Скрыть
24:12
Церковнославянский (рус)
И ви́дѣвъ Валаа́мъ, я́ко добро́ е́сть предъ Го́сподемъ благословля́ти Изра́иля, не и́де по обы́чаю сво­ему́ въ срѣ́тенiе волхвова́ниемъ, и воз­врати́ лице́ свое́ въ пусты́ню.
И воз­ве́дъ Валаа́мъ о́чи сво­и́, узрѣ́ Изра́иля ополчи́в­шася по племено́мъ: и бы́сть Ду́хъ Бо́жiй на не́мъ.
И воспрiи́мъ при́тчу свою́ рече́: глаго́летъ Валаа́мъ, сы́нъ Вео́ровъ, глаго́летъ человѣ́къ и́стин­но зря́й,
глаго́летъ слу́шаяй словеса́ крѣ́пкаго, и́же видѣ́нiе Бо́жiе ви́дѣ во снѣ́: от­ве́рсты о́чи его́:
ко́ль добри́ до́ми тво­и́, Иа́кове, и ку́щы твоя́, Изра́илю:
я́ко дубра́вы осѣня́ющыя и я́ко са́дiе при­­ рѣка́хъ, и я́ко ку́щы, я́же водрузи́ Госпо́дь, и я́ко ке́дри при­­ вода́хъ:
изы́детъ человѣ́къ от­ сѣ́мене его́, и облада́етъ язы́ки мно́гими: и воз­вы́сит­ся па́че го́га ца́р­ст­во его́, и воз­расте́тъ ца́р­ст­во его́:
Бо́гъ изведе́ его́ изъ Еги́пта, я́коже сла́ва единоро́га ему́: поя́стъ язы́ки вра́гъ сво­и́хъ и то́лщы и́хъ изможди́тъ, и стрѣла́ми сво­и́ми устрѣли́тъ врага́:
воз­ле́гъ почи́ я́ко ле́въ и я́ко ски́менъ: кто́ воз­бу́дитъ его́? благословя́щiи тя́ благослове́ни, и проклина́ющiи тя́ про́кляти.
И разгнѣ́вася Вала́къ на Валаа́ма, и плесну́ рука́ми сво­и́ми, и рече́ Вала́къ къ Валаа́му: кля́ти тя́ врага́ мо­его́ при­­зва́хъ, и се́, благословля́я благослови́лъ еси́ и́хъ въ тре́тiе:
ны́нѣ у́бо бѣжи́ на мѣ́сто свое́: реко́хъ, почту́ тя: и ны́нѣ лиши́ тя Госпо́дь сла́вы.
И рече́ Валаа́мъ къ Вала́ку: и посло́мъ тво­и́мъ, и́хже посла́лъ еси́ ко мнѣ́, не реко́хъ ли, глаго́ля:
а́ще ми́ да́стъ Вала́къ хра́мину свою́ по́лну сребра́ и зла́та, не могу́ преступи́ти сло́ва Бо́жiя, е́же сотвори́ти е́ зло́ или́ добро́ от­ мене́ сама́го: ели́ка а́ще рече́тъ ми́ Бо́гъ, сiя́ воз­глаго́лю?
и ны́нѣ, се́, иду́ до мѣ́ста сво­его́: гряди́, при­­совѣ́тую тебѣ́, что́ сотворя́тъ лю́дiе сі́и лю́демъ тво­и́мъ, въ послѣ́дняя дни́.
И воспрiи́мъ при́тчу свою́ рече́: глаго́летъ Валаа́мъ сы́нъ Вео́ровъ, глаго́летъ человѣ́къ и́стин­но зря́й,
слы́шай словеса́ Бо́жiя, умѣ́я умѣ́нiе вы́шняго и видѣ́нiе Бо́жiе ви́дѣвый во снѣ́: от­ве́рсты о́чи его́:
покажу́ ему́, и не ны́нѣ: ублажа́ю, и не при­­ближа́ет­ся: воз­сiя́етъ звѣзда́ от­ Иа́кова, и воста́нетъ человѣ́къ от­ Изра́иля и погуби́тъ кня́зи Моави́тскiя, и плѣни́тъ вся́ сы́ны Си́ѳовы:
и бу́детъ Едо́мъ наслѣ́дiе, и бу́детъ наслѣ́дiе Иса́въ вра́гъ его́, и Изра́иль сотвори́ крѣ́пость:
и воста́нетъ от­ Иа́кова, и погуби́тъ спаса́емаго от­ гра́да.
И ви́дѣвъ Амали́ка и воспрiи́мъ при́тчу свою́, рече́: нача́ло язы́ковъ Амали́къ, и сѣ́мя и́хъ поги́бнетъ.
И ви́дѣвъ Кенео́на и воспрiи́мъ при́тчу свою́, рече́: си́льно селе́нiе твое́: и а́ще положи́ши на ка́мени гнѣздо́ твое́,
и а́ще бу́детъ Вео́ру гнѣздо́ кова́р­ст­ва, Ассирі́ане плѣня́тъ тя́.
И ви́дѣвъ о́га и воспрiи́мъ при́тчу свою́, рече́: го́ре, го́ре, кто́ жи́въ бу́детъ, егда́ положи́тъ Бо́гъ сiя́?
и изы́дутъ изъ ру́къ китiе́йскихъ, и озло́бятъ Ассу́ра, и озло́бятъ Евре́овъ, и са́ми вку́пѣ поги́бнутъ.
И воста́въ Валаа́мъ отъи́де, воз­врати́вся на мѣ́сто свое́: и Вала́къ отъи́де къ себѣ́.
Синодальный
Валаам увидел, что Господу угодно благословлять Израиля, и не пошел, как прежде, для волхвования, но обратился лицем своим к пустыне.
И взглянул Валаам и увидел Израиля, стоявшего по коленам своим, и был на нем Дух Божий.
И произнес он притчу свою и сказал: говорит Валаам, сын Веоров, говорит муж с открытым оком,
говорит слышащий слова Божии, который видит видения Всемогущего; падает, но открыты глаза его:
как прекрасны шатры твои, Иаков, жилища твои, Израиль!
расстилаются они как долины, как сады при реке, как алойные дерева, насажденные Господом, как кедры при водах;
польется вода из ведр его, и семя его будет как великие воды, превзойдет Агага царь его и возвысится царство его.
Бог вывел его из Египта, быстрота единорога у него, пожирает народы, враждебные ему, раздробляет кости их и стрелами своими разит [врага].
Преклонился, лежит как лев и как львица, кто поднимет его? Благословляющий тебя благословен, и проклинающий тебя проклят!
И воспламенился гнев Валака на Валаама, и всплеснул он руками своими, и сказал Валак Валааму: я призвал тебя проклясть врагов моих, а ты благословляешь их вот уже третий раз;
итак, беги в свое место; я хотел почтить тебя, но вот, Господь лишает тебя чести.
И сказал Валаам Валаку: не говорил ли я послам твоим, которых ты присылал ко мне:
«хотя бы давал мне Валак полный свой дом серебра и золота, не могу преступить повеления Господня, чтобы сделать что-либо доброе или худое по своему произволу: что скажет Господь, то и буду говорить»?
Итак, вот, я иду к народу своему; пойди, я возвещу тебе, что сделает народ сей с народом твоим в последствие времени.
И произнес притчу свою и сказал: говорит Валаам, сын Веоров, говорит муж с открытым оком,
говорит слышащий слова Божии, имеющий ведение от Всевышнего, который видит видения Всемогущего, падает, но открыты очи его.
Вижу Его, но ныне еще нет; зрю Его, но не близко. Восходит звезда от Иакова и восстает жезл от Израиля, и разит князей Моава и сокрушает всех сынов Сифовых.
Едом будет под владением, Сеир будет под владением врагов своих, а Израиль явит силу свою.
Происшедший от Иакова овладеет и погубит оставшееся от города.
И увидел он Амалика, и произнес притчу свою, и сказал: первый из народов Амалик, но конец его – гибель.
И увидел он Кенеев, и произнес притчу свою, и сказал: крепко жилище твое, и на скале положено гнездо твое;
но разорен будет Каин, и недолго до того, что Ассур уведет тебя в плен.
И [увидев Ога,] произнес притчу свою, и сказал: горе, [горе,] кто уцелеет, когда наведет сие Бог!
придут корабли от Киттима, и смирят Ассура, и смирят Евера; но и им гибель!
И встал Валаам и пошел обратно в свое место, а Валак также пошел своею дорогою.
Арабский
فلما رأى بلعام انه يحسن في عيني الرب ان يبارك اسرائيل لم ينطلق كالمرة الاولى والثانية ليوافي فألا بل جعل نحو البرية وجهه.

ورفع بلعام عينيه ورأى اسرائيل حالا حسب اسباطه. فكان عليه روح الله

فنطق بمثله وقال. وحي بلعام بن بعور. وحي الرجل المفتوح العينين.

وحي الذي يسمع اقوال الله. الذي يرى رؤيا القدير مطروحا وهو مكشوف العينين.

ما احسن خيامك يا يعقوب مساكنك يا اسرائيل.

كاودية ممتدة كجنّات على نهر كشجرات عود غرسها الرب. كارزات على مياه

يجري ماء من دلائه ويكون زرعه على مياه غزيرة ويتسامى ملكه على اجاج وترتفع مملكته.

الله اخرجه من مصر. له مثل سرعة الرئم. يأكل امما مضايقيه ويقضم عظامهم ويحطم سهامه.

جثم كأسد ربض كلبوة. من يقيمه. مباركك مبارك ولاعنك ملعون

فاشتعل غضب بالاق على بلعام وصفق بيديه وقال بالاق لبلعام. لتشتم اعدائي دعوتك وهوذا انت قد باركتهم الآن ثلاث دفعات.

فالآن اهرب الى مكانك. قلت اكرمك اكراما وهوذا الرب قد منعك عن الكرامه.

فقال بلعام لبالاق ألم اكلم ايضا رسلك الذين ارسلت اليّ قائلا.

ولو اعطاني بالاق ملء بيته فضة وذهبا لا اقدر ان اتجاوز قول الرب لاعمل خيرا او شرا من نفسي. الذي يتكلمه الرب اياه اتكلم.

والآن هوذا انا منطلق الى شعبي. هلم انبئك بما يفعله هذا الشعب بشعبك في آخر الايام

ثم نطق بمثله وقال. وحي بلعام بن بعور. وحي الرجل المفتوح العينين.

وحي الذي يسمع اقوال الله ويعرف معرفة العلي. الذي يرى رؤيا القدير ساقطا وهو مكشوف العينين.

اراه ولكن ليس الآن. ابصره ولكن ليس قريبا. يبرز كوكب من يعقوب ويقوم قضيب من اسرائيل فيحطم طرفي موآب ويهلك كل بني الوغى.

ويكون ادوم ميراثا. ويكون سعير اعداؤه ميراثا. ويصنع اسرائيل ببأس.

ويتسلط الذي من يعقوب ويهلك الشارد من مدينة

ثم رأى عماليق فنطق بمثله وقال. عماليق اول الشعوب واما آخرته فالى الهلاك.

ثم رأى القيني فنطق بمثله وقال. ليكن مسكنك متينا وعشك موضوعا في صخرة.

لكن يكون قاين للدمار حتى متى يستأسرك اشور.

ثم نطق بمثله وقال آه من يعيش حين يفعل ذلك.

وتأتي سفن من ناحية كتيم وتخضع اشور وتخضع عابر فهو ايضا الى الهلاك

ثم قام بلعام وانطلق ورجع الى مكانه. وبالاق ايضا ذهب في طريقه

 Cuando vio Balaam que le parecía bien a Jehová que él bendijera a Israel, no fue, como la primera y la segunda vez, en busca de agüero, sino que puso su rostro hacia el desierto.
Al alzar sus ojos, vio a Israel acampado por tribus, y el espíritu de Dios vino sobre él.
Entonces pronunció esta profecía:

«Dice Balaam hijo de Beor,
dice el varón de ojos abiertos,

dice el que oyó los dichos de Dios,
el que vio la visión del Omnipotente;
caído, pero abiertos los ojos:
¡Cuán hermosas son tus tiendas, Jacob,
y tus habitaciones, Israel!
Como arroyos están extendidas,
como huertos junto al río,
como áloes plantados por Jehová,
como cedros junto a las aguas.
De sus manos destilan aguas,
y su descendencia tiene agua en abundancia.
Su rey es más grande que Agag,
y su reino es engrandecido.
Dios, que lo sacó de Egipto,
tiene fuerzas como de búfalo.
Devora a las naciones enemigas,
desmenuza sus huesos
y las traspasa con sus flechas.
Se agazapa y se echa como un león,
como una leona. ¿Quién lo despertará?
¡Benditos sean los que te bendigan
y malditos los que te maldigan!»

Entonces se encendió la ira de Balac contra Balaam, y batiendo las manos le dijo:

—Para maldecir a mis enemigos te he llamado, pero tú los has bendecido ya tres veces.

Ahora huye a tu lugar; yo dije que te honraría, pero Jehová te ha privado de honra.
Balaam le respondió:

—¿No lo declaré yo también a los mensajeros que me enviaste, diciendo:

“Aunque Balac me diera su casa llena de plata y oro, yo no podré traspasar el dicho de Jehová para hacer cosa buena ni mala de mi arbitrio, pero lo que hable Jehová, eso diré yo”?
Yo me voy ahora a mi pueblo; por tanto, ven, te indicaré lo que este pueblo ha de hacer a tu pueblo en los últimos días.
Entonces pronunció esta profecía:

«Dice Balaam hijo de Beor,
dice el varón de ojos abiertos;

dice el que oyó los dichos de Jehová,
el que sabe la ciencia del Altísimo,
el que vio la visión del Omnipotente;
caído, pero abiertos los ojos:
Lo veo, mas no ahora;
lo contemplo, mas no de cerca:
Saldrá estrella de Jacob,
se levantará cetro de Israel,
y herirá las sienes de Moab
y destruirá a todos los hijos de Set.
Será tomada Edom,
será también tomada Seir por sus enemigos,
Israel realizará grandes prodigios.
De Jacob saldrá el vencedor
y destruirá lo que quede de la ciudad.»

Al ver a Amalec, pronunció esta profecía:

«Amalec es la cabeza de las naciones,
mas al fin perecerá para siempre.»

Al ver al ceneo, pronunció esta profecía:

«Fuerte es tu habitación;
en la peña está tu nido.

Pero el ceneo será destruido,
cuando Asiria te lleve cautivo.»

Después pronunció esta profecía:

«¡Ay!, ¿quién vivirá cuando haga Dios estas cosas?

Vendrán naves de la costa de Quitim,
afligirán a Asiria y afligirán también a Heber,
mas él también perecerá para siempre.»

Entonces se levantó Balaam y se fue de regreso a su lugar, y también Balac se fue por su camino.


Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки