Скрыть

Неемі́и, Главы 9-10

Толкования
9:2
9:5
9:10
9:31
9:36
9:37
9:38
Глава 10 
10:2
10:3
10:4
10:5
10:6
10:7
10:8
10:9
10:10
10:11
10:12
10:13
10:15
10:16
10:17
10:18
10:19
10:20
10:21
10:22
10:23
10:24
10:25
10:26
10:27
10:30
10:39
10:40
Церковнославянский (рус)
Въ де́нь же два́десять четве́ртый ме́сяца сего́ собра́шася сы́нове Изра́илевы въ постѣ́ и во вре́тищихъ, и пе́рсть на глава́хъ и́хъ.
И от­лучи́шася сы́нове Изра́илевы от­ вся́каго сы́на чу́жда, и исповѣ́даху грѣхи́ своя́ и беззако́нiя оте́цъ сво­и́хъ.
И ста́ша на стоя́нiи сво­е́мъ и что́ша въ кни́зѣ зако́на Го́спода Бо́га сво­его́ четвери́цею въ де́нь, и бя́ху исповѣ́да­ю­щеся Го́сподеви и покланя́ющеся Го́споду Бо́гу сво­ему́.
И ста́ша на степе́ни леви́товъ Иису́съ и сы́нове кадмiи́ли, сахані́а сы́нъ сараві́инъ, сы́нове хана́ни, и возопи́ша гла́сомъ вели́кимъ ко Го́споду Бо́гу сво­ему́,
и реко́ша леви́ти, Иису́съ и кадмiи́лъ: воста́ните, благослови́те Го́спода Бо́га на́­шего от­ вѣ́ка да́же до вѣ́ка: и благословя́тъ и́мя сла́вы тво­ея́, и воз­несу́тъ во вся́цѣмъ благослове́нiи и хвалѣ́.
И рече́ Е́здра: ты́ еси́ са́мъ Госпо́дь еди́нъ, ты́ сотвори́лъ еси́ небо и небо небесе́ и вся́ во́и и́хъ, зе́млю и вся́, ели́ка на не́й су́ть, моря́ и вся́, я́же въ ни́хъ, и ты́ оживля́еши вся́, и во́и небе́снiи покланя́ют­ся тебѣ́:
ты́ еси́ Госпо́дь Бо́гъ, ты́ избра́лъ еси́ Авра́ма и изве́лъ еси́ его́ от­ страны́ Халде́йскiя, и положи́лъ еси́ и́мя ему́ Авраа́мъ,
и обрѣ́лъ еси́ се́рдце его́ вѣ́рно предъ тобо́ю, и завѣща́лъ еси́ съ ни́мъ завѣ́тъ да́ти ему́ зе́млю Ханане́йску и Хетте́йску, и Аморре́йску и Ферезе́йску, и Иевусе́йску и Гергесе́йску, и сѣ́мени его́: и утверди́лъ еси́ словеса́ твоя́, я́ко пра́веденъ еси́:
и ви́дѣлъ еси́ озлобле́нiе оте́цъ на́шихъ во Еги́птѣ, и во́пль и́хъ услы́шалъ еси́ на мо́ри чермнѣ́мъ,
и да́лъ еси́ зна́менiя и чудеса́ во Еги́птѣ на фарао́на и на вся́ рабы́ его́ и на вся́ лю́ди земли́ его́: позна́лъ бо еси́, я́ко воз­гордѣ́шася на ни́хъ, и сотвори́лъ еси́ себѣ́ и́мя, я́коже де́нь се́й:
и мо́ре расто́рглъ еси́ предъ ни́ми, и про­идо́ша посредѣ́ мо́ря по су́ху, и гони́тели и́хъ вве́рглъ еси́ въ глубину́, я́ко ка́мень въ водѣ́ зѣ́лнѣй:
и въ столпѣ́ о́блачнѣ води́лъ еси́ и́хъ во дни́ и въ столпѣ́ о́гнен­нѣ въ нощи́, е́же освѣти́ти и́мъ пу́ть, по нему́же идо́ша:
и на го́ру Сина́йскую сше́лъ еси́, и глаго́лалъ еси́ къ ни́мъ съ небесе́, и да́лъ еси́ и́мъ судьбы́ пра́вы и зако́нъ и́стин­ный, повелѣ́нiя и за́повѣди бла́ги:
и суббо́ту святу́ю твою́ яви́лъ еси́ и́мъ, за́повѣди, повелѣ́нiя и зако́нъ повелѣ́лъ еси́ и́мъ руко́ю Моисе́а раба́ тво­его́:
хлѣ́бъ же съ небесе́ да́лъ еси́ и́мъ во а́лчбѣ и́хъ въ пи́щу и́мъ, и во́ду изъ ка́мене изве́лъ еси́ и́мъ въ жа́жди и́хъ, и ре́клъ еси́ и́мъ, да вни́дутъ и наслѣ́дятъ зе́млю, на ню́же просте́рлъ еси́ ру́ку твою́ да́ти и́мъ:
ті́и же и отцы́ на́ши воз­гордѣ́шася и ожесточи́ша вы́я своя́ и не послу́шаша за́повѣдiй тво­и́хъ,
и не восхотѣ́ша слы́шати, и не воспомяну́ша чуде́съ тво­и́хъ, я́же сотвори́лъ еси́ и́мъ: и ожесточи́ша вы́ю свою́, и да́ша нача́ло воз­врати́тися на рабо́ту свою́ во Еги́петъ: ты́ же, Бо́же, ми́лостивъ и ще́дръ, долготерпѣли́въ и многоми́лостивъ, и не оста́вилъ еси́ и́хъ:
еще́ же сотвори́ша себѣ́ и телца́ слiя́на и реко́ша: сі́и бо́зи изведо́ша на́съ изъ Еги́пта: и сотвори́ша раздраже́нiя ве́лiя:
ты́ же въ щедро́тахъ тво­и́хъ мно́гихъ не оста́вилъ еси́ и́хъ въ пусты́ни, сто́лпъ о́блачный не уклони́лъ еси́ от­ ни́хъ во дни́, е́же наста́вити и́хъ на пу́ть, и сто́лпъ о́гнен­ный въ нощи́, е́же освѣти́ти и́мъ пу́ть по нему́же идо́ша,
и Ду́хъ тво́й благі́й да́лъ еси́, е́же научи́ти и́хъ, и ма́н­ны тво­ея́ не лиши́лъ еси́ от­ у́стъ и́хъ, и во́ду да́лъ еси́ и́мъ въ жа́жди и́хъ,
и четы́редесять лѣ́тъ препита́лъ еси́ и́хъ въ пусты́ни, ничто́же и́мъ оскудѣ́: одѣя́нiя и́хъ не состарѣ́шася, и сапози́ и́хъ не раздра́шася:
и да́лъ еси́ и́мъ ца́р­ст­ва, и лю́ди раздѣли́лъ еси́ и́мъ, и наслѣ́диша зе́млю сио́на царя́ есево́нска и зе́млю о́га царя́ Васа́нска:
и умно́жилъ еси́ сы́ны и́хъ я́ко звѣ́зды небе́сныя, и вве́лъ еси́ и́хъ въ зе́млю, о не́йже глаго́лалъ еси́ отце́мъ и́хъ вни́ти и наслѣ́дити ю́:
[и внидо́ша сы́нове и́хъ] и наслѣ́диша зе́млю: и сокруши́лъ еси́ предъ ни́ми обита́ющихъ въ земли́ Ханане́йстѣй, и да́лъ еси́ и́хъ въ ру́ку и́хъ, и цари́ и́хъ и лю́ди земли́, да сотворя́тъ и́мъ я́коже уго́дно предъ ни́ми:
и взя́ша гра́ды высо́кiя, и одержа́ша до́мы по́лны всѣ́хъ благи́хъ, кла́дязи огражде́ны ка́менiемъ, виногра́ды и ма́слины и вся́ко дре́во снѣ́дное во мно́же­с­т­во, и ядо́ша и насы́тишася, и утолстѣ́ша и разшири́шася во бла́гости тво­е́й вели́цѣй:
и измѣни́шася и от­ступи́ша от­ тебе́, и поверго́ша зако́нъ тво́й созади́ пло́ти сво­ея́, и проро́ки твоя́ изби́ша, и́же засвидѣ́тел­ст­воваху и́мъ, да обратя́т­ся къ тебѣ́, и сотвори́ша хулы́ вели́ки:
и да́лъ еси́ и́хъ въ ру́ку оскорбля́ющихъ я́, и озло́биша и́хъ: и во бре́мя печа́ли сво­ея́ возопи́ша къ тебѣ́, и ты́ съ небесе́ тво­его́ услы́шалъ еси́, и по щедро́тамъ тво­и́мъ мно́гимъ да́лъ еси́ и́мъ спаси́телей, и спо́столъ еси́ и́хъ от­ ру́къ вра́гъ и́хъ:
и егда́ упоко́ишася, воз­врати́шася сотвори́ти лука́вое предъ тобо́ю: и оста́вилъ еси́ и́хъ въ рука́хъ вра́гъ и́хъ, и облада́ша и́ми: и па́ки возопи́ша къ тебѣ́, ты́ же от­ небесе́ услы́шалъ еси́, и изба́вилъ еси́ и́хъ въ щедро́тахъ тво­и́хъ мно́зѣхъ,
и засвидѣ́тел­ст­вовалъ еси́ и́мъ, да обратя́т­ся къ зако́ну тво­ему́: они́ же воз­гордѣ́шася и не послу́шаша, но въ за́повѣдехъ тво­и́хъ и въ судьба́хъ тво­и́хъ согрѣши́ша, я́же сотвори́въ человѣ́къ жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и да́ша плещы́ непокори́выя, и вы́ю свою́ ожесточи́ша, и не послу́шаша:
и продолжи́лъ еси́ на ни́хъ лѣ́та мно́га, и засвидѣ́тел­ст­вовалъ еси́ и́мъ Ду́хомъ тво­и́мъ и руко́ю проро́къ тво­и́хъ, и не вня́ша, и пре́далъ еси́ и́хъ въ ру́ку люді́й земны́хъ:
въ милосе́рдiихъ же тво­и́хъ мно́гихъ не сотвори́лъ еси́ и́хъ въ сконча́нiе, ниже́ оста́вилъ еси́ и́хъ, я́ко Бо́гъ си́ленъ еси́ и ми́лостивъ и ще́дръ:
и ны́нѣ, Бо́же на́шъ крѣ́пкiй, вели́кiй, держа́вный и стра́шный, храня́й завѣ́тъ тво́й и ми́лость твою́, да не яви́т­ся ма́лъ предъ тобо́ю вся́къ тру́дъ, и́же обрѣ́те на́съ и цари́ на́шя, и нача́лники на́шя и свяще́н­ники на́шя, и проро́ки на́шя и отцы́ на́шя и вся́ лю́ди твоя́, от­ дні́й царе́й Ассу́рскихъ и да́же до дне́ сего́:
и ты́ пра́веденъ во всѣ́хъ, я́же прiидо́ша на на́съ, я́ко и́стину сотвори́лъ еси́, мы́ же согрѣши́хомъ:
и ца́рiе на́ши и нача́лницы на́ши, и свяще́н­ницы на́ши и отцы́ на́ши не сотвори́ша зако́на тво­его́ и не внима́ша повелѣ́ниемъ тво­и́мъ и свидѣ́ниемъ тво­и́мъ, и́миже засвидѣ́тел­ст­вовалъ еси́ и́мъ,
и ті́и во ца́р­ст­вiи тво­е́мъ и во благосты́ни тво­е́й мно́зѣ, ю́же да́лъ еси́ и́мъ, и въ земли́ широ́цѣй и ту́чнѣй, ю́же да́лъ еси́ предъ ни́ми, не послужи́ша тебѣ́ и не от­врати́шася от­ начина́нiй сво­и́хъ лука́выхъ:
се́, мы́ дне́сь есмы́ раби́, и земля́, ю́же да́лъ еси́ отце́мъ на́шымъ я́сти пло́дъ ея́ и блага́я ея́, се́, есмы́ раби́ на не́й:
и плоды́ ея́ мно́зи царе́мъ, и́мже пре́далъ еси́ на́съ за грѣхи́ на́шя, и тѣлесы́ на́шими влады́че­ст­вуютъ и скоты́ на́шими, я́коже уго́дно и́мъ, и въ печа́ли вели́цѣй есмы́:
и во всѣ́хъ си́хъ мы́ полага́емъ завѣ́тъ вѣ́ренъ и пи́шемъ, и печа́таютъ вси́ нача́лницы на́ши, леви́ти на́ши и свяще́н­ницы на́ши.
И въ печатлѣ́ющихъ бы́ша сі́и: Неемі́а Артаса́ста сы́нъ Ахалі́евъ и седекі́а
сы́нъ Араі́евъ, и Азарі́а и Иеремі́а,
фасу́ръ, Амарі́а, Мелхі́а,
атту́съ, Севані́а, маллу́хъ,
Ира́мъ, Мерамо́ѳъ, Авді́а,
данiи́лъ, ганаѳо́нъ, Вару́хъ,
месулла́мъ, Аві́а, Мiами́нъ,
маазі́а, велгаи́, самаі́а: сі́и свяще́н­ницы.
Леви́ти же: Иису́съ сы́нъ азарі́инъ, ване́й от­ сыно́въ инада́довыхъ, кадмiи́лъ
и бра́тiя его́ Савані́а, одуі́а, калита́нъ, фелі́а, Ана́нъ,
Миха́, роо́въ, Асеві́а,
закхо́ръ, сараві́а, Севані́а,
оду́а, сы́нове вануи́ни.
Нача́лницы люді́й: форо́съ, фаа́ѳъ-моа́въ, Ила́мъ, заѳуі́а,
сы́нове ван­ні́ины азга́дъ, вива́й,
Анані́а, ваго́й, иди́нъ,
ати́ръ, езекі́а, азу́ръ,
одуві́а, Иса́мъ, висі́й,
Ари́фъ, Анаѳо́ѳъ, нова́й,
мегафи́съ, месулла́мъ, изи́ръ,
месозеви́лъ, саду́къ, Иедду́а,
Фалті́а, Ана́нъ, Анаі́а,
осі́а, Анані́а, Асу́въ,
Адо́й, Фала́а, сови́къ,
рау́мъ, Ессавана́, маасі́а
и Аі́а, Ена́нъ, ина́мъ,
малу́хъ, Ира́мъ, Ваана́.
И про́чiи от­ люді́й, свяще́н­ницы, леви́ти, две́рницы, пѣвцы́, наѳини́ми и вся́къ при­­ходя́й от­ люді́й зе́мскихъ ко зако́ну Бо́жiю, жены́ и́хъ, сы́нове и́хъ, дще́ри и́хъ, вся́къ вѣ́дяй и разумѣ́яй,
укрѣпля́хуся надъ бра́тiею сво­е́ю, и заклина́ша и́хъ, и внидо́ша въ кля́тву и въ роту́, е́же ходи́ти въ зако́нѣ Бо́жiи, и́же да́нъ е́сть руко́ю Моисе́а раба́ Бо́жiя, да сотворя́тъ и сохраня́тъ вся́ за́повѣди Госпо́дни и судьбы́ его́ и повелѣ́нiя его́,
и е́же не да́ти дще́рей на́шихъ лю́демъ зе́мскимъ, и дще́рей и́хъ не во́змемъ сыново́мъ на́шымъ:
лю́дiе же земли́ нося́щiи продае́мая и вся́ купу́емая во дни́ суббо́ты продава́ти, не ку́пимъ от­ ни́хъ въ суббо́ты, ни въ де́нь святы́й: и оста́вимъ лѣ́то седмо́е, и дая́нiе всѣ́хъ ру́къ.
И поста́вимъ надъ на́ми за́повѣдь дая́ти на́мъ тре́тiю ча́сть дидра́хмы на лѣ́то, на дѣ́ло до́му Бо́га на́­шего,
на хлѣ́бы предложе́нiя и на же́ртвы повседне́вныя, и во всесожже́нiе при­­сное суббо́тъ, новоме́сячiй, въ пра́здники и во свята́я, и я́же о грѣсѣ́хъ, помоли́тися за Изра́иля, и на дѣла́ до́му Бо́га на́­шего.
И жре́бiй метну́хомъ о ноше́нiи древе́съ, свяще́н­ницы и леви́ти и лю́дiе, носи́ти въ до́мъ Бо́га на́­шего, по домо́мъ оте́че­ст­въ на́шихъ, от­ вре́мене до вре́мене, от­ лѣ́та до лѣ́та воз­жига́ти на олтари́ Го́споду Бо́гу на́­шему, я́коже пи́сано е́сть въ зако́нѣ,
и при­­носи́ти перворо́дная земли́ на́­шея и перворо́дная плода́ вся́каго дре́ва, от­ лѣ́та до лѣ́та, въ до́мъ Госпо́день,
и пе́рвенцы сыно́въ на́шихъ и ското́въ на́шихъ, я́коже пи́сано е́сть въ зако́нѣ, и пе́рвенцы воло́въ на́шихъ и ста́дъ на́шихъ при­­носи́ти въ до́мъ Бо́га на́­шего, свяще́н­никомъ служа́щымъ въ дому́ Бо́га на́­шего:
и нача́тки жи́тъ на́шихъ и пло́дъ вся́каго дре́ва, вина́ и еле́а, при­­носи́ти бу́демъ свяще́н­никомъ въ сокро́вище до́му Бо́жiя, и десяти́ну земли́ на́­шея леви́томъ, и ті́и леви́ти десяти́ну прiе́млютъ во всѣ́хъ градѣ́хъ дѣ́лъ на́шихъ.
Бу́детъ же свяще́н­никъ сы́нъ Ааро́новъ съ Леви́ты въ десяти́нахъ леви́товъ, и леви́ти и́мутъ при­­носи́ти деся́тую ча́сть десяти́ны въ до́мъ Бо́га на́­шего въ сокро́вище до́му Бо́жiя,
я́ко въ сокро́вища при­­несу́тъ сы́нове Изра́илевы и сы́нове леви́тстiи нача́тки пшени́цы и вина́ и еле́а, и та́мо [бу́дутъ] сосу́ди святі́и, и свяще́н­ницы и служи́телiе и две́рницы и пѣвцы́, и не оста́вимъ до́му Бо́га на́­шего.
Украинский (Огієнко)
А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.
А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.
І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Богові своєму.
І стали не левитському підвищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали сильним голосом до Господа, Бога свого.
І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку!
І нехай благословляють Ім́я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!
Ти Господь єдиний!
Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!
Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім́я Авраам.
І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його.
І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!
І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.
І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах, і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними, і зробив Ти Собі Ім́я, як видно цього дня.
І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.
І Ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.
І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.
І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.
І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу.
І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.
Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.
І відмовлялися вони слухати, і не пам́ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху.
Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!
Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,
та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.
І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.
І сорок літ живив Ти їх у пустині.
Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.
І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.
А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти.
І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею.
І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев.
І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.
І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе.
І чинили вони великі образи.
І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх.
А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.
Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними.
І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба їх вислуховував, і спасав їх за милосердям Своїм довгий час.
І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.
І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.
І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!
А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш заповіта та милість, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій народ від днів асирійських царів аж до цього дня!
А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедливі.
А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки не виконували Закона Твого, і не слухалися заповідей Твоїх та свідоцтв Твоїх, що Ти свідчив проти них.
І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в тому просторому та ситому Краї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відвернулися від своїх злих чинів.
Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб їсти плід його та добро його, ось ми раби в ньому!
І він множить свій урожай для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за своїм уподобанням, і ми в великому утискові!
Через те все ми складаємо певну умову, і підписуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші священики.
А між тих, що поклали печатки, були: намісник Неемія, син Хахаліїн, і Цідкійя,
Серая, Азарія, Єремія,
Пашхур, Амарія, Малкійя,
Хаттуш, Шеванія, Маллух,
Харім, Меремот, Овадія,
Даніїл, Ґіннетон, Барух,
Мешуллам, Авійя, Мійямін,
Маазія, Білґай, Шемая, оце священики.
А Левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадміїл.
А їхні брати: Шеванія, Годійя, Келіта, Пелая, Ханан,
Міха, Рехов, Хашавія,
Заккур, Шеревія, Шеванія,
Годійя, Бані, Беніну.
Голови народу: Пар́ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,
Бунні, Аз́дад, Бевай,
Адонійя, Біґвай, Адін,
Атер, Хізкійя, Аззур,
Годійя, Хашум, Бецай,
Харіф, Анатот, Невай,
Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,
Мешезав́їл, Садок, Яддуя,
Пелатія, Ханан, Аная,
Осія, Хананія, Хашшув,
Галлохеш, Пілха, Шовек,
Рехум, Хашавна, Маасея,
і Ахійя, Ханан, Анан,
Маллух, Харім, Баана.
І решта народу, священики, Левити, придверні, співаки, храмові підданці, і кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий,
зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його,
і що не дамо наших синів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів.
А від народів цього Краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року понехаємо землю та всякого роду борги.
І поставили ми собі за обов́язок, щоб давати нам третину шекля в рік на службу дому нашого Бога,
на хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на окуплення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога.
І кинули ми жеребки про пожертву дров, священики, Левити та народ, щоб приносити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені часи рік-річно, щоб палити на жертівнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі,
і щоб приносити первоплоди нашої землі та первоплоди всякого плоду зо всякого дерева рік-річно до Господнього дому,
і первороджених синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приносити до дому нашого Бога до священиків, що служать у домі нашого Бога,
і первопочаток наших діж, і наші приношення, і плід усякого дерева, молоде вино та оливу спровадимо священикам до кімнат дому нашого Бога, а десятину нашої землі Левитам.
А вони, Левити, будуть збирати десятину по всіх містах нашої роботи.
І буде священик, син Ааронів, із Левитами, коли Левити будуть збирати десятину, і Левити віднесуть десятину від десятини до дому нашого Бога до комір, до скарбниці.
Бо до комір будуть зносити сини Ізраїлеві та сини Левитів приношення збіжжя, молодого вина та оливи, і там є речі святині, служачі священики, і придверні, і співаки.
І ми не опустимо дому нашого Бога!
وفي اليوم الرابع والعشرين من هذا الشهر اجتمع بنو اسرائيل بالصوم وعليهم مسوح وتراب.
وانفصل نسل اسرائيل من جميع بني الغرباء ووقفوا واعترفوا بخطاياهم وذنوب آبائهم.
واقاموا في مكانهم وقرأوا في سفر شريعة الرب الههم ربع النهار وفي الربع الآخر كانوا يحمدون ويسجدون للرب الههم
ووقف على درج اللاويين يشوع وباني وقدميئيل وشبنيا وبنيّ وشربيا وباني وكناني وصرخوا بصوت عظيم الى الرب الههم.
وقال اللاويون يشوع وقدميئيل وباني وحشبنيا وشربيا وهوديا وشبنيا وفتحيا قوموا باركوا الرب الهكم من الازل الى الابد وليتبارك اسم جلالك المتعالي على كل بركة وتسبيح.
انت هو الرب وحدك. انت صنعت السموات وسماء السموات وكل جندها والارض وكل ما عليها والبحار وكل ما فيها وانت تحييها كلها وجند السماء لك يسجد.
انت هو الرب الاله الذي اخترت ابرام واخرجته من اور الكلدانيين وجعلت اسمه ابراهيم.
ووجدت قلبه امينا امامك وقطعت معه العهد ان تعطيه ارض الكنعانيين والحثّيين والاموريين والفرزّيين واليبوسيين والجرجاشيين وتعطيها لنسله. وقد انجزت وعدك لانك صادق.
ورأيت ذلّ آبائنا في مصر وسمعت صراخهم عند بحر سوف
واظهرت آيات وعجائب على فرعون وعلى جميع عبيده وعلى كل شعب ارضه لانك علمت انهم بغوا عليهم وعملت لنفسك اسما كهذا اليوم.
وفلقت اليمّ امامهم وعبروا في وسط البحر على اليابسة وطرحت مطارديهم في الاعماق كحجر في مياه قوية.
وهديتهم بعمود سحاب نهارا وبعمود نار ليلا لتضيء لهم في الطريق التي يسيرون فيها.
ونزلت على جبل سينا وكلمتهم من السماء واعطيتهم احكاما مستقيمة وشرائع صادقة فرائض ووصايا صالحة.
وعرّفتهم سبتك المقدس وامرتهم بوصايا وفرائض وشرائع عن يد موسى عبدك.
واعطيتهم خبزا من السماء لجوعهم واخرجت لهم ماء من الصخرة لعطشهم وقلت لهم ان يدخلوا ويرثوا الارض التي رفعت يدك ان تعطيهم اياها
ولكنهم بغوا هم وآباؤنا وصلّبوا رقابهم ولم يسمعوا لوصاياك
وأبوا الاستماع ولم يذكروا عجائبك التي صنعت معهم وصلّبوا رقابهم وعند تمردهم اقاموا رئيسا ليرجعوا الى عبوديتهم. وانت اله غفور وحنان ورحيم طويل الروح وكثير الرحمة فلم تتركهم.
مع انهم عملوا لانفسهم عجلا مسبوكا وقالوا هذا الهك الذي اخرجك من مصر وعملوا اهانة عظيمة
انت برحمتك الكثيرة لم تتركهم في البرية ولم يزل عنهم عمود السحاب نهارا لهدايتهم في الطريق ولا عمود النار ليلا ليضيء لهم في الطريق التي يسيرون فيها.
واعطيتهم روحك الصالح لتعليمهم ولم تمنع منّك عن افواههم واعطيتهم ماء لعطشهم
وعلتهم اربعين سنة في البرية فلم يحتاجوا. لم تبل ثيابهم ولم تتورّم ارجلهم.
واعطيتهم ممالك وشعوبا وفرقتهم الى جهات فامتلكوا ارض سيحون وارض ملك حشبون وارض عوج ملك باشان.
واكثرت بنيهم كنجوم السماء واتيت بهم الى الارض التي قلت لآبائهم ان يدخوا ويرثوها.
فدخل البنون وورثوا الارض واخضعت لهم سكان ارض الكنعانيين ودفعتهم ليدهم مع ملوكهم وشعوب الارض ليعملوا بهم حسب ارادتهم.
وأخذوا مدنا حصينة وارضا سمينة وورثوا بيوتا ملآنة كل خير وآبارا محفورة وكروما وزيتونا واشجارا مثمرة بكثرة فأكلوا وشبعوا وسمنوا وتلذذوا بخيرك العظيم
وعصوا وتمردوا عليك وطرحوا شريعتك وراء ظهورهم وقتلوا انبياءك الذين اشهدوا عليهم ليردوهم اليك وعملوا اهانة عظيمة.
فدفعتهم ليد مضايقيهم فضايقوهم وفي وقت ضيقهم صرخوا اليك وانت من السماء سمعت وحسب مراحمك الكثيرة اعطيتهم مخلصين خلّصوهم من يد مضايقيهم.
ولكن لما استراحوا رجعوا الى عمل الشر قدامك فتركتهم بيد اعدائهم فتسلطوا عليهم ثم رجعوا وصرخوا اليك وانت من السماء سمعت وانقذتهم حسب مراحمك الكثيرة احيانا كثيرة.
واشهدت عليهم لتردهم الى شريعتك. واما هم فبغوا ولم يسمعوا لوصاياك واخطأوا ضد احكامك التي اذا عملها انسان يحيا بها. واعطوا كتفا معاندة وصلّبوا رقابهم ولم يسمعوا.
فاحتملتهم سنين كثيرة واشهدت عليهم بروحك عن يد انبيائك فلم يصغوا فدفعتهم ليد شعوب الاراضي.
ولكن لاجل مراحمك الكثيرة لم تفنهم ولم تتركهم لانك اله حنّان ورحيم
والآن يا الهنا الاله العظيم الجبار المخوف حافظ العهد والرحمة لا تصغر لديك كل المشقات التي اصابتنا نحن وملوكنا ورؤساءنا وكهنتنا وانبياءنا وآباءنا وكل شعبك من ايام ملوك اشور الى هذا اليوم.
وانت بار في كل ما اتى علينا لانك عملت بالحق ونحن اذنبنا.
وملوكنا ورؤساؤنا وكهنتنا وآباؤنا لم يعملوا شريعتك ولا اصغوا الى وصاياك وشهاداتك التي اشهدتها عليهم
وهم لم يعبدوك في مملكتهم وفي خيرك الكثير الذي اعطيتهم وفي الارض الواسعة السمينة التي جعلتها امامهم ولم يرجعوا عن اعمالهم الرديّة.
ها نحن اليوم عبيد والارض التي اعطيت لآبائنا ليأكلوا اثمارها وخيرها ها نحن عبيد فيها.
وغلاتها كثيرة للملوك الذين جعلتهم علينا لاجل خطايانا وهم يتسلطون على اجسادنا وعلى بهائمنا حسب ارادتهم ونحن في كرب عظيم.
ومن اجل كل ذلك نحن نقطع ميثاقا ونكتبه. ورؤساؤنا ولاويّونا وكهنتنا يختمون
والذين ختموا هم نحميا الترشاثا ابن حكليا وصدقيا
وسرايا وعزريا ويرميا
وفشحور وامريا وملكيا
وحطوش وشبنيا وملّوخ
وحاريم ومريموث وعوبديا
ودانيال وجنثون وباروخ
ومشلام وابيا وميامين
ومعزيا وبلجاي وشمعيا. هؤلاء هم الكهنة.
واللاويون يشوع بن ازنيا وبنوي من بني حيناداد وقدميئيل
واخوتهم شبنيا وهوديا وقليطا وفلايا وحانان
وميخا ورحوب وحشبيا
وزكور وشربيا وشبنيا
وهوديا وباني وبنينو
رؤوس الشعب فرعوش وفحث موآب وعيلام وزتو وباني
وبنّي وعزجد وبيباي
وادونيا وبغواي وعادين
واطير وحزقيا وعزور
وهوديا وحشوم وبيصاي
وحاريف وعناثوث ونيباي
ومجفيعاش ومشلام وحزير
ومشزبئيل وصادوق ويدوع
وفلطيا وحانان وعنايا
وهوشع وحننيا وحشوب
وهلوحيش وفلحا وشوبيق
ورحوم وحشبنا ومعسيا
واخيّا وحانان وعانان
وملّوخ وحريم وبعنة
وباقي الشعب والكهنة واللاويين والبوابين والمغنين والنثينيم وكل الذين انفصلوا من شعوب الاراضي الى شريعة الله ونسائهم وبنيهم وبناتهم كل اصحاب المعرفة والفهم
لصقوا باخوتهم وعظمائهم ودخلوا في قسم وحلف ان يسيروا في شريعة الله التي أعطيت عن يد موسى عبد الله وان يحفظوا ويعملوا جميع وصايا الرب سيدنا واحكامه وفرائضه
وان لا نعطي بناتنا لشعوب الارض ولا ناخذ بناتهم لبنينا.
وشعوب الارض الذين يأتون بالبضائع وكل طعام يوم السبت للبيع لا نأخذ منهم في سبت ولا في يوم مقدس وان نترك السنة السابعة والمطالبة بكل دين.
واقمنا على انفسنا فرائض ان نجعل على انفسنا ثلث شاقل كل سنة لخدمة بيت الهنا
لخبز الوجوه والتقدمة الدائمة والمحرقة الدائمة والسبوت والاهلّة والمواسم والاقداس وذبائح الخطية للتكفير عن اسرائيل ولكل عمل بيت الهنا.
والقينا قرعا على قربان الحطب بين الكهنة واللاويين والشعب لادخاله الى بيت الهنا حسب بيوت آبائنا في اوقات معينة سنة فسنة لاجل احراقه على مذبح الرب الهنا كما هو مكتوب في الشريعة
ولادخال باكورات ارضنا وباكورات ثمر كل شجرة سنة فسنة الى بيت الرب
وابكار بنينا وبهائمنا كما هو مكتوب في الشريعة وابكار بقرنا وغنمنا لاحضارها الى بيت الهنا الى الكهنة الخادمين في بيت الهنا.
وان نأتي باوائل عجيننا ورفائعنا واثمار كل شجرة من الخمر والزيت الى الكهنة الى مخادع بيت الهنا وبعشر ارضنا الى اللاويين واللاويون هم الذين يعشرون في جميع مدن فلاحتنا.
ويكون الكاهن ابن هرون مع اللاويين حين يعشر اللاويون ويصعد اللاويون عشر الاعشار الى بيت الهنا الى المخادع الى بيت الخزينة.
لان بني اسرائيل وبني لاوي ياتون برفيعة القمح والخمر والزيت الى المخادع وهناك آنية القدس والكهنة الخادمون والبوابون والمغنون ولا نترك بيت الهنا
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible