Скрыть
Церковнославянский (рус)
Словеса́ неемі́и сы́на Ахалі́ина. И бы́сть въ ме́сяцѣ хаселе́въ, двадеся́таго лѣ́та, и а́зъ бѣ́хъ въ суса́нъ-авирѣ́.
И прiи́де [ко мнѣ́] Анані́а еди́нъ от­ бра́тiй мо­и́хъ съ му́жи Иу́довы, и вопроси́хъ и́хъ о спа́сшихся, и́же оста́шася от­ плѣне́нiя, и о Иерусали́мѣ.
И реко́ша ми́: оста́в­шiися от­ плѣне́нiя та́мо во странѣ́, во озлобле́нiи вели́цѣ и въ поноше́нiи, и стѣ́ны Иерусали́мскiя разоре́ны, и врата́ его́ сожже́на огне́мъ.
И бы́сть егда́ услы́шахъ словеса́ сiя́, сѣдо́хъ и пла́кахъ и рыда́хъ дни́ [мно́ги], и бѣ́хъ постя́ся и моля́ся предъ лице́мъ Бо́га небе́снаго,
и реко́хъ: молю́ тя́, Го́споди Бо́же небе́сный, крѣ́пкiй, вели́кiй и стра́шный, храня́й завѣ́тъ и милосе́рдiе лю́бящымъ тя́ и храня́щымъ за́повѣди твоя́:
да бу́дутъ у́ши тво­и́ вне́млющѣ и о́чи тво­и́ от­ве́рстѣ, е́же слы́шати моли́тву раба́ тво­его́, е́юже а́зъ молю́ся предъ тобо́ю дне́сь, де́нь и но́щь, о сынѣ́хъ Изра́илевыхъ рабѣ́хъ тво­и́хъ: и исповѣ́даюся о грѣсѣ́хъ сыно́въ Изра́илевыхъ, и́миже согрѣши́хомъ предъ тобо́ю, и а́зъ и до́мъ отца́ мо­его́ согрѣши́хомъ:
преступле́нiемъ преступи́хомъ тебѣ́ и не сохрани́хомъ за́повѣдiй [тво­и́хъ] и повелѣ́нiй и суде́бъ, я́же повелѣ́лъ еси́ Моисе́ю рабу́ тво­ему́:
помяни́ у́бо сло́во, е́же заповѣ́далъ еси́ Моисе́ю рабу́ тво­ему́ глаго́ля: а́ще престу́пите вы́, а́зъ расточу́ вы́ въ лю́ди,
и а́ще обратите́ся ко мнѣ́ и сохраните́ за́повѣди моя́ и сотворите́ я́, а́ще бу́детъ разсѣ́янiе ва́­ше до конца́ небесе́, от­ту́ду соберу́ вы́ и введу́ вы́ въ мѣ́сто, е́же избра́хъ всели́тися и́мени мо­ему́ та́мо:
и ті́и раби́ тво­и́ и лю́дiе тво­и́, и́хже искупи́лъ еси́ си́лою тво­е́й вели́кою и руко́ю тво­е́ю крѣ́пкою:
молю́, Го́споди, да бу́детъ у́хо твое́ вне́млющее на моли́тву раба́ тво­его́ и на моли́тву рабо́въ тво­и́хъ хотя́щихъ боя́тися и́мене тво­его́: и благопоспѣши́ у́бо рабу́ тво­ему́ дне́сь, и да́ждь его́ въ щедро́ты предъ му́жемъ си́мъ. И а́зъ бы́хъ виноче́рпчiй царе́въ.
Синодальный
Слова́ Неемии, сына Ахалиина. В месяце Кислеве, в двадцатом году, я находился в Сузах, престольном городе.
И пришел Ханани, один из братьев моих, он и несколько человек из Иудеи. И спросил я их об уцелевших Иудеях, которые остались от плена, и об Иерусалиме.
И сказали они мне: оставшиеся, которые остались от плена, находятся там, в стране своей, в великом бедствии и в уничижении; и стена Иерусалима разрушена, и ворота его сожжены огнем.
Услышав эти слова, я сел и заплакал, и печален был несколько дней, и постился и молился пред Богом небесным
и говорил: Господи Боже небес, Боже великий и страшный, хранящий завет и милость к любящим Тебя и соблюдающим заповеди Твои!
Да будут уши Твои внимательны и очи Твои отверсты, чтобы услышать молитву раба Твоего, которою я теперь день и ночь молюсь пред Тобою о сынах Израилевых, рабах Твоих, и исповедуюсь во грехах сынов Израилевых, которыми согрешили мы пред Тобою, согрешили – и я и дом отца моего.
Мы стали преступны пред Тобою и не сохранили заповедей и уставов и определений, которые Ты заповедал Моисею, рабу Твоему.
Но помяни слово, которое Ты заповедал Моисею, рабу Твоему, говоря: если вы сделаетесь преступниками, то Я рассею вас по народам;
когда же обратитесь ко Мне и будете хранить заповеди Мои и исполнять их, то хотя бы вы изгнаны были на край неба, и оттуда соберу вас и приведу вас на место, которое избрал Я, чтобы водворить там имя Мое.
Они же рабы Твои и народ Твой, который Ты искупил силою Твоею великою и рукою Твоею могущественною.
Молю Тебя, Господи! Да будет ухо Твое внимательно к молитве раба Твоего и к молитве рабов Твоих, любящих благоговеть пред именем Твоим. И благопоспеши рабу Твоему теперь, и введи его в милость у человека сего. Я был виночерпием у царя.
Арабский
كلام نحميا بن حكليا. حدث في شهر كسلو في السنة العشرين بينما كنت في شوشن القصر

انه جاء حناني واحد من اخوتي هو ورجال من يهوذا فسألتهم عن اليهود الذين نجوا الذين بقوا من السبي وعن اورشليم.

فقالوا لي ان الباقين الذين بقوا من السبي هناك في البلاد هم في شر عظيم وعار. وسور اورشليم منهدم وابوابها محروقة بالنار.

فلما سمعت هذا الكلام جلست وبكيت ونحت اياما وصمت وصلّيت امام اله السماء

وقلت ايها الرب اله السماء الاله العظيم المخوف الحافظ العهد والرحمة لمحبّيه وحافظي وصاياه

لتكن اذنك مصغية وعيناك مفتوحتين لتسمع صلاة عبدك الذي يصلّي اليك الآن نهارا وليلا لاجل بني اسرائيل عبيدك ويعترف بخطايا بني اسرائيل التي اخطأنا بها اليك فاني انا وبيت ابي قد اخطأنا.

لقد افسدنا امامك ولم نحفظ الوصايا والفرائض والاحكام التي أمرت بها موسى عبدك.

اذكر الكلام الذي امرت به موسى عبدك قائلا ان خنتم فاني افرقكم في الشعوب

وان رجعتم اليّ وحفظتم وصاياي وعملتموها ان كان المنفيون منكم في اقصاء السموات فمن هناك اجمعهم وآتي بهم الى المكان الذي اخترت لاسكان اسمي فيه.

فهم عبيدك وشعبك الذي افتديت بقوتك العظيمة ويدك الشديدة.

يا سيد لتكن اذنك مصغية الى صلاة عبدك وصلاة عبيدك الذين يريدون مخافة اسمك. واعط النجاح اليوم لعبدك وامنحه رحمة امام هذا الرجل. لاني كنت ساقيا للملك

Palabras de Nehemías hijo de Hacalías. Aconteció en el mes de Quisleu, en el año veinte, que estando yo en Susa, capital del reino,
vino Hanani, uno de mis hermanos, con algunos hombres de Judá. Entonces les pregunté por los judíos que habían escapado, los que se habían salvado de la cautividad, y por Jerusalén.
Ellos me dijeron: «El resto, los que se salvaron de la cautividad, allí en la provincia, están en una situación muy difícil y vergonzosa. El muro de Jerusalén está en ruinas y sus puertas destruidas por el fuego.»
Cuando oí estas palabras me senté y lloré, hice duelo por algunos días, ayuné y oré delante del Dios de los cielos.
Y le dije: «Te ruego, Jehová, Dios de los cielos, fuerte, grande y temible, que guardas el pacto y tienes misericordia de los que te aman y observan tus mandamientos;
esté ahora atento tu oído y abiertos tus ojos para oír la oración de tu siervo, que hago ahora delante de ti, día y noche, por los hijos de Israel, tus siervos. Confieso los pecados que los hijos de Israel hemos cometido contra ti; sí, yo y la casa de mi padre hemos pecado.
En extremo nos hemos corrompido contra ti y no hemos guardado los mandamientos, estatutos y preceptos que diste a Moisés, tu siervo.
Acuérdate ahora de la palabra que diste a Moisés, tu siervo, diciendo: “Si vosotros pecáis, yo os dispersaré por los pueblos;
pero si os volvéis a mí y guardáis mis mandamientos y los ponéis por obra, aunque vuestra dispersión sea hasta el extremo de los cielos, de allí os recogeré y os traeré al lugar que escogí para hacer habitar allí mi nombre”.
»Ellos, pues, son tus siervos y tu pueblo, los cuales redimiste con tu gran poder y con tu mano poderosa.
Te ruego, Jehová, que esté ahora atento tu oído a la oración de tu siervo, y a la oración de tus siervos, quienes desean reverenciar tu nombre; concede ahora buen éxito a tu siervo y dale gracia delante de aquel hombre.»

En aquel entonces servía yo de copero al rey.


Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки