы́нове Отца́ ва́­шего, И́же е́сть на небесѣ́хъ: я́ко со́лнце Свое́ сiя́етъ на злы́я и благі́я и дожди́тъ на пра́ведныя и на непра́ведныя.
А́ще бо лю́бите лю́бящихъ ва́съ, ку́ю мзду́ и́мате? Не и мытари́ ли то́жде творя́тъ?
И а́ще цѣлу́ете дру́ги ва́шя то́кмо, что́ ли́шше творите́? Не и язы́чницы ли та́кожде творя́тъ?
Бу́дите у́бо вы́ соверше́ни, я́коже Оте́цъ ва́шъ Небе́сный соверше́нъ е́сть.
Греческий [Greek (Koine)]
ἰδὼν δὲ τοὺς ὄχλους ἀνέβη εἰς τὸ ὄρος καὶ καθίσαν­τος αὐτοῦ προ­σῆλθαν αὐτῷ οἱ μαθηταὶ αὐτοῦ
καὶ ἀνοίξας τὸ στόμα αὐτοῦ ἐδίδασκεν αὐτοὺς λέγων
μακάριοι οἱ πτωχοὶ τῷ πνεύ­ματι ὅτι αὐτῶν ἐστιν ἡ βασιλεία τῶν οὐρανῶν
μακάριοι οἱ πενθοῦν­τες ὅτι αὐτοὶ παρα­κληθήσον­ται
μακάριοι οἱ πραεῖς ὅτι αὐτοὶ κληρο­νο­μήσουσιν τὴν γῆν
μακάριοι οἱ πεινῶν­τες καὶ διψῶν­τες τὴν δικαιοσύνην ὅτι αὐτοὶ χορτασθήσον­ται
μακάριοι οἱ ἐλεήμονες ὅτι αὐτοὶ ἐλεηθήσον­ται
μακάριοι οἱ καθαροὶ τῇ καρδίᾳ ὅτι αὐτοὶ τὸν θεὸν ὄψον­ται
μακάριοι οἱ εἰρηνοποι­οί ὅτι αὐτοὶ υἱοὶ θεοῦ κληθήσον­ται
μακάριοι οἱ δεδιωγ­μέ­νοι ἕνεκεν δικαιοσύνης ὅτι αὐτῶν ἐστιν ἡ βασιλεία τῶν οὐρανῶν
μακάριοί ἐστε ὅταν ὀνειδίσωσιν ὑμᾶς καὶ διώξωσιν καὶ εἴπωσιν πᾶν πονηρὸν καθ᾿ ὑμῶν ψευδο­́μενοι ἕνεκεν ἐμοῦ
χαίρετε καὶ ἀγαλλιᾶσθε ὅτι ὁ μισθὸς ὑμῶν πολὺς ἐν τοῖς οὐρανοῖς οὕτως γὰρ ἐδίωξαν τοὺς προ­φήτας τοὺς προ­̀ ὑμῶν
ὑμεῖς ἐστε τὸ ἅλας τῆς γῆς ἐὰν δὲ τὸ ἅλας μωρανθῇ ἐν τίνι ἁλισθή­σε­ται εἰς οὐδὲν ἰσχύει ἔτι εἰ μὴ βληθὲν ἔξω κατα­πατεῖσθαι ὑπὸ τῶν ἀνθρώπων
ὑμεῖς ἐστε τὸ φῶς τοῦ κόσμου οὐ δύναται πόλις κρυβῆναι ἐπάνω ὄρους κειμένη
οὐδὲ καίουσιν λύχνον καὶ τιθέασιν αὐτὸν ὑπὸ τὸν μόδιον ἀλλ᾿ ἐπι­̀ τὴν λυχνίαν καὶ λάμπει πᾶσιν τοῖς ἐν τῇ οἰκίᾳ
οὕτως λαμψάτω τὸ φῶς ὑμῶν ἔμπρο­σθεν τῶν ἀνθρώπων ὅπως ἴδωσιν ὑμῶν τὰ καλὰ ἔργα καὶ δοξάσωσιν τὸν πατέρα ὑμῶν τὸν ἐν τοῖς οὐρανοῖς
μὴ νομίσητε ὅτι ἦλθον κατα­λῦσαι τὸν νόμον ἢ τοὺς προ­φήτας οὐκ ἦλθον κατα­λῦσαι ἀλλὰ πλη­ρῶσαι
ἀμὴν γὰρ λέγω ὑμῖν ἕως ἂν παρέλθῃ ὁ οὐρανὸς καὶ ἡ γῆ ἰῶτα ἓν ἢ μία κεραία οὐ μὴ παρέλθῃ ἀπο­̀ τοῦ νόμου ἕως ἂν πάν­τα γένηται
ὃς ἐὰν οὖν λύσῃ μίαν τῶν ἐν­τολῶν τούτων τῶν ἐλαχίστων καὶ διδάξῃ οὕτως τοὺς ἀνθρώπους ἐλάχιστος κληθή­σε­ται ἐν τῇ βασιλείᾳ τῶν οὐρανῶν ὃς δ᾿ ἂν ποιήσῃ καὶ διδάξῃ οὗτος μέγας κληθή­σε­ται ἐν τῇ βασιλείᾳ τῶν οὐρανῶν
λέγω γὰρ ὑμῖν ὅτι ἐὰν μὴ περισ­σεύ­σῃ ὑμῶν ἡ δικαιοσύνη πλεῖον τῶν γραμματέων καὶ Φαρισαίων οὐ μὴ εἰσέλθητε εἰς τὴν βασιλείαν τῶν οὐρανῶν
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη τοῖς ἀρχαίοις οὐ φονεύ­σεις ὃς δ᾿ ἂν φονεύ­σῃ ἔνοχος ἔσται τῇ κρίσει
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν ὅτι πᾶς ὁ ὀργιζό­με­νος τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ ἔνοχος ἔσται τῇ κρίσει ὃς δ᾿ ἂν εἴπῃ τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ ῥακά ἔνοχος ἔσται τῷ συν­εδρίῳ ὃς δ᾿ ἂν εἴπῃ μωρέ ἔνοχος ἔσται εἰς τὴν γέενναν τοῦ πυρός
ἐὰν οὖν προ­σφέρῃς τὸ δῶρόν σου ἐπι­̀ τὸ θυσιαστήριον κἀκεῖ μνησθῇς ὅτι ὁ ἀδελφός σου ἔχει τι κατα­̀ σοῦ
ἄφες ἐκεῖ τὸ δῶρόν σου ἔμπρο­σθεν τοῦ θυσιαστηρίου καὶ ὕπαγε πρῶτον δια­λλάγηθι τῷ ἀδελφῷ σου καὶ τότε ἐλθὼν προ­́σφερε τὸ δῶρόν σου
ἴσθι εὐνοῶν τῷ ἀν­τιδίκῳ σου ταχὺ ἕως ὅτου εἶ μετ᾿ αὐτοῦ ἐν τῇ ὁδῷ μήποτέ σε παρα­δῷ ὁ ἀν­τίδικος τῷ κριτῇ καὶ ὁ κριτὴς τῷ ὑπηρέτῃ καὶ εἰς φυλακὴν βληθήσῃ
ἀμὴν λέγω σοι οὐ μὴ ἐξέλθῃς ἐκεῖθεν ἕως ἂν ἀπο­δῷς τὸν ἔσχατον κοδράν­την
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη οὐ μοιχεύ­σεις
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν ὅτι πᾶς ὁ βλέπων γυναῖκα προ­̀ς τὸ ἐπι­θυμῆσαι αὐτὴν ἤδη ἐμοίχευσεν αὐτὴν ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ
εἰ δὲ ὁ ὀφθαλμός σου ὁ δεξιὸς σκανδαλίζει σε ἔξελε αὐτὸν καὶ βάλε ἀπο­̀ σοῦ συμφέρει γάρ σοι ἵνα ἀπό­ληται ἓν τῶν μελῶν σου καὶ μὴ ὅλον τὸ σῶμά σου βληθῇ εἰς γέενναν
καὶ εἰ ἡ δεξιά σου χεὶρ σκανδαλίζει σε ἔκκοψον αὐτὴν καὶ βάλε ἀπο­̀ σοῦ συμφέρει γάρ σοι ἵνα ἀπό­ληται ἓν τῶν μελῶν σου καὶ μὴ ὅλον τὸ σῶμά σου εἰς γέενναν ἀπέλθῃ
ἐρρέθη δέ ὃς ἂν ἀπο­λύσῃ τὴν γυναῖκα αὐτοῦ δότω αὐτῇ ἀπο­στάσιον
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν ὅτι πᾶς ὁ ἀπο­λύων τὴν γυναῖκα αὐτοῦ παρεκτὸς λόγου πορνείας ποιεῖ αὐτὴν μοιχευθῆναι καὶ ὃς ἐὰν ἀπο­λελυμένην γαμήσῃ μοιχᾶται
πάλιν ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη τοῖς ἀρχαίοις οὐκ ἐπι­ορκήσεις ἀπο­δώσεις δὲ τῷ κυρίῳ τοὺς ὅρκους σου
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν μὴ ὀμόσαι ὅλως μήτε ἐν τῷ οὐρανῷ ὅτι θρόνος ἐστὶν τοῦ θεοῦ
μήτε ἐν τῇ γῇ ὅτι ὑποπόδιόν ἐστιν τῶν ποδῶν αὐτοῦ μήτε εἰς Ἱεροσόλυμα ὅτι πόλις ἐστὶν τοῦ μεγά­λου βασιλέως
μήτε ἐν τῇ κεφαλῇ σου ὀμόσῃς ὅτι οὐ δύνασαι μίαν τρίχα λευκὴν ποιῆσαι ἢ μέλαιναν
ἔστω δὲ ὁ λόγος ὑμῶν ναὶ ναί οὒ οὔ τὸ δὲ περισ­σὸν τούτων ἐκ τοῦ πονηροῦ ἐστιν
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη ὀφθαλμὸν ἀν­τὶ ὀφθαλμοῦ καὶ ὀδόν­τα ἀν­τὶ ὀδόν­τος
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν μὴ ἀν­τιστῆναι τῷ πονηρῷ ἀλλ᾿ ὅστις σε ῥαπίζει εἰς τὴν δεξιὰν σιαγόνα σου στρέψον αὐτῷ καὶ τὴν ἄλλην
καὶ τῷ θέλον­τί σοι κριθῆναι καὶ τὸν χιτῶνά σου λαβεῖν ἄφες αὐτῷ καὶ τὸ ἱμάτιον
καὶ ὅστις σε ἀγγαρεύ­σει μίλιον ἕν ὕπαγε μετ᾿ αὐτοῦ δύο
τῷ αἰτοῦν­τί σε δός καὶ τὸν θέλον­τα ἀπο­̀ σοῦ δανίσασθαι μὴ ἀπο­στραφῇς
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη ἀγαπήσεις τὸν πλη­σίον σου καὶ μισήσεις τὸν ἐχθρόν σου
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν ἀγαπᾶτε τοὺς ἐχθροὺς ὑμῶν καὶ προ­σεύ­χεσθε ὑπὲρ τῶν διωκόν­των ὑμᾶς
ὅπως γένησθε υἱοὶ τοῦ πατρὸς ὑμῶν τοῦ ἐν οὐρανοῖς ὅτι τὸν ἥλιον αὐτοῦ ἀνατέλλει ἐπι­̀ πονηροὺς καὶ ἀγαθοὺς καὶ βρέχει ἐπι­̀ δικαίους καὶ ἀδίκους
ἐὰν γὰρ ἀγαπήσητε τοὺς ἀγαπῶν­τας ὑμᾶς τίνα μισθὸν ἔχετε οὐχὶ καὶ οἱ τελῶναι τὸ αὐτὸ ποι­οῦσιν
καὶ ἐὰν ἀσπάσησθε τοὺς ἀδελφοὺς ὑμῶν μόνον τί περισ­σὸν ποιεῖτε οὐχὶ καὶ οἱ ἐθνικοὶ τὸ αὐτὸ ποι­οῦσιν
ἔσεσθε οὖν ὑμεῖς τέλειοι ὡς ὁ πατὴρ ὑμῶν ὁ οὐράνιος τέλειός ἐστιν
Рус. (Аверинцев)
И Он, увидев эти толпы, поднялся на гору; и когда Он сел, ученики Его подошли к Нему.
И отверзши уста Свои, Он стал учить их, говоря:
«Блаженны нищие духом,
ибо их есть Царствие Небесное.
Блаженны скорбящие,
ибо будут они утешены.
Блаженны кроткие,
ибо они примут в удел землю.
Блаженны алчущие и жаждущие правды,
ибо будут они насыщены.
Блаженны милосердные,
ибо будут они помилованы.
Блаженны те, чьи сердца чисты,
ибо увидят они Бога.
Блаженны миротворцы,
ибо наречены они будут сынами Божьими.
Блаженны гонимые за правду,
ибо их есть Царствие Небесное.
Блаженны вы, когда станут вас бесчестить и гнать, и лживо скажут про вас всякое худое слово из-за Меня.
Радуйтесь и веселитесь, ибо велика награда ваша на небесах! Так ведь гнали пророков, что были прежде вас.
Вы – соль земли; но если соль утратила вкус, чем ее осолить? Ни на что она не годится; разве что выбросить ее вон, на попрание людям.
Вы – свет мира. Не может укрыться город, стоящий высоко на горе.
И светильник зажигают затем, чтобы поставить его не под сосуд, но на подсвечник, и чтобы он светил всем в доме.
Так да воссияет свет ваш пред людьми, чтобы увидели они от вас добрые дела и восславили Отца вашего, Пребывающего на небесах.
Не подумайте, будто Я пришел, чтобы упразднить Закон или Пророков; не пришел Я, чтобы упразднить, но чтобы восполнить.
Ибо воистину говорю вам: пока небо и земля не прейдут, не прейдет от Закона ни единая иота и ни единая черта, покуда все не сбудется.
А потому, если кто самую последнюю из заповедей этих нарушит и научит тому же других, тот последним наречен будет в Царствии Небесном; а кто исполнит и научит, тот великим наречен будет в Царствии Небесном.
Ибо говорю вам: если не будет праведность ваша обильнее, нежели праведность книжников и фарисеев, не войдете вы в Царствие Небесное.
Вы слышали, что было сказано древним: «не убий», – а если кто убьет, даст ответ перед судом.
Но Я говорю вам, что всякий, кто гневается на брата своего, даст ответ перед судом; а если кто скажет брату своему: «рака!» – даст ответ перед Синедрионом; а если кто скажет брату своему: «безумный!» – даст ответ в огне Геенны.
А потому, если принесешь ты дар свой к жертвеннику, а там вспомнишь, что брат твой имеет на тебя обиду, –
оставь дар твой там, перед жертвенником, и сперва ступай, примирись с братом твоим, а тогда приходи, приноси свой дар.
Сумей ублаготворить истца, пока вы еще на пути в суд, чтобы не предал тебя истец – судье, а судья – тюремщику, и чтобы не был ты ввергнут в темницу:
истинно говорю тебе, оттуда не выйдешь, покуда не выплатишь последнего кодранта.
Вы слышали, что было сказано: «не сотвори прелюбодейства!»
Я же говорю вам, что всякий, кто смотрит на женщину с любострастием, уже соблудил с нею в сердце своем.
Так если правый твой глаз вводит тебя в соблазн – вырви его и брось прочь; ибо лучше для тебя, чтобы часть твоего тела погибла, а не все тело было ввергнуто в Геенну.
И если правая твоя рука вводит тебя в соблазн – отсеки ее и брось прочь; ибо лучше для тебя, чтобы погибла часть тела твоего, а не все тело в Геенну пошло.
Было сказано: «кто разводится с женой своей, обязан выдать ей разводное свидетельство».
Я же говорю вам, что всякий, кто разводится с женой иначе, как по причине ее неверности, толкает ее на прелюбодейство, а кто женится на разведенной, совершает прелюбодейство.
Еще вы слышали, что древним было сказано: «не приноси ложной клятвы, но исполняй пред Господом клятвы твои».
Я же говорю вам: не клянись вовсе – ни небом, ибо оно есть престол Бога,
ни землею, ибо она есть подножие стоп Его, ни Иерусалимом, ибо он есть Город великого Царя;
и головой своей тоже не клянись, ибо не в твоей власти сделать хоть один волос белым или черным.
Но да будет слово ваше: «да, да», «нет, нет»; а что сверх этого, то от лукавого.
Вы слышали, что было сказано: «око за око, и зуб за зуб».
Я же говорю вам: злому не противься, но если кто ударит тебя в правую щеку, подставь ему и другую,
и если кто хочет отсудить у тебя рубаху, отдай ему и плащ,
и если кто приневолит сопровождать его на версту, иди с ним две.
Тому, кто просит у тебя, дай, и от того, кто хочет у тебя занять, не отворачивайся.
Вы слышали, что было сказано: «возлюби ближнего твоего, и возненавидь врага твоего».
Я же говорю вам: любите врагов ваших и молитесь за тех, кто гонит вас,
чтобы стать вам детьми Отца вашего, Который на небесах; ибо Он являет солнце Свое над злыми и добрыми, и посылает дождь для праведных и неправедных.
Ведь если вы будете любить тех, кто вас любит, какая у вас заслуга? Разве мытари не делают того же?
И если вы дружелюбны только со своими, что в том особенного? Разве язычники не делают того же?
А вы будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.
Чун мардумро дид, бар фарози кӯҳе баромад ва биншаст; ва шогирдонаш назди Ӯ ҳозир шуданд.
Он гоҳ Ӯ даҳони Худро кушода, онҳоро таълим дод ва гуфт:
«Хушо мискинони рӯҳ, зеро ки Малакути Осмон аз они онҳост.
Хушо мотамзадагон, зеро ки онҳо тасаллӣ хоҳанд ёфт.
Хушо ҳалимон, зеро ки онҳо вориси замин хоҳанд шуд.
Хушо гуруснагон ва ташнагони адолат, зеро ки онҳо сер хоҳанд шуд.
Хушо раҳимон, зеро ки онҳо раҳм хоҳанд ёфт.
Хушо покдилон, зеро ки онҳо Худоро хоҳанд дид.
Хушо сулҳҷӯён, зеро ки онҳо фарзандони Худо хонда хоҳанд шуд.
Хушо таъқибшудагон дар роҳи адолат, зеро ки Малакути Осмон аз они онҳост.
Хушо шумо, вақте ки шуморо ба хотири Ман дашном диҳанд ва таъқиб намоянд ва барноҳақ ҳар навъ ғайбат кунанд.
Шод ва хушҳол бошед, чунки мукофоти шумо дар осмон бузург аст: зеро ки пайғамбарони пеш аз шуморо низ ҳамин тавр таъқиб мекарданд.
Шумо намаки ҷаҳон ҳастед. Лекин агар намак қувваташро гум кунад, ба кадом чиз боз намакин шавад? Дигар ҳеҷ кор намеояд, ҷуз он ки ба берун партофта шавад ва поймоли мардум гардад.
Шумо нури ҷаҳон ҳастед. Шаҳре ки дар фарози кӯҳ воқеъ аст, наметавонад аз назар пинҳон шавад.
Шамъро низ даргиронда, на дар зери зарфе, балки бар шамъдон мегузоранд, ва он гоҳ ба ҳама касоне ки дар хонаанд, рӯшноӣ медиҳад.
Ҳамчунин бигзор нури шумо ба мардум битобад, то ки корҳои неки шуморо дида, ба Падари шумо, ки дар осмон аст, ҳамду сано хонанд.
Гумон накунед, ки барои байрон кардани Таврот ё суҳафи пайғамбарон омадаам; наомадаам, ки вайрон кунам, балки ба ҷо оварам.
Зеро ки ба ростӣ ба шумо мегӯям: то осмон ва замин фано нашавад, ҳеҷ як ҳарфе ё нуқтае аз Таврот ба фано нахоҳад рафт, то даме ки ҳамааш иҷро шавад.
Пас, ҳар кӣ яке аз ин аҳкоми хурдтаринро вайрон кунад ва ба мардум чуни таълим диҳад, вай дар Малакути Осмон хурдтарин шумурда хоҳад шуд; вале ҳар кӣ ба амал оварад ва таълим диҳад, вай дар Малакути Осмон бузург хонда хоҳад шуд.
Зеро ки ба шумо мегӯям: агар адолати шумо аз адолати китобдонон ва фарисиён бартарӣ надошта бошад, ба Малакути Осмон дохил нахоҳед шуд.
Шунидаед, ки ба қадимиён гуфта шудааст: ́Қатл накун; ҳар кӣ қатл кунад, лоиқи ҳукми дорулқазо хоҳад буд́.
Лекин Ман ба шумо мегӯям: ҳар кӣ ба бародари худ беҳуда хашм гирад, лоиқи ҳукми дорулқазо хоҳад буд: ҳар кӣ бародари худро ́реқо́ гӯяд, лоиқи ҳукми шӯрои пирон хоҳад буд; ва ҳар кӣ ́аҳмақ́ гӯяд, лоиқи оташи дӯзах хоҳад шуд.
Пас, ҳангоме ки қурбонии худро назди қурбонгоҳ меоварӣ, ва дар он ҷо ба хотират ояд, ки бародарат аз ту норозист,
Қурбонии худро дар он ҷо назди қурбонгоҳ бимон, ва рафта, аввал бо бародари худ мувосо кун, ва баъд омада, қурбонии худро тақдим кун.
Ҳанӯз ки бо даъвогари худ дар роҳ ҳастӣ, зуд бо вай оштӣ шав, то ки даъвогар туро ба қозӣ насупорад, ва қозӣ туро ба мулозим насупорад, ва туро ба зиндон наандозанд;
Ба ростӣ ба ту мегӯям: то фулуси охиринро адо накунӣ, аз он ҷо берун нахоҳӣ рафт.́
Шунидаед, ки ба қадимиён гуфта шудааст: ́Зино накун́.
Лекин Ман ба шумо мегӯям: ҳар кӣ ба зане бо чашми шаҳватомез нигоҳ кунад, дар дили худ бо вай зино карда бошад.
Пас агар чашми ростат туро ба васваса андозад, онро канда, аз худ дур кун; зеро барои ту беҳтар аст, ки яке аз андомат талаф гардад, ва тамоми ҷисмат ба дӯзах андохта нашавад.
Ва агар дасти ростат туро ба васваса андозад, онро бурида, аз худ дур кун; зеро барои ту беҳтар аст, ки яке аз андомат талаф гардад, ва тамоми ҷисмат ба дӯзах андохта нашавад.
Ҳамчунин гуфта шудааст: ́Ҳар кӣ аз зани худ ҷудо мешавад, бояд талоқномае ба вай диҳад́.
Лекин Ман ба шумо мегӯям: ҳар кӣ аз зани худ, ғайр аз айби зино, ҷудо шавад, боиси зинокории вай мегардад; ва ҳар кӣ зани талоқшударо гирад, зино карда бошад.́
Боз шунидаед, ки ба қадимиён гуфта шудааст: ́Қасами дурӯғ ёд накун ва ба қасами худ дар назди Худованд вафо кун́.
Лекин Ман ба шумо мегӯям: ҳаргиз қасам ёд накун: на ба осмон, зеро ки тахти Худост;
На ба замин, чунки пойандози Ӯст; на ба Уршалим, чунки шаҳри Подшоҳи бузург аст;
Ва на ба сари худ қасам ёд кун, чунки қодир нестӣ як тори мӯйро сафед ё сиёҳ кунӣ.
Балки сухани шумо: ́оре, оре́ ва ́не, не́ бошад; он чи зиёда аз ин бошад, аз иблис аст.
Шунидаед, ки гуфта шудааст: ́Чашме дар ивази чашме, дандоне дар ивази дандоне́.
Лекин Ман ба шумо мегӯям: ба бадӣ муқобилат накунед. Балки агар касе ба рухсораи рости ту торсакӣ занад, дигарашро низ ба сӯи ӯ бигардон;
Ва агар касе ба та даъво карда, куртаатро гирифтанӣ шавад, ҷомаи худро низ ба ӯ бидеҳ;
Ва ҳар кӣ туро ба тай кадани як фарсанг роҳ маҷбур кунад, ҳамроҳи ӯ ду фарсанг бирав.
Ба касе ки аз ту металабад, бидеҳ, аз касе ки мехоҳад аз ту қарз гирад, рӯ нагардон.
Шунидаед, ки гуфта шудааст: ́Ёри худро дӯст бидор ва аз душмани худ нафрат кун́.
Лекин Ман ба шумо мегӯям: душманони худро дӯст бидоред, барои лаънаткунандагони худ баракат бихоҳед, ба нафраткунандагони худ некӣ кунед ва барои озордиҳандагону таъқибкунандагони худ дуо гӯед,
То ки фарзандони Падари худ, ки дар осмон аст, гардед; зеро Ӯ офтоби Худро бар бадону некон тулӯъ мекунонад ва борон бар одилону золимон меборонад.
Зеро ки агар дӯстдорандагони худро дӯст бидоред, чӣ мукофоте хоҳед ёфт? Оё боҷгирон низ чунин намекунанд?
Ва агар танҳо ба бародарони худ салом гӯед, чӣ бартарие доред? Оё боҷгирон низ чунин намекунанд?
Пас, комил бошед, чунон ки Падари шумо, ки дар осмон аст, комил аст».
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible