The ABC of Faith » Holy bible » Proverbs » chap.6

Proverbs, Chapter 6

Толкования

Chapter interpretations

6:1

см.:Сир.29:18;

6:2

6:3

см.:Сир.29:21;

6:4

см.:Пс.131:4;

6:5

см.:Пс.123:7;

6:6

6:7

6:8

6:8c

6:8b

6:8a

6:9

см.:Притч.26:14;

6:10

см.:Притч.24:33;

6:11a

6:11

6:12

6:13

см.:Притч.10:10;

6:14

см.:Притч.17:20;

6:15

см.:Пс.57:9;

6:16

6:17

см.:Притч.30:13;

6:18

см.:Притч.19:5;

см.:Притч.1:8;

см.:Втор.6:8;

см.:Притч.3:23;

см.:Пс.118:105;2Пет.1:19;

6:24

см.:Притч.7:5;

6:25

см.:Сир.9:8;

6:26

см.:Притч.5:10;

6:27

6:28

6:29

см.:Евр.13:4;

6:30

6:31

см.:Исх.22:1;

6:32

см.:Лев.20:10;

6:33

6:34

6:35

Английский (NKJV)

My son, if you become surety for your friend, If you have shaken hands in pledge for a stranger,

You are snared by the words of your mouth; You are taken by the words of your mouth.

So do this, my son, and deliver yourself; For you have come into the hand of your friend: Go and humble yourself; Plead with your friend.

Give no sleep to your eyes, Nor slumber to your eyelids.

Deliver yourself like a gazelle from the hand of the hunter, And like a bird from the hand of the fowler.

Go to the ant, you sluggard! Consider her ways and be wise,

Which, having no captain, Overseer or ruler,

Provides her supplies in the summer, And gathers her food in the harvest.

How long will you slumber, O sluggard? When will you rise from your sleep?

A little sleep, a little slumber, A little folding of the hands to sleep--

So shall your poverty come on you like a prowler, And your need like an armed man.

A worthless person, a wicked man, Walks with a perverse mouth;

He winks with his eyes, He shuffles his feet, He points with his fingers;

Perversity is in his heart, He devises evil continually, He sows discord.

Therefore his calamity shall come suddenly; Suddenly he shall be broken without remedy.

These six things the LORD hates, Yes, seven are an abomination to Him:

A proud look, A lying tongue, Hands that shed innocent blood,

A heart that devises wicked plans, Feet that are swift in running to evil,

A false witness who speaks lies, And one who sows discord among brethren.

My son, keep your fatheŕs command, And do not forsake the law of your mother.

Bind them continually upon your heart; Tie them around your neck.

When you roam, they will lead you; When you sleep, they will keep you; And when you awake, they will speak with you.

For the commandment is a lamp, And the law a light; Reproofs of instruction are the way of life,

To keep you from the evil woman, From the flattering tongue of a seductress.

Do not lust after her beauty in your heart, Nor let her allure you with her eyelids.

For by means of a harlot A man is reduced to a crust of bread; And an adulteress will prey upon his precious life.

Can a man take fire to his bosom, And his clothes not be burned?

Can one walk on hot coals, And his feet not be seared?

So is he who goes in to his neighboŕs wife; Whoever touches her shall not be innocent.

People do not despise a thief If he steals to satisfy himself when he is starving.

Yet when he is found, he must restore sevenfold; He may have to give up all the substance of his house.

Whoever commits adultery with a woman lacks understanding; He who does so destroys his own soul.

Wounds and dishonor he will get, And his reproach will not be wiped away.

For jealousy is a husband́s fury; Therefore he will not spare in the day of vengeance.

He will accept no recompense, Nor will he be appeased though you give many gifts.

Церковнославянский (рус)

Сы́не, а́ще поручи́шися за твоего́ дру́га, преда́си твою́ ру́ку врагу́.

Сѣ́ть бо крѣпка́ му́жу свои́ устнѣ́, и плѣня́ется устна́ми свои́хъ у́стъ.

Твори́, сы́не, я́же а́зъ заповѣ́дую ти́, и спаса́йся: и́деши бо въ ру́цѣ злы́хъ за твоего́ дру́га: бу́ди не ослабѣва́я, поощря́й же и твоего́ дру́га, его́же испоручи́лъ еси́.

Не да́ждь сна́ твои́ма очи́ма, ниже́ да воздре́млеши твои́ма вѣ́ждома,

да спасе́шися а́ки се́рна от тене́тъ и я́ко пти́ца от сѣ́ти.

Иди́ ко мра́вiю, о, лѣни́ве, и поревну́й ви́дѣвъ пути́ его́, и бу́ди о́наго мудрѣ́йшiй:

о́нъ бо, не су́щу ему́ земледѣ́лцу, ниже́ ну́дящаго его́ имѣ́яй, ниже́ подъ влады́кою сы́й,

гото́витъ въ жа́тву пи́щу и мно́гое въ лѣ́то твори́тъ угото́ванiе.^–

^–а́ще си́лою и немощна́ су́щи, [но] прему́дростiю почте́на произведе́ся.

^–ея́же трудо́въ ца́рiе и прості́и во здра́вiе употребля́ютъ, люби́ма же е́сть всѣ́ми и сла́вна:^–

^–Или́ иди́ ко пчелѣ́ и увѣ́ждь, ко́ль дѣ́лателница е́сть, дѣ́ланiе же ко́ль честно́е твори́тъ:^–

Доко́лѣ, о, лѣни́ве, лежи́ши? когда́ же от сна́ воста́неши?

Ма́ло у́бо спи́ши, ма́ло же сѣди́ши, ма́ло же дре́млеши, ма́ло же объе́млеши пе́рси рука́ма:

^–А́ще же не лѣни́въ бу́деши, прiи́детъ я́ко исто́чникъ жа́тва твоя́, ску́дость же а́ки злы́й тече́цъ [от тебе́] отбѣжи́тъ.

пото́мъ же на́йдетъ тебѣ́ а́ки зо́лъ пу́тникъ убо́жество: ску́дость же а́ки благі́й тече́цъ.^–

Му́жъ безу́менъ и законопресту́пный хо́дитъ въ пути́ не бла́ги:

то́й же намиза́етъ о́комъ и зна́менiе дае́тъ ного́ю, учи́тъ же помава́нiемъ пе́рстовъ.

Развраще́нно же се́рдце куе́тъ зла́я: на вся́кое вре́мя таковы́й мяте́жы составля́етъ гра́ду.

Сего́ ра́ди внеза́пу прихо́дитъ ему́ поги́бель, разсѣче́нiе и сокруше́нiе неисцѣ́льное.

Я́ко ра́дуется о всѣ́хъ, и́хже ненави́дитъ Бо́гъ, сокруша́ется же за нечистоту́ души́:

о́ко досади́теля, язы́къ непра́ведный, ру́цѣ пролива́ющя кро́вь пра́веднаго,

и се́рдце кую́щее мы́сли злы́, и но́зѣ тща́щыяся зло́ твори́ти потребя́тся.

Разжиза́етъ лжы́ свидѣ́тель непра́веденъ и насыла́етъ суды́ посредѣ́ бра́тiй.

Сы́не, храни́ зако́ны отца́ твоего́ и не отри́ни наказа́нiя ма́тере твоея́:

навяжи́ же я́ на твою́ ду́шу при́сно и обяжи́ и́хъ о твое́й вы́и.

Егда́ хо́диши, води́ ю́, и съ тобо́ю да бу́детъ: егда́ же спи́ши, да храни́тъ тя́, да востаю́щу ти́ глаго́летъ съ тобо́ю.

Зане́ свѣти́лникъ за́повѣдь зако́на и свѣ́тъ, и пу́ть жи́зни, и обличе́нiе, и наказа́нiе,

е́же сохрани́ти тя́ от жены́ мужа́ты и от наважде́нiя язы́ка чужда́го.

Сы́не, да не побѣди́тъ тя́ добро́ты по́хоть, ниже́ уловле́нъ бу́ди твои́ма очи́ма, ниже́ да совосхи́тишися вѣ́ждами ея́.

Цѣна́ бо блудни́цы, ели́ка еди́наго хлѣ́ба: жена́ же муже́й честны́я ду́шы уловля́етъ.

Ввя́жетъ ли кто́ о́гнь въ нѣ́дра, ри́зъ же [свои́хъ] не сожже́тъ ли?

Или́ ходи́ти кто́ бу́детъ на у́глiехъ о́гненныхъ, но́гъ же не сожже́тъ ли?

Та́ко вше́дый къ женѣ́ мужа́тѣй не безъ вины́ бу́детъ, ниже́ вся́къ прикаса́йся е́й.

Не ди́вно, а́ще кто́ я́тъ бу́детъ крады́й: кра́детъ бо, да насы́титъ ду́шу свою́ а́лчущую:

а́ще же я́тъ бу́детъ, возда́стъ седмери́цею, и вся́ имѣ́нiя своя́ да́въ, изба́витъ себе́.

Прелюбодѣ́й же за ску́дость ума́ поги́бель души́ свое́й содѣва́етъ,

болѣ́зни же и безче́стiе понесе́тъ: поноше́нiе же его́ не загла́дится во вѣ́къ:

испо́лнена бо ре́вности я́рость му́жа ея́: не пощади́тъ въ де́нь суда́,

не измѣни́тъ ни еди́ною цѣно́ю вражды́, ниже́ разрѣши́тся мно́гими дарми́.

Французский (LSG)

Mon fils, si tu as cautionné ton prochain, Si tu t'es engagé pour autrui,

Si tu es enlacé par les paroles de ta bouche, Si tu es pris par les paroles de ta bouche,

Fais donc ceci, mon fils, dégage-toi, Puisque tu es tombé au pouvoir de ton prochain; Va, prosterne-toi, et fais des instances auprès de lui;

Ne donne ni sommeil à tes yeux, Ni assoupissement à tes paupières;

Dégage-toi comme la gazelle de la main du chasseur, Comme l'oiseau de la main de l'oiseleur.

Va vers la fourmi, paresseux; Considère ses voies, et deviens sage.

Elle n'a ni chef, Ni inspecteur, ni maître;

Elle prépare en été sa nourriture, Elle amasse pendant la moisson de quoi manger.

Paresseux, jusqu'à quand seras-tu couché? Quand te lèveras-tu de ton sommeil?

Un peu de sommeil, un peu d'assoupissement, Un peu croiser les mains pour dormir!...

Et la pauvreté te surprendra, comme un rôdeur, Et la disette, comme un homme en armes.

L'homme pervers, l'homme inique, Marche la fausseté dans la bouche;

Il cligne des yeux, parle du pied, Fait des signes avec les doigts;

La perversité est dans son coeur, Il médite le mal en tout temps, Il excite des querelles.

Aussi sa ruine arrivera-t-elle subitement; Il sera brisé tout d'un coup, et sans remède.

Il y a six choses que hait l'Éternel, Et même sept qu'il a en horreur;

Les yeux hautains, la langue menteuse, Les mains qui répandent le sang innocent,

Le coeur qui médite des projets iniques, Les pieds qui se hâtent de courir au mal,

Le faux témoin qui dit des mensonges, Et celui qui excite des querelles entre frères.

Mon fils, garde les préceptes de ton père, Et ne rejette pas l'enseignement de ta mère.

Lie-les constamment sur ton coeur, Attache-les à ton cou.

Ils te dirigeront dans ta marche, Ils te garderont sur ta couche, Ils te parleront à ton réveil.

Car le précepte est une lampe, et l'enseignement une lumière, Et les avertissements de la correction sont le chemin de la vie:

Ils te préserveront de la femme corrompue, De la langue doucereuse de l'étrangère.

Ne la convoite pas dans ton coeur pour sa beauté, Et ne te laisse pas séduire par ses paupières.

Car pour la femme prostituée on se réduit à un morceau de pain, Et la femme mariée tend un piège à la vie précieuse.

Quelqu'un mettra-t-il du feu dans son sein, Sans que ses vêtements s'enflamment?

Quelqu'un marchera-t-il sur des charbons ardents, Sans que ses pieds soient brûlés?

Il en est de même pour celui qui va vers la femme de son prochain: Quiconque la touche ne restera pas impuni.

On ne tient pas pour innocent le voleur qui dérobe Pour satisfaire son appétit, quand il a faim;

Si on le trouve, il fera une restitution au septuple, Il donnera tout ce qu'il a dans sa maison.

Mais celui qui commet un adultère avec une femme est dépourvu de sens, Celui qui veut se perdre agit de la sorte;

Il n'aura que plaie et ignominie, Et son opprobre ne s'effacera point.

Car la jalousie met un homme en fureur, Et il est sans pitié au jour de la vengeance;

Il n'a égard à aucune rançon, Et il est inflexible, quand même tu multiplierais les dons.

Украинский (Огієнко)

Языки

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!…

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

Прив́яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну…

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!