Скрыть
4:4
4:10
4:14
4:15
4:16
4:18
4:20
4:21
4:22
4:23
Церковнославянский (рус)
Тѣ́мже, бра́тiе моя́ воз­лю́блен­ная и вожделѣ́н­ная, ра́досте и вѣ́нче мо́й, та́ко сто́йте о Го́сподѣ, воз­лю́блен­нiи.
Ево́дiю молю́ и Синти́хiю молю́ то́жде му́др­ст­вовати о Го́сподѣ:
е́й, молю́ и тебе́, супру́жниче при́сный, споспѣ́ше­ст­вуй и́мъ, я́же во благовѣ­ст­вова́нiи сподвиза́шася со мно́ю и съ Кли́ментомъ и съ про́чими споспѣ́шники мо­и́ми, и́хже имена́ въ кни́гахъ живо́тныхъ.
[Зач. 247.] Ра́дуйтеся всегда́ о Го́сподѣ: и па́ки реку́: ра́дуйтеся.
Кро́тость ва́ша разу́мна да бу́детъ всѣ́мъ человѣ́комъ. Госпо́дь бли́зъ.
Ни о че́мже пецы́теся, но во все́мъ моли́твою и моле́нiемъ со благодаре́нiемъ проше́нiя ва́ша да сказу́ют­ся къ Бо́гу:
и ми́ръ Бо́жiй, превосходя́й вся́къ у́мъ, да соблюде́тъ сердца́ ва́ша и разумѣ́нiя ва́ша о Христѣ́ Иису́сѣ.
Про́чее же, бра́тiе [моя́], ели́ка су́ть и́стин­на, ели́ка честна, ели́ка пра́ведна, ели́ка пречи́ста, ели́ка прелюбе́зна, ели́ка доброхва́льна, а́ще ка́я добродѣ́тель и а́ще ка́я похвала́, сiя́ помышля́йте.
И́мже и научи́стеся, и прiя́сте, и слы́шасте, и ви́дѣсте во мнѣ́, сiя́ твори́те: и Бо́гъ ми́ра бу́детъ съ ва́ми.
[Зач. 248.] Возра́довахся же о Го́сподѣ вельми́, я́ко уже́ когда́ воспомяну́сте пещи́ся о мнѣ́: поне́же и печа́стеся, но непого́днымъ {неудо́бнымъ} вре́менемъ обдержа́стеся.
Не я́ко по ску́дости глаго́лю: а́зъ бо навыко́хъ, въ ни́хже е́смь, дово́ленъ бы́ти:
вѣ́мъ и смири́тися, вѣ́мъ и избы́точе­с­т­вовати: во все́мъ и во всѣ́хъ навыко́хъ, и насыща́тися и алка́ти, и избы́точе­с­т­вовати и лиша́тися.
Вся́ могу́ о укрѣпля́ющемъ мя́ [Иису́сѣ] Христѣ́.
Оба́че до́брѣ сотвори́сте, сприобщи́в­шеся печа́ли мо­е́й.
Вѣ́сте же и вы́, Филипписі́ане, я́ко въ нача́лѣ благовѣ­ст­вова́нiя, егда́ изыдо́хъ от­ Македо́нiи, ни еди́на ми́ це́рковь общева́ся въ сло́во дая́нiя и прiя́тiя, то́чiю вы́ еди́ни:
я́ко и въ Солу́нь и еди́ною и два́щи въ тре́бованiе [мое́] посла́сте ми́.
Не я́ко ищу́ дая́нiя, но ищу́ плода́ мно́жащагося въ сло́во ва́­ше {въ по́льзу ва́шу}.
Прiя́хъ же вся́ и избы́точе­ст­вую: испо́лнихся, прiе́мь от­ Епафроди́та по́слан­ная от­ ва́съ, воню́ благо­уха́нiя, же́ртву прiя́тну, благо­уго́дну Бо́гу.
Бо́гъ же мо́й да испо́лнитъ вся́кое тре́бованiе ва́­ше по бога́т­ст­ву Сво­ему́ въ сла́вѣ, о Христѣ́ Иису́сѣ.
Бо́гу же и Отцу́ на́­шему сла́ва во вѣ́ки вѣко́въ. Ами́нь.
Цѣлу́йте вся́каго свя́та о Христѣ́ Иису́сѣ. Цѣлу́ютъ вы́ су́щая со мно́ю бра́тiя.
Цѣлу́ютъ вы́ святі́и вси́, па́че же и́же от­ ке́сарева до́му.
Благода́ть Го́спода на́­шего Иису́са Христа́ со всѣ́ми ва́ми. Ами́нь.

Коне́цъ посла́нiю е́же къ Филипписи́емъ: и́мать въ себѣ́ главы́ 4, зача́лъ же церко́вныхъ 14.
Украинский (Огієнко)
Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!
Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.
Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.
Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!
Ваша лагідність хай буде відома всім людям.
Господь близько!
Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.
І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.
Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!
Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те!
І Бог миру буде з вами!
Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене;
ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.
Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.
Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку.
Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.
Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.
Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.
І знаєте й ви, филип́яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,
що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.
Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.
Та все я одержав, і маю достаток.
Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.
А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.
А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків.
Амінь.
Вітайте кожного святого у Христі Ісусі.
Вітають вас браття, присутні зо мною.
Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.
Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами!
Амінь.
Таджикский
Пас, эй бародарони маҳбуб ва матлуби ман, эй шодмонӣ ва тоҷи сари ман, дар Худованд ҳамин тавр истодагӣ намоед, эй маҳбубон.
Аз Авҳўдия илтимос мекунам ва аз Сунтихӣ илтимос мекунам, ки дар Худованд ҳамфикр бошанд.
Аз ту низ, эй ҳамкори самимӣ, хоҳишмандам, ки ба ин занон кўмак бирасонӣ, ки онҳо дар роҳи башорат бо ман ва бо Қлимис ва бо ҳамроҳони дигарам, ки номашон дар дафтари ҳаёт аст, ҷидду ҷаҳд кардаанд.
Ҳамеша дар Худованд шод бошед; боз мегўям: шод бошед.
Бигзор фурўтании шумо ба ҳамаи одамон машҳур гардад; Худованд наздик аст.
Ҳеҷ ғам нахўред, аммо ҳамеша дар дуо ва илтимос бо шукргузорӣ хоҳишҳои худро ба Худо ошкор намоед,
Ва осоиштагии Худо, ки аз ҳар хирад болотар аст, дилҳои шумо ва фикрҳои шуморо дар Исои Масеҳ нигоҳ хоҳад дошт.
Хуллас, эй бародарон, ҳар он чи рост аст, ва ҳалол аст, ва боинсоф аст, ва пок аст, ва хушоянд аст, ва шоёни таҳсин аст, ва ҳар эҳсон ва ҳамде ки бошад, дар бораи онҳо фикр кунед.
Он чи шумо дар ман омўхтаед, ва қабул кардаед, ва шунидаед, ва дидаед, онҳоро ба ҷо оваред, ва Худои осоиштагӣ бо шумо хоҳад буд.
Ва ман дар Худованд бағоят шод шудам, ки аҳлол шумо ғамхории худро дар ҳаққи ман аз нав ривоҷ додаед; пештар ҳам шумо ғамхорӣ менамудед, вале вазъият мусоидат намекард.
На ин ки ба сабаби мўҳтоҷӣ мегуфта бошам; зеро ман ёд гирифтаам, ки бо он чи дорам, қаноат намоям:
Дар камбағалӣ ҳам зиста метавонам, дар фаровонӣ ҳам; дар ҳар чиз ва дар ҳар ҷо аз сар гузаронидани серӣ ва гуруснагӣ, фаровонӣ ва камиро ёд гирифтаам;
Ҳамааш аз дастам меояд, бо мадади Масеҳ, ки моро қувват мебахшад.
Лекин хуб кардед, ки дар андўҳи ман шарик шудед.
Ва шумо, эй филиппиён, медонед, ки дар ибтидои башорат, вақте ки аз Мақдуния баромадам, ҳеҷ як калисо дар кори додану гирифтан бо ман шарикӣ накард, ба ғайр аз шумо;
Ҳатто ба Таслўникӣ шумо як-ду карат барои эҳтиёҷоти ман фиристодед.
На ин ки ман талабгори ҳадия бошам, балки толиби самаре ҳастам, ки ба фоидаи шумо биафзояд.
Ман ҳамаашро гирифтам ва ба қадри барзиёд дорам; ва ман аз ҳар чиз пур гаштам, вақте ки ҳадияи фиристодаи шуморо, ҳамчун бўи муаттар, ҳамчун қурбонии хуши писандидаи Худо, аз дасти Эпафрўдитус гирифтам.
Ва Худои ман ҳар эҳтиёҷи шуморо ба ҳасби сарвати ҷалоли Худ дар Исои Масеҳ пур хоҳад кард.
Худо, Падари моро то абад ҷалол бод, омин.
Ба ҳар як муқаддас дар Исои Масеҳ салом гўед. Бародароне ки бо ман мебошанд, ба шумо салом мегўянд.
Ҳамаи муқаддасон, алалхусус аз хонаи қайсар ба шумо салом мегўянд.
Файзи Худованди мо Исои Масеҳ бо ҳамаи шумо бод, омин.

1 Стойте в Господе; радуйтесь; не заботьтесь; «что только истинно»… 10 Радость Павла, что филиппийцы вновь начали заботиться о нем. 21 Приветствия и благословение.
Итак, братия мои возлюбленные и вожделенные, радость и венец мой, стойте так в Господе, возлюбленные.
Умоляю Еводию, умоляю Синтихию мыслить то же о Господе.
Ей, прошу и тебя, искренний сотрудник, помогай им, подвизавшимся в благовествовании вместе со мною и с Климентом и с прочими сотрудниками моими, которых имена – в книге жизни.
[Зач. 247.] Радуйтесь всегда в Господе; и еще говорю: радуйтесь.
Кротость ваша да будет известна всем человекам. Господь близко.
Не заботьтесь ни о чем, но всегда в молитве и прошении с благодарением открывайте свои желания пред Богом,
и мир Божий, который превыше всякого ума, соблюдет сердца ваши и помышления ваши во Христе Иисусе.
Наконец, братия мои, что́ только истинно, что́ честно, что́ справедливо, что́ чисто, что́ любезно, что́ достославно, что́ только добродетель и похвала, о том помышляйте.
Чему вы научились, что́ приняли и слышали и видели во мне, то́ исполняйте, – и Бог мира будет с вами.
[Зач. 248.] Я весьма возрадовался в Господе, что вы уже вновь начали заботиться о мне; вы и прежде заботились, но вам не благоприятствовали обстоятельства.
Говорю это не потому, что нуждаюсь, ибо я научился быть довольным тем, что у меня есть.
Умею жить и в скудости, умею жить и в изобилии; научился всему и во всем, насыщаться и терпеть голод, быть и в обилии и в недостатке.
Все могу в укрепляющем меня Иисусе Христе.
Впрочем вы хорошо поступили, приняв участие в моей скорби.
Вы знаете, Филиппийцы, что в начале благовествования, когда я вышел из Македонии, ни одна церковь не оказала мне участия подаянием и принятием, кроме вас одних;
вы и в Фессалонику и раз и два присылали мне на нужду.
Говорю это не потому, чтобы я искал даяния; но ищу плода, умножающегося в пользу вашу.
Я получил все, и избыточествую; я доволен, получив от Епафродита посланное вами, как благовонное курение, жертву приятную, благоугодную Богу.
Бог мой да восполнит всякую нужду вашу, по богатству Своему в славе, Христом Иисусом.
Богу же и Отцу нашему слава во веки веков! Аминь.
Приветствуйте всякого святого во Христе Иисусе. Приветствуют вас находящиеся со мною братия.
Приветствуют вас все святые, а наипаче из кесарева дома.
Благодать Господа нашего Иисуса Христа со всеми вами. Аминь.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible