Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
23:1
23:2
23:3
23:4
23:5
23:6
23:9
см.:Втор.33:28;
23:11
23:12
см.:Втор.32:31;
23:13
23:15
23:16
23:17
23:18
23:20
23:23
23:26
23:27
23:29
23:30
И рече́ Валаа́мъ къ Вала́ку: сози́жди мнѣ́ здѣ́ се́дмь тре́бищъ, и угото́вай мнѣ́ здѣ́ се́дмь телце́въ и се́дмь овно́въ.
И сотвори́ Вала́къ, я́коже рече́ ему́ Валаа́мъ: и вознесе́ телца́ и овна́ на тре́бище.
И рече́ Валаа́мъ къ Вала́ку: ста́ни у тре́бы своея́, и пойду́, а́ще яви́тся мнѣ́ Бо́гъ въ срѣ́тенiе, и сло́во, е́же мнѣ́ ука́жетъ, повѣ́мъ тебѣ́. И ста́ Вала́къ у тре́бы своея́.
И Валаа́мъ и́де вопроси́ти Бо́га, и и́де пря́мо: и яви́ся Бо́гъ Валаа́му. И рече́ къ нему́ Валаа́мъ: се́дмь тре́бищъ изгото́вихъ и возложи́хъ телца́ и овна́ на тре́бище.
И вложи́ Бо́гъ сло́во во уста́ Валаа́му и рече́: возврати́вся къ Вала́ку та́ко глаго́ли.
И возврати́ся къ нему́: о́нъ же стоя́ше у всесожже́нiй свои́хъ, и вси́ кня́зи Моа́вли съ ни́мъ: и бы́сть Ду́хъ Бо́жiй на не́мъ.
И воспрiи́мъ при́тчу свою́ рече́: от Месопота́мiи приведе́ мя Вала́къ ца́рь Моа́вль, от го́ръ восто́чныхъ, глаго́ля: гряди́, проклени́ ми Иа́кова, и гряди́, проклени́ ми Изра́иля:
что́ проклену́, его́же не клене́тъ Госпо́дь? Или́ что́ зло́ реку́, его́же не злосло́витъ Бо́гъ?
Я́ко от верха́ го́ръ узрю́ его́ и от хо́лмъ проуразумѣ́ю его́: се́, лю́дiе еди́ни населя́тся и со язы́ки не вмѣня́тся:
кто́ изслѣ́дитъ сѣ́мя Иа́ковле? И кто́ изочте́тъ со́нмы Изра́иля? Да у́мретъ душа́ моя́ въ душа́хъ пра́ведныхъ, и бу́ди сѣ́мя мое́, я́коже сѣ́мя и́хъ.
И рече́ Вала́къ къ Валаа́му: что́ сотвори́лъ еси́ ми́? На прокля́тiе вра́гъ мои́хъ призва́хъ тя́, и се́, благослови́лъ еси́ [я́] благослове́нiемъ.
И рече́ Валаа́мъ къ Вала́ку: не ели́ка ли вло́житъ Бо́гъ во уста́ моя́, сiе́ сохраню́ глаго́лати?
И рече́ къ нему́ Вала́къ: пойди́ еще́ со мно́ю на мѣ́сто и́но, съ него́же не у́зриши и́хъ отту́ду, но ра́звѣ ча́сть нѣ́кую и́хъ у́зриши, всѣ́хъ же не у́зриши, и проклени́ ми и́хъ отту́ду.
И поя́ его́ на стра́жу села́, на ве́рхъ Исте́санаго, и созда́ та́мо се́дмь тре́бищъ, и возложи́ телца́ и овна́ на тре́бище.
И рече́ Валаа́мъ къ Вала́ку: ста́ни у тре́бы своея́, а́зъ же пойду́ вопроси́ти Бо́га.
И срѣ́те Бо́гъ Валаа́ма, и вложи́ сло́во во уста́ ему́ и рече́: возврати́ся къ Вала́ку, и рече́ши сiя́.
И возврати́ся къ нему́: о́нъ же стоя́ше у всесожже́нiй свои́хъ, и вси́ кня́зи Моа́вли съ ни́мъ. И рече́ ему́ Вала́къ: что́ глаго́ла Госпо́дь?
И воспрiи́мъ при́тчу свою́, рече́: воста́ни, Вала́къ, и послу́шай, внуши́ свидѣ́тель, сы́не Сепфо́ровъ:
не я́ко человѣ́къ Бо́гъ коле́блется, ниже́ я́ко сы́нъ человѣ́ческiй измѣня́ется: То́й глаго́лаше, не сотвори́тъ ли? Рече́тъ, и не пребу́детъ ли?
Се́, благословля́ти приведе́нъ е́смь: благословлю́, и не отвращу́:
не бу́детъ труда́ во Иа́ковѣ, ниже́ у́зрится болѣ́знь во Изра́или: Госпо́дь Бо́гъ его́ съ ни́мъ, сла́ва ца́рская на не́мъ:
Бо́гъ изведы́й его́ изъ Еги́пта, я́коже сла́ва единоро́га въ не́мъ:
нѣ́сть бо вражбы́ во Иа́ковѣ, ниже́ волхвова́нiя во Изра́или: во вре́мя нарече́тся Иа́кову и Изра́илю, что́ соверши́тъ Бо́гъ:
се́, лю́дiе я́ко льви́чища воста́нутъ, и я́ко ле́въ вознесе́тся: не у́снетъ, до́ндеже снѣ́стъ ло́въ и кро́вь посѣ́ченыхъ испiе́тъ.
И рече́ Вала́къ къ Валаа́му: ни кля́твами мнѣ́ клени́ и́хъ, ниже́ благослове́нiемъ благослови́ и́хъ.
И отвѣща́въ Валаа́мъ, рече́ къ Вала́ку: не рѣ́хъ ли ти́, глаго́ля: сло́во, е́же а́ще возглаго́летъ Бо́гъ, сiе́ сотворю́?
И рече́ Вала́къ къ Валаа́му: гряди́, пойму́ тя на мѣ́сто и́но, а́ще уго́дно бу́детъ Бо́гу, и проклени́ ми и́хъ отту́ду.
И поя́ Вала́къ Валаа́ма на ве́рхъ Фого́ра, простира́ющася въ пусты́ню.
И рече́ Валаа́мъ къ Вала́ку: сози́жди мнѣ́ здѣ́ се́дмь тре́бищъ, и угото́вай мнѣ́ здѣ́ се́дмь телце́въ и се́дмь овно́въ.
И сотвори́ Вала́къ, я́коже рече́ ему́ Валаа́мъ: и вознесе́ телца́ и овна́ на тре́бище.
καὶ εἶπεν Βαλααμ τῷ Βαλακ οἰκοδόμησόν μοι ἐνταῦθα ἑπτὰ βωμοὺς καὶ ἑτοίμασόν μοι ἐνταῦθα ἑπτὰ μόσχους καὶ ἑπτὰ κριούς
καὶ ἐποίησεν Βαλακ ὃν τρόπον εἶπεν αὐτῷ Βαλααμ καὶ ἀνήνεγκεν μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν
καὶ εἶπεν Βαλααμ πρὸς Βαλακ παράστηθι ἐπὶ τῆς θυσίας σου καὶ πορεύσομαι εἴ μοι φανεῖται ὁ θεὸς ἐν συναντήσει καὶ ῥῆμα ὃ ἐάν μοι δείξῃ ἀναγγελῶ σοι καὶ παρέστη Βαλακ ἐπὶ τῆς θυσίας αὐτοῦ καὶ Βαλααμ ἐπορεύθη ἐπερωτῆσαι τὸν θεὸν καὶ ἐπορεύθη εὐθεῖαν
καὶ ἐφάνη ὁ θεὸς τῷ Βαλααμ καὶ εἶπεν πρὸς αὐτὸν Βαλααμ τοὺς ἑπτὰ βωμοὺς ἡτοίμασα καὶ ἀνεβίβασα μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν
καὶ ἐνέβαλεν ὁ θεὸς ῥῆμα εἰς τὸ στόμα Βαλααμ καὶ εἶπεν ἐπιστραφεὶς πρὸς Βαλακ οὕτως λαλήσεις
καὶ ἀπεστράφη πρὸς αὐτόν καὶ ὅδε ἐφειστήκει ἐπὶ τῶν ὁλοκαυτωμάτων αὐτοῦ καὶ πάντες οἱ ἄρχοντες Μωαβ μετ᾿ αὐτοῦ
καὶ ἐγενήθη πνεῦμα θεοῦ ἐπ᾿ αὐτῷ καὶ ἀναλαβὼν τὴν παραβολὴν αὐτοῦ εἶπεν ἐκ Μεσοποταμίας μετεπέμψατό με Βαλακ βασιλεὺς Μωαβ ἐξ ὀρέων ἀπ᾿ ἀνατολῶν λέγων δεῦρο ἄρασαί μοι τὸν Ιακωβ καὶ δεῦρο ἐπικατάρασαί μοι τὸν Ισραηλ
τί ἀράσωμαι ὃν μὴ καταρᾶται κύριος ἢ τί καταράσωμαι ὃν μὴ καταρᾶται ὁ θεός
ὅτι ἀπὸ κορυφῆς ὀρέων ὄψομαι αὐτὸν καὶ ἀπὸ βουνῶν προσνοήσω αὐτόν ἰδοὺ λαὸς μόνος κατοικήσει καὶ ἐν ἔθνεσιν οὐ συλλογισθήσεται
τίς ἐξηκριβάσατο τὸ σπέρμα Ιακωβ καὶ τίς ἐξαριθμήσεται δήμους Ισραηλ ἀποθάνοι ἡ ψυχή μου ἐν ψυχαῖς δικαίων καὶ γένοιτο τὸ σπέρμα μου ὡς τὸ σπέρμα τούτων
καὶ εἶπεν Βαλακ πρὸς Βαλααμ τί πεποίηκάς μοι εἰς κατάρασιν ἐχθρῶν μου κέκληκά σε καὶ ἰδοὺ εὐλόγηκας εὐλογίαν
καὶ εἶπεν Βαλααμ πρὸς Βαλακ οὐχὶ ὅσα ἐὰν ἐμβάλῃ ὁ θεὸς εἰς τὸ στόμα μου τοῦτο φυλάξω λαλῆσαι
καὶ εἶπεν πρὸς αὐτὸν Βαλακ δεῦρο ἔτι μετ᾿ ἐμοῦ εἰς τόπον ἄλλον ἐξ ὧν οὐκ ὄψῃ αὐτὸν ἐκεῖθεν ἀλλ᾿ ἢ μέρος τι αὐτοῦ ὄψῃ πάντας δὲ οὐ μὴ ἴδῃς καὶ κατάρασαί μοι αὐτὸν ἐκεῖθεν
καὶ παρέλαβεν αὐτὸν εἰς ἀγροῦ σκοπιὰν ἐπὶ κορυφὴν λελαξευμένου καὶ ᾠκοδόμησεν ἐκεῖ ἑπτὰ βωμοὺς καὶ ἀνεβίβασεν μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν
καὶ εἶπεν Βαλααμ πρὸς Βαλακ παράστηθι ἐπὶ τῆς θυσίας σου ἐγὼ δὲ πορεύσομαι ἐπερωτῆσαι τὸν θεόν
καὶ συνήντησεν ὁ θεὸς τῷ Βαλααμ καὶ ἐνέβαλεν ῥῆμα εἰς τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ εἶπεν ἀποστράφητι πρὸς Βαλακ καὶ τάδε λαλήσεις
καὶ ἀπεστράφη πρὸς αὐτόν καὶ ὅδε ἐφειστήκει ἐπὶ τῆς ὁλοκαυτώσεως αὐτοῦ καὶ πάντες οἱ ἄρχοντες Μωαβ μετ᾿ αὐτοῦ καὶ εἶπεν αὐτῷ Βαλακ τί ἐλάλησεν κύριος
καὶ ἀναλαβὼν τὴν παραβολὴν αὐτοῦ εἶπεν ἀνάστηθι Βαλακ καὶ ἄκουε ἐνώτισαι μάρτυς υἱὸς Σεπφωρ
οὐχ ὡς ἄνθρωπος ὁ θεὸς διαρτηθῆναι οὐδὲ ὡς υἱὸς ἀνθρώπου ἀπειληθῆναι αὐτὸς εἴπας οὐχὶ ποιήσει λαλήσει καὶ οὐχὶ ἐμμενεῖ
ἰδοὺ εὐλογεῖν παρείλημμαι εὐλογήσω καὶ οὐ μὴ ἀποστρέψω
οὐκ ἔσται μόχθος ἐν Ιακωβ οὐδὲ ὀφθήσεται πόνος ἐν Ισραηλ κύριος ὁ θεὸς αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ τὰ ἔνδοξα ἀρχόντων ἐν αὐτῷ
θεὸς ὁ ἐξαγαγὼν αὐτοὺς ἐξ Αἰγύπτου ὡς δόξα μονοκέρωτος αὐτῷ
οὐ γάρ ἐστιν οἰωνισμὸς ἐν Ιακωβ οὐδὲ μαντεία ἐν Ισραηλ κατὰ καιρὸν ῥηθήσεται Ιακωβ καὶ τῷ Ισραηλ τί ἐπιτελέσει ὁ θεός
ἰδοὺ λαὸς ὡς σκύμνος ἀναστήσεται καὶ ὡς λέων γαυριωθήσεται οὐ κοιμηθήσεται ἕως φάγῃ θήραν καὶ αἷμα τραυματιῶν πίεται
καὶ εἶπεν Βαλακ πρὸς Βαλααμ οὔτε κατάραις καταράσῃ μοι αὐτὸν οὔτε εὐλογῶν μὴ εὐλογήσῃς αὐτόν
καὶ ἀποκριθεὶς Βαλααμ εἶπεν τῷ Βαλακ οὐκ ἐλάλησά σοι λέγων τὸ ῥῆμα ὃ ἐὰν λαλήσῃ ὁ θεός τοῦτο ποιήσω
καὶ εἶπεν Βαλακ πρὸς Βαλααμ δεῦρο παραλάβω σε εἰς τόπον ἄλλον εἰ ἀρέσει τῷ θεῷ καὶ καταρᾶσαί μοι αὐτὸν ἐκεῖθεν
καὶ παρέλαβεν Βαλακ τὸν Βαλααμ ἐπὶ κορυφὴν τοῦ Φογωρ τὸ παρατεῖνον εἰς τὴν ἔρημον
καὶ εἶπεν Βαλααμ πρὸς Βαλακ οἰκοδόμησόν μοι ὧδε ἑπτὰ βωμοὺς καὶ ἑτοίμασόν μοι ὧδε ἑπτὰ μόσχους καὶ ἑπτὰ κριούς
καὶ ἐποίησεν Βαλακ καθάπερ εἶπεν αὐτῷ Βαλααμ καὶ ἀνήνεγκεν μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Ва Билъом ба Болоқ гуфт: «Дар ин ҷо барои ман ҳафт қурбонгоҳ бино намо, ва ҳафт наргову ҳафт қӯчқор барои ман дар ин ҷо тайёр кун».
Ва Болоқ ончунон ки Билъом гуфт, ба амал овард, ва Болоқу Билъом бар ҳар қурбонгоҳ наргове ва қӯчқоре тақдим карданд.
Ва Билъом ба Болоқ гуфт: «Назди қурбонии сӯхтании худ биист, ва ман меравам: шояд, Парвардигор ба пешвози ман биёяд, ва ҳар чи Ӯ ба ман зоҳир намояд, ба ту хоҳам гуфт». Ва ӯ ба баландие баромад.
Ва Худо ба Билъом дучор омад, ва вай ба Ӯ гуфт: «Ҳафт қурбонгоҳ ороста кардам ва бар ҳар қурбонгоҳ наргове ва қӯчқоре тақдим намудам».
Ва Парвардигор сухане ба даҳони Билъом гузошта, гуфт: «Назди Болоқ баргард, ва чунин бигӯ».
Ва ӯ назди вай баргашт, ва инак, вай бо ҳамаи сарварони Мӯоб назди қурбонии сӯхтании худ истода буд.
Ва ӯ масали худро оварда, гуфт: «Болоқ, подшоҳи Мӯоб, маро аз Арам, аз кӯҳҳои шарқ овард: ́Биё, Яъқубро барои ман лаънат намо, ва биё, Исроилро дуои бад бикун!́
Чӣ гуна лаънат намоям, дар сурате ки Худо лаънат нанамудааст? Ва чӣ гуна дуои бад кунам, дар сурате ки Парвардигор дуои бад нафармудааст?
Зеро ки аз сари харсангҳо вайро мебинам, ва аз болои талҳо вайро мушоҳида менамоям: инак, қавмест, ки ба танҳоӣ манзил мегирад, ва дар миёни халқҳо худро ҳисоб намекунад.
Кист, ки ғубори Яъқубро тавонад бишуморад, ва хоки Исроилро ба ҳисоб оварад? Бигзор ҷони ман бо фавти росткорон бимирад, ва охирати оқибати ман мисли оқибати онҳо бошад!»
Ва Болоқ ба Билъом гуфт: «Ба ман чӣ кардӣ? Туро овардам, то ки душманонамро лаънат намоӣ, вале ту инак, баракат медиҳӣ!»
Ва ӯ ҷавоб гардонида, гуфт: «Ман, охир, он чиро, ки Парвардигор ба даҳонам мегузорад, бояд айнан бигӯям».
Ва Болоқ ба ӯ гуфт: «Лутфан, бо ман ба макони дигаре биё, ки аз он ҷо онҳоро хоҳӣ дид, фақат як қисми онҳоро хоҳӣ дид, вале ҳамаи онҳоро нахоҳӣ дид, ва аз он ҷо онҳоро барои ман лаънат намо».
Ва ӯро ба майдони Сӯфим, бар қуллаи Фисҷа бурд; ва ҳафт қурбонгоҳ бино кард, ва бар ҳар қурбонгоҳ наргове ва қӯчқоре тақдим намуд.
Ва ба Болоқ гуфт: «Дар ин ҷо назди қурбонии сӯхтании худ биист, вале ман дар он ҷо мулоқот хоҳам кард».
Ва Парвардигор бо Билъом мулоқот намуд ва сухане ба даҳони ӯ гузошта, гуфт: «Назди Болоқ баргард ва чунин бигӯ».
Ва ӯ назди вай омад, ва инак, вай назди қурбонии сӯхтании худ бо сарварони Мӯоб истода буд, ва Болоқ аз ӯ пурсид: «Парвардигор чӣ гуфт?»
Ва ӯ масали худро оварда, гуфт: «Бархез, эй Болоқ, ва бишнав, ба ман гӯш деҳ, эй писари Сипӯр!
Худо одамизод нест, ки дурӯғ бигӯяд, ва писари одам нест, ки аз ваъдаи худ пушаймон шавад: оё Ӯ сухане мегӯяд – ва ба ҷо намеоварад? Ва оё Ӯ қавле медиҳад – ва иҷро намекунад?
Инак, ман вазифадор шудаам, ки баракат бидиҳам, ва Ӯ баракат додааст, ва ман наметавонам онро дигаргун намоям.
Ӯ гуноҳе дар Яъқуб надидааст, ва ноинсофие дар Исроил мушоҳида накардааст. Парвардигор Худои онҳо бо онҳост, ва нидоҳои шодӣ дар шаъни подшоҳашон дар миёни онҳост.
Худо онҳоро аз Миср берун овард, – Ӯ мисли шохҳои бузи ваҳшӣ пурқувват аст.
Ба яқин, Яъқубро ба ҷодуе ҳоҷат нест, ва Исроилро ба афсуне ҳоҷат нест; ҳар вақт ба Яъқуб ва ба Исроил гуфта хоҳад шуд, ки Худо чӣ корҳо мекунад.
Инак, ин қавм мисли шери мода хоҳанд бархост ва мисли шери нар баланд хоҳанд ҷаст, ва то нахҷирро нахӯранд ва хуни кушташудагонро нанӯшанд, нахоҳанд хобид».
Ва Болоқ ба Билъом гуфт: «Модоме ки наметавонӣ онҳоро лаънат намоӣ, лаънат нанамо, аммо онҳоро баракат ҳам надеҳ».
Ва Билъом ҷавоб гардонида, ба Болоқ гуфт: «Ман, охир, ба ту сухан ронда гуфта будам, ки ҳар он чи Парвардигор бигӯяд, ҳамонро ба амал хоҳам овард».
Ва Болоқ ба Билъом гуфт: «Лутфан, биё, то ки туро ба макони дигаре бибарам; шояд, он ба назари Худо писанд ояд, ва ту аз он ҷо онҳоро барои ман лаънат намоӣ».
Ва Болоқ Билъомро ба қуллаи Фаӯр, ки бар рӯи биёбон қад кашидааст, бурд.
Ва Билъом ба Болоқ гуфт: «Барои ман дар ин ҷо ҳафт қурбонгоҳ бисоз, ва барои ман дар ин ҷо ҳафт наргов ва ҳафт қӯчқор муҳайё намо».
Ва Болоқ ончунон ки Билъом гуфт, амал кард, ва бар ҳар қурбонгоҳ наргове ва қӯчқоре тақдим намуд.