Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
15:2
см.:Притч.12:23;
15:5
15:7
15:10
15:12
15:14
15:17
см.:Притч.17:1;
15:18a
15:18
см.:Притч.26:21;
15:21
15:23
15:24
15:26
15:27a
15:28
15:28a
15:29a
15:29b
15:30
15:31
15:32
15:33
Гнѣ́въ губи́тъ и разу́мныя: отвѣ́тъ же смире́нъ отвраща́етъ я́рость, а сло́во же́стоко возвиза́етъ гнѣ́вы.
Язы́къ му́дрыхъ до́брая свѣ́сть: уста́ же безу́мныхъ возвѣща́ютъ зла́я.
На вся́цѣмъ мѣ́стѣ о́чи Госпо́дни сматря́ютъ злы́я же и благі́я.
Исцѣле́нiе язы́ка дре́во жи́зни: храня́й же его́ испо́лнится ду́ха.
Безу́мный руга́ется наказа́нiю о́тчу: храня́й же за́повѣди хитрѣ́йшiй. Во мно́зѣ пра́вдѣ крѣ́пость мно́га: нечести́вiи же от земли́ искореня́тся.
Въ домѣ́хъ пра́ведныхъ крѣ́пость мно́га: плоды́ же нечести́выхъ погиба́ютъ.
Устнѣ́ му́дрыхъ связу́ются чу́вствомъ, сердца́ же безу́мныхъ не тве́рда.
Же́ртвы нечести́выхъ ме́рзость Го́сподеви, обѣ́ты же правоходя́щихъ прiя́тни ему́.
Ме́рзость Го́сподеви путiе́ нечести́выхъ: гоня́щыя же пра́вду лю́битъ.
Наказа́нiе незло́биваго познава́ется от мимоходя́щихъ: ненави́дящiи же обличе́нiя скончава́ются сра́мно.
А́дъ и па́губа я́вна предъ Го́сподемъ, ка́ко не и сердца́ человѣ́ковъ?
Не возлю́битъ ненака́занный облича́ющихъ его́, съ му́дрыми же не побесѣ́дуетъ.
Се́рдцу веселя́щуся, лице́ цвѣте́тъ: въ печа́лехъ же су́щу, сѣ́туетъ.
Се́рдце пра́вое и́щетъ чу́вства: уста́ же ненака́занныхъ уразумѣ́ютъ зла́я.
На вся́ко вре́мя о́чи злы́хъ прiе́млютъ зла́я: до́брiи же безмо́лвствуютъ при́сно.
Лу́чше части́ца ма́лая со стра́хомъ Госпо́днимъ, не́жели сокро́вища ве́лiя безъ боя́зни.
Лу́чше учрежде́нiе от зе́лiй съ любо́вiю и благода́тiю, не́жели представле́нiе телце́въ со враждо́ю.
–Терпѣли́вый му́жъ угаси́тъ суды́, нечести́вый же воздвиза́етъ па́че.
Му́жъ я́рый устроя́етъ бра́ни, долготерпѣли́вый же и бу́дущую укроща́етъ.–
Путiе́ пра́здныхъ по́стлани те́рнiемъ, му́жественныхъ же угла́ждени.
Сы́нъ прему́дръ весели́тъ отца́, сы́нъ же безу́менъ раздража́етъ ма́терь свою́.
Несмы́сленнаго стези́ ску́дны ума́: му́жъ же разу́менъ исправля́я хо́дитъ.
Отлага́ютъ помышле́нiя не чту́щiи со́нмищъ: въ сердца́хъ же совѣ́тныхъ пребыва́етъ совѣ́тъ.
Не послу́шаетъ злы́й его́, ниже́ рече́тъ поле́зно что́ и добро́ о́бщему.
Путiе́ живота́ помышле́нiя разу́мнаго, да уклони́вся от а́да спасе́тся.
До́мы досади́телей разоря́етъ Госпо́дь, утверди́ же предѣ́лъ вдови́цы.
Ме́рзость Го́сподеви по́мыслъ непра́ведный, чи́стыхъ же глаго́лы че́стны.
Губи́тъ себе́ мздои́мецъ, ненави́дяй же даро́въ прiя́тiя спасе́тся:–
–ми́лостынями и вѣ́рами очища́ются грѣси́, стра́хомъ же Госпо́днимъ уклоня́ется вся́къ от зла́.
Сердца́ пра́ведныхъ поуча́ются вѣ́рѣ, уста́ же нечести́выхъ отвѣща́ютъ зла́я:–
–прiя́тни предъ Го́сподемъ путiе́ муже́й пра́ведныхъ, и́миже и врази́ дру́зiе быва́ютъ.
Дале́че отстои́тъ Бо́гъ от нечести́выхъ, моли́твы же пра́ведныхъ послу́шаетъ:–
–лу́чше ма́лое прiя́тiе со пра́вдою, не́жели мно́га жи́та съ непра́вдою:–
–се́рдце му́жа да мы́слитъ пра́ведная, да от Бо́га испра́вятся стопы́ его́.
Ви́дящее о́ко до́брая весели́тъ се́рдце, сла́ва же блага́я утучня́етъ ко́сти.
Слу́шаяй обличе́нiй живота́ посредѣ́ прему́дрыхъ водвори́тся.
И́же отмета́етъ наказа́нiе, ненави́дитъ себе́: соблюда́яй же обличе́нiя лю́битъ свою́ ду́шу.
Стра́хъ Госпо́день наказа́нiе и прему́дрость, и нача́ло сла́вы отвѣща́етъ е́й [,*предъи́детъ же смире́ннымъ сла́ва].
1 Против грехов словом. 8 Бог отвращается и ненавидит всякое злое сердце. 16 С точки зрения истинной мудрости говорится о различных добродетелях и пороках, преимущественно в религиозной жизни.
[Гнев губит и разумных.] Кроткий ответ отвращает гнев, а оскорбительное слово возбуждает ярость.
Язык мудрых сообщает добрые знания, а уста глупых изрыгают глупость.
На всяком месте очи Господни: они видят злых и добрых.
Кроткий язык – древо жизни, но необузданный – сокрушение духа.
Глупый пренебрегает наставлением отца своего; а кто внимает обличениям, тот благоразумен. [В обилии правды великая сила, а нечестивые искоренятся из земли.]
В доме праведника – обилие сокровищ, а в прибытке нечестивого – расстройство.
Уста мудрых распространяют знание, а сердце глупых не так.
Жертва нечестивых – мерзость пред Господом, а молитва праведных благоугодна Ему.
Мерзость пред Господом – путь нечестивого, а идущего путем правды Он любит.
Злое наказание – уклоняющемуся от пути, и ненавидящий обличение погибнет.
Преисподняя и Аваддон открыты пред Господом, тем более сердца сынов человеческих.
Не любит распутный обличающих его, и к мудрым не пойдет.
Веселое сердце делает лице веселым, а при сердечной скорби дух унывает.
Сердце разумного ищет знания, уста же глупых питаются глупостью.
Все дни несчастного печальны; а у кого сердце весело, у того всегда пир.
Лучше немногое при страхе Господнем, нежели большое сокровище, и при нем тревога.
Лучше блюдо зелени, и при нем любовь, нежели откормленный бык, и при нем ненависть.
Вспыльчивый человек возбуждает раздор, а терпеливый утишает распрю.
Путь ленивого – как терновый плетень, а путь праведных – гладкий.
Мудрый сын радует отца, а глупый человек пренебрегает мать свою.
Глупость – радость для малоумного, а человек разумный идет прямою дорогою.
Без совета предприятия расстроятся, а при множестве советников они состоятся.
Радость человеку в ответе уст его, и как хорошо слово вовремя!
Путь жизни мудрого вверх, чтобы уклониться от преисподней внизу.
Дом надменных разорит Господь, а межу вдовы укрепит.
Мерзость пред Господом – помышления злых, слова же непорочных угодны Ему.
Корыстолюбивый расстроит дом свой, а ненавидящий подарки будет жить.
Сердце праведного обдумывает ответ, а уста нечестивых изрыгают зло.–
15:28a–[Приятны пред Господом пути праведных; чрез них и враги делаются друзьями.]
15:28a–[Приятны пред Господом пути праведных; чрез них и враги делаются друзьями.]
Далек Господь от нечестивых, а молитву праведников слышит.
Светлый взгляд радует сердце, добрая весть утучняет кости.
Ухо, внимательное к учению жизни, пребывает между мудрыми.
Отвергающий наставление не радеет о своей душе; а кто внимает обличению, тот приобретает разум.
Страх Господень научает мудрости, и славе предшествует смирение.
ὀργὴ ἀπόλλυσιν καὶ φρονίμους ἀπόκρισις δὲ ὑποπίπτουσα ἀποστρέφει θυμόν λόγος δὲ λυπηρὸς ἐγείρει ὀργάς
γλῶσσα σοφῶν καλὰ ἐπίσταται στόμα δὲ ἀφρόνων ἀναγγελεῖ κακά
ἐν παντὶ τόπῳ ὀφθαλμοὶ κυρίου σκοπεύουσιν κακούς τε καὶ ἀγαθούς
ἴασις γλώσσης δένδρον ζωῆς ὁ δὲ συντηρῶν αὐτὴν πλησθήσεται πνεύματος
ἄφρων μυκτηρίζει παιδείαν πατρός ὁ δὲ φυλάσσων ἐντολὰς πανουργότερος
ἐν πλεοναζούσῃ δικαιοσύνῃ ἰσχὺς πολλή οἱ δὲ ἀσεβεῖς ὁλόρριζοι ἐκ γῆς ὀλοῦνται οἴκοις δικαίων ἰσχὺς πολλή καρποὶ δὲ ἀσεβῶν ἀπολοῦνται
χείλη σοφῶν δέδεται αἰσθήσει καρδίαι δὲ ἀφρόνων οὐκ ἀσφαλεῖς
θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα κυρίῳ εὐχαὶ δὲ κατευθυνόντων δεκταὶ παρ᾿ αὐτῷ
βδέλυγμα κυρίῳ ὁδοὶ ἀσεβοῦς διώκοντας δὲ δικαιοσύνην ἀγαπᾷ
παιδεία ἀκάκου γνωρίζεται ὑπὸ τῶν παριόντων οἱ δὲ μισοῦντες ἐλέγχους τελευτῶσιν αἰσχρῶς
ᾅδης καὶ ἀπώλεια φανερὰ παρὰ τῷ κυρίῳ πῶς οὐχὶ καὶ αἱ καρδίαι τῶν ἀνθρώπων
οὐκ ἀγαπήσει ἀπαίδευτος τοὺς ἐλέγχοντας αὐτόν μετὰ δὲ σοφῶν οὐχ ὁμιλήσει
καρδίας εὐφραινομένης πρόσωπον θάλλει ἐν δὲ λύπαις οὔσης σκυθρωπάζει
καρδία ὀρθὴ ζητεῖ αἴσθησιν στόμα δὲ ἀπαιδεύτων γνώσεται κακά
πάντα τὸν χρόνον οἱ ὀφθαλμοὶ τῶν κακῶν προσδέχονται κακά οἱ δὲ ἀγαθοὶ ἡσυχάζουσιν διὰ παντός
κρείσσων μικρὰ μερὶς μετὰ φόβου κυρίου ἢ θησαυροὶ μεγάλοι μετὰ ἀφοβίας
κρείσσων ξενισμὸς λαχάνων πρὸς φιλίαν καὶ χάριν ἢ παράθεσις μόσχων μετὰ ἔχθρας
μακρόθυμος ἀνὴρ κατασβέσει κρίσεις ὁ δὲ ἀσεβὴς ἐγείρει μᾶλλον
ἀνὴρ θυμώδης παρασκευάζει μάχας μακρόθυμος δὲ καὶ τὴν μέλλουσαν καταπραΰνει
ὁδοὶ ἀεργῶν ἐστρωμέναι ἀκάνθαις αἱ δὲ τῶν ἀνδρείων τετριμμέναι
υἱὸς σοφὸς εὐφραίνει πατέρα υἱὸς δὲ ἄφρων μυκτηρίζει μητέρα αὐτοῦ
ἀνοήτου τρίβοι ἐνδεεῖς φρενῶν ἀνὴρ δὲ φρόνιμος κατευθύνων πορεύεται
ὑπερτίθενται λογισμοὺς οἱ μὴ τιμῶντες συνέδρια ἐν δὲ καρδίαις βουλευομένων μένει βουλή
οὐ μὴ ὑπακούσῃ ὁ κακὸς αὐτῇ οὐδὲ μὴ εἴπῃ καίριόν τι καὶ καλὸν τῷ κοινῷ
ὁδοὶ ζωῆς διανοήματα συνετοῦ ἵνα ἐκκλίνας ἐκ τοῦ ᾅδου σωθῇ
οἴκους ὑβριστῶν κατασπᾷ κύριος ἐστήρισεν δὲ ὅριον χήρας
βδέλυγμα κυρίῳ λογισμὸς ἄδικος ἁγνῶν δὲ ῥήσεις σεμναί
ἐξόλλυσιν ἑαυτὸν ὁ δωρολήμπτης ὁ δὲ μισῶν δώρων λήμψεις σῴζεται
ἐλεημοσύναις καὶ πίστεσιν ἀποκαθαίρονται ἁμαρτίαι τῷ δὲ φόβῳ κυρίου ἐκκλίνει πᾶς ἀπὸ κακοῦ
καρδίαι δικαίων μελετῶσιν πίστεις στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποκρίνεται κακά
δεκταὶ παρὰ κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων διὰ δὲ αὐτῶν καὶ οἱ ἐχθροὶ φίλοι γίνονται
μακρὰν ἀπέχει ὁ θεὸς ἀπὸ ἀσεβῶν εὐχαῖς δὲ δικαίων ἐπακούει
κρείσσων ὀλίγη λῆμψις μετὰ δικαιοσύνης ἢ πολλὰ γενήματα μετὰ ἀδικίας
καρδία ἀνδρὸς λογιζέσθω δίκαια ἵνα ὑπὸ τοῦ θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ
θεωρῶν ὀφθαλμὸς καλὰ εὐφραίνει καρδίαν φήμη δὲ ἀγαθὴ πιαίνει ὀστᾶ
ὃς ἀπωθεῖται παιδείαν μισεῖ ἑαυτόν ὁ δὲ τηρῶν ἐλέγχους ἀγαπᾷ ψυχὴν αὐτοῦ
φόβος θεοῦ παιδεία καὶ σοφία καὶ ἀρχὴ δόξης ἀποκριθήσεται αὐτῇ
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір́ю своєю.
Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.