Скрыть
Церковнославянский (рус)
[Зач. 302В.] Па́велъ ю́зникъ Иису́съ Христо́въ, и тимоѳе́й бра́тъ, Филимо́ну воз­лю́блен­ному и споспѣ́шнику на́­шему,
и апфі́и сестрѣ́ воз­лю́блен­нѣй, и архи́ппу сово́ин­ствен­нику на́­шему, и дома́шней тво­е́й це́ркви:
благода́ть ва́мъ и ми́ръ от­ Бо́га Отца́ на́­шего, и Го́спода Иису́са Христа́.
Благодарю́ Бо́га мо­его́, всегда́ па́мять о тебѣ́ творя́ въ моли́твахъ мо­и́хъ,
слы́шавъ любо­́вь твою́ и вѣ́ру, ю́же и́маши ко Го́споду Иису́су и ко всѣ́мъ святы́мъ,
я́ко да обще́нiе тво­ея́ вѣ́ры дѣ́й­с­т­вен­но бу́детъ въ ра́зумѣ вся́каго бла́га, е́же въ ва́съ, о Христѣ́ Иису́сѣ.
Ра́дость бо и́мамъ мно́гу и утѣше́нiе о любви́ тво­е́й, я́ко утро́бы святы́хъ почи́ша тобо́ю, бра́те.
Сего́ ра́ди мно́гое дерзнове́нiе имѣ́я во Христѣ́ повелѣва́ти тебѣ́, е́же потре́бно е́сть,
любве́ же ра́ди па́че молю́, тако́въ сы́й я́коже па́велъ ста́рецъ, ны́нѣ же и у́зникъ Иису́са Христа́:
молю́ тя о мо­е́мъ ча́дѣ, его́же роди́хъ во у́захъ мо­и́хъ они́сима,
иногда́ тебѣ́ непотре́бнаго, ны́нѣ же тебѣ́ и мнѣ́ благопотре́бна, его́же воз­посла́хъ тебѣ́,
ты́ же его́, си́рѣчь мою́ утро́бу, прiими́.
Его́же а́зъ хотѣ́хъ у себе́ держа́ти, да вмѣ́сто тебе́ послу́житъ ми́ во у́захъ благовѣ­ст­вова́нiя:
безъ тво­ея́ же во́ли ничто́же восхотѣ́хъ сотвори́ти, да не а́ки по ну́жди благо́е твое́ бу́детъ, но по во́ли.
Не́гли бо ра́ди сего́ разлучи́ся на ча́съ, да вѣ́чна того́ прiи́меши,
не ктому́ а́ки раба́, но вы́ше раба́, бра́та воз­лю́блен­на, па́че же мнѣ́, кольми́ же па́че тебѣ́, и по пло́ти и о Го́сподѣ.
А́ще у́бо и́маши мене́ о́бщника, прiими́ сего́ я́коже мене́.
А́ще же въ чесо́мъ оби́дѣ тебе́, или́ до́лженъ е́сть, мнѣ́ сiе́ вмѣни́.
А́зъ па́велъ написа́хъ руко́ю мо­е́ю: а́зъ воз­да́мъ: да не реку́ тебѣ́, я́ко и са́мъ себе́ ми́ еси́ до́лженъ.
Е́й, бра́те, а́зъ да получу́ е́же прошу́ у тебе́ [да по́льзуюся тобо́ю] о Го́сподѣ: упоко́й мою́ утро́бу о Го́сподѣ.
Надѣ́явся на послуша́нiе твое́ написа́хъ тебѣ́, вѣ́дый, я́ко и па́че, е́же глаго́лю, сотвори́ши.
Ку́пно же и угото́ви ми́ оби́тель: упова́ю бо, я́ко моли́твами ва́шими дарова́нъ бу́ду ва́мъ.
Цѣлу́етъ тя́ епафра́съ, сплѣ́н­никъ мо́й о Христѣ́ Иису́сѣ,
ма́рко, Ариста́рхъ, дима́съ, лука́, споспѣ́шницы мо­и́.
Благода́ть Го́спода на́­шего Иису́са Христа́ со ду́хомъ ва́шимъ. Ами́нь.
Коне́цъ посла́нiю е́же къ Филимо́ну: и́мать въ себѣ́ главу́ 1.
Синодальный
[Зач. 302В.] Павел, узник Иисуса Христа, и Тимофей брат, Филимону возлюбленному и сотруднику нашему,
и Апфии, (сестре) возлюбленной, и Архиппу, сподвижнику нашему, и домашней твоей церкви:
благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.
Благодарю Бога моего, всегда вспоминая о тебе в молитвах моих,
слыша о твоей любви и вере, которую имеешь к Господу Иисусу и ко всем святым,
дабы общение веры твоей оказалось деятельным в познании всякого у вас добра во Христе Иисусе.
Ибо мы имеем великую радость и утешение в любви твоей, потому что тобою, брат, успокоены сердца святых.
Посему, имея великое во Христе дерзновение приказывать тебе, что должно,
по любви лучше прошу, не иной кто, как я, Павел старец, а теперь и узник Иисуса Христа;
прошу тебя о сыне моем Онисиме, которого родил я в узах моих:
он был некогда негоден для тебя, а теперь годен тебе и мне; я возвращаю его;
ты же прими его, как мое сердце.
Я хотел при себе удержать его, дабы он вместо тебя послужил мне в узах за благовествование;
но без твоего согласия ничего не хотел сделать, чтобы доброе дело твое было не вынужденно, а добровольно.
Ибо, может быть, он для того на время отлучился, чтобы тебе принять его навсегда,
не как уже раба, но выше раба, брата возлюбленного, особенно мне, а тем больше тебе, и по плоти и в Господе.
Итак, если ты имеешь общение со мною, то прими его, как меня.
Если же он чем обидел тебя, или должен, считай это на мне.
Я, Павел, написал моею рукою: я заплачу́; не говорю тебе о том, что ты и самим собою мне должен.
Так, брат, дай мне воспользоваться от тебя в Господе; успокой мое сердце в Господе.
Надеясь на послушание твое, я написал к тебе, зная, что ты сделаешь и более, нежели говорю.
А вместе приготовь для меня и помещение; ибо надеюсь, что по молитвам вашим я буду дарован вам.
Приветствует тебя Епафрас, узник вместе со мною ради Христа Иисуса,
Марк, Аристарх, Димас, Лука, сотрудники мои.
Благодать Господа нашего Иисуса Христа со духом вашим. Аминь.
Арабский
بولس اسير يسوع المسيح وتيموثاوس الاخ الى فليمون المحبوب والعامل معنا

والى ابفيّة المحبوبة وارخبّس المتجند معنا والى الكنيسة التي في بيتك

نعمة لكم وسلام من الله ابينا والرب يسوع المسيح

اشكر الهي كل حين ذاكرا اياك في صلواتي

سامعا بمحبتك والايمان الذي لك نحو الرب يسوع ولجميع القديسين

لكي تكون شركة ايمانك فعّالة في معرفة كل الصلاح الذي فيكم لاجل المسيح يسوع.

لان لنا فرحا كثيرا وتعزية بسبب محبتك لان احشاء القديسين قد استراحت بك ايها الاخ

لذلك وان كان لي بالمسيح ثقة كثيرة ان آمرك بما يليق

من اجل المحبة اطلب بالحري اذ انا انسان هكذا نظير بولس الشيخ والآن اسير يسوع المسيح ايضا

اطلب اليك لاجل ابني انسيمس الذي ولدته في قيودي

الذي كان قبلا غير نافع لك ولكنه الآن نافع لك ولي

الذي رددته.فاقبله الذي هو احشائي.

الذي كنت اشاء ان امسكه عندي لكي يخدمني عوضا عنك في قيود الانجيل

ولكن بدون رأيك لم ارد ان افعل شيئا لكي لا يكون خيرك كانه على سبيل الاضطرار بل على سبيل الاختيار.

لانه ربما لاجل هذا افترق عنك الى ساعة لكي يكون لك الى الابد

لا كعبد في ما بعد بل افضل من عبد اخا محبوبا ولا سيما اليّ فكم بالحري اليك في الجسد والرب جميعا

فان كنت تحسبني شريكا فاقبله نظيري.

ثم ان كان قد ظلمك بشيء او لك عليه دين فاحسب ذلك عليّ.

انا بولس كتبت بيدي.انا اوفي.حتى لا اقول لك انك مديون لي بنفسك ايضا.

نعم ايها الاخ ليكن لي فرح بك في الرب.ارح احشائي في الرب.

اذ انا واثق باطاعتك كتبت اليك عالما انك تفعل ايضا اكثر مما اقول

ومع هذا اعدد لي ايضا منزلا لاني ارجو انني بصلواتكم سأوهب لكم

يسلم عليك ابفراس المأسور معي في المسيح يسوع

ومرقس وارسترخس وديماس ولوقا العاملون معي.

نعمة ربنا يسوع المسيح مع روحكم.آمين.الى فليمون كتبت من رومية على يد انسيمس الخادم

Pablo, prisionero de Jesucristo, y el hermano Timoteo, al amado Filemón, colaborador nuestro,
a la amada hermana Apia, a Arquipo, nuestro compañero de milicia, y a la iglesia que está en tu casa:
Gracia y paz a vosotros, de Dios nuestro Padre y del Señor Jesucristo.

Doy gracias a mi Dios, haciendo siempre memoria de ti en mis oraciones,
porque oigo del amor y de la fe que tienes hacia el Señor Jesús y para con todos los santos,
y pido para que la participación de tu fe sea eficaz en el conocimiento de todo el bien que está en vosotros por Cristo Jesús,
pues tenemos gran gozo y consolación en tu amor, porque por ti, hermano, han sido confortados los corazones de los santos.

Por eso, aunque tengo mucha libertad en Cristo para mandarte lo que conviene,
prefiero rogártelo apelando a tu amor, siendo yo, Pablo, ya anciano, y ahora, además, prisionero de Jesucristo.
Te ruego por mi hijo Onésimo, a quien engendré en mis prisiones,
el cual en otro tiempo te fue inútil, pero ahora a ti y a mí nos es útil.
Te lo envío de nuevo. Tú, pues, recíbelo como a mí mismo.
Yo quisiera retenerlo conmigo, para que en lugar tuyo me sirviera en mis prisiones por causa del evangelio.
Pero nada quise hacer sin tu consentimiento, para que tu favor no fuera forzado, sino voluntario.
Quizá se apartó de ti por algún tiempo para que lo recibas para siempre,
no ya como esclavo, sino como más que esclavo, como hermano amado, mayormente para mí, pero cuánto más para ti, tanto en la carne como en el Señor.
Así que, si me tienes por compañero, recíbelo como a mí mismo.
Y si en algo te dañó, o te debe, ponlo a mi cuenta.
Yo, Pablo, lo escribo de mi mano: yo lo pagaré (por no decirte que aun tú mismo te me debes también).
Sí, hermano, tenga yo algún provecho de ti en el Señor, conforta mi corazón en el Señor.
Te he escrito confiando en tu obediencia, sabiendo que harás aun más de lo que te digo.
Prepárame también alojamiento, porque espero que por vuestras oraciones os seré concedido.

Te saludan Epafras, mi compañero de prisiones por Cristo Jesús,
Marcos, Aristarco, Demas y Lucas, mis colaboradores.
La gracia de nuestro Señor Jesucristo sea con vuestro espíritu. Amén.

Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки