Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
11:5
11:8
11:10
11:11
11:13
11:19
11:24
11:26
11:27
11:29
11:30
11:32
11:33
см.:Пс.77:30-31;
11:34
Глава 33
33:1
33:2
33:5
33:10
33:12
33:13
33:17
33:19
33:20
33:21
33:22
33:23
33:24
33:25
33:26
33:27
33:28
33:29
33:30
33:32
33:33
33:34
33:36
см.:Чис.20:1:22;
33:39
33:41
33:42
33:45
33:46
33:51
33:56
И бы́ша лю́дiе ро́пщуще зла́я предъ Го́сподемъ: и слы́ша Госпо́дь и разгнѣ́вася гнѣ́вомъ, и разгорѣ́ся въ ни́хъ о́гнь от Го́спода и потреби́ ча́сть нѣ́кую от полка́.
И возопи́ша лю́дiе къ Моисе́ю: и помоли́ся Моисе́й къ Го́споду, и преста́ о́гнь.
И прозва́ся и́мя мѣ́сту тому́ Запале́нiе: я́ко разгорѣ́ся въ ни́хъ о́гнь от Го́спода.
И о́бщiй наро́дъ и́же въ ни́хъ похотѣ́ша похотѣ́нiемъ: и сѣ́дше пла́кахуся сы́нове Изра́илевы и реко́ша: кто́ ны напита́етъ мя́сы?
Помяну́хомъ ры́бы, я́же ядо́хомъ въ земли́ Еги́петстѣй ту́не, и огурцы́ и ды́ни, лу́къ и червле́ный лу́къ и чесно́къ:
ны́нѣ же душа́ на́ша изсо́хла, ничто́же то́чiю ма́нна предъ очи́ма на́шима.
Ма́нна же бя́ше а́ки сѣ́мя корiа́ндрово, и ви́дъ ея́ я́ко ви́дъ криста́лла:
и исхожда́ху лю́дiе и собира́ху, и меля́ху въ же́рновахъ и толца́ху въ сту́пахъ, и варя́ху въ горшка́хъ и творя́ху изъ нея́ потре́бники: и бя́ше вку́съ ея́, я́ко вку́съ муки́ пря́жены съ еле́емъ:
и егда́ схожда́ше роса́ на по́лкъ но́щiю, схожда́ше ма́нна на́нь.
И услы́ша Моисе́й пла́чущихся и́хъ въ со́нмѣхъ свои́хъ, коего́ждо и́хъ предъ свои́ми две́рьми: и разгнѣ́вася Госпо́дь гнѣ́вомъ зѣло́, и предъ Моисе́омъ бя́ше зло́.
И рече́ Моисе́й ко Го́споду: вску́ю озло́билъ еси́ раба́ Твоего́? И почто́ не обрѣто́хъ благода́ти предъ Тобо́ю, е́же возложи́ти устремле́нiе люді́й си́хъ на мя́?
Еда́ а́зъ во утро́бѣ зача́хъ вся́ лю́ди сiя́? Или́ а́зъ роди́хъ я́? Я́ко глаго́леши ми́: возми́ и́хъ въ нѣ́дра твоя́, я́коже дои́лица но́ситъ дои́мыя, въ зе́млю, е́юже кля́лся еси́ отце́мъ и́хъ:
отку́ду мнѣ́ мяса́ да́ти всѣ́мъ лю́демъ си́мъ? Я́ко пла́чутъ на мя́, глаго́люще: да́ждь на́мъ мяса́, да яди́мъ:
не возмогу́ а́зъ еди́нъ води́ти люді́й си́хъ, я́ко тя́жко мнѣ́ е́сть сло́во сiе́:
а́ще же та́ко Ты́ твори́ши мнѣ́, то́ убі́й мя́ убiе́нiемъ, а́ще обрѣто́хъ благода́ть предъ Тобо́ю, да не ви́жу озлобле́нiя моего́.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: собери́ Ми се́дмьдесятъ муже́й от ста́рецъ Изра́илевыхъ, и́хже ты́ са́мъ вѣ́си, я́ко ті́и су́ть ста́рцы людсті́и и книго́чiя и́хъ: и да приведе́ши я́ ко ски́нiи свидѣ́нiя, и да ста́нутъ та́мо съ тобо́ю:
и сни́ду и возглаго́лю та́мо съ тобо́ю, и уйму́ от Ду́ха, и́же въ тебѣ́, и возложу́ на ня́: да подъи́мутъ съ тобо́ю устремле́нiе люді́й, и не бу́деши води́ти и́хъ ты́ еди́нъ:
и лю́демъ рече́ши: очи́ститеся нау́трiе, и снѣ́сте мяса́, я́ко пла́кастеся предъ Го́сподемъ, глаго́люще: кто́ ны напита́етъ мя́сы? Я́ко добро́ на́мъ бы́сть во Еги́птѣ: и да́стъ Госпо́дь ва́мъ мяса́ я́сти, и снѣ́сте мяса́:
не еди́нъ де́нь я́сти бу́дете, ни два́, ни пя́ть дні́й, ни де́сять дні́й, ниже́ два́десять дні́й:
до ме́сяца дні́й я́сти бу́дете, до́ндеже изы́детъ изъ но́здрiй ва́шихъ: и бу́детъ ва́мъ въ ме́рзость, я́ко не покори́стеся Го́споду, И́же е́сть въ ва́съ, и пла́кастеся предъ Ни́мъ, глаго́люще: вску́ю бѣ́ на́мъ изы́ти изъ Еги́пта?
И рече́ Моисе́й: ше́сть со́тъ ты́сящъ пѣ́шихъ люді́й, въ ни́хже а́зъ е́смь, и Ты́ ре́клъ еси́: мяса́ и́мъ да́мъ я́сти, и бу́дутъ я́сти ме́сяцъ дні́й:
еда́ о́вцы и волы́ зако́лются и́мъ, и дово́лно бу́детъ и́мъ? Или́ вся́ ры́бы морскі́я соберу́тся и́мъ, и дово́лно бу́детъ и́мъ?
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю: еда́ рука́ Госпо́дня не дово́лна бу́детъ? Ны́нѣ уразумѣ́еши, а́ще пости́гнетъ тя́ сло́во Мое́, или́ ни́.
И изы́де Моисе́й и глаго́ла лю́демъ словеса́ Госпо́дня: и собра́ се́дмьдесятъ муже́й от ста́рецъ людски́хъ, и поста́ви я́ о́крестъ ски́нiи.
И сни́де Госпо́дь во о́блацѣ и глаго́ла къ нему́: и уя́ от Ду́ха, и́же на не́мъ, и возложи́ на се́дмьдесятъ муже́й ста́рецъ: егда́ же препочи́ Ду́хъ на ни́хъ, и проро́чествоваша, и ктому́ не приложи́ша.
И оста́шася два́ му́жа въ полцѣ́: и́мя еди́ному Елда́дъ, и и́мя второ́му Мода́дъ: и препочи́ на ни́хъ Ду́хъ. И сі́и бѣ́ша от впи́санныхъ, и не прiидо́ша ко ски́нiи, и проро́чествоваша въ полцѣ́.
И прите́къ ю́ноша возвѣсти́ Моисе́ю, и рече́, глаго́ля: Елда́дъ и Мода́дъ проро́чествуютъ въ полцѣ́хъ.
И отвѣща́въ Иису́съ Нави́нъ, предстоя́й Моисе́ю избра́нный ему́, рече́: го́споди мо́й Моисе́ю, запрети́ и́мъ.
И рече́ ему́ Моисе́й: еда́ ревну́еши ты́ мнѣ́? И кто́ да́стъ всѣ́мъ лю́демъ Госпо́днимъ [бы́ти] проро́ки, егда́ да́стъ Госпо́дь Ду́ха Своего́ на ни́хъ?
И и́де Моисе́й въ по́лкъ са́мъ и ста́рцы Изра́илтестiи.
И ду́хъ изы́де от Го́спода, и изведе́ кра́стели изъ мо́ря и наведе́ на по́лкъ де́нь хо́ду отсю́ду и де́нь хо́ду отону́ду, о́крестъ полка́ я́ко на два́ ла́ктя от земли́.
И воста́вше лю́дiе ве́сь де́нь и всю́ но́щь, и ве́сь де́нь нау́трiе, и собра́ша кра́стели: и́же ма́ло, собра́ де́сять спу́дъ: и изсуши́ша себѣ́ сушани́цы о́крестъ полка́.
И мяса́ бя́ху и́мъ еще́ въ зубѣ́хъ и́хъ, пре́жде оскудѣ́нiя, и Госпо́дь разгнѣ́вася зѣло́ на лю́ди, и порази́ Госпо́дь лю́ди я́звою вели́кою зѣло́:
и прозва́ся и́мя мѣ́сту тому́ Гро́бы похотѣ́нiя: я́ко та́мо погребо́ша люді́й похотѣ́вшихъ.
[И] воздвиго́шася лю́дiе от Гробо́въ похотѣ́нiя во Асиро́ѳъ, и бы́ша лю́дiе во Асиро́ѳѣ.
И сі́и ста́нове сыно́въ Изра́илевыхъ, егда́ изыдо́ша изъ земли́ Еги́петскiя съ си́лою свое́ю руко́ю Моисе́овою и Ааро́нею.
И написа́ Моисе́й воздвиже́нiя и́хъ и ста́ны и́хъ, по словеси́ Госпо́дню. И сі́и ста́нове ше́ствiя и́хъ:
воздвиго́шася от Рамессы́ въ ме́сяцъ пе́рвый, въ пятыйна́десять де́нь пе́рваго ме́сяца: нау́трiе Па́схи изыдо́ша сы́нове Изра́илтестiи руко́ю высо́кою предъ всѣ́ми Еги́птяны:
и Еги́птяне погреба́ху уме́ршыя от ни́хъ вся́, я́же изби́ Госпо́дь вся́каго пе́рвенца въ земли́ Еги́петстѣй: и въ бозѣ́хъ и́хъ сотвори́ отмще́нiе Госпо́дь.
И воздви́гшеся сы́нове Изра́илевы от Рамессы́, ополчи́шася въ Сокхо́ѳѣ:
и воздви́гшеся от Сокхо́ѳа, ополчи́шася въ Вуѳа́нѣ, и́же е́сть ча́сть нѣ́кая пусты́ни:
и воздвиго́шася от Вуѳа́на, и ополчи́шася во у́стiи Иро́ѳа, и́же е́сть пря́мо Веельсепфо́ну, и ополчи́шася пря́мо Магдо́лу:
и воздвиго́шася пря́мо Иро́ѳу, и проидо́ша среди́ мо́ря въ пусты́ню: и идо́ша путе́мъ три́ дни́ въ пусты́ни ті́и, и ополчи́шася въ Го́рькостехъ.
И воздвиго́шася от Го́рькостей и прiидо́ша въ Ели́мъ: и въ Ели́мѣ [бы́ша] двана́десять исто́чники во́дъ, и се́дмьдесятъ сте́блiй фи́никовъ, и ополчи́шася у воды́ та́мо.
И воздвиго́шася от Ели́ма и ополчи́шася у мо́ря Чермна́го:
и воздвиго́шася от мо́ря Чермна́го и ополчи́шася въ пусты́ни Си́нъ:
и воздвиго́шася от пусты́ни Си́нъ и ополчи́шася въ Рафа́кѣ:
и воздвиго́шася от Рафа́ка и ополчи́шася въ Елу́сѣ:
и воздвиго́шася от Елу́са и ополчи́шася въ Рафиди́нѣ: и не бы́сть та́мо воды́ лю́демъ пи́ти.
И воздвиго́шася от Рафиди́на и ополчи́шася въ пусты́ни Сина́:
и воздвиго́шася от пусты́ни Сина́ и ополчи́шася во Гробѣ́хъ похотѣ́нiя:
и воздвиго́шася от Гробо́въ похотѣ́нiя и ополчи́шася во Асиро́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Асиро́ѳа и ополчи́шася въ Раѳа́мѣ:
и воздвиго́шася от Раѳа́ма и ополчи́шася въ Ремно́нъ-Фаре́сѣ:
и воздвиго́шася от Ремно́нъ-Фаре́са и ополчи́шася въ Лемво́нѣ:
и воздвиго́шася от Лемво́на и ополчи́шася въ Ресса́нѣ:
и воздвиго́шася от Ресса́на и ополчи́шася въ Макелла́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Макелла́ѳа и ополчи́шася во Арсафа́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Арсафа́ѳа горы́ и ополчи́шася въ Харада́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Харада́ѳа и ополчи́шася въ Макидо́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Макидо́ѳа и ополчи́шася въ Катаа́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Катаа́ѳа и ополчи́шася во Ѳара́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Ѳара́ѳа и ополчи́шася въ Маѳе́ккѣ:
и воздвиго́шася от Маѳе́кка и ополчи́шася во Аселмо́нѣ:
и воздвиго́шася от Аселмо́на и ополчи́шася въ Масуру́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Масуру́ѳа и ополчи́шася въ Ванакка́нѣ:
и воздвиго́шася от Ванакка́на и ополчи́шася въ горѣ́ Гадда́дъ:
и воздвиго́шася от горы́ Гадда́дъ и ополчи́шася во Етева́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Етева́ѳа и ополчи́шася во Евро́нѣ:
и воздвиго́шася от Евро́на и ополчи́шася въ Гесiо́нъ-Га́верѣ:
и воздвиго́шася от Гесiо́нъ-Га́вера и ополчи́шася въ пусты́ни Си́нъ: и воздвиго́шася от пусты́ни Си́нъ и ополчи́шася въ пусты́ни Фара́ни, я́же е́сть Ка́дисъ:
и воздвиго́шася от Ка́диса и ополчи́шася въ горѣ́ О́ръ бли́зъ земли́ Едо́мли.
И взы́де Ааро́нъ жре́цъ на го́ру О́ръ повелѣ́нiемъ Госпо́днимъ, и у́мре та́мо въ четыредеся́тое лѣ́то изше́ствiя сыно́въ Изра́илевыхъ изъ земли́ Еги́петскiя, ме́сяца пя́таго въ пе́рвый де́нь ме́сяца.
И Ааро́нъ бя́ше ста́ два́десяти тре́хъ лѣ́тъ, егда́ у́мре въ горѣ́ О́ръ.
И услы́ша Ханане́й ца́рь Ара́дскiй, и се́й живя́ше въ земли́ Ханаа́ни, егда́ вхожда́ху сы́нове Изра́илевы.
И воздвиго́шася от горы́ О́ръ и ополчи́шася въ Селмо́нѣ:
и воздвиго́шася от Селмо́на и ополчи́шася въ Фино́нѣ:
и воздвиго́шася от Фино́на и ополчи́шася во Ово́ѳѣ:
и воздвиго́шася от Ово́ѳа и ополчи́шася въ Гаи́, объ ону́ страну́ предѣ́лъ Моа́влихъ:
и воздвиго́шася от Гаи́ и ополчи́шася въ Дево́нъ-Га́дѣ:
и воздвиго́шася от Дево́нъ-Га́да и ополчи́шася въ Гелмо́нъ-Девлаѳаи́мѣ:
и воздвиго́шася от Гелмо́нъ-Девлаѳаи́ма и ополчи́шася въ гора́хъ Авари́млихъ пря́мо Нава́ву:
и воздвиго́шася от го́ръ Авари́млихъ и ополчи́шася на за́падѣ Моа́вли, у Иорда́на при Иерихо́нѣ:
и воздвиго́шася от за́пада Моа́вля и ополчи́шася у Иорда́на, между́ Есимо́ѳомъ, до Велсатти́ма на за́пады Моа́ва.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю въ за́падѣ Моа́ва у Иорда́на при Иерихо́нѣ, глаго́ля:
глаго́ли сыно́мъ Изра́илевымъ и рече́ши къ ни́мъ: вы́ прехо́дите Иорда́нъ въ зе́млю Ханаа́ню,
и погуби́те вся́ живу́щыя на земли́ от лица́ ва́шего, и разруши́те стражбы́ и́хъ, и вся́ и́долы излiя́нныя и́хъ сокруши́те я́, и вся́ ка́пища и́хъ разруши́те,
и погуби́те вся́ живу́щыя на земли́, и всели́теся въ ню́: ва́мъ бо да́хъ зе́млю и́хъ по жре́бiю:
и наслѣ́дите зе́млю и́хъ жре́бiемъ по племена́мъ ва́шымъ: мно́гимъ умно́жите одержа́нiе и́хъ, и ма́лымъ ума́лите одержа́нiе и́хъ: въ не́же изы́детъ и́мя его́, та́мо да бу́детъ жре́бiй его́: по племена́мъ оте́чествiй ва́шихъ наслѣ́дите:
а́ще же не погубите́ живу́щихъ на земли́ от лица́ ва́шего, бу́дутъ, и́хже оста́вите от ни́хъ, остны́ во очесѣ́хъ ва́шихъ и стрѣ́лы въ ре́брахъ ва́шихъ, и совражду́ютъ ва́мъ на земли́, на не́йже вы́ вселите́ся:
и бу́детъ я́коже умы́слихъ сотвори́ти о́нѣмъ, то́ сотворю́ ва́мъ.
