Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

 
Книга Неемии

 
  • Словеса́ неемі́и сы́на Ахалі́ина. И бы́сть въ ме́сяцѣ хаселе́въ, двадеся́таго лѣ́та, и а́зъ бѣ́хъ въ суса́нъ-авирѣ́.
  • И прiи́де [ко мнѣ́] Анані́а еди́нъ от­ бра́тiй мо­и́хъ съ му́жи Иу́довы, и вопроси́хъ и́хъ о спа́сшихся, и́же оста́шася от­ плѣне́нiя, и о Иерусали́мѣ.
  • И реко́ша ми́: оста́в­шiися от­ плѣне́нiя та́мо во странѣ́, во озлобле́нiи вели́цѣ и въ поноше́нiи, и стѣ́ны Иерусали́мскiя разоре́ны, и врата́ его́ сожже́на огне́мъ.
  • И бы́сть егда́ услы́шахъ словеса́ сiя́, сѣдо́хъ и пла́кахъ и рыда́хъ дни́ [мно́ги], и бѣ́хъ постя́ся и моля́ся предъ лице́мъ Бо́га небе́снаго,
  • и реко́хъ: молю́ тя́, Го́споди Бо́же небе́сный, крѣ́пкiй, вели́кiй и стра́шный, храня́й завѣ́тъ и милосе́рдiе лю́бящымъ тя́ и храня́щымъ за́повѣди твоя́:
  • да бу́дутъ у́ши тво­и́ вне́млющѣ и о́чи тво­и́ от­ве́рстѣ, е́же слы́шати моли́тву раба́ тво­его́, е́юже а́зъ молю́ся предъ тобо́ю дне́сь, де́нь и но́щь, о сынѣ́хъ Изра́илевыхъ рабѣ́хъ тво­и́хъ: и исповѣ́даюся о грѣсѣ́хъ сыно́въ Изра́илевыхъ, и́миже согрѣши́хомъ предъ тобо́ю, и а́зъ и до́мъ отца́ мо­его́ согрѣши́хомъ:
  • преступле́нiемъ преступи́хомъ тебѣ́ и не сохрани́хомъ за́повѣдiй [тво­и́хъ] и повелѣ́нiй и суде́бъ, я́же повелѣ́лъ еси́ Моисе́ю рабу́ тво­ему́:
  • помяни́ у́бо сло́во, е́же заповѣ́далъ еси́ Моисе́ю рабу́ тво­ему́ глаго́ля: а́ще престу́пите вы́, а́зъ расточу́ вы́ въ лю́ди,
  • и а́ще обратите́ся ко мнѣ́ и сохраните́ за́повѣди моя́ и сотворите́ я́, а́ще бу́детъ разсѣ́янiе ва́­ше до конца́ небесе́, от­ту́ду соберу́ вы́ и введу́ вы́ въ мѣ́сто, е́же избра́хъ всели́тися и́мени мо­ему́ та́мо:
  • и ті́и раби́ тво­и́ и лю́дiе тво­и́, и́хже искупи́лъ еси́ си́лою тво­е́й вели́кою и руко́ю тво­е́ю крѣ́пкою:
  • молю́, Го́споди, да бу́детъ у́хо твое́ вне́млющее на моли́тву раба́ тво­его́ и на моли́тву рабо́въ тво­и́хъ хотя́щихъ боя́тися и́мене тво­его́: и благопоспѣши́ у́бо рабу́ тво­ему́ дне́сь, и да́ждь его́ въ щедро́ты предъ му́жемъ си́мъ. И а́зъ бы́хъ виноче́рпчiй царе́въ.
  • И бы́сть въ ме́сяцѣ ниса́нѣ лѣ́та двадеся́таго Артаксе́ркса царя́, и вино́ бѣ́ предо мно́ю: и взя́хъ вино́ и да́хъ царю́, и не бѣ́ и́нъ предъ ни́мъ.
  • И рече́ ми ца́рь: чесо́ ра́ди лице́ твое́ при­­ско́рбно е́сть, а нѣ́си болѣ́знуяй? и нѣ́сть сiе́, ра́звѣ ско́рбь се́рдца. И убоя́хся зѣло́
  • и реко́хъ царю́: царю́, во вѣ́ки живи́: ка́ко не бы́ти при­­ско́рбну лицу́ мо­ему́, поне́же гра́дъ, до́мъ гробо́въ оте́цъ мо­и́хъ опустѣ́, и врата́ его́ сожже́на су́ть огне́мъ.
  • И рече́ ми ца́рь: почто́ о се́мъ ты́ вопроша́еши? И помоли́хся Го́споду Бо́гу небе́сному
  • и реко́хъ ко царю́: а́ще царю́ ви́дит­ся бла́го, и а́ще уго́денъ бу́детъ ра́бъ тво́й предъ тобо́ю, да по́слеши мене́ во Иуде́ю, во гра́дъ гробо́въ оте́цъ мо­и́хъ, и воз­сози́жду его́.
  • Рече́ же ми́ ца́рь, и нало́жница сѣдя́ше бли́зъ его́: до ко́­его вре́мене бу́детъ пу́ть тво́й, и когда́ воз­врати́шися? И уго́дно бы́сть предъ лице́мъ царе́вымъ, и посла́ мя, и положи́хъ ему́ вре́мя.
  • И реко́хъ царю́: а́ще царю́ ви́дит­ся бла́го, да́ждь мнѣ́ посла́нiе ко во­ево́дамъ стра́нъ за рѣко́ю, да преведу́тъ мене́, до́ндеже прiиду́ во Иуде́ю,
  • и посла́нiе ко Аса́фу стра́жу дубра́вы царе́вы, да да́стъ ми́ древа́ покры́ти врата́ столпа́ до́му, и на стѣ́ны гра́дныя, и на до́мъ, въ о́ньже вни́ду. И даде́ ми ца́рь, я́коже рука́ Бо́жiя блага́я [бѣ́] со мно́ю.
  • И прiидо́хъ ко во­ево́дамъ стра́нъ за рѣко́ю и да́хъ и́мъ посла́нiе царе́во: посла́ же ца́рь со мно́ю нача́лники си́лы и ко́н­ницы.
  • И услы́ша санавалла́тъ Арони́тинъ и тові́а ра́бъ Аммони́тинъ, и зло́ и́ма бы́сть, я́ко прiи́де человѣ́къ взыска́ти бла́га сыново́мъ Изра́илевымъ.
  • И прiидо́хъ во Иерусали́мъ и бы́хъ ту́ три́ дни́.
  • И воста́хъ но́щiю а́зъ и му́жiе не мно́зи со мно́ю, и ни кому́же воз­вѣсти́хъ, что́ Бо́гъ дае́тъ въ се́рдце мое́ сотвори́ти со Изра́илемъ, и скота́ не бѣ́ со мно́ю, то́кмо ско́тъ, на не́мже а́зъ сѣдя́хъ.
  • И внидо́хъ во врата́ юдо́ли но́щiю, ко у́стiю исто́чника смоко́вничнаго и ко врато́мъ гно́йнымъ, и бы́хъ размышля́я о стѣнѣ́ Иерусали́мстѣй разоре́нѣй и о врата́хъ его́ пояде́ныхъ огне́мъ.
  • И прiидо́хъ ко врато́мъ исто́чника и ко купѣ́ли царе́вѣ, и не бы́сть мѣ́ста скоту́, на не́мже сѣдя́хъ, да про́йдетъ.
  • И взыдо́хъ на стѣ́ну пото́ка но́щiю, и размышля́хъ о стѣнѣ́, и бѣ́хъ во вратѣ́хъ юдо́ли, и воз­врати́хся.
  • Стрегу́щiи же не вѣ́дяху, ка́мо ходи́хъ и что́ а́зъ творю́, и Иуде́омъ и свяще́н­никомъ, и честны́мъ и во­ево́дамъ и про́чымъ творя́щымъ дѣла́ да́же до тогда́ не сказа́хъ.
  • И реко́хъ и́мъ: вы́ ви́дите озлобле́нiе сiе́, въ не́мже есмы́, ка́ко Иерусали́мъ опустоше́нъ, и врата́ его́ пре́дана огню́: прiиди́те, и сози́ждемъ стѣ́ны Иерусали́ма, и не бу́демъ ктому́ въ поноше́нiе.
  • И сказа́хъ и́мъ ру́ку Бо́жiю, я́же е́сть блага́ со мно́ю, и словеса́ царе́ва, я́же глаго́ла мнѣ́, и реко́хъ: воста́немъ и сози́ждемъ. И укрѣпи́шася ру́цы и́хъ во благо́е.
  • И услы́ша санавалла́тъ Арони́тинъ и тові́а ра́бъ Аммони́тинъ и гиса́мъ Арави́тинъ, и посмѣя́шася на́мъ, и прiидо́ша къ на́мъ, и уничижи́ша, и реко́ша: что́ дѣ́ло сiе́, е́же вы́ творите́? еда́ вы́ проти́ву царя́ от­мета́етеся?
  • И воз­да́хъ и́мъ сло́во и реко́хъ къ ни́мъ: Бо́гъ небесе́, то́й благопоспѣши́тъ на́мъ, и мы́ раби́ его́ чи́стiи, [воста́немъ] и сози́ждемъ: ва́мъ же нѣ́сть ча́сти и пра́вды и па́мяти во Иерусали́мѣ.
  • Слова́ Неемии, сына Ахалиина. В месяце Кислеве, в двадцатом году, я находился в Сузах, престольном городе.
  • И пришел Ханани, один из братьев моих, он и несколько человек из Иудеи. И спросил я их об уцелевших Иудеях, которые остались от плена, и об Иерусалиме.
  • И сказали они мне: оставшиеся, которые остались от плена, находятся там, в стране своей, в великом бедствии и в уничижении; и стена Иерусалима разрушена, и ворота его сожжены огнем.
  • Услышав эти слова, я сел и заплакал, и печален был несколько дней, и постился и молился пред Богом небесным
  • и говорил: Господи Боже небес, Боже великий и страшный, хранящий завет и милость к любящим Тебя и соблюдающим заповеди Твои!
  • Да будут уши Твои внимательны и очи Твои отверсты, чтобы услышать молитву раба Твоего, которою я теперь день и ночь молюсь пред Тобою о сынах Израилевых, рабах Твоих, и исповедуюсь во грехах сынов Израилевых, которыми согрешили мы пред Тобою, согрешили – и я и дом отца моего.
  • Мы стали преступны пред Тобою и не сохранили заповедей и уставов и определений, которые Ты заповедал Моисею, рабу Твоему.
  • Но помяни слово, которое Ты заповедал Моисею, рабу Твоему, говоря: если вы сделаетесь преступниками, то Я рассею вас по народам;
  • когда же обратитесь ко Мне и будете хранить заповеди Мои и исполнять их, то хотя бы вы изгнаны были на край неба, и оттуда соберу вас и приведу вас на место, которое избрал Я, чтобы водворить там имя Мое.
  • Они же рабы Твои и народ Твой, который Ты искупил силою Твоею великою и рукою Твоею могущественною.
  • Молю Тебя, Господи! Да будет ухо Твое внимательно к молитве раба Твоего и к молитве рабов Твоих, любящих благоговеть пред именем Твоим. И благопоспеши рабу Твоему теперь, и введи его в милость у человека сего. Я был виночерпием у царя.
  • В месяце Нисане, в двадцатый год царя Артаксеркса, было перед ним вино. И я взял вино и подал царю, и, казалось, не был печален перед ним.
  • Но царь сказал мне: отчего лице у тебя печально; ты не болен, этого нет, а верно печаль на сердце? Я сильно испугался
  • и сказал царю: да живет царь во веки! Как не быть печальным лицу моему, когда город, дом гробов отцов моих, в запустении, и ворота его сожжены огнем!
  • И сказал мне царь: чего же ты желаешь? Я помолился Богу небесному
  • и сказал царю: если царю благоугодно, и если в благоволении раб твой пред лицем твоим, то пошли меня в Иудею, в город, где гробы отцов моих, чтоб я обстроил его.
  • И сказал мне царь и царица, которая сидела подле него: сколько времени продлится путь твой, и когда возвратишься? И благоугодно было царю послать меня, после того как я назначил время.
  • И сказал я царю: если царю благоугодно, то дал бы мне письма к заречным областеначальникам, чтоб они давали мне пропуск, доколе я не дойду до Иудеи,
  • и письмо к Асафу, хранителю царских лесов, чтоб он дал мне дерев для ворот крепости, которая при доме Божием, и для городской стены, и для дома, в котором бы мне жить. И дал мне царь, так как благодеющая рука Бога моего была надо мною.
  • И пришел я к заречным областеначальникам и отдал им царские письма. Послал же со мною царь воинских начальников со всадниками.
  • Когда услышал сие Санаваллат, Хоронит и Товия, Аммонитский раб, то им было весьма досадно, что пришел человек заботиться о благе сынов Израилевых.
  • И пришел я в Иерусалим. И пробыв там три дня,
  • встал я ночью с немногими людьми, бывшими при мне, и никому не сказал, что́ Бог мой положил мне на сердце сделать для Иерусалима; животного же не было со мною никакого, кроме того, на котором я ехал.
  • И проехал я ночью через ворота Долины перед источником Драконовым к воротам Навозным, и осмотрел я стены Иерусалима разрушенные и его ворота, сожженные огнем.
  • И подъехал я к воротам Источника и к царскому водоему, но там не было места пройти животному, которое было подо мною, –
  • и я поднялся назад по лощине ночью и осматривал стену, и проехав опять воротами Долины, возвратился.
  • И начальствующие не знали, куда я ходил и что я делаю: ни Иудеям, ни священникам, ни знатнейшим, ни начальствующим, ни прочим производителям работ я дотоле ничего не открывал.
  • И сказал я им: вы видите бедствие, в каком мы находимся; Иерусалим пуст и ворота его сожжены огнем; пойдем, построим стену Иерусалима, и не будем впредь в таком уничижении.
  • И я рассказал им о благодеявшей мне руке Бога моего, а также и слова царя, которые он говорил мне. И сказали они: будем строить, – и укрепили руки свои на благое дело.
  • Услышав это, Санаваллат, Хоронит и Товия, Аммонитский раб, и Гешем Аравитянин смеялись над нами и с презрением говорили: что это за дело, которое вы делаете? уже не думаете ли возмутиться против царя?
  • Я дал им ответ и сказал им: Бог Небесный, Он благопоспешит нам, и мы, рабы Его, станем строить, а вам нет части и права и памяти в Иерусалиме.
  • 哈 迦 利 亚 的 儿 子 尼 希 米 的 言 语 如 下 。 亚 达 薛 西 王 二 十 年 基 斯 流 月 , 我 在 书 珊 城 的 宫 中 。
  • 那 时 , 有 我 一 个 弟 兄 哈 拿 尼 , 同 着 几 个 人 从 犹 大 来 。 我 问 他 们 那 些 被 掳 归 回 , 剩 下 逃 脱 的 犹 大 人 和 耶 路 撒 冷 的 光 景 。
  • 他 们 对 我 说 , 那 些 被 掳 归 回 剩 下 的 人 , 在 犹 大 省 遭 大 难 , 受 凌 辱 。 并 且 耶 路 撒 冷 的 城 墙 拆 毁 , 城 门 被 火 焚 烧 。
  • 我 听 见 这 话 , 就 坐 下 哭 泣 , 悲 哀 几 日 。 在 天 上 的 神 面 前 禁 食 祈 祷 , 说 ,
  • 耶 和 华 天 上 的 神 , 大 而 可 畏 的 神 阿 , 你 向 爱 你 , 守 你 诫 命 的 人 守 约 施 慈 爱 。
  • 愿 你 睁 眼 看 , 侧 耳 听 , 你 仆 人 昼 夜 在 你 面 前 , 为 你 众 仆 人 以 色 列 民 的 祈 祷 , 承 认 我 们 以 色 列 人 向 你 所 犯 的 罪 。 我 与 我 父 家 都 有 罪 了 。
  • 我 们 向 你 所 行 的 甚 是 邪 恶 , 没 有 遵 守 你 藉 着 仆 人 , 摩 西 所 吩 咐 的 诫 命 , 律 例 , 典 章 。
  • 求 你 记 念 所 吩 咐 你 仆 人 摩 西 的 话 , 说 , 你 们 若 犯 罪 , 我 就 把 你 们 分 散 在 万 民 中 。
  • 但 你 们 若 归 向 我 , 谨 守 遵 行 我 的 诫 命 , 你 们 被 赶 散 的 人 虽 在 天 涯 , 我 也 必 从 那 里 将 他 们 招 聚 回 来 , 带 到 我 所 选 择 立 为 我 名 的 居 所 。
  • 这 都 是 你 的 仆 人 , 你 的 百 姓 , 就 是 你 用 大 力 , 和 大 能 的 手 所 救 赎 的 。
  • 主 阿 , 求 你 侧 耳 听 你 仆 人 的 祈 祷 , 和 喜 爱 敬 畏 你 名 众 仆 人 的 祈 祷 , 使 你 仆 人 现 今 亨 通 , 在 王 面 前 蒙 恩 。 我 是 作 王 酒 政 的 。
  • 亚 达 薛 西 王 二 十 年 尼 散 月 , 在 王 面 前 摆 酒 , 我 拿 起 酒 来 奉 给 王 。 我 素 来 在 王 面 前 没 有 愁 容 。
  • 王 对 我 说 , 你 既 没 有 病 , 为 什 么 面 带 愁 容 呢 。 这 不 是 别 的 , 必 是 你 心 中 愁 烦 。 于 是 我 甚 惧 怕 。
  • 我 对 王 说 , 愿 王 万 岁 。 我 列 祖 坟 墓 所 在 的 那 城 荒 凉 , 城 门 被 火 焚 烧 , 我 岂 能 面 无 愁 容 麽 。
  • 王 问 我 说 , 你 要 求 什 么 。 于 是 我 默 祷 天 上 的 神 。
  • 我 对 王 说 , 仆 人 若 在 王 眼 前 蒙 恩 , 王 若 喜 欢 , 求 王 差 遣 我 往 犹 大 , 到 我 列 祖 坟 墓 所 在 的 那 城 去 , 我 好 重 新 建 造 。
  • 那 时 王 后 坐 在 王 的 旁 边 。 王 问 我 说 , 你 去 要 多 少 日 子 。 几 时 回 来 。 我 就 定 了 日 期 。 于 是 王 喜 欢 差 遣 我 去 。
  • 我 又 对 王 说 , 王 若 喜 欢 , 求 王 赐 我 诏 书 , 通 知 大 河 西 的 省 长 准 我 经 过 , 直 到 犹 大 。
  • 又 赐 诏 书 , 通 知 管 理 王 园 林 的 亚 萨 , 使 他 给 我 木 料 , 做 属 殿 营 楼 之 门 的 横 梁 和 城 墙 , 与 我 自 己 房 屋 使 用 的 。 王 就 允 准 我 , 因 我 神 施 恩 的 手 帮 助 我 。
  • 王 派 了 军 长 和 马 兵 护 送 我 。 我 到 了 河 西 的 省 长 那 里 , 将 王 的 诏 书 交 给 他 们 。
  • 和 伦 人 叁 巴 拉 , 并 为 奴 的 亚 扪 人 多 比 雅 , 听 见 有 人 来 为 以 色 列 人 求 好 处 , 就 甚 恼 怒 。
  • 我 到 了 耶 路 撒 冷 , 在 那 里 住 了 三 日 。
  • 我 夜 间 起 来 , 有 几 个 人 也 一 同 起 来 , 但 神 使 我 心 里 要 为 耶 路 撒 冷 做 什 么 事 , 我 并 没 有 告 诉 人 。 除 了 我 骑 的 牲 口 以 外 , 也 没 有 别 的 牲 口 在 我 那 里 。
  • 当 夜 我 出 了 谷 门 , 往 野 狗 井 去 ( 野 狗 或 作 龙 ) , 到 了 粪 厂 门 , 察 看 耶 路 撒 冷 的 城 墙 , 见 城 墙 拆 毁 , 城 门 被 火 焚 烧 。
  • 我 又 往 前 , 到 了 泉 门 和 王 池 , 但 所 骑 的 牲 口 没 有 地 方 过 去 。
  • 于 是 夜 间 沿 溪 而 上 , 察 看 城 墙 , 又 转 身 进 入 谷 门 , 就 回 来 了 。
  • 我 往 哪 里 去 , 我 做 什 么 事 , 官 长 都 不 知 道 。 我 还 没 有 告 诉 犹 大 平 民 , 祭 司 , 贵 胄 , 官 长 , 和 其 馀 做 工 的 人 。
  • 以 后 , 我 对 他 们 说 , 我 们 所 遭 的 难 , 耶 路 撒 冷 怎 样 荒 凉 , 城 门 被 火 焚 烧 , 你 们 都 看 见 了 。 来 吧 , 我 们 重 建 耶 路 撒 冷 的 城 墙 , 免 得 再 受 凌 辱 。
  • 我 告 诉 他 们 我 神 施 恩 的 手 怎 样 帮 助 我 , 并 王 对 我 所 说 的 话 。 他 们 就 说 , 我 们 起 来 建 造 吧 。 于 是 他 们 奋 勇 做 这 善 工 。
  • 但 和 伦 人 叁 巴 拉 , 并 为 奴 的 亚 扪 人 多 比 雅 , 和 阿 拉 伯 人 基 善 , 听 见 就 嗤 笑 我 们 , 藐 视 我 们 , 说 , 你 们 做 什 么 呢 。 要 背 叛 王 麽 。
  • 我 回 答 他 们 说 , 天 上 的 神 必 使 我 们 亨 通 。 我 们 作 他 仆 人 的 , 要 起 来 建 造 。 你 们 却 在 耶 路 撒 冷 无 分 , 无 权 , 无 纪 念 。