Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Иисуса Навина

 
  • И рече́ Госпо́дь ко иису́су: не бо́йся, ниже́ ужаса́йся: по­ими́ съ собо́ю вся́ му́жы во­и́нскiя, и воста́въ взы́ди въ га́й: се́, преда́хъ въ ру́цѣ тво­и́ царя́ га́йска и зе́млю его́, и лю́ди его́ и гра́дъ его́:
  • и да сотвори́ши га́ю и царю́ его́, я́коже сотвори́лъ еси́ иерихо́ну и царю́ его́: и плѣ́нъ его́ и скоты́ его́ да плѣни́ши себѣ́: устро́й же себѣ́ подса́ду гра́ду за собо́ю.
  • И воста́ иису́съ и вси́ му́жiе во­и́нстiи, да вни́дутъ въ га́й: и избра́ иису́съ три́десять ты́сящъ муже́й во­и́нскихъ си́льныхъ крѣ́постiю и посла́ и́хъ но́щiю,
  • и заповѣ́да и́мъ, глаго́ля: вы́ скры́йтеся за гра́домъ: не дале́че бу́дите от­ гра́да зѣло́, и бу́дите вси́ гото́ви:
  • а́зъ же и вси́ лю́дiе и́же со мно́ю при­­сту́пимъ ко гра́ду: и бу́детъ егда́ изы́дутъ живу́щiи въ гаи́ въ срѣ́тенiе на́мъ, я́коже и пре́жде, и побѣ́гнемъ от­ лица́ и́хъ:
  • и егда́ изы́дутъ вслѣ́дъ на́съ, от­то́ргнемъ и́хъ от­ гра́да: и реку́тъ: бѣжа́тъ сі́и от­ лица́ на́­шего, я́коже и пре́жде:
  • вы́ же воста́нете от­ подса́ды, и по́йдете во гра́дъ, и преда́стъ его́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ въ ру́цѣ ва́ши:
  • и бу́детъ егда́ во́змете гра́дъ, запали́те его́ огне́мъ, по словеси́ сему́ сотвори́те: се́, заповѣ́даю ва́мъ.
  • И посла́ и́хъ иису́съ, и идо́ша въ подса́ду: и сѣдо́ша между́ Веѳи́лемъ и между́ га́iемъ, от­ мо́ря га́iа.
  • И воста́въ иису́съ зау́тра, согля́да лю́ди: и взы́де са́мъ и ста́рцы Изра́илтестiи предъ людьми́ въ га́й.
  • И вси́ лю́дiе во­и́нстiи съ ни́мъ взыдо́ша, и иду́ще прiидо́ша сопроти́въ гра́да от­ восто́ковъ: и подса́ды гра́да от­ мо́ря.
  • И ополчи́шася от­ сѣ́вера га́iа, и [бы́сть] де́брь между́ и́ми и между́ га́iемъ. И взя́ я́ко пя́ть ты́сящъ муже́й, и положи́ и́хъ на подса́ду между́ Веѳи́лемъ и га́iемъ от­ за́пада га́iа.
  • И поста́виша лю́дiе ве́сь по́лкъ от­ сѣ́вера гра́да, а про́чая его́ от­ мо́ря гра́да. И по́йде иису́съ въ но́щь о́ну посредѣ́ де́бри.
  • И бы́сть егда́ уви́дѣ ца́рь га́йскiй, потща́ся, и воста́ ра́но и изы́де въ срѣ́тенiе и́мъ пря́мо на бра́нь, са́мъ и вси́ лю́дiе его́ съ ни́мъ во вре́мя, предъ лице́мъ подса́ды: о́нъ же не вѣ́дяше, я́ко подса́да ему́ е́сть за гра́домъ [его́].
  • И уви́дѣ, и отъи́де иису́съ и ве́сь лю́дъ от­ лица́ и́хъ, и побѣже́ путе́мъ пусты́ни.
  • И укрѣпи́ся ве́сь лю́дъ гна́ти вслѣ́дъ и́хъ, и погна́ша вслѣ́дъ сыно́въ Изра́илевыхъ, и от­ступи́ша от­ гра́да.
  • [И] не оста́ся никто́же въ гаи́ и Веѳи́ли, и́же не погна́ вслѣ́дъ Изра́иля: и оста́виша гра́дъ от­ве́рстъ, и гна́ша вслѣ́дъ Изра́иля.
  • И рече́ Госпо́дь ко иису́су: простри́ ру́ку твою́ съ копiе́мъ, е́же въ руцѣ́ тво­е́й, на гра́дъ, зане́ въ ру́ку твою́ преда́хъ его́: и подса́ды воста́нутъ вско́рѣ от­ мѣ́ста сво­его́. И простре́ иису́съ ру́ку свою́ и съ копiе́мъ на гра́дъ.
  • И подса́ды воста́ша ско́ро от­ мѣ́ста сво­его́: и изыдо́ша, егда́ простре́ ру́ку, и внидо́ша во гра́дъ, и взя́ша его́: и потща́в­шеся запали́ша гра́дъ огне́мъ.
  • И озрѣ́в­шеся обита́тели га́йстiи вспя́ть себе́, узрѣ́ша ды́мъ восходя́щь от­ гра́да до небесе́, и ктому́ не имѣ́ша ка́мо побѣ́гнути, сѣ́мо или́ ова́мо: лю́дiе же бѣгу́щiи въ пусты́ню обрати́шася на гоня́щихъ.
  • Иису́съ же и ве́сь Изра́иль уви́дѣша, я́ко взя́ша подса́ды гра́дъ, и я́ко восхо́дитъ ды́мъ гра́дный до небесе́: и обрати́в­шеся изби́ша муже́й га́йскихъ.
  • И сі́и изыдо́ша изъ гра́да проти́ву и́мъ, и бы́ша посредѣ́ полка́ Изра́илева, сі́и от­сю́ду и сі́и от­ону́ду: и изби́ша и́хъ, до́ндеже не оста́ся ни еди́нъ от­ ни́хъ цѣ́лъ, ни убѣжа́.
  • И царя́ га́йска я́ша жи́ва, и при­­ведо́ша его́ ко иису́су.
  • И бы́сть егда́ преста́ша сы́нове Изра́илевы сѣку́ще всѣ́хъ су́щихъ въ гаи́ и су́щихъ на поля́хъ и на горѣ́ исхо́да, идѣ́же гони́ша и́хъ, и падо́ша вси́ о́стрiемъ меча́ на не́й до конца́: и обрати́ся иису́съ въ га́й и посѣче́ и́хъ мече́мъ.
  • И бы́ша вси́ па́дшiи въ то́й де́нь от­ му́жеска по́лу и до же́нска два­на́­де­сять ты́сящъ, вси́ живу́щiи въ гаи́.
  • Иису́съ же не обрати́ руки́ сво­ея́, ю́же простре́ съ копiе́мъ, до́ндеже прокля́ всѣ́хъ обита́ющихъ въ гаи́.
  • Кромѣ́ ското́въ [и́хъ] и имѣ́нiя, я́же во гра́дѣ о́нѣмъ, вся́ плѣни́ша себѣ́ сы́нове Изра́илевы по повелѣ́нiю Госпо́дню, я́коже повелѣ́ Госпо́дь иису́су.
  • И запали́ гра́дъ иису́съ огне́мъ: зе́млю необита́ему во вѣ́къ положи́ его́ да́же до сего́ дне́.
  • И царя́ га́йска повѣ́си на дре́вѣ сугу́бѣмъ: и бя́ше на дре́вѣ до ве́чера: и заходя́щу со́лнцу повелѣ́ иису́съ, и сня́ша тѣ́ло его́ съ дре́ва, и поверго́ша е́ въ ро́въ предъ враты́ гра́да: и насы́па надъ ни́мъ грома́ду вели́ку ка́менiя да́же до сего́ дне́.
  • Тогда́ созда́ иису́съ олта́рь Го́споду Бо́гу Изра́илеву на горѣ́ Гева́лъ,
  • я́коже заповѣ́да Моисе́й ра́бъ Госпо́день сыно́мъ Изра́илевымъ, и я́коже написа́ся въ зако́нѣ Моисе́овѣ, олта́рь от­ ка́менiй всецѣ́лыхъ, на ни́хже не воз­ложи́ся желѣ́зо: и воз­несе́ та́мо всесожже́нiя Го́споду и же́ртву спасе́нiя.
  • И написа́ иису́съ на ка́менiихъ вторы́й зако́нъ, зако́нъ Моисе́овъ, его́же написа́ предъ сы́ны Изра́илевыми.
  • И ве́сь Изра́иль, и ста́рцы и́хъ и судiи́ и́хъ и книго́чiя и́хъ предходя́ху сю́ду и сю́ду предъ киво́томъ, и жерцы́ и леви́ти воз­двиза́ша киво́тъ завѣ́та Госпо́дня, при­­ше́лецъ же и тузе́мецъ: и́же бы́ша полови́на и́хъ бли́зъ горы́ гаризи́нъ, и полови́на и́хъ бли́зъ горы́ Гева́лъ, я́коже заповѣ́да Моисе́й ра́бъ Госпо́день благослови́ти люді́й Изра́илевыхъ въ пе́рвыхъ.
  • И по си́хъ та́ко прочте́ иису́съ вся́ словеса́ зако́на сего́, благослове́нiя и кля́твы, по всему́ напи́сан­ному въ зако́нѣ Моисе́овѣ.
  • Не бя́ше словесе́ от­ всѣ́хъ, я́же заповѣ́да Моисе́й иису́су, его́же не прочте́ иису́съ во у́ши всего́ со́нма сыно́въ Изра́илевыхъ, муже́мъ и жена́мъ, и дѣ́темъ и при­­ше́лцемъ при­­ходя́щымъ ко Изра́илю.
  • Господь сказал Иисусу: не бойся и не ужасайся; возьми с собою весь народ, способный к войне, и встав пойди к Гаю; вот, Я предаю в руки твои царя Гайского и народ его, город его и землю его;
  • сделай с Гаем и царем его то же, что сделал ты с Иерихоном и царем его, только добычу его и скот его разделите себе; сделай засаду позади города.
  • Иисус и весь народ, способный к войне, встал, чтобы идти к Гаю, и выбрал Иисус тридцать тысяч человек храбрых и послал их ночью,
  • и дал им приказание и сказал: смотрите, вы будете составлять засаду у города позади города; не отходите далеко от города и будьте все готовы;
  • а я и весь народ, который со мною, подойдем к городу; и когда [жители Гая] выступят против нас, как и прежде, то мы побежим от них;
  • они пойдут за нами, так что мы отвлечем их от города; ибо они скажут: «бегут от нас, как и прежде»; когда мы побежим от них,
  • тогда вы встаньте из засады и завладейте городом, и Господь Бог ваш предаст его в руки ваши;
  • когда возьмете город, зажгите город огнем, по слову Господню сделайте; смотрите, я повелеваю вам.
  • Таким образом послал их Иисус, и они пошли в засаду и засели между Вефилем и между Гаем, с западной стороны Гая; а Иисус в ту ночь ночевал среди народа.
  • Встав рано поутру, Иисус осмотрел народ, и пошел он и старейшины Израилевы впереди народа к Гаю;
  • и весь народ, способный к войне, который был с ним, пошел, приблизился и подошел к городу [с восточной стороны, засада же была к западу от города],
  • и поставил стан с северной стороны Гая, а между ним и Гаем была долина. Потом взял он около пяти тысяч человек и посадил их в засаде между Вефилем и Гаем, с западной стороны города.
  • И народ расположил весь стан, который был с северной стороны города, так, что задняя часть была с западной стороны города. И пришел Иисус в ту ночь на средину долины.
  • Когда увидел это царь Гайский, тотчас с жителями города, встав рано, выступил против Израиля на сражение, он и весь народ его, на назначенное место пред равниною; а он не знал, что для него есть засада позади города [его].
  • Иисус и весь Израиль, будто пораженные ими, побежали к пустыне;
  • а они кликнули весь народ, который был в городе, чтобы преследовать их, и, преследуя Иисуса, отдалились от города;
  • в Гае и Вефиле не осталось ни одного человека, который не погнался бы за Израилем; и город свой они оставили отворенным, преследуя Израиля.
  • Тогда Господь сказал Иисусу: простри копье, которое в руке твоей, к Гаю, ибо Я предам его в руки твои [и засада тотчас встанет с места своего]. Иисус простер [руку свою и] копье, которое было в его руке, к городу.
  • Сидевшие в засаде тотчас встали с места своего и побежали, как скоро он простер руку свою, вошли в город и взяли его и тотчас зажгли город огнем.
  • Жители Гая, оглянувшись назад, увидели, что дым от города восходил к небу. И не было для них места, куда бы бежать – ни туда, ни сюда; ибо народ, бежавший к пустыне, обратился на преследователей.
  • Иисус и весь Израиль, увидев, что сидевшие в засаде взяли город, и дым от города восходил [к небу], возвратились и стали поражать жителей Гая;
  • а те из города вышли навстречу им, так что они находились в средине между Израильтянами, из которых одни были с той стороны, а другие с другой; так поражали их, что не оставили ни одного из них, уцелевшего или убежавшего;
  • а царя Гайского взяли живого и привели его к Иисусу.
  • Когда Израильтяне перебили всех жителей Гая на поле, в пустыне, куда они преследовали их, и когда все они до последнего пали от острия меча, тогда все Израильтяне обратились к Гаю и поразили его острием меча.
  • Падших в тот день мужей и жен, всех жителей Гая, было двенадцать тысяч.
  • Иисус не опускал руки своей, которую простер с копьем, доколе не предал заклятию всех жителей Гая;
  • только скот и добычу города сего [сыны] Израиля разделили между собою, по слову Господа, которое [Господь] сказал Иисусу.
  • И сожег Иисус Гай и обратил его в вечные развалины, в пустыню, до сего дня;
  • а царя Гайского повесил на дереве, [и был он на дереве] до вечера; по захождении же солнца приказал Иисус, и сняли труп его с дерева, и бросили его у ворот городских, и набросали над ним большую груду камней, которая уцелела даже до сего дня.
  • Тогда Иисус устроил жертвенник Господу Богу Израилеву на горе Гевал,
  • как заповедал Моисей, раб Господень, сынам Израилевым, о чем написано в книге закона Моисеева, – жертвенник из камней цельных, на которые не поднимали железа; и принесли на нем всесожжение Господу и совершили жертвы мирные.
  • И написал [Иисус] там на камнях список с закона Моисеева, который он написал пред сынами Израилевыми.
  • Весь Израиль, старейшины его и надзиратели [его] и судьи его, стали с той и другой стороны ковчега против священников [и] левитов, носящих ковчег завета Господня, как пришельцы, так и природные жители, одна половина их у горы Гаризим, а другая половина у горы Гевал, как прежде повелел Моисей, раб Господень, благословлять народ Израилев.
  • И потом прочитал [Иисус] все слова закона, благословение и проклятие, как написано в книге закона;
  • из всего, что Моисей заповедал [Иисусу], не было ни одного слова, которого Иисус не прочитал бы пред всем собранием Израиля, [пред мужами,] и женами, и детьми, и пришельцами, находившимися среди них.
  • Dixit autem Dominus ad Iosue: «Ne timeas neque formides; tol le tecum omnem multitudinem pugnatorum et consurgens ascende in oppidum Hai: ecce tradidi in manu tua regem eius et populum urbemque et terram eius.
  • Faciesque urbi Hai et regi eius, sicut fecisti Iericho et regi illius; praedam vero et omnia animantia diripietis vobis. Pone insidias urbi post eam».
  • Surrexitque Iosue et omnis exercitus bellatorum cum eo, ut ascenderent in Hai; et electa triginta milia virorum fortium misit nocte
  • praecepitque eis dicens: "Collocamini in insidiis post civitatem nec longius recedatis ab illa; et eritis omnes parati.
  • Ego autem et reliqua multitudo, quae mecum est, accedemus ex adverso contra urbem; cumque exierint contra nos sicut ante, fugiemus et terga vertemus,
  • donec persequentes ab urbe longius protrahantur: putabunt enim nos fugere sicut prius.
  • Nobis ergo fugientibus et illis sequentibus, consurgetis de insidiis et capietis civitatem; tradetque eam Dominus Deus vester in manus vestras.
  • Cumque ceperitis, succendite eam; secundum verbum Domini facietis. Ecce mandavi vobis".
  • Dimisitque eos, et perrexerunt ad insidiarum locum sederuntque inter Bethel et Hai ad occidentalem plagam urbis Hai. Iosue autem nocte illa in medio mansit populi.
  • Surgensque diluculo recensuit populum et ascendit cum senioribus in fronte exercitus.
  • Cumque omnes pugnatores cum eo ascendissent et appropinquassent civitati, steterunt ad septentrionalem urbis plagam, inter quam et eos vallis media erat.
  • Et elegit fere quinque milia viros et posuit in insidiis inter Bethel et Hai ex occidentali parte eiusdem civitatis.
  • Et posuit populus tota castra, quae erant in aquilone urbis, et agmen extremum ad occidentalem plagam urbis. Abiit ergo Iosue nocte illa et stetit in vallis medio.
  • Quod cum vidisset rex Hai, festinavit mane et egressus est cum omni exercitu civitatis direxitque aciem contra Arabam ignorans quod post tergum laterent insidiae.
  • Iosue vero et omnis Israel cesserunt loco simulantes metum et fugientes per solitudinis viam.
  • Et convocatus est totus populus, qui erat in civitate, ad persequendum eos, et persecuti sunt eos. Cumque recessissent a civitate,
  • et ne unus quidem in urbe Hai remansisset, qui non persequeretur Israel, et apertam urbem reliquissent,
  • dixit Dominus ad Iosue: "Leva acinacem, quod in manu tua est, contra urbem Hai, quoniam tibi tradam eam».
  • Cumque elevasset acinacem ex adverso civitatis, insidiae, quae latebant, surrexerunt confestim et currentes ad civitatem ceperunt et cito succenderunt eam.
  • Viri autem civitatis, qui persequebantur Iosue, respicientes et videntes fumum urbis ad caelum usque conscendere, non potuerunt ultra huc illucque diffugere, praesertim cum hi, qui simulaverant fugam et tendebant ad solitudinem, contra persequentes conversi essent.
  • Vidensque Iosue et omnis Israel quod capta esset civitas, et fumus urbis ascenderet, reversi percusserunt viros Hai.
  • Siquidem et illi, qui ceperant et succenderant civitatem, egressi sunt ex urbe in occursum eorum et hostes medios habuerunt. Cum ergo ex utraque parte adversarii caederentur, ita ut nullus de tanta multitudine salvaretur,
  • regem quoque urbis Hai apprehenderunt viventem et obtulerunt Iosue.
  • Igitur, omnibus habitatoribus Hai interfectis, qui Israelem ad deserta tendentem fuerant persecuti, et in eodem loco gladio corruentibus, reversi filii Israel percusserunt civitatem ore gladii.
  • Erant autem, qui in eo die conciderant, a viro usque ad mulierem duodecim milia hominum omnes urbis Hai.
  • Iosue vero non contraxit manum, quam in sublime porrexerat tenens acinacem, donec interficerentur omnes habitatores Hai.
  • Iumenta tantum et praedam civitatis diviserunt sibi filii Israel, sicut praeceperat Dominus Iosue.
  • Qui succendit urbem et fecit eam tumulum sempiternum, desolationem usque in praesentem diem.
  • Regem quoque eius suspendit in ligno usque ad vesperum; et ad solis occasum praecepit Iosue, et deposuerunt cadaver eius de ligno proieceruntque in ipso introitu portae civitatis, congesto super eum magno acervo lapidum, qui permanet usque in praesentem diem.
  • Tunc aedificavit Iosue altare Domino, Deo Israel, in monte Hebal,
  • sicut praeceperat Moyses famulus Domini filiis Israel, et scriptum est in volumine legis Moysi, altare de lapidibus impolitis, quos ferrum non tetigit. Et obtulerunt super eo holocausta Domino immolaveruntque pacificas victimas.
  • Et scripsit ibi super lapides exemplar legis Moysi, quod ille scripserat coram filiis Israel.
  • Omnis autem populus et maiores natu praefectique ac iudices stabant ex utraque parte arcae in conspectu sacerdotum levitici generis, qui portabant arcam foederis Domini, ut advena ita et indigena. Media eorum pars iuxta montem Garizim et media iuxta montem Hebal, sicut praeceperat Moyses famulus Domini ad benedicendum populo Israel primum;
  • post haec legit omnia verba legis, benedictionem et maledictionem, secundum cuncta, quae scripta erant in legis volumine.
  • Nihil ex his, quae Moyses iusserat, omisit legere, sed universa replicavit coram omni congregatione Israel, mulieribus ac parvulis et advenis, qui inter eos morabantur.
  • І сказав Господь до Ісуса: Не бійся й не лякайся, візьми з собою ввесь військовий люд, та й устань, піди на Ай.
    Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і народ його, і місто його, і край його.
  • І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете собі.
    Постав собі засідку на місто позад нього.
  • І встав Ісус та ввесь військовий люд, щоб іти на Ай.
    І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних вояків, та й послав їх уночі.
  • І він наказав їм, говорячи: Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.
  • А я та ввесь народ, що зо мною, прийдемо до міста.
    І станеться, коли вийдуть навперейми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.
  • І вийдуть вони за нами, а ми відтягнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше.
    І ми втечемо перед ними.
  • А ви встанете з засідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.
  • І станеться, як ви візьмете місто, то підпалите місто огнем, зробите за Господнім словом.
    Глядіть, я вам наказав.
  • І послав їх Ісус, і пішли вони на засідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із заходу від Аю.
    А Ісус ночував тієї ночі серед народу.
  • І встав Ісус рано вранці, і переглянув народ, і пішов він та Ізраїлеві старші перед народом до Аю.
  • А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.
  • І взяв він коло п́яти тисяч чоловіка, і поставив їх як засідку між Бет-Елом та між Аєм з заходу міста.
  • І розклав народ, увесь табір, що з півночі міста, а задню частину його з заходу міста.
    І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини.
  • І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навперейми Ізраїля на бій, він та ввесь його народ, на означений час перед степ.
    А він не знав, що є засідка на нього з-позад міста.
  • А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.
  • А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними.
    І гналися вони за Ісусом, і віддалилися від міста.
  • І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем.
    І позоставили вони місто відчиненим, та й гналися за Ізраїлем.
  • І сказав Господь до Ісуса: Простягни списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам.
    І простягнув Ісус списа, що в руці його, до міста.
  • А засідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягнув свою руку.
    І ввійшли вони до міста, і здобули його, і поквапилися та й підпалили те місто огнем.
  • І обернулися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба!
    І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди…
    А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.
  • А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що засідка здобула те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.
  • А ті повиходили з міста навперейми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того.
    І повбивали їх, так що не позосталося з них нікого, хто врятувався б чи втік.
  • А айського царя вони схопили живого, і привели його до Ісуса.
  • І сталося, як покінчив Ізраїль забивати всіх айських мешканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попадали вони від вістря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його вістрям меча.
  • І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські мешканці.
  • А Ісус не опускав своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закляттям усіх айських мешканців.
  • Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізраїль за словом Господа, що наказав був Ісусові.
  • І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.
  • А айського царя повісив на дереві аж до вечірнього часу.
    А коли сонце заходило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста.
    І накидали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
  • Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал,
  • як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, жертівника з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза.
    І принесли на ньому цілопалення для Господа, і приносили мирні жертви.
  • І він написав там на тих каміннях відписа Мойсеєвого Закону, що той написав перед Ізраїлевими синами.
  • А ввесь Ізраїль, і старші його, і урядники, і судді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як приходько, так і тубілець, половина його навпроти гори Ґарізім, а половина його навпроти гори Евал, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.
  • А потім він читав усі слова того Закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в Законі.
  • Не було слова зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма зборами Ізраїля, і жінок, і дітей, і приходька, що ходить серед них.