1 Ропот Израиля, захотевшего египетских кушаний; 16 Господь посылает им перепелов до пресыщения и поражает ропотников.
Народ стал роптать вслух Господа; и Господь услышал, и воспламенился гнев Его, и возгорелся у них огонь Господень, и начал истреблять край стана.
И возопил народ к Моисею; и помолился Моисей Господу, и утих огонь.
И нарекли имя месту сему: Тавера*, потому что возгорелся у них огонь Господень. //*Горение.
Пришельцы между ними стали обнаруживать прихоти; а с ними и сыны Израилевы сидели и плакали и говорили: кто накормит нас мясом?
Мы помним рыбу, которую в Египте мы ели даром, огурцы и дыни, и лук, и репчатый лук и чеснок;
а ныне душа наша изнывает; ничего нет, только манна в глазах наших.
Манна же была подобна кориандровому семени, видом, как бдолах;
народ ходил и собирал ее, и молол в жерновах или толок в ступе, и варил в котле, и делал из нее лепешки; вкус же ее подобен был вкусу лепешек с елеем.
И когда роса сходила на стан ночью, тогда сходила на него и манна.
Моисей слышал, что народ плачет в семействах своих, каждый у дверей шатра своего; и сильно воспламенился гнев Господень, и прискорбно было для Моисея.
И сказал Моисей Господу: для чего Ты мучишь раба Твоего? и почему я не нашел милости пред очами Твоими, что Ты возложил на меня бремя всего народа сего?
разве я носил во чреве весь народ сей, и разве я родил его, что Ты говоришь мне: неси его на руках твоих, как нянька носит ребенка, в землю, которую Ты с клятвою обещал отцам его?
откуда мне взять мяса, чтобы дать всему народу сему? ибо они плачут предо мною и говорят: дай нам есть мяса.
Я один не могу нести всего народа сего, потому что он тяжел для меня;
когда Ты так поступаешь со мною, то лучше умертви меня, если я нашел милость пред очами Твоими, чтобы мне не видеть бедствия моего.
И сказал Господь Моисею: собери Мне семьдесят мужей из старейшин Израилевых, которых ты знаешь, что они старейшины и надзиратели его, и возьми их к скинии собрания, чтобы они стали там с тобою;
Я сойду, и буду говорить там с тобою, и возьму от Духа, Который на тебе, и возложу на них, чтобы они несли с тобою бремя народа, а не один ты носил.
Народу же скажи: очиститесь к завтрашнему дню, и будете есть мясо; так как вы плакали вслух Господа и говорили: кто накормит нас мясом? хорошо нам было в Египте, – то и даст вам Господь мясо, и будете есть [мясо]:
не один день будете есть, не два дня, не пять дней, не десять дней и не двадцать дней,
но целый месяц [будете есть], пока не пойдет оно из ноздрей ваших и не сделается для вас отвратительным, за то, что вы презрели Господа, Который среди вас, и плакали пред Ним, говоря: для чего было нам выходить из Египта?
И сказал Моисей: шестьсот тысяч пеших в народе сем, среди которого я нахожусь; а Ты говоришь: Я дам им мясо, и будут есть целый месяц!
заколоть ли всех овец и волов, чтобы им было довольно? или вся рыба морская соберется, чтобы удовлетворить их?
И сказал Господь Моисею: разве рука Господня коротка? ныне ты увидишь, сбудется ли слово Мое тебе, или нет?
Моисей вышел и сказал народу слова Господни, и собрал семьдесят мужей из старейшин народа и поставил их около скинии.
И сошел Господь в облаке, и говорил с ним, и взял от Духа, Который на нем, и дал семидесяти мужам старейшинам. И когда почил на них Дух, они стали пророчествовать, но потом перестали.
Двое из мужей оставались в стане, одному имя Елдад, а другому имя Модад; но и на них почил Дух [они были из числа записанных, только не выходили к скинии], и они пророчествовали в стане.
И прибежал отрок, и донес Моисею, и сказал: Елдад и Модад пророчествуют в стане.
В ответ на это Иисус, сын Навин, служитель Моисея, один из избранных его, сказал: господин мой Моисей! запрети им.
Но Моисей сказал ему: не ревнуешь ли ты за меня? о, если бы все в народе Господнем были пророками, когда бы Господь послал Духа Своего на них!
И возвратился Моисей в стан, он и старейшины Израилевы.
И поднялся ветер от Господа, и принес от моря перепелов, и набросал их около стана, на путь дня по одну сторону и на путь дня по другую сторону около стана, на два почти локтя от земли.
И встал народ, и весь тот день, и всю ночь, и весь следующий день собирали перепелов; и кто мало собирал, тот собрал десять хомеров; и разложили их для себя вокруг стана.
Мясо еще было в зубах их и не было еще съедено, как гнев Господень возгорелся на народ, и поразил Господь народ весьма великою язвою.
И нарекли имя месту сему: Киброт-Гаттаава*, ибо там похоронили прихотливый народ. //*Гробы прихоти.
От Киброт-Гаттаавы двинулся народ в Асироф, и остановился в Асирофе.
1 Перечисление остановок Израиля от Египта до Моава; 50 Господь поручает Моисею разделить Ханаан по жребию между коленами Израилевыми по их численности.
Вот станы сынов Израилевых, которые вышли из земли Египетской по ополчениям своим, под начальством Моисея и Аарона.
Моисей, по повелению Господню, описал путешествие их по станам их, и вот станы путешествия их:
из Раамсеса отправились они в первый месяц, в пятнадцатый день первого месяца; на другой день Пасхи вышли сыны Израилевы под рукою высокою в глазах всего Египта;
между тем Египтяне хоронили всех первенцев, которых поразил у них Господь, и над богами их Господь совершил суд.
Так отправились сыны Израилевы из Раамсеса и расположились станом в Сокхофе.
И отправились из Сокхофа и расположились станом в Ефаме, что на краю пустыни.
И отправились из Ефама и обратились к Пи-Гахирофу, что пред Ваал-Цефоном, и расположились станом пред Мигдолом.
Отправившись от Гахирофа, прошли среди моря в пустыню, и шли три дня пути пустынею Ефам, и расположились станом в Мерре.
И отправились из Мерры и пришли в Елим; в Елиме же [было] двенадцать источников воды и семьдесят финиковых дерев, и расположились там станом.
И отправились из Елима и расположились станом у Чермного моря.
И отправились от Чермного моря и расположились станом в пустыне Син.
И отправились из пустыни Син и расположились станом в Дофке.
И отправились из Дофки и расположились станом в Алуше.
И отправились из Алуша и расположились станом в Рефидиме, и не было там воды, чтобы пить народу.
И отправились из Рефидима и расположились станом в пустыне Синайской.
И отправились из пустыни Синайской и расположились станом в Киброт-Гаттааве.
И отправились из Киброт-Гаттаавы и расположились станом в Асирофе.
И отправились из Асирофа и расположились станом в Рифме.
И отправились из Рифмы и расположились станом в Римнон-Фареце.
И отправились из Римнон-Фареца и расположились станом в Ливне.
И отправились из Ливны и расположились станом в Риссе.
И отправились из Риссы и расположились станом в Кегелафе.
И отправились из Кегелафы и расположились станом на горе Шафер.
И отправились от горы Шафер и расположились станом в Хараде.
И отправились из Харады и расположились станом в Макелофе.
И отправились из Макелофа и расположились станом в Тахафе.
И отправились из Тахафа и расположились станом в Тарахе.
И отправились из Тараха и расположились станом в Мифке.
И отправились из Мифки и расположились станом в Хашмоне.
И отправились из Хашмоны и расположились станом в Мосерофе.
И отправились из Мосерофа и расположились станом в Бене-Яакане.
И отправились из Бене-Яакана и расположились станом в Хор-Агидгаде.
И отправились из Хор-Агидгада и расположились станом в Иотвафе.
И отправились от Иотвафы и расположились станом в Авроне.
И отправились из Аврона и расположились станом в Ецион-Гавере.
И отправились из Ецион-Гавера и расположились станом в пустыне Син. [Отправившись из пустыни Син, расположились станом в пустыне Фаран,] она же Кадес.
И отправились из Кадеса и расположились станом на горе Ор, у пределов земли Едомской.
И взошел Аарон священник на гору Ор по повелению Господню и умер там в сороковой год по исшествии сынов Израилевых из земли Египетской, в пятый месяц, в первый день месяца;
Аарон был ста двадцати трех лет, когда умер на горе Ор.
Ханаанский царь Арада, который жил к югу земли Ханаанской, услышал тогда, что идут сыны Израилевы.
И отправились они от горы Ор и расположились станом в Салмоне.
И отправились из Салмона и расположились станом в Пуноне.
И отправились из Пунона и расположились станом в Овофе.
И отправились из Овофа и расположились станом в Ийм-Авариме, на пределах Моава.
И отправились из Ийма и расположились станом в Дивон-Гаде.
И отправились из Дивон-Гада и расположились станом в Алмон-Дивлафаиме.
И отправились из Алмон-Дивлафаима и расположились станом на горах Аваримских пред Нево.
И отправились от гор Аваримских и расположились станом на равнинах Моавитских у Иордана, против Иерихона;
они расположились станом у Иордана от Беф-Иешимофа до Аве-Ситтима на равнинах Моавитских.
И сказал Господь Моисею на равнинах Моавитских у Иордана, против Иерихона, говоря:
объяви сынам Израилевым и скажи им: когда перейдете через Иордан в землю Ханаанскую,
то прогони́те от себя всех жителей земли и истребите все изображения их, и всех литых идолов их истребите и все высоты их разорите;
и возьмите во владение землю и поселитесь на ней, ибо Я вам даю землю сию во владение;
и разделите землю по жребию на уделы племенам вашим: многочисленному дайте удел более, а малочисленному дай удел менее; кому где выйдет жребий, там ему и будет удел; по коленам отцов ваших возьмите себе уделы;
если же вы не прогоните от себя жителей земли, то оставшиеся из них будут тернами для глаз ваших и иглами для боков ваших и будут теснить вас на земле, в которой вы будете жить,
и тогда, что Я вознамерился сделать им, сделаю вам.
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Ва қавм шикоят карда, дар гӯши Парвардигор суханони бад гуфтанд; ва Парвардигор инро шунида, хашмаш аланга зад, ва оташи Парвардигор дар миёни онҳо даргирифта, канори бошишгоҳро сӯзонид.
Ва қавм сӯи Мусо фарёд заданд; ва Мусо сӯи Парвардигор дуо гуфт, ва оташ хомӯш шуд.
Ва он маконро Табъира ном монданд, зеро ки дар миёни онҳо оташи Парвардигор даргирифт.
Ва издиҳоми бегонаҳое ки дар миёни онҳо буданд, ҳавасбозӣ зоҳир намуданд, ва банӣ Исроил низ боз гириста, гуфтанд: «Кист, ки моро гӯшт бихӯронад!
Моҳиро, ки дар Миср муфт мехӯрдем, ва бодиринг, ва харбуза, ва тара, ва пиёз, ва сирро ёд мекунем.
Ва алҳол ҷисми мо хушк шудааст, чизе барои хӯрдан нест, фақат ин манн пеши чашмони мост».
Ва манн мисли тухми кашниҷ буд, ва намудаш мислӣ намуди самғи хушбӯй.
Қавм гардиш карда, онро мечиданд, ва бо дастос ос мекарданд, ё дар ҳован мекӯфтанд, ва дар дег мепухтанд, ва кулчаҳо аз он месохтанд; ва таъми он мисли таъми кулчаи равғанин буд.
Ва ҳангоме ки бар бошишгоҳ шабона шабнам меборид, манн бар он меборид.
Ва Мусо қавмро шунид, ки бо аҳли оилаи худ, ҳар яке назди дари хаймаи худ гиря мекунанд; ва хашми Парвардигор бағоят аланга зада буд, ва ин дар назари Мусо андӯҳовар буд.
Ва Мусо ба Парвардигор гуфт: «Чаро ба бандаи Худ бадӣ кардӣ? Ва чаро дар назарат илтифот наёфтам, ки бори тамоми ин қавмро бар ман гузоштӣ?
Оё ман тамоми ин қавмро ҳомила шудаам, ва оё ман онҳоро зоидаам, ки ту ба ман мегӯӣ: ́Мисли дояе ки бачаи ширмакро мебардорад, ту онҳоро дар оғӯши худ гирифта, ба замине бибар́, ки Ту онро ба падаронашон қасам хӯрда ваъда кардаӣ?
Ман гӯшт аз куҷо пайдо кунам, то ки ба тамоми ин қавм бидиҳам? Зеро ки онҳо пеши ман гиря карда, мегӯянд: ́Ба мо гӯшт бидеҳ, ки бихӯрем́.
Ман танҳо наметавонам бори тамоми ин қавмро бардорам, зеро ки ин барои ман бениҳоят вазнин аст.
Ва модоме ки Ту бо ман чунин рафтор менамоӣ, беҳтар аст, ки маро бикушӣ, – агар дар назарат илтифот ёфта бошам, – то ки ман бадбахтии худро набинам».
Ва Парвардигор ба Мусо гуфт: «Ҳафтод нафар аз пирони Исроил, ки ту онҳоро мешиносӣ, ки пирони қавм ва нозиронашон мебошанд, барои Ман ҷамъ кун, ва онҳоро назди хаймаи ҷомеъ биёр, то ки дар он ҷо бо ту биистанд.
Ва Ман фурӯд омада, дар он ҷо бо ту сухан хоҳам ронд, ва аз Рӯҳе ки бар туст, гирифта бар онҳо хоҳам гузошт, то ки онҳо бо ту бори ин қавмро бардоранд, ва ту танҳо нахоҳӣ бардошт.
Ва ба қавм бигӯ: ́Барои фардо омода шавед, ва гӯшт хоҳед хӯрд, зеро ки дар гӯши Парвардигор гириста гуфтаед: кист, ки моро гӯшт бихӯронад? Чунки дар Миср барои мо хуб буд, – пас, Парвардигор ба шумо гӯшт хоҳад дод, то ки бихӯред.
На як рӯз хоҳед хурд, ва на ду рӯз, ва на панҷ рӯз, ва на даҳ рӯз, ва на бист рӯз,
балки тамоми моҳ, то ки он аз бинии шумо барояд ва барои шумо нафратангез шавад, чунки аз Парвардигор, ки дар миёни шумост, нафрат намудед, ва пеши Ӯ гиря карда гуфтед: чаро аз Миср берун омадем?́»
Ва Мусо гуфт: «Қавме ки ман дар миёни онҳоям, шашсад ҳазор нафар пиёдаанд, ва Ту мегӯӣ: ́Ман ба онҳо гӯшт хоҳам дод, то ки моҳи тамом бихӯранд́.
Агар ҳамаи гӯсфандон ва говон барои онҳо кушта шавад, оё ин барояшон кифоят мекунад? Агар ҳамаи моҳиёни баҳр барои онҳо чамъ карда шавад, оё ин барояшон кифоят мекунад?»
Ва Парвардигор ба Мусо гуфт: «Оё дасти Парвардигор кӯтоҳ аст? Алҳол хоҳӣ дид, ки оё суханам бар ту ба амал меояд ё не».
Ва Мусо берун омада, суханони Парвардигорро ба қавм гуфт, ва аз пирони қавм ҳафтод нафар ҷамъ карда, онҳоро дар гирду пеши хайма гузошт.
Ва Парвардигор дар абр фурӯд омада, ба ӯ сухан ронд, ва аз Рӯҳе ки бар ӯ буд, гирифта, бар ҳафтод нафар пирон кӯчонид; ва ҳангоме ки Рӯҳ бар онҳо қарор гирифт, нубувват карданд, вале давом надоданд.
Ва ду нафар аз пирон дар бошишгоҳ монданд, ки номи яке Элдод буд, ва номи дигаре Медод; ва бар онҳо низ Рӯҳ қарор гирифт, зеро ки онҳо аз ҷумлаи навишташудагон буданд, ва агарчи назди хайма набаромаданд, дар бошишгоҳ нубувват карданд.
Ва амраде давида омад, ва ба Мусо хабар дода, гуфт: «Элдод ва Медод дар бошишгоҳ нубувват пайғамбарӣ мекунанд».
Ва Еҳушаъ ибни Нун, ки аз айёми ҷавонияш хизматгузори Мусо буд, ҷавоб гардонида, гуфт: «Хоҷаам Мусо! Онҳоро манъ намо».
Вале Мусо ба вай гуфт: «Оё ту барои ман рашк мебарӣ? Кошки тамоми қавми Парвардигор анбиё мебуданд, ва Парвардигор Рӯҳи худро бар онҳо равона мекард!»
Ва Мусо бо пирони Исроил ба бошишгоҳ баргашт.
Ва боде бо амри Парвардигор бархоста, бедонаҳоро аз ҷониби баҳр овард, ва онҳоро дар атрофи бошишгоҳ, тақрибан якрӯза роҳ ба ин тараф ва якрӯза роҳ ба он тараф, пароканда кард, дар сурате ки парвозашон тақрибан ду араш аз рӯи замин болотар буд.
Ва қавм бархоста, тамоми он рӯз ва тамоми шабаш ва тамоми рӯзи дигар бедонаҳоро ҷамъ карданд; ва касе ки кам чида буд, даҳ ғарам ҷамъ кард, ва онҳоро дар атрофи бошишгоҳ барои худ паҳн карданд.
Гӯшт ҳанӯз дар миёни дандонҳошон буд, пеш аз он ки хоида фурӯ баранд, хашми Парвардигор бар қавм аланга зад, ва Парвардигор қавмро бо вабои бағоят азиме зарба зад.
Ва он маконро Қибрӯт-Ҳатааво ном монданд, зеро ки дар он ҷо қавми ҳавасбозро дафн карданд.
Аз Қибрӯт-Ҳатааво қавм ба Ҳасирӯт кӯч карданд, ва дар Ҳасирӯт ӯрду заданд.
Ин аст сафарҳои банӣ Исроил, ки аз Миср бо фавҷҳои худ, бо сардории Мусо ва Ҳорун берун омаданд.
Ва Мусо ҷойҳои баромади онҳоро барои сафарҳошон, ки ба фармони Парвардигор ба амал оварданд, навишт; ва ин аст сафарҳои онҳо аз рӯи ҷойҳои баромадашон:
Ва онҳо аз Раамсис дар моҳи якум, дар рӯзи понздаҳуми моҳи якум кӯч карданд; фардои фисҳ банӣ Исроил бо дасти баланд, пеши назари ҳамаи мисриён берун омаданд.
Ва мисриён ҳамаи нахустзодагонро, ки Парвардигор дар миёни онҳо кушта буд, гӯр мекарданд; ва бар худоёни онҳо Парвардигор доварӣ намуд.
Ва банӣ Исроил аз Раамсис кӯч карда, дар Суккӯт ӯрду заданд.
Ва аз Суккӯт кӯч карда, дар Этом, ки дар кинори биёбон аст, ӯрду заданд.
Ва аз Этом кӯч карда, ба Фӣ-Ҳаҳирӯт, ки пеши Баал-Сафӯн аст, баргаштанд, ва пеши Миҷдӯл ӯрду заданд.
Ва аз Фӣ-Хаҳирӯт кӯч карда, аз даруни баҳр ба биёбон гузаштанд; ва дар биёбони Этом се рӯз роҳ паймуда, дар Мора ӯрду заданд.
Ва аз Мора кӯч карда, ба Элим расиданд; ва дар Элим дувоздаҳ чашмаи об ва ҳафтод дарахти хурмо буд, ва дар он ҷо ӯрду заданд.
Ва аз Элим кӯч карда, назди баҳри Қулзум ӯрду заданд.
Ва аз баҳри Қулзум кӯч карда, дар биёбони Син ӯрду заданд.
Ва аз биёбони Син кӯч карда, дар Дофқо ӯрду заданд.
Ва аз Дофқо кӯч карда, дар Олуш ӯрду заданд.
Ва аз Олуш кӯч карда, дар Рафидим ӯрду заданд; ва дар он ҷо об набуд, ки қавм бинӯшанд.
Ва аз Рафидим кӯч карда, дар биёбони Сино ӯрду заданд.
Ва аз биёбони Сино кӯч карда, дар Қибрӯт-Ҳатааво ӯрду заданд.
Ва аз Қибрӯт-Ҳатааво кӯч карда, дар Ҳасирӯт ӯрду заданд.
Ва аз Ҳасирӯт кӯч карда, дар Ритмо ӯрду заданд.
Ва аз Ритмо кӯч карда, дар Риммӯн-Форас ӯрду заданд.
Ва аз Риммӯн-Форас кӯч карда, дар Либно ӯрду заданд.
Ва аз Либно кӯч карда, дар Риссо ӯрду заданд.
Ва аз Риссо кӯч карда, дар Қаҳелото ӯрду заданд.
Ва аз Қаҳёлото кӯч карда, дар Ҳар-Шофар ӯрду задацд.
Ва аз Ҳар-Шофар кӯч карда, дар Ҳародо ӯрду заданд.
Ва аз Ҳародо кӯч карда, дар Мақҳелӯт ӯрду заданд.
Ва аз Мақҳелӯт кӯч карда, дар Тоҳат ӯрду заданд.
Ва аз Тоҳат кӯч карда, дар Тораҳ ӯрду заданд.
Ва аз Тораҳ кӯч карда, дар Митқо ӯрду заданд.
Ва аз Митқо кӯч карда, дар Ҳашмӯно ӯрду заданд.
Ва аз Ҳашмӯно кӯч карда, дар Мӯсирӯт ӯрду заданд.
Ва аз Мӯсирӯт кӯч карда, дар Банӣ Яъқон ӯрду заданд.
Ва аз Банӣ Яъқон кӯч карда, дар Ҳӯр-Ҳаҷидҷод ӯрду заданд.
Ва аз Ҳӯр-Ҳаҷидҷод кӯч карда, дар Ётвото ӯрду заданд.
Ва аз Ётвото кӯч карда, дар Абрӯно ӯрду заданд.
Ва аз Абрӯно кӯч карда, дар Эсйӯн-Ҷобар ӯрду заданд.
Ва аз Эсйӯн-Ҷобар кӯч карда, дар биёбони Син, ки Қодеш бошад, ӯрду заданд.
Ва аз Қодеш кӯч карда, дар кӯҳи Ҳӯр, ки дар канори замини Адӯм аст, ӯрду заданд.
Ва Ҳоруни коҳин мувофиқи фармони Парвардигор бар кӯҳи Ҳӯр баромада, дар соли чилуми берун омадани банӣ Исроил аз замини Миср, дар моҳи панҷум, дар рӯзи якуми моҳ дар он ҷо вафот ёфт.
Ва Ҳорун саду бисту сесола буд, ки дар кӯҳи Ҳӯр мурд.
Ва Канъонӣ, подшоҳи Арод, ки дар ҷануби замини Канъон сокин буд, аз омадани банӣ Исроил хабар ёфт.
Ва аз кӯҳи Ҳӯр кӯч карда, дар Салмӯна ӯрду заданд.
Ва аз Салмӯна кӯч карда, дар Фунӯн ӯрду заданд.
Ва аз Фунӯн кӯч карда, дар Ӯбӯт ӯрду заданд.
Ва аз Ӯбӯт кӯч карда, дар Ийе-Аборим, дар ҳудуди Мӯоб ӯрду заданд.
Ва аз Ийим кӯч карда, дар Дибӯн-Ҷод ӯрду заданд.
Ва аз Дибӯн-Ҷод кӯч карда, дар Алмӯн-Диблотоймо ӯрду заданд.
Ва аз Алмӯн-Диблотоймо кӯч карда, дар кӯҳҳои Аборим, пеши Набӯ ӯрду заданд.
Ва аз кӯҳҳои Аборим кӯч карда, дар даштҳои Мӯоб, назди Урдун, дар рӯ ба рӯи Ериҳӯ ӯрду заданд.
Ва назди Урдун, аз Байт-Ешимӯт то Обил-Шиттим, дар даштҳои Мӯоб ӯрду заданд.
Ва Парвардигор ба Мусо дар даштҳои Мӯоб, назди Урдун, дар рӯ ба рӯи Ериҳӯ сухан ронда, гуфт:
́Ба банӣ Исроил сухан ронда, ба онҳо бигӯ: вақте ки шумо аз Урдун ба замини Канъон гузаред,
ҳамаи сокинони он заминро аз пеши худ бадар биронед, ва ҳамаи ҳайкалҳои нақшини онҳоро нест кунед, ва ҳамаи бутҳои рехтаи онҳоро бишканед, ва ҳамаи баландиҳои онҳоро хароб кунед.
Ва заминро ба соҳибии худ дароварда, дар он сокин шавед, зеро ки Ман ин заминро ба шумо додам, то ки онро соҳибӣ намоед.
Ва заминро ба воситаи қуръа ба қабилаҳои худ ҳамчун мулк тақсим кунед: ба онҳое ки сершуморанд, мулкашонро бештар бидиҳед, ба онҳое ки камшуморанд, мулкашонро камтар бидиҳед; маконе ки мувофиқи қуръа ба касе барояд, аз они вай хоҳад буд; мулкҳоро аз рӯи сибтҳои падарони худ бигиред.
Валекин агар шумо сокинони заминро аз пеши худ бадар наронед, касоне ки шумо аз миёни онҳо боқӣ мегузоред, мисли милҳо дар чашмони шумо ва мисли хорҳо дар паҳлӯҳои шумо хоҳанд буд, ва шуморо бар замине ки дар он сокин шудаед, ба танг хоҳанд овард.
Ва чунин воқеъ хоҳад шуд, ки он чи Ман ният доштам бо онҳо бикунам, бо шумо хоҳам кард́.