Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Притчей Соломоновых

 
  • Му́дрыя жены́ созда́ша до́мы: безу́мная же раскопа́ рука́ма сво­и́ма.
  • Ходя́й пра́во бо­и́т­ся Го́спода: развраща́яй же пути́ своя́ обезче́стит­ся.
  • Изъ у́стъ безу́мныхъ же́злъ досажде́нiя: устнѣ́ же му́дрыхъ храня́тъ я́.
  • Идѣ́же нѣ́сть воло́въ, я́сли чи́сты: а идѣ́же жи́та мно́га, я́вна волу́ крѣ́пость.
  • Свидѣ́тель вѣ́ренъ не лже́тъ: разжиза́етъ же ло́жная свидѣ́тель непра́веденъ.
  • Взы́щеши прему́дрости у злы́хъ, и не обря́щеши: чу́в­ст­во же у му́дрыхъ удо́бно.
  • Вся́ проти́вна [су́ть] му́жеви безу́мну: ору́жiе же чу́в­ст­вiя устнѣ́ прему́дры.
  • Прему́дрость кова́рныхъ уразумѣ́етъ пути́ и́хъ: бу́й­ст­во же безу́мныхъ въ заблужде́нiи.
  • До́мове беззако́н­ныхъ тре́буютъ очище́нiя, до́мове же пра́ведныхъ прiя́тни.
  • Се́рдце му́жа чу́в­с­т­вен­но печа́ль души́ его́: егда́ же весели́т­ся, не при­­мѣша́ет­ся досажде́нiю.
  • До́мове нечести́выхъ исче́знутъ, селе́нiя же пра́во творя́щихъ пребу́дутъ.
  • Е́сть пу́ть, и́же мни́т­ся человѣ́комъ пра́въ бы́ти, послѣ́дняя же его́ при­­хо́дятъ во дно́ а́да.
  • Ко весе́лиемъ не при­­мѣшава́ет­ся печа́ль: послѣ́дняя же ра́дости въ пла́чь при­­хо́дятъ.
  • Путі́й сво­и́хъ насы́тит­ся дерзосе́рдый, от­ размышле́нiй же сво­и́хъ му́жъ бла́гъ.
  • Незло́бивый вѣ́ру е́млетъ вся́кому словеси́, кова́рный же при­­хо́дитъ въ раска́янiе.
  • Прему́дръ убоя́вся уклони́т­ся от­ зла́, безу́мный же на себе́ надѣ́явся смѣшава́ет­ся со беззако́н­нымъ.
  • Остроя́ростный безъ совѣ́та твори́тъ, му́жъ же му́дрый мно́гая терпи́тъ.
  • Раздѣля́ютъ безу́мнiи зло́бу, кова́рнiи же удержа́тъ чу́в­ст­во.
  • Попо́лзнут­ся злі́и предъ благи́ми, и нечести́вiи послу́жатъ предъ две́рьми пра́ведныхъ.
  • Дру́зiе воз­ненави́дятъ друго́въ убо́гихъ: дру́зiе же бога́тыхъ мно́зи.
  • Безче́стяй убо́гiя согрѣша́етъ, ми́луяй же ни́щыя блаже́нъ.
  • Заблужда́ющiи [непра́ведницы] дѣ́лаютъ зла́я, ми́лость же и и́стину дѣ́лаютъ благі́и. Не вѣ́дятъ ми́лости и вѣ́ры дѣ́лателiе злы́хъ: ми́лостыни же и вѣ́ры у дѣ́лателей благи́хъ.
  • Во вся́цѣмъ пеку́щемся е́сть изоби́лiе: любо­сла́стный же и безпеча́льный въ ску́дости бу́детъ.
  • Вѣне́цъ прему́дрыхъ бога́т­ст­во и́хъ, житiе́ же безу́мныхъ зло́.
  • Изба́витъ от­ злы́хъ ду́шу свидѣ́тель вѣ́ренъ, разжиза́етъ же лжи́вая ле́стный.
  • Во стра́сѣ Госпо́дни упова́нiе крѣ́пости, ча́домъ же сво­и́мъ оста́витъ утвержде́нiе [ми́ра].
  • Стра́хъ Госпо́день исто́чникъ жи́зни, твори́тъ же укланя́тися от­ сѣ́ти сме́ртныя.
  • Во мно́зѣ язы́цѣ сла́ва царю́: во оскудѣ́нiи же лю́дстѣ сокруше́нiе си́льному.
  • Долготерпѣли́въ му́жъ мно́гъ въ ра́зумѣ, малоду́шный же крѣ́пко безу́менъ.
  • Кро́ткiй му́жъ се́рдцу вра́чь: мо́ль же косте́мъ се́рдце чу́в­с­т­вен­но.
  • Оклевета́яй убо́гаго раздража́етъ сотво́ршаго и́, почита́яй же его́ ми́луетъ ни́щаго.
  • Во зло́бѣ сво­е́й от­ри́нет­ся нечести́вый: надѣ́яйжеся на Го́спода сво­и́мъ преподо́бiемъ пра́веденъ.
  • Въ се́рдцы бла́зѣ му́жа почі́етъ прему́дрость, въ се́рдцы же безу́мныхъ не познава́ет­ся.
  • Пра́вда воз­выша́етъ язы́къ: умаля́ютъ же племена́ грѣси́.
  • Прiя́тенъ царе́ви слуга́ разу́мный, сво­и́мъ же благообраще́нiемъ отъ­е́млетъ безче́стiе.
  • Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.
  • Идущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.
  • В устах глупого – бич гордости; уста же мудрых охраняют их.
  • Где нет волов, там ясли пусты; а много прибыли от силы волов.
  • Верный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.
  • Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.
  • Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.
  • Мудрость разумного – знание пути своего, глупость же безрассудных – заблуждение.
  • Глупые смеются над грехом, а посреди праведных – благоволение.
  • Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.
  • Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.
  • Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их – путь к смерти.
  • И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.
  • Человек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый – от своих.
  • Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.
  • Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.
  • Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.
  • Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.
  • Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые – у ворот праведника.
  • Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.
  • Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.
  • Не заблуждаются ли умышляющие зло? [не знают милости и верности делающие зло;] но милость и верность у благомыслящих.
  • От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.
  • Венец мудрых – богатство их, а глупость невежд глупость и есть.
  • Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.
  • В страхе пред Господом – надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.
  • Страх Господень – источник жизни, удаляющий от сетей смерти.
  • Во множестве народа – величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.
  • У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.
  • Кроткое сердце – жизнь для тела, а зависть – гниль для костей.
  • Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.
  • За зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.
  • Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.
  • Праведность возвышает народ, а беззаконие – бесчестие народов.
  • Благоволение царя – к рабу разумному, а гнев его – против того, кто позорит его.
  • 智 慧 妇 人 , 建 立 家 室 。 愚 妄 妇 人 , 亲 手 拆 毁 。
  • 行 动 正 直 的 , 敬 畏 耶 和 华 。 乖 僻 的 , 却 藐 视 他 。
  • 愚 妄 人 口 中 骄 傲 , 如 杖 责 打 己 身 。 智 慧 人 的 嘴 , 必 保 守 自 己 。
  • 家 里 无 牛 , 槽 头 乾 净 。 土 产 加 多 , 乃 凭 牛 力 。
  • 诚 实 见 证 人 , 不 说 谎 话 。 假 见 证 人 , 吐 出 谎 言 。
  • 亵 慢 人 寻 智 慧 , 却 寻 不 着 。 聪 明 人 易 得 知 识 。
  • 到 愚 昧 人 面 前 , 不 见 他 嘴 中 有 知 识 。
  • 通 达 人 的 智 慧 , 在 乎 明 白 己 道 。 愚 昧 人 的 愚 妄 , 乃 是 诡 诈 。 ( 或 作 自 欺 )
  • 愚 妄 人 犯 罪 , 以 为 戏 耍 。 ( 或 作 赎 愆 祭 愚 弄 愚 妄 人 ) 正 直 人 互 相 喜 悦 。
  • 心 中 的 苦 楚 , 自 己 知 道 。 心 里 的 喜 乐 , 外 人 无 干 。
  • 奸 恶 人 的 房 屋 必 倾 倒 。 正 直 人 的 帐 棚 必 兴 盛 。
  • 有 一 条 路 人 以 为 正 。 至 终 成 为 死 亡 之 路 。
  • 人 在 喜 笑 中 , 心 也 忧 愁 。 快 乐 至 极 , 就 生 愁 苦 。
  • 心 中 背 道 的 , 必 满 得 自 己 的 结 果 。 善 人 必 从 自 己 ( 的 行 为 , 得 以 知 足 )
  • 愚 蒙 人 是 话 都 信 。 通 达 人 处 处 谨 慎 。
  • 智 慧 人 惧 怕 , 就 远 离 恶 事 。 愚 妄 人 却 狂 傲 自 恃 。
  • 轻 易 发 怒 的 , 行 事 愚 妄 。 设 立 诡 计 的 , 被 人 恨 恶 。
  • 愚 蒙 人 得 愚 昧 为 产 业 。 通 达 人 得 知 识 为 冠 冕 。
  • 坏 人 俯 伏 在 善 人 面 前 。 恶 人 俯 伏 在 义 人 门 口 。
  • 贫 穷 人 连 邻 舍 也 恨 他 。 富 足 人 朋 友 最 多 。
  • 藐 视 邻 舍 的 , 这 人 有 罪 。 怜 悯 贫 穷 的 , 这 人 有 福 。
  • 谋 恶 的 岂 非 走 入 迷 途 麽 。 谋 善 的 必 得 慈 爱 和 诚 实 。
  • 诸 般 勤 劳 , 都 有 益 处 。 嘴 上 多 言 , 乃 致 穷 乏 。
  • 智 慧 人 的 财 , 为 自 己 的 冠 冕 。 愚 妄 人 的 愚 昧 , 终 是 愚 昧 。
  • 作 真 见 证 的 , 救 人 性 命 。 吐 出 谎 言 的 , 施 行 诡 诈 。
  • 敬 畏 耶 和 华 的 , 大 有 依 靠 。 他 的 儿 女 , 也 有 避 难 所 。
  • 敬 畏 耶 和 华 , 就 是 生 命 的 泉 源 , 可 以 使 人 离 开 死 亡 的 网 罗 。
  • 帝 王 荣 耀 在 乎 民 多 。 君 王 衰 败 在 乎 民 少 。
  • 不 轻 易 发 怒 的 , 大 有 聪 明 。 性 情 暴 躁 的 , 大 显 愚 妄 。
  • 心 中 安 静 , 是 肉 体 的 生 命 。 嫉 妒 是 骨 中 的 朽 烂 。
  • 欺 压 贫 寒 的 , 是 辱 没 造 他 的 主 。 怜 悯 穷 乏 的 , 乃 是 尊 敬 主
  • 恶 人 在 所 行 的 恶 上 , 必 被 推 倒 。 义 人 临 死 , 有 所 投 靠 。
  • 智 慧 存 在 聪 明 人 心 中 。 愚 昧 人 心 里 所 存 的 , 显 而 易 见 。
  • 公 义 使 邦 国 高 举 。 罪 恶 是 人 民 的 羞 辱 。
  • 智 慧 的 臣 子 , 蒙 王 恩 惠 。 贻 羞 的 仆 人 , 遭 其 震 怒 。