Скрыть
31:1
31:3
31:4
31:5
31:7
31:9
31:10
31:12
31:13
31:14
31:15
31:18
31:20
31:21
31:22
31:24
31:25
31:26
31:28
31:29
31:31
31:32
31:33
31:34
31:35
31:36
31:37
31:38
31:39
31:40
31:42
31:43
31:44
31:45
31:46
31:47
31:48
31:49
31:51
31:52
31:53
Церковнославянский (рус)
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
от­мсти́ ме́сть сыно́въ Изра́илевыхъ от­ Мадiани́товъ, и послѣди́ при­­ложи́шися къ лю́демъ сво­и́мъ.
И рече́ Моисе́й къ лю́демъ, глаго́ля: вооружи́те от­ ва́съ му́жы и ополчи́теся предъ Го́сподемъ на Мадiа́ма, от­да́ти от­мще́нiе от­ Го́спода Мадiа́му:
ты́сящу от­ пле́мене и ты́сящу от­ пле́мене, от­ всѣ́хъ племе́нъ сыно́въ Изра́илевыхъ, посли́те ополчи́тися.
И сочто́ша от­ ты́сящъ Изра́илевыхъ, по ты́сящи от­ пле́мене, два­на́­де­сять ты́сящъ вооруже́ныхъ на бра́нь.
И посла́ я́ Моисе́й ты́сящу от­ пле́мене и ты́сящу от­ пле́мене съ си́лою и́хъ, и Финее́са сы́на Елеаза́рова сы́на Ааро́на жерца́: и сосу́ды святы́я, и трубы́ зна́мен­ныя въ рука́хъ и́хъ.
И ополчи́шася на Мадiа́ма, я́коже повелѣ́ Госпо́дь Моисе́ю, и изби́ша ве́сь му́жескъ по́лъ:
и царе́й Мадiа́мскихъ уби́ша вку́пѣ съ я́звеными и́хъ, и Еви́на и Роко́ма, и Су́ра и У́ра и Рово́ка, пя́ть царе́й Мадiа́млихъ: и Валаа́ма сы́на Вео́рова уби́ша мече́мъ съ я́звеными и́хъ:
и плѣни́ша же́нъ Мадiа́млихъ и имѣ́нiя и́хъ, и скоты́ и́хъ и вся́ при­­тяжа́нiя и́хъ, и си́лу и́хъ плѣни́ша:
и вся́ гра́ды и́хъ, я́же во обита́нiихъ и́хъ, и ве́си и́хъ пожго́ша огне́мъ,
и взя́ша ве́сь плѣ́нъ и́хъ и вся́ коры́сти и́хъ, от­ человѣ́ка до скота́:
и при­­ведо́ша къ Моисе́ю и ко Елеаза́ру жерцу́ и ко всѣ́мъ сыно́мъ Изра́илевымъ плѣ́нъ и коры́сти и имѣ́нiе въ по́лкъ, во араво́ѳъ Моа́вль, и́же е́сть у Иорда́на при­­ Иерихо́нѣ.
И изы́де Моисе́й и Елеаза́ръ жре́цъ и вси́ кня́зи со́нма въ срѣ́тенiе и́мъ внѣ́ полка́.
И разгнѣ́вася Моисе́й на надзира́телей си́лы, тысященача́лниковъ и стонача́лниковъ иду́щихъ от­ ополче́нiя бра́ни.
И рече́ и́мъ Моисе́й: вску́ю жи́въ оста́висте ве́сь же́нскъ по́лъ?
Ты́я бо бы́ша сыно́мъ Изра́илевымъ, по словеси́ Валаа́млю, е́же от­ступи́ти и презрѣ́ти сло́во Госпо́дне Фого́ра ра́ди, и бы́сть я́зва въ со́нмѣ Госпо́дни:
и ны́нѣ избі́йте вся́къ му́жескъ по́лъ во вся́комъ во́зрастѣ, и вся́ку жену́, я́же позна́ ло́же му́жеско, избі́йте:
и вся́къ во́зрастъ же́нскъ, я́же не позна́ша ло́жа му́жеска, живы́хъ оста́вите я́:
и вы́ ста́ните внѣ́ полка́ се́дмь дні́й: вся́къ уби́вый ду́шу и при­­косну́выйся убiе́ному да очи́стит­ся въ тре́тiй де́нь и въ де́нь седмы́й, вы́ и плѣ́нъ ва́шъ:
и вся́ку оде́жду, и вся́къ сосу́дъ ко́жанъ, и вся́ко содѣ́ланое от­ козли́чины, и вся́къ сосу́дъ древя́нъ очи́стите.
И рече́ Елеаза́ръ жре́цъ къ муже́мъ си́лы при­­ходя́щымъ от­ ополче́нiя ра́тнаго: сiе́ оправда́нiе зако́на, е́же заповѣ́да Госпо́дь Моисе́ю:
кромѣ́ сребра́ и зла́та, и мѣ́ди и желѣ́за, и кассите́ра и о́лова,
вся́ка ве́щь, я́же про́йдетъ сквоз­ѣ́ о́гнь, и [огне́мъ] очи́стит­ся, но и водо́ю очище́нiя очи́стит­ся: и вся́, ели́ка а́ще не про́йдутъ сквоз­ѣ́ о́гнь, да про́йдутъ сквоз­ѣ́ во́ду:
и испери́те ри́зы ва́шя въ де́нь седмы́й, и очи́ститеся: и по си́хъ вни́дете въ по́лкъ.
И рече́ Госпо́дь къ Моисе́ю, глаго́ля:
воз­ми́те сочисле́нiе коры́стей плѣ́на от­ человѣ́ка до скота́, ты́ и Елеаза́ръ жре́цъ и кня́зи оте́че­ст­въ со́нма,
и раздѣли́те коры́сти между́ во́ины ходи́в­шими на бра́нь и между́ всѣ́мъ со́нмомъ,
и от­лучи́те да́нь Го́споду от­ люді́й во­е́н­ныхъ ходи́в­шихъ на бра́нь, еди́ну ду́шу от­ пяти́ со́тъ, от­ человѣ́къ и от­ ското́въ, и от­ воло́въ и от­ ове́цъ и от­ осля́тъ,
и от­ полови́ны и́хъ да во́змете, и да́си Елеаза́ру жерцу́ нача́тки Госпо́дни:
и от­ полови́ны сыно́въ Изра́илевыхъ да во́змеши еди́но от­ пяти́десяти человѣ́къ, и от­ воло́въ и от­ ове́цъ, и от­ осля́тъ и от­ всѣ́хъ ското́въ, и да́си я́ леви́томъ, и́же стрегу́тъ стражбы́ въ ски́нiи Госпо́дни.
И сотвори́ Моисе́й и Елеаза́ръ жре́цъ, я́коже повелѣ́ Госпо́дь Моисе́ю.
И бы́сть мно́же­с­т­во плѣ́на, его́же плѣни́ша му́жи во́инстiи, от­ ове́цъ ше́сть со́тъ се́дмьдесятъ пя́ть ты́сящъ,
и воло́въ се́дмьдесятъ двѣ́ ты́сящы,
и осло́въ шестьдеся́тъ еди́на ты́сяща,
и ду́шъ человѣ́ческихъ от­ же́нска по́лу, я́же не позна́ша ло́жа му́жеска, всѣ́хъ ду́шъ три́десять двѣ́ ты́сящы:
и бы́сть полови́на ча́сть ходи́в­шихъ на бра́нь, от­ числа́ ове́цъ три́ста три́десять се́дмь ты́сящъ и пя́ть со́тъ:
и бы́сть да́нь Го́споду от­ ове́цъ ше́сть со́тъ се́дмьдесятъ пя́ть:
и воло́въ три́десять ше́сть ты́сящъ, и да́нь Го́споду се́дмьдесятъ и два́:
и осло́въ три́десять ты́сящъ пя́ть со́тъ, и да́нь Го́споду шестьдеся́тъ еди́нъ:
и ду́шъ человѣ́ческихъ шесть­на́­де­сять ты́сящъ, и да́нь от­ си́хъ Го́споду три́десять двѣ́ души́.
И даде́ Моисе́й да́нь Го́споду, уча́стiе Бо́жiе Елеаза́ру жерцу́, я́коже повелѣ́ Госпо́дь Моисе́ю.
От полови́ны сыно́въ Изра́илевыхъ, и́хже раздѣли́ Моисе́й от­ муже́й во­е́н­ныхъ:
и бы́сть полови́на от­ со́нма, от­ ове́цъ три́ста и три́десять се́дмь ты́сящъ и пя́ть со́тъ:
и воло́въ три́десять ше́сть ты́сящъ:
осло́въ три́десять ты́сящъ и пя́ть со́тъ:
и человѣ́чихъ ду́шъ шесть­на́­де­сять ты́сящъ:
и взя́ Моисе́й от­ полови́ны сыно́въ Изра́илевыхъ, еди́но от­ пяти́десяти, от­ человѣ́къ и от­ ското́въ, и даде́ я́ леви́томъ стрегу́щымъ стражбы́ ски́нiи Госпо́дни, я́коже повелѣ́ Госпо́дь Моисе́ю.
