Азбука веры » Би́блия » Чи́сла » гл.30

Чи́сла, Глава 30

Толкования

Толкования главы

30:1

30:2

30:3

см.:Лев.27:2;

30:4

30:5

30:6

30:7

см.:1Цар.1:11;

30:8

30:9

30:10

30:11

30:12

30:13

30:14

30:15

30:16

30:17

Церковнославянский (рус)

И глаго́ла Моисе́й сыно́мъ Изра́илевымъ по всѣ́мъ, ели́ка заповѣ́да Госпо́дь Моисе́ю:

и глаго́ла Моисе́й князе́мъ племе́нъ сыно́въ Изра́илевыхъ, глаго́ля: сiе́ сло́во, е́же повелѣ́ Госпо́дь.

Человѣ́къ человѣ́къ, и́же а́ще обѣща́етъ обѣ́тъ Го́споду, или́ заклене́тся кля́твою, или́ опредѣли́тъ предѣ́ломъ о души́ свое́й, не оскверна́витъ словесе́ своего́: вся́, ели́ка изы́дутъ изъ у́стъ его́, да сотвори́тъ.

А́ще же обѣща́етъ жена́ обѣ́тъ Го́споду, или́ опредѣли́тъ опредѣле́нiе въ дому́ отца́ своего́ въ ю́ности свое́й,

и услы́шитъ оте́цъ ея́ обѣ́ты ея́ и опредѣле́нiя ея́, я́же опредѣли́ на ду́шу свою́, и премолчи́тъ оте́цъ ея́, и да состоя́тся вся́ обѣ́ты ея́, и вся́ опредѣле́нiя, я́же опредѣли́ на ду́шу свою́, да пребу́дутъ е́й.

А́ще же возбране́нiемъ возбрани́тъ оте́цъ ея́, въ о́ньже де́нь услы́шитъ вся́ обѣ́ты ея́ и опредѣле́нiя, я́же опредѣли́ на ду́шу свою́, не состоя́тся: и Госпо́дь очи́ститъ ю́, я́ко возбрани́ оте́цъ ея́.

А́ще же пося́гла за му́жа, и обѣ́ты ея́ на не́й, по опредѣле́нiи у́стъ ея́, ели́ка опредѣли́ на ду́шу свою́,

и услы́шитъ му́жъ ея́, и премолчи́тъ е́й, въ о́ньже де́нь услы́шитъ, и та́ко состоя́тся вся́ обѣ́ты ея́, и опредѣле́нiя ея́, я́же опредѣли́ на ду́шу свою́, да состоя́тся.

А́ще же возбране́нiемъ возбрани́тъ му́жъ ея́, въ о́ньже де́нь услы́шитъ вся́ обѣ́ты ея́ и опредѣле́нiя ея́, я́же опредѣли́ на ду́шу свою́, да не пребу́дутъ, я́ко му́жъ возбрани́ е́й: и Госпо́дь очи́ститъ ю́.

И обѣ́тъ вдови́цы и пущени́цы, ели́ка а́ще обѣща́ютъ на ду́шу свою́, да пребу́дутъ и́мъ.

А́ще же въ дому́ му́жа ея́ обѣ́тъ ея́ или́ опредѣле́нiе, е́же на ду́шу ея́ съ кля́твою,

и услы́шитъ му́жъ ея́, и премолчи́тъ е́й, и не возбрани́тъ е́й, и состоя́тся вся́ обѣ́ты ея́, и вся́ опредѣле́нiя ея́, я́же опредѣли́ на ду́шу свою́ да состоя́тся на ню́.

А́ще же отлуча́я отлучи́тъ му́жъ ея́, въ о́ньже де́нь услы́шитъ, вся́ ели́ка изыдо́ша изъ у́стъ ея́ по обѣ́томъ ея́ и по опредѣле́ниемъ ея́ я́же на ду́шу ея́, не пребу́дутъ е́й: му́жъ бо ея́ отлучи́лъ е́сть, и Госпо́дь очи́ститъ ю́.

Вся́къ обѣ́тъ и вся́ка кля́тва соу́за во е́же озло́бити ду́шу, му́жъ ея́ поста́витъ е́й, и му́жъ ея́ отъи́метъ.

А́ще же молча́ премолчи́тъ е́й де́нь от дне́, и поста́витъ е́й вся́ обѣ́ты ея́, и опредѣле́нiя я́же на не́й, поста́витъ е́й, я́ко умолча́ е́й въ де́нь, въ о́ньже услы́ша.

А́ще же отлуча́я отлучи́тъ му́жъ ея́ по дни́, въ о́ньже услы́ша, и прiи́метъ грѣ́хъ сво́й.

Сiя́ оправда́нiя, ели́ка заповѣ́да Госпо́дь Моисе́ю, между́ му́жемъ и между́ жено́ю его́, и между́ отце́мъ и дще́рiю въ ю́ности ея́, въ дому́ о́тчи.

Украинский (Огієнко)

І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.

І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:

Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,

і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.

А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.

А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,

і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.

А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.

А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.

А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,

а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.

А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.

Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.

А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній;
зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.

Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.

Латинский (Nova Vulgata)

Narravitque Moyses filiis Israel omnia, quae ei Dominus imperarat,

et locutus est ad principes tribuum filiorum Israel: «Iste est sermo, quem praecepit Dominus:

Si quis virorum votum Domino voverit aut se constrinxerit iuramento, non faciet irritum verbum suum, sed omne, quod promisit, implebit.

Mulier, si quippiam voverit Domino aut se constrinxerit iuramento, quae est in domo patris sui et in aetate adhuc puellari,

si cognoverit pater votum, quod pollicita est, aut iuramentum, quo ligavit animam suam, et tacuerit, voti rea erit; quidquid pollicita est aut iuravit, opere complebit.

Sin autem, quo die audierit contradixerit pater, et vota et iuramenta eius irrita erunt; et propitius erit ei Dominus, eo quod contradixerit pater.

Si maritum habuerit et voverit aliquid, aut semel de ore eius verbum egrediens animam eius ligaverit iuramento,

quo die audierit vir eius et non contradixerit, voti rea erit reddetque, quodcumque promiserat.

Sin autem, quo die audierit contradixerit, irritas facit pollicitationes eius verbaque, quibus obstrinxerat animam suam; et propitius erit ei Dominus.

Vidua et repudiata, quidquid voverint, reddent.

Uxor in domo viri cum se voto constrinxerit aut iuramento,

si audierit vir et tacuerit nec contradixerit sponsioni, reddet, quodcumque promiserat.

Sin autem extemplo contradixerit, non tenebitur promissionis rea, quia maritus contradixit, et Dominus ei propitius erit.

Si voverit aut iuramento se constrinxerit, ut per ieiunium affligat animam suam, in arbitrio viri erit, ut faciat sive non faciat.

Quod si audiens vir tacuerit et de die in diem distulerit sententiam, quidquid voverat atque promiserat, reddet, quia, quo die audierat, tacuit.

Sin autem contradixerit, postquam rescivit, portabit ipse iniquitatem eius».

Istae sunt leges, quas constituit Dominus Moysi inter virum et uxorem, inter patrem et filiam, quae in puellari adhuc aetate manet in parentis domo.

Синодальный

Языки

Ответственность за обеты, данные женщинами.

И пересказал Моисей сынам Израилевым все, что повелел Господь Моисею.

И сказал Моисей начальникам колен сынов Израилевых, говоря: вот что повелел Господь:

если кто даст обет Господу, или поклянется клятвою, положив зарок на душу свою, то он не должен нарушать слова своего, но должен исполнить все, что вышло из уст его.

Если женщина даст обет Господу и положит на себя зарок в доме отца своего, в юности своей,

и услышит отец обет ее и зарок, который она положила на душу свою, и промолчит о том отец ее, то все обеты ее состоятся, и всякий зарок ее, который она положила на душу свою, состоится;

если же отец ее, услышав, запретит ей, то все обеты ее и зароки, которые она возложила на душу свою, не состоятся, и Господь простит ей, потому что запретил ей отец ее.

Если она выйдет в замужество, а на ней обет ее, или слово уст ее, которым она связала себя,

и услышит муж ее и, услышав, промолчит: то обеты ее состоятся, и зароки ее, которые она возложила на душу свою, состоятся;

если же муж ее, услышав, запретит ей и отвергнет обет ее, который на ней, и слово уст ее, которым она связала себя, [то они не состоятся, потому что запретил ей муж ее,] и Господь простит ей.

Обет же вдовы и разведенной, какой бы она ни возложила зарок на душу свою, состоится.

Если жена в доме мужа своего дала обет, или возложила зарок на душу свою с клятвою,

и муж ее слышал, и промолчал о том, и не запретил ей, то все обеты ее состоятся, и всякий зарок, который она возложила на душу свою, состоится;

если же муж ее, услышав, отвергнул их, то все вышедшие из уст ее обеты ее и зароки души ее не состоятся: муж ее уничтожил их, и Господь простит ей.

Всякий обет и всякий клятвенный зарок, чтобы смирить душу, муж ее может утвердить, и муж ее может отвергнуть;

если же муж ее молчал о том день за день, то он тем утвердил все обеты ее и все зароки ее, которые на ней, утвердил, потому что он, услышав, молчал о том;

а если [муж] отвергнул их, после того как услышал, то он взял на себя грех ее.

Вот уставы, которые Господь заповедал Моисею об отношении между мужем и женою его, между отцом и дочерью его в юности ее, в доме отца ее.