И прiидо́ша къ Моисе́ю вси́ поста́влен­нiи надъ ты́сящами си́лы, тысященача́лники и стонача́лники,
и реко́ша къ Моисе́ю: о́троцы тво­и́ взя́ша сочте́нiе от­ муже́й во­и́нскихъ, и́же су́ть у на́съ, и никто́же поги́бе от­ ни́хъ:
и при­­несо́хомъ да́ръ Го́споду, му́жъ е́же обрѣ́те, сосу́дъ зла́тъ и обру́чiе, и гри́вну и пе́рстень, и усеря́зи и че́пь злату́ю, умоли́ти о на́съ предъ Го́сподемъ.
И взя́ Моисе́й и Елеаза́ръ жре́цъ зла́то от­ ни́хъ, вся́къ сосу́дъ содѣ́ланъ.
И бы́сть всего́ зла́та уча́стiе, е́же от­лучи́ся Го́споду, шесть­на́­де­сять ты́сящъ и се́дмь со́тъ и пятьдеся́тъ Си́кль от­ тысященача́лниковъ и от­ стонача́лниковъ.
И му́жи во́инстiи плѣни́ша кі́йждо себѣ́.
И взя́ша Моисе́й и Елеаза́ръ жре́цъ зла́то от­ тысященача́лниковъ и от­ стонача́лниковъ и внесо́ша е́ въ ски́нiю свидѣ́нiя, въ па́мять сыно́въ Изра́илевыхъ предъ Го́сподемъ.
Греческий [Greek (Koine)]
καὶ ἐλάλησεν κύριος προ­̀ς Μωυσῆν λέγων
ἐκδίκει τὴν ἐκδίκησιν υἱῶν Ισραηλ ἐκ τῶν Μαδια­νιτῶν καὶ ἔσχατον προ­στεθήσῃ προ­̀ς τὸν λαόν σου
καὶ ἐλάλησεν Μωυσῆς προ­̀ς τὸν λαὸν λέγων ἐξοπλίσατε ἐξ ὑμῶν ἄνδρας παρα­τάξασθαι ἔναν­τι κυρίου ἐπι­̀ Μαδια­ν ἀπο­δοῦναι ἐκδίκησιν παρα­̀ τοῦ κυρίου τῇ Μαδια­ν
χιλίους ἐκ φυλῆς χιλίους ἐκ φυλῆς ἐκ πασῶν φυλῶν Ισραηλ ἀπο­στείλατε παρα­τάξασθαι
καὶ ἐξηρίθμησαν ἐκ τῶν χιλιάδων Ισραηλ χιλίους ἐκ φυλῆς δώδεκα χιλιάδες ἐνωπλισ­μέ­νοι εἰς παρα­́ταξιν
καὶ ἀπέστειλεν αὐτοὺς Μωυσῆς χιλίους ἐκ φυλῆς χιλίους ἐκ φυλῆς σὺν δυνάμει αὐτῶν καὶ Φινεες υἱὸν Ελεαζαρ υἱοῦ Ααρων τοῦ ἱερέως καὶ τὰ σκεύ­η τὰ ἅγια καὶ αἱ σάλπιγγες τῶν σημασιῶν ἐν ταῖς χερσὶν αὐτῶν
καὶ παρετάξαν­το ἐπι­̀ Μαδια­ν καθὰ ἐνετείλατο κύριος τῷ Μωυσῇ καὶ ἀπέκτειναν πᾶν ἀρσενικόν
καὶ τοὺς βασιλεῖς Μαδια­ν ἀπέκτειναν ἅμα τοῖς τραυματίαις αὐτῶν καὶ τὸν Ευιν καὶ τὸν Σουρ καὶ τὸν Рοκομ καὶ τὸν Ουρ καὶ τὸν Рοβοκ πέν­τε βασιλεῖς Μαδια­ν καὶ τὸν Βαλααμ υἱὸν Βεωρ ἀπέκτειναν ἐν ῥομφαίᾳ σὺν τοῖς τραυματίαις αὐτῶν
καὶ ἐπρο­νόμευσαν τὰς γυναῖκας Μαδια­ν καὶ τὴν ἀπο­σκευὴν αὐτῶν καὶ τὰ κτήνη αὐτῶν καὶ πάν­τα τὰ ἔγκτητα αὐτῶν καὶ τὴν δύναμιν αὐτῶν ἐπρο­νόμευσαν
καὶ πάσας τὰς πόλεις αὐτῶν τὰς ἐν ταῖς οἰκίαις αὐτῶν καὶ τὰς ἐπαύλεις αὐτῶν ἐνέπρησαν ἐν πυρί
καὶ ἔλαβον πᾶσαν τὴν προ­νομὴν καὶ πάν­τα τὰ σκῦλα αὐτῶν ἀπο­̀ ἀνθρώπου ἕως κτήνους
καὶ ἤγαγον προ­̀ς Μωυσῆν καὶ προ­̀ς Ελεαζαρ τὸν ἱερέα καὶ προ­̀ς πάν­τας υἱοὺς Ισραηλ τὴν αἰχμαλωσίαν καὶ τὰ σκῦλα καὶ τὴν προ­νομὴν εἰς τὴν παρεμβολὴν εἰς Αραβωθ Μωαβ ἥ ἐστιν ἐπι­̀ τοῦ Ιορδάνου κατα­̀ Ιεριχω
καὶ ἐξῆλθεν Μωυσῆς καὶ Ελεαζαρ ὁ ἱερεὺς καὶ πάν­τες οἱ ἄρχον­τες τῆς συν­αγωγῆς εἰς συν­άν­τησιν αὐτοῖς ἔξω τῆς παρεμβολῆς
καὶ ὠργίσθη Μωυσῆς ἐπι­̀ τοῖς ἐπι­σκόποις τῆς δυνάμεως χιλιάρχοις καὶ ἑκατον­τάρχοις τοῖς ἐρχο­μέ­νοις ἐκ τῆς παρα­τάξεως τοῦ πολέμου
καὶ εἶπεν αὐτοῖς Μωυσῆς ἵνα τί ἐζωγρήσατε πᾶν θῆλυ
αὗται γὰρ ἦσαν τοῖς υἱοῖς Ισραηλ κατα­̀ τὸ ῥῆμα Βαλααμ τοῦ ἀπο­στῆσαι καὶ ὑπεριδεῖν τὸ ῥῆμα κυρίου ἕνεκεν Φογωρ καὶ ἐγένετο ἡ πλη­γὴ ἐν τῇ συν­αγωγῇ κυρίου
καὶ νῦν ἀπο­κτείνατε πᾶν ἀρσενικὸν ἐν πάσῃ τῇ ἀπαρτίᾳ καὶ πᾶσαν γυναῖκα ἥτις ἔγνωκεν κοίτην ἄρσενος ἀπο­κτείνατε
πᾶσαν τὴν ἀπαρτίαν τῶν γυναικῶν ἥτις οὐκ οἶδεν κοίτην ἄρσενος ζωγρήσατε αὐτάς
καὶ ὑμεῖς παρεμβάλετε ἔξω τῆς παρεμβολῆς ἑπτὰ ἡμέρας πᾶς ὁ ἀνελὼν καὶ ὁ ἁπτό­με­νος τοῦ τετρω­μέ­νου ἁγνισθή­σε­ται τῇ ἡμέρᾳ τῇ τρίτῃ καὶ τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἑβδόμῃ ὑμεῖς καὶ ἡ αἰχμαλωσία ὑμῶν
καὶ πᾶν περίβλημα καὶ πᾶν σκεῦος δερμάτινον καὶ πᾶσαν ἐργασίαν ἐξ αἰγείας καὶ πᾶν σκεῦος ξύλινον ἀφαγνιεῖτε
καὶ εἶπεν Ελεαζαρ ὁ ἱερεὺς προ­̀ς τοὺς ἄνδρας τῆς δυνάμεως τοὺς ἐρχο­μέ­νους ἐκ τῆς παρα­τάξεως τοῦ πολέμου τοῦτο τὸ δικαίωμα τοῦ νόμου ὃ συν­έταξεν κύριος τῷ Μωυσῇ
πλη­̀ν τοῦ χρυσίου καὶ τοῦ ἀργυρίου καὶ χαλκοῦ καὶ σιδήρου καὶ μολίβου καὶ κασ­σιτέρου
πᾶν πρᾶγμα ὃ διελεύ­­σε­ται ἐν πυρί καὶ καθαρισθή­σε­ται ἀλλ᾿ ἢ τῷ ὕδατι τοῦ ἁγνισμοῦ ἁγνισθή­σε­ται καὶ πάν­τα ὅσα ἐὰν μὴ δια­πορεύ­ηται δια­̀ πυρός διελεύ­­σε­ται δι᾿ ὕδα­τος
καὶ πλυνεῖσθε τὰ ἱμάτια τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἑβδόμῃ καὶ καθαρισθήσεσθε καὶ μετὰ ταῦτα εἰσελεύ­σεσθε εἰς τὴν παρεμβολήν
καὶ ἐλάλησεν κύριος προ­̀ς Μωυσῆν λέγων
λαβὲ τὸ κεφάλαιον τῶν σκύλων τῆς αἰχμαλωσίας ἀπο­̀ ἀνθρώπου ἕως κτήνους σὺ καὶ Ελεαζαρ ὁ ἱερεὺς καὶ οἱ ἄρχον­τες τῶν πατριῶν τῆς συν­αγωγῆς
καὶ διελεῖτε τὰ σκῦλα ἀνὰ μέσον τῶν πολεμιστῶν τῶν ἐκπορευομένων εἰς τὴν παρα­́ταξιν καὶ ἀνὰ μέσον πάσης συν­αγωγῆς
καὶ ἀφελεῖτε τέλος κυρίῳ παρα­̀ τῶν ἀνθρώπων τῶν πολεμιστῶν τῶν ἐκπεπορευμένων εἰς τὴν παρα­́ταξιν μίαν ψυχὴν ἀπο­̀ πεν­τακοσίων ἀπο­̀ τῶν ἀνθρώπων καὶ ἀπο­̀ τῶν κτηνῶν καὶ ἀπο­̀ τῶν βοῶν καὶ ἀπο­̀ τῶν προ­βάτων καὶ ἀπο­̀ τῶν αἰγῶν
καὶ ἀπο­̀ τοῦ ἡμίσους αὐτῶν λήμψεσθε καὶ δώσεις Ελεαζαρ τῷ ἱερεῖ τὰς ἀπαρχὰς κυρίου
καὶ ἀπο­̀ τοῦ ἡμίσους τοῦ τῶν υἱῶν Ισραηλ λήμψῃ ἕνα ἀπο­̀ τῶν πεν­τήκον­τα ἀπο­̀ τῶν ἀνθρώπων καὶ ἀπο­̀ τῶν βοῶν καὶ ἀπο­̀ τῶν προ­βάτων καὶ ἀπο­̀ τῶν ὄνων καὶ ἀπο­̀ πάν­των τῶν κτηνῶν καὶ δώσεις αὐτὰ τοῖς Λευίταις τοῖς φυλάσ­σουσιν τὰς φυλακὰς ἐν τῇ σκηνῇ κυρίου
καὶ ἐποίησεν Μωυσῆς καὶ Ελεαζαρ ὁ ἱερεὺς καθὰ συν­έταξεν κύριος τῷ Μωυσῇ
καὶ ἐγενήθη τὸ πλεόνασμα τῆς προ­νομῆς ὃ ἐπρο­νόμευσαν οἱ ἄνδρες οἱ πολεμισταί ἀπο­̀ τῶν προ­βάτων ἑξακόσιαι χιλιάδες καὶ ἑβδομήκον­τα καὶ πέν­τε χιλιάδες
καὶ βόες δύο καὶ ἑβδομήκον­τα χιλιάδες
καὶ ὄνοι μία καὶ ἑξήκον­τα χιλιάδες
καὶ ψυχαὶ ἀνθρώπων ἀπο­̀ τῶν γυναικῶν αἳ οὐκ ἔγνωσαν κοίτην ἀνδρός πᾶσαι ψυχαὶ δύο καὶ τριάκον­τα χιλιάδες
καὶ ἐγενήθη τὸ ἡμίσευμα ἡ μερὶς τῶν ἐκπεπορευμένων εἰς τὸν πόλεμον ἐκ τοῦ ἀριθμοῦ τῶν προ­βάτων τριακόσιαι καὶ τριάκον­τα χιλιάδες καὶ ἑπτακισχίλια καὶ πεν­τακόσια
καὶ ἐγένετο τὸ τέλος κυρίῳ ἀπο­̀ τῶν προ­βάτων ἑξακόσια ἑβδομήκον­τα πέν­τε
καὶ βόες ἓξ καὶ τριάκον­τα χιλιάδες καὶ τὸ τέλος κυρίῳ δύο καὶ ἑβδομήκον­τα
καὶ ὄνοι τριάκον­τα χιλιάδες καὶ πεν­τακόσιοι καὶ τὸ τέλος κυρίῳ εἷς καὶ ἑξήκον­τα
καὶ ψυχαὶ ἀνθρώπων ἑκκαίδεκα χιλιάδες καὶ τὸ τέλος αὐτῶν κυρίῳ δύο καὶ τριάκον­τα ψυχαί
καὶ ἔδωκεν Μωυσῆς τὸ τέλος κυρίῳ τὸ ἀφαίρεμα τοῦ θεοῦ Ελεαζαρ τῷ ἱερεῖ καθὰ συν­έταξεν κύριος τῷ Μωυσῇ
ἀπο­̀ τοῦ ἡμισεύ­μα­τος τῶν υἱῶν Ισραηλ οὓς διεῖλεν Μωυσῆς ἀπο­̀ τῶν ἀνδρῶν τῶν πολεμιστῶν
καὶ ἐγένετο τὸ ἡμίσευμα τὸ τῆς συν­αγωγῆς ἀπο­̀ τῶν προ­βάτων τριακόσιαι χιλιάδες καὶ τριάκον­τα χιλιάδες καὶ ἑπτακισχίλια καὶ πεν­τακόσια
καὶ βόες ἓξ καὶ τριάκον­τα χιλιάδες
ὄνοι τριάκον­τα χιλιάδες καὶ πεν­τακόσιοι
καὶ ψυχαὶ ἀνθρώπων ἓξ καὶ δέκα χιλιάδες
καὶ ἔλαβεν Μωυσῆς ἀπο­̀ τοῦ ἡμισεύ­μα­τος τῶν υἱῶν Ισραηλ τὸ ἓν ἀπο­̀ τῶν πεν­τήκον­τα ἀπο­̀ τῶν ἀνθρώπων καὶ ἀπο­̀ τῶν κτηνῶν καὶ ἔδωκεν αὐτὰ τοῖς Λευίταις τοῖς φυλάσ­σουσιν τὰς φυλακὰς τῆς σκηνῆς κυρίου ὃν τρόπον συν­έταξεν κύριος τῷ Μωυσῇ
καὶ προ­σῆλθον προ­̀ς Μωυσῆν πάν­τες οἱ καθεστα­μέ­νοι εἰς τὰς χιλιαρχίας τῆς δυνάμεως χιλίαρχοι καὶ ἑκατόν­ταρχοι
καὶ εἶπαν προ­̀ς Μωυσῆν οἱ παῖδές σου εἰλήφασιν τὸ κεφάλαιον τῶν ἀνδρῶν τῶν πολεμιστῶν τῶν παρ᾿ ἡμῶν καὶ οὐ δια­πεφώνηκεν ἀπ᾿ αὐτῶν οὐδὲ εἷς
καὶ προ­σενηνόχαμεν τὸ δῶρον κυρίῳ ἀνὴρ ὃ εὗρεν σκεῦος χρυσοῦν χλιδῶνα καὶ ψέλιον καὶ δακτύλιον καὶ περιδέξιον καὶ ἐμπλόκιον ἐξιλάσασθαι περὶ ἡμῶν ἔναν­τι κυρίου
καὶ ἔλαβεν Μωυσῆς καὶ Ελεαζαρ ὁ ἱερεὺς τὸ χρυσίον παρ᾿ αὐτῶν πᾶν σκεῦος εἰργασμένον
καὶ ἐγένετο πᾶν τὸ χρυσίον τὸ ἀφαίρεμα ὃ ἀφεῖλον κυρίῳ ἓξ καὶ δέκα χιλιάδες καὶ ἑπτακόσιοι καὶ πεν­τήκον­τα σίκλοι παρα­̀ τῶν χιλιάρχων καὶ παρα­̀ τῶν ἑκατον­τάρχων
καὶ οἱ ἄνδρες οἱ πολεμισταὶ ἐπρο­νόμευσαν ἕκασ­τος ἑαυτῷ
καὶ ἔλαβεν Μωυσῆς καὶ Ελεαζαρ ὁ ἱερεὺς τὸ χρυσίον παρα­̀ τῶν χιλιάρχων καὶ παρα­̀ τῶν ἑκατον­τάρχων καὶ εἰσήνεγκεν αὐτὰ εἰς τὴν σκηνὴν τοῦ μαρτυρίου μνημόσυν­ον τῶν υἱῶν Ισραηλ ἔναν­τι κυρίου
Ва Парвардигор ба Мусо сухан ронда, гуфт:
«Интиқоми Қасоси банӣ Исроилро аз мидёниён бигир; баъд аз он ба қавми худ хоҳӣ пайваст».
Ва Мусо ба қавм сухан ронда, гуфт: «Аз миёни худ одамонро барои лашкар мусаллаҳ намоед, то ки онҳо ба Мидён ҳуҷум карда, интиқоми Парвардигорро аз Мидён бигиранд.
Ҳазор нафар аз ҳар сибт, аз ҳамаи сибтҳои Исроил, ба лашкар бифиристед».
Ва аз қабилаҳои Исроил ҳазор нафар аз ҳар сибт, ҷамъ дувоздаҳ ҳазор нафар ҷанговарони мусаллаҳ супурда шуданд.
Ва Мусо онҳоро, ҳазор нафар аз ҳар сибт, ба ҷанг фиристод, онҳоро бо Финҳос ибни Элъозори коҳин, ки колои пок ва карнайҳо барои навохтан дар дасташ буд, ба ҷанг фиристод.
Ва онҳо бо Мидён, чунон ки Парвардигор ба Мусо фармуда буд, ҷанг карданд, ва ҳамаи мардҳоро куштанд.
Ва дар миёни кушташудагон подшоҳони Мидён: Авӣ, Роқам, Сур, Ҳур ба Рабаъро, яъне панҷ подшоҳи Мидёнро куштанд; ва Билъом ибни Баӯрро бо шамшер куштанд.
Ва банӣ Исроил занони Мидён ва бачагони онҳоро ба асирӣ бурданд; ва ҳамаи чорпоён ва ҳамаи рамаҳо ва тамоми дороии онҳоро тороҷ карданд.
Ва ҳамаи шаҳрҳои онҳоро дар бошишгоҳҳои онҳо, ва тамоми деҳоти онҳоро бо оташ сӯзониданд.
Ва тамоми ғанимат ва ҳамаи одамон ва чорпоёни забтшударо гирифтанд,
ва асирон ва чорпоёни забтшуда ва ғаниматро пеши Мусо ва Элъозори коҳин ва ҷамоати банӣ Исроил ба бошишгоҳ, ба даштҳои Мӯоб, ки назди Урдун, дар рӯ ба рӯи Ериҳӯ буд, оварданд.
Ва Мусо ва Элъозори коҳин ва ҳамаи раисони ҷамоат ба пешвози онҳо, берун аз бошишгоҳ баромаданд.
Ва Мусо бар сардорони лашкар, яъне бар мириҳазорҳо ва мирисадҳо, ки аз ҷанг омада буданд, дарғазаб шуд,
ва Мусо ба онҳо гуфт: «Оё ҳамаи занонро зинда нигоҳ доштед?
Инҳо, охир, аз рӯи машварати Билъом, банӣ Исроилро васваса дода буданд, ки ба хотири Фаӯр ба Парвардигор хиёнат кунанд, ва дар ҷамоати Парвардигор вабо рӯй дод.
Ва алҳол, ҳар писарбачаро бикушед, ва ҳар занеро, ки бо мард ҳамхоб шуда бошад, бикушед.
Ва ҳар духтарро, ки бо мард ҳамхоб нашуда бошад, барои худ нигоҳ доред.
Ва шумо ҳафт рӯз берун аз бошишгоҳ хайма занед; ҳар кӣ касеро кушта бошад, ва ҳар кӣ ба кушташудае расида бошад, аз шумо ва асирони шумо, дар рӯзи сеюм ва дар рӯзи ҳафтум худро пок намояд.
Ва ҳар либос, ва ҳар колои чармин, ва ҳар чизи аз пашми буз сохташуда, ва ҳар колои чӯбинро пок намоед».
Ва Элъозори коҳин ба ҷанговароне ки ба ҷанг рафта буданд, гуфт: «Ин аст фаризаи шариат, ки Парвардигор ба Мусо фармудааст:
Фақат тилло, нуқра, мис, оҳан, қалъагӣ ва сурбро,
яъне ҳар чиро, ки ба оташ тоб меоварад, аз оташ бигзаронед, ва он пок хоҳад шуд, аммо бо оби поккунанда низ он бояд пок карда шавад; ва ҳар чиро, ки ба оташ тоб намеоварад, аз об бигзаронед.
Ва либосҳои худро дар рӯзи ҳафтум бишуед, ва пок хоҳед шуд, ва баъд аз он метавонед ба бошишгоҳ дохил шавед».
Ва Парвардигор ба Мусо сухан ронда, гуфт:
«Ту ва Элъозори коҳин ва сардорони хонаводаҳо ғанимати асириро, чи аз одамон, чи аз чорпоён, саросар дар шумор оваред.
Ва ин ғаниматро дар миёни ҷанговароне ки ба ҷанг рафтаанд, ва тамоми ҷамоат ду тақсим намо.
Ва аз ҷанговароне ки ба ҷанг рафтаанд, хироҷ барои Парвардигор бигир: як адад аз панҷсад адад – чи аз одамон, чи аз говон, чи аз харон, чи аз гӯсфандон.
Инро аз ҳиссаи онҳо гирифта, ба Элъозори коҳин бидеҳ, то ки ҳадия барои Парвардигор бошад.
Ва аз ҳиссаи банӣ Исроил як адад аз панҷоҳ адад – чи аз одамон, чи аз говон, чи аз харон, чи аз гӯсфандон, яъне аз ҳамаи чорпоён – бигир, ва онҳоро ба левизодагон, ки хизмати манзили Парвардигорро ба ҷо меоваранд, бидеҳ».
Ва Мусо ва Элъозори коҳин мувофиқи он чи Парвардигор ба Мусо фармуда буд, амал карданд.
Ва ғанимат, ғайр аз он чи мардони ҷангӣ тороҷ карда буданд, чунин буд: гӯсфандон – шашсаду ҳафтоду панҷ ҳазор сар;
Ва говон – ҳафтоду ду ҳазор сар;
Ва харон – шасту як ҳазор сар;
Ва одамон, аз заноне ки бо мард ҳамхоб нашудаанд, ҷамъ сию ду ҳазор нафар.
Ва нимае ки ҳиссаи ба ҷанг рафтагон шуда буд, чунин буд: миқдори гӯсфандон – сесаду сию ҳафт ҳазору панҷсад сар;
Ва хироҷи Парвардигор аз ин гӯсфандон – шашсаду ҳафтоду панҷ сар;
Ва говон – сию шаш ҳазор сар, ва аз онҳо хироҷ барои Парвардигор – ҳафтоду ду сар;
Ва харон – сӣ ҳазору панҷсад сар, ва аз онҳо хироҷ барои Парвардигор – шасту як сар;
Ва одамон – шонздаҳ ҳазор нафар, ва аз онҳо хироҷ барои Парвардигор – сию ду нафар.
Ва Мусо ин хироҷро, ки ҳадия барои Парвардигор буд, ба Элъозори коҳин дод, чунон ки Парвардигор ба Мусо фармуда буд.
Ва аз ҳиссаи банӣ Исроил, ки онро Мусо аз мардони ҷангӣ ҷудо карда буд, –
ин ҳиссаи ҷамоат чунин буд: гӯсфандон – сесаду сию ҳафт ҳазору панҷсад сар,
ва говон – сию шаш ҳазор,
ва харон – сӣ ҳазору панҷсад сар,
ва одамон – шонздаҳ ҳазор нафар, –
ва Мусо аз ҳиссаи банӣ Исроил як адад аз панҷоҳ адад – чи аз одамон, чи аз чорпоён – гирифт, ва онҳоро ба левизодагон, ки хизмати манзили Парвардигорро ба ҷо меоварданд, дод, чунон ки Парвардигор ба Мусо фармуда буд.
Ва сардороне ки бар ҳазораҳои лашкар буданд, яъне мириҳазорҳо ва мирисадҳо, назди Мусо омаданд,
ва ба Мусо гуфтанд: «Бандагонат ҷанговаронеро, ки зердасти мо мебошанд, саросар дар шумор овардем, ва як нафар ҳам аз онҳо кам нашудааст;
Пас, мо ҳадия барои Парвардигор овардаем аз он чи ҳар кас аз колои тилло: занҷирҳо, дастпонаҳо, ангуштаринҳо, ҳалқаҳо ва гарданбандҳо пайдо кардааст, то ки ҷонҳои моро ба ҳузури Парвардигор кафорат намояд».
Ва Мусо ва Элъозори коҳин тилло, яъне тамоми колои санъатро аз онҳо гирифтанд.
Ва тамоми тиллои ҳадия, ки ба Парвардигор аз ҷониби мириҳазорҳо ва мирисадҳо тақдим, карданд, шонздаҳ ҳазору ҳафтсаду панҷоҳ сиқл буд.
Ҷанговарон ҳар яке барои худ тороҷ карда буданд.
Ва Мусо ва Элъозори коҳин тиллоро аз мириҳазорҳо ва мирисадҳо гирифта, ба хаймаи ҷомеъ оварданд, то ки барои банӣ Исроил ба ҳузури Парвардигор ёдгорӣ бошад.